Актуально
Глава ОБСЄ: Україна серед найсильнiших кандидатів на вступ до ЄС - 2005-03-07
Вашингтон - 6 березня. «Україна є одним із найсильніших кандидатів на вступ до Європейського Союзу». Такий погляд під час відвідин штаб-квартири «Голосу Америки» у Вашингтоні висловив голова Організації з безпеки та співробітництва в Європі Димитрій Рупель. Він поділився також кількома іншими думками щодо України.
Міжнародна спільнота, а зокрема ОБСЄ, у проведенні чесних та прозорих виборів в Україні бачили ознаку початку демократичних зрушень. Наразі попереду важка праця, каже голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Словенії Димитрій Рупель».
«Це величезний об'єм роботи для президента Ющенка, прем'єр-міністра Тимошенко та інших політичних лідерів України, які насправді є особами широкого бачення. Україна перш за все має приділити увагу економічним процесам, залученню міжнародних інвестицій, збільшенню ринку, модернізації та приватизації економіки. Адже, демократичні процеси безпосередньо пов'язані з економічними перетвореннями. Перебуваючи в Україні, я побачив справжнє бажання уряду працювати в цьому напрямку. І я дуже надіюсь, що ці процеси продовжуватимуться».
Пан Рупель наголосив, що ОБСЄ і надалі співпрацюватиме з Україною у напрямку її становлення як демократичної та розвинутої держави:
«ОБСЄ нікуди не піде, якщо Україна її потребуватиме. ОБСЄ є великою організацією з потужними ресурсами. Україна, однак, є яскравим прикладом успішно проведеної місії. На сьогодні вона потребує менше уваги, оскільки демократичні процеси, які відбуваються останнім часом, мають глибинний характер».
Окремо Димитрій Рупель зупинився на питанні відносин Україна-ЄС:
«Безумовно, Україна є одним з найсильніших кандидатів у членство в ЄС вже в найближчому майбутньому. Я бачу подальше розширення ЄС. І якщо Україна приєднається до ЄС, для української нації відкриється велика кількість нових можливостей. В мене великі надії щодо України», - зазначив Димитрій Рупель.
Всі новини дня
Майбутнє допомоги США Україні може залежати від того, хто контролюватиме Конгрес в 2023 році
Листопадові проміжні вибори визначать хто матиме більшість в кожній з палат Конгресу Сполучених Штатів. Це може мати значний вплив на відповідь США на найбільшу зовнішньополітичну проблему, з якою зараз стикається адміністрація Байдена: вторгнення Росії в Україну.
Відколи президент Росії Володимир Путін наказав своїм військам вторгнутись в Україну, США та союзники, включаючи більшість країн НАТО, направляють допомогу та зброю, щоб допомогти підтримати уряд України і дати відсіч загарбникам.
У той час як громадськість США все ще широко підтримує Україну, а законопроекти, що передбачають допомогу, ухвалюються більшістю голосів від обох провідних партій, активна меншість законодавців-республіканців, за підтримки низки впливових політиків-консерваторів, критикує федеральний уряд і заявляє, що той витрачає занадто багато і може затягувати конфлікт.
Тиск на політику США
Тепер деякі експерти задають питання про те, чи зможе ця меншість вплинути на політику США, якщо партія успішно переможе на виборах в Палату представників, Сенат або обидві палати в листопаді.
«Гадаю, про це багато хто думає у Вашингтоні, із тих, хто підтримує наші дії в Україні», — сказав Голосу Америки Конор Савой, старший науковий співробітник Центру стратегічних і міжнародних досліджень.
Савой сказав, що значна кількість законодавців-республіканців, які тепер проголосували проти допомоги Україні, а також багато із 57 тих, хто проголосував проти пакету допомоги на 40 мільярдів доларів у травні, зробили це через стурбованість відсутністю нагляду за витратами. Але серед них є і багато популістів на кшталт колишнього президента Дональда Трампа, які завжди з підозрою ставляться до іноземної допомоги, навіть якщо її підтримує керівництво партії.
"Їм це не подобається”, - сказав Савой.
Хоча існувала певна опозиція щодо витрат в Україні з боку Демократичної партії, опір у цій партії був набагато меншим. У поєднанні з широкою підтримкою республіканців, демократична більшість змогла домогтись підтримки пакетів допомоги.
Рішучий опір
Не можна сказати, що все зміниться, якщо Республіканська партія отримає контроль над Конгресом, враховуючи, що більшість республіканців все ще підтримує допомогу Україні. Однак важливо пам’ятати, що в Конгресі рішуча меншість часто здатна перешкодити волі більшості.
Десять років тому, коли Республіканська партія контролювала Палату представників, група консерваторів — Об’єднання свободи — постійно стримувала спроби керівництва укласти бюджетні угоди з тогочасним президентом Бараком Обамою, що призвело до призупинок роботи уряду та ризику дефолту Міністерства фінансів.
Деякі оглядачі відзначають зростаючий розрив між керівництвом Республіканської партії та її популістським крилом.
«Розкол між республіканцями в партійному істеблішменті та популістами в стилі Трампа викликає питання про те, чи може президент Джо Байден покладатися на законодавців у продовженні фінансування припливу американської військової техніки в Україну, якщо демократи втратять контроль над Конгресом», — повідомляв веб-сайт Defence News минулого місяця.
Під час передвиборчої кампанії демократи говорили про загрозу того, що отримавши контроль, республіканці скоротять допомогу Україні.
В штаті Огайо кандидат у Сенат від Демократичної партії Тім Раян неодноразово критикував свого опонента від Республіканської партії Дж. Д. Венса за його слова: «Мене не хвилює, що станеться з Україною так чи інакше».
Консервативні групи сумніваються
На вихідних впливова Conservative Political Action Conference (CPAC) опублікувала твіт, який одразу створив широкий резонанс, оскільки, здавалося, підтверджував заяву Путіна про «анексію» чотирьох областей України.
"Володимир Путін оголошує про анексію 4 окупованих Україною територій, - йдеться у твіті. - Байден і демократи продовжують надсилати Україні мільярди доларів платників податків. Тим часом ми зазнаємо нападів на нашому південному кордоні. Коли демократи поставлять Америку на перше місце і припинять дарувати Україні подарунки?"
Пізніше організація видалила твіт, заявивши, що він не був схвалений її керівництвом. Його замінили на допис, що називав Путіна «божевільним», а його вторгнення в Україну незаконним.
Проте те саме небажання продовжувати фінансування України на нинішньому рівні залишилося.
“Ми повинні протистояти Путіну, але американські платники податків не повинні брати на себе переважну більшість витрат”, - заявив CPAC.
Інші консервативні організації також висловили занепокоєння.
«Американський народ втомився від політичного консенсусу неоконсерваторів, який вимагає, щоб мільярди податкових доларів витрачалися на захист цілісності українського кордону, тоді як ресурси та управління не можуть бути знайдені для вирішення наших власних, — Расс Воут, президент Центру для Renewing America, повідомили веб-сайту Defense One минулого місяця. - Цей новий пакет продовжить боротьбу, в якій немає американського пса [просування інтересів США], що дозволить регіональним союзникам знову ухилитися від своїх обов’язків у сфері безпеки».
Відволікання ресурсів
У неділю представник Республіканської партії Метт Гетц, чий рідний штат Флорида щойно постраждав від урагану, у Twitter припустив, що допомога Україні відволікає допомогу від його виборців.
"Шановний Конгресе! Від імені мого колеги з Флориди, яка серйозно потребує допомоги. Просто надішліть нам приблизно половину того, що ви надіслали Україні. Підписано: ваші співвітчизники, американці", - написав він.
Минулого тижня, оголосивши про своє голосування проти резолюції про витрати, яка передбачала збільшення фінансування для України, Конгресвумен Марджорі Тейлор Грін написала у Twitter: «Сьогодні я голосую «НІ» щодо подальшої резолюції щодо фінансування 50 штатів Америки, а також 51-го штату Америки: України. Також у новинах Володимир Путін щойно анексував значну частину України. Ми теж фінансуємо Росію?"
Лідери республіканців у Палаті представників зазначили, що якщо вони переберуть владу, їхні загальні погляди — включно з усіма новообраними членами — впливатимуть на прийняття рішень.
