Спеціальні потреби

Актуально

МОЗ обiцяє революцiйнi змiни в медичнiй освiтi - 2005-03-24

Київ - 24 березня. Революційні зміни в системі підготовки медичних кадрів планує Міністерство охорони здоров`я України. Нове керівництво МОЗ пояснює нововведення необхідністю адаптувати медичну освіту до вимог Євросоюзу. Проте ініційовані реформи не всіма сприймаються однозначно.

Міністерство охорони здоров`я декларує намір кардинально реформувати систему підготовки медичних кадрів. Уже в цьому році планують скасувати прийом до медичних вузів за гроші. Абітурієнти, що претендують на платну форму навчання, так само, як і бюджетники, муситимуть скласти вступні іспити. Міністерство обіцяє також, що не буде куплених дипломів: контрактникам, окрім проплати за навчання, доведеться підтверджувати кваліфікацію знаннями. Будуть зміни і у практичній підготовці: кількість лікарів-інтернів зменшиться, а їх робочий день суттєво зросте; як вважають в міністерстві, лише інтенсивно працюючи в клініках, молоді фахівці зможуть отримати належний рівень кваліфікації.

Але найбільше нарікань збурили ініціативи нового керівництва, пов`язані зі збільшенням строків навчання, і особливо з питаннями розподілу випускників. Новий міністр підписав наказ, за яким інтернатуру з окремих дисциплін проходитимуть замість одного – три роки. Як пояснюють у міністерстві – щоб наблизити строки підготовки вітчизняних лікарів до європейських норм. А випускників медичних вузів уже цього року зобов`яжуть поїхати за розподілом на село. Хто не поїде – кажуть в міністерстві – хай віддає державі витрачені на його навчання гроші. Адже в містах з лікарями перебір, а у селах не знайдеш фельдшерського пункту, і ніхто не хоче йти в сімейні лікарі: замість тридцяти тисяч сімейних лікарів, потрібних Україні, є тільки чотири тисячі.

Міністерські ініціативи призвели до скандалу. В Івано-Франківську студенти-медики утворили страйком. Вони кажуть, що поїдуть на село, але тільки якщо молодим спеціалістам там створять нормальні умови праці. Говорить голова страйкового комітету студентів Івано-Франківської державної медичної академії Святослав Якибчук:

«Сьогодні виглядає так, що Міністерство охорони здоров`я хоче ті діри, які створилися в системі охорони здоров`я, особливо в сільській медицині, які створювалися десятиліттями, міністерство хоче залатати за рахунок кількох випусків, тобто нами, студентами, і ми категорично виступаємо проти цього».

Студенти заперечують і проти продовження терміну освіти: як кажуть вони, це ляже непідйомним тягарем на батьків, які оплачують їхнє навчання.

Однак міністр Микола Поліщук невблаганний. Він каже: умови для молодих медиків на селі будуть створені, держава їм гарантує безплатне житло та електроенергію, але їхати таки доведеться. На прес-конференції міністр присоромив голову Івано-Франківського студентського страйкому:

«Шановний, вам 21 або 22 роки. Треба подумати про те, що можна заробити або медбратом, або медсестрою, або черговим влаштуватись на швидкій допомозі. Треба думати про те, що не тільки батьки повинні, а ви вже можете заробити. І от якраз якщо ви будете спрямовані в районну лікарню чи в сільську лікарню, ви тоді зможете заробити, тому що там дуже багато вільних ставок. А як же ви плануєте заробити в місті, на 0,1 ставку? За рахунок кого? За рахунок пацієнта?».

Проблеми нестачі сільських медиків новий міністр – учасник помаранчевої революції – як виглядає, намірений вирішувати по-революційному:

«Наступний раз ми будемо дивиться так: як добре вчиться, то ми будемо як в деяких країнах – на саму передову лінію. Якщо він фахівець – повинен іти в село, там де він покаже себе. Тому що якщо безграмотного лікаря ми відправимо в село, він все село загубить... Ярослав, я розумію, що ви добре вчитесь і підете в село!», -- зазначив мiнiстр.

Всі новини дня

Резніков розповів голові Пентагону про успішне використання проти Росії гаубиць M777

Як розповів український міністр оборони, однією з тем розмови з його американським колегою став дзвінок голови Пентагону міністру оборони Росії

Міністр оборони України Олексій Резніков 16 травня провів телефонну розмову з міністром оборони США Ллойдом Остіном.

«Обговорив ситуацію на полі бою та військові потреби України. Розповів йому, як ЗСУ успішно використовує M777 (американські 155-міліметрові гаубиці – ред.). Ми також обговорили його дзвінок міністру оборони Росії. Вдячний Ллойду Остіну за непохитну дипломатичну та військову підтримку України», – розповів про деталі дзвінка Олексій Резніков.

13 травня – вперше після початку війни РФ в Україні, – міністр оборони США Ллойд Остін провів телефонну розмову з міністром оборони Росії Сергієм Шойгу.

Як повідомили у Пентагоні, очільник американського Міноборони закликав російського міністра «до негайного припинення вогню в Україні і наголосив на важливості підтримки ліній зв’язку».

Водночас російські медіа повідомили, що сторони обговорили «актуальні питання міжнародної безпеки, зокрема ситуацію в Україні».

У Росії також заявили, що розмова відбулася з ініціативи американської сторони.

McDonald's, Renault виходять з Росії

Архівне фото: ресторан McDonald's в російському місті Дімітров, 6 грудня 2014 року

Після більш ніж 30-річної присутності в Росії, популярна американська мережа швидкого харчування оголосила про продаж активів і зупинку бізнесу в Росії.

Компанія, прихід якої до СРСР пов'язували з поширенням "перебудови" та "гласності", тепер заявила, що подальше перебування в Росії не відповідає цінностям компанії.

"Гуманітарна криза, спричинена війною в Україні та непередбачувані умови діяльності спонукали McDonald's до висновку, що продовжувати власність бізнесу в Росії не є доцільним і не співпадає з цінностями McDonald's", - йдеться в заяві компанії. До мережі McDonald's в Росії належить більше 850 ресторанів, де працюють більше 62 000 людей, заявили в компанії. Там підтвердили віддансть захисту працівників у період продажу активів.

Французький автовиробник Renault також оголоси про продаж активів в Росії, вартістю більше 2 мільярдів доларів.

З початку повномасштабного вторгнення Росії до України, близько тисячі компаній оголосили про добровільне скорочення бізнесу в Росії, йдеться в дослідженні Єльського університету.

Так, напрвклад, британська нафтова компанія ВР заявила про перегляд своїх акціонерних відносин з російською нафтовою компанією "Роснєфть", компанія-виробник газованих напоїв PepsiCo оголосила зупинку продажів Pepsi-Cola в Росії через "жахливі події, що відбуваються в Україні". Багато компаній все ж вирішили продовжити ведення бізнесу в Росії.

Білорусь може розмістити війська спецоперацій на кордоні з Україною - Міноборони Британії

Архівне фото: Лукашенко спілкується з пресою, Білорусь, 16 квітня 2022 року. (Максим Гучек/BelTA Pool Photo via AP)

Білоруський правитель Олександр Лукашенко балансує між підтримкою війни Росії проти України та бажанням уникнути прямої участі у військових операціях. Такими оцінками поділилось Міністерство оборони Великої Британії.

Відомство підтвердило - Білорусь оголосила про розміщення сил спеціальних операцій вздовж кордону з Україною, а також протиповітряних сил, артилерії та ракетних підрозділів на тренувальних базах на заході країни.

Такі дії, за оцінками британської розвідки, ймовірно "зв'яжуть українські війська, щоб ті не змогли розміститись на підтримку операцій на Донбасі". В Генеральному штабі ЗСУ 16 травня повідомили, що саме на Донецькому напрямку наразі Росія зосередила основні зусилля.

Пряма військова участь Білорусі на боці Росії означатиме ризик західних санкцій, відплату з боку України і можливе невдоволення білоруських військових, наголосили в британському відомстві. Там також додали, що хоча Білорусь і не брала безпосередньої участі в конфлікті, з її території проводились авіавильоти, ракетні удари а також Білорусь була плацдармом для російського наступу на Київ та Чернігів.

Як повідомляв Голос Америки, США та країни Заходу висловили занепокоєння через нові проголосовані парламентом Білорусі законодавчі ініціативи, які розширюють сферу застосування смертної кари.

"Ці закони безпосередньо спрямовані проти громадян, які активно виступають проти війни Росії в Україні". Так відреагували в Державному департаменті США на схвалення білоруським парламентом поправок, що запроваджеють смертну кару "за замах на теракт". Відповідний допис розмістив в соцмережах європейський департамент Держдепу.

Блінкен: прагнення Путіна "знищити Україну як незалежну країну і розділити НАТО" не справдилось

Держсекретар США Ентоні Блінкен спілкується з пресою під час неформальної зустрічі міністрів країн НАТо в Берліні, 15 травня 2022 року. REUTERS/Мішель Тантуссі

Держсекретар США Ентоні Блінкен обговорив подальшу впідтримку України з міністрами закордонних справ Німеччини, Великої Британії та Франції. Зустрічі відбулись в неділю на полях засідання міністрів країн-членів НАТО в Берліні.

"Сполучені Штати та наші союзники і партнери зосереджені на наданні Україні якомога більшої підтримки на полі бою та за будь-який столом переговорів, щоб вони могли відбити російську агресію і повністю захистити незалежність та суверенітет", - заявив Блінкен під час прес-конференції в неділю.

Він підкреслив - союзники НАТО прагнуть "якомога швидше зупинити війну, але так само віддані безпековій допомозі України, продовженню санкцій, експортного контролю та дипломатичного тиску на Росію так довго, як це буде потрібно".

Альянс НАТО міцний як ніколи, вказав посадовець у Twitter в неділю, а прагнення Путіна "знищити Україну як незалежну країну і розділити НАТО" не справдились.

Держсекретар цими вихідними взяв участь в засіданні міністрів закордонних справ НАТО в Німеччині. Питання допомоги Україні а також можливе включення Швеції та Фінляндії до НАТО були в центрі обговорень. Блінкен зустрівся з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, щоб обговорити подальшу військову допомогу Україні а також можливості вирішення світової продовольчої кризи, спричиненої війною.

Після Берліна, Блінкен, разом з міністром торгвілі США Джиною Раймондо, бере участь в засіданні США та Європи з питань торгівлі.

Канада хоче першою ратифікувати рішення НАТО про вступ Фінляндії та Швеції

Мелані Жолі, міністерка закордонних справ Канади, в Палаті громад парламенту в Оттаві

Мелані Жолі, яка очолює Міністерство закордонних справ Канади, заявила, що її країна вітає проголошені наміри Фінляндії та Швеції вступити до НАТО і що парламент в Оттаві може бути серед перших, які ратифікують документи про залучення нових членів.

Перехідний період між заявкою і ратифікацією треба скоротити.
Мелані Жолі

«Ми не лише підтримуємо вступ Фінляндії і Швеції, але ми ще й за швидкий вступ. Канада має з ними багато спільного, коли йдеться про цінності, а також північні реалії… Наша мета - бути серед перших країн, які ратифікують вступ Фінляндії та Швеції. Бо ми знаємо, що перехідний період між заявкою і ратифікацією треба скоротити. Ми також будемо працювати з іншими країнами, щоб забезпечити швидкий процес вступу», - сказала Мелані Жолі в Брюсселі, де вона брала участь в нараді міністрів закордонних справ ЄС.

За її словами, коли дійде до процесу ратифікації, то канадські парламентарі можуть схвалити рішення за лічені дні.

Процес ратифікації рішень про вступ нової країни в НАТО, що нараховує зараз 30 країн, зазвичай забирає від кількох місяців до одного року.

Минулими вихідними урядова партія Швеції заявила, що вирішила підтримати вступ в НАТО і далі очікує рішення шведського парламенту та подальших кроків.

«Сьогодні Шведська соціал-демократична партія схвалила історичне рішення - сказати "так" заяві на членство в оборонному союзі НАТО. Російське вторгнення в Україну погіршило безпекову ситуацію для Швеції і для цілої Європи», - написала з цього приводу в Twitter міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде.

Вступ Швеції в НАТО означатиме відмову Стокгольма від понад 200 років політики військового нейтралітету, якого Швеція дотримувалася навіть впродовж Першої Світової і Другої Світової воєн.

Тепер за словами шведського міністра оборони країна опинилася б під загрозою, якщо залишилася б єдиною країною Балтії не в НАТО.

Туреччину вговорюватимуть

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ та представники інших країн організації вже заявили про готовність швидко прийняти Фінляндію та Швецію, в той час як в тих країнах майже завершився процес внутрішніх політичних узгоджень рішення подавати офіційні заявки на членство.

Єдиною країною НАТО, де з’явилося застереження щодо вступу Фінляндії та Швеції, стала Туреччина, але зараз лунають твердження, що це не повинно стати перешкодою.

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган висловив невдоволення тим, що в скандинавських країнах надали політичний притулок особам, яких він звинувачує у причетності до тероризму проти турецької влади.

Єнс Столтенберґ з цього приводу сказав: «Я переконаний, що ми зможемо залагодити питання, стурбованість яку висловила Туреччина, таким чином, щоб це не затягувало членство».

«Я дуже впевнений, що ми з цього питання досягнемо згоди», - заявив держсекретар США Ентоні Блінкен, додавши, що НАТО «це місце для діалогу».

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG