Спеціальні потреби

Актуально

Чи є шанси у Путіна легітимізувати анексію Криму у 2021 році ‒ висновки аналітиків

Попри пандемію коронавірусу та економічні пролеми, світові лідери не забули про окупацію Криму

Найбільш обговорюваними темами 2020 року стали пандемія коронавірусу та викликана нею економічна криза. Однак американські експерти впевнені: попри глобальні потрясіння, світові лідери не забули про факт анексії Криму Росією і, всупереч сподіванням Москви, не мають наміру визнавати її легітимність. Навіть більше, аналітики сходяться на думці, що наступного року світова спільнота знову повернеться до цього питання.

Як вважає колишній співробітник ЦРУ, а нині фахівець із кібербезпеки Пол Залакі, стратегія України щодо висвітлення питання анексії Криму на міжнародному рівні, можливо, не була такою ефективною в році, що минає, якою могла б бути. Однак експерт висловлює надію, що з приходом до влади нової адміністрації Білого дому Києву буде легше порушувати це питання.

«Україна має продовжувати порушувати питання про невизнання іншими країнами Криму територією Росії, зокрема в тому, що стосується туризму, торгівлі та інших аспектів. Я знаю, що федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель підтримує зусилля України в цьому питанні. Так, окремі європейські парламентарії відвідують Крим, але всі вони належать до досить маргінальних ультраправих партій», ‒ вважає американський аналітик.

При цьому Пол Залакі наголошує, що найважливіша річ, яку може зробити Україна ‒ це розвиток власної економіки й викорінення корупції.

«Це автоматично вплине на жителів Криму, які на власні очі зможуть побачити переваги того, щоб бути частиною Європи, а не Росії. Однак я боюся, що найближчим часом ця мета – важкодосяжна. Тим не менше, найкращий приклад тут ‒ це країни Балтії. Упродовж п'ятдесяти років ніхто не припускав, що вони доб'ються незалежності, однак це відбулося», ‒ нагадує він.

На думку ветерана ЦРУ, чинна адміністрація Білого дому також реагувала на проблему Криму недостатньо ефективно.

«Так, держсекретар Майкл Помпео випустив заяву про невизнання анексії, але росіяни чудово знають, що сам президент Дональд Трамп не є прихильником подібних кроків. Щобільше, окремі його заяви з приводу Криму та України, наприклад, звинувачення України у втручанні в вибори в 2016 році всупереч висновку сенатського Комітету з розвідки, могли завдати істотної шкоди міжнародним позиціям Києва. Що стосується Криму, позиція США при Трампі швидше виглядала нейтральною, тоді як раніше саме Сполучені Штати лідирували в питаннях захисту міжнародного права та прав людини», ‒ вважає експерт.

Пол Залакі вважає, що адміністрація Джо Байдена діятиме ефективніше і докладе зусиль, щоб проблема Криму залишалася в полі зору міжнародної спільноти, включаючи питання російської мілітаризації Криму.

«Не варто забувати, що десятки тисяч українців змушені були залишити півострів, а кримські татари, які ризикнули виступити проти нової влади, систематично піддаються репресіям. Фактично в Криму відбувається заміщення населення, що створить труднощі для вирішення цієї проблеми надалі», ‒ нагадує він.

З ним солідарний колишній генеральний консул США в Єкатеринбурзі (Росія) Отто Ганс ван Маєрссен.

«Говорячи про позицію США на цей момент, нам потрібно розділяти погляди президента Трампа, який із невідомих причин вважає за краще не помічати деструктивних дій Росії, і позицію американського істеблішменту. Я знаю, що на офіційному рівні було зроблено декілька важливих заяв на підтримку територіальної цілісності України, однак, на жаль, основна увага міжнародної спільноти була зосереджена на пандемії, що послабило увагу до того, що відбувається в Криму.

Що стосується новообраної адміністрації, вона має тверду позицію щодо анексії Криму як порушення міжнародного права і територіальної цілісності України. Також Сполучені Штати стурбовані зростанням мілітаризації Криму з боку Росії. Окрім іншого, нова адміністрація зазначила захист прав людини як один зі своїх пріоритетів, а значить, не зможе залишити без уваги репресії щодо кримських татар, переслідування активістів та журналістів, так само як і спроби заміщення корінного населення півострова», ‒ упевнений колишній дипломат.

Отто Ханс ван Маєрссен
Отто Ханс ван Маєрссен

Що стосується успішності української дипломатії в частині привертання уваги до проблеми Криму, Отто Ганс ван Маєрссен вважає, що в України в ситуації, що склалася, залишилося не так багато варіантів поведінки, і дії української влади багато в чому зумовлені тим, яку позицію займає світова спільнота.

«Я сподіваюся, що адміністрація Байдена зможе розробити стратегію щодо Криму, тоді як поточна адміністрація діє більше інстинктивно. Нова стратегія дасть Україні більше можливостей докладати власних зусиль для повернення Криму. Одне ми можемо сказати напевно: тактика Росії, спрямована на те, щоб переконати інші країни якщо не визнати анексію, то «забути» про це питання, не спрацювала», ‒ підсумував Маєрссен.

Невисоку думку про успіхи Москви має і Пол Залакі.

«Наразі зберігається загроза вторгнення Росії в Україну з боку Криму для отримання водних ресурсів, оскільки ситуація з прісною водою в Криму стає все гіршою. Однак складається враження, що Путін вважає за краще діяти через своїх агентів впливу в українському політикумі, щоб продавлювати вигідні для себе рішення. Проте, Москві не вдалося домогтися легалізації анексії на міжнародному рівні, і всі західні країни вкотре підтримали запроваджені щодо Росії санкції. Нещодавно було оголошено про натівську програму підтримки України, зокрема в частині військового обладнання. Словом, у мене складається враження, що Путін зараз програє на пострадянському просторі. Економічно він вже не в змозі утримувати Крим, але виходу в нього немає. На цьому тлі ми можемо очікувати, що Байден продовжить тиск на Росію, особливо у світлі нещодавно виявленої хакерської атаки Москви проти держустанов США», ‒ припускає ветеран ЦРУ.

Також експерт прогнозує, що Чорноморський регіон стане набагато важливішим в американській зовнішній політиці, особливо на тлі загрози того, що Росія може розмістити ядерну зброю в Криму.

«Навіть якщо там ще немає ядерної зброї, сам факт мілітаризації півострова створює загрозу для країн НАТО. Ми вже зараз можемо помітити тісну співпрацю Туреччини, України та Азербайджану в частині організації регіональної безпеки. Наприклад, Україна за допомогою Туреччини активно займається розвитком системи безпілотників. Цілком можливо, що нова адміністрація США може допомогти в цьому», ‒ припускає Пол Залакі.

Відомий американський публіцист та аналітик Девід Саттер вважає, що Україна досить активно порушує питання Криму, користуючись будь-якою можливістю для цього.

«Як мінімум, ми можемо констатувати, що Україна твердо дотримується позиції невизнання анексії як одного з важливих моментів своєї зовнішньої політики. Я не думаю, що Росії вдасться домогтися «забуття» питання Криму. Таке питання завжди залишається на порядку денному світової спільноти ‒ як і питання анексії країн Балтії в радянський час», ‒ упевнений він.

Девід Саттер
Девід Саттер

При цьому, на відміну від інших коментаторів, Девід Саттер вважає, що політика поточної адміністрації Білого дому щодо анексії Криму також була досить послідовною.

«Вони як мінімум не зняли з Росії санкції й надали Україні летальну зброю. Попри деякі необережні висловлювання Трампа на початку його президентства, на практиці він теж підтримав політику невизнання Криму російським, так само як і санкційну політику щодо Москви. На мій погляд, із приходом нової адміністрації ситуація не зміниться, оскільки відносно Криму існує не тільки міжнародний, але і міжпартійний консенсус всередині США», ‒ упевнений експерт.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: Історія Нью-Йорка: годинник – популярне місце побачень впродовж 125 років. Відео

Історія Нью-Йорка: годинник – популярне місце побачень впродовж 125 років. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:16 0:00

Всі новини дня

Японія надала $17 мільйонів, щоб забезпечити українських фермерів потужностями для зберігання нового врожаю

Збирання ячменю в Одеській області, 23 червня 2022 р. REUTERS/Ігор Ткаченко

Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО) повідомила, що отримала від Японії 17 мільйонів доларів на новий проект, покликаний допомогти українським фермерам зберегти очікуваний урожай поточного року та забезпечити експорт сільськогосподарських товарів на міжнародні ринки. Про це йдеться на сайті організації. Проект реалізується спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України.

«Українські фермери годують себе, свої громади та ще мільйони людей по всьому світі. Забезпечення можливості для них продовжувати виробництво, безпечно зберігати та отримати доступ до альтернативних ринків із продажу своєї продукції має дуже важливе значення для доступу до продовольства, збереження засобів до існування, зміцнення продовольчої безпеки в Україні та забезпечення інших країн, що залежать від імпорту, стабільними та достатніми поставками зерна за прийнятною ціною», – зауважив Рейн Паульсен, директор офісу ФАО з надзвичайних ситуацій та стійкості.

ФАО зауважує, що Україна входить до п’ятірки найбільших світових експортерів зерна, щороку поставляючи на світовий ринок понад 45 мільйонів тонн зерна. Цього року через блокування Росією чорноморських портів 18 тонн торішнього врожаю зернових та олійних культур, що мали йти на експорт, залишаються в Україні. А українські фермери, як передбачається, можуть зібрати цього року ще 60 мільйонів тонн зерна. Обсяг зерна, який вивозився морем, не можна вивезти альтеративними залізничними та річковими маршрутами, а отже, площі для зберігання нового врожаю у зерносховищах заповнені минулорічним врожаєм.

У рамках цього проекту дрібні виробники зерна в Україні будуть забезпечені «поліетиленовими рукавами для зберігання зерна, обладнанням для завантаження та розвантаження зерна», а виробники середнього розміру та асоціації отримують контейнери. Також ФАО надаватиме технічну підтримку уряду України для створення альтернативних маршрутів експорту зерна.

В установі ООН повідомляють, що 36 із 55 країн світу, які опинилися в умовах продовольчої кризи, імпортували з України та Росії понад 10% загального обсягу імпорту пшениці, а деякі імпортували усю пшеницю виключно з України та Російської Федерації.

Україна та міжнародна спільна, зокрема ООН, закликають Росію розблокувати порти та дозволити експорт українського зерна, блокування яких спровокувало кризу продовольства у світі. Кремль заявляв, що Росія може збільшити постачання продовольства, якщо з неї знімуть санкції.

Українка В’язовська стала другою жінкою, яку нагородили престижною премією з математики

Лауреатка медалі Філдса з математики Марина Вязовська позує зі своєю медаллю під час церемонії нагородження на Міжнародному конгресі математиків 2022 (ICM 2022) у Гельсінкі, 5 липня 2022 р. (Vesa Moilanen/Lehtikuva via Reuters)

Українка Марина В’язовська разом із трьома іншими лауреатами здобула престижну нагороду з математики – медаль Філдса. У науковому світі вона вважається еквівалентом Нобелівської премії, яку математикам не вручають.

Професорка математики, 37-річна уродженка Києва В’язовська була удостоєна медалі Філдса за вирішення завдань про пакування куль у багатовимірних просторах.

Також за рішенням Міжнародної математичної спілки володарями медалі Філдса стали француз Уго Дюмініль-Копен, британець Джеймс Мейнард та американець Джун Хео.

В’язовська була номінована від швейцарської Федеральної політехнічної школи Лозанни.

Церемонія нагородження відбулася у Гельсінкі. Спочатку захід планували провести у російському Санкт-Петербурзі, і відкривати його мав президент Росії Володимир Путін. Після масштабного російського вторгнення в Україну 24 лютого церемонію перенесли до фінської столиці.

Медаль Філдса заснована у 1936 році. З того часу кожні чотири роки нагороду вручають двом-чотирьом лауреатам віком до 40 років за «видатні математичні досягнення».

Єдиною жінкою, яка до цього року отримала медаль Філдса, була професорка Стенфордського університету, уродженка Ірану Маріам Мірзахані. Вона здобула медаль у 2014 році. У 2017 році вона померла від раку грудей.

Борис Джонсон Зеленському: Українські військові зможуть витіснити росіян із захоплених територій

Прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон залишає Даунінг-стріт, 10 у Лондоні, Британія, 26 травня 2022 р. REUTERS/Джон Сіблі.

Під час телефонної розмови у вівторок, 5 липня, прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон сказав президенту України Володимиру Зеленському, що він вірить, що українські війська зможуть повернути територію, нещодавно захоплену російськими військами. Про це повідомляє Офіс британського прем’єр-міністра.

За офіційним повідомленням, президент Зеленський описав поточну ситуацію на фронті в Україні, а прем’єр Великої Британії розповів про новітнє озброєння, надане Британією, і яке може надійти в Україну найближчими днями та тижнями. Серед них - 10 самохідних артилерійських систем і боєприпасів до них.

Також сторони обговорили кроки щодо якнайшвидшого вивезення зерна з території України. А також випадки, коли британські волонтери воюють в лавах українських військ та потрапляють до російського полону.

Борис Джонсон привітав плани України із відновлення, викладені під час конференції у швейцарському місті Лугано, що триває 4-5 липня, та висловив сподівання, що наступний захід, присвячений реконструкції України, пройде у Великій Британії.

Лідери також обговорили плани щодо проведення пісенного конкурсу Євробачення наступного року.

Наприкінці червня Велика Британія оголосила про надання Україні чергового траншу військової допомоги на 1 мільярд фунтів ($1,2 млрд.), що включає "складні системи протиповітряної оборони, безпілотні літальні апарати, новітні бойові електронні засоби, а також життєво важливе спорядження для українських солдатів”.

Як повідомляв Голос Америки, з 5 липня Велика Британія вводить новий пакет санкцій проти Білорусі та режиму Лукашенка за допомогу вторгненню Путіна до України. Зокрема, запроваджується заборона на торгівлю продуктами нафтопереробки, високотехнологічними товарами, предметами розкоші, імпорт заліза та сталі з Білорусі.

Затримано підозрюваного у смертельній стрілянині на День незалежності поблизу Чикаго

На цій роздатковій фотографії, наданій поліцейським управлінням міста Хайленд-Парк, зображено Роберта (Боббі) Е. Крімо III. (Департамент поліції міста Хайленд-Парк через AP)

Поліція в штаті Іллінойс на середньому заході США затримала чоловіка, якого вони назвали "особою, що представляє інтерес", у справі смертоносного нападу на відвідувачів параду до Дня незалежності в понеділок, 4 липня.

Двадцятидворічного Роберта Е. Крімо III (Третього) було взято під варту через кілька годин після короткого автомобільного переслідування неподалік від Гайленд-Парку, заможного передмістя Чикаго, де загинули шість людей і понад 30 отримали поранення, коли озброєний чоловік відкрив вогонь по відвідувачах параду з даху будівлі.

Поліція повідомила, що п'ятеро людей загинули на місці події, ще одна людина померла в лікарні. Міністерство закордонних справ Мексики повідомляє, що один із загиблих був громадянином Мексики.

Лікар із лікарні Хайленд-Парк каже, що серед 26 поранених під час параду люди у віці від 8 до 85 років.

На відео з мобільного телефону було знято десятки людей, які в паніці тікали з місця події, коли звук стрімкої стрілянини голосно відбивався від сусідніх будівель. Вздовж маршруту параду були розкидані крісла, дитячі коляски, переносні харчові контейнери та інші предмети, покинуті людьми, які втекли в укриття.

США Президент Джо Байден виступив із заявою, в якій зазначив, що він і його дружина, перша леді Джилл Байден, «шоковані безглуздим насильством із застосуванням зброї, яке знову принесло горе американській спільноті в цей День незалежності».

Стрілянина в Хайленд-парку сталася більше ніж через тиждень після того, як президент Байден підписав перший федеральний законопроект про насильство з використанням зброї, прийнятий Конгресом за десятиліття. Двопартійний компромісний законопроект було прийнято після двох масових стрілянин у травні, включно з расистським нападом, у результаті якого загинуло 10 людей у крамниці в чорношкірому районі в Баффало, штат Нью-Йорк, і стрілянини у початковій школі в Увалде, штат Техас, у результаті якої загинули 19 школярів і двоє вчителів.

У статті використано інформацію Associated Press, Reuters і Agence France-Presse.

Київ і представники понад 40 країн підписали в Лугано декларацію про відновлення України

Учасники конференції з відбудови України у Лугано, Швейцарія, 4 липня 2002 р. Майкл Баголзер/через REUTERS.

5 липня десятки країн взяли на себе зобов’язання підтримувати Україну під час, як очікується, тривалого і дорогого відновлення й погодилися з необхідністю проведення широких реформ для підвищення прозорості й боротьби з корупцією.

Завершуючи дводенну конференцію в південному швейцарському місті Лугано, лідери близько 40 країн підписали декларацію, яка викладає принципи для відбудови України.

Підписанти, зокрема США, Велика Британія, Франція та Японія, «найрішучішим чином» засудили військову агресію Росії проти України і закликали Москву негайно вивести свої війська.

Президент Швейцарії Іґнаціо Кассіс, який разом з Україною вів конференцію, привітав цю декларацію як «перший ключовий крок на довгому шляху відновлення України».

«Наша робота готується до післявоєнного часу, хоча війна все ще триває», – сказав він на церемонії закриття.

«Це має дати людям в Україні надію та впевненість, що вони не самотні», – додав Кассіс.

Підписанти привітали зобов’язання щодо надання політичної, фінансової і технічної підтримки і започаткували принципи Лугано для відновлення, яке, за даними Києва, може коштувати до 750 мільярдів доларів.

Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль 5 липня заявив, що декларація – це «однозначно початок нашого тривалого процесу».

Дивіться також: Конференція із відбудови України у швейцарському Лугано: заяви, подробиці. Відео

«Ми маємо зробити все, що було знищено, кращим, ніж воно було», – додав він.

У принципах Лугано підкреслюється, що «процес відновлення має сприяти прискоренню, поглибленню, розширенню і досягненню зусиль України щодо реформ і стійкості відповідно до її європейського шляху».

«Процес відновлення має бути прозорим і підзвітним народу України», – йдеться в документі.

Декларація також містить заклик до того, щоб процес відновлення був «інклюзивним і забезпечував гендерну рівність».

Президент України Володимир Зеленський напередодні під час відеовиступу на конференції у швейцарському місті Лугано анонсував національний План відбудови України.

За словами Володимира Зеленського, за чотири місяці повномасштабної війни проти України Росія знищила 2102 освітні об’єкти, 799 об’єктів медичної інфраструктури та близько 80 тисяч житлових об’єктів.

4–5 липня в швейцарському місті Лугано відбувалася масштабна Міжнародна конференція з питань відновлення України.

У ній брали участь представники 40 країн і 18 організацій.

Більше

XS
SM
MD
LG