Спеціальні потреби

Актуально

23.03.05  -  Ситуація в Киргизстані не випадає з поля уваги Білого Дому: у заяві прес-секретаря Адама Ерелі говориться про занепокоєність США заворушеннями на півдні країни--в містах Ош і Джалалабад.  - 2005-03-24

Уряд закликається до стриманості. США, говориться у заяві, засуджують застосування сили будь-якою стороною, рівно ж як захоплення і руйнування власності уряду.

Вашингтон пост присвятила Киргизстану статтю Пітера Фінна і передову. Фінн відзначає, що президент Акаєв обвинуватив опозицію у спробі державного перевороту, організованого і фінансованого із-зовні. Він не назвав ймовірних закордонних організаторів. Але, пише часпис, він озвучив усталену думку пост-радянських урядів, що нещодавні кольорові революції в Україні, Грузії, зараз--у Киргизії, є результатом західних, зокрема, американських, зусиль, привести до влади своїх симпатиків під приводом розбудови демократії. «Такі революції, які є ніщо інше, як державні перевороти, виходять за рамки закону,»--наводить газета вислів Акаєва на відкритті установчої сесії нового парламенту. Фінн пише, що США та ЄС відкинули ці обвинувачення, говорячи, що вони надавали гроші неурядовим організаціям і на підтримку виборів в країнах регіону, але ніколи не надавали перевагу жодному кандидату, або партії.

Але, як виглядає, кожна сторона залишиться при своїй опінії. Ясно, втім, що, на думку американських і європейських оглядачів, киргизька революція тюльпанів кардинальним чином відрізняється від української або грузинської. По-перше, вона розпочалася не в столиці, а у найбіднішому регіоні--Фергані, етнічна, релігійна і соціальна композиція якого дуже строката. Очікувати, що опозиційна хвиля не згасне, докотившись до Бішкека, важко. По-друге, опозиція не має харизматичного лідера. Тому всі заклики до діалогу повисають в повітрі. По-третє, уряд вже не відмовляється від переголосування у спірних випадках.

Міжнародні спостерігачі з ОБСЄ однак, сказали, що вибори були нечесними, що там були випадки підкупу, багаторазового голосування, упередженості медія, але ці заяви не відзначалися такою недвозначністю і категоричністю, як у випадку України або Грузії. Втім, відзначає редакційна Вашингтон пост, опозиція не досягне успіху, подібного до України і Грузії, якщо не вгамує своїх войовничих представників, і не налаштується на переговори.

Щодо фігури Акаєва, то, зазначає редакційна Пост, свого часу, після розвалу СРСР, він виступав демократичним оновлювачем своєї країни, на кшталт Томаса Джеферсона Центральної Азії. Але з роками він втрачав популярність, а втягування його сім’ї у корупційні бізнесові оборудки змінило думку громадян про нього. Він організував власне переобрання у двохтисячному році на виборах, які, за оцінкою західних спостерігачів, були фальсифіковані. Не маючи законної перспективи ще одного президентського терміну, пише Пост, він проводить до парламенту дочку і сина, дискваліфікуючи представників опозиції. Остання ж підозрює, що він планує використати парламентську більшість для запровадження конституційних поправок, які б дозволяли йому лишатися при владі. Він також може, як це зробив Кучма в Україні, призначити свого лояліста власним наступником. Росія, на думку Вашингтон Пост, маючи свою воєнну базу в Киргизстані, намірена агресивно скріплювати автократичний режим там.

Московські спостерігачі цинічно назвали вибори чесними і відкритими, а офіційна російська пропаганда змальовує опозицію як квазі-терористів, що намагаються організувати держпереворот. Путін, підсумовує редакційна, намагається перетворити Киргизію на московську колонію, яка б цілковито підтримувала його власну автократичну модель. Йому не слід дозволяти цього, уважає редакційна Вашингтон Пост.

Підготував Володимир Звіглянич.

Всі новини дня

Посолка Німеччини в Україні: «Я дуже добре розумію, чому українці хочуть зброї більше і швидше». Інтерв’ю

Разом з мільйонами українців жити та працювати протягом війни навчилися й іноземні дипломати. Посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен жила у Києві ще до вторгнення Росії у 2014 році.

"Намагаюсь передати Берліну відчуття з країни у війні" - посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен

"Я тут живу. І дуже добре розумію, чому українці хочуть зброї більше і швидше", - Надзвичайна і Повноважна посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен. Фото: Посольство Німеччини в Україні

Жити і працювати під час війни навчилися, разом з мільйонами українців, й іноземні дипломати. Так, Надзвичайна і Повноважна посолка Німеччини в Україні Анка Фельдгузен була заступницею посла ФРН у Києві у 2009-2015, а потім очолила дипустанову у 2019 році, тож, як вона розповіла в інтерв'ю Голосу Америки, добре розуміє українців і повністю відчуває разом з ними термінову необхідність зброї від країн-партнерів.

Посолка сказала, що під час розмов із громадянами Німеччини з власного досвіду з України пояснює, чому так важлива допомога з озброєнням і за що саме воює Україна. А до офіційного Берліна постійно передає повідомлення і пояснення про те, чому зброя потрібна "швидше і більше".

Ганна Твердохліб: З огляду на повідомлення розвідки про можливий новий наступ Росії, чи не плануєте евакуювати посольство?

Анка Фельдгузен: Ми продовжуємо працювати тут [у Києві]. Ми знаємо, що перебуваємо у країні, проти якої Росія веде війну. Як і всі українці, ми, якщо не звикли, то навчилися жити з цією війною, на жаль. Маємо досить суворий режим безпеки, продовжуємо бути в укритті під час тривоги. Взагалі почуваємося у безпеці, скажімо так. Ми також читаємо про можливі наступи, але реагуємо, коли треба реагувати. Зараз ми тут і продовжуємо працювати.

Г.Т.: Чи вже відомо, коли приїдуть танки "Леопард" в Україну?

А.Ф.: Мені здається, наш міністр оборони сказав, що до першого квітня вони будуть. Я хочу наголосити, що зараз ваші солдати (мабуть, вони саме в дорозі) навчаються користуватися цими танками. Іноді ми забуваємо про те, що навчання новим видам зброї - це дуже важливо! І в Німеччині вже дійсно дуже-дуже багато ваших солдатів уже пройшли відповідне навчання, на цей рік заплановано навчати ще понад 2 тисячі солдатів. Це надзвичайно потрібно, ми хочемо надати їм усі можливості вижити й користуватися зброєю правильно.

Г.Т.: Канцлер Олаф Шольц, пояснюючи рішення про надання танків Україні у парламенті, фактично заспокоював можливі побоювання німецького народу. Чи відчуваєте Ви схвильованість німців з цього приводу чи більш відчутною є навпаки підтримка урядового рішення?

А.Ф.: Я відчуваю дуже велику підтримку і я дуже рада, що це так. Найновіші опитування свідчать, що більшість німців - за надання танків Україні Водночас знаю, що є люди, в Німеччині, які хвилюються, навіть, наприклад, мої сусіди. З ними треба говорити і пояснювати, за що Україна воює. Вона воює за свою свободу і за наші європейські цінності. Людям просто іноді не зрозуміло, вони мають свої життя, не всі читають медіа, у тому числі і соціальні, як ми. Кожного разу, коли я в Німеччині, я намагаюся пояснювати й розмовляти з людьми. Тільки тиждень тому мала можливість, наприклад, такої розмови з молодими людьми, які закінчують школу цього року на півночі Німеччини, звідки я родом. І було дуже цікаво, бо це молоді люди, які дуже зацікавлені, але це досить багато для них. Мені було приємно, що мене чули, слухали.

Г.Т.: А як саме ви пояснюєте ситуацію, наприклад, сусідам, про яких Ви згадали? Якими аргументами?

А.Ф.: Я нагадую їм, що Україна веде війну вже 9 років і що я особисто була тут, коли це почалося. Це досить добре переконує людей, адже вони мене знають, довіряють мені, і я їм нагадую, як і коли відбулася анексія Криму, наприклад. Люди просто швидко забувають, чесно кажучи. Друге, я просто ставлю запитання: що буде, якщо Україна перестане воювати? Тоді люди усвідомлюють, що Росія може бути прямо на кордоні НАТО і все ж таки починають мислити по-іншому.

Г.Т.: Чи можете прокоментувати перспективу надання Україні винищувачів?

А.Ф.: Не можу додати щось до того, що ви знаєте зі слів нашого канцлера. Мені особисто здається, що "Леопарди" - це німецький продукт, тому це було більше безпосередньо спрямовано на нас. F-16 - не нашого виробництва, тож треба насамперед говорити з іншими країнами. Але важливо, щоб ми, як партнери, разом вирішили, як найкраще допомогти Україні.

Г.Т.: На адресу Німеччини й особисто канцлера Шольца лунає чимало критики сьогодні через зволікання із прийняттям рішень. Як прокоментуєте такі заяви?

А.Ф.: Це була дуже жвава дискусія і вона продовжується. І триватиме, вважаю, поки триватиме війна. Завжди є люди, які мають інші думки, дуже часто незрозумілі, чесно кажучи. Те, що мене вражає, – це як дійсно не тільки більшість населення, але і якісні німецькі медіа, експерти, абсолютна більшість із них, - на боці України. І як активно вони аргументують щоразу саме на користь України. Якщо ви подивитеся Frankfurter Allgemeine Zeitung, Süddeutsche Zeitung, Speigel - там така підтримка України! Це мене дійсно вражає.

