Актуально
Міністр аграрної політики України: "Усвідомлення продовольчої кризи почнеться у липні"
Глобальна продовольча криза, спричинена війною в Україні, може затягтися на роки, стверджують в ООН. Голос Америки поспілкувався із Міністром аграрної політики України Миколою Сольським щодо прогнозів та можливостей запобігти як голоду в світі, так і кризі в Україні.
Мирослава Гонгадзе, Голос Америки: Україна - один з найбільших постачальників продовольства у світі, у зв’язку з війною це створило величезну кризу, оскільки нині Україна не може ані вирощувати, ані відвантажувати свою продукцію. Як ви оцінюєте ризики і наскільки серйозною є ця продовольча криза?
"В ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись".Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.
Микола Сольський, Міністр аграрної політики України: Я вважаю, що основні світові організації, які повинні вирішувати та передбачати такі кризи, не до кінця розуміють об’єми нинішніх проблем. І ми це відкрито говорили, наприклад, голові ФАО (“FAO”- продовольча та сільськогосподарська організація ООН). Аналізуючи попит і пропозицію зерна у світі, усі бачать скільки зараз не вистачає і роблять висновки з поточних проблем. Але тут потрібно дивитись ширше. Коли ми говоримо ,наприклад, про озиму пшеницю, то у нас цього літа вирішується питання 3-х урожаїв: по-перше ми не можемо вивести перший урожай. Те, що минулого року зібрали. По-друге, ми не зможемо зібрати і вивести поточний урожай, який потрібно буде збирати через місяць-два. Тому що половина цього посіву знаходиться на окупованих територіях і на територіях активних бойових дій - це Запорізька, Херсонська області.
Фермери в ситуації війни готові працювати і вони це показують зараз. Але в ситуації крадіжок та реквізиції зерна, яку ми бачимо останній місяць, фермери не будуть збирати врожай, вкладати власні гроші в дизель, щоб потім хлопці в погонах прийшли, забрали це все і повезли в Севастополь або іще кудись. Це друга проблема, другий урожай. Третя проблема - фермери не захочуть сіяти озиму пшеницю в серпні. Вони або не будуть сіяти взагалі, або перейдуть на інші культури, наприклад на ріпак, який менше дає тонн на гектар але більше коштує. Відповідно, його легше перевозити, він витримує більше проблем з логістикою.
МГ: Про які об’єми ми сьогодні говоримо?
"Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь всередині липня. Багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну".Микола Сольський, Міністр аграрної політики України.
МС: Ми не вивезли ще 5 мільйонів тонн пшениці, які планували вивести. Точно планували вивезти, як мінімум, 10-15 мільйонів тонн пшениці цього урожаю. Ми не зможемо засіяти в тому об’ємі в якому ми хотіли на наступний рік. Це відчують усі ринки. Я думаю, що світ почне гостро це відчувати десь в середині липня. Тому що багато країн Північної Африки, арабських країн, країн Південно-східної Азії - вони все іще споживають те, що закупили раніше, ті резерви, які сформовані. У них іще є гроші щось дотувати, щось здешевити. Але вони усі чекають нового врожаю. Як і в будь-якій ситуації, кожен надіється на краще. Мовляв, якось саме вирішиться. Але ж ми розуміємо, що саме не вирішиться.
Рівно через два місяці, вони приїдуть до країн чорноморського басейну, в першу чергу до нас, і побачать що зерна немає і альтернативи у світі особливої не буде. Тому що це як з нафтою - неможливо різко, за місяць, наростити об'єм. Наприклад, уся північна півкуля вже пройшла посівну. Американський та канадський фермери вже засіяли усе кукурудзою, соєю та чимось іншим. Вони не буде переорієнтовуватись на серпень на інші культури.
Такий ціновий цугцванг почнеться саме у липні і багато країн зрозуміють, що не дивлячись на те наскільки далеко вони знаходяться від нас, від лінії фронту з Росією, вони все одно платять за цю війну. І це зрозуміє будь-яка країна і будь-який начальник на Філіппінах, в Індонезії в будь-якій африканській країні, що вони разом зі своїми людьми кожен день доплачують за цю війну, яку розв'язала Росія.
МГ: який вихід із цієї ситуації?
МС: По-перше, це спрощення процедур пов’язаних з документацією, які вимагаються іще з довоєнних часів, для того, щоб зерно їхало в сторону західних кордонів. Вчора ми підписали домовленість з Польщею: із 11 пунктів, 8 вони перевели на цілодобову роботу 7 днів на тиждень. Замість 3 інспекторів збільшили кількість до 17-ти. Іще для 3 додаткових пунктів вони зараз дозакуповують обладнання. Тобто Європа не була готова до перевезення такого об'єму зерна своєю інфраструктурою, в першу чергу вагонами. Велика робота ведеться для того, щоб в якійсь формі, розблокувати українські порти. Також є запас експорту, який можна вивести з дунайських портів.
Як мінімум тимчасово, в Україні точно зміниться структура посівної. Фермери, агропідприємства, увесь бізнес перейде на культури, які на гектарі дають менше тонн але які дорожчі. Наприклад, кукурудзи з одного гектару виходить 10 тонн, а соняшника - 3 тонни. Тому зрозуміло, що вони будуть дивитись в сторону соняшника, ріпака, сої та зменшувати об’єм кукурудзи. На пшениці це несуттєво відіб’ється в плані продовольчої безпеки. Тому що, ми завжди виробляли пшеницю із суттєвими запасом.
МГ: Чи ви бачите ризики кризи продовольства в Україні?
МС: Ми не бачимо загрози щодо базових продуктів. Очевидно, що змінився раціон і буде далі мінятись. До прикладу, на яловичину українці зараз витрачають менше грошей ніж на курятину чи на картоплю, хліб і так далі. Люди також не готові багато платити за овочі, вони не готові переплачувати за фрукти. Це скорегує набір того, що продається. Виходячи з меншого попиту, буде менша пропозиція.
МГ: У зв’язку із тим, що Україна не може відвантажувати багато продукції, що можна зробити всередні держави? Можливо, потрібні якісь зовнішні інвестиції, чи дотації для того, щоб більш ефективно проводити переробку продукції, саме в Україні?
МС: Якщо ми візьмемо усі наші зернові та олійні, а це приблизно 110 мільйонів тонн за минулий рік, то внутрішнє споживання було 20 мільйонів тонн. Із 90 мільйонів тонн ми переробляли десь 15-20 мільйонів, - це в першу чергу, на шрот, олію, соняшник та сою. Решта - це продаж зерна. Звичайно частину його можна переробляти.
У більшості випадків легше побудувати завод і зрозуміти який завод треба, аніж потім продати цю продукцію. Тому найважливіше, - це відкриття ринків. Перший та великий крок, це Євросоюз. Завдяки керівництву України, вони оперативно відкрили ці ринки. Зараз треба з ними допрацювати це питання, щоб вони сказали: “це не на один рік, а назавжди”. Або ми домовимось про один текст, який працюватиме вже на увесь час. Він може бути приблизно такого характеру, що з наступного року ми даємо 30% чогось, через рік 50% і так далі.
Але бізнес повинен зрозуміти, що далі це рішення не буде переглядатися. Тому що інакше, якщо текст буде мінятись і кожен рік вони казатимуть щось нове, то в бізнес скаже: “як ми можемо будувати щось із прицілом на наші ринки, якщо ми не знаємо, що ви придумаєте через рік”. Коли ми говоримо про програми відновлення в Україні то там можна вибудувати пріоритети, де в першу чергу можна направити кошти на переробку.
І я думаю, що бізнес із задоволенням підхопить ініціативу та зробить, усе що потрібно. Головне щоб держава відстояла ринки. А якщо держава також забезпечить дешеве фінансування, то це дві базові речі, які спровокують масовий рух в переробку. І це дасть результат, який вже не зупиниться. Тому що, у певний момент, вони будуть конкурентніші ніж просто продавці зерна.
МГ: Чого сьогодні Україна потребує від Заходу, Європейського Союзу, ООН, від світу для того щоб врятувати цей самий світ від продовольчої кризи?
МС: Приклад останніх кроків ООН показує, що вони спроможні впливати на ситуацію і разом із нашими Західними партнерами знайти формат тиску і якогось впливу для того, щоб були розблоковані шляхи перевезення зерна, щоб вони дійшли до портів. Які це будуть шляхи, в якому варіанті, це вже питання часу. Я точно знаєю, що ця робота ведеться і так само надіюсь, як і усі аграрії, що це дасть результат.
Дивіться також: Вплив російського вторгнення на сільськогосподарські можливості України.
Всі новини дня
- Голос Америки
Британія надасть близько 16 мільйонів фунтів для постраждалих від підриву Каховської дамби
Британія надасть 16 мільйонів фунтів стерлінгів (близько 20 мільйонів доларів США) для постраждалих від руйнування дамби у Новій Каховці та інші гуманітарні потреби України, повідомляє Міністерство закордонних справ Великої Британії у суботу, 10 червня на своєму сайті.
«Повінь унаслідок руйнування Каховської дамби завдає невимовної шкоди понад 32 000 людей, які живуть у Херсоні, і тисячам інших людей у околицях, – сказав міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі.
У заяві, яку цитує міністерство на своєму сайті, він додав, що Велика Британія додаткове фінансування буде спрямовано «українським службам і гуманітарним організаціям евакуювати людей і отримати допомогу тим, хто її потребує».
«Ми продовжуватимемо підтримувати Україну у вирішенні цього жахливого інциденту», – додав Клеверлі.
Британський уряд нагадав, що вже надає Україні гуманітарну підтримку в розмірі 220 мільйонів фунтів стерлінгів.
Як мовиться у повідомленні, Партнерський фонд «Стійка Україна» під керівництвом Великої Британії вже доставив до Херсона два спеціалізовані рятувальні катери, пошуково-рятувальне обладнання та травматологічну медичну допомогу для допомоги в рятувальних операціях, які проводяться українською Державною службою з надзвичайних ситуацій.
Допомога виділяється не лише уряду, а і гуманітарним організаціям, таким як Український Червоний Хрест, допомагати евакуювати цивільних осіб, які постраждали від повені.
Загальна підтримка Великої Британії для України наразі становить 1,5 мільярда фунтів стерлінгів, що включає економічну та гуманітарну підтримку, мовиться у повідомленні.
Клеверлі, який раніше цього тижня відвідав Україну, зустрівся там з президентом Зеленським у Києві та обговорив, як Велика Британія продовжуватиме підтримувати Україну проти агресії Росії.
Пізніше цього місяця Велика Британія також збирається прийняти конференцію з відновлення України. Планується, що уряди та лідерів промисловості розроблять узгоджений багатогалузевий план допомоги Україні у відновленні після вторгнення Росії.
- Голос Америки
Шольц планує «поговорити з Путіним», але не для того, щоб змусити Україну «узаконити і прийняти розбій» Росії
Канцлер Німеччини Олаф Шольц заявив, що планує поговорити з президентом Росії Володимиром Путіним «найближчим часом».
"Я постійно спілкувався з російським президентом знову і знову, і не тільки до війни, але з початку війни, іноді дуже довго. І оскільки ми не спілкувалися досить довго, я маю намір поговорити з ним знову в якийсь момент у найближчому майбутньому», – заявив Шольц під час виступу на конгресі Німецької протестантської церкви в Нюрнберзі.
Шольц повторив позицію Берліна про те, що передумовою для переговорів з Москвою має бути виведення російських військ з території України, зазначивши, що це буде єдиний спосіб забезпечити «справедливий мир».
«Нерозумно примушувати Україну схвалювати та приймати розбій, який вчинив Путін, і те, що частини України стали російськими просто так», – додав Шольц.
Канцлер зазначив, що вважає, що Берлін прийняв правильне рішення, коли діяв «узгоджено» з партнерами щодо України.
Відповідаючи на вигуки натовпу, які закликали канцлера «вести переговори», Шольц сказав: «Вести переговори нормально. Питання в тому, хто з ким і про що веде переговори?»
Шольц вже вдруге за останні три тижні говорить про можливість розмови з президентом Росії Володимиром Путіним.
Наприкінці травня він згадав про таку можливість у розмові з Kölner Stadt-Anzeiger. Тоді Шольц так само висловив свою позицію, що переговори не означають «встановлення якогось холодного миру з перетворенням теперішньої фронтової смуги на новий кордон між Росією та Україною».
«Це лише узаконювало б путінський грабіж», – сказав тоді Шольц. У тому ж інтерв’ю він додав сказав, що планує поговорити з Путіним «у належний час».
Як повідомляв Голос Америки, Німеччина, яка раніше вагалася щодо постачання зброї, стала протягом останнього часу другим після Сполучених Штатів постачальником військової допомоги Україні.
Всередині травня Берлін оголосив про найбільшу досі партію зброї, яку зібрав для України, на суму понад 3 мільярди доларів. Вона включала 30 додаткових танків Leopard 1, понад 100 бойових броньованих машин і понад 200 безпілотників-розвідників.
У статті використані повідомлення CNN та DW.
Світ дивувався, що українські солдати вистояли у війні з Росією. Всі, крім нас – американські військові, які тренували українців. Відео
Команда американських солдатів тренувала українських солдатів ще до вторгнення Росії в Україну. Перед вторгненням у 2022 році, американців евакуювали. Однак невдовзі навчання відновилося у Німеччині. Американські інструктори вражені мотивацією і вміннями українців.
- Голос Америки
Джастін Трюдо: Канада надасть нову військову допомогу Україні на 500 мільйонів доларів
Прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо оголосив про нову військову допомогу Україні на 500 мільйонів доларів.
Перебуваючи у Києві під час неоголошеної поїздки до України він оголосив про нову військову та гуманітарну допомогу в той час як Україна готується до контрнаступу проти російських військ, намагається захистити міста та цивільну інфраструктуру від обстрілів з повітря і бореться з наслідками підриву дамби Каховської ГЕС на Херсонщині.
«Сьогодні я можу оголосити, що ми надамо 500 мільйонів доларів нового фінансування для військової допомоги. Крім того, сьогодні я оголошую, що Канада буде частиною міжнародних зусиль з підготовки пілотів-винищувачів, а також із забезпечення та підтримки української програми винищувачів, використовуючи канадський досвід у цих сферах», – сказав Трюдо.
Він додав, що Канада долучиться до міжнародної ініціативи з обслуговування танків Leopard і підтримає зусилля України зі захисту повтріняного простору.
«Ми надамо додаткові 288 ракет AIM 7, які підтримають Україну в захисті українське небо. А з наявних коштів ми надамо військовим України 10 тисяч патронів калібру 105-мм», – заявив Трюдо у суботу після зустрічі з президентом України Володимиром Зеленським.
Канадський прем’єр також повідомив про те, що виділить додаткову допомогу Україні для порятунку людей, чиї будинки були затоплені після підриву Каховській ГЕС, що є в зоні бойових дій на півдні України.
«Усі ми бачили, які руйнування спричинило цього тижня обвал дамби на Каховській ГЕС у Херсонській області. Це був прямий наслідок російської війни, і він є руйнівним для тисяч і тисяч людей. Щоб допомогти з реагуванням, сьогодні я оголошую про нове фінансування в розмірі 10 мільйонів доларів та перенаправлю 37,5 мільйонів доларів із гуманітарної допомоги, яка наразі виділена Канадою, Україні для реагування на цю повінь», – заявив Трюдо.
Під час спільної прес-конференції президент України Володимир Зеленський наголосив, що Канада – серед тих у світі, хто найактивніше підтримує приєднання України до НАТО, але він визнав, що цього не може статися, поки точиться війна з Росією.
«І сьогодні ми зафіксували у нашій спільній декларації з паном премʼєр-міністром канадську підтримку членства України в НАТО», – заявив Зеленський.
"Канада підтримує Україну в тому, щоб стати членом НАТО, як тільки це дозволять умови. Україна та Канада з нетерпінням чекають на вирішення цих питань на саміті НАТО у Вільнюсі в липні 2023 року", - йдеться у спільній декларації, ухваленій за підсумками переговорів.
За даними канадського уряду, з лютого 2022 року Канада надала приблизно 102 мільйони доларів США військової допомоги, виділив 352,5 мільйона доларів гуманітарної допомоги для реагування на гуманітарні наслідки вторгнення Росії в Україну та сусідні країни, а також виділив додаткові 127 мільйонів доларів на фінансування допомоги розвитку Україні – роботу уряду, допомогу найвразливішим верствам населення, зберігання українського зерна.
Також Канада надає позики для економічної підтримки України.
Дивіться також:
Форум