Спеціальні потреби

Актуально

У США українського хакера засудили до 7 років позбавлення волі

Український хакер Андрій Колпаков засуджений до семи років тюремного ув'язнення за участь у кіберзлочинному угрупуванні, яке викрало дані мільйонів кредитних і дебетових карток у США, повідомило Міністерство юстиції Сполучених Штатів Америки. 33-річного Колпакова також зобов'язали виплатити 2,5 мільйона доларів як відшкодування збитку.

Він визнав себе винним по одному пункту звинувачення в змові з метою здійснення шахрайства з використанням електронних засобів і по одному пункту звинувачення в змові з метою комп'ютерного злому, йдеться у прес-релізі Мін'юсту США.

Як повідомляло "Радіо Свобода", Колпакова з двома іншими українцями, звинуваченими в участі в діяльності хакерської групи FIN7, заарештували у серпні 2018-го року. У 2019-му році, інший громадянин України, учасник цього ж угрупування Федір Гладир у федеральному суді в американському Сіетлі визнав себе винним за обвинуваченнями в здійсненні кібератак та шахрайстві в обмін на зняття решти обвинувачень.

Колпаков, відзначають американські правоохоронці, здійснював координацію інших хакерів.

Угрупування FIN7, використовувало використовувало ретельно укладені електронні листи, як видавались справжніми, та повторні дзвінки, щоб ошукувати працівників готелів, казіно, та ресторанів. Щойно жертва відкривала додатки до листів, FIN7 використовували шкідливе програме забезпечення, щоб отримати доступ до фінансової інформації, яка після продавалась, або використовувалась в інший протизаконний спосіб.

"У самих лише США, FIN7 отримали доступ до комп'ютерних мереж бізнесів у всіх 50 штатах та Окрузі Колумбія, викравши понад 20 мільйонів записів щодо карток користувачів з понад 6500 терміналів торгових точок понад 3 600 окремих бізнесів. За даними судових документів, жертв зазнали надзвичайних збитків, за деякими оцінками, на понад 1 мільярд доларів", - відзначає прес-реліз Мін'юсту США.

Адвокат Колпакова сказав, що його підзахисний розчарований вироком, але поважає рішення судді.

За його словами, Колпаков, який вже провів три роки під вартою після затримання в Іспанії в 2018 році, планує повернутися в Україну після відбуття терміну покарання.

Глозман повідомив, що його підзахисний в даний час знаходиться під вартою в штаті Вашингтон.

У статті використано матеріали агенції Reuters, "Радіо Свобода".

Дивіться також: Джонсон: Проходження британського військового корабля біля Криму було демонстрацією невизнання російської анексії

Всі новини дня

"Ми народжені з ідеї" - Байден на Молитовному сніданку закликав американців об'єднатись

Президент США Джо Байден виступає під час Національного молитовного сніданку у будівлі Капітолію США. Вашингтон, 2 лютого 2023 року. REUTERS/Jonathan Ernst

Президент США Джо Байден закликав американців поважати одне одного для "спокути душі" нації. У своїй промові під час Національного молитовного сніданку, що відбувся у четвер, 2 лютого, у Вашингтоні, глава Білого дому запевнив, що на повазі будуватиме відносини зі спікером Палати представників Кевіном Маккарті.

"Давайте свого роду візьмемося за руки, хоч трохи. Почнімо ставитися одне до одного з повагою. Це те, що ми з Кевіном (Маккарті) збираємося зробити, я не жартую. Вчорашня зустріч була дуже добра. Думаю, що ми повинні зробити це за всіма напрямками. Це не означає, що ми повинні погоджуватися, воюйте, але поважайте один одного", - сказав президент Байден.

Нещодавно обраний спікер Палати представників республіканець Кевін Маккарті зустрічався із президентом-демократом у понеділок. За повідомленням Білого дому, між ними відбулась "відверта" та "пряма" дискусія, а Маккарті пізніше сказав, що його надихає можливість досягти згоди щодо бюджетних питань країни, а саму зустріч назвав "добрим першим стартом".

"За останні два роки у нас проявились глибокі розбіжності, які нас розділяють, але ми довели, що можемо об’єднатися, щоб зробити великі справи для країни, – сказав Байден у своїй промові. - Ми можемо спокутувати душу Америки".

Байден закликав американців "турбуватися одне про одного", він згадав, як багато людей померло в країні за останні кілька років - внаслідок пандемії Covid-19, екстремальних погодних умов, масових стрілянин.

"У нашій політиці та в житті ми надто часто сприймаємо одне одного як опонентів, не конкурентів. Ми сприймаємо одне одного як ворогів, а не як сусідів. І якими б важкими не були ці часи, якщо придивитись ближче, то ми побачимо силу і рішучість, які давно визначають, що таке Америка", – сказав президент США.

Байден закликав свій народ "йти разом вперед", щоб досягти успіху в серйозних викликах, які постали перед країною.

"Дотримуймось слова. Збережімо віру. Пам'ятаймо, хто ми є. Ми - Сполучені Штати Америки. Ми народжені з ідеї. Жодна інша нація не народжена з ідеї", - наголосив Джо Байден. І ця ідея, за словами Байдена, полягає в тому, що всі чоловіки та жінки створені рівними, наділені Богом невід'ємними правами на життя та свободу.

Національний молитовний сніданок проводиться щороку в американській столиці. Зазвичай, на цю зустріч запрошують політиків і релігійних лідерів з усієї країни та з-за кордону. Офіційно мета такої зустрічі - разом молитися, говорити про важливість віри (різних релігій), смирення серед лідерів.

Неофіційно такі молитовні зустрічі почали проводити під час ІІ Світової війни, але за участі президента країни перший Національний молитовний сніданок пройшов 1953 року за адміністрації Ейзергауера.

Як повідомляють американські видання, саме президенту Ейзенгауеру, який не був дуже релігійним, але відвідував молитовні сніданки, належить фраза на доларових банкнотах "Ми віримо в Бога", та слова "під Богом" у "Присязі вірності" країні. Це був один зі способів протистояти комунізму та зменшити популярність Радянського союзу у США після Другої Світової війни.

З того часу президенти щороку відвідують Національні молитовні сніданки.

ЄС оголосив 2 млрд євро Україні й нові санкції проти Росії напередодні саміту у Києві

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, президент України Володимир Зеленський та прем'єр-міністр Денис Шмигаль підписали український державний прапор перед початком саміту ЄС. Фото: Офіс президента України/REUTERS

Банк ЄС має намір надати Україні понад 2 мільярди євро цього року, Європейська Рада погодила сьомий пакет військової підтримки для українських військових у 500 мільйонів євро, а ЄС планує до 24 лютого ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Такі заяви пролунали напередодні саміту у Києві, що вже зібрав в українській столиці чільних посадовців Європейського Союзу.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

2 мільярди євро "або й більше"

Інвестиційний банк Європейського Союзу закликав 27 країни блоку надати Україні 2,2 мільярда євро (2,4 мільярда доларів) "або й більше" цього року, як це було вже зроблено з часу російського вторгнення в лютому минулого року.

З цієї суми 1,7 мільярда євро вже використано в Україні, зокрема, на відбудову шкіл, доріг і лікарень. Є ще 540 мільйонів для поточних проектів. "Ми хотіли б продовжити те, що ми робили, і навіть зробити більше. І проекти готові", - цитує Reuters голову Європейського інвестиційного банку Вернера Гоєра.

Він також повідомив, що планує просити уряди ЄС про гарантії, необхідні для фінансування додаткових витрат в Україні цього року, оскільки "знадобиться набагато більше, щоб відбудувати країну після війни – завдання, яке Світовий банк у вересні минулого року оцінив у 350 мільярдів доларів".

Сьомий пакет військової підтримки

Європейська Рада погодилася надати Україні сьомий пакет військової підтримки у 500 мільйонів євро, а також 45 мільйонів євро для навчання військовиків. "Сьогоднішнім рішенням ЄС посилює свою підтримку Україні у захисті її суверенітету і територіальної цілісності… а також захисту цивільного населення від російської агресивної війни, що триває. Завдяки сьомому пакету загальний внесок ЄС для України становитиме 3,6 мільярда євро", – сказав верховний представник ЄС із зовнішньополітичних питань Жозеп Боррель.

Місія ЄС з військової допомоги (EUMAM) тренуватиме ще 15 000 українських солдатів. Таким чином, загальна кількість підготовленого Місією персоналу досягне 30 тисяч осіб, - інформує канал Єврокомісії у Телеграмі.

Європейський Союз також виділить 25 мільйонів євро на підтримку зусиль з розмінування в небезпечних районах.

Правосуддя у Гаазі проти кривдників України

З-поміж інших заяв напередодні саміту - слова президентка Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн про те, що в Гаазі буде створено Міжнародний центр з переслідування злочину агресії в Україні. Він зокрема координуватиме збір доказів російських воєнних злочинів і увійде до складу Спільної слідчої групи за підтримки Євроюсту.

Десятий пакет санкцій проти Росії

Високопосадовиця також поінформувала, що ЄС планує до 24 лютого ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Як цитує президентку Єврокомісії Радіо Свобода, до річниці початку повномасштабного вторгнення "Росія буде змушена заплатити й за руйнування, які вона спричинила в Україні, зокрема давати кошти на реконструкцію України".

"Ми ще визначаємося із тим, як використати російські державні активи на користь України, – сказала Урсула фон дер Ляєн. – Сьогодні Росія платить високу ціну. Наші санкції розмивають російську економіку, відкидаючи її назад на покоління. Верхня межа ціни на сиру нафту вже коштує Росії близько 160 мільйонів євро на день. І ми зберігатимемо тиск. Разом із партнерами з G7 ми додамо ще граничну ціну на російські нафтопродукти”.

50 мільярдів євро, 35 мільйонів лампочок, генератори й енергетичне обладнання

З початку війни економічна, гуманітарна та військова підтримка України з боку Європейського Союзу становить майже 50 мільярдів євро.

Як стало відомо під час прес-конференції у Києві сьогодні, ЄС надасть Україні додаткові 5 мільйонів світлодіодних лампочок на додаток до 30 мільйонів оголошених раніше. 2,4 тисячі генераторів будуть відправлені в Україну на додаток до 3 тисяч вже наданих ЄС з початку війни. Разом з країнами Енергетичного співтовариства ЄС виділить понад 150 мільйонів євро на придбання життєво необхідного енергетичного обладнання для України.

ЄС та Україна підписали Меморандум про взаєморозуміння щодо відновлюваних газів, таких як біометан або водень, що є конкретним кроком у напрямку "зеленої" відбудови України, інформує Єврокомісія.

Голос Америки також повідомляв, що нині також Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій закликає ЄС "працювати над початком переговорів про вступ і підтримати дорожню карту" для України.

Європарламент підтримав резолюцію про "початок переговорів про вступ" України до ЄС

UKRAINE-CRISIS/EU-RUSSIA

Європейський парламент ухвалив резолюцію, в якій закликає ЄС "працювати над початком переговорів про вступ і підтримати дорожню карту" для України, повідомляє Радіо Свобода.

"Щодо перспективи членства України в ЄС текст (резолюція) вимагає від ЄС «працювати над початком переговорів про вступ і підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС", – йдеться у повідомленні пресслужби установи.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

Водночас депутати Європарламенту наголошують, що приєднання є процесом, заснованим на заслугах, який передбачає дотримання відповідних процедур, а також виконання пов’язаних з ЄС реформ і критеріїв вступу. Вони закликають українську владу якнайшвидше запровадити суттєві реформи для ефективного узгодження з критеріями членства в ЄС.

Європарламент також закликає країни-члени ЄС збільшити та прискорити військову допомогу Києву, зокрема надання зброї, а також інфраструктурну, фінансову та гуманітарну підтримку. Депутати закликали лідерів ЄС на майбутньому саміті у Києві визначити "пріоритетним комплексний пакет заходів з відновлення України".

Раніше Голос Америки повідомляв, що напередодні першого за час війни Росії саміту Україна-ЄС українські лідери проголосили якнайшвидший вступ в Євросоюз і в НАТО втіленням прагнень українців до миру, свободи й добробуту в європейській сім’ї, а також способом залучення міжнародної спільноти до негайної допомоги Україні.

ЄС відгукнувся на заявку Києва в лютому 2022 року, надавши Україні у червні офіційний статус кандидата на членство, розпочавши процес приготування до вступу.

Півроку безкоштовного проживання у Ванкувері - як канадська організація допомагає із житлом українським переселенцям

Протягом півроку українські переселенці можуть безкоштовно жити в квартирах у новобудовах Ванкувера завдяки канадській організації Maple hope foundation. Родина із Сумщини Марія Івахнова разом із трьома дітьми Артемом, Софією та Владом приїхали до Ванкувера 19 квітня й показали Голосу Америки своє помешкання.

Підписуйтеся на Голос Америки Українською в Telegram.

"Тут у нас є плита, в нас є хлібопічка, в нас є мікрохвильовка, посудомийна машина, холодильник. Працює все добре. В принципі, все в нас було у кухні, і техніка в нас була, ми тільки додали мікрохвильовку, купили електрочайник і тостер, - проводить екскурсію квартирою Марія. - Мені подобається те, що тут багато місця, багато світла, багато вікон".

У вітальні також були всі необхідні меблі, окрім телевізора, "був диван один, другий, крісло, стіл, стільці, всі комоди", - каже переселенка. У кімнаті, де живуть сини - 14-річний Влад і 13-річний Артем - також уже було "два ліжка, столик, комод і багато речей для дітей, канцелярія була, книжки були, деякі речі, одяг деякий".

Хлопці розповідають: хоч в Україні також жили в одній кімнаті, мали більше простору. "У нас до початку війни зробили ремонт в кімнаті, поставили великий письмовий стіл та шафу для книжок та уроків. Потім у нас було два ліжка, двері на балкон та шафа велика для одягу", - каже Влад.

Марія каже, перших 6 місяців за це помешкання не платити взагалі. Тепер кожного місяця платитимуть оренду із допомоги, яку отримують від провінції Канади як українські біженці: "Провінційна допомога - це дві тисячі на місяць. Цих коштів вистачає на оплату нашого помешкання, а далі ми вже потрошки економимо, але я сподіваюсь, що скоро будемо з роботою і все буде добре".

Житло допомогли знайти волонтери благодійної організації Maple Hope foundation, яка після напливу переселенців шукала або канадські сім'ї, або приватних забудовників, які погодяться поселити прибулих українців. Один із таких забудовників - Джеймс Говард. Саме у його квартирі живе Марія із синами.

"У нас було кілька орендованих квартир, які все ще були вільні у будинках, які ми щойно завершили, і ми сиділи на дивані й бачили ці неймовірно зворушливі історії в новинах, і ми зрозуміли, що ми можемо поселити кількох людей. І все, що ми повинні зробити, це не здавати кілька квартир в оренду, - розповідає Говард. - Ми зв’язалися з «Mapple Hope Foundation», вони сказали нам, що є багато сімей, які подали заявки на приїзд до Канади, і ми пообіцяли їм, що залишимо два будинки для початку".

Джеймс також доставив до помешкання меблі і залишив одяг та іграшки для сімей.

Загалом волонтери поселили 70 сімей у Ванкувері та околицях. Марія каже: вона невимовно вдячна волонтерам та забудовнику, адже допомогли не лише з житлом, а й грошима та стипендіями на гуртки для хлопців. Зараз жінка шукає роботу. Її чоловік залишається на Сумщині.

У Канаді заселили сім’ї українських біженців у квартири з можливістю безкоштовної оренди. Відео

У Канаді громадські організації разом з приватними забудовниками допомагають українським переселенцям влаштувати побут у нових домівках. Деякі українці, що знайшли прихисток у Ванкувері, змогли заселитись у квартири з можливістю безкоштовної оренди на півроку.

Більше

XS
SM
MD
LG