Актуально
- Голос Америки
Італійський історик: Обравши Голодомор центральною подією історії, Україна отримала 20 років без конфліктів

«Якщо держава обирає трагедію в якості основи своєї легітимізації – це добре для її народу. Значно гірше, якщо в якості центральної події історії обирається військова перемога над кимось, чи досвід утискання когось», – про це італійський історик та економіст Андреа Ґраціозі заявив у Вашингтоні в коментарі «Голосу Америки».
«Вибір історичної основи для легітимізації держави – це політичне рішення. Втім, на мою думку, те, що такою подією обрано Голодомор, від якого постраждали всі українці та народи, які мешкали на території України, – це дуже правильно та сміливо», – розповів італійський дослідник, який цього року поруч з українським істориком Станіславом Кульчицьким, став лауреатом щорічної премії Антоновичів.
Обрання Голодомору в якості центральної події в історії України зіграло свою роль у мирному характері сучасної історії України, – зауважив Ґраціозі, –
20 років без жодного конфлікту – це значне досягнення. Незважаючи на численні затяті протистояння, протягом цього часу в Україні жодного разу не пролилася кров».
«Голодомор може тлумачитись по різному в межах України, проте факту цієї події не можливо позбавитись», – підкреслив вчений.
Андреа Ґраціозі – професор історії в університеті Неаполя імені Федеріко ІІ та президент Італійського товариства вивчення сучасної історії. Ґраціозі нагороджений орденом князя Ярослава Мудрого V-го ступеня, з формулюванням «за вагомий особистий внесок у дослідження голодоморів в Україні, привернення уваги міжнародної спільноти до визнання Голодомору 1932–1933-их років актом геноциду українського народу; як також за активну громадську діяльність щодо вшанування жертв трагедії».
За словами італійського вченого, він «став рабом української історії», після того як почав досліджувати індустріалізацію в СРСР. Він крок за кроком – через дослідження громадянської війни у Радянському Союзі, до вивчення ролі національностей та селян у ній – прийшов до дослідження голоду в Україні у 30-их роках.
Ґраціозі каже, що не міг спасти багато місяців, коли в архівах міністерства закордонних справ Італії знайшов листи дипломатів, які розповідати про голод в Україні.
«Події, про які йшлося в листах, були надзвичайно важкими для усвідомлення. Я був глибоко вражений. Зокрема і через це, листи були опубліковані лише через 2 роки після їх відкриття», – розповів Ґраціозі.
У 2007-му році видавництво «Фоліо» опублікувало упорядковану Андреа Ґраціозі книгу «Листи з Харкова. Голод в Україні та на Північному Кавказі в повідомленнях італійських дипломатів. 1932 – 1933-ті роки».
Щорічну премію Антоновичів вручають з 1981-го року. Її лауреатами були Василь Стус, Збігнев Бжезинський, Ліна Костенко, Юрій Андрухович, Оксана Забужко, Микола Рябчук та інші.
Церемонія нагороди лауреатів премії Антоновичів 2011-го року, відбулась 19-го листопада в посольстві України у США.
Всі новини дня
Чи може Дональд Трамп балотуватися у президенти США. Відео
Лава присяжних у Нью-Йорку висунула кримінальні обвинувачення Дональду Трампу. Вперше в історії колишнього президента США звинувачують в кримінальному правопорушенні. Що далі?
РФ в ООН: реакції на створення ядерної загрози та головування в Радбезі. Відео
«Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї» - в Радбезі ООН відбулось засідання щодо розміщення російської ядерної зброї в Білорусі. Що означатиме головування Росії в Радбезі ООН та чи існують юридичні шляхи недопущення цього?
«У роковини масових вбивств у Бучі Росія очолить Радбез», – представник Естонії при ООН. Відео
«Хіба це не показово, що завтра, у роковини масових вбивств у Бучі, Росія очолить Раду Безпеки ООН? Це ганебно, принизливо і небезпечно», – Рейн Таммсаар, постійний представник Естонії при ООН
Ядерні ризики для світу через дії Росії - заяви із скликаного Україною засідання Радбезу ООН

Ризик застосування ядерної зброї сьогодні вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни, а війна в Україні є найгострішим прикладом цього ризику. Такі заяви пролунали 31 березня під час засідання Ради Безпеки ООН, скликаного за ініціативою України для обговорення розміщення Росією ядерної зброї на території Білорусі.
"Триваюче ігнорування Путіним власних обіцянок"
Заступник постійної представниці США при ООН з особливих політичних питань Роберт Вуд, оцінюючи дії Росії і Білорусі, заявив, що сьогодні ризик застосування ядерної зброї “вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни”, і додав, що "ігнорування Путіним власних обіцянок своїм друзям щодо міжнародних зобов’язань Росії [зокрема зобов’язання перед лідером Китаю ефективно зменшити ризик ядерної війни, - ред.] та його готовність пожертвувати стратегічною стабільністю заради досягнення своїх цілей в Україні є ризиком для порядку денного цієї Ради щодо підтримки міжнародного миру та безпеки”, - повідомив Вуд.
Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї.Ідзумі Накаміцу
Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї, - сказала заступниця генсека ООН та верховна представниця із роззброєння Ідзумі Накаміцу. Хоча, з її слів, проблема розміщення ядерної зброї існує десятиліттями в різних регіонах світу і за різними домовленостями.
Небезпечна риторика та завуальовані погрози
З огляду на домовленість РФ з Білоруссю про розміщення на її території ядерної зброї Накаміцу заявила: “Ліквідація ядерної зброї залишається найвищим пріоритетом у сфері роззброєння ООН і метою, якій залишаються відданими держави-учасниці [...] Виконання цих зобов'язань є важливим елементом запобігання розповсюдженню та використанню ядерної зброї та її ліквідації. Це лежить в основі підтримки міжнародного миру та безпеки”.
Заради безпеки вона також повторила заклик Генерального секретаря ООН до Російської Федерації та Сполучених Штатів повернутися до повного виконання Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
Основними факторами небезпеки уповноважена з питань роззброєння назвала відсутність діалогу, руйнування архітектури роззброєння і контролю над озброєннями. А також поєднання вищезазначеного із “небезпечною риторикою та завуальованими погрозами”.
Накаміцу закликала до неухильного дотримання країнами своїх зобов’язань і виголосила прохання “негайно докласти серйозних зусиль для зменшення ядерного ризику та ескалації напруженості”.
"Бряцання ядерною зброєю"
Тим часом представник Росії в ООН Василь Небензя заявив у відповідь: “Сьогодні ми почули чимало критичних зауважень на адресу нашої країни. Загальна логіка наших колишніх західних партнерів про те, що у всіх бідах сьогоднішнього світу винна Росія нас не дивує”.
“Так, ми підтверджуємо, що у ядерній війні не може бути переможців, що було зафіксовано у спільній заяві лідерів Росії та США. Проте ми нагадаємо про динаміку та долю та долі договорів у галузі стратегічної стабільності”, - сказав Небензя, висловивши свої претензії до американської сторони стосовно озброєння. Небензя вважає, що у рамках співробітництва країн НАТО в Європі “вже може бути розміщено близько 100-150 американських тактичних ядерних бомб”, а “точне місцезнаходження американської ядерної зброї не розкривається”.
Представник України в ООН Сергій Кислиця, виступаючи на засіданні Радбезу, пояснив, що Україна ініціювала проведення цієї зустрічі після останньої заяви РФ щодо намірів розмістити тактичну ядерну зброю на території без’ядерної держави Білорусі. “Це черговий провокаційний крок злочинного режиму Путіна, який підриває основні принципи Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, архітектуру ядерного роззброєння та нерозповсюдження, а також міжнародну систему безпеки у цілому”, - сказав Кислиця.
Він нагадав, що ядерний шантаж був одним із інструментів, які Росія використовувала з самого початку свого вторгнення. "Окрім обстрілів та захоплення українських ядерних об’єктів, це також загострило ядерні загрози на глобальному рівні”, - наголосив представник України.
Кислиця також віддав шану Китаю: “Китайська сторона у дуже ввічливій формі нагадала Москві, що ядерну війну неможливо виграти, а розповсюдженню ядерної зброї необхідно запобігти. На відміну від Росії, позиція китайської сторони щодо ядерної зброї тверда і чітка”.
Критично важливо для всіх відповідальних країн не піддатися російському бряцанню ядерною зброєю та консолідувати спільні і рішучі дії.Сергій Кислиця
Український посол також нагадав присутнім, що Україна “завжди була відповідальним членом міжнародного співтовариства та зробила безпрецедентний внесок у сфері ядерного роззброєння, підписавши Будапештський меморандум 1994 року про відмову від третього у світі ядерного арсеналу”.
Кислиця також наголосив, що критично важливо для всіх відповідальних країн не піддатися російському "бряцанню ядерною зброєю" та консолідувати спільні і рішучі дії для забезпечення надійного стримування та запобігання подальшій "ерозії ядерного роззброєння та нерозповсюдження з боку Росії”.
Форум