Спеціальні потреби

Актуально

Чи є шанси у Путіна легітимізувати анексію Криму у 2021 році ‒ висновки аналітиків

Попри пандемію коронавірусу та економічні пролеми, світові лідери не забули про окупацію Криму

Найбільш обговорюваними темами 2020 року стали пандемія коронавірусу та викликана нею економічна криза. Однак американські експерти впевнені: попри глобальні потрясіння, світові лідери не забули про факт анексії Криму Росією і, всупереч сподіванням Москви, не мають наміру визнавати її легітимність. Навіть більше, аналітики сходяться на думці, що наступного року світова спільнота знову повернеться до цього питання.

Як вважає колишній співробітник ЦРУ, а нині фахівець із кібербезпеки Пол Залакі, стратегія України щодо висвітлення питання анексії Криму на міжнародному рівні, можливо, не була такою ефективною в році, що минає, якою могла б бути. Однак експерт висловлює надію, що з приходом до влади нової адміністрації Білого дому Києву буде легше порушувати це питання.

«Україна має продовжувати порушувати питання про невизнання іншими країнами Криму територією Росії, зокрема в тому, що стосується туризму, торгівлі та інших аспектів. Я знаю, що федеральний канцлер Німеччини Ангела Меркель підтримує зусилля України в цьому питанні. Так, окремі європейські парламентарії відвідують Крим, але всі вони належать до досить маргінальних ультраправих партій», ‒ вважає американський аналітик.

При цьому Пол Залакі наголошує, що найважливіша річ, яку може зробити Україна ‒ це розвиток власної економіки й викорінення корупції.

«Це автоматично вплине на жителів Криму, які на власні очі зможуть побачити переваги того, щоб бути частиною Європи, а не Росії. Однак я боюся, що найближчим часом ця мета – важкодосяжна. Тим не менше, найкращий приклад тут ‒ це країни Балтії. Упродовж п'ятдесяти років ніхто не припускав, що вони доб'ються незалежності, однак це відбулося», ‒ нагадує він.

На думку ветерана ЦРУ, чинна адміністрація Білого дому також реагувала на проблему Криму недостатньо ефективно.

«Так, держсекретар Майкл Помпео випустив заяву про невизнання анексії, але росіяни чудово знають, що сам президент Дональд Трамп не є прихильником подібних кроків. Щобільше, окремі його заяви з приводу Криму та України, наприклад, звинувачення України у втручанні в вибори в 2016 році всупереч висновку сенатського Комітету з розвідки, могли завдати істотної шкоди міжнародним позиціям Києва. Що стосується Криму, позиція США при Трампі швидше виглядала нейтральною, тоді як раніше саме Сполучені Штати лідирували в питаннях захисту міжнародного права та прав людини», ‒ вважає експерт.

Пол Залакі вважає, що адміністрація Джо Байдена діятиме ефективніше і докладе зусиль, щоб проблема Криму залишалася в полі зору міжнародної спільноти, включаючи питання російської мілітаризації Криму.

«Не варто забувати, що десятки тисяч українців змушені були залишити півострів, а кримські татари, які ризикнули виступити проти нової влади, систематично піддаються репресіям. Фактично в Криму відбувається заміщення населення, що створить труднощі для вирішення цієї проблеми надалі», ‒ нагадує він.

З ним солідарний колишній генеральний консул США в Єкатеринбурзі (Росія) Отто Ганс ван Маєрссен.

«Говорячи про позицію США на цей момент, нам потрібно розділяти погляди президента Трампа, який із невідомих причин вважає за краще не помічати деструктивних дій Росії, і позицію американського істеблішменту. Я знаю, що на офіційному рівні було зроблено декілька важливих заяв на підтримку територіальної цілісності України, однак, на жаль, основна увага міжнародної спільноти була зосереджена на пандемії, що послабило увагу до того, що відбувається в Криму.

Що стосується новообраної адміністрації, вона має тверду позицію щодо анексії Криму як порушення міжнародного права і територіальної цілісності України. Також Сполучені Штати стурбовані зростанням мілітаризації Криму з боку Росії. Окрім іншого, нова адміністрація зазначила захист прав людини як один зі своїх пріоритетів, а значить, не зможе залишити без уваги репресії щодо кримських татар, переслідування активістів та журналістів, так само як і спроби заміщення корінного населення півострова», ‒ упевнений колишній дипломат.

Отто Ханс ван Маєрссен
Отто Ханс ван Маєрссен

Що стосується успішності української дипломатії в частині привертання уваги до проблеми Криму, Отто Ганс ван Маєрссен вважає, що в України в ситуації, що склалася, залишилося не так багато варіантів поведінки, і дії української влади багато в чому зумовлені тим, яку позицію займає світова спільнота.

«Я сподіваюся, що адміністрація Байдена зможе розробити стратегію щодо Криму, тоді як поточна адміністрація діє більше інстинктивно. Нова стратегія дасть Україні більше можливостей докладати власних зусиль для повернення Криму. Одне ми можемо сказати напевно: тактика Росії, спрямована на те, щоб переконати інші країни якщо не визнати анексію, то «забути» про це питання, не спрацювала», ‒ підсумував Маєрссен.

Невисоку думку про успіхи Москви має і Пол Залакі.

«Наразі зберігається загроза вторгнення Росії в Україну з боку Криму для отримання водних ресурсів, оскільки ситуація з прісною водою в Криму стає все гіршою. Однак складається враження, що Путін вважає за краще діяти через своїх агентів впливу в українському політикумі, щоб продавлювати вигідні для себе рішення. Проте, Москві не вдалося домогтися легалізації анексії на міжнародному рівні, і всі західні країни вкотре підтримали запроваджені щодо Росії санкції. Нещодавно було оголошено про натівську програму підтримки України, зокрема в частині військового обладнання. Словом, у мене складається враження, що Путін зараз програє на пострадянському просторі. Економічно він вже не в змозі утримувати Крим, але виходу в нього немає. На цьому тлі ми можемо очікувати, що Байден продовжить тиск на Росію, особливо у світлі нещодавно виявленої хакерської атаки Москви проти держустанов США», ‒ припускає ветеран ЦРУ.

Також експерт прогнозує, що Чорноморський регіон стане набагато важливішим в американській зовнішній політиці, особливо на тлі загрози того, що Росія може розмістити ядерну зброю в Криму.

«Навіть якщо там ще немає ядерної зброї, сам факт мілітаризації півострова створює загрозу для країн НАТО. Ми вже зараз можемо помітити тісну співпрацю Туреччини, України та Азербайджану в частині організації регіональної безпеки. Наприклад, Україна за допомогою Туреччини активно займається розвитком системи безпілотників. Цілком можливо, що нова адміністрація США може допомогти в цьому», ‒ припускає Пол Залакі.

Відомий американський публіцист та аналітик Девід Саттер вважає, що Україна досить активно порушує питання Криму, користуючись будь-якою можливістю для цього.

«Як мінімум, ми можемо констатувати, що Україна твердо дотримується позиції невизнання анексії як одного з важливих моментів своєї зовнішньої політики. Я не думаю, що Росії вдасться домогтися «забуття» питання Криму. Таке питання завжди залишається на порядку денному світової спільноти ‒ як і питання анексії країн Балтії в радянський час», ‒ упевнений він.

Девід Саттер
Девід Саттер

При цьому, на відміну від інших коментаторів, Девід Саттер вважає, що політика поточної адміністрації Білого дому щодо анексії Криму також була досить послідовною.

«Вони як мінімум не зняли з Росії санкції й надали Україні летальну зброю. Попри деякі необережні висловлювання Трампа на початку його президентства, на практиці він теж підтримав політику невизнання Криму російським, так само як і санкційну політику щодо Москви. На мій погляд, із приходом нової адміністрації ситуація не зміниться, оскільки відносно Криму існує не тільки міжнародний, але і міжпартійний консенсус всередині США», ‒ упевнений експерт.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: Історія Нью-Йорка: годинник – популярне місце побачень впродовж 125 років. Відео

Історія Нью-Йорка: годинник – популярне місце побачень впродовж 125 років. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:16 0:00

Всі новини дня

Ці нафтові обмеження, можливо, не останні - Ед Чоу. Інтерв'ю

Ед Чоу, аналітик Центру стратегічних і міжнародних студій США, більше 40 років  досліджує енергоринок регіону

З 5 грудня вступило в силу європейське ембарго на торгівлю російською нафтою морем а також ліміт ціни, яку ввели "Група Семи", ЄС та Австралія. Заходи, за задумом країн, мають обмежити виручку Росії від торгівлі нафтою, але, водночас, зберегти надходження нафти на ринки, адже ембарго передбачає можливість торгувати нафтою, нижче визначеної ціни.

Ліміт ціни встановлено на рівні 60 доларів за барель. Країни домовились переглядати обмеження кожні два місяці, починаючи з середини січня, з метою утримувати його нарівні 5% нижче ринкової ціни, визначеної Міжнародною енергетичної асоціацією.

Міністр фінансів США Дженет Єллен заявила, що обмеження негайно позначиться на нафтових надходженнях Росії.

"Разом G7, Європейський Союз та Австралія спільно встановили обмеження на російску нафту, поставлену морем, і це допоможе нам досягнути нашої мети і обмежити основне джерело надходжень Путіна для незаконної війни в Україні а також одночасно збереже стабільність світових енергопоставок", - заявила Єллен в п'ятницю.

Вона наголосила на тому, що обмеження одразу негативно позначиться на фінансах Кремля.

В п'ятницю президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у відеозверненні відзначила, що такий крок зміцнить дію санкцій, зменшить російські надходження, а також "дозволить стабілізувати енергоринки", бо європейські оператори зможуть доставляти "певні обсяги російської нафти третім країнам, якщо вони продаються за ціною нижче обмеження".

Президент України Володимир Зеленський розкритикував ліміт "Не назвеш серйозним рішення встановити таку межу для російських цін, яка цілком комфортна для бюджету держави-терориста", - зауважив Зеленський у відеозверненні. В українському урядові вказали, що обмеження ціни мало бути нижчим - на рівні 30, а не 60 доларів.

На засіданні країн-видобувників нафти ОПЕК+ в неділю, картель, куди входить і Росія, заявив, що продовжить політику зниження продажу нафти, щоб підтримати ціни.

Росія у свою чергу вказала, що відповість на обмеження. Речник Кремля Дмитро Песков заявив в понеділок, що Росія має достатньо ресурсів для продовження «військової операції».

Західні експерти застерігають – обмеження ціни на нафту не створить диво. Про це зокрема твітує економістка Міжнародного інституту фінансів США Еліна Рібакова.

Вона очікує, що обмеження збільшить дефіцит російського бюджету на 1 відсотковий пункт наступного року.

Ми поговорили з аналітиком Центру стратегічних і міжнародних студій США Едом Чоу, який більше 40 років досліджує енергоринок регіону, про те, що означає введення обмеження.

Інтерв’ю відредаговане для ясності та плинності

Оксана Бедратенко: Як ви вважаєте, чи дозволять ці обмеження на ринку нафти досягнути мети, на яку сподіваються автори – зберегти пропозицію нафти та ринок, але не дозволити Росії отримувати надприбутки?

Ед Чоу: Ми довго чекали на оголошення рівня обмеження ціни на російську нафту. Ідею озвучили лідери «Групи семи» ще у червні під час саміту в Німеччині. Йдеться про 60 доларів за барель.

Чому це бентежить і непокоїть? 60 доларів за барель – значно вище, ніж за відомостями, російська нафта торгується зараз на ринку. Росія мала запропонувати значні знижки після неспровокованого та жорстокого нападу на Україну і знижка коливається від 20 до 30 доларів за барель. Але світові ціни росли, тому незважаючи на знижку, російська виручка від нафтопродажу не сильно постраджала. Останні ринкові дані вказують, що російську нафту в портах Балтії продають за ледь більше сорока доларів за барель. Навіщо встановлювати ціну на рівні 60 доларів, якщо це не матиме значного впливу на російські нафтові надходження? На цьому рівні Росія може просто проігнрувати цей захід.

О.Б.: Міністерство фінансів США каже, що високий ліміт запобігатиме підвищенню ціни. Чи це так?

Е.Ч.: Це так. Але якщо мета – не зменшити російський експорт, тоді не потрібен був ліміт ціни, а просто ввести ембарго ЄС на російський імпорт з понеділка 5 грудня і заборонити західним компаніям страхувати та надавати інші послуги перевезень російської нафти, то російська нафта продовжила б іти, але Росія порпонувала б більшу знижку, щоб перевезти нафту.

О.Б.: Як ви вважаєте, який підхід був би краще?

Е.Ч.: Пропозиція, яку я висував в червні перед засіданням Групи семи – ввести дуже високе мито на російську нафту для західного ринку. Десь 50 доларів за барель і надіслати зібрані кошти на українські гуманітарні проблеми та відбудову, і тоді гроші почали б надходити одразу, і Захід би це повністю контролював. Не було б потреби в співпраці інших країн, як Індія, Китай чи Туреччина.

Не знаю, що буде далі, але ймовірно, Західні лідери почнуть готувати альтернативні кроки, щоб обмежити нафтові надходження Росії, але водночас зберегти поставки російської нафти на світовий ринок

Кроки, про які говорять західні лідери [щоб допомогти Україні] – експропріація заморожених російських активів на Заході. На це знадобиться багато років, і, безсумнівно, будуть юридичні виклики. Навіть якщо це буде успішним, Україна побачить ці кошти лише через кілька років.

Не знаю, що буде далі, але ймовірно, Західні лідери почнуть готувати альтернативні кроки, щоб обмежити нафтові надходження Росії, але водночас зберегти поставки російської нафти на світовий ринок.

О.Б.: Як цей ціновий ліміт позначиться на ролі Росії в ОПЕК+?

Е.Ч.: Думаю є сигнали від країн Перської затоки, які є ключовими для співпраці ОПЕК та Росії, про те, що вони не зацікавлені в обмеженні експорту російської нафти. Справді, багато в чому ми бачимо, що торговці нафтою з Близького Сходу сприяють перевезенням російьсої нафти в світі, тому їхня позиція не зміниться. Наскільки мені відомо, міністри ОПЕК вирішили зустрітись в режимі онлайн, а не особисто, і це свідчить, що не буде великих кроків. Думаю, вони подивляться на те, як ринки реагуватимуть на ліміт ціни ЄС, і діятимуть відповідно.

Гадаю, за останні пару місяців стало очевидно, що країни ОПЕК+, особливо з Перської затоки, дуже хотіли б щоб ціна була ближче до ста доларів, ніж до п’ятдесяти. Тому їх цілі дещо суперечать цілям імпортерів на Заході, яких турбує інфляція і вплив високих цін на нафту на світову економіку.

О.Б.: Були публікації про те, що невеликі китайські нафтопереробні заводи купують російску нафту за юань. Чи змінить це ситуацію?

Економічні санкції, навіть якщо вони працюють, потребують значного часу для того, щоб мати справжній вплив. А Україні потрібна допомога прямо зараз. Особливо зброя і постійні поставки військового устаткування. Це шлях до завершення війни, не економічні санкції чи нафтові ембарго

Е.Ч.: Не певен, бо гадаю долар залишиться валютою міжнародної торгівлі довгий час, але кожного разу, коли Сполучені Штати застосовують економічні санкції, з якими хтось не погоджується, зростає стимул для інших країн, не лише Китаю та Росії, але і для Індії та інших шукати шляхів поза доларом, проводити свої валюти і інші механізми торгівлі без долара. Це трапиться не сьогодні і не через п’ять років, але напрямок достатньо чіткий.

Те саме стосується і таких речей, як страхування, наприклад. Як ви знаєте лондонський Ллойд більше двохсот років домінує на страховому ринку. Однак, якщо страхування застосують як економічну зброю для санкцій, з часом інші країни створять клуби страхування.

Економічні санкції, навіть якщо вони працюють, потребують значного часу для того, щоб мати справжній вплив. А Україні потрібна допомога прямо зараз. Особливо зброя і постійні поставки військового устаткування. Це шлях до завершення війни, не економічні санкції чи нафтові ембарго.

Зима може стати вдалим часом для контрнаступу України - ISW

Українські військовики на Донеччині, 2 грудня 2022 (AP Photo/Andriy Andriyenko)

Заяви українського командування вказують на те, що контрнаступальні операції триватимуть і взимку – про це заявив американський Інститут дослідження війни (ISW) у своєму звіті, оприлюдненому увечері 4 грудня.

Таким чином аналітики підсумували кілька тверджень представників української влади і військових про те, що активні операції Збройних сил України триватимуть і взимку.

«Американські урядові високопосадовці помилково визначають оптимальним вікном можливостей для України, щоб продовжувати контрнаступ, весну замість зими, попри заяви українських чиновників, які свідчать про протилежне», – йдеться в звіті.

ISW наводить слова голови розвідки США Авріл Хейнс, яка вважає, що темп війни в Україні знизиться взимку. На думку авторів звіту, умови у місцях бойових дій, навпаки, сприяють подальшим операціям, а українська армія показала схильність починати нові контрнаступальні дії невдовзі після завершення попередніх.

«Здатність України зберегти військову ініціативу та продовжити темп своїх поточних оперативних успіхів залежить від того, чи українські сили продовжуватимуть проводити послідовні операції протягом зими 2022-2023 року», – вважають аналітики.

Вони нагадують про операції зі звільнення Харківської та Херсонської областей, які вказують на «значні навички з оперативного планування та знання сильних сторін радянського оперативного мистецтва» української армії. ISW наводить уривок із радянської військової доктрини, за яким операції мають оптимально відбуватися без пауз між ними.

Останні заяви українського командування, на думку авторів звіту, вказують на те, що українська військова кампанія передбачає серію успішних операцій, аби відібрати в Росії ініціативу.

При цьому темп бойових дій диктуватимуть погодні умови, вважають в Інституті:

«З наближенням сильних морозів наприкінці грудня українські сили знову зможуть використовувати погодні умови. Зима зазвичай є найкращим сезоном для механізованих бойових дій в Україні, тоді як весна – це кошмарний час для бойових дій в Україні. Відлига наповнює річки та струмки, а поля перетворює на моря бруду. Українські сили, ймовірно, готуються скористатися замерзлою місцевістю, щоб пересуватися легше, ніж вони могли б у сльотаві осінні місяці», – припускають вони.

Тим часом, британська воєнна розвідка пише, що протягом останніх місяців кількість вильотів російської тактичної бойової авіації над Україною «значно скоротилася».

«Російська авіація зараз, ймовірно, здійснює десятки місій на день у порівнянні з до 300 на день у березні 2022 року», – йдеться в повідомленні.

За даними розвідки, Росія наразі втратила у війні проти України понад 60 літаків із нерухомим крилом.

«Скорочення бойових вильотів, ймовірно, є результатом високої загрози від сил української протиповітряної оборони, обмежень у годинах польоту, доступних російським літакам, та дедалі гіршої погоди», – йдеться в зведенні.

Британське відомство припускає, що Росія й надалі матиме низький темп наземних наступальних операцій через погану погоду, адже її тактика багато в чому покладається на візуальну ідентифікацію та некеровані снаряди.

За попередню добу українське командування зафіксувало, зокрема, 32 авіаційних удари Росії.

Обмеження ціни й імпорту в ЄС - загострення нафтової війни Заходу з Росією

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн оголосила, що повна заборона на морський імпорт російської нафти до ЄС набирає чинності 5 грудня разом з узгодженим з іншими західними партнерами рішенням про обмеження світових цін на нафту з Росії.

У понеділок 5 грудня набрала чинності домовленість країн Групи 7 (G7), ЄС та Австралії про встановлення верхньої межі на ціну російської нафти, що транспортується морськими шляхами.

Цього ж дня набирає чинності заборона Європейського Союзу на імпорт російської нафти за винятком тієї, що постачається трубопроводами.

Західні країни вважають, що санкції, зокрема обмеження ціни російської нафти на рівні $60 за барель «не дадуть Росії заробляти на своїй агресивній війні проти України».

Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн раніше висловила сподівання, що встановлення цінової межі «значно зменшить доходи Росії», а також «допоможе нам стабілізувати світові ціни на енергію з користю для економік, що розвиваються».

Але дієвість нафтових санкцій щодо Росії залишається непевною зокрема через позицію групи країн експортерів нафти ОПЕК, які заявили, що намагатимуться тримати міжнародні ціни на нафту високими і для цього зменшуватимуть обсяги видобування.

Президент України Володимир Зеленський скритикував визначену верхню межу для російської нафти, назвавши її надто високою і «комфортною для бюджету терористичної держави».

Росія, яка є другим найбільшим експортером нафти у світі, заявила, що не визнаватиме обмежень і також готова зменшити продаж, щоб тримати ціни на вищому рівні.

Напередодні початку дії цінових обмежень ціна нафти марки URL-E трималася на рівні приблизно $67, в той час як нафта марки Brent - приблизно $86.

Західні країни сподіваються, що санкції будуть впроваджуватися, оскільки значна частина міжнародного морського транспортування нафти забезпечується компаніями, банками і страховими фірмами на Заході.

Тим часом Китай заявив, що буде продовжувати енергетичну співпрацю з Росією.

Іншим великим покупцем російської нафти стала Індія.

ЄС і G7 кожних два місяці переглядатимуть верхню межу на ціну російської нафти і наступний такий перегляд запланований на середину січня.

Дивіться також:

США не бачать зацікавленості Росії в змістовній дипломатії - Блінкен

державний секретар Ентоні Блінкен

США не спостерігають інтересу Росії до змістовної дипломатії, щоб закінчити війну в Україні, сказав в програмі "Обличчям до нації" на каналі CBS державний секретар Ентоні Блінкен.

«Дипломатія завжди має вартість, якщо задіяні сторони, і в цьому випадку Росія, дійсно зацікавлені у змістовній дипломатії. І те, що ми бачили, принаймні нещодавно, є рівно протилежним», - сказав головний американський дипломат.

Він зазначив, що, у той час, як президент Зеленський звернувся до країн G-20, провідних економік світу, і висунув пропозицію щодо того, як рухатися вперед до миру, «Володимир Путін подвоїв і потроїв усе, що робив, а тепер намагається зробити зиму зброєю".

«Він не зміг перемогти на полі бою, тому він направляє свій гнів і вогонь на українських цивільних, нападаючи на енергетичну інфраструктуру, намагаючись вимкнути світло, вимкнути опалення, вимкнути електрику», - заявив Блінкен.

Поки Путін не продемонструє, що він дійсно зацікавлений у змістовній дипломатії, навряд чи щось вийде, додав він.

В неділю ж в іншому інтерв’ю, у програмі CNN «State of the Union», Блінкен сказав, що російський президент Володимир Путін прийняв тактику «випаленої землі», оскільки його збройні сили не змогли досягти своїх попередніх загарбницьких цілей у війні проти України.

«Путін намагався стерти Україну з мапи, стерти її ідентичність, включити її назад у Росію. Це не вдалося», – сказав Блінкен. «Потім він зайнявся захопленням землі на сході та півдні України. Це зазнає невдачі, тому що українські військові чинять спротив і повертають багато території, яку отримав Путін.

Президент США Джо Байден заявив, що міг би вести переговори з Путіним у разі, якби той показав готовність завершити війну. Одним із критеріїв такої готовності могло би бути виведення російських військ з України. Речник Кремля Дмитро Пєсков 2 грудня заявив, що для Москви це неприйнятно.

В матеріалі використані джерела CBS та CNN

Путін "значно переоцінив" можливості своєї армії, а Китаю варто зробити висновки з війни Росії в Україні - посадовець Пентагону

China Russia Energy Ties

Президент Росії Володимир Путін "очевидно сильно переоцінив" можливості своєї армії. Про це секретар з питань Повітряних сил США Френк Кендалл заявив під час Форуму Рейгана з національної безпеки.

Він також заявив, що Китаю варто винести уроки з російської війни в Україні, що акт агресії може бути зустріти у відповідь потужні санкції, а військо може виявитись не таким сильним, як здається.

"По-перше, економічні наслідки агресивних дій можуть бути набагато серйознішими, ніж ви хотіли б", - сказав Кендалл. Другий урок, за його словами, полягає у тому, що "військові можуть бути не зовсім точними, коли говорять вам, наскільки вони хороші… [і третє], що коротка війна, яку ви очікуєте, може виявитись не тією, яку ви отримаєте".

Як пише Breaking Defense, від початку війни Росії в Україні 24 лютого існувало чимало побоювань, що Китай використає можливість для вторгнення на Тайвань. Раніше цього тижня Пентагон оприлюднив звіт про військову потужність Китаю, в якому сказано, що немає негайних ознак того, що Пекін готується розпочати вторгнення найближчим часом, але Китай посилив військову активність навколо острова.

Тим часом, на форумі міністр оборони США Ллойд Остін звинуватив Росію у "навмисній жорстокості" у війні проти України, заявивши, що Москва навмисно цілить у цивільних жителів: "Від російських нападів гинуть діти, руйнуються школи і лікарні", – сказав Остін. Водночас, він наголосив, що Пентагон стурбований можливою ескалацією конфлікту у війну США з Росією, пише Радіо Свобода: "Ми не будемо втягнуті у війну Путіна".

Раніше Голос Америки повідомляв, що Форуму Рейгана з нацбезпеки директорка з національної розвідки США Авріл Гейнс заявила, що розвідка США очікує, що в наступні кілька місяців в Україні збережеться зниження темпів бойових дій, і не бачить жодних доказів зниження волі України до опору, незважаючи на атаки на її енергомережі та іншу критично важливу зимову інфраструктуру.

Більше

XS
SM
MD
LG