Спеціальні потреби

Актуально

16.02.05  -  В цьому випуску---про дослідження астрономами Плутона--планети, яка ніколи не наближувалася до Землі ближче, ніж чотири мільярди кілометрів. - 2005-02-16

Кілька років тому Міжнародний астрономічний союз в Парижі намагався понизити статус найменшої планети Сонячної системи до рівня астероїду. Розмова про Плутон також виникла тому, що запланований на наступний рік польот космічного зонду Новий обрій до найвіддаленішої планети вцілів спробу ліквідувати його фінансування у бюджеті президента Буша на дві тисячі шостий фінансовий рік. Але навіть якщо зонд все-таки запустять, то досягне він поверхні Плутона, період обертання якого навколо Сонця дорівнює двомста сорока восьми рокам, аж через одинадцять років. Говорить Брюс Бетт, астроном з планетарного товарства, групи-лобіста космічних проектів, базованої в Каліфонії:

«Звучить так, що нікуди поспішати не треба, але з наукового погляду, вже треба засукати рукава.»

Чому? Бо Плутон зробив оберт по гострому куті мигдалевидної орбіти і наразі віддаляється від Сонця:

«В певний момент, і наразі невідомо, коли, атмосфера Плутона ймовірно замерзне на його поверхні. Отож, якщо ми хочемо бачити цю планету, ще так би мовити, в атмосферному вбранні, і побачити, яка поверхня під цим вбранням, то летіти туди треба в найбілижчі двадцять років.»

Більшість планет Сонячної системи обертаються в плоскій площині. Але орбіта Плутона трохи нахилена. Вона навіть перетинає орбіту Нептуна протягом двадцяти років, на короткий час роблячи Нептун найвіддаленішою планетою. А чи існує шанс колосального зіткнення обох? Не так щоб, великий, каже Расс Пок, професор астрофізики з Говардського коледжу штату Меріленд:

«Вони перебувають на протилежних кінцях Сонця, коли це перетинання відбувається. Тому виглядає ймовірнішим, що комета влучить в планету, аніж що вони обидві зіткнуться.»

Плутон відкрив сімдесят п’ять років тому молодий американський астроном Клайд Томбо́, який назвав цю віддалену темну планету іменем римського бога підземелля. Плутон так і лишався загадкою до дев’яностого року, коли телескоп Габбля з орбіти висотою в шістсот кілометрів надав чіткі зображення і спектральний аналіз Плутона і його єдиного місяця-Хеврон--цікавого тим, що він лише вдвічі менший за самого Плутона. Хеврон відкрили лише в сімдесят восьмому в так званому Куперівському поясі космічних тіл, які, включно з Плутоном, мандрують по кордонах Сонячної системи за́ Нептуном. Брюс Беттс каже, що ця ділянка системи містить дивовижну нову інформацію про неї:

«Тут увагу привертають пара інших відриттів, зокрема, тіла під назвою Седна, яке набагато менше Плутона, але добре сформоване. Седна має надзвичайно дивну орбіту--вона навдивовиж еліптична, і простягається далі, набагато дальше, аніж орбіта Плутона.»

Астрономам не терпиться зрештою дістатися до Плутона, оскільки, як і чотири внутрішні планети--Меркурій, Венера, Земля і Марс---це є камінь певної форми, але вкритий льодом більшість часу. Це--не гіганські газоподібні сфери, якими є решта зовнішніх планет Сонячної системи--Юпітер, Сатурн, Уран та Нептун. Плутон має дуже багато, досі непояснених, особливостей, які привертають увагу вчених і роблять майбутню подорож до нього такою інтригуючою.

Підготував Володимир Звіглянич.

Всі новини дня

«Тепер це рішення неминуче». Туреччина не блокуватиме вступ Швеції та Фінляндії до НАТО – президент Фінляндії

Президент Туреччини Таїп Ердоган, президент Фінляндії Саулі Нііністо, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон, генсек НАТО Єнс Столтенберг, міністри закордонних справ цих країн після підписання документа під час саміту НАТО в Мадриді, 28 червня 2022 року. REUTERS/Ів Герман

У вівторок, 28 червня, офіс президента Фінляндії Саулі Нііністе повідомив, що було досягнуто домовленості із Туреччиною про те, що вона не буде блокувати вступ Швеції та Фінляндії до НАТО.

У Мадриді, перед початком саміту НАТО, йдеться у повідомленні, відбулася «ґрунтовна зустріч» президента Туреччини Реджепа Тайіпа Ердогана, прем’єр-міністерки Швеції Магдалени Андерссон, президента Фінляндії та Генерального секретаря НАТО Єнса Столтенберга, за результатами якої міністри закордонних справ трьох країн підписали «тристоронній меморандум, який підтверджує, що Туреччина на Мадридському саміті цього тижня підтримає запрошення Фінляндії та Швеції стати членами НАТО».