У зверненні до журналістів минулого місяця Еліз Стефанік, республіканець у Палаті представників третього рангу, сказала: "Ми хочемо переконатися, що вони отримують усі брифінги. Я знаю, що є занепокоєння, і це справедливо, щодо нагляду за цими коштами. Я не збираюся говорити про наших конгресменів до вборів, наших новообраних конгресменів. Це буде рішення конференції цих нових членів".
З бомбою чи без, Путін програв. Західні політики та експерти про ядерний шантаж Росії
Західні політики і оглядачі обговорюють, як ставитися до погроз президента Росії використати ядерну зброю для захисту окупованих територій України, які Росія має намір анексувати.
Деякі зі світових лідерів говорять, що до таких погроз потрібно ставитися серйозно. Інші кажуть, що попри грізну риторику, ніяких ознак того, що Росія дійсно готується вдатися до ядерного удару, немає.
На цьому тлі оглядачі, які багато десятиліть спостерігають за Росією, кажуть, що ядерна бомба важлива лише для стримування, і з бомбою, чи без неї, Кремль цю війну вже програв. Питання лише у тому, чи готовий Захід до того, що буде з Росією далі.
До погроз Росії слід ставитися серйозно, але не можна дати себе залякати – західні політики
Міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок заявила, що до погроз Росії вдатися до ядерної зброї слід ставитися серйозно. При цьому вона зазначила, що міжнародне співтовариство ясно дало зрозуміти, що вони не злякаються. Про це вона говорила у вівторок під час візиту до Варшави.
Представник НАТО також заявив агентству Reuters у вівторок, що НАТО не спостерігає змін у ядерній позиції Росії. Слова неназваного чиновника підтвердили і у Вашингтоні – речниця Білого дому Карін Жан-П'єр сказала на брифінгу журналістам того ж дня, що США не бачать жодних ознак того, що Росія готується застосувати ядерну зброю.
«Ми дуже серйозно ставимося до будь-якої ядерної зброї чи бряцання ядерною зброєю, але я хочу сказати... що ми не бачили жодних причин для коригування нашої власної стратегічної ядерної позиції, а також у нас немає жодних ознак того, що Росія готується до неминучого застосування ядерної зброї», – сказала Жан-П'єр журналістам.
Політики на сході Європи, які частіше стикалися з російською тактикою шантажу, кажуть, що Кремль намагається у такий спосіб посіяти страх.
«Після того, як Путін помахав деякими прапорцями щодо ядерної зброї, у західних ЗМІ почала циркулювати дезінформація про нібито «конвої з ядерною зброєю». Цього не відбувається, але «ядерна температура», викликана Кремлем, приносить дивіденди страху. Першим попався Елон Маск», – написав у твітері Арвідас Анушаускас, міністр національної оборони Литви.
Американський винахідник і мільярдер Eлон Маск написав у Twitter, що ескалація була б дуже небезпечною.
«Спроба повернути Крим призведе до масової загибелі, ймовірно, невдачі та ризику ядерної війни. Це було б жахливо для України та Землі».
Проте колишній посол США у Москві, професор Стенфордського університету Майкл Макфол зауважує, що із закликами зупинити ескалацію, насправді треба звертатися не до України і Заходу, а до Москви.
«Прояснімо таке: той, хто намагається анексувати територію розміром з Португалію, мобілізуючи ще 300 000 солдатів і погрожуючи застосувати ядерну зброю, – це той, хто йде на ескалацію, а не Байден чи НАТО», – написав він у Twitter.
Прем’єр-міністр Естонії Кая Каллас вважає, що справжня небезпека буде в тому, що Захід поступиться перед ядерним шантажем. Тоді Кремль буде використовувати його знову і знову, бо лише переконається в його ефективності.
«Не можна вести переговори з терористами», – сказала Кая Каллас в інтерв’ю телеканалу BBC.
Захід має, чим відповісти на ядерний удар – генерали у відставці
Як пояснює агентство Reuters, якщо Росія говорить про використання ядерної зброї для захисту своїх територій, а такими вона вважає і щойно захоплені та анексовані території України, то тут ідеться про тактичну ядерну зброю. Її розроблено для використання на полі бою з «тактичною» метою, тобто для знищення армії противника, а не «для знищення великих міст, таких як Москва, Вашингтон чи Лондон».
Таку зброю можна скидати з літаків, чи запускати ракетами з землі, кораблів чи підводних човнів, які стоять у Чорному морі. Як каже Reuters, «незважаючи на те, що Росія має спеціалізовані ядерні сили, навчені боротися на такому апокаліптичному полі бою», незрозуміло, як з таким завданням могла б впоратися армія, що складається з регулярних військ, найманців та призваних резервістів.
США, будучи головною світовою надпотугою, фактично вирішуватимуть, як відповідати на будь-який російський ядерний удар, пояснює Reuters.
Президент США Джо Байден, відповідаючи на запитання про те, що він сказав російській стороні, тричі повторив: «Не робіть цього».
Радник США з національної безпеки Джейк Салліван пояснив, що Вашингтон попередив Москву про конкретні «катастрофічні наслідки» для неї, якщо вона застосує ядерну зброю.
Багато військових експертів називають ядерну зброю «самовбивчою» і такою, що не приносить реальної військової переваги. І вони говорять, що відповідь Заходу буде обов’язково, але вона не буде ядерною.
Генерал у відставці та колишній глава ЦРУ Девід Петреус заявив, що якщо Москва застосує ядерну зброю, то Сполучені Штати та їхні союзники по НАТО знищать російські війська та обладнання в Україні – і потоплять весь її Чорноморський флот. Його колега, колишній американський генерал Джеймс Маркс в інтерв’ю CNN минулого тижня сказав, що реальна стратегічна цінність ядерної зброї у стримуванні.
«Якщо її використати, то вона втрачає цю цінність», – сказав Маркс. На його думку, де б Росія не використала цю зброю для залякування, чи на території України, чи в Антарктиці, коаліція НАТО на чолі зі США знищила б російську армію в Україні «протягом кількох днів, можливо, протягом 96 годин».
Ядерний удар – не найімовірніший сценарій, а занепад Росії є майже неминучий – британські експерти
Інші західні оглядачі вважають, що хоча і зрозуміло, чому тема ядерної зброї привертає стільки уваги, але вона не має цілком відвернути увагу від більш імовірного сценарію, а саме, що Росія відступатиме і надалі, як вона робить зараз, і ядерна зброя при цьому використана не буде.
«Зрозуміла зацикленість на ядерній проблемі, але було б корисно, якби західне політичне співтовариство також витратило час на роздуми про більш вірогідний кінець гри, в якій Росія продовжуватиме поступатися позицією, не переходячи до ядерної зброї», – каже один з найбільш впливових британських військових експертів Лоуренс Фрідман.
Відомий фахівець з питань Центральної Європи, колишній редактор часопису «Економіст» Едвард Лукас вважає, що для Путіна війна вже програна. І набагато складніше питання – що буде далі, коли цей режим впаде, але може з’явитися інший, який почне переконувати Захід у тому, що тепер настане справжня демократія і потрібно почати стосунки з чистого аркуша.
«Путін може не пережити поразки на полі бою. Але російський клептократичний імперіалістичний режим набагато міцніший, ніж будь-яка окрема особа. Мене дуже хвилює те, що постпутінська хунта обманить Захід, пропонуючи «перезавантаження» відносин в обмін на припинення вогню в Україні та відновлення поставок газу», – попереджає британський експерт у статті, яку він публікує на сайті Центру аналізу європейської політики (СЕРА).
Єдиний прийнятний мир має включати репарації, судові процеси над військовими злочинцями, беззаперечне членство України в НАТО та повернення окупованих територійЕдвард Лукас
Та на його думку, було б великою помилкою погодитися на таку пропозицію, не вимагаючи від Росії глибокого переосмислення того, що вона скоїла в Україні.
«Правильною відповіддю буде тверде «ні». Єдиний прийнятний мир має включати репарації, судові процеси над військовими злочинцями, беззаперечне членство України в НАТО та повернення окупованих територій. Якщо керівництво України хоче чогось іншого – це його прерогатива. Але Захід не повинен викручувати їй руки, щоб прийняти порядок денний Росії», – каже Лукас.
На його думку, західні аналітики зараз мають обдумувати різні сценарії подій в Росії після поразки в Україні: чи буде кінець «ери Путіна» важким і повільним, чи швидким, чи буде передача влади хаотичною, чи впорядкованою, чи буде Росія намагатися зблизити із Заходом, чи загострить ворожнечу. І врешті, що станеться з територією самої Росії, чи її розірвуть відцентрові сили, чи Москва силою намагатиметься відновити центральний контроль.
Дивіться також:
ЄС «виривається з лещат залежності від російських енергоносіїв», каже Урсула фон дер Ляєн
Президентка Європейської комісії, виконавчого органу Європейського Союзу, Урсула фон дер Ляєн закликала країни ЄС посилити й об’єднати зусилля, щоб успішніше протидіяти енергетичній кризі на тлі російської війни в Україні.
Ми компенсували скорочення російських постачань, значно збільшивши частку від тих постачальників, яким ми довіряємо, наприклад, від Сполучених Штатів, Норвегії.Урсула фон дер Ляєн
Урсула фон дер Ляєн окремо наголосила на європейській підтримці українців у боротьбі з російськими окупантами і заявила, що міцність і твердість Європи - це «єдиний спосіб зупинити Путіна».
Виступаючи перед депутатами Європейського парламенту 5 вересня, вона сказала, що газосховища у Європі зараз заповнені на майже 90%, і що разом з іншими кроками це допоможе європейцям витримати кризу цієї зими.
«Надзвичайні обставини вимагають надзвичайних заходів, де Союз має діяти згуртовано», - закликала президентка.
Заява пролунала в той час, як важливий газопровід Північний потік-1, що постачав російський газ до Німеччини, залишається в неробочому стані після нез’ясованих аварій, напевне спричинених, як було повідомлено, вибухами у Балтійському морі.
Урсула фон дер Ляєн наголосила, що впродовж семи місяців частка російського газу в імпорті ЄС скоротилася з приблизно 40%, що була перед лютневим нападом Росії на Україну, до лише 7,5% зараз.
«Ми компенсували скорочення російських постачань, значно збільшивши частку від тих постачальників, яким ми довіряємо, наприклад, від Сполучених Штатів, Норвегії», - повідомила Урсула фон дер Ляєн.
Депутати Європарламенту оплесками зустріли її слова про потребу для Європи перейти на спільну закупівлю енергоносіїв, зокрема газу, щоб європейці не конкурували між собою на міжнародному ринку і не підштовхували таким чином вгору ціни.
Урсула фон дер Ляєн повідомила, що подальші ключові пропозиції щодо реформування європейської енергетики будуть подані керівникам країн ЄС на зібранні у Празі 7 вересня.
Євросоюз зокрема координує відшкодування споживачам зростання цін на енергію, наклавши спеціальний податок на те, що у Європі називають надмірними прибутками енергокомпаній, зокрема виробників електроенергії.
Брюссель пропонує реформувати механізми на європейському енергоринку, включно з тимчасовим накладанням обмежень на ціни, щоб зменшити різкі коливання.
«Нам треба захищати основи економіки, особливо нашого спільного ринку, який є силою Європейського Союзу і звідки походить наше багатство», - заявила вона, застерігаючи Європу від роздроблення.
Урсула фон дер Ляєн також підкреслила важливість енергозбереження і сказала, що в ЄС вже на 10 % зменшили споживання газу, а також наголосила на потребі інвестицій для подальшого переходу на відновлювані джерела енергії.
Дивіться також:
«Українська хоробрість змінює світ», - заявила прем'єр-міністерка Литви на Безпековому форумі у Варшаві. Відео
Під час форуму народу України вручили нагороду «Лицар Свободи». Від імені народу України її отримала перша леді Олена Зеленська.
Український експорт зерна наблизився до довоєнного рівня: репортаж з Одеського порту. Відео
За словами міністра інфраструктури України Олександра Кубракова, через два місяці після підписання Чорноморської зернової ініціативи український експорт зерна наблизився до довоєнного рівня.
Facebook Forum