Актуально
Всі новини дня
- Голос Америки
Financial Times визнала Зеленського "людиною року" і застерегла - після війни доведеться відповідати на складні питання
Британське видання Financial Times 5 грудня назвало людину року за своєю версією – нею став президент України Володимир Зеленський.
На думку редакції, президент України «став втіленням хоробрості та стійкості українського народу».
«Хоча багато українців до вторгнення в лютому вважали його жартом, аматором, який намагається впоратися з викликом на високій посаді, 44-річний Зеленський заробив собі місце в історії за надзвичайну демонстрацію лідерства та сили духу», – йдеться в матеріалі газети.
На думку Financial Times, 44-річний Зеленський – це повна протилежність президента Росії Володимира Путіна, який "одержимий відродженням імперії".
Газета порівнює Зеленського з колишнім прем'єр-міністром Великобританії Вінстоном Черчіллем, який виступив по радіо, щоб згуртувати свою країну під час Бліцу.
«Зеленський використовував соціальні медіа для невпинної кампанії за військову та фінансову підтримку Заходу, перетворюючи тяжке становище свого народу на моральний важіль впливу на лідерів у Європі та США. Він переконав європейців взяти на себе величезні витрати протистояння Путіну та запропонувати Києву шлях до членства в ЄС», - пише видання.
На думку авторів статті, рішення Зеленського залишитися в Києві на початку вторгнення замість того, щоб прийняти пропозицію США про евакуацію, стало одним із найважливіших моментів у війні, спонукавши українську армію та народ до опору.
Видання також відзначає мужність української нації.
«Зеленський також став втіленням мужності та стійкості українського народу в боротьбі з російською агресією. Саме з цих причин Financial Times обрала Зеленського людиною року», - йдеться у матеріалі.
Разом з тим, видання зазначає, що після закінчення бойових дій президент Зеленський зіткнеться з важкими питаннями щодо неспроможності підготуватись до війни перед повномасштабним вторгненням.
«Служби безпеки не мінували та не підривали мости вздовж ліній атаки Росії з півночі та півдня, що призвело до швидкого та легкого захоплення путінськими військами великих смуг території», - пишуть автори статті і додають заяви Зеленського, що Київ не мав специфічних даних, що російських напад станеться з того чи іншого напрямку.
Автори згадують в матеріалі і почуття гумору президента Зеленського, який «попри абсолютне зло російської війни знаходить моменти для гумору так само, як мільйони українців знаходять розраду, обмінюючись мемами та жартами про російських нападників в соцмережах».
«Наша редакція, як правило, має запеклі дискусії щодо вибору Людини року. Але не цього року», - написала у себе в Твіттері головна редакторка видання FT Рула Халаф.
У статті використані матеріали Financial Times
ОАЕ та Україна почали переговори про угоду, яка може відкрити ринки Азії і Близького Сходу для української продукції
Україна та Об’єднані Арабські Емірати розпочинають переговори щодо Угоди про всеосяжне економічне партнерство (СЕРА), яку очікують укласти до середини наступного року. Про це повідомляє міністерство економіки ОАЕ.
Спільну заяву про наміри підписали перша віцепрем’єрка-міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр зовнішньої торгівлі ОАЕ, доктор Тані бін Ахмед Аль Зейоуді.
З початку повномасштабної війни в Україні Об'єднані Арабські Емірати намагалися зберігати нейтралітет, попри тиск країн Заходу на виробників нафти в Перській затоці з метою економічної ізоляції Росії, яка є членом ОПЕК+.
Якщо цю угоду підпишуть, Україна стане першою європейською країною, з якою уряд ОАЕ укладе угоду CEPA.
Державний міністр зовнішньої торгівлі ОАЕ Тані Аль Зейоуді у коментарі виданню Reuters заявив: "Для нас Україна є ключовим торговельним партнером. Зростання та потенціал інвестицій був високим до всієї геополітичної ситуації; ми вважаємо, що настав час рухатися вперед».
Під час підписання заяви з українською стороною Зейоуді додав: “Угода про всеосяжне економічне партнерство з Україною відкриває низку нових можливостей для наших експортерів, інвесторів і виробників, а також надає доступ до нових ринків в Азії, Африці та на Близькому Сході для сільськогосподарської та промислової продукції з України”.
Міністерка економіки України Юлія Свириденко заявила, що ця угода допоможе “нашим бізнес-спільнотам розвиватися та використовувати нові можливості”.
“Україна відома своєю роллю глобального гаранта продовольчої безпеки та швидкозростаючого ІТ-центру. Тож CEPA зробить наші економіки взаємодоповнюючими, і ми з нетерпінням очікуємо на спільну роботу над просуванням торгівлі, цифрової економіки, а також сприяння нашому інвестиційному співробітництву», – цитує очільницю відомства Міністерстерство економіки України.
