Актуально
Чи є шанси у Путіна легітимізувати анексію Криму у 2021 році ‒ висновки аналітиків
Попри пандемію коронавірусу та економічні пролеми, світові лідери не забули про окупацію Криму
Найбільш обговорюваними темами 2020 року стали пандемія коронавірусу та викликана нею економічна криза. Однак американські експерти впевнені: попри глобальні потрясіння, світові лідери не забули про факт анексії Криму Росією і, всупереч сподіванням Москви, не мають наміру визнавати її легітимність. Навіть більше, аналітики сходяться на думці, що наступного року світова спільнота знову повернеться до цього питання.
Як вважає колишній співробітник ЦРУ, а нині фахівець із кібербезпеки Пол Залакі, стратегія України щодо висвітлення питання анексії Криму на міжнародному рівні, можливо, не була такою ефективною в році, що минає, якою могла б бути. Однак експерт висловлює надію, що з приходом до влади нової адміністрації Білого дому Києву буде легше порушувати це питання.
«Україна має продовжувати порушувати питання про невизнання іншими країнами Криму територією Росії, зокрема в тому, що стосується туризму, торгівлі та інших аспектів. Я знаю, що федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель підтримує зусилля України в цьому питанні. Так, окремі європейські парламентарії відвідують Крим, але всі вони належать до досить маргінальних ультраправих партій», ‒ вважає американський аналітик.
При цьому Пол Залакі наголошує, що найважливіша річ, яку може зробити Україна ‒ це розвиток власної економіки й викорінення корупції.
«Це автоматично вплине на жителів Криму, які на власні очі зможуть побачити переваги того, щоб бути частиною Європи, а не Росії. Однак я боюся, що найближчим часом ця мета – важкодосяжна. Тим не менше, найкращий приклад тут ‒ це країни Балтії. Упродовж п'ятдесяти років ніхто не припускав, що вони доб'ються незалежності, однак це відбулося», ‒ нагадує він.
На думку ветерана ЦРУ, чинна адміністрація Білого дому також реагувала на проблему Криму недостатньо ефективно.
«Так, держсекретар Майкл Помпео випустив заяву про невизнання анексії, але росіяни чудово знають, що сам президент Дональд Трамп не є прихильником подібних кроків. Щобільше, окремі його заяви з приводу Криму та України, наприклад, звинувачення України у втручанні в вибори в 2016 році всупереч висновку сенатського Комітету з розвідки, могли завдати істотної шкоди міжнародним позиціям Києва. Що стосується Криму, позиція США при Трампі швидше виглядала нейтральною, тоді як раніше саме Сполучені Штати лідирували в питаннях захисту міжнародного права та прав людини», ‒ вважає експерт.
Пол Залакі вважає, що адміністрація Джо Байдена діятиме ефективніше і докладе зусиль, щоб проблема Криму залишалася в полі зору міжнародної спільноти, включаючи питання російської мілітаризації Криму.
«Не варто забувати, що десятки тисяч українців змушені були залишити півострів, а кримські татари, які ризикнули виступити проти нової влади, систематично піддаються репресіям. Фактично в Криму відбувається заміщення населення, що створить труднощі для вирішення цієї проблеми надалі», ‒ нагадує він.
З ним солідарний колишній генеральний консул США в Єкатеринбурзі (Росія) Отто Ганс ван Маєрссен.
«Говорячи про позицію США на цей момент, нам потрібно розділяти погляди президента Трампа, який із невідомих причин вважає за краще не помічати деструктивних дій Росії, і позицію американського істеблішменту. Я знаю, що на офіційному рівні було зроблено декілька важливих заяв на підтримку територіальної цілісності України, однак, на жаль, основна увага міжнародної спільноти була зосереджена на пандемії, що послабило увагу до того, що відбувається в Криму.
Що стосується новообраної адміністрації, вона має тверду позицію щодо анексії Криму як порушення міжнародного права і територіальної цілісності України. Також Сполучені Штати стурбовані зростанням мілітаризації Криму з боку Росії. Окрім іншого, нова адміністрація зазначила захист прав людини як один зі своїх пріоритетів, а значить, не зможе залишити без уваги репресії щодо кримських татар, переслідування активістів та журналістів, так само як і спроби заміщення корінного населення півострова», ‒ упевнений колишній дипломат.
Що стосується успішності української дипломатії в частині привертання уваги до проблеми Криму, Отто Ганс ван Маєрссен вважає, що в України в ситуації, що склалася, залишилося не так багато варіантів поведінки, і дії української влади багато в чому зумовлені тим, яку позицію займає світова спільнота.
«Я сподіваюся, що адміністрація Байдена зможе розробити стратегію щодо Криму, тоді як поточна адміністрація діє більше інстинктивно. Нова стратегія дасть Україні більше можливостей докладати власних зусиль для повернення Криму. Одне ми можемо сказати напевно: тактика Росії, спрямована на те, щоб переконати інші країни якщо не визнати анексію, то «забути» про це питання, не спрацювала», ‒ підсумував Маєрссен.
Невисоку думку про успіхи Москви має і Пол Залакі.
«Наразі зберігається загроза вторгнення Росії в Україну з боку Криму для отримання водних ресурсів, оскільки ситуація з прісною водою в Криму стає все гіршою. Однак складається враження, що Путін вважає за краще діяти через своїх агентів впливу в українському політикумі, щоб продавлювати вигідні для себе рішення. Проте, Москві не вдалося домогтися легалізації анексії на міжнародному рівні, і всі західні країни вкотре підтримали запроваджені щодо Росії санкції. Нещодавно було оголошено про натівську програму підтримки України, зокрема в частині військового обладнання. Словом, у мене складається враження, що Путін зараз програє на пострадянському просторі. Економічно він вже не в змозі утримувати Крим, але виходу в нього немає. На цьому тлі ми можемо очікувати, що Байден продовжить тиск на Росію, особливо у світлі нещодавно виявленої хакерської атаки Москви проти держустанов США», ‒ припускає ветеран ЦРУ.
Також експерт прогнозує, що Чорноморський регіон стане набагато важливішим в американській зовнішній політиці, особливо на тлі загрози того, що Росія може розмістити ядерну зброю в Криму.
«Навіть якщо там ще немає ядерної зброї, сам факт мілітаризації півострова створює загрозу для країн НАТО. Ми вже зараз можемо помітити тісну співпрацю Туреччини, України та Азербайджану в частині організації регіональної безпеки. Наприклад, Україна за допомогою Туреччини активно займається розвитком системи безпілотників. Цілком можливо, що нова адміністрація США може допомогти в цьому», ‒ припускає Пол Залакі.
Відомий американський публіцист та аналітик Девід Саттер вважає, що Україна досить активно порушує питання Криму, користуючись будь-якою можливістю для цього.
«Як мінімум, ми можемо констатувати, що Україна твердо дотримується позиції невизнання анексії як одного з важливих моментів своєї зовнішньої політики. Я не думаю, що Росії вдасться домогтися «забуття» питання Криму. Таке питання завжди залишається на порядку денному світової спільноти ‒ як і питання анексії країн Балтії в радянський час», ‒ упевнений він.
При цьому, на відміну від інших коментаторів, Девід Саттер вважає, що політика поточної адміністрації Білого дому щодо анексії Криму також була досить послідовною.
«Вони як мінімум не зняли з Росії санкції й надали Україні летальну зброю. Попри деякі необережні висловлювання Трампа на початку його президентства, на практиці він теж підтримав політику невизнання Криму російським, так само як і санкційну політику щодо Москви. На мій погляд, із приходом нової адміністрації ситуація не зміниться, оскільки відносно Криму існує не тільки міжнародний, але і міжпартійний консенсус всередині США», ‒ упевнений експерт.
| Передрук з "Радіо Свобода" |
Дивіться також: Історія Нью-Йорка: годинник – популярне місце побачень впродовж 125 років. Відео
Всі новини дня
Британська розвідка підтверджує часткову заміну «вагнерівців» на армійських дестантників
Командування РФ перекидає до Бахмута сили повітряно-десантних військ («ВДВ») на заміну «вагнерівцям», що зробить російську оборону «в цілому менш гнучкою в реагуванні на оперативні виклики», кажуть у британській розвідці.
«ВДВ сильно деградувала в порівнянні зі своїм «елітним» статусом до вторгнення. Проте, російські командири, ймовірно, намагалися зберегти деякі з цих все ще відносно боєздатних підрозділів як вільний резерв», – йдеться в повідомленні.
За інформацією розвідки Британії, зараз російське командування перекидає на Бахмутський напрямок частини 76-ї і 106-ї дивізій і двох додаткових окремих бригад «ВДВ», які утримувати місто після відходу найманців «Групи Вагнера».
Раніше в коментарі «Українській правді» командувач Сухопутних військ Олександр Сирський назвав ситуацію на Бахмутському напрямку «тимчасовим затишшям». Однак він додав, що було б хибним враження, що російські війська нібито відмовилися від наступу в цьому районі.
Очільник ПВК «Вагнер» Євген Пригожин 25 травня заявив про початок виведення «вагнерівців» із Бахмута. У Міноборони України підтвердили, що у передмісті ці підрозділи вже заміняють на службовців збройних сил РФ, але у самому місті «вагнерівці» все ще є.
За словами заступниці міністра оборони Ганни Маляр, українські військові продовжують контролювати околиці Бахмута на південно-західній частині і «фактично вхід в місто».
- Голос Америки
Зеленський: Україна готоваа до контрнаступу, але він дорого коштуватиме країні – інтерв'ю Wall Street Journal
Президент України Володимир Зеленський заявив, що Україна готова розпочати довгоочікуваний контрнаступ, але додав, що він може виявитися тривалим і повернення всіх українських територій дорого коштуватиме країні.
В інтерв’ю газеті Wall Street Journal, яке було записано в Одесі, Зеленський сказав: «Ми твердо віримо, що нам це вдасться».
Він додав, що не знає, скільки часу може тривати контрнаступ, і сказав, що не може дати прогноз про те, як він відбуватиметься.
«Якщо чесно, це може піти різними шляхами, абсолютно різними. Але ми збираємося це зробити, і ми готові», – сказав він Wall Street Journal.
У годинній розмові з газетоою Зеленський сказав, що має побоювання, що вибори в США наступного року можуть привести до влади менш сприятливу адміністрацію, і закликав НАТО запропонувати Києву чіткий шлях до членства України.
Зеленський визнав перевагу Росії в повітрі на передовій і сказав, що через відсутність захисту від російської авіації, в контрнаступі «загине велика кількість солдатів».
Говорячи про зброю, яку досі потребує його країна, він сказав, що Україні терміново потрібні додаткові системи протиракетної оборони Patriot виробництва США для захисту громадян від повітряних бомбардувань і для захисту військ на передовій.
Wall Street Journal зазначає, що заяви Зеленського відображають його бажання знайти баланс між натиском, щоб отримати те, що йому потрібно, щоб не втратити незалежність України і внутрішню політичну підтримку, і водночас не відштовхуючи союзників і не підривати їхню підтримку, яка обчислюється у десятках мільярдів доларів.
Як повідомляв Голос Америки, координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі заявив у п’ятницю в Білому домі, що Сполучені Штати, союзники і партнери зробили усе можливе, щоб допомогти Україні підготуватися до контрнаступу.
За його словами, йшлося не тільки про системи протиповітряної оборони, бронетехніку та артилерію, але і про боєприпаси і тренування військових.
Кірбі нагадав про нещодавно оголошений новий пакет безпекової допомоги від Міноборони США вартістю до 300 мільйонів доларів.
У 39-й пакет безпекової допомоги, з серпня 2021 року, входять системи ППО Avenger, додаткові боєприпаси для систем ППО Patriot та HIMARS, а також зенітні системи Stinger, засоби протитанкової боротьби та боєприпаси, включаючи десятки мільйонів боєприпасів до стрілецької зброї.
Минулого тижня Голос Америки повідомив про те, що за словами міністра оборони США Ллойда Остіна, країни групи «Рамштайн» пообіцяли Україні посилити її наземні системи протиповітряної оборони та заповнити інші прогалини у зброї та військових можливостях після запиту українського міністра оборони.
Прем'єр Польщі Моравецький виступив за "відносно швидкий" вступ України до НАТО
Прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецькі заявив про необхідність надати Україні гарантії безпеки НАТО та пришвидшити вступ України до альянсу.
“Польща виступає за відносно швидкий вступ України до НАТО. Але ми розуміємо, що не всі країни-члени НАТО погоджуються з цим. Ось чому ми хотіли б обговорити це, як запропонувати надійний, життєздатний і вартий довіри Шлях України до НАТО. Але перш ніж це станеться, Україні потрібно отримати певні гарантії безпеки, тому що Україна бореться не лише за власний суверенітет і територіальну цілісність, а й за стабільність усієї Європи та мир у всій Європі”, - заявив глава польського уряду під час свого візиту до Канади у п'ятницю, 2 червня.
Джастін Трюдо, прем'єр-міністр Канади, на пресконференції зі своїм польським колегою, повідомив, що питання допомоги Україні було головним на порядку денному його зустрічі з прем'єр-міністром Польщі.
Трюдо підсумував допомогу канадських та польських сил у навчанні українських військових.
"Канада та Польща працюють разом в навчанні військових ЗСУ. Військові Збройних сил Канади зараз перебувають у Польщі, де навчають українців в рамках програми Operation Unifier, навчальної місії Канади, яка з 2015 року підготувала понад 36 000 українців. Польща є також там, де канадські військові навчали українців керувати танками Leopard 2. На початку цього року ми направили Збройні сили Канади для підтримки Програми підвищення кваліфікації медичних навичок для особового складу українських Збройних сил під керівництвом Польщі. І лише минулого тижня ми розгорнули більше тренерів канадських збройних сил у рамках нового раунду військової підтримки України”, - сказав Джастін Трюдо.
З усіх членів НАТО Польща має найбільший кордон з Україною. За даними опитувань Ipsos, 82% поляків вважають, що країни НАТО та Європейського Союзу повинні підтримувати Україну, допоки вона не переможе.
У квітні Голос Америки повідомляв про новий пакет військової допомоги Україні з боку Канади та канадські санкції щодо Росії та Білорусі.
США запобігли першому в історії дефолту. Як це вплине на допомогу Україні? Відео
США запобігли першому в історії дефолту. Домовленість, яка передбачає обмеження бюджетних видатків, не вплине на оборонні витрати США, зокрема на допомогу Україні. Сенат США планує розглянути додатковий законопроект з видатків, зокрема, щодо збільшення оборонної допомоги Україні.
Держсекретар Блінкен у Фінляндії виголосив промову про стратегічну поразку Росії і безпечне майбутнє України. Відео
Україна має не просто вижити, а й процвітати. А шлях до миру буде прокладений не лише через витривалу військову силу, але й силу її економіки і демократії. З такими заявами виступив сьогодні у Гельсінкі держсекретар США Ентоні Блінкен.
Форум