Спеціальні потреби

23.03.05  -  Ситуація в Киргизстані не випадає з поля уваги Білого Дому: у заяві прес-секретаря Адама Ерелі говориться про занепокоєність США заворушеннями на півдні країни--в містах Ош і Джалалабад.  - 2005-03-24


Уряд закликається до стриманості. США, говориться у заяві, засуджують застосування сили будь-якою стороною, рівно ж як захоплення і руйнування власності уряду.

Вашингтон пост присвятила Киргизстану статтю Пітера Фінна і передову. Фінн відзначає, що президент Акаєв обвинуватив опозицію у спробі державного перевороту, організованого і фінансованого із-зовні. Він не назвав ймовірних закордонних організаторів. Але, пише часпис, він озвучив усталену думку пост-радянських урядів, що нещодавні кольорові революції в Україні, Грузії, зараз--у Киргизії, є результатом західних, зокрема, американських, зусиль, привести до влади своїх симпатиків під приводом розбудови демократії. «Такі революції, які є ніщо інше, як державні перевороти, виходять за рамки закону,»--наводить газета вислів Акаєва на відкритті установчої сесії нового парламенту. Фінн пише, що США та ЄС відкинули ці обвинувачення, говорячи, що вони надавали гроші неурядовим організаціям і на підтримку виборів в країнах регіону, але ніколи не надавали перевагу жодному кандидату, або партії.

Але, як виглядає, кожна сторона залишиться при своїй опінії. Ясно, втім, що, на думку американських і європейських оглядачів, киргизька революція тюльпанів кардинальним чином відрізняється від української або грузинської. По-перше, вона розпочалася не в столиці, а у найбіднішому регіоні--Фергані, етнічна, релігійна і соціальна композиція якого дуже строката. Очікувати, що опозиційна хвиля не згасне, докотившись до Бішкека, важко. По-друге, опозиція не має харизматичного лідера. Тому всі заклики до діалогу повисають в повітрі. По-третє, уряд вже не відмовляється від переголосування у спірних випадках.

Міжнародні спостерігачі з ОБСЄ однак, сказали, що вибори були нечесними, що там були випадки підкупу, багаторазового голосування, упередженості медія, але ці заяви не відзначалися такою недвозначністю і категоричністю, як у випадку України або Грузії. Втім, відзначає редакційна Вашингтон пост, опозиція не досягне успіху, подібного до України і Грузії, якщо не вгамує своїх войовничих представників, і не налаштується на переговори.

Щодо фігури Акаєва, то, зазначає редакційна Пост, свого часу, після розвалу СРСР, він виступав демократичним оновлювачем своєї країни, на кшталт Томаса Джеферсона Центральної Азії. Але з роками він втрачав популярність, а втягування його сім’ї у корупційні бізнесові оборудки змінило думку громадян про нього. Він організував власне переобрання у двохтисячному році на виборах, які, за оцінкою західних спостерігачів, були фальсифіковані. Не маючи законної перспективи ще одного президентського терміну, пише Пост, він проводить до парламенту дочку і сина, дискваліфікуючи представників опозиції. Остання ж підозрює, що він планує використати парламентську більшість для запровадження конституційних поправок, які б дозволяли йому лишатися при владі. Він також може, як це зробив Кучма в Україні, призначити свого лояліста власним наступником. Росія, на думку Вашингтон Пост, маючи свою воєнну базу в Киргизстані, намірена агресивно скріплювати автократичний режим там.

Московські спостерігачі цинічно назвали вибори чесними і відкритими, а офіційна російська пропаганда змальовує опозицію як квазі-терористів, що намагаються організувати держпереворот. Путін, підсумовує редакційна, намагається перетворити Киргизію на московську колонію, яка б цілковито підтримувала його власну автократичну модель. Йому не слід дозволяти цього, уважає редакційна Вашингтон Пост.

Підготував Володимир Звіглянич.

Вишиванки захоплюють світ. Інтерактивна мапа

XS
SM
MD
LG