Актуально
ООН: Європа має так само ставитись до біженців з інших країн, як і до біженців з України
Те, що Європа прийняла мільйони українців, які втекли від вторгнення Росії, показало, що можна прийняти велику кількість шукачів притулку, і цей підхід слід відтворити, щоб прийняти тих, хто втікає з інших країн, сказав голова Агентства ООН у справах біженців.
В інтерв'ю The Associated Press Верховний комісар ООН у справах біженців Філіппо Гранді назвав відповідь Європейського Союзу "зразковою", зазначивши, що майже 4 мільйони українців, переважно жінки та діти, зареєструвалися в системі тимчасового захисту блоку з моменту початок війни майже півроку тому.
Це різко контрастує з зусиллями ЄС обмежити прибуття мігрантів з Африки та Близького Сходу. Деякі європейські лідери намагалися провести різницю між становищем українців та іншими біженцями — відмінність, яку Гранді засудив як «расистську».
"Якщо це можливо для такої великої кількості людей, і оскільки це виявилося настільки ефективним, чому б не використати деякі з цих підходів також для інших людей, які стукають в двері Європи?" — запитав Гранді.
Хоча систему екстреного захисту ЄС було створено десятиліття тому, цього року її вперше було задіяно у відповідь на втечу понад 6 мільйонів українців — найбільший масовий відтік біженців, який континент переживав з часів Другої світової війни. Це дозволяє українцям пересуватися по Європі, дає їм право на роботу та допомагає отримати доступ до житла, освіти та охорони здоров’я.
Система, як видається, допомогла Європі уникнути створення таборів для біженців для розміщення українців — подібних до тих, які роками діють у Греції і де часто перебувають тисячі шукачів притулку.
Після кризи біженців 2015-16 рр., коли понад 1 мільйон людей, переважно з Сирії, прибули до Європи сушею чи морем, лідери звели паркани всередині ЄС, щоб утримати багатьох від переміщення глибше на континент. Блок також витратив мільярди, щоб не допустити людей, у тому числі тих, хто тікає від переслідувань і конфліктів, а також бідності, до своїх берегів, надаючи гроші таким країнам, як Туреччина, Лівія та Марокко, щоб вони приймали мігрантів.
За даними Агентства європейської прикордонної та берегової охорони, кількість нелегальних перетинів території Європи впала з піку в 2015 році до 200 000 у 2021 році, хоча цього року вона знову зростає. Хоча такі пункти пропуску часто привертають значну увагу, за даними УВКБ ООН, більше 80% біженців у світі приймають країни, що розвиваються.
«Глави урядів у Європі проводили години, дні, обговорюючи, куди, хто повинен взяти сотню людей, що пливуть на човні в Середземному морі, — сказав Гранді, говорячи про нездатність європейських лідерів домовитися про те, як переселити тих, хто прибув в останні роки в Греції, Італії, Мальті та Іспанії. - А потім, всупереч цьому, мільйони (українців) прийняли, дозволили отримати доступ до послуг у дуже ефективний спосіб».
Відповідаючи на запитання про різницю в реакціях, Гранді сказав, що не вважає політику європейських урядів расистською.
Але він додав: «Заяви, які я чув від деяких політиків про те, що українці є справжніми біженцями, а інші не є справжніми біженцями. Це расизм. Крапка».
Гранді не уточнив, про які заяви він мав на увазі, але міністра міграції Греції Нотіса Мітарачі розкритикували правозахисні організації та опозиційні законодавці, коли він використав цю фразу щодо українців, які тікали від війни на початку цього року.
Інші європейські політики озвучували подібні заяви — дехто стверджував, що багато людей, які шукають притулку, шукають кращого життя, а не тікають від воєн, і тому можуть не мати права на такий захист згідно з міжнародним правом. Деякі також захищали різне ставлення, кажучи, що вони зобов’язані допомагати співвітчизникам, але не повинні нести відповідальність за прийом біженців з інших континентів.
Гранді визнав, що проблема складна, і деякі з тих, хто прямує до Європи, є економічними мігрантами. Але він підкреслив, що існують ефективні системи для оцінки прохань про надання притулку.
Приблизно половина українців, які покинули країну, повернулися — і, можливо, це згодом повернуться ще багато, хоча Гранді сказав, що деякі втекли вдруге.
Однак, оскільки кінця війни не видно, агентство ООН у справах біженців заявило, що загальна кількість українців, які залишили свою батьківщину, може сягнути понад 8 мільйонів до грудня. За даними Міжнародної організації з міграції, наразі 6,6 мільйона українців перемістились усередині країни.
Близько 2 мільйонів українців опинилися в Росії незалежно від того, хотіли вони цього чи ні. Розслідування AP, проведене на початку цього року, показало, що багато людей були змушені відправитися туди, а по дорозі зазнали порушень прав людини. Гранді визнав, що доступ його агентства до Росії був обмеженим. За його словами, з 1500 місць розміщення українців у країні команди УВКБ ООН наразі змогли відвідати лише дев’ять.
Хоча війна в Україні привернула увагу всього світу та зміцнила підтримку для біженців, Гранді закликав світових лідерів пам’ятати про інші 12 гуманітарних криз, для вирішення яких його агентство намагається зібрати кошти. Він особливо відзначив Африканський Ріг, де тривала посуха та затяжні конфлікти не лише змусили мільйони залишити свої домівки, але й підштовхнули країни до голоду.
«Велика проблема, яку ми маємо на даний момент, полягає в тому, що вона має тенденцію маргіналізувати всі інші кризи, від яких страждають люди», — сказав Гранді.
Всі новини дня
«У роковини масових вбивств у Бучі Росія очолить Радбез», – представник Естонії при ООН. Відео
«Хіба це не показово, що завтра, у роковини масових вбивств у Бучі, Росія очолить Раду Безпеки ООН? Це ганебно, принизливо і небезпечно», – Рейн Таммсаар, постійний представник Естонії при ООН
Ядерні ризики для світу через дії Росії - заяви із скликаного Україною засідання Радбезу ООН
Ризик застосування ядерної зброї сьогодні вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни, а війна в Україні є найгострішим прикладом цього ризику. Такі заяви пролунали 31 березня під час засідання Ради Безпеки ООН, скликаного за ініціативою України для обговорення розміщення Росією ядерної зброї на території Білорусі.
"Триваюче ігнорування Путіним власних обіцянок"
Заступник постійної представниці США при ООН з особливих політичних питань Роберт Вуд, оцінюючи дії Росії і Білорусі, заявив, що