Спеціальні потреби

Актуально

Чи дає результат тиск США на Росію? Думки американських експертів розійшлися

Американські експерти сперечаються про те, якою має бути політика Вашингтона щодо Москви

Незважаючи на тиск з боку США, Європи, серйозних зрушень в підходах Кремля ні до зовнішньої, ні до внутрішньої політики не спостерігається, зазначає низка американських експертів.

Політика США щодо Росії є «занадто конфронтаційною і невизначеною», вважає науковий співробітник Інституту Катона Емма Ешфорд (Emma Ashford, Cato Institute).

Накладення санкції на найближче оточення російського президента не має сенсу, оскільки це так і не змусило російську еліту вплинути на Кремль
Джон Біб

«Якщо дивитися очима Москви, то неважко зрозуміти, чому Росія розглядає політику США на сьогоднішній день як серйозну загрозу не лише своїм амбіціям, яким ми, можливо, і повинні протистояти, а й самому існуванню режиму і його стабільності», - каже Ешфорд.

Розширення НАТО, розміщення протиракетної оборони в Східній Європі, санкції, вихід з договорів про контроль над озброєннями, підтримка російської опозиції укупі з негативною і ворожою риторикою щодо Москви створюють в цілому «неймовірно конфронтаційну політику» США щодо Росії, навіть якщо окремо для кожного з цих кроків можуть бути вагомі обгрунтування - вважає експерт.

Віце-президент і директор з досліджень у Центрі національних інтересів Джордж Біб (George Beebe, Center for the National Interest) каже, що США повинні більш чітко визначити сфери, які є «життєво важливими» для національної безпеки.

Зміна поведінки Росії в цілому не повинна бути першочерговим завданням Вашингтона, каже Джордж Біб. Замість цього США і Росія повинні визначити конкретні правила, які будуть визначати їх поведінку у низці сфер, наприклад, щодо внутрішніх справ один одного. На думку експерта, накладення санкції на найближче оточення російського президента не має сенсу, оскільки це так і не змусило російську еліту вплинути на Кремль з тим, щоб той змінив свою політику, на що розраховував Вашингтон.

Іншої точки зору дотримується колишній посол США в Україні, науковий співробітник Стенфордського університеті і експерт Інституту Брукінгса Стівен Пайфер (Steven Pifer, Brookings Institute, Stanford University), який вважає, що політика США стосовно Росії є саме відповіддю на агресивні дії останньої. Визнавши, що адміністрація США дійсно не сприймала серйозно побоювання Росії з приводу систем протиракетної оборони в Європі, основну частину провини за погані відносини він покладає на Москву.

Якщо Захід хоче, щоб Кремль сприймав його всерйоз, то він повинен вдаватись до покарання за неприйнятні для нього дії
Стівен Пайфер

Росія агресивніше модернізує свої збройні сили, проводить низку навчань на кордонах з НАТО, мілітаризує Калінінград, розв'язала війну в Україні і окупувала Крим - нагадав Стівен Пайфер.

«Я не буду стверджувати, що в Вашингтон все зробив правильно», - додає він, зазначивши, що США повинні були зберігати більш відкритими деякі канали зв'язку, особливо у військовій сфері, для зменшення ймовірності потенційних інцидентів і прорахунків. Однак, при взаємодії з Москвою, зазначає Стівен Пайфер, слід виходити з того, що якщо Захід хоче, щоб Кремль сприймав його всерйоз, то він повинен вдаватись до покарання за неприйнятні для нього дії.

Директор євразійської програми вашингтонського «Атлантичної ради» і колишній посол США в Україні Джон Гербст (John Herbst) підкреслює, що в останні десятиліття зовнішня політика Росії спрямована на підрив створеного після Другої світової війни міжнародного порядку.

Санкції, які обходяться російській економіці в 1-1.5% ВВП на рік, змусили Росію заплатити за свої дії, а також зупинили подальшу агресію проти України, нагадує Джон Гербст. Захід може переглянути свою політику, коли Москва змінить свою агресивну поведінку.

Захід може переглянути свою політику, коли Москва змінить свою агресивну поведінку
Джон Гербст

«Це станеться лише в результаті нашої політики, здійснюваної з позиції сили, а не політики примирення з агресією Кремля», - каже Гербст.

Відповідаючи на питання Російської Служби «Голосу Америки», чи залишаються США і Європа єдиними у своїй політиці щодо Росії, включно із питанням санкцій, Емма Ешфорд зазначила, що, за її оцінкою, Вашингтон недостатньо враховує бачення ситуації своїми союзниками.

«Багато європейських країн - німці, французи, в деякій мірі британці - не хочуть, щоб США вдавалися до надмірно конфронтаційного підходу щодо Росії. Ми бачили це на прикладі дебатів з приводу трубопроводу «Північний потік-2», або позиції деяких ділових кіл Центральної Європи, де посилюється думка, що протидія з боку США в більшій мірі пов'язане з внутрішньою економічною політикою і внутрішніми енергетичними програмами, ніж з підходами до відносин з Росією», - зазначає експерт.

Дивіться також: В Каліфорнії відкрився спортзал з ізолюючими кубами для відвідувачів

В Каліфорнії відкрився спортзал з ізолюючими кубами для відвідувачів. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:06 0:00

Всі новини дня

Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Відео

Сполучені Штати оголосили новий пакет озброєнь для України на понад 2 мільярди доларів. Передовсім він зосереджений на підсиленні протиповітряної оборони.

Американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Відео

Тим часом американські ЗМІ повідомляють про докази того, що дамба Каховської ГЕС була знищена внаслідок вибуху. Видання Нью-Йорк Таймс пише, що американські супутники з інфрачервоними сенсорами зафіксували вибух на Каховській ГЕС перед її руйнуванням.

Майбутнє фінансування для України обговорюють у Конгресі США. Відео

Майбутнє фінансування для України обговорюють у Конгресі США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:54 0:00

Президент Байден заявив, - упевнений, що в США буде фінансування для України стільки, скільки буде потрібно, незважаючи на деякі скептичні голоси в Конгресі США.

У США оприлюднили текст обвинувачень проти Трампа: 31 із 37 пунктів стосується Закону про шпигунство

Спеціальний прокурор Джек Сміт під час прес-конференції щодо оприлюдненого тексту обвинувачень проти Дональда Трампа. 9 червня 2023 р. AP Photo/Alex Brandon

Міністерство Юстиції США оприлюднило у п'ятницю текст обвинувачень проти колишнього президента США Дональда Трампа. 37 пунктів обвинувачень стосуються, зокрема, несанкціонованого зберігання секретних документів, надання неправдивих свідчень та змови з метою перешкодити правосуддю після того, як Дональд Трамп залишив Білий дім у 2021 році.

31 із 37 пунктів стосуються порушення Закону про шпигунство через зберігання документів щодо національної оборони.

Джек Сміт, спеціальний прокурор, який розслідує ймовірне неправильне поводження Дональда Трампа з секретними документами, заявив у п'ятницю, 9 червня, що порушення законів про захист інформації щодо національної оборони “ставить країну під загрозу”.

Йдеться саме про федеральні звинувачення колишньому президенту США Дональду Трампу, де 31 пункт щодо потенційно неправомірного поводження з секретними документами стосується Закону про шпигунство – інформує видання Forbes.

Цей закон забороняє навмисне збереження інформації про національну оборону.

Щодо інших звинувачень проти Трампа, то вони пов'язані з перешкоджанням правосуддю та наданням неправдивих заяв.

“Сьогодні було розкрито суть обвинувального акту, який звинувачує Дональда Трампа у тяжких порушеннях наших законів про національну безпеку, а також в участі у змові з метою перешкоджання правосуддю”, - заявив прокурор Сміт.

Обвинувачення будуть пред’явлені Трампу у вівторок

Обвинувачення будуть пред’явлені Дональду Трампу пізніше у вівторок, коли він постане перед судом у Маямі. Вони пов’язані із секретними документами, що були привезені до флоридського помешкання Трампа в Мар-а-Лаго після його президентського терміну.

“У нас в країні єдиний набір законів, і вони стосуються всіх”, — наголосив прокурор Сміт на прес-конференції.

Він також додав, що обвинувачені у цій справі мають вважатися невинними, доки їхня провина не буде доведена у суді. Та пообіцяв, що домагатиметься швидкого судового розгляду справи відповідно до суспільного інтересу і прав обвинувачених.

Як повідомляв Голос Америки, Федеральне журі присяжних південного американського штату Флорида ухвалило безпрецедентне рішення про висунення звинувачення проти колишнього президента США Дональда Трампа.

За інкримінований злочин передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років.

Суд у Нідерландах постановив повернути "скіфське золото" Україні. Росія обіцяє відреагувати 

Золота прикраса з другого століття нашої ери, експонат виставки «Крим – золото і таємниці Чорного моря» в історичному музеї Алларда Пірсона в Амстердамі. (Фото AP/Пітер Деджонг)

Верховний суд Нідерландів поставив крапку у справі «Скіфського золота» –воно хоча і походить з Криму, але є «частиною культурної спадщини України» і має повернутися в Україну, повідомляють західні видання. Тим часом МЗС Росії заявило, рішення вищої судової інстанції Нідерландів «створює черговий небезпечний прецедент» і обіцяють «адекватну реакцію». Російський сенатор прочитав у рішенні суду в Нідерландах «визнання» Криму російським.

Що сталося?

Верховний суд Нідерландів розпорядився повернути в Україну цінну колекцію так званого «скіфського золота» та інших скарбів з Криму, які зараз зберігаються в музеї в Амстердамі.

Ця справа триває з того часу, як колекція – близько 300 творів мистецтва та історичних творів, які були позичені в чотирьох музеях Криму в рамках виставки під назвою «Крим: золото і таємниці Чорного моря», опинилася на виставці в Нідерландах у момент, коли Росія захопила український півострів у 2014 році.

Судова тяганина тривала багато років, поки Верховний суд не підтримав рішення Апеляційного суду від 2021 року, який визнав артефакти частиною української культурної спадщини, і відкрив шлях для Музею Алларда Пірсона, де перебувала колекція на той момент, повернути експонати в Україну, а не в Крим, який був анексований Росією.

"Хоча музейні експонати походять з Криму і тому також можуть розглядатися як кримське надбання, вони є частиною культурної спадщини України", - йдеться в рішенні суду, яке цитують західні ЗМІ.

Які аргументи представили сторони?

Кримські музеї, за якими стояла Росія, намагалися повернути бронзові мечі, золоті шоломи, дорогоцінні камені та інші артефакти, вимагали повернення предметів як частини своїх колекцій.

Уряд у Києві вимагав повернення колекції на підставі того, що вони належать Україні, а не конкретним музеям на конкретній території. Деякі експонати цієї колекції мають понад 2000 років.

Музей Амстердама вирішив зберігати експонати, поки суд не вирішить їхню долю.

У 2016 році Окружний суд Амстердама підтримав цей погляд і послався на конвенцію ЮНЕСКО від 1970 року, яка встановлює, що об’єкти є власністю суверенної держави і мають бути їй повернуті, а питання власності має вирішувати український суд.

Верховний суд у Гаазі постановив повернути колекцію в Україну, бо Нідерланди не визнали російську анексію Автономної Республіки Крим.

Якою є реакція Росії?

Після оголошення рішення Верховного суду в Гаазі російське Міністерство закордонних справ поширило заяву, що це рішення суду «не може бути залишене без адекватної реакції з нашого боку».

«Скіфське золото» є частиною культурної спадщини Криму, і жодні рішення ангажованих судів не можуть скасувати цей незаперечний факт. Історичну справедливість буде відновлено», – цитують у заяві речницю МЗС Росії Марію Захарову.

Російське МЗС порівнює справу про «скіфське золото» зі справою про збиття малайзійського боїнга у небі над Донбасом у 2014 році, і рішення в обох справах вважають несправедливими щодо Росії.

«Ми це бачили, зокрема, на прикладі рішення Окружного суду Гааги у кримінальній справі проти громадян, звинувачених у причетності до краху малайзійського боїнга в небі над Донбасом», – мовиться у заяві Захарової.

Вона додає, що нідерландська судова система «вже давно перестала відповідати стандартам неупередженого та справедливого правосуддя», а займається лише «обслуговуванням політичних замовлень власної, а тепер і київської, влади».

Тим часом віце-спікер Ради Федерації, верхньої палати російського парламенту, Костянтин Косачов заявив, що в рамках свого рішення суд в Гааазі «визнав Крим частиною Росії». Про це він заявив у п'ятницю у своєму каналі у Telegram.

«В обґрунтуванні свого рішення Верховний суд Нідерландів визнав факт входження Криму до складу Росії! Юридично саме ця обставина стала вирішальною у цій справі», – пише Косачев у своєму телеграм-каналі.

Він наголошує, що у рішенні суду мовиться, що Крим ніби «погодився» відділитися від України й приєднався до Росії «в результаті референдуму». Косачев каже, що у майбутньому Росія буде спиратися на це формулювання суду в Нідерландах.

Насправді рішення суду лише констатувало факт анексії Криму, не згадуючи жодним чином ні про її «добровільність», ні про референдум. Натомість суд наголошує, що «Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії».

«У березні 2014 року автономна республіка Крим вийшла зі складу України та увійшла до складу Російської Федерації. ООН, ЄС і Нідерланди не визнали відділення і приналежність до Росії», – мовиться у рішенні суду.

Нідерландські ЗМІ зауважують, що залишається незрозумілим, коли музейні експонати можуть повернути, зважаючи на нинішню ситуацію в Україні.

Також вони відзначають, що судова справа недешево обійшлася музею в Амстердамі. Відповідно до судових документів, судові збори і витрати на зберігання обійшлися музею в понад 500 000 євро.

У матеріалі використані повідомлення Reuters, AP, DutschNews.

Більше

XS
SM
MD
LG