За даними міністерства економіки України, у 2021 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та ОАЕ склав $1,147 млрд. Крім того, інвестиції ОАЕ в економіку України торік склали понад 243 мільйонів доларів.
Так як Україна є одним із найбільших у світі постачальників зерна, оглядачі вважають, що переговори між Києвом та Абу Дабі будуть зосереджені на можливостях розширення торгівлі в секторі послуг і на продовольчій безпеці.
Раніше цього року ОАЕ підписало угоди про вільну торгівлю з Індією, Ізраїлем та Індонезією. Оглядачі вважають, що таким чином ця близькосхідна країна зміцнює свою позицію як глобальний торговельний та логістичний центр в умовах зростаючої конкуренції з боку Саудівської Аравії.
У цій статті використані матеріали Reuters, Voice of America, Міністерства економіки України.
Ці нафтові обмеження, можливо, не останні - Ед Чоу. Інтерв'ю
З 5 грудня вступило в силу європейське ембарго на торгівлю російською нафтою морем а також ліміт ціни, яку ввели "Група Семи", ЄС та Австралія. Заходи, за задумом країн, мають обмежити виручку Росії від торгівлі нафтою, але, водночас, зберегти надходження нафти на ринки, адже ембарго передбачає можливість торгувати нафтою, нижче визначеної ціни.
Ліміт ціни встановлено на рівні 60 доларів за барель. Країни домовились переглядати обмеження кожні два місяці, починаючи з середини січня, з метою утримувати його нарівні 5% нижче ринкової ціни, визначеної Міжнародною енергетичної асоціацією.
Міністр фінансів США Дженет Єллен заявила, що обмеження негайно позначиться на нафтових надходженнях Росії.
"Разом G7, Європейський Союз та Австралія спільно встановили обмеження на російску нафту, поставлену морем, і це допоможе нам досягнути нашої мети і обмежити основне джерело надходжень Путіна для незаконної війни в Україні а також одночасно збереже стабільність світових енергопоставок", - заявила Єллен в п'ятницю.
Вона наголосила на тому, що обмеження одразу негативно позначиться на фінансах Кремля.
В п'ятницю президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у відеозверненні відзначила, що такий крок зміцнить дію санкцій, зменшить російські надходження, а також "дозволить стабілізувати енергоринки", бо європейські оператори зможуть доставляти "певні обсяги російської нафти третім країнам, якщо вони продаються за ціною нижче обмеження".
Президент України Володимир Зеленський розкритикував ліміт "Не назвеш серйозним рішення встановити таку межу для російських цін, яка цілком комфортна для бюджету держави-терориста", - зауважив Зеленський у відеозверненні. В українському урядові вказали, що обмеження ціни мало бути нижчим - на рівні 30, а не 60 доларів.
На засіданні країн-видобувників нафти ОПЕК+ в неділю, картель, куди входить і Росія, заявив, що продовжить політику зниження продажу нафти, щоб підтримати ціни.
Росія у свою чергу вказала, що відповість на обмеження. Речник Кремля Дмитро Песков заявив в понеділок, що Росія має достатньо ресурсів для продовження «військової операції».
Західні експерти застерігають – обмеження ціни на нафту не створить диво. Про це зокрема твітує економістка Міжнародного інституту фінансів США Еліна Рібакова.
Вона очікує, що обмеження збільшить дефіцит російського бюджету на 1 відсотковий пункт наступного року.
Ми поговорили з аналітиком Центру стратегічних і міжнародних студій США Едом Чоу, який більше 40 років досліджує енергоринок регіону, про те, що означає введення обмеження.
Інтерв’ю відредаговане для ясності та плинності
Оксана Бедратенко: Як ви вважаєте, чи дозволять ці обмеження на ринку нафти досягнути мети, на яку сподіваються автори – зберегти пропозицію нафти та ринок, але не дозволити Росії отримувати надприбутки?
Ед Чоу: Ми довго чекали на оголошення рівня обмеження ціни на російську нафту. Ідею озвучили лідери «Групи семи» ще у червні під час саміту в Німеччині. Йдеться про 60 доларів за барель.
Чому це бентежить і непокоїть? 60 доларів за барель – значно вище, ніж за відомостями, російська нафта торгується зараз на ринку. Росія мала запропонувати значні знижки після неспровокованого та жорстокого нападу на Україну і знижка коливається від 20 до 30 доларів за барель. Але світові ціни росли, тому незважаючи на знижку, російська виручка від нафтопродажу не сильно постраджала. Останні ринкові дані вказують, що російську нафту в портах Балтії продають за ледь більше сорока доларів за барель. Навіщо встановлювати ціну на рівні 60 доларів, якщо це не матиме значного впливу на російські нафтові надходження? На цьому рівні Росія може просто проігнрувати цей захід.
