Спеціальні потреби

Актуально

Чи дає результат тиск США на Росію? Думки американських експертів розійшлися

Американські експерти сперечаються про те, якою має бути політика Вашингтона щодо Москви

Незважаючи на тиск з боку США, Європи, серйозних зрушень в підходах Кремля ні до зовнішньої, ні до внутрішньої політики не спостерігається, зазначає низка американських експертів.

Політика США щодо Росії є «занадто конфронтаційною і невизначеною», вважає науковий співробітник Інституту Катона Емма Ешфорд (Emma Ashford, Cato Institute).

Накладення санкції на найближче оточення російського президента не має сенсу, оскільки це так і не змусило російську еліту вплинути на Кремль
Джон Біб

«Якщо дивитися очима Москви, то неважко зрозуміти, чому Росія розглядає політику США на сьогоднішній день як серйозну загрозу не лише своїм амбіціям, яким ми, можливо, і повинні протистояти, а й самому існуванню режиму і його стабільності», - каже Ешфорд.

Розширення НАТО, розміщення протиракетної оборони в Східній Європі, санкції, вихід з договорів про контроль над озброєннями, підтримка російської опозиції укупі з негативною і ворожою риторикою щодо Москви створюють в цілому «неймовірно конфронтаційну політику» США щодо Росії, навіть якщо окремо для кожного з цих кроків можуть бути вагомі обгрунтування - вважає експерт.

Віце-президент і директор з досліджень у Центрі національних інтересів Джордж Біб (George Beebe, Center for the National Interest) каже, що США повинні більш чітко визначити сфери, які є «життєво важливими» для національної безпеки.

Зміна поведінки Росії в цілому не повинна бути першочерговим завданням Вашингтона, каже Джордж Біб. Замість цього США і Росія повинні визначити конкретні правила, які будуть визначати їх поведінку у низці сфер, наприклад, щодо внутрішніх справ один одного. На думку експерта, накладення санкції на найближче оточення російського президента не має сенсу, оскільки це так і не змусило російську еліту вплинути на Кремль з тим, щоб той змінив свою політику, на що розраховував Вашингтон.

Іншої точки зору дотримується колишній посол США в Україні, науковий співробітник Стенфордського університеті і експерт Інституту Брукінгса Стівен Пайфер (Steven Pifer, Brookings Institute, Stanford University), який вважає, що політика США стосовно Росії є саме відповіддю на агресивні дії останньої. Визнавши, що адміністрація США дійсно не сприймала серйозно побоювання Росії з приводу систем протиракетної оборони в Європі, основну частину провини за погані відносини він покладає на Москву.

Якщо Захід хоче, щоб Кремль сприймав його всерйоз, то він повинен вдаватись до покарання за неприйнятні для нього дії
Стівен Пайфер

Росія агресивніше модернізує свої збройні сили, проводить низку навчань на кордонах з НАТО, мілітаризує Калінінград, розв'язала війну в Україні і окупувала Крим - нагадав Стівен Пайфер.

«Я не буду стверджувати, що в Вашингтон все зробив правильно», - додає він, зазначивши, що США повинні були зберігати більш відкритими деякі канали зв'язку, особливо у військовій сфері, для зменшення ймовірності потенційних інцидентів і прорахунків. Однак, при взаємодії з Москвою, зазначає Стівен Пайфер, слід виходити з того, що якщо Захід хоче, щоб Кремль сприймав його всерйоз, то він повинен вдаватись до покарання за неприйнятні для нього дії.

Директор євразійської програми вашингтонського «Атлантичної ради» і колишній посол США в Україні Джон Гербст (John Herbst) підкреслює, що в останні десятиліття зовнішня політика Росії спрямована на підрив створеного після Другої світової війни міжнародного порядку.

Санкції, які обходяться російській економіці в 1-1.5% ВВП на рік, змусили Росію заплатити за свої дії, а також зупинили подальшу агресію проти України, нагадує Джон Гербст. Захід може переглянути свою політику, коли Москва змінить свою агресивну поведінку.

Захід може переглянути свою політику, коли Москва змінить свою агресивну поведінку
Джон Гербст

«Це станеться лише в результаті нашої політики, здійснюваної з позиції сили, а не політики примирення з агресією Кремля», - каже Гербст.

Відповідаючи на питання Російської Служби «Голосу Америки», чи залишаються США і Європа єдиними у своїй політиці щодо Росії, включно із питанням санкцій, Емма Ешфорд зазначила, що, за її оцінкою, Вашингтон недостатньо враховує бачення ситуації своїми союзниками.

«Багато європейських країн - німці, французи, в деякій мірі британці - не хочуть, щоб США вдавалися до надмірно конфронтаційного підходу щодо Росії. Ми бачили це на прикладі дебатів з приводу трубопроводу «Північний потік-2», або позиції деяких ділових кіл Центральної Європи, де посилюється думка, що протидія з боку США в більшій мірі пов'язане з внутрішньою економічною політикою і внутрішніми енергетичними програмами, ніж з підходами до відносин з Росією», - зазначає експерт.

Дивіться також: В Каліфорнії відкрився спортзал з ізолюючими кубами для відвідувачів

В Каліфорнії відкрився спортзал з ізолюючими кубами для відвідувачів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:06 0:00

Всі новини дня

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю

«Ми повинні надати Україні все, що можемо» - Марі Йованович. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:17 0:00

Екс-посолка США в Києві назвала російські обстріли цивільної інфраструктури України «ганебними» і заявила про невідворотність покарання Росії за військові злочини.

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:17 0:00

Британський уряд став першим на Заході, хто ввів нові санкції проти Росії через незаконні так звані «референдуми» на окупованих територіях України. Міністр закордонних справ Британії Джеймс Клеверлі заявив, що «уявні референдуми під дулом пістолета не можуть бути вільними чи справедливими».

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео

Як США реагують на ядерний шантаж Путіна та псевдореферендуми. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:11 0:00

Росія зіткнеться з «катастрофічними наслідками», якщо застосує ядерну зброю проти України. Про це заявив радник з національної безпеки США Джейк Салліван.

Додаткові 12 мільярдів доларів Україні може виділити Конгрес США - Reuters

Жителі Ізюма у черзі на отримання гуманітарної допомоги, Харківщина, 25 вересня 2022. REUTERS/Gleb Garanich

Конгрес США може виділити Україні додаткових 12 мільярдів доларів у відповідь на запит адміністрації президента США Джо Байдена. Зараз американські законодавці ведуть обговорення щодо нового федерального бюджету, а голосування може відбутись у вівторок або середу.

Допомога Україні закладена в цей законопроект, повідомляє агенція Reuters із посиланням на власні джерела. У проекті бюджету також закладено допомогу для афганських біженців.

Фіскальний рік у США триває з 1 жовтня по 30 вересня, тож, аби уникнути часткової зупинки роботи урядових установ, коли відсутнє фінансування для федеральних програм, представникам Конгресу необхідно домовитись про новий бюджет до п'ятниці опівночі.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що попри наявну двопартійну підтримку України у Конгресі, все більше республіканців можуть почати виступати проти додаткового виділення грошей для України, зокрема, це критикує екс-президент Дональд Трамп.

Нагадаємо, з початку року на боротьбу з Росією Конгрес США схвалив понад 53 мільярди доларів на безпекову, економічну та гуманітарну допомогу Україні.

Тим часом, за оцінками Організації економічного співробітництва та розвитку через війну Росії проти України світ втратить 2,8 трильйона доларів. Дослідники вважають: криза може поглибитись, якщо Росія спровокує енергетичну кризу взимку в Європі, тоді Європі загрожує рецесія.

У статті використано матеріали Reuters

Усі митні пункти Грузії переведені на особливий режим роботи через масовий приїзд росіян

Кордон Грузії з Росією - пункт пропуску Земо Ларсі/Верхній Ларс

Росіяни призовного віку масово їдуть до Грузії

Служба доходів Міністерства фінансів Грузії повідомляє, що за умов підвищеного транспортного потоку в регіоні всі митні пункти переведені на особливий режим роботи. Відомство заявляє, що з метою забезпечення безперешкодного проведення процедур митного контролю на місцях збільшено кількість працівників.

З 21 вересня, після оголошення президентом Росії Володимиром Путіним так званої "часткової мобілізації", на КПП "Верхній Ларс" на кордоні Росії з Грузією утворилася величезна черга із машин.

За різними джерелами, станом на 26 вересня черга розтягнулася на 20 кілометрів. Чимало громадян переходять кордон на скутерах і велосипедах, щоб скоротити час очікування. Причому, як заявляють місцеві ЗМІ, грузинські митники нібито не впускають до країни жителів Північного Кавказу, при цьому не відмовляючи у в'їзді росіянам, які мешкають в інших регіонах РФ.

«На непередбачений випадок»

Згідно з фотографіями, поширеними через соцмережі, опівдні з російського боку кордону з'явився БТР з російськими військовими, що викликало паніку в лавах громадян, які виїжджають з РФ. Проте, поки що офіційних обмежень щодо виїзду чоловіків призовного віку з Росії не оголошено. Як пишуть у російських ЗМІ, посилаючись на Прикордонне управління ФСБ по Північній Осетії, російських військових розмістили на місці як «резерв на непередбачений випадок, якщо резервісти захочуть прорвати пункт пропуску і без будь-яких прикордонних оформлень покинути країну».

За даними Північної Осетії, за останній тиждень через митний пункт пропуску «Верхній Ларс» грузино-російський кордон в обох напрямках перетнули 37 тисяч автомобілів та понад 115 тисяч осіб. Як заявив 26 вересня віце-прем'єр Північної Осетії Ірбек Томаєв, це на 23,3% перевищує дані щодо перетину держкордону за аналогічний період минулого року.

"У чому логіка?"

Грузинська опозиція вкотре розкритикувала владу за відсутність продуманої політики щодо хвилі мігрантів із країни, що окупує двадцять відсотків території Грузії. Опозиційні політики марно вимагають запровадження віз для російських громадян, тоді як представники правлячої партії «Грузинська мрія» не бачать у цьому необхідності, стверджуючи, що відповідні структури успішно контролюють ситуацію.

Більше того, як заявив ЗМІ депутат від правлячої партії Бека Давітуліані, «влада Росії, яка має проблеми з мобілізацією, і так закриє кордон з 28 числа».

«У чому логіка, аби не пускати людей із Росії, які не хочуть йти на передову фронту? Тобто дати режиму в Росії можливість пустити їх на поле бою та нашкодити Україні? Адже ми маємо допомогти Україні виграти війну, відповідно… якщо це не зашкодить нашим інтересам, то ми приймемо тих, хто не хоче туди їхати», – сказав у коментарі для ЗМІ Давітуліані.

Міграція та інтереси країни

Аналітик Грузинського фонду стратегічних та міжнародних досліджень Шота Утіашвілі вважає, що запроваджувати візи на даному етапі немає сенсу, оскільки Росія, намагаючись утримати військовозобов'язаних у країні, сама незабаром «закриє кордони». Хоча, експерт вважає, що в цій ситуації влада Грузії не робить необхідних кроків. Насамперед політолог вважає невиправданим те, що влада не розробила відповідну міграційну політику. За його словами, необхідно мати певний план на той випадок, якщо в країні залишиться «надто велика» кількість росіян, необхідно врахувати і те, що росіяни, які ухиляються від заклику, не зможуть повернутися до Росії як мінімум, протягом кількох років, протягом яких їм будуть потрібні кошти для існування.

«Коли в'їжджаєш у західні держави, необхідно документовано підтвердити, що в тебе є кошти для фінансування свого перебування в тій чи іншій країні, наша влада могла хоча б тимчасово ввести цей захід, щоб уникнути в майбутньому проблем, пов'язаних з мігрантами, що залишилися без даху над головою і грошей», - вважає Утіашвілі.

Також експерт наголошує на пасивності влади Грузії щодо співгромадян в Абхазії та Цхінвальському регіоні, де, згідно з незалежними джерелами, активно уникають мобілізації. Утіашвілі вважає, що на даному етапі у Тбілісі з'явився шанс зближення з громадянами, які проживають у тих регіонах. Аналітик каже, що грузинська сторона має створити їм усі необхідні умови, щоб уникнути мобілізації. При цьому політика партії «Грузинська мрія», яка полягає «в діях, спрямованих на те, щоб не розгнівати Росію», на думку Утіашвілі, не виправдана, оскільки суперечить інтересам Грузії.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG