Спеціальні потреби

Актуально

Все менше демократів підтримують війну в Афганістані

Адміністрація Барака Обами втрачає підтримку демократів у Палаті представників щодо війни в Афганістані. Днями Конгрес проголосував за виділення 33 мільярдів доларів додаткового фінансування для афганської кампанії. Але більше 100 конгресменів - однопартійців діючого президента - публічно висловили свою опозицію у цьому питанні і проголосували проти.

Своєрідну революцію серед демократів спровокувала публікація в Iнтернеті тисяч сторінок засекречених документів про хід війни в Афганістані. Звіти американських командирів на місцях, серед яких є деталі бойових операцій та інформація про жертви серед цивільних і військових, з`явилися на приватному сайті WikiLeaks.

Демократи у Конгресі, один за одним, підходили до мікрофона, щоб висловити своє незадоволення:

«Прокинься Америко. Документи, які просочилися в Інтернет, дають нам 92 тисячі причин, щоб закінчити цю війну», - зазначив Деніс Кусініч.

«Це неправильно – позичати гроші у Китаю і звільняти з роботи американських поліцейських, щоб тренувати поліцію в Афганістані», - підкреслив Джей Інслі.

«Вартість цієї війни занадто велика у людських втратах і грошах», - додала Барбара Лі.

Барак Обама, який у ролі головнокомандувача вимушений підтримувати бойові дії, намагався пояснити, чому потрібні додаткові кошти.

«Щоб забезпечити наші війська усіма необхідними ресурсами і, щоб ми могли ефективно підтримувати нашу національну безпеку».

Втім, багатьох демократів ці слова президента не переконали. Не підтримують продовження війни в Афганістані та виділення на це додаткових величезних коштів і виборці, які голосують за Демократичну партію.

Конгресмен Дейвид Обі каже, що він не може дивитися своїм виборцям у вічі і говорити, що ця війна завдасть більшої шкоди ворогам США, аніж вона шкодить самим американцям. Тому, заявив він, він проголосував проти.

Вкінці, голосів республіканців та решти демократів вистачило, щоб виділити додаткові мільярди на війну. Але спеціальному посланцю США в Афганістані та Пакистані Ричарду Голбруку прийшлося не солодко, коли він доповідав на слуханнях у Конгресі.

«Я не хочу витрачати ваш час, згадуючи про події 11 вересня, але нагадаю, що саме через це ми зараз у стані війни. Ми би ніколи з власної волі не пішли воювати у найбільш віддалені і найскладніші для нас землі, якби на нас не напали у вересні 2001 року».

Голбруку довелося відповідати на безліч запитань від скептично налаштованих конгресменів: і щодо корупції в афганському уряді, і щодо неефективності використання Пентагоном виділених грошей і щодо відсутності помітного прогресу у цій війні та розмитості її цілей.

Голбрук твердить, що досягнуто значного поступу, але усіх завдань ще не вдалося виконати.

Барак Обама зобов`язався почати часткове виведення американських військ з Афганістану рівно через рік. Але цей процес, говорять урядовці та експерти, може затягнутися надовго.

Всі новини дня

США та Республіка Корея разом підтримують народ України – Байден в Сеулі

Президент Сполучених Штатів завершив триденний візит до Південної Кореї, відвідавши завод Hyundai та зустрівшись з американськими та південнокорейськими військовими.

Перебуваючи з візитом у Південній Кореї, президент США Джо Байден заявив 21 травня, що інвестиції південнокорейської компанії Hyundai у будівництво великого підприємства у США «ще більше зблизять наші країни; співпраця стане ще тіснішою, ніж є сьогодні, що допоможе зміцнити та убезпечити ланцюжки поставок та дати нашим економікам конкурентну перевагу».

Намір Hyundai побудувати завод з виробництва електромобілів та акумуляторів вартістю 5,5 мільярда доларів в американському штаті Джорджія, був анонсований напередодні. Очікується, що на заводі буде зайнято 8,1 тисяч робітників і буде вироблятися до 300 тисяч автомобілів на рік. Будівництво планується розпочати на початку 2023 року, а виробництво – у 2025 році.

В Сеулі під час спільної з президентом Республіки Корея прес-конференції президент Байден згадав і російську війну в Україні. Зокрема президент заявив, що США та Республіка Корея стоять разом у засудженні Росії за її війну в Україні.

«Я також хочу подякувати народу Кореї за рішучу підтримку народу України. Війна Путіна проти України – це не лише питання Європи. Це напад на демократію та основні міжнародні принципи суверенітету та територіальної цілісності. Республіка Корея та Сполучені Штати стоять разом, як частина глобальної відповіді разом з нашими союзниками та партнерами по всьому світу, щоб засудити грубі порушення Росією міжнародного права, притягнути Росію до відповідальності та підтримати народ України», - сказав Байден в Сеулі.

У програмі візиту президента також були зустрічі з військовослужбовцями та їхніми сім'ями на авіабазі Осан, виступ перед американськими та корейськими військовослужбовцями. Джо Байден і президент Кореї Юн Сук Єль оголосили 21 травня, що розглянуть можливість розширення спільних військових навчань для стримування ядерної загрози, яка походить від Північної Кореї.

Читайте також:

Литва припинила імпортувати електроенергію з Росії

Литва з 22 травня припинила імпортувати електроенергію із Росії. Про це повідомив литовський оператор системи передачі електроенергії Litgrid.

Литва стала останньою з країн Балтії, яка відмовилася від закупівель російської електроенергії, і першою, що повністю відмовилася від російських нафти, газу та електрики.

За повідомленням Litgrid, тепер потреби Литви в електроенергії забезпечуватимуться за рахунок місцевої генерації та імпорту зі Швеції, Польщі та Латвії. Минулого року ці країни забезпечували понад 80 відсотків імпорту електрики в країну, на частку Росії припадала меншість, повідомляє DW.

Повну відмову від російських енергоносіїв та енергії у Литві назвали "важливою віхою", а також "висловленням солідарності з воюючою Україною". "Ми не можемо дозволити, щоб на наші гроші фінансувалася російська військова машина", - наводить слова міністра енергетики Литви Дайнюса Крейвіса портал новин Delfi.

У планах Литви стати країною – донором електроенергії за рахунок розвитку зеленої енергетики.

Після початку російського вторгнення в Україну країни ЄС ухвалили кілька пакетів санкцій, зокрема заборонивши імпорт вугілля з Росії. Наразі розглядається шостий пакет санкцій, що передбачає ембарго на імпорт російської нафти. Його прийняття, однак, гальмує Угорщина, яка залежить від постачання трубопровідної нафти з Росії. Країни Балтії серед тих країн ЄС, які виступають за більш повне ембарго, що включає і нафту, і газ.

В матеріалі використані джерела: сайт Litgrid, DW та Delfi.

Латвія позбувається радянських пам'ятників

Пам'ятник перемозі СРСР над нацистською Німеччиною у Ризі, Латвія, 11 травня 2022. REUTERS/Andrius Sytas

Латвія позбувається монументів, що символізують радянську спадщину. Зокрема, на початку травня у Ризі влада вже ухвалила рішення про знесення пам'ятника радянським воїнам.

А днями в акції на підтримку знесення цього та інших радянських монументів взяли участь понад 5 тисяч людей, повідомляє Current Time. Учасники вимагали від влади не лише прибрати пам'ятник у Ризі, а й скласти список усіх пам'яток СРСР на території країни та демонтувати їх, а також змінити назви вулиць, площ та скверів, які мають назви на честь радянських функціонерів.

Чимало латвійців, які виступили на підтримку цього рішення, кажуть, що на їхнє бажання значно вплинула війна Росії в Україні, а також вони називають такі монументи "символами радянської окупації".

"Люди, які йдуть до пам'ятника окупації, не розуміють, в якій країні вони живуть і в якому столітті вони живуть. Ці люди фізично перебувають у Латвії, але ментально вони перебувають у російському світі, – заявив президент Латвії Егілс Левітс. – Усім латвійським патріотам, незалежно від національності, треба голосно і чітко сказати, що нам важливі свобода та сила закону, латвійські та загальноєвропейські цінності. Ми разом з Україною, а не з російським агресором!"

За опитуваннями, за знесення монументу радянським воїнам у Ризі чи байдужі до цього - близько 70% жителів Латвії. Проти - виступають активісти місцевої проросійської партії - "Руський союз Латвії".

МЗС Росії вручило офіційну ноту протесту Ризі за вихід з договору із Росією про збереження військових меморіалів та пам'ятних знаків. Також Москва озвучила вимогу повністю відшкодувати збитки, спричинені виходом з цієї угоди. У відповідь голова МЗС Латвії Едгар Рінкевич написав у Twitter: "За словами класика: «Отримають не компенсацію, а вуха від мертвого віслюка»".

Російські медіа раніше повідомляли, що фразою з книги Ільфа і Петрова "12 стільців" - "Вуха від мертвого віслюка. Отримаєш біля Пушкіна" - російське посольство у Латвії відповіло на заяви Ріги й Талліна про плани отримати від Москви фінансові компенсації за радянську окупацію.

Тим часом, часники руху "За звільнення від радянської спадщини" Латвії висунули кілька інших офіційних вимог до влади. Вони наполягають на законі про видворення нелояльних державі жителів з Латвії та позбавлення їх громадянства, а також заборону для них балотуватися на виборах Сейму, самоврядувань та Європарламенту та обіймати посади у державних та муніципальних установах. Насамперед йдеться про людей, які підтримують російську агресію та війну в Україні.

У статті використано матеріали Current Time, Regnum.ru

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Більше

XS
SM
MD
LG