Спеціальні потреби


Розшифровка iнтерв`ю - 2005-04-25

A Changing Business Climate in Ukraine

Interview with Morgan Williams, Director, Government Affairs, SigmaBleyzer Investment Group

Conducted by Adrian Karmazyn, Program Manager, Ukrainian Service, Voice of America, at a recent US-Ukraine Business Forum in New York City


AK: “What has changed in the last half year in terms of the way American business was looking at Ukraine then, and the way it’s looking at Ukraine now?”

MW: “There’s been a significant change, because six months ago, many investors in Ukraine and many businesses were developing an exit strategy. They were thinking “we better be thinking what we’re going to do, and maybe we would want to exit from Ukraine or, at least, just consolidate our positions and not put any more money in Ukraine. But today, it’s exactly the opposite; most businesses are taking a brand new look at Ukraine, saying “were are the opportunities, what should we be doing out there, how can we expand or how can we raise more investment funds for Ukraine”, and, like SigmaBleyzer, they are launching a new investment fund, and they have not done that now for seven or so years because of the environment in Ukraine, but the day after the inauguration, we’re out looking for new funds for Ukraine and lot of other people are, too. So, it’s been a 100% change in the way business looks at Ukraine.”

AK: “There may have been some traditional networks here, maybe diaspora Ukrainian-Americans, or other people that had gotten involved with Ukraine, interacting with Ukrainian business. What’s the next step now to make sure that American companies know about the investment opportunities in Ukraine, and that perhaps businessmen in areas that haven’t been touched by Western investment – maybe in Donetsk, Dnipropetrovsk or Odesa – they haven’t really worked with Americans -- how do you see that connection being made?”

MW: “Well, I think it’s very important that those with Ukrainian heritage take a new look at Ukraine, because many of them came out to Ukraine, looked for partners, made some investments – and many of them did get burned. But I think now is a whole new situation, and they ought to take a new look at it…. I think … the Orange Revolution kind of did that for us. It was a major event, and so many people know about it that just because of this conference, every meeting we’re having in Washington now is full, and so there is a whole new environment – which is good – and so there are many opportunities in Ukraine, many areas that haven’t been explored yet, it’s still a totally undercapitalized, underdeveloped marked, and then, of course, the Yushchenko government needs to deliver on their promises to make specific, concrete legislative and legal changes, administrative changes, and other changes. So, six months from now, all the things, many the things that were real problems in the past [will] have been eliminated, so people don’t walk away six months, a year from now saying “I wish we hadn’t come here” or be disillusioned. So yes, investors and potential investors need to deliver – the Yushchenko government, also, needs to deliver tangible bottom line results.”

AK: “Why would a businessman here, an investor, investment fund, a banker, any American - why would they go to Ukraine, as opposed to going to such save havens, if you will, like China or India or other places that are really growing and competitive – what’s Ukraine’s advantage?”

MW: “Well, many of the larger companies, of course, they are always looking for investments in all the major countries, and Ukraine with almost fifty million people and the size of France, I mean is the major player over there in south-eastern Europe and, along with Romania and Bulgaria, Ukraine is now saying “we want to be on the fast track for the EU”, and even if that’s a long time coming, it still makes it a hot investment climate. Many people are concerned about investments in China, the government there really hasn’t changed and so, many people are saying “now with the Yushchenko government….”, and, of course, Georgia and other places, but Ukraine is so much bigger than Georgia, it’s bigger than Moldova, so it is a huge market and has access through the Black Sea and into Russia to a lot of other large markets, so actually, Ukraine is a very significant opportunity around the world. Lot of problems in South America, lot of problems in other parts of the world, And so, that part of Europe that is involved in Euro-Atlantic integration, as we say, is becoming a hot property, and, of course, if some of the people’s populist movements become stronger in some of those other countries – I think, south-eastern Europe is a good place to invest in the coming time.”

AK: “Is there anything in particular that Ukrainians should be doing now as individual businessmen to take advantage of the new opportunities?”

MW: “When people first started to invest in Ukraine everybody said “we’re going to have a joint venture, we’re going to have a partnership,” and they were looking for partners. Well, it didn’t take very long – first few years – to find out, there really was an extreme shortage of reliable partners in Ukraine. And businesses out there now, the first thing they need to do is to be able to get their business in order, get their books in order, and also their presentations to try to prove to people that they can be a reliable long-term partner and [that] they will live by the rules and [that] they are not going to take their investment partner to a song and dance like they did in the past. I can just tell you -- the list is a mile long of people who looked for a partners in Ukraine, who took a partner, and then wished , they hadn’t taken a partner, or who left, because they could not find a reliable partner to produce potatoes, or produce apples, or produce steel - or whatever [was] needed out there. And with a new legal environment and a new spirit, a business has got to convince a Western company they not going be like Ukrainian partners in the past. And with modern accounting and modern way of doing business, they can convince a partner that that’s what they need to do, to be attractive in this market place.”

AK: “Ukraine is a great market of 50 million people who you can sell things to. They are talented people, who can build things, great things, and sell them to other countries - that’s where the economic strength of the country lies, both as a market and a place to create things. How are these resources best utilized?”

MW: “Ukraine still has a huge industrial base that’s underutilized in many cases, their agriculture is totally underutilized, and, if you think about, almost every apartment and home in Ukraine needs to be remodeled, every city needs to be redone, remodeled. Businesses need capital and you have just a great opportunity in terms of the whole home industry, the agriculture industry and cities. Just rebuilding apartments, rebuilding cities and rebuilding the farms is just a huge investment and a huge opportunity…. So, if the Ukrainian government will get their act together and pass all the specific legislation they need to, the economic miracle would, finally, come to Ukraine. But, one of the major problems is a huge shortage of long-term capital. You just can’t borrow money in Ukraine for three to five years for remodeling your apartment or to buy a tractor, and there is no money for fifteen or twenty years to buy land or buy an apartment or home. And that’s a big issue. The Yushchenko government, we think, the number one issue is to find ways to bring in long-term capital for businesses, for cities, for farms and for homeowners. [If] they do that, than they are going to be in good shape – and Ukraine is going to be in good shape.”

AK: “And are you confident that the prosperity that American investors will potentially enjoy from Ukraine, is this also going to be enjoyed by the Ukrainian people – which is often a concern in Ukrainian politics – that investment bring prosperity for Ukrainians?”

MW: “SigmaBleyzer, by buying businesses, by stabilizing, we’re creating jobs, we’re creating permanent jobs, we’re creating value. You have got to have a lot of people who come into Ukraine be willing to create value, short-term value and long-term value, and it’ going to take all kinds of financial institutions, all kinds of investors with huge amounts of money to do that, and then the benefits really start down for the average Ukrainian who now has a tractor, who bought a piece of land, who now fixed up his apartment or financed his small business, or he now has hot water and good streets and good plumbing services from his city. So, the way to bring benefits to the average Ukrainian is through capital and through providing financial assistance in these four areas, at least these four areas that I mentioned.

Всі новини дня

Підтримка Заходу України: до перемоги, чи до переговорів про компроміс?

«Навіть обмежена допомога Україні у вигляді артилерійських ракет великої дальності та подібної зброї принесли значні зміни на полі бою» – Ендрю Міхта

Кореспондент CNN Нік Робертсон, який проїхав вздовж понад тисячокілометрової лінії фронту, каже, що українці мають величезну територію і людські ресурси, тож воювати вони можуть ще довго. «Навіть незрозуміло, чи почалася справжня визначальна боротьба», – говорить він.

З розповідей українських військових він зрозумів, що вони очікують на російський наступ на сході, а самі розповідають, що планують наступ на Херсон, що на півдні. Хоча, як зауважує журналіст, жодного стягування українських військ у цьому напрямку не спостерігається.

«Незважаючи на приплив західної зброї, такої як американські HIMARS і M777, британські РСЗВ і польські KRABS, Росія все ще перевершує Україну приблизно в п’ять разів за кількістю зброї та людей», – каже репортер CNN.

Він також з сумом констатує, що багато цивільних втратили свої домівки внаслідок російськи бомбардувань, вони живуть на дворі, готують на вогнищі. Пережити зиму в таких умовах, навіть коли патріотичні почуття зашкалюють, буде дуже важко, каже журналіст. Тож висновок, якого він доходить, – війна застрягла у патовій ситуації.

Такої думки дотримуються і деякі аналітики у Вашингтоні, які питають, чи не пора подивитися на речі реально? В України замало сил, щоб виграти цю війну, кажуть вони, Захід також несе чималі збитки, тож чи не час підштовхнути Україну до переговорів?

Війна загрузла. Треба спробувати переговори – Позен

Одним з активних прихильників такої точки зору є Баррі Позен, професор політології Массачусетського технологічного інституту (МІТ) та почесний директор Програми досліджень безпеки МІТ, який нещодавно в статті для Foreign Policy обґрунтовував, що час думати про переговори.

Виступаючи на дебатах, які організував минулого тижня Інститут миру і дипломатії, що об’єднує експертів зі США та Канади, професор Позен сказав, що бачить принаймні дві причини, чому Захід має спробувати піти шляхом переговорів з Росією. Одна з них полягає у тому, що Україна, на його думку, не може виграти цю війну. А друга – Захід в цьому і не дуже зацікавлений.

«Я бачу війну як тупикову рівновагу. Кожна сторона продовжує вдаватись до своїх резервів, щоб спробувати знайти спосіб змінити факти на місці, але вони, здається, не можуть цього зробити. Думаю, що ті з нас, хто має певну дистанцію, можуть побачити це і в наших інтересах спробувати підштовхнути сторони до цього розуміння», – каже професор Позен.

Другий набір причин, на його думку, пов’язаний із різноманітними ризиками, які бере на себе Захід і навіть цілий світ, зокрема вони пов’язані з ядерною загрозою та з розширенням конфлікту. А головне, на його думку, Захід не зацікавлений в Україні.

«Якби Захід мав життєво важливий інтерес в Україні, Україна була б у НАТО та ЄС. А наш інтерес полягає в тому, щоб існувала відносно добре захищена військово нейтральна буферна зона між Європою та кордонами НАТО і російським кордоном. Це не означає, що українців треба роззброїти, але це означає, що буферна зона відповідає нашим інтересам, – каже Позен. – Наше справжнє занепокоєння зараз полягає в різних видах ескалації, не лише ядерній. Війна також може розширитися географічно, і усвідомлюючи витрати та ризики, з якими ми та решта світу щодня працюємо, потрібно рухатися в бік переговорів».

Переговори зараз – це перемога Путіна. Треба дати Україні виграти війну – Міхта

Не будучи в принципі проти переговорів як способу закінчити війну, його опонент у цій дискусії Ендрю Міхта з Європейського центру досліджень безпеки імені Джорджа Маршалла вважає, що час для них ще не настав.

Він говорить, що Захід не є цілком стороннім спостерігачем у цій війні між Росією та Україною, бо хоче він чи ні, але Росія та Китай ведуть свою боротьбу з демократичним світом вже багато років.

«Це не війна між двома державами, це частина більшої реконфігурації, яка триває в Європі протягом останніх 20 років, і частина більшої, як я її називаю, кризи двох фронтів, яку створили Росія та Китай», – каже американський аналітик, який працює в Європі.

Також, на його думку, для України іти на компроміс зараз, коли захоплені більшість Донецької і Луганської областей і Україна фактично відрізана від Чорного моря, означало б змиритися з перемогою Путіна.

«Я б стверджував, що ця перемога зрештою перетворила б Україну не на буферну державу, а на невдалу державу (державу в стадії розвалу, – ред.) протягом п’яти – семи років, призвела до іншої російської військової кампанії в той час, коли Україна, ймовірно, не буде настільки психологічно готова, настільки об’єднана, як сьогодні, щоб дати відсіч», – вважає Ендрю Міхта.

На його думку, перемога України є цілком реальною, якщо Захід не штовхатиме Україну до переговорів, які закріплять перемогу Путіна та відкриють йому шлях для ескалації конфронтації зі Заходом, а проявить твердість та єдність і використають свої переваги – значно більшу економічну, політичну та військову могутність західного світу. Але для цього, Заходу потрібно побачити реальність загроз і повірити у власні сили та сили України.

«Я думаю, що справжній шлях до перемоги тут веде на Захід, він веде через столиці Західної Європи до Вашингтона та через усі демократичні столиці світу, тому що навіть обмежена допомога України у вигляді артилерійських ракет великої дальності та подібної зброї принесли значні зміни на полі бою. І зараз, ймовірно, починається третя фаза цієї кампанії, яка показує, що за умови належної підтримки, – і це не просто політична єдність, але й готовність ризикувати в усьому західному співтоваристві, я б стверджував, що російські військові зазнають поразки в Україна».

Кіссінджер: «я жодного разу не казав, що будь-яку українську територію треба віддати»

Неочікувано для багатьох оглядачів у загальну дискусію про ситуацію навколо України на боці боротьби Києва за територіальну цілісність виступив важковаговик американської зовнішньої політики, колишній державний секретар Генрі Кіссінджер.

У двох своїх останніх інтерв’ю – американській газеті Wall Street Journal та німецькому журналу Spiegel він заперечив, що колись говорив, ніби Україна мала піти на компроміс та віддати частину територій в обмін на обіцянку миру з Росією. Він сказав, що «жодного разу не казав, що будь-яку українську територію треба віддати».

У розмові з німецьким виданням Кіссінджер уточнив, що, як і президент України Володимир Зеленський, пропонував повернутися на лінію до 24 лютого. Але він ніколи не заперечував, що Україна має право домагатися повернення всіх своїх територій.

«Я підтримую зусилля НАТО та Америки, спрямовані на подолання агресії проти України і, зокрема повернення України до тих розмірів, які вона мала на початку війни. І я можу зрозуміти, якщо Україна продовжить вимагати додаткових коригувань. Тоді до цього можна було б підійти в рамках ширшого погляду на міжнародні відносини», – говорить Кіссінджер у розмові з німецьким виданням.

Раніше Кіссінджер вважав, що з боку НАТО було помилкою пообіцяти Україні, що вона стане членом Альянсу, він казав, що Україна була «скупченням територій, які в минулому належали Росії», які росіяни вважають своїми, хоча «деякі українці» так не вважають. І якби Україна, як колись Фінляндія, перетворилася на буфер між Росією та Заходом, це сприяло б стабільності.

У розмові з Wall Street Journal, опублікованій минулого тижня, 99-літній ветеран американської зовнішньої політики уже каже, що після російської агресії в Україні, «так чи інакше, офіційно чи ні, я вважаю, до України потрібно ставитися як до члена НАТО».

Кіссінджер непрямо, але критикує нинішню американську владу за «відсутність орієнтирів».

Але адміністрація Джо Байдена при кожній нагоді заявляє свою позицію чітко – вона підтримуватиме Україну стільки, скільки буде потрібно для її перемоги. І якою має бути ця перемога, визначатиме сам Київ.

На підтримку своїх слів Білий дім оголосив минулого тижня про надання Україні нової оборонної допомоги обсягом мільярд доларів, найбільшої за обсягом з початку російської агресії.

Дивіться також:

США, Британія, ЄС реагують на обрання двох членів Вищої ради правосуддя

Архівне фото: Посольство США в Україні, травень 2022 року, Фото Сергія Супинського / AFP

"Чудовою новиною" назвала призначення двох членів до Вищої ради правосуддя посол США в Україні Бріджит Брінк.

У своєму дописі у Twitter вона відзначила важливість цього кроку для судової реформи і наголосила, що призначенню передувала ретельна перевірка кандидатів Етичною радою.

"Ці призначення є важливим кроком вперед у судовій реформі, ключовим елементом просування України до успішного європейського майбутнього", - зокрема йдеться в дописі.

"Вчорашні призначення до Вищої ради правосуддя - справді гарна новина", - вказала посол Великої Британії в Україні Мелінда Сіммонс.

Вона назвала призначення "ключовим кроком вперед для судової реформи" і "знаком, що реформи, розпочаті минулого року із прийняття відповідного законодавства, досягають справжнього прогресу".

Посол ЄС в Україні Матті Маасікас доєднав свій голос до схвальних відгуків щодо обрання. Він надвав рішення парламенту "чудовою новиною" і зазначив, що двоє обраних членів є "високими професіоналами". "Як Роман Маселко, так і Микола Мороз мають підтримку громадянського суспільства", - твітує посол.

Напередодні Верховна Рада підтримала призначення до Вищої ради правосуддя Романа Маселка, голову ради громадського контролю НАБУ, який виступав адвокатом у справах Євромайдану, та Миколу Мороза, викладача Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого.

Загалом затверджено 6 із 21 члена ВРП, установи, що забезпечує незалежність, відповідальність та підзвітність судів, вносить подання на призначення суддів а також приймає рішення про їхнє звільнення, тощо.

Вища рада правосуддя, йдеться на сайті Верховної Ради, складається з двадцяти одного члена, з яких десятьох обирає з’їзд суддів України з числа суддів чи суддів у відставці, двох призначає Президент, ще двох обирає Верховна Рада, двох - з’їзд адвокатів, двох - Всеукраїнська конференція прокурорів, двох - з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ. Голова Верховного Суду входить до складу Вищої ради правосуддя за посадою.

В американському штаті Делавер вантажать боєприпаси для України - відео

Архівне фото: Навантаження боєприпасів для України, база ВПС США в Делавері, січень 2022 року. (Мауріціо Кампіно/ВПС США через  AP)

Пентагон США оприлюднив відео завантаження літака вантажем боєприпасів для України.

Нова поставка оборонної допомоги відправляється з бази американських ВПС в штаті Делавер.

"Військовослужбовці 436-ї повітряної ескадрильї ВПС США @usairforce завантажують палети з боєприпасами на літак C-17 Globemaster III на авіабазі Дувр, штат Делавер, який прямуватиме в Україну в рамках програми з надання безпекової допомоги", - йдеться у твіті Міністерства оборони США.

На початку серпня США оголосили про новий пакет оборонної допомоги Україні обсягом мільярд доларів.

З серпня 2021 року вже 18-тий раз президент США використовує свої повноваження, щоб надати Україні зброю, боєприпаси та обладнання з запасів Пентагону. Ця поставка є найбільшою за обсягом, зазначили в Пентагоні.

  • Додаткові боєприпаси для систем залпового вогню HIMARS.
  • 75 000 раундів артилерійських боєприпасів 155-мм
  • 20 120мм мінометних систем та 20 000 раундів мінометних боєприпасів 120мм
  • Боєприпаси для ракетної системи "земля-повітря" NASAMS
  • 1000 установок "Джавелін" та сотні протиброньованих систем АТ4
  • 50 броньованих медичних машин
  • Протипіхотні боєприпаси Claymore
  • Вибухівка С-4, боєприпаси та устаткування для знесення споруд
  • Медичні поставки, включаючи набори першої допомоги та інше устаткування.

Загалом, за даними Держдепу США, з 2021 року, США надали Україні безпекову допомогу на суму близько 9,8 млрд дол.

Російські війська «не вжили заходів» для безпеки цивільних під час обстрілів Харкова – звіт HRW

Фото: запуск роійськиї ракет проти України з Бєлгорода, 15 серпня 2022 року (AP Photo/Вадим Бєліков)

Російська армія вдається до невибіркових обстрілів Харкова, наражаючи на небезпеку мирних жителів – таких висновків дійшла організація Human Rights Watch у своєму звіті, оприлюдненому 16 серпня.

Згідно з ним, представники організації кілька разів відвідали Харків та сусіднє місто Дергачі, задокументувавши вісім «неправомірних випадків атак», які призвели до загибелі 12 цивільних і поранень ще 26-ти, а також пошкодили щонайменше п’ять лікарень.

Правозахисники назвали це «лише часткою нападів», про які відомо в області від початку повномасштабного вторгнення Росії до України 24 лютого.

«Наскільки Human Rights Watch змогли визначити, російські війська «не вжили заходів, передбачених законами ведення війни, аби мінімізувати шкоду для цивільних, у ході будь-якої із задокументованих атак, три з яких були здійснені із використанням касетних боєприпасів», – заявляє організація.

Пресслужба цитує старшу дослідницю криз і конфліктів Белкіс Вілле, за оцінкою якої російська армія «бомбардувала Харків та прилеглі території, атакуючи щільно населені житлові райони невибірковими видами озброєнь».

«У тих випадках, що ми зафіксували, російські військові, схоже, приділяли мало уваги життям цивільних і законам війни», – сказала вона.

HRW звітує про інспекції на місця восьми обстрілів між 24 травня і 28 червня, з них три в Харкові і п’ять у Дергачах. Правозахисники поговорили з 28 людьми, з них 22 – очевидці інцидентів, медики, представники ДСНС і місцевої прокуратури. Деякі співрозмовники просили не називати їхні прізвища або залишити їх повністю анонімними.

За допомогою цих інтерв’ю HRW зафіксували кілька обстрілів Харкова та області, які мали місце в травні, в ході яких отримували поранення та гинули мирні жителі.

«Україна розмістила військові підрозділи в місті Харків, але в семи випадках атак Human Rights Watch не виявила жодних очевидних військових цілей – таких як військові, зброя, бази чи інші позиції – у зоні досяжності ударів. Під час однієї атаки, яка завдала шкоди лікарні, поблизу могла бути невелика присутність українських військових, але спеціальний захист, передбачений медичним закладам за законами війни, означав, що ця атака все ще була незаконною», – зазначають автори звіту.

HRW закликає Росію та Україну долучитися до міжнародної конвенції, яка забороняє використання касетних боєприпасів у населених регіонах. Згідно з позицією організації, «всі країни» мають долучитися до декларації щодо скорочення вибухових озброєнь та «працювати над її втіленням, аби запобігти жертвам серед цивільних».

Організація цитує заступника прокурора області Андрія Кравченка – за його словами, внаслідок атак російських сил в області з кінця лютого загинули щонайменше 1 019 цивільних, з них 52 дитини. Ще 1 947, з них 152 діти, отримали поранення.

Харків та населені пункти області практично щоденно потерпають від російських обстрілів. 7 серпня у Харківській обласній прокуратурі повідомили, що через російську агресію в області загинули понад 1000 цивільних, із них 50 дітей, поранені – удвічі більше.

Москва, попри численні докази, також заперечує свої атаки на цивільних в Україні.

Естонія усуває радянські монументи - «джерело напруженості» в час російської війни в Україні

Уряд Естонії, який очолює Кая Каллас, став найгучнішим у Європі із закликами до активнішої допомоги Україні

Уряд Естонії заявляє, що пам’ятники й символи встановлені в тій балтійській країні за часів окупації Радянським Союзом з 1940 до 1991 року залишаються джерелами проблем, а тому повинні бути усунені.

В той час як Росія веде геноцидну війну проти України й намагається підірвати фундамент безпеки Європи, ми не можемо допустити розкол нашого суспільства.
Урмас Рейнсалу

Доля радянських монументів зокрема тих, які прославляють радянську армію, неодноразово спричиняла гострі протистояння в Естонії і часто викликала погрозливі заяви з боку Росії, яка проголосила себе наступницею СРСР та захисницею росіян в інших державах.

Одразу після лютневого вторгнення Росії в Україну прем’єр-міністерка Естонії Кая Каллас заявила: «Ніхто не хоче, щоб наш войовничий і ворожий сусід розпалював напруженість у нас вдома».

Етнічні росіяни становлять приблизно чверть населення Естонії, яке перевищує 1,3 мільйона, а зокрема у прикордонному з Росією місті Нарва ця частка перевищує 80%.

Монумент з радянським танком у Нарві став одним з предметів суперечок і протистоянь, які на думку естонського уряду «вийшли за межі місцевої проблеми».

«З огляду на швидкість зростання напруженості і плутанини довкола пам'ятників у Нарві нам необхідно діяти швидко, щоб запевнити громадський порядок та внутрішню безпеку. Тому уряд схвалив рішення забрати звідти воєнні монументи колишнього іноземного режиму, щоб запобігти їх використанню для більшої ворожнечі в суспільстві і роз’ятренню старих ран», - заявила Кая Каллас в урядовому зверненні.

Радянський монумент в Нарві біля кордону з Росією.
Радянський монумент в Нарві біля кордону з Росією.

Естонський уряд наголошує, що могили жертв Другої Світової війни в Нарві будуть мати «нейтральні» символи і «залишатимуться гідним місцем вшанування полеглих».

Естонський міністр закордонних справ Урмас Рейнсалу з цього приводу заявив: «В той час як Росія веде геноцидну війну проти України і намагається підірвати фундамент архітектури безпеки Європи, ми не можемо дозволити розколи всередині нашого суспільства. Ті монументи були споруджені тут, щоб прославляти нову окупацію Естонії і їм нема місця в наших громадських місцях».

«Сьогоднішнє рішення допоможе нам і далі зосереджуватися на найважливіших завданнях: гарантуванні безпеки Естонії та допомозі всім людям в Естонії пережити кризу спричинену війною в Україні», - наголошують в Таллінні.

Радянські монументи з історичною цінністю будуть в музеях, а не знищені. Ми намагаємося зберегти якомога більше, щоб наступні покоління могли вивчати болісні уроки.

Естонський уряд також підтвердив, що до кінця року з громадських місць Естонії будуть усунені інші монументи «радянського окупаційного режиму».

Естонія - член НАТО і ЄС, стала однією з найактивніших у Європі із закликами допомогти Україні відбити російську агресію.

За підрахунками Кільського інституту естонський уряд у порівнянні з іншими країнами виділяє на допомогу Україні найбільшу частку свого ВВП - 0,9%, в той час як, наприклад, британська й американська допомога Україні становить 0,2% від ВВП тих країн.

У серпні Естонія заявила, що скасовує естонські туристичні візи для російських громадян і долучилася до кількох інших держав Євросоюзу з закликом повсюди у Європі заборонити візи росіянам на знак протесту проти війни Росії в Україні.