Спеціальні потреби

Актуально

У Конгресі закликають запровадити додаткові санкції проти Росії через її участь у збитті «Боїнга»

Доведено, що авіалайнер рейсу МН17 був збитий російською ракетою. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:56 0:00

Родичі загиблих говорять: про те, що до смерті їх близьких причетна Росія, вони здогадувалися, а тепер знають це напевно.

«Новим для мене стало те, що російська пускова установка прийшла з Росії і після того, як збила літак, повернулася в Росію. Я підозрював, що вона була з Росії, але я цього точно не знав. А тепер вони підтвердили, що це російська система», - каже П'єт Плог, який втратив у трагедії сина та племінника.

«Вони дали нам послухати розмови про транспортування «Бука». Вони показали нам відеоматеріали, фотоматеріали, інші докази. Нам стало абсолютно очевидним те, що сталося», - говорить Роббі Олерс, двоюрідний брат якого загинув в небі над Україною.

Американська розвідка у причетності Росії була впевнена із самого початку. Причому вони вважали свої докази настільки переконливими, що порекомендували президенту США публічно, хоча і не прямо, вказати на Кремль. Вже 18-го липня президент США Барак Обама звернувся до преси.

Росія і особливо президент Путін несуть пряму відповідальність за те, щоб змусити їх (сепаратистів) співпрацювати зі слідством
Барак Обама

«На жаль, сепаратисти, яких контролює Росія, продовжують блокувати розслідування. Вони не дають можливості слідчим потрапити на місце падіння літака. Коли слідчі наблизилися, вони почали стріляти у повітря. Сепаратисти виносять докази з місця падіння літака. Ці сепаратисти, яких підтримує Росія, виносять тіла, дуже часто без жодної поваги до жертв трагедії. Враховуючи їхній прямий вплив на сепаратистів, Росія і особливо президент Путін несуть пряму відповідальність за те, щоб змусити їх співпрацювати зі слідством», - сказав він.

Днем раніше, через кілька годин після того, як був збитий «Боїнг» Малайзійських авіаліній, кандидат в президенти від Демократичної партії Гілларі Клінтон висловила припущення, що пускова установка надійшла з Росії. І в інтерв`ю журналісту Чарлі Роузу розповіла, що треба робити, якщо провина Росії буде доведена:

«Це повинно підштовхнути європейців робити набагато більше за трьома напрямками: по-перше, посилити санкції. По-друге, посилити зусилля в пошуку альтерантиви «Газпрому», про що потрібно публічно заявити. По-третє, посилити разом з нами допомогу українцям. Надати їм більше допомоги в охороні кордону, щоб через цей дірявий кордон росіяни і бойовики перестали ходити туди-сюди. Збільшити допомогу українським збройним силам: кращим спорядженям, навчанням».

У Нідерландах заявляють, що серед підозрюваних понад 100 людей. Про них більше відомо британцю Елліоту Гіґґінсу. Організація Bellingcat ще на початку року опублікувала доповідь, в якій, базуючись на інформації у відкритих джерелах, встановили персональний склад 53-ої бригади, що базується в Курську, та ідентифікували саме тих, хто міг супроводжувати зенітно-ракетний комплекс «Бук», з якого був збитий літак.

Ми раніше встановили, що зенітно-ракетний комплекс «Бук» прийшов в Україну з 53-ої бригади, що базується в Росії
Елліот Гіґґінс

«Ми раніше встановили, що зенітно-ракетний комплекс «Бук» прийшов в Україну з 53-ої бригади, що базується в Росії. Використовуючи інформацію з відкритих джерел, ми практично змогли відтворити увесь склад бригади: хто командир, хто найімовірніше міг бути залучений у збиття літака малайзійської авіакомпанії», - сказав Гіґґінс в інтерв`ю «Голосу Америки».

Доказова база, представлена у середу в Нідерландах, дозволить родичам загиблих шукати справедливості у судах. Вже у кількох судах, зокрема в Чикаго, родичі загиблих подали позови.

Конгресмен США Чарлі Кент сказав «Голосу Америки», що докази мають стати підставою посилити санкції проти Росії чи, щонайменше, їх не послаблювати.

Цей звіт лише підтверджує те, що ми знали
Чарлі Кент

«Цей звіт лише підтверджує те, що ми знали. Він повинен посилити нашу відданість зберігати жорсткі санкції проти Росії, поки та не змінить свою поведінку у Східній Європі. Якщо б я був громадянином Нідерландів, я б вимагав посилення санкцій. Я сподіваюсь, що наші друзі у Західній Європі, наші союзники зрозуміють необхідність у посиленні санкцій», - сказав він.

Дивіться також: Петро Порошенко: Незважаючи на докази російської агресії, Росії нічого не можна довести

Петро Порошенко: Незважаючи на докази російської агресії, Росії нічого не можна довести. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:01 0:00

Всі новини дня

Конгресмени-республіканці МакКол і Тернер підтримують надання Києву далекобійної зброї, але хочуть більшого контролю за допомогою

Ukrainian service members fire a shell from an M777 Howitzer at a front line in Donetsk Region

Конгрес США продовжить підтримувати Україну у її захисті від російської агресії, проте допомогу ретельніше перевірятимуть. Про це в інтерв'ю телеканалу ABC заявили конгресмени Майкл МакКол з Техасу та Майк Тернер з Огайо, представники Республіканської партії. В результаті нещодавніх виборів республіканці здобули контроль над Палатою представників США, у той час як демократи зберегли незначну перевагу у Сенаті.

Обидва республіканці висловили підтримку наданню Україні ракет великої дальності і систем протиповітряної оборони.

МакКол, який, як прогнозують, стане головою Комітету із закордонних справ, сказав: "Зараз проблема у тому, що іранські дрони надходять до Криму, і українці не можуть цілити по цих іранських дронах, допоки вони не матимуть зброю далекого радіусу дії ATACAMS. З якоїсь причини [...] вони (Білий дім - ред.) не надають це Україні".

Ведуча ABC уточнила, чи підтримує МакКол удари Києва по російських позиціях у Криму. "За міжнародним законодавством, Крим - це не частина Росії. Тож якщо вони цілитимуть по Криму, думаю, це справедливо (fair game - ред.). Думаю, проблема у тому, що вони не хочуть бути провокативними. [Але] якщо ми дамо їм те, що вони потребують, вони переможуть, якщо ні - це буде затяжна війна", - сказав законодавець.

Тернер, який, імовірно, очолить Комітету з розвідки Палати представників, сказав: "Ми подбаємо про те, щоб вони (Україна - ред.) отримали те, що їм потрібно". "Зокрема, їм потрібні системи протиповітряної оборони. І в цьому наша уразливість. Наші системи протиповітряної оборони настільки складні, що нам потрібно працювати із партнерами та збирати ці системи, аби вони могли використати їх, щоб захистити Київ та свою інфраструктуру", - сказав законодавець.

Водночас, МакКол повідомив, що республіканці планують "забезпечити більший нагляд, прозорість і підзвітність". Він повторив тезу лідера республіканців у Палаті представників Кевіна Маккарті, який імовірно стане спікером Палати представників, що республіканці не збираються виписувати "необмежений чек" Україні.

МакКол сказав, що останній пакет допомоги Україні був наданий Білим домом законодавцям лише у день голосування, і вони "мали лише кілька годин, щоб переглянути всі ці сторінки". "Республіканці не збираються так керувати. Тепер у нас є право голосу, і ми будемо робити це відповідально та прозоро для американського народу. Це гроші американських платників податків. Чи це зменшує нашу волю допомагати українському народу боротися ? Ні, але ми будемо робити це відповідально", - сказав МакКол.

Разом з тим, конгресмен Тернер зауважив, що раніше він побував в Україні у складі двопартійної групи законодавців, щоб запевнити президента Зеленському, що він продовжуватиме мати двопартійну підтримку Конгресу. Конгресмен МакКол також наголосив, що Конгрес не припинить допомагати українцям у їх боротьбі.

Президент США Джо Байден минулого тижня в 26-тий раз з серпня 2021 року використав свої президентські повноваження, щоб надати Україні безпекову допомогу з запасів Пентагону. Останній пакет мав обсяг 400 млн дол.

Раніше цього місяця Байден звернувся до Конгресу із запитом про надання додаткових 37 мільярдів доларів допомоги Україні.

Раніше в інтерв’ю Голосу Америки конгресмен-демократ Раджа Крішнамутрі запевнив, що підтримка України після проміжних виборів продовжиться, і США нададуть стільки допомоги, скільки буде потрібно, щоб дати відсіч росіянам.

«Деякі мої колеги з опозиції висловили необхідність посилити перевірки будь-якої допомоги, яка надається Україні. Якщо це викликає занепокоєння, я думаю, що ми можемо домовитись про додаткові заходи, які забезпечать нагляд за подальшою допомогою. Але ми повинні принципово підтримувати український народ. Вони воюють хоробро, відважно, та відбивають наступ росіян так, як ніхто не міг навіть передбачити», - сказав конгресмен.

Нещодавно конгресмени-республіканці зареєстрували проект резолюції щодо аудиту коштів, виділених Конгресом, в якому зокрема йдеться про збереження адміністративних документів і повідомлень, пов’язаних з розподілом фінансування України.

Пентагон розглядає постачання Україні зброї радіусом дії у 160 км – Reuters

Військовики ЗСУ використовують гаубицю M777 на лінії фронту на Донеччині, 23 листопада 2022. Radio Free Europe/Radio Liberty/Serhii Nuzhnenko via REUTERS

Міноборони США розглядає пропозицію компанії Boeing постачати Україні дешеві високоточні бомби, встановлені на доступних у великій кількості ракетах. Це дозволить Києву здійснювати удари далеко за російськими лініями оборони, а Заходу - задовольнити попит на більшу кількість зброї, повідомляє Reuters із посиланням на власні джерела.

Військові запаси США та союзників скорочуються, і Україна стикається зі зростаючою потребою у більш досконалій зброї, пише агенція. Пропонована Boeing система Ground-Launched Small Diameter Bomb (GLSDB) - це один із низки планів із виробництва нових боєприпасів для України та східноєвропейських союзників Америки. За пропозицією, GLSDB можуть почати поставляти вже навесні 2023 року.

Минулого тижня видання The New York Times із посиланням на американські та українські джерела повідомляло, що третина із приблизно 350 гаубиць, які передали Україні країни Заходу, перебувають у небоєздатному стані через активне використання чи отримані у бою пошкодження, нагадує Радіо Свобода.

Для відновлення пошкодженого озброєння Міноборони США розгорнуло у Польщі ремонтну майстерню. Як зазначає The New York Times, Україна хотіла б організувати пункти технічного обслуговування артилерії ближче до лінії фронту, щоб швидше повертати гармати у стрій.

При цьому, як Голос Америки повідомляв раніше, ​союзники України у НАТО занепокоєні тим, що військова допомога Україні спорожнює їхні власні склади зброї, залишаючи їх без достатніх засобів для власної оборони у випадку необхідності.

Глави МЗС країн Північної Балтії прибули до Києва

Глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс

Міністри закордонних справ Латвії, Естонії, Литви, Фінляндії, Ісландії, Норвегії та Швеції прибули до Києва, щоб обговорити подальшу підтримку України, повідомив глава МЗС Латвії Едгарс Рінкевичс.

«Міністри закордонних справ країн Північної Балтії відвідують Київ і зустрічаються з високопосадовцями України, це найбільша група міністрів, які відвідали Україну з початку російської агресії. Головне питання – як ще більше підтримувати Україну», – написав він у Twitter.

Після початку повномасштабного вторгнення країни Балтії підтримують ідею посилення тиску на Росію. Крім того, низка країн Євросоюзу, зокрема країни Балтії, закликали повністю відмовитися від видачі віз для громадян Росії.

Естонія, а також Литва, Латвія закрили з 19 вересня в’їзд для громадян Росії, у тому числі тих, хто має шенгенські візи, які були видані третіми державами. Заборона стосується осіб, які подорожують із туристичними візами, і не зачепить людей, які хочуть відвідати країну з метою зустрічей із родичами та «з інших гуманітарних причин».

НАТО знову говоритиме в Бухаресті про Україну після обіцянки членства 14 років тому

Український президент Віктор Ющенко на саміті НАТО в Бухаресті з президентом США Джорджем Бушем, який казав тоді, що Сполучені Штати «дуже підтримували» початок Плану для набуття членства України в Альянсі, але пропозиція не здобула підтримки інших союзників. 3 квітня 2008 р.

Зустріч міністрів закордонних справ НАТО в Бухаресті 29-30 листопада, де обговорюватимуть російську війну в Україні, нагадує, що на Бухарестському саміті Альянсу у квітні 2008 року була проголошена згода на вступ України та Грузії, але приєднання тих двох країн було відкладене і не втілене впродовж 14 років.

30 вересня 2022 року на тлі запеклих боїв української армії з повномасштабним російським вторгненням Україна знову оголосила подання заявки на вступ в НАТО «у пришвидшеному порядку», але і тепер в Альянсі дали зрозуміти, що вважають такий крок не на часі, хоч і підтвердили українське право на членство в майбутньому.

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ сказав, що зараз альянс зосереджений на нагальних потребах допомоги Україні в обороні від російської агресії, але не раз наголошував, що блок не воює з Росією й уникатиме кроків, які могли б призвести до розростання конфлікту.

Нас відділяло тоді лише три місяці часу, коли Путін був ще керований, коли на нього можна було впливати.
Віктор Ющенко

Бухарестська декларація керівників країн альянсу 2008 року наголосила на праві країн самостійно вирішувати, чи приєднуватися їм до НАТО і підтвердила початок вступу Албанії та Хорватії, які стали членами 2009 року.

Але стосовно України і Грузії учасники саміту тоді вирішили лише «привітати» прагнення тих країн, а рішення щодо так званого Плану набуття членства (ПДЧ) для них відклали.

Згодом з’явилися розповіді, що за зачиненими дверима саміту в Бухаресті відбувалися гострі дискусії за участі зокрема російського президента Владіміра Путіна, який був запрошений до Румунії разом з тогочасними лідерами України і Грузії, Віктором Ющенком та Міхеїлом Саакашвілі.

Американський президент Джордж Буш (молодший) напередодні Бухарестського саміту був у Києві, де сказав, що «Сполучені Штати дуже підтримують» заявку України, а також Грузії на ПДЧ, щоб почати процес їхнього вступу НАТО.

Тим часом Владімір Путін активно доводив, що країни пострадянського простору не мають права вступати в Альянс, хоча 2004 року членами НАТО стали Естонія, Латвія і Литва на додаток до майже всіх інших держав Східної Європи, яка колись перебувала під впливом Москви.

Віктор Ющенко, спочатку називав «досягненням» те, що Бухарестський саміт офіційно проголосив, що Україна і Грузія «стануть членами НАТО».

Але після того як справа членства затяглася на невизначений час і спочатку Грузія 2008 року, а згодом Україна 2014 року стали жертвами агресії Росії, Ющенко казав, що вважає «близькими до зради» позиції тогочасних керівників Франції та Німеччини, Ніколя Саркозі та Анґели Меркель, які фактично вирішили прислухатися до заперечень Путіна.

«Не було б російсько-грузинської війни. Нас відділяло тоді лише три місяці часу, коли Путін був ще керований, коли на нього можна було впливати. Але то був рубікон на якому, коли стали на паузу, то можна писати, що ви програли», - сказав Ющенко в інтерв’ю українському телебаченню влітку 2021 року, додавши, що у нього «в той день було багато розчарувань».

Якби ПДЧ був затверджений тоді, то це сталося б ще швидше. Тоді Україна була ще більш віддаленою від здатності оборонятися.
Анґела Меркель

Ющенко назвав Ніколя Саркозі «великим другом Путіна», а з розмов з Анґелою Меркель у Бухаресті він пригадав, що вони вказувала, що тоді лише ⅓ українців підтримували вступ в НАТО.

Після лютневого російського вторгнення український президент Володимир Зеленський назвав «прорахунком» фактичне рішення 2008 року не приймати Україну в НАТО, яке за його словами, було «заховане за оптимістичними дипломатичними формулюваннями».

«Я запрошую пані Меркель і пана Саркозі відвідати Бучу й побачити, до чого за 14 років призвела політика поступок Росії», - заявив Зеленський 3 квітня, коли відступ російських військ з під Києва розкрив світові жахи того, що відбувалося там під окупацією.

Анґела Меркель, яка очолювала уряд Німеччини, найбільшої країни Західної Європи, з 2005 року до грудня 2021 року, досі наполягала, що її позиція була правильною, бо компроміс на той час можливо стримав войовничість Путіна.

«2008 року, за моїми оцінками, якби ПДЧ був затверджений тоді, то це сталося б ще швидше. Тоді Україна була ще більш віддаленою від здатності оборонятися, яку вона має зараз», - сказала Меркель у червні 2022 року, назвавши російське вторгнення «брутальним нападом, що не має виправдання».

Одна з вимог ультиматуму, який Путін виголосив взимку 2021 року, полягала в тому, щоб НАТО скасувало своє рішення 2008 року про право вступу України та Грузії.

Але при тому представники Москви аж до 24 лютого 2022 року намагалися ввести світ в оману, заперечуючи свої приготування до вторгнення в Україну, незважаючи на тривале накопичення російських військ і дані зокрема американської розвідки.

Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба братиме участь у нараді міністрів НАТО в Бухаресті.

Він сказав, що зосередиться на двох головних питаннях: на нагальній міжнародній військовій допомозі Україні і на тому, як підтримати українську енергетику, вражену російськими ракетними обстрілами.

Дивіться також:

Як московські пропагандисти змінюють тактику? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:08:45 0:00

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00

Колишній астронавт NASA Скотт Келлі відвідав дитячу лікарню «Охматдит» в Києві. Келлі є послом фандрейзингової ініціативи United24.

Більше

Відео - найголовніше

Астронавт NASA відвідав дітей в лікарні «Охматдит». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:02 0:00
XS
SM
MD
LG