Г.Т.: То Ви особисто вважаєте критику щодо зволікань безпідставною?

А.Ф.: Я тут живу, як я вже казала на початку нашої розмови. І я дуже добре розумію, чому українці хочуть зброї більше і швидше. Я дуже добре відчуваю тут оце поняття терміновості, "sense of urgency". І я намагаюся передати це у Берлін, як і, думаю, усі мої колеги-дипломати це роблять із своїми столицями. Це просто інше відчуття, коли ми тут, безпосередньо у центрі країни, котра воює. Навіть іноді через особисті розмови можемо передати нашим столицям, як важливо, щоб це [постачання зброї] було швидше і більше.

Г.Т.: Коли ми розмовляли з вами 10 років тому, ви відзначали як проблему те, що "німецькі власні кореспонденти сидять у Москві чи Варшаві і звідти пишуть і про українські події". Зараз, мабуть, ситуація змінилася?

А.Ф.: Так, це зовсім змінилося! І це один з позитивних наслідків цієї війни. Україна дійсно у центрі світової уваги, і це стосується й наших журналістів. Усі великі телеканали мають команди тут, я часто з ними говорю "off the record" (не для публікації - ред.). І вони не тільки у Києві. Якщо ви подивитеся на їхні дописи у Твіттері, то вони дуже близько до фронту. Зараз, зокрема, команда ZDF там у відрядженні. Це дає німецьким глядачам побачити дуже конкретні сторони цієї жахливої війни.

Г.Т.: Дякую за розмову. Бажаю вам безпеки і якнайшвидшої перемоги України

А.Ф.: Так, якнайшвидшої! Дякую.

Попри війну антикорупційна інфраструктура продовжила працювати - глава Transparency International Україна

Андрій Боровик, виконавчий директор Transparence International Україна

Україна посіла 116-е місце зі 180 країн в індексі сприйняття корупції від Transparency International (TI) за 2022 рік. Країна отримала 33 бали зі 100, де 100 - дуже низький, майже відсутній рівень корупції. Попри російське вторгнення цьогорічний показник - найкращий за останні 10 років і дозволив Україні увійти до списку з 25 країн, які відчутно покращили свої результати в боротьбі з корупцією.

Про зрушення у боротьбі з корупцією в Україні розповів Голосу Америки виконавчий директор TI Андрій Боровик.

Серед позитивних антикорупційних змін, які відбулися минулого року, він відзначає ухвалення державної Антикорупційної стратегії, довгоочікуване призначення керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), яке дозволило направити потік справ про корупцію до Вищого антикорупційного суду (ВАС), та ефективну роботу ВАС - за 2022 рік суд розглянув 49 справ, із яких 37 - із винесенням вироків.

"Зазвичай у країнах, у яких відбувається війна, ситуація з корупцією погіршується, а в Україні вона не тільки не погіршилася, а й трошки покращилася. Це показує, що антикорупційна інфраструктура продовжила ефективно працювати. Уявити собі, що російські війська стоять в декількох десятках кілометрів від Києва, а ВАС продовжує виконувати свою роботу - я думаю, що це повпливало на цей +1 бал [який Україна отримала в індексі — ред.]", - сказав Боровик в ефірі програми Голосу Америки "Брифінг".

Він наголосив, що чимало антикорупційних справ є результатом змін в суспільстві. За його словами, в умовах війни, люди мають нульову толерантність корупції та запит на значно суворіші заходи для покарання корупціонерів. Крім цього, громадянське суспільство пильно стежить за можливими випадками корупції - і це також допомагає притягати до відповідальності винних. Боровик відзначає, що така активність журналістів-розслідувачів та громадянського суспільства - теж гарний знак, оскільки це дає сигнал партнерам, що в країні цінують демократичні цінності й свободу слова.

На думку Transparency International Україна, наступні роки стануть вирішальними, адже на Україну чекає не лише перемога у війні з Росією, а й складний шлях до повноцінної інтеграції з ЄС, який неможливий без ефективних антикорупційних реформ.

Для поліпшення індексу сприйняття корупції організація рекомендує Україні у 2023 році виконати 4 комплексні кроки:

1. Завершити конкурси й обрати професійних, незалежних і доброчесних керівників органів антикорупційної екосистеми: Національного агентства з питань виявлення, розшуку та управління активами (АРМА), Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК).

2. Провести реформу конституційного правосуддя, враховуючи висновки Венеційської комісії. Відібрати суддів КСУ та оновити органи суддівського самоврядування.

3. Забезпечити максимально відкрити дані, за винятком інтересів безпеки та оборони. Відновити подання електронних декларацій та їхню перевірку НАЗК.

4. Використовувати електронну систему Prozorro для закупівель задля відбудови України після російського вторгнення. Забезпечити ефективний контроль та моніторинг закупівель.

"Подивимося, наскільки ці рекомендації будуть втілені. Я думаю, що ми зможемо набрати ще більше балів і показати, що навіть під час війни ми готові робити антикорупційну реформу. А нам доведеться її робити, якщо Україна хоче рухатись в ЄС", - сказав Боровик.

Індекс сприйняття корупції (Corruption Perceptions Index, CPI) — показник, який з 1995 року розраховується міжнародною організацією Transparency International. Індекс розраховують на основі 13 досліджень авторитетних міжнародних установ і дослідницьких центрів. CPI включає точку зору представників бізнесу, інвесторів, дослідників ринку тощо. Він відображає точку зору приватного сектору та його сприйняття корупції в публічному секторі.

Україна стане однією з тем візиту Блінкена в Китай

Держсекретар США Ентоні Блінкен під час прес-конференції в Єрусалимі, 31 січня 2023 року. Ronaldo Schemidt/Pool via REUTERS

Війна Росії проти України буде на порядку денному під час візиту державного секретаря США Ентоні Блінкена в Китай.

Блінкен стане першим американським високопосадовцем, який відвідає Пекін з 2018 року. При цьому офіційні особи двох країн готуються до ще однієї особистої зустрічі між президентом США Джо Байденом і китайським лідером Сі Цзіньпіном цього року, про це Голосу Америки розповів американський високопосадовець на умовах анонімності.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Але на думку американських аналітиків, це не означає, що Сполучені Штати рухаються до суттєвих змін у своїх відносинах з КНР. "Я не думаю, що слід сподіватися, що ми побачимо якісь значні прориви під час цієї поїздки (Блінкена)", - заявив Джуд Бланшетт, керівник відділу китайських досліджень американського аналітичного центру CSIS.

Серед іншого, держсекретар говоритиме у Пекіні про російську війну в Україні. Раніше Сполучені Штати заявили, що чітко повідомили КНР про наслідки матеріальної підтримки повномасштабної агресії Кремля.

Минулого четверга Міністерство фінансів США наклало санкції на китайську компанію Spacety China за надання супутникових зображень України для підтримки бойових дій російської ПВК "Вагнер".

"Дебати про політику Китаю щодо Росії та України в Китаї є одним із найбільш суперечливих питань, з якими я зіткнувся, коли я був там, - сказав Скотт Кеннеді, старший радник CSIS. - Багато людей в Китаї в експертному середовищі вважають, що китайці зробили стратегічну помилку".

Але публічно офіційні особи КНР дотримуються іншої позиції. "Сполучені Штати є тими, хто розпочав кризу в Україні, і є найбільшим чинником, який її підживлює", - заявив у понеділок Мао Нін, речник Міністерства закордонних справ Китаю.

Байден може поїхати до Центральної Європи у лютому – Дуда

Президент Джо Байден на галявині Білого дому після повернення з Нью-Йорка, Вашингтон, 31 січня 2023 року. (AP Photo/Andrew Harnik)

Президент США Джо Байден, ймовірно, відвідає Центральну Європу в лютому, але додав, що невідомо, до яких саме країни він приїде, сказав президент Польщі Анджей Дуда.

"Президент, швидше за все, прибуде до нашої частини Європи в лютому, – розповів Дуда. – Наша частина Європи – це Центральна Європа... це територія, що тягнеться від Румунії до Естонії. Нам дуже важко відповісти детально, куди приїде президент, ми не маємо такої інформації".

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Раніше американські медіа повідомляли, що Байден розглядає можливість поїздки до Європи "поблизу України" наступного місяця у час річниці початку повномасштабної російської війни в Україні.

За даними медіа, у Білому домі розглядають кілька місць ймовірного візиту, включаючи Польщу. Таким чином в адміністрації вивчають способи, як Байден може відзначити цю віху війни в Україні, "щоб привернути увагу до стійкості України проти жорстокої військової кампанії Росії та підтвердити солідарність США з українським народом, оскільки конфлікт переходить у нову фазу".

Натомість минулого тижня координатор стратегічної комунікації Ради національної безпеки США Джон Кірбі в інтерв'ю не підтвердив інформацію про те, чи розглядає президент США Джо Байден поїздку до Європи, але сказав, що Байден залишається "у тісному контакті з президентом Зеленським – вони спілкуються досить часто".

"Я думаю, що президент [Байден], безумовно, у певний відповідний час захоче [поїхати] в Україну", – сказав він, додавши, що зараз про це не йдеться.

У статті використано матеріали Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG