Спеціальні потреби

Актуально

Газета «День» виграла позов проти України

Київ - 12 квiтня. Своєрідним прецедентом для українських журналістів стало рішення Європейського суду з прав людини у справі «Українська Прес-Група» проти України. Суд визнав, що журналісти мають право на оціночні судження щодо політиків.

29 березня Європейський суд із прав людини виніс рішення, згідно з яким визнав державу Україна винною в порушенні права на свободу слова за заявою «Української прес-групи» - видавця газети «День».

Мова йшла про дві статті ще 1999 року. Тоді журналістка Тетяна Коробова написала про те, що двоє кандидатів у президенти України Наталя Вітренко та Петро Симоненко насправді співпрацюють із президентом Кучмою. Політики подали на газету до суду і виграли його в Україні.

Свої права газета День була змушена захищати у Європейському суді з прав людини. І ця інституція ухвалила рішення на користь газети. Говорить головний редактор “Дня” Лариса Івшина:

«Цією справою ми перегортаємо якусь сторінку в історії і можливо, відкриваємо якусь перспективу. Українська журналістика отримала суттєву допомогу у Євросуді».

Суд одностайно прийняв рішення про те, що мало місце порушення статті 10 (свобода висловлювання) Європейської конвенції з прав людини.

Європейський Суд підтвердив, що критика обох політиків була сильною, полемічною, та написана саркастичною мовою. Обидва політики мали причини вважати себе ображеними – вважають судді. Однак, обираючи свою професію, вони повинні були бути готовими до критики.

Таке рішення є прецедентом для українських судів, де розглядається чимало позовів щодо захисту честі та гідності, однак його виконання потребує внесення змін до українських законів – каже заступник міністра юстиції Валерія Лутковська.

«Найголовнішим є те, що це рішення потребуватиме від України зміни законодавства. Європейський суд з прав людини чітко вказав, що перса – як вартовий пес демократії – має право бути і саркастично і критично настроєною по відношенню до політиків».

Суддя Верховного суду Іван Домбровський каже, що це рішення ще не набуло законної сили, оскільки Україна має три місяці на його оскарження. Втім суддя також вважає його важливим прецедентом і заявляє, що довіряє об`єктивності Європейського суду.

«Це справа Європейського суду. Ми на нього не тиснемо. Ми недавно там побували і впевнилися, що це на сьогодні є об”єктивна інстанція».

Тепер адвокати, що захищають журналістів чи ЗМІ, можуть залучати до своїх справ досвід газети «День» у Євросуді.

Свого часу український суд ухвалив рішення про те, щоб газета сплатила 2000 гривень моральної шкоди Наталі Вітренко і 1000 – Петру Симоненку. Тепер з українського бюджету «Українській Прес-Групі» мають сплатити 33.000 євро за моральні збитки, та 5,5 тисяч - за судові витрати. Однак у газеті зазначають, що головною метою позову було визнання права журналіста на оціночне судження, а не гроші.

Всі новини дня

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:17 0:00

Британський уряд став першим на Заході, хто ввів нові санкції проти Росії через незаконні так звані «референдуми» на окупованих територіях України. Міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі заявив, що «уявні референдуми під дулом пістолета не можуть бути вільними чи справедливими».

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:11 0:00

Росія зіткнеться з «катастрофічними наслідками», якщо застосує ядерну зброю проти України. Про це заявив радник з національної безпеки США Джейк Салліван.

Додаткові 12 мільярдів доларів Україні може виділити Конгрес США - Reuters

Жителі Ізюма у черзі на отримання гуманітарної допомоги, Харківщина, 25 вересня 2022. REUTERS/Gleb Garanich

Конгрес США може виділити Україні додаткових 12 мільярдів доларів у відповідь на запит адміністрації президента США Джо Байдена. Зараз американські законодавці ведуть обговорення щодо нового федерального бюджету, а голосування може відбутись у вівторок або середу.

Допомога Україні закладена в цей законопроект, повідомляє агенція Reuters із посиланням на власні джерела. У проекті бюджету також закладено допомогу для афганських біженців.

Фіскальний рік у США триває з 1 жовтня по 30 вересня, тож, аби уникнути часткової зупинки роботи урядових установ, коли відсутнє фінансування для федеральних програм, представникам Конгресу необхідно домовитись про новий бюджет до п'ятниці опівночі.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що попри наявну двопартійну підтримку України у Конгресі, все більше республіканців можуть почати виступати проти додаткового виділення грошей для України, зокрема, це критикує екс-президент Дональд Трамп.

Нагадаємо, з початку року на боротьбу з Росією Конгрес США схвалив понад 53 мільярди доларів на безпекову, економічну та гуманітарну допомогу Україні.

Тим часом, за оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку через війну Росії проти України світ втратить 2,8 трильйона доларів. Дослідники вважають: криза може поглибитись, якщо Росія спровокує енергетичну кризу взимку в Європі, тоді Європі загрожує рецесія.

У статті використано матеріали Reuters

Усі митні пункти Грузії переведені на особливий режим роботи через масовий приїзд росіян

Кордон Грузії з Росією - пункт пропуску Земо Ларсі/Верхній Ларс

Росіяни призовного віку масово їдуть до Грузії

Служба доходів Міністерства фінансів Грузії повідомляє, що за умов підвищеного транспортного потоку в регіоні всі митні пункти переведені на особливий режим роботи. Відомство заявляє, що з метою забезпечення безперешкодного проведення процедур митного контролю на місцях збільшено кількість працівників.

З 21 вересня, після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним так званої "часткової мобілізації", на КПП "Верхній Ларс" на кордоні Росії з Грузією утворилася величезна черга із машин.

За різними джерелами, станом на 26 вересня черга розтягнулася на 20 кілометрів. Чимало громадян переходять кордон на скутерах і велосипедах, щоб скоротити час очікування. Причому, як заявляють місцеві ЗМІ, грузинські митники нібито не впускають до країни жителів Північного Кавказу, при цьому не відмовляючи у в'їзді росіянам, які мешкають в інших регіонах РФ.

«На непередбачений випадок»

Згідно з фотографіями, поширеними через соцмережі, опівдні з російського боку кордону з'явився БТР з російськими військовими, що викликало паніку в лавах громадян, які виїжджають з РФ. Проте, поки що офіційних обмежень щодо виїзду чоловіків призовного віку з Росії не оголошено. Як пишуть у російських ЗМІ, посилаючись на Прикордонне управління ФСБ по Північній Осетії, російських військових розмістили на місці як «резерв на непередбачений випадок, якщо резервісти захочуть прорвати пункт пропуску і без будь-яких прикордонних оформлень покинути країну».

За даними Північної Осетії, за останній тиждень через митний пункт пропуску «Верхній Ларс» грузино-російський кордон в обох напрямках перетнули 37 тисяч автомобілів та понад 115 тисяч осіб. Як заявив 26 вересня віце-прем'єр Північної Осетії Ірбек Томаєв, це на 23,3% перевищує дані щодо перетину держкордону за аналогічний період минулого року.

"У чому логіка?"

Грузинська опозиція вкотре розкритикувала владу за відсутність продуманої політики щодо хвилі мігрантів із країни, що окупує двадцять відсотків території Грузії. Опозиційні політики марно вимагають запровадження віз для російських громадян, тоді як представники правлячої партії «Грузинська мрія» не бачать у цьому необхідності, стверджуючи, що відповідні структури успішно контролюють ситуацію.

Більше того, як заявив ЗМІ депутат від правлячої партії Бека Давітуліані, «влада Росії, яка має проблеми з мобілізацією, і так закриє кордон з 28 числа».

«У чому логіка, аби не пускати людей із Росії, які не хочуть йти на передову фронту? Тобто дати режиму в Росії можливість пустити їх на поле бою та нашкодити Україні? Адже ми маємо допомогти Україні виграти війну, відповідно… якщо це не зашкодить нашим інтересам, то ми приймемо тих, хто не хоче туди їхати», – сказав у коментарі для ЗМІ Давітуліані.

Міграція та інтереси країни

Аналітик Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень Шота Утіашвілі вважає, що запроваджувати візи на даному етапі немає сенсу, оскільки Росія, намагаючись утримати військовозобов'язаних у країні, сама незабаром «закриє кордони». Хоча, експерт вважає, що в цій ситуації влада Грузії не робить необхідних кроків. Насамперед політолог вважає невиправданим те, що влада не розробила відповідну міграційну політику. За його словами, необхідно мати певний план на той випадок, якщо в країні залишиться «надто велика» кількість росіян, необхідно врахувати і те, що росіяни, які ухиляються від заклику, не зможуть повернутися до Росії як мінімум, протягом кількох років, протягом яких їм будуть потрібні кошти для існування.

«Коли в'їжджаєш у західні держави, необхідно документовано підтвердити, що в тебе є кошти для фінансування свого перебування в тій чи іншій країні, наша влада могла хоча б тимчасово ввести цей захід, щоб уникнути в майбутньому проблем, пов'язаних з мігрантами, що залишилися без даху над головою і грошей», - вважає Утіашвілі.

Також експерт наголошує на пасивності влади Грузії щодо співгромадян в Абхазії та Цхінвальському регіоні, де, згідно з незалежними джерелами, активно уникають мобілізації. Утіашвілі вважає, що на даному етапі у Тбілісі з'явився шанс зближення з громадянами, які проживають у тих регіонах. Аналітик каже, що грузинська сторона має створити їм усі необхідні умови, щоб уникнути мобілізації. При цьому політика партії «Грузинська мрія», яка полягає «в діях, спрямованих на те, щоб не розгнівати Росію», на думку Утіашвілі, не виправдана, оскільки суперечить інтересам Грузії.

Через війну Росії проти України світ втратить $2,8 трлн - ОЕСР

Архівне фото: фермер в Єгипті переносить пшеницю (AP Photo/Amr Nabil, File)

Світова економіка зазнає значних втрат через війну Росії в Україні, йдеться у вересневому звіті Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), що базується в Парижі і об'єднує провідні економіки світу.

Порівняно з прогнозами від грудня 2021 року, зробленими до російського вторгнення в Україну, тепер прогнози світового ВВП погіршились щонайменше на 2,8 трильйона доларів, йдеться у звіті.

Так оцінили аналітики економічні втрати світу від війни. Дослідники вважають - криза може поглибитись, якщо Росія спровокує енергетичну кризу взимку в Європі. Тоді Європі загрожує рецесія.

"Ми сплачуємо високу ціну за цю війну", - сказав Альваро Сантос Перейра, в.о. головного економіста ОЕСР, пише WSJ.

Через війну Росії в Україні ціни на енергоресурси різко пішли вгору, що ще більше підштовхнуло інфляцію, яка і так була високою на тлі пандемії, вказують дослідники. Особливо нестабільшими є ціни на газ та електроенергію.

Війна призвела до зривів каналів поставок, що погіршило продовольчу кризу. Однак, ціни ростуть не лише на енергоресурси та їжу, ціни на товари більше половини споживчого кошика США, ЄС, Великої Британії зросли на понад 4%.

Енергетична криза в Європі може погіршитись, якщо зима буде холодною, а альтернативних джерел поставок не буде, мовиться у звіті. Аналітики оцінили, що нестача енергоресурсів може змусити європейські країни тимчасово обмежувати газ, який йде підприємствам і це далі зменшить зростання європейської економіки на 1,25 в.п. і зростання інфляції ще на 1,5 в.п.

В ОЕСР радять державам подбати про слабко захищені верстви населення, вживати заходів, щоб скоротити споживання газу, забезпечити енергетичну і продовольчу безпеку.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG