Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг закликав Південну Корею збільшити військову підтримку України, посилаючись на досвід інших країн, які змінили свою політику ненадання зброї країнам у конфлікті після вторгнення Росії.

Столтенберг виступав у Сеулі під час поїздки, що спрямована на зміцнення зв'язків із західними союзниками в Азії на тлі війни Росії в Україні та зростання конкуренції з Китаєм.

Генсек подякував Південній Кореї за її нелетальну допомогу Україні, але закликав її зробити більше, додавши, що існує "термінова потреба" в боєприпасах: "Я закликаю Республіку Корея продовжувати і активізувати конкретне питання військової підтримки".

"Зрештою, це рішення приймати вам, але я скажу, що кілька союзників по НАТО, політика яких полягала у відмові від експорту зброї в країни, що перебувають у конфлікті, зараз змінили цю політику", - сказав він, посилаючись на Німеччину, Швецію та Норвегію.

"Якщо ми не хочемо, щоб автократія і тиранія перемогли, то їм (українцям) потрібна зброя, це реальність", – додав Столтенберг.

Після повномасштабного вторгнення Росії в Україну Південна Корея підписала угоди про постачання сотень танків, літаків та іншої зброї до Польщі. Але президент Юн Сук Йоль заявив, що закони Південної Кореї забороняють постачання зброї країнам, які перебувають у конфлікті.

Ймовірність конфлікту США із Китаєм через Тайвань "дуже висока", вважає новий голова Комітету з іноземних справ Палати представників Конгресу республіканець Майк Маккол.

Раніше генерал Військово-повітряних сил США Майк Мініган попередив у службовій записці, що в найближчі два роки можлива війна США з Китаєм. У записці, датованій 1 лютого, але опублікованій у п'ятницю, Мініган заявив: "Моя інтуїція підказує мені, що ми воюватимемо у 2025 році".

"Я сподіваюся, що він помиляється... Але я думаю, що він має рацію", – сказав Маккол в інтерв'ю каналу Fox.

У США і на Тайвані в 2024 році відбудуться президентські вибори, що потенційно створить можливість для Китаю вжити військові дії, пише Мініган.

Маккол сказав, що якщо Китаю не вдасться встановити контроль над Тайванем ненасильницьким шляхом, то вони будуть розглядати можливість військового вторгнення. "Ми маємо бути готовими до цього", - сказав він і звинуватив адміністрацію президента Джо Байдена у проектуванні слабкості після невдалого виведення військ з Афганістану, що може зробити війну з Китаєм більш імовірною.

"Ймовірність того, що може виникнути конфлікт з Китаєм (у зв'язку з) Тайванем та Індо-Тихоокеанським регіоном, дуже висока", - сказав Маккол.

Думка генерала не відображає думку Пентагону, але свідчить про стурбованість американських військових на вищому рівні з приводу можливої спроби Китаю встановити контроль над Тайванем. У суботу представник Пентагону заявив, що коментарі генерала "не відображають точку зору Міністерства (оборони) щодо Китаю".

Міністр оборони Ллойд Остін заявив на початку місяця, що він серйозно сумнівається, що активізація військової діяльності Китаю поблизу Тайванської протоки є ознакою неминучого вторгнення Пекіна на острів.

Прем’єр-міністр Матеуш Моравецький припустив передачу Україні винищувачів F-16 – про це він заявив на пресконференції в Седльцях 30 січня, цитують польські медіа.

«Як це було кілька місяців тому в контексті МіГів, будь-які інші літаки будуть реалізовуватися і, можливо, передаватися в координації з країнами НАТО. Тут ми будемо діяти в повній координації», – сказав голова польського уряду.

Голова Офісу президента України Андрій Єрмак заявив цього ж дня, що робота над отримання винищувачів F-16 продовжується.

«Маємо позитивні сигнали від Польщі, яка готова передати нам їх у координації з НАТО», – прокоментував він.

У вересні в інтерв’ю Радіо Свобода колишній посол США в Україні (2003-2006), директор Євразійського центру «Атлантичної ради» (Atlantic Council) Джон Гербст припустив, що США врешті-решт постачатимуть свої власні вдосконалені літаки, такі як F-15 та F-16. Але щоб ухвалити це рішення, Вашингтону, ймовірно, знадобиться шість або вісім місяців.

25 січня канцлер Німеччини Олаф Шольц після багатомісячних вагань погодив рішення надати ЗСУ танки Leopard 2 і дозволити іншим країнам постачати цей танк Україні. Проте Німеччина продовжує відмовлятися обговорювати надання Україні винищувачів.

Колишній прем'єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон розповів, що російський президент Володимир Путін в одній з телефонних розмов перед вторгненням Росії в Україну 2022 року, натякав про можливість ракетного удару по британській території і про потенційну загрозу особисто для британського керівника.

Розповідь міститься в новій документальній стрічці британського телебачення Бі-Бі-Сі, де простежується російська війна проти України, починаючи з загарбання Криму 2014 року.

В інтерв'ю, що були використані у тій стрічці, чільні посадовці європейських країн і США розповіли про багаторічні намагання умиротворити Путіна, який ставав щораз більш вороже налаштованим до Заходу і агресивно - щодо України.

За словами Бориса Джонсона під час його «дуже довгої» телефонної розмови з Кремлем в лютому 2022 року Путін побіжно згадав про можливість ракетного удару.

«В один з моментів він якби-то пригрозив мені. Він сказав: «Борисе, я не хочу робити тобі боляче, але ракеті потрібна лише одна хвилина», або якось так… Весело», - розповів Джонсон.

Далі британський політик пояснив: «Я вважаю з того дуже розслабленого тону, який він використовував, і з відчуття відстороненості, яке здається у нього було, він просто загравав з моїми намаганнями схилити його до переговорів».

У повідомленнях про телефонні розмови між Давнінґ стріт 10 і Кремлем про такі слова Путіна не згадано, але офіційні відкриті звіти, як правило, не містять подробиць спілкувань.

Речник Кремля заперечив розповідь Бориса Джонсона, що Путін погрожував йому ракетним ударом.

Дмітрій Песков заявив журналістам, що «погроз ракетами не було» і припустив, що «це, або навмисна брехня.., або підсвідома і він насправді не зрозумів, що йому казав Путін».

Фактично всі західні представники, інтерв’ю яких використані в тій британській документальній стрічці, розповідають, що і Путін, і його урядовці аж до дня російського вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року постійно стверджували, що Москва не збиралася нападати на Україну, хоча для всіх сторін російські приготування до агресії були очевидні.

Дивіться також:

Embed share

Експертна думка: Марк Еспер - про нинішню американську політику стосовно України і про те, що він вважає помилками уряду Байдена. Відео

Embed share

The code has been copied to your clipboard.

---

width px height px

---

The URL has been copied to your clipboard

No media source currently available

0:00 0:04:05 0:00

Direct link

• 240p | 10,7MB
• 360p | 15,0MB
• 480p | 22,7MB
• 720p | 63,2MB
• 1080p | 74,8MB

Новообраний президент Чехії Петр Павел в неділю поговорив телефоном із президентом України Володимиром Зеленським. На його думку, підтримка України не повинна слабшати, а Росії не можна дозволити виграти війну. "Шлях до гарантій більшої безпеки для всіх – знову набути нормального стану, відновити суверенну Україну", – заявив Павел в інтерв'ю чеському телеканалу CNN Prima News наступного дня після того, як були оприлюднені результати голосування.

Петр Павел – кадровий військовий, перший в історії Чехії та країн колишнього радянського блоку голова Військового комітету НАТО (у 2015–2018 роках). У другому турі президентських виборів він переміг, набравши понад 58 відсотків голосів. Його суперник, великий підприємець і минулого прем'єр-міністр країни Андрій Бабіш, набрав менше 42 відсотків голосів.

Павел після інавгурації змінить Мілоша Земана, який багато років вважався одним із найбільш проросійськи налаштованих глав країн Євросоюзу. Незважаючи на те, що після початку війни Росії проти України Земан різко погіршив свою оцінку дій Москви, під час нинішніх виборів він підтримав суперника Павела – Андрія Бабіша, який виступав за переговори з Росією та організацію в резиденції президента Чехії, Празькому граді, саміту, на якому б Київ та Москва могли домовитися про мир.

На думку Петра Павела, у майбутньому, коли ситуація в Росії дозволить це зробити, з Москвою необхідно буде встановити нормальні відносини та визначити параметри взаємної безпеки. Нинішню ситуацію в Росії обраний президент Чехії оцінює як нестабільну, звертаючи увагу на економічний стан, що погіршується. У російському суспільстві, як вважає Павел, збільшується розчарування щодо ходу війни та того, до чого вона зараз призвела, а також через те, яким чином режим спілкується зі своїм народом. "Росія згодом зрозуміє, що з цього положення вийти переможцем неможливо", – вважає Петр Павел. За його словами, російська армія не звикла програвати, а Москва все ще має більше ресурсів для війни, ніж Київ. "Дуже важливо, яким чином до цієї ситуації віднесеться світова спільнота і особливо Китай", який, на думку обраного президента, має великий вплив на можливе завершення нинішньої кризи. При цьому Павел зазначив, що економічні санкції знижують можливості Росії, у тому числі зменшують обсяги інвестицій у військовий комплекс і витрати на війну, а також унеможливлюють використання високих технологій на полі бою. "Необхідно пояснювати людям, що підтримка України є єдиним можливим шляхом, і що нам необхідно висловити солідарність, – заявив Петр Павел. – Той тип міжнародних відносин, на якому намагається наполягти Росія в Україні, не на користь Чеській Республіці, тому припустити, що не так далеко від чеських кордонів порушуються правила, неможливо".

Політолог Іван Преображенський розповідає, що зміниться у чеській політиці після перемоги Петра Павела на президентських виборах у Чехії:

– У цьому випадку ця перемога означає велику консолідацію, тому що прихід Андрія Бабіша на пост президента неминуче був би пов'язаний із його спробами гальмувати військову підтримку України. Як на рівні Чехії, так і на рівні Європейського союзу, а можливо, і на рівні НАТО. Ми пам'ятаємо, як свого часу позиції уряду Чехії та президента Мілоша Земана відрізнялися на міжнародній арені та створювали такі складнощі. Андрій Бабіш чітко артикулював, що він виступає проти військової підтримки Чехією України та за переговори з Росією. Петр Павел – людина, яка добре розуміє, як працюють інструменти НАТО, тому що він колишній штабний генерал НАТО. Швидше за все, це людина, яка на міжнародному рівні може брати участь та відіграти досить серйозну роль у координації допомоги Україні.

– Незважаючи на те, що йде війна та відносини Чехії та Росії вкрай холодні, не можу не запитати про те, що можна очікувати від Петра Павела щодо Росії?

– Петро Павло займає щодо Росії жорстку позицію. Неофіційно відомо, що одним із його радників є колишній посол Чехії в Росії Петр Коларж. Відповідно, він має бути досить добре поінформований про все, що пов'язане з Росією. Як колишній генерал НАТО він дуже добре знає про те, яку небезпеку становить Росія, і яку небезпеку вона створює зараз в Україні своєю агресією. Тому я думаю, що Петро Павло займатиме жорстку позицію щодо Кремля доти, доки при владі в Росії перебуває Володимир Путін та його оточення. Для нього, швидше за все, нічого не зміниться. Мало того, я думаю, що жодного покращення чесько-російських відносин у принципі не передбачається. Знову ж таки, доти, доки при владі перебуває Володимир Путін та його оточення. Бо навіть із Мілошем Земаном Кремль повністю розірвав якісь (назвемо їх неофіційними) стосунки після того, як Чехія вислала російських дипломатів у зв'язку з вибухами у Врбетицях, а Мілош Земан не зумів цьому перешкодити. Тобто тут двері зачинені з іншого боку. І навіть якби в Чехії відбулася якась політична революція, а чеський уряд змінився на людей, готових і охочих розмовляти з Москвою, цього не зробила б сама Москва.

– Що змінилося у чеському суспільстві? Адже ще нещодавно на посаді президента перебував схожий на Андрія Бабіша політик, Мілош Земан, погляди якого можна було назвати проросійськими. До цього президентом був Вацлав Клаус, який теж мав тісні відносини з Росією, видання його книги фінансував російський "Лукойл". Чому зараз виборці втекли від того порядку, який уособлювали Клаус, Земан, Бабіш?

– Тут слід зазначити, що Вацлав Клаус був останнім президентом, якого обирав парламент. Поки він був президентом, Клаус не вирізнявся проросійськими поглядами. Яскравішими і явнішими вони стали після того, як він пішов з посади президента. Щодо Мілоша Земана, то це перший всенародно обраний президент Чехії. І це, власне, і створило серйозну проблему та диспропорцію у політичній системі країни. Чехи не відразу це усвідомили, радісно використали можливість прямих виборів президента. У результаті Мілош Земан двічі вигравав на президентських виборах і довгий час був найпопулярнішим політиком країни. Але він використав свою популярність не на благо. Оскільки пост президента йому не давав жодних повноважень, він почав ламати конституційну систему Чехії. Персонально під себе. Це завдало великої політичної травми і конституційній системі Чехії, і чеському суспільству. За час президентства Мілоша Земана чеське суспільство поступово, на мою думку, усвідомило цю травму, усвідомило проблему і зрозуміло, що глава держави не повинен бути політиком, який працює виключно у своїх власних інтересах. Саме це спричинило серйозну зміну політичних настроїв у Чехії в рамках президентських виборів і визначило перемогу Петра Павела, який очевидно, як його звинувачував у цьому Андрій Бабіш, є президентом чинного уряду. Але він є ним у тому сенсі, що на відміну від Бабіша він готовий з ним тісно співпрацювати. Він не готовий перебільшувати свої повноваження, не готовий боротися з парламентом за владу. Тобто нинішнє голосування – це якесь одужання чеського суспільства, яке зробило помилку і тепер намагається її на політичному рівні виправити та повернути посаді президента ту роль, яка мала до цього, – вважає Іван Преображенський.

Петр Павел вже оголосив про те, що навесні, напередодні саміту НАТО у Вільнюсі, вирушить у робочу поїздку до України разом із президентом Словаччини Зузаною Чепутовою. Чепутова особисто привітала Павела з перемогою, приїхавши для цього до Праги.

Оглядач празького видання Ондржей Соукуп розповідає про суперників у другому турі президентських виборів у Чехії та про те, що визначило перемогу Петра Павела:

– Петр Павел – перший президентський кандидат за останні роки, який спирався на міський праволіберальний електорат і голоси цих виборців нарешті здобули перемогу. До цього перемагали кандидати-популісти. Павел зумів перемогти не лише завдяки своїм ліберальним поглядам, увазі до прав людини, завдяки всьому цьому гавелівському етосу, а й завдяки військовому бекґраунду. Крім цього, певну роль зіграв його імідж - він справляє враження спокійної, впевненої в собі людини. І це допомогло завоювати частину голосів тих виборців, котрі раніше голосували за Мілоша Земана. Крім цього, Андрію Бабішу не вдалося зробити ставку на негативну кампанію, на залякування війною.

– Мені здається, що війна відіграла певну роль. PR-стратеги Андрія Бабіша якраз думали, що це буде слабке місце Петра Павела, бо вони запустили перед другим туром виборів кампанію, сенс якої зводився до того, що ось він же військовий, він нас втягне у війну, якщо ти голосуєш за Павела, то готуйся до мобілізації, і так далі. Але це не спрацювало. Люди розуміють, що часи справді складні, але краще, якщо на чолі держави стоятиме людина, яка бодай розуміє, що таке війна, що таке армія, і може адекватно оцінювати ризики.

– Що зміниться у чеській політиці після того, як на посаду президента прийде Петр Павел?

– Загалом пост президента в Чехії – це, звичайно, не зовсім позиція монарха у Великій Британії, але все ж таки реальних виконавчих повноважень у президента відносно небагато. При цьому вже історично склалося, що президент задає тон, створює атмосферу, якщо хочете, у політичному житті країни. У цьому сенсі Петр Павел буде заспокійливим чинником, який просуватиме свою політику, своє бачення майбутнього.

– Не можу не спитати про суперника Петра Павела Андрія Бабіша. Він досить популярний політик на сході країни, де його сільськогосподарському концерну належить кілька фабрик, проте і там у багатьох моравських регіонах, наприклад, Бабіш програв Павелу, хоча перевага була дуже невеликою, голоси розділилися майже 50 на 50.

– Андрій Бабіш – політик такого типу, як, наприклад, італійський політик Сільвіо Берлусконі або навіть угорський політик Віктор Орбан. Тобто це людина, лояльне ядро виборців якої дорівнює приблизно 30 відсоткам. Проблема цього ядра виборців у тому, що вони є досить ізольованими. Потенціал отримати інші голоси є обмежений. Власне вже з осені минулого року соцопитування показували, що якщо Бабіш вийде у другий тур, то він програє практично будь-якому кандидатові з умовного ліберального табору. Так і вийшло. Він міг отримати голоси лише тих виборців, які раніше голосували за кандидатів-комуністів або ж за украй правих, націоналістів. Петр Павел міг отримати та отримав ті голоси, які були віддані за інших ліберальних кандидатів. Звідси й різниця в результаті, – каже Ондржей Соукуп.