Вашингтон - 3 березня. Сьогодні у Міжнародному центрі імені Вудро Вільсона в американській столиці виступав голова сенатського комітету закордонних справ Ричард Луґар. Свій виступ він присвятив останнім подіям в Україні.
Сенатор Ричард Луґар неодноразово відвідував Україну. Одна з його останніх подорожей відбулася під час помаранчевої революції. Тоді президент Буш попросив його відвідати Київ в якості свого представника і оцінити, чи були вибори чесними і відкритими. Сенатор Луґар прибув до української столиці після другого туру виборів -- і опинився у самому вирі історичних подій.
Американська делегація, поговоривши з деякими із спостерігачів за виборами--з ОБСЄ, країн-членів НАТО, представників з інших країн, дійшла висновку, що вибори не відповідали загальнодемократичним стандартам чесності і відкритості, і підготувала з цього приводу відповідний звіт тогочасному державному секретарю Коліну Павеллу і президенту Бушу. «Я був дуже задоволений, -- пригадує сенатор Луґар, -- тим, що держсекретар Павелл, який в той час був в закордонній подорожі, повернувся до Вашингтону, і рано-вранці отримав моє повідомлення з посольства, і дійшов висновку, що це так і це саме те, що він хотів би зробити». «Ось так вийшло, що моє послання було почуте, -- додав сенатор Ричард Луґар, -- і більш того -- прочитане на Майдані Незалежності тими, хто мав безпосереднє відношення до того, але насамперед також у Вашингтоні, перед українським посольством, де ті, хто прийшов, відчували, що для США було важливим вжити свою вагу і авторитет і зробити це відкрито і публічно». «Це саме те, що й зробив держсекретар Павелл і, на мою думку, це було дуже важливим. Президент Буш, так само, зробив дуже вчасно нашу поїздку, а про мене вже й казати нічого, я настільки задоволений»! -- зазначив сенатор Луґар.
За словами пана Луґара, сенатський комітет у закордонних справах постійно звертається у своїх дискусіях до подій на Майдані, і зазначає, що США, як країна, показали, що вони можуть вповні без європейців, надати підтримку іншій європейській країні в ситуації, подібній до помаранчевої революції.
Відповідаючи на запитання Ігоря Ґавдяка з Американо-української координаційної ради про те, як запланований вивід українських військ з Іраку відіб’ється на становищі обопільних стосунків, сенатор Луґар відповів:
«Виведення військ -- це не обов’язково плюс у наших стосунках; я розумію, що це -- частина передвиборчих обіцянок обох кандидатів, і табору Ющенка також. Добре, принаймні, що виведення станеться десь у жовтні, замість того, щоб бути, скажімо, у березні, або у квітні. Тому ми будемо підходити до цього з прагматичного боку, і звісно, я не пропоную, щоби жовтнева дата була забута, але я думаю, що це - дипломатичний засіб виконання зобов’язань, взятих на себе перед людьми. Ми, звісно, почуємо від самого пана Ющенка більше щодо цього, коли він прибуде до США», -- зазначив сенатор Луґар.
А як бути з обвинуваченнями шефа російського МЗС на адресу США у застосуванні подвійних стандартів: плачу щодо руйнування Юкоса, і мовчанки щодо планів реприватизації в Україні? --поцікавився у сенатора кореспондент Радіо Свобода. Чи надішле це вірний сигнал інвесторам?
«Я думаю, що дискусії з цього питання в Україні будуть дуже інформативними. Це -- країна демократична, і якщо хтось відчуватиме, що це несправедливо, то про це заявлять. Але наразі я уважаю, що несправедливість відбулася в процесі так званої прихватизації, і люди це відчувають. Путін, мені здається, у справі з Юкосом припустився помилки: на тлі незадоволення людей невідповідною приватизацією, привласненням акцій невеликою кількістю людей, обирається в ролі цапа-відбувайла успішно функціонуючий Юкос. Це справлятиме негативне враження на інвесторів. Україні слід вже зараз почати встановлювати засадничі закони для інвесторів. А дебати щодо реприватизації зараз в основі є дебатами з приводу верховенства закону», --зазначив сенатор Луґар.
Один з українських громадян, який стажується у центрі Вудро Вільсона як стипендіат Фулбрайта - Павло Карпенко - поцікавився, чи не було б доцільно написати книгу спогадів про помаранчеву революцію. Сенатор Луґар з ентузіазмом підтримав цю ідею, бо це --ч астина української історії. Він сказав:
«Десь через сім днів після другого туру Кучма стояв перед вибором: чи стріляти по людях, і припинити все? Частина українського істебілшменту тоді сказала йому -- якщо ти не припиниш це насильницьким шляхом, зараз, то все, кінець. Або ти можеш укласти прагматичну домовленість з людьми. І Кучма обрав другий варіант», -- зазначив сенатор Лугар.
Можливо, майбутні історики знайдуть очевидців цього, додав він, і винесуть тим подіям свою оцінку.