Генсек НАТО заявив, повідомляє кореспондент Голосу Америки Джефф Селдін, що він абсолютно переконаний, що усі три сторони дотримуватимуться умов меморандуму.

Фінська сторона повідомляє, що конкретні кроки щодо вступу будуть узгоджені із країнами-членами НАТО у найближчі два дні, «але тепер це рішення неминуче».

«Наш спільний меморандум підкреслює прихильність Фінляндії, Швеції та Туреччини надавати свою повну підтримку проти загроз безпеці один одного. Ставши членами НАТО, ми ще більше посилимо це зобов’язання», - йдеться у прес-релізі офісу президента Фінляндії.

У ньому також мовиться, що Фінляндія серйозно ставиться та засуджує тероризм у всіх проявах, про загрозу якого раніше висловила занепокоєння Туреччина.

«Будучи членом НАТО, Фінляндія буде повністю віддана антитерористичним документам і політикам НАТО. Оскільки ми розширюємо наше співробітництво у сфері боротьби з тероризмом, експорту зброї та екстрадиції, Фінляндія, природно, продовжує діяти відповідно до свого національного законодавства», - йдеться у документі.

Саміт НАТО триватиме 28-29 червня у Мадриді. 18 травня Фінляндія і Швеція подали заявки на членство в НАТО, але президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган заявив, що його країна є проти їхнього вступу до альянсу. Він вимагав від двох скандинавських держав припинити підтримку представників Робочої партії Курдистану (РПК), яку Анкара вважає терористичною. Швеція та Фінляндія заявляли, що засуджують тероризм та відкриті до діалогу.

Засідання Ради Безпеки ООН щодо України – наживо з перекладом українською

Рада Безпеки ООН проводить засідання, присвячене війні в Україні. Тема: «Підтримання миру і безпеки в Україні». Дивіться наживо з перекладом українською.

Прийшов час для НАТО показати свої м’язи - колишній глава МЗС Литви Лінкявічус 

Колишній міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус 

НАТО рухається у правильному напрямку в питанні укріплення своїх кордонів перед російською агресією, втім прийшов час продемонструвати свої м'язи світові, - такі очікування від саміту НАТО, що відкрився сьогодні у Мадриді, висловив колишній міністр закордонних справ та екс-міністр оборони Литви Лінас Лінкявічус.

“Знаєте, НАТО - не лише найсильніший в історії військово-політичний альянс, але це також дуже дорогий механізм. Це як Ферарі, яка стоїть в гаражі. Думаю, прийшов час себе трохи показати, продемонструвати трохи свої м'язи, особливо враховучи, що миру та безпеці альянсу зараз справді погрожують”, - розповідає Лінкявічус в ексклюзивному інтерв'ю кореспондентці Грузинської служби Голосу Америки Екатерине Маґалдадзе.

“Ми бачимо східний фланг альянсу. Рішення посилити кількість сил швидкого реагування є дуже важливим і дуже коштовним, але це те, що треба було зробити. Покращення передової присутності НАТО в трьох країнах Балтії та Польщі - це також дуже важливе рішення - не лише з точки зору кількості, але й якості, з важливими елементами ракетної та повітряної оборони, і так далі. Це рух у правильному напрямку, і це те, чого ми очікували”, - говорить він про безпекові гарантії альянсу для його країни.

Сигнал про потенційне членство мають почути Україна і Грузія, - переконаний колишній міністр закордонних справ Литви.

Лінас Лінкявічус зустрічається із президентом України Володимиром Зеленським під час візиту до Києва в 2019 році
Лінас Лінкявічус зустрічається із президентом України Володимиром Зеленським під час візиту до Києва в 2019 році

“Те ж саме варто очікувати від сигналів про так звану “політику відкритих дверей”. Думаю, це буде повторення обіцянок, вони були оголошені на саміті у Бухаресті щодо Грузії та України, що ці дві країни стануть членами НАТО, я сподіваюсь, це також станеться. Звісно, ці країни самі мають вирішити, але якщо вони цього хочуть, вони мають на це розраховувати. Політичні сигнали та пакети підтримки повинні трансформуватись у якість, у конкретні справи. Це те, що я очікую від саміту у Мадриді. Не лише безпеки для нас як членів НАТО, але й сигналів для наших партнерів, які є дуже важливими у ці дні”, - сказав Лінкявічус.

Не можна нехтувати загрозами, що надходять від країн по-сусідству, - наголошує литовський дипломат.

“Дуже важливо зрозуміти, що НАТО - це дуже важливий глобальний гравець у питанні безпеки, і мають бути сигнали із запевненнями для тих, хто не захищений гарантіями НАТО. Втім, ми не можемо знехтувати тим, що відбувається по сусідству, тому що це пов'язано із євроатлантичною безпекою. Не прямо, але опосередковано саме так і є. Країни Балтії не є поодинці, ми є членами більшого альянсу, і для нас це добра новина”.

Лінкявічус підтримує “надзвичайні” санкції "Групи семи" щодо Росії, і наголошує, що міжнародна підтримка України має бути безперервною.

“Міжнародна спільнота зрозуміла, вони пішли на безпрецедентні санкції, але чи цього достатньо, щоб зупинити війну? Напевне, ні. А це означає, в цій ситуації, навіть після запровадження надзвичайних санкцій, ми робимо недостатньо. В цьому процесі ми маємо чогось навчитись, але на навчання немає часу, бо ми маємо справу з агресором, що грає без правил та без поваги до міжнародних законів. То ж до нього треба відповідно ставитись”, - каже Лінкявічус.

Литовський дипломат переконаний, світ має ставитись до Росії як до країни без верховенства права.

“Є все більше і більше доказів того що вони (G7 - ред.) продовжують вести бізнес з Росією, яка не є нормальною країною. Це країна без верховенства права. Моє повідомлення до лідерів “Групи семи” було б посилити санкції, сприяти ще більшій ізоляції, і ще більше збільшити підтримку України, політичну, фінансову, військову. Зробити її стійкою. Ми маємо розуміти, не повинно бути втоми від підтримки, тому що кожен день потребує постачань озброєнь. Це великі гроші і це недоступно для України. То ж це має бути вирішено за допомогою великих країн, особливо “Групи семи”. І я думаю, вони це добре розуміють”, - зазначив Лінкявічус.

Екс-посадовець не виключає, що окремі країни Заходу можуть тиснути на Україну, щоб змусити її до мирної угоди з Росією “заради миру”. При цому він переконаний, що Київ не піде на подібні поступки. “Надто багато втрачено”, - пояснює він.

Лінас Лінкявічус: “Так, є ризик. Але я сподіваюсь, цього не станеться на такому рівні, щоб Україна змушена буде вдатись до якихось принизливих умов мирної угоди. Але я сумніваюсь, що Україна піде на якісь угоди проти своєї волі. Вони вже надто багато страждали, всі ці втрати (і не лише життів), які вони несуть за ці понад 120 днів війни, це дуже велика ціна. То ж в цій ситуації не підуть на будь-що, вони виходитимуть із національних інтересів своєї країни”.

Поки не закінчиться війна, не можна втомлюватись, - наголошує колишній урядовець Литви.

“Треба нарешті зрозуміти, що ми маємо справу з тим, хто не живе за правилами міжнародної спільноти, і до цього кожен має поставитись дуже серйозно. Без втоми до України. Не втомлюючись запроваджувати тиск на Росію. І щоб зберегти своє обличчя як міжнародної спільноти”.

Лінас Лінкявічус оxолював МЗС Литви 8 років, з 2012 до 2020 роки. До того його двічі призначали міністром оборони Литовської республіки.

Його називають одним із провідних "лобістів" України у Європейському Союзі. Лінкявічус, який вільно володіє російською мовою, необдноразово виступав проти загравання країн Заходу із Кремлем, та підтримував тісніші відносини зі східними сусідами – Україною, Молдовою та Грузією. Зокрема, гостро критикував політику Росії у Криму.

Напередодні Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що на триденному саміті буде узгоджено новий пакет допомоги Україні в таких сферах, як «безпечні комунікації, системи боротьби з безпілотниками та паливо». Саміт також має змінити формулювання у своїх документах, яке визначає Росію стратегічним партнером альянсу.

“Росія відійшла від партнерства та діалогу, які НАТО намагалось встановити з Росією роками”, - сказав Столтенберг у понеділок, 27 червня. - “Вони обрали конфронтацію замість діалогу. Ми шкодуємо про це, але звісно, ми маємо реагувати на цю реальність”.

«Я очікую, що союзники чітко заявлять, що Росія становить пряму загрозу нашій безпеці, нашим цінностям, міжнародному порядку», – сказав у понеділок, 27 червня, Столтенберг.

Також він оголосив, що НАТО збільшить кількість сил швидкого реагування у понад 7 разів - до 300 000 військових.

У саміті, який триватиме 28-29 червня, також як спостерігачі візьмуть участь лідери країн, які наразі не є членами НАТО, включаючи Південну Корею і Японію.

Дивіться також: Американські Хаймарси в дії

Українські солдати показали, як використовують американські Хаймарси. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:39 0:00

"Зменшити залежність від енергоресурсів РФ", - про що домовились G7

Лідери Великої сімки, президентка Єврокомісії та Урсула фон дер Ляєн беруть участь у саміті G7 у Баварії, місті Шлосс Ельмау, Німеччина, 28 червня, 2022. Стефан Руссо/Пул через REUTERS

Зменшити залежність від енергоресурсів РФ, перейти на чисті джерела енергії, - про що домовились країни G7 в німецькому місті Ельмау.

“Війна РФ загальмувала економічне зростання, спровокувавши здорожчання сировини, енергоносіїв та продуктів харчування, а також пришвидшила світову інфляцію до рекордних рівнів”.
Спільне комюніке лідерів країн G7.

Російська війна проти України вплинула майже на всі критичні сфери існування міжнародної спільноти. Про це йдеться у спільному комюніке лідерів країн G7, оприлюдненому 28-го червня, після триденних перемовин.

“Ми, лідери Групи семи (G7) у критичний для світової спільноти момент об’єдналися, щоб підтримати владу та народ України в їх боротьбі за мирне, процвітаюче та демократичне майбутнє. Ми продовжимо серйозний та негайний економічний тиск на режим президента Путіна за його невиправдану, загарбницьку війну проти України”, - наголошується у перших рядках документу.

Протидія російській агресії згадується як в енергетичному та економічному, так і в екологічному та гуманітарному секторах в тексті комюніке, який налічує загалом 28-м сторінок.

“Ми продовжимо активізувати наші зусилля для протидії його (В. Путіна - ред.) шкідливим регіональним та глобальним впливам, зокрема для забезпечення глобальної енергетичної та продовольчої безпеки, а також стабілізації економічного відновлення”, - наголошують держави.

Серед негативного впливу російської війни зокрема йдеться про клімат та енергетику. “Російська загарбницька війна проти України впливає на енергетичні ринки та безпеку поставок у всьому світі”, - заявляють держави G7. Однак план протидії російській енергетичній монополії не має поставити під загрозу глобальні цілі щодо переходу на чисті джерела енергетики. Відмова від російської енергетики відбуватиметься зокрема завдяки поступовому припиненню або забороні імпорту російського вугілля та нафти, - пояснюють в комюніке.

“Поступово вилучаючи російську нафту з наших внутрішніх ринків, ми розроблятимемо рішення щодо зменшення російських доходів від вуглеводнів. Також, ми будемо знижувати залежність від ядерної енергетики та супутніх товарів з Росії і допомагатимемо країнам, які прагнуть диверсифікувати свої поставки”, - йдеться у спільній заяві держав.

Що стосується російської нафти, держави G7 розглядають комплексну заборону усіх послуг, які дозволяють транспортувати російську сиру морську нафту та нафтопродукти по всьому світу - окрім випадків, коли нафта була придбана після консультації з міжнародними партнерами за узгодженою або заниженою ціною. Водночас, G7 розглядатимуть механізми забезпечення доступу найбільш вразливих і постраждалих країн до енергетичних ринків, в тому числі з Росії.

Також Група семи закликали своїх міністрів провести консультації із постачальниками енергетики, які можуть стати альтернативою російським вуглеводням.

“Ми зменшимо загальну залежність від викопного палива та прискоримо перехід на чисту енергетику. Ми маємо досягти нульової позначки шкідливих викидів не пізніше 2050 року. Водночас, ми зберігатимемо енергетичну безпеку та доступність”, - наголошують держави G7.

Щоб пришвидшити відмову від російської енергетики, країни наголосили на необхідності тимчасового збільшення поставок зрідженого природного газу.

“Ми визнаємо, що інвестиції в цей сектор необхідні у відповідь на нинішню кризу. У цих виняткових обставинах державна підтримка інвестицій у газовий сектор може бути доречною як тимчасова відповідь”, - йдеться в документі.

Щодо економічного та фінансового секторів країни G7 наголосили, що загарбницька війна Росії проти України посилила кризу спричинену пандемією COVID-19 і перешкодила економічному відновленню, яке розпочалося у другій половині 2021 року.

“Війна РФ загальмувала економічне зростання, спровокувавши здорожчання сировини, енергоносіїв та продуктів харчування, а також пришвидшила світову інфляцію до рекордних рівнів”, - йдеться в спільному комюніке лідерів країн G7.

Дивіться також: Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими.

Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:37 0:00

Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео

Трюдо: Наші серця із жертвами атаки в Кременчуці та їхніми близькими. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:37 0:00

«Вперше за три тижні російські ракети знову вразили Київ. А вчора російська ракета влучила в торговий центр у Кременчуці. Ми засуджуємо ці атаки, і наші серця із жертвами та їхніми близькими», - говорить прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо.

Більше

XS
SM
MD
LG