О.Б.: Міністерство фінансів США каже, що високий ліміт запобігатиме підвищенню ціни. Чи це так?
Е.Ч.: Це так. Але якщо мета – не зменшити російський експорт, тоді не потрібен був ліміт ціни, а просто ввести ембарго ЄС на російський імпорт з понеділка 5 грудня і заборонити західним компаніям страхувати та надавати інші послуги перевезень російської нафти, то російська нафта продовжила б іти, але Росія порпонувала б більшу знижку, щоб перевезти нафту.
О.Б.: Як ви вважаєте, який підхід був би краще?
Е.Ч.: Пропозиція, яку я висував в червні перед засіданням Групи семи – ввести дуже високе мито на російську нафту для західного ринку. Десь 50 доларів за барель і надіслати зібрані кошти на українські гуманітарні проблеми та відбудову, і тоді гроші почали б надходити одразу, і Захід би це повністю контролював. Не було б потреби в співпраці інших країн, як Індія, Китай чи Туреччина.
Не знаю, що буде далі, але ймовірно, Західні лідери почнуть готувати альтернативні кроки, щоб обмежити нафтові надходження Росії, але водночас зберегти поставки російської нафти на світовий ринок
Кроки, про які говорять західні лідери [щоб допомогти Україні] – експропріація заморожених російських активів на Заході. На це знадобиться багато років, і, безсумнівно, будуть юридичні виклики. Навіть якщо це буде успішним, Україна побачить ці кошти лише через кілька років.
Не знаю, що буде далі, але ймовірно, Західні лідери почнуть готувати альтернативні кроки, щоб обмежити нафтові надходження Росії, але водночас зберегти поставки російської нафти на світовий ринок.
О.Б.: Як цей ціновий ліміт позначиться на ролі Росії в ОПЕК+?
Е.Ч.: Думаю є сигнали від країн Перської затоки, які є ключовими для співпраці ОПЕК та Росії, про те, що вони не зацікавлені в обмеженні експорту російської нафти. Справді, багато в чому ми бачимо, що торговці нафтою з Близького Сходу сприяють перевезенням російьсої нафти в світі, тому їхня позиція не зміниться. Наскільки мені відомо, міністри ОПЕК вирішили зустрітись в режимі онлайн, а не особисто, і це свідчить, що не буде великих кроків. Думаю, вони подивляться на те, як ринки реагуватимуть на ліміт ціни ЄС, і діятимуть відповідно.
Гадаю, за останні пару місяців стало очевидно, що країни ОПЕК+, особливо з Перської затоки, дуже хотіли б щоб ціна була ближче до ста доларів, ніж до п’ятдесяти. Тому їх цілі дещо суперечать цілям імпортерів на Заході, яких турбує інфляція і вплив високих цін на нафту на світову економіку.
О.Б.: Були публікації про те, що невеликі китайські нафтопереробні заводи купують російску нафту за юань. Чи змінить це ситуацію?
Економічні санкції, навіть якщо вони працюють, потребують значного часу для того, щоб мати справжній вплив. А Україні потрібна допомога прямо зараз. Особливо зброя і постійні поставки військового устаткування. Це шлях до завершення війни, не економічні санкції чи нафтові ембарго
Е.Ч.: Не певен, бо гадаю долар залишиться валютою міжнародної торгівлі довгий час, але кожного разу, коли Сполучені Штати застосовують економічні санкції, з якими хтось не погоджується, зростає стимул для інших країн, не лише Китаю та Росії, але і для Індії та інших шукати шляхів поза доларом, проводити свої валюти і інші механізми торгівлі без долара. Це трапиться не сьогодні і не через п’ять років, але напрямок достатньо чіткий.
Те саме стосується і таких речей, як страхування, наприклад. Як ви знаєте лондонський Ллойд більше двохсот років домінує на страховому ринку. Однак, якщо страхування застосують як економічну зброю для санкцій, з часом інші країни створять клуби страхування.
Економічні санкції, навіть якщо вони працюють, потребують значного часу для того, щоб мати справжній вплив. А Україні потрібна допомога прямо зараз. Особливо зброя і постійні поставки військового устаткування. Це шлях до завершення війни, не економічні санкції чи нафтові ембарго.
Зима може стати вдалим часом для контрнаступу України - ISW
Заяви українського командування вказують на те, що контрнаступальні операції триватимуть і взимку – про це заявив американський Інститут дослідження війни (ISW) у своєму звіті, оприлюдненому увечері 4 грудня.
Таким чином аналітики підсумували кілька тверджень представників української влади і військових про те, що активні операції Збройних сил України триватимуть і взимку.
«Американські урядові високопосадовці помилково визначають оптимальним вікном можливостей для України, щоб продовжувати контрнаступ, весну замість зими, попри заяви українських чиновників, які свідчать про протилежне», – йдеться в звіті.
ISW наводить слова голови розвідки США Авріл Хейнс, яка вважає, що темп війни в Україні знизиться взимку. На думку авторів звіту, умови у місцях бойових дій, навпаки, сприяють подальшим операціям, а українська армія показала схильність починати нові контрнаступальні дії невдовзі після завершення попередніх.
«Здатність України зберегти військову ініціативу та продовжити темп своїх поточних оперативних успіхів залежить від того, чи українські сили продовжуватимуть проводити послідовні операції протягом зими 2022-2023 року», – вважають аналітики.
Вони нагадують про операції зі звільнення Харківської та Херсонської областей, які вказують на «значні навички з оперативного планування та знання сильних сторін радянського оперативного мистецтва» української армії. ISW наводить уривок із радянської військової доктрини, за яким операції мають оптимально відбуватися без пауз між ними.
Останні заяви українського командування, на думку авторів звіту, вказують на те, що українська військова кампанія передбачає серію успішних операцій, аби відібрати в Росії ініціативу.
При цьому темп бойових дій диктуватимуть погодні умови, вважають в Інституті:
«З наближенням сильних морозів наприкінці грудня українські сили знову зможуть використовувати погодні умови. Зима зазвичай є найкращим сезоном для механізованих бойових дій в Україні, тоді як весна – це кошмарний час для бойових дій в Україні. Відлига наповнює річки та струмки, а поля перетворює на моря бруду. Українські сили, ймовірно, готуються скористатися замерзлою місцевістю, щоб пересуватися легше, ніж вони могли б у сльотаві осінні місяці», – припускають вони.
Тим часом, британська воєнна розвідка пише, що протягом останніх місяців кількість вильотів російської тактичної бойової авіації над Україною «значно скоротилася».
«Російська авіація зараз, ймовірно, здійснює десятки місій на день у порівнянні з до 300 на день у березні 2022 року», – йдеться в повідомленні.
За даними розвідки, Росія наразі втратила у війні проти України понад 60 літаків із нерухомим крилом.
«Скорочення бойових вильотів, ймовірно, є результатом високої загрози від сил української протиповітряної оборони, обмежень у годинах польоту, доступних російським літакам, та дедалі гіршої погоди», – йдеться в зведенні.
Британське відомство припускає, що Росія й надалі матиме низький темп наземних наступальних операцій через погану погоду, адже її тактика багато в чому покладається на візуальну ідентифікацію та некеровані снаряди.
За попередню добу українське командування зафіксувало, зокрема, 32 авіаційних удари Росії.
Обмеження ціни й імпорту в ЄС - загострення нафтової війни Заходу з Росією
У понеділок 5 грудня набрала чинності домовленість країн Групи 7 (G7), ЄС та Австралії про встановлення верхньої межі на ціну російської нафти, що транспортується морськими шляхами.
Цього ж дня набирає чинності заборона Європейського Союзу на імпорт російської нафти за винятком тієї, що постачається трубопроводами.
Західні країни вважають, що санкції, зокрема обмеження ціни російської нафти на рівні $60 за барель «не дадуть Росії заробляти на своїй агресивній війні проти України».
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн раніше висловила сподівання, що встановлення цінової межі «значно зменшить доходи Росії», а також «допоможе нам стабілізувати світові ціни на енергію з користю для економік, що розвиваються».
Але дієвість нафтових санкцій щодо Росії залишається непевною зокрема через позицію групи країн експортерів нафти ОПЕК, які заявили, що намагатимуться тримати міжнародні ціни на нафту високими і для цього зменшуватимуть обсяги видобування.
Президент України Володимир Зеленський скритикував визначену верхню межу для російської нафти, назвавши її надто високою і «комфортною для бюджету терористичної держави».
Росія, яка є другим найбільшим експортером нафти у світі, заявила, що не визнаватиме обмежень і також готова зменшити продаж, щоб тримати ціни на вищому рівні.
Напередодні початку дії цінових обмежень ціна нафти марки URL-E трималася на рівні приблизно $67, в той час як нафта марки Brent - приблизно $86.
Західні країни сподіваються, що санкції будуть впроваджуватися, оскільки значна частина міжнародного морського транспортування нафти забезпечується компаніями, банками і страховими фірмами на Заході.
Тим часом Китай заявив, що буде продовжувати енергетичну співпрацю з Росією.
Іншим великим покупцем російської нафти стала Індія.
ЄС і G7 кожних два місяці переглядатимуть верхню межу на ціну російської нафти і наступний такий перегляд запланований на середину січня.
Дивіться також:
Форум