Актуально
"6,8 млн біженців це - не жарт, не фейкові новини, не теорія змови. Це реальність, і це через агресію", - постпред Албаніі при ООН
У червні головування у Раді Безпеки ООН перейшло до Албанії. Від початку повномасштабної російської агресії, ця країна зайняла активну позицію у Раді Безпеки, ініціюючи резолюції та засідання. За перші десять днів головування у Радбезі, Албанія вже провела два важливих заходи пов’язані з притягненням до відповідальності за воєнні злочини, а також про сексуальне насильство та торгівлю людьми, спричинені військової агресією Росії в Україні. Чого варто очікувати від головування Албанії Україні? Коли Росія буде притягнута до відповідальності за воєнні злочини? Коли розпочнеться реформування Ради Безпеки? Про ці та інші теми з Ферітом Годжею, постійним представником Албанії при ООН спілкувалася Ірина Соломко.
Ірина Соломко: Вітаю вас пане посол. У червні ви головуєте в Раді Безпеки. Албанія вже встигла провести два важливих заходи в контексті війни в Україні. Чи плануєте використати ваше головування для ще більшою актуалізації українського питання?
Феріт Годжа: Албанія особливо зацікавлена у допомозі Україні з точки зору європейської країни, з точки зору країни, яка є членом НАТО, з точки зору країни, яка походить з того ж регіону. Тому для нас абсолютно логічно приділяти якомога більше уваги тому, що похитнуло міжнародний порядок. Ми думали, що агресія, війна сусіда проти сусіда – у минулому. На жаль, Росія відновила це все у новому столітті. Ми переконані: розглядаючи ці питання на Раді Безпеки, ми говоримо не лише про Україну. Ми говоримо про фундаментальні цінності, міжнародне право, статут ООН. Сподіваюся, що Росія понесе відповідальність за скоєне.
І.С.: Ви демонструєте потужне лідерство з цього питання серед країн свого також непростого регіону.
Ф.Г.: Ми знаємо, що це за країна – Росія. Ми знаємо про її місце в світі. Ми знаємо про її вплив у Раді Безпеки. Але ми також знаємо більше. Що закон має бути однаковим для всіх. Ми жили під диктатурою в минулому. Але ми також знаємо, що ми отримали, коли стали вільними.
Відносини між державами мають будуватися на повазі та правилах. Тому ми питаємо Росію, як ця "спеціальна операція" для них, а для нас незаконна та неспровокована війна, пов’язана з законом та обов’язками кожної країни?
І.С.: Ви, напевно, обізнані з критикою, яка лунає на адресу ООН, що організація багато говорить та мало робить. І коли ми говоримо про відповідальність Росії та її військових за скоєні злочини на території України, що ще має бути зроблено в рамках ООН, аби досягнути цієї мети?
Ф.Г.: Рада Безпеки діє в рамках своїх повноважень. Доки є право вето, будь-який з п’яти постійних членів може його застосувати. Ми сподіваємося, що настане момент, коли право вето не буде використовуватися в ситуаціях війни, або щодо масових порушень прав людини, військових злочинів чи геноциду.
Коли ми обговорюємо в Раді Безпеки питання поваги до закону та відповідальності тих, хто його порушує, це важливо. Бо це надає повноваження всім тим, хто на місцях збирає дані та докази, які одного дня будуть представлені в суді. Це може бути суд в Україні, або суд у системі спецсудів. Це може бути новий механізм, який буде створений у Генеральній Асамблеї.
Але ця ініціатива має йти від самих постійних членів, ми ще не досягли цього. Відповідальність за злочини для нас дуже важлива. Ми навчилися поважати закон на національному рівні, а міжнародне право є найкращою гарантією для малих країн. Ми не можемо та не хочемо воювати з іншими, бо вважаємо, що спосіб спілкування між країнами - не війна, а закон. Тому в правовому контексті ми маємо механізм, за якими злочини, скоєні в Україні, мають бути спочатку задокументовані. Тому одразу зі старту нашого головування ми провели дебати за участю нашого прем’єр-міністра, щоб якомога ширше обговорити це питання.
Коли ми обговорюємо в Раді Безпеки питання поваги до закону та відповідальності тих, хто його порушує, це важливо. Бо це надає повноваження всім тим, хто на місцях збирає дані та докази, які одного дня будуть представлені в суді. Це може бути суд в Україні, або суд у системі спецсудів. Це може бути новий механізм, який буде створений у Генеральній Асамблеї. З цього приводу є думки. Але я сумніваюся, що спеціальний суд буде уповноважений, адже для цього потрібен дозвіл Ради Безпеки. І я сумніваюся, що Росія погодиться з цим.
Але є одна річ, яку ми маємо чітко знати: іноді справедливість - повільна, але вона потребує філігранної роботи, яка приносить результат. Тож, мабуть, сьогодні ми можемо бути налаштованими скептично, бо, на жаль, вчиняються злочини. Але, повірте, настане момент коли всі ці докази будуть використані в суді в Україні чи в інших країнах через універсальну юрисдикцію. І це буде визначальний момент для справедливості та відповідальності.
І.С.: Росія використовує Раду Безпеки для поширення своєї пропаганди під час виступів. Наскільки вона в цьому успішна?
Ф.Г.: З самого початку у випадку війни в Україні Рада Безпеки зробила все, щоб ізолювати Росію. Ми успішно протидіємо наративу Москви щодо конфлікту в Україні. Росія запропонувала як виправдання, чи як причину нібито геноцид на Донбасі.
Справа була представлена у Міжнародному суді, який сказав, що позиція Росії – необґрунтована. І видав наказ негайно припинити військову операцію. Що так і не було зроблено. Окрім того, Росія сьогодні знаходиться під найжорстокішим режимом санкцій.
Тож те, що змогла зробити Рада Безпеки, це показати - хто що зробив та хто за що відповідає. Ми також запрошуємо на засідання представників Генерального секретаря, керівників агенцій та програм, спеціальних радників чи представників, які говорять про факти. Світ бачить, що відбувається. І ті 6,8 млн людей, яких вигнали з-за межі України це не жарт. Це не фільм. Це не фейкові новини, не теорія змови. Це реальність, і це через агресію.
І.С.: Під час брифінгу, присвяченому сексуальному насильству, президент Європейської ради Шарль Мішель виступив з потужною заявою щодо ситуації довкола продовольчої безпеки. У вас є ідеї в рамках Ради Безпеки, як вирішити цю проблему?
Ф.Г.: Спочатку факти. Чому виникла нестача продовольства? Росія каже, що це через санкції. Проте санкції жодним чином не стосуються цих продуктів. Ця продукція не підпадає під жодні санкції. В Україні чекають на експорт понад 20 млн тон зерна. Але їх не можуть доставити, бо морські порти заблоковані. Тому ми підтримуємо зусилля Генерального секретаря, Туреччини та будь-кого, хто розмовляє з росіянами. Вчора також ми чули від російської делегації, що вони готові працювати над цим за умови зняття санкцій. Це ще раз доводить, що наша позиція правдива.
І.С.: Чи могла ООН зробити більше, аби попередити війну в Україні?
Європейський Союз - об’єднаний, НАТО ймовірно розширюються. Імідж Росії деградований. Російська армія принижена. Тож настав час їм дійсно зрозуміти, куди вони йдуть з цією війною, яка її мета?
Ф.Г.: Якщо ми проаналізуємо все, що ООН зробила до цього часу, ми маємо бути вдячними. ООН спочатку ізолювала Росію і, роблячи це, сказала світові, хто несе відповідальність за ситуацію.
Світ продемонстрував солідарність з Україною, і ця солідарність також допомогла українцям протистояти одній з наймогутніших армій світу. Окрім того, гуманітарна допомога, служби та агенції ООН – перші там, де є потреба. Також ми викриває дії Росію, та дуже сподіваємося, що нас почує російська громадськість. Хоча це і непросто. Також ми намагається змусити російських лідерів зрозуміти, куди вони прямують з цією війною. Все що ми досі бачили, окрім злочинів та знищення України - абсолютно суперечить декларованим Росією цілям.
Європейський Союз - об’єднаний, НАТО ймовірно розширюються. Імідж Росії деградований. Російська армія принижена. Тож настав час їм дійсно зрозуміти, куди вони йдуть з цією війною, яка її мета?
І.С.: І останнє запитання стосується реформування ООН, як ви це бачити, що має бути зроблено?
Ф.Г.: Я пов’язаний з ООН майже все своє дипломатичне життя. І це понад 30 років. І я з самого початку бачив потребу в реформуванні. Багато реформ відбулося, але, мабуть, не скрізь. Рада Безпеки досі діє за правилами та процедурами, які були прийняті сімдесят сім років тому. Нам потрібна не тільки прозорість, скільки ефективність та підзвітність.
Я думаю настав час серйозно поміркувати над тим, чи право вето допомагає Раді справді виконувати свій мандат, чи воно використовується неправомірно для вузьких політичних інтересів тих, хто може ним скористатися. Я думаю, що це підриває Раду Безпеки, її роль та довіру до неї. Організація Об’єднаних Націй – це єдиний орган, де представлені всі країни. І ми би хотіли, щоб Організація Об’єднаних Націй була центром усіх наших зусиль і енергії, щоб зробити світ кращим.
Всі новини дня
- Голос Америки
Критики угоди Байдена та Маккарті щодо боргового ліміту, серед іншого заявляють про ризик для допомоги Україні
Законодавці США вивчають деталі угоди щодо збільшення боргового ліміту перед голосуванням, яке очікується найближчими днями. Президент США Джо Байден, і спікер Палати представників Кевін Маккарті закликають законодавців схвалити законопроект, що став результатом домовленості.
Пропозиція передбачає скасування ліміту боргу до січня 2025 року та дворічну бюджетну угоду, згідно з якою федеральні витрати залишаться незмінними у 2024 році та збільшуються на 1% у 2025 році.
Компромісний пакет також передбачає скорочення частини фінансування для найму нових агентів Служби внутрішніх доходів, скасування допомоги на COVID-19 у розмірі 30 мільярдів доларів і забезпечення того, щоб люди віком від 49 до 54 років відповідали вимогам щодо роботи, щоб отримувати продовольчу допомогу.
Байден і Маккарті досягли угоди в неділю після тижнів переговорів.
"Угода запобігає найгіршій кризі, першому в історії нашої країни дефолту", — сказав Байден у Білому домі.
Маккарті сказав про угоду: "Зрештою можна об'єднати зусилля, щоб це затвердити".
Сенатор-республіканець Ліндсі Грем, який минулого тижня відвідав Київ, заявив, що домовленість загрожує повному фінансуванню війську США. В коментарі для Fox News він відкинув запевнення Маккарті, що військо буде повністю профінансоване і заявив, що не підтримає пропозицію військового бюджету від Байдена. Він сказав, що його "не залякає" останній термін для уникнення дефолту, який міністерка фінансів США встановила на 5 червня.
"Ми маємо підвищити борговий ліміт, але, в пошуках компромісу, не зашкодити спроможності нашого війська захистити країну, і зробити видатки менші за інфляцію", - додав він, повідомляє The Hill.
"Ми матимемо менші Військово-морські сили і недостатньо зброї на підтримку України", - твітує Грем.
Також законодавці-демократи з лівого крила партії та республіканці з правого крила партії негайно висловили опозицію в неділю.
"Угода - це компроміс, а це означає, що не кожен отримує те, що хоче. Але це відповідальне управління", – сказав Байден у заяві. Він назвав угоду "важливим кроком вперед, який скорочує витрати, одночасно захищаючи критично важливі програми для працюючих і розвиваючи економіку для всіх".
Маккарті в недільному шоу Fox News сказав, що з точки зору республіканців "є багато позитиву. Не всі все отримають, але це крок у правильному напрямку".
Законодавиця від Демократичної партії Праміла Джаяпал, лідер прогресивної фракції Палати представників із 102 членів, заявила CNN, що прогресивне крило може не ухвалити підвищення боргового ліміту.
Джаяпал розкритикувала розширення вимог до роботи для одержувачів талонів на харчування та сказала, що не знає, чи буде вона голосувати за підвищення боргу. "Я не є великою прихильницею рамкових домовленостей, — сказала вона CNN. - Проблематично не бачити повного тексту закону".
Конгресмен-республіканець Боб Гуд написав у Twitter: "Ніхто, хто вважає себе консерватором, не може виправдати голосування ЗА" пакет.
Інший республіканський критик угоди, Конгресмен Ральф Норман, написав у Twitter: "Ця «угода» — божевілля". Він сказав, що можливе збільшення боргу на 4 трильйони доларів протягом наступних двох років "без скорочень видатків — це не те, на що ми погодилися. Не збираюся голосувати за банкрутство нашої країни. Американський народ заслуговує на краще".
Деякі відомості для цієї статті надійшли від Associated Press, Agence France-Presse та Reuters.
Застосування Росією касетних боєприпасів в Україні призвело до сотень смертей і поранених – HRW
Міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch закликає до активізації глобальних зусиль для досягнення мети міжнародного договору про заборону касетних боєприпасів, які, за її заявою, Росія «неодноразово» використовувала у війні проти України. Відповідний звіт HRW оприлюднила 29 травня.
Згідно з ним, Конвенція про касетні боєприпаси, ухвалена 30 травня 2008 року в Дубліні, «проходить небачене раніше випробування».
Звіт детально описує, як касетні боєприпаси використовуються в кількох конфліктних зонах світу, в тому числі Росією, яка, за словами HRW, «неодноразово» застосовувала їх після початку повномасштабного вторгнення в Україну, спричинивши «сотні жертв і поранених серед цивільного населення і пошкодження цивільних об’єктів».
«Одна атака російських касетних боєприпасів на залізничну станцію в Краматорську 8 квітня 2022 року призвела до вбивства щонайменше 58 мирних жителів і поранень ще 100. Стигматизація, створена конвенцією, призвела до широкого міжнародного засудження цих атак», – йдеться у документі.
При цьому HRW посилається на звіт Верховного комісара ООН з прав людини, стверджуючи, що українські сили «також застосовували касетні боєприпаси у кількох випадках».
HRW зазначає, що сирійсько-російський військовий альянс використовував касетні ракети під час нападів на табори для внутрішньо переміщених осіб у сирійській провінції Ідліб у листопаді минулого року, убивши та поранивши мирних жителів.
Касетні боєприпаси запускаються артилерією, ракетами, ракетами та авіацією. Зброя відкривається в повітрі та розсіює десятки чи сотні суббоєприпасів на великій території.
Багато суббоєприпасів не вибухають під час першого удару і можуть діяти як міни, спричиняючи поранення та смерті через багато років, якщо їх не знешкодити.
Конвенція про касетні боєприпаси забороняє використання, виробництво, придбання, передачу та накопичення касетних боєприпасів і вимагає знищення запасів такої зброї.
У HRW не виявили даних про нові факти використання, виробництво або передачу касетних боєприпасів 123 країнами, які підписали або ратифікували конвенцію. Проте кілька країн, які до не входять, виробляли або використовували касетні боєприпаси, повідомляє група.
Росія і Україна не є підписантами Конвенції про касетні боєприпаси.
- Голос Америки
РФ видала орден на арешт американського сенатора Ліндсі Грема, після його візиту до України. Оновлено реакцією Грема
Міністерство внутрішніх справ Росії в понеділок видало ордер на арешт Ліндсі Грема, американського сенатора від Республіканської партії.
Речник Кремля Пєсков звинуватив Грема, що під час візиту до Києва, американський сенатор привітав військову допомогу США Україні і, буцімто, пов'язав це з тим, що "росіяни вмирають". А екс-президент Росії Мєдвєдєв назвав сенатора "старим дурнем", і звинуватив його у тому, що він підтримує загибель росіян.
Однак у повному відео ремарок, які оприлюднив Офіс президента України, такого зв'язку не видно, пише Reuters.
Грем під час візиту до України в п'ятницю назвав військову допомогу Україні "добре витраченими грошима" і згадав боротьбу американців за свободу: "Були часи в Америці, коли і ми боролись до останньої людини - ми готові були померти за свободу".
Реагуючи на ордер Грем сказав, що це стане його "відзнакою". "Знати, що моя відданість Україні викликала гнів путінського режиму, мене надзвичайно радує, - твітує політик. - Я продовжу підтримувати свободу України до того, як кожного російського солдата виженуть з території України".
Грем також жартівливо зазначив, що сприйме юрисдикцію Міжнародного кримінального суду в Гаазі і запросив росіян звернутись до цього суду. "Побачимось в Гаазі!" - твітує сенатор.
Грем раніше у повідомленні для Reuters відповів на звинувачення Росії: "Як і звичайно, російська пропагандистська машина важко працює" і наголосив, що говорив із Зеленським про те, що Україна перебрала американське гасло: "Воля або смерть" і для Сполучених Штатів є гарною інвестицією звільнення України від російських воєнних злочинців".
Грем звернувся до Медведєва: "Якщо ви хочете, щоб росіяни не помирали в Україні, виведіть сили, припиніть воєнні злочини".
Радник українського президента Михайло Подоляк написав у Twitter в неділю, що найкраща інвестиція - це у "повну і безперечну перемогу України".
Після візиту до Києва Грем поділився переконанням в перемозі України: "Я ніколи не був таким оптимістичним про здатність українців перейти в наступ і забрати свою територію у росіян", - твітував американський політик в п'ятницю.
В статті використано матеріали Reuters, AP.
Ердоган далі президент - болісні місця між Туреччиною і Європою залишаються
Західні лідери зокрема керівники ЄС, президент США Джо Байден та президент України Володимир Зеленський, а також російський президент привітали Реджепа Таїпа Ердогана з переобранням на ще один п'ятирічний термін на посаді президента Туреччини.
Багато глав держав та урядів поспішили привітати турецького президента негайно після закінчення другого туру голосування, підтвердивши важливість відносин з Туреччиною.
З 1952 року Туреччина - член НАТО і вже багато років є кандидатом на вступ до Європейського Союзу, але уряд Ердогана має подекуди непрості відносини з союзниками і є кілька місць, де розбіжності особливо помітні.
Російська війна проти України
Український президент Володимир Зеленський, привітавши Ердогана з перемогою, підкреслив, що сподівається «на подальше зміцнення стратегічного партнерства на благо наших країн, а також посилення взаємодії для безпеки й стабільності Європи».
З перших днів лютневого російського вторгнення 2022 року багато українців були особливо вдячні за турецькі безпілотні літаки Байрактар і навіть складали про них пісні.
Туреччина відіграла роль в низці спроб переговорів України з Росією, а також в укладенні міжнародної угоди про гарантії безпеки обмеженого, але життєво важливого для України морського експорту українського збіжжя.
Проте, засудивши російське вторгнення в Україну, уряд Ердогана не приєднався до міжнародних санкцій проти Росії, а натомість турецько-російська торгівля впродовж минулого року значно зросла.
Президент Путін, як сказано у кремлівському повідомленні про привітання, назвав турецького президента «дорогим другом» і підкреслив, що перемога Ердогана на виборах є «чітким свідченням» підтримки його «незалежної міжнародної політики».
У привітанні з Москви нагадали про чинні великі російсько-турецькі проєкти такі як спорудження з участю Росії атомної електростанції Аккую і створення осередку в Туреччині для транспортування російського газу.
Замороження з ЄС
Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн, а також президент Ради ЄС Шарль Мішель, привітавши Ердогана з новим президентським терміном, не вважали за потрібне згадувати, що Туреччина є кандидатом на членство в Європейському Союзі.
Туреччина ще 1987 року подала заявку на вступ до Європейської економічної спільноти, яка 1993 року перетворилася на ЄС.
1999 року ЄС офіційно надав Туреччині статус кандидата, але затяжний процес переговорів про членство заморожений з 2018 року і зараз нема ознак його можливого поновлення.
Європейський парламент у червні минулого року схвалив постанову, яка проголошує, що Туреччина «постійно віддалена від цінностей і стандартів ЄС».
«Без чіткого поступу реформ щодо ЄС парламент не бачить можливостей відновлення переговорів про вступ Туреччини», - йдеться в постанові з наголосом на дотриманні «демократичних передумов щодо прав людини і засадничих свобод і поваги до міжнародного права та добросусідських відносин».
НАТО - шведське питання
Туреччина затягувала ратифікацію вступу в НАТО Фінляндії, і досі разом з Угорщиною відмовлялася ратифікувати членство Швеції, хоча більшість союзників зробили це майже рік тому.
Деякі європейські коментатори натякали, що після завершення виборів у Туреччині сподіваються на позитивне рішення Анкари стосовно членства Швеції в НАТО.
Але досі позиція уряду Ердогана з вимогами до Швеції видати в Туреччину підорюваних, як каже турецький уряд «терористів» була дуже жорсткою.
«Безвідповідальні вето в НАТО і підвищення напруженості з країнами ЄС викликають стурбованість на майбутнє», - сказав на минулій літній сесії Європейського парламенту доповідач щодо Туреччини іспанський депутат Начо Санчес Амор.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, привітавши Ердогана з перемогою на виборах, не згадав про жодні проблеми, наголосивши, що він прагне подальшої співпраці «і приготування до саміту НАТО у липні».
Розділений Кіпр і тертя з Грецією
1974 року Туреччина висадила війська на півночі острова Кіпр, де переважають етнічні турки-кіпріоти, і та частина фактично відокремлена та не підпорядковується уряду Республіки Кіпр.
Анкара каже, що захищає етнічних турків від уряду в Нікосії, в якому переважають етнічні греки, і багаторічні міжнародні спроби спрямовані на возз'єднання острова зайшли у безвихідь.
Республіка Кіпр стала членом Європейського Союзу 2004 року, але закони ЄС не діють на частині острова, які не контролює уряд в Нікосії.
Історично складні відносини Туреччини з сусідньою Грецією і Кіпром періодично супроводжуються спалахами напруженості довкола статусу низки невеликих островів, а також з суперечками щодо контролю над зонами економічної діяльності в морі.
"Я злітав на F-16 з місць на Близькому Сході, де не проїхав би машиною" – екс-пілот F-16 Ден Гемптон. Інтерв'ю
Винищувачі F-16 не лише мають широкий функціонал, а й можуть працювати у досить складних умовах і не потребують занадто складної інфраструктури, хоча мають і слабкі місця. Про це в інтерв’ю Марії Прус розповів "найсмертоносніший пілот F-16" американської авіації підполковник у відставці Ден Гемптон.
Форум