Спеціальні потреби

Актуально

Рекомендацiї Ради Європи у справi Гонгадзе

Київ - 1 квiтня. Рада Європи наполягатиме, щоб на лаві підсудних у справі Гонгадзе були як виконавці, так і організатори та замовники вбивства журналiста. Про це заявила у Києві уповноважена Ради Європи у справі Гонгадзе Сабiне Льойтгойссер-Шнарренберґер. Представниця Ради Європи рекомендувала також Верховній Раді заслухати звіт парламентської слідчої комісії та порадила генпрокурору провести експертизу плівок Мельниченка на території США.

Під час дводенного перебування у Києві член Парламентської Асамблеї Ради Європи поспілкувалася з усіма, хто має відношення до розслідування справи Гонгадзе: генпрокурором Піскуном і головою парламентської слідчої комісії Омельченком, лідером соціалістів Морозом, головою МВС Луценком і адвокатом матері журналіста Федуром. Як підкреслює Льойтгойссер-Шнарренберґер, слідство наразі не завершене: затримано троє підозрюваних у вбивстві журналіста, проте залишається з`ясувати, хто був замовником і організатором. Рада Європи зацікавлена у притягненні до відповідальності і тих, і інших:

[переклад з нiмецької] “Рада Європи наполягає на детальному і вичерпному розслідуванні, з тим щоб на лаві підсудних опинилися як виконавці, так і замовники та організатори вбивства без огляду на особи”.

Представниця Ради Європи дала високу оцінку роботі, яку провела парламентська слідча комісія в справі Гонгадзе, і заявила, що рекомендує заслухати звіт комісії у Верховній Раді.

Пані Льойтгойссер-Шнарренберґер підкреслила також, що величезну роль для розкриття справи вбитого журналіста мають записи колишнього президентського охоронця Мельниченка, і повідомила, що під час своєї зустрічі з генпрокурором Піскуном порадила провести експертизу плівок там, де вони зараз знаходяться – на території США.

[переклад з нiмецької] “Я внесла пропозицію – оскільки оригінали плівок Мельниченка та записуючі пристрої, якими він користувався, знаходяться нині в Сполучених Штатах, то було б доцільним вивчити їх там же, на місці – певна річ, за постановою Генпрокуратури України та за участю українських експертів. Це дало б змогу уникнути обвинувачень у якихось маніпуляціях з плівками або розмов про те, що з ними щось сталося при їх транспортуванні до України”.

Депутат ПАРЄ висловила побажання, щоб така експертиза була проведена вже зараз, під час візиту президента Ющенка до Сполучених Штатів. І як вона підкреслила, генпрокурор Піскун, котрий їде разом з президентом до Америки, щоб допитати Мельниченка, поставився до її пропозиції з великим зацікавленням. Як відомо, нещодавно президент Ющенко заявив: справу Гонгадзе розкрито; нині ж генпрокурор Піскун заявляє, що слідство не завершене. Коментуючи, на прохання журналістів, такі суперечливі заяви, представниця Ради Європи не стала критикувати нову українську владу. На думку пані Льойтгойссер-Шнарренберґер, Ющенко зробив правильно, констатувавши публічно той факт, що в справі є прогрес і затримано трьох підозрюваних виконавців. Це не суперечить тому, -- каже вона, -- що слідство продовжується, і замовників вбивства ще треба встановити.

Коментуючи ж факт прийняття до розгляду Європейським судом з прав людини позову дружини загиблого журналіста, Мирослави Гонгадзе, представниця Ради Європи сказала, що ця справа отримає у Європейському суді найвищий пріоритет.

Всі новини дня

«Я просто писала день – і що жива»: розповідь Валерії з Маріуполя про 3 місяці в окупації. Відео

Маріупольчанка Валерія пробула в зоні бойових дій, а потім в російській окупації понад сто днів, найгірші з яких виживала сама.

Як повернути тепло та світло в оселі українців: що робить ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні. Інтерв’ю

Про допомогу Україні в енергетичній сфері Оксана Бедратенко поговорила з директором ЄБРР у країнах Східної Європи Маттео Патроне.

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео

Чого очікувати від саміту НАТО в Бухаресті. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:42 0:00

Треба готуватись до нових атак Росії по українській енергетиці, президент Путін намагається використати зиму як зброю у війні проти України. Про це заявив Єнс Столтенберг, перебуваючи в Бухаресті, де у вівторок почнеться дводенна зустріч міністрів закордонних справ країн-членів НАТО.

Посол США в НАТО роз'яснила позицію США щодо визнання Росії державою-терористом

Посолка США в НАТО Джуліанн Сміт

США наразі не вважають корисним офіційне визначення Росії державою-спонсором тероризму відповідно до американських законів, але виступають за подальші обмеження для Росії у вигляді санкцій та експортних обмежень. Про це посолка США в НАТО Джуліанн Сміт заявила під час брифінгу для преси в понеділок.

"Гадаю, ви чули коментарі президента Байдена та інших в адміністрації, - зауважила Сміт відповідаючи на питання преси в понеділок. - Відчуття у Вашингтоні полягає в тому, що це зараз непотрібно, і, насправді, може бути контрпродуктивно в тому плані, що це може зашкодити нашій можливості, наприклад, привозити гуманітарну допомогу Україні, або вивозити певну кількість зерна з України".

Сміт зауважила, що з цієї причини, "Сполучені Штати зосереджені на тому, щоб із багатьма партнерами та союзниками в світі працювати над санкціями і визначати шляхи запровадження додаткових санкцій, щоб збільшувати тиск на Путіна та його уряд, режим в Москві, а також тиснути на економіку та фактично забороняти російському війську просуватись і створювати нові спроможності в цій війні. Тому зосереджуємося на поєднанні санкцій, експортних обмежень та іншого".

Минулого тижня 494 голосами "за" Європейський парламент визнав Росію державою-спонсором тероризму. 58 депутатів проголосувало "проти", а 44 "утрималось". Парламенти Латвії та Естонії раніше окремо оголосили Росію державою-спонсором тероризму.

Сміт спілкувалась з пресою напередодні початку засідання НАТО в Бухаресті. В понеділок державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

Блінкен: продовжимо співпрацю для підтримки перемоги України

Сили ЗСУ на лінії фронту на Донеччині, 24 листопада 2022. (AP Photo/Roman Chop)

Державний секретар Ентоні Блінкен вирушив до Бухареста для участі у дводенному саміті міністрів закордонних справ країн НАТО, що, за повідомленням Держдепу, буде присвячений питанням російської війни в Україні, нової Стратегічної концепції НАТО, енергетичної безпеки та захисту критичної інфраструктури.

"Ми продовжуватимемо зосереджувати увагу і координувати зусилля для підтримки перемоги України та обговорюватимемо енергетичну безпеку й інші критичні питання, які впливають на євроатлантичну безпеку", - написав Блінкен у Twitter.

Напередодні саміту під час прес-конференції з президентом Румунії Клаусом Йоганнісом генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ наголосив на важливості інвестування в оборону, оскільки союзники стикаються "із найбільшою безпековою кризою" нашого часу.

"Ми не можемо дозволити Путіну перемогти, - сказав Столтенберґ. - Це покаже авторитарним лідерам у всьому світі, що вони можуть досягти своїх цілей, використовуючи військову силу - і зробить світ більш небезпечним місцем для всіх нас. Підтримувати Україну в інтересах нашої безпеки".

У нараді міністрів НАТО візьме участь і міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.

Раніше Голос Америки повідомляв, що ця зустріч в Бухаресті нагадує, що на Бухарестському саміті НАТО у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії. Через 4 місяці після того саміту у серпні 2008 Росія здійснила вторгнення до Грузії. Приєднання країн до Альянсу було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

У статті використано матеріали AP, Reuters

Більше

XS
SM
MD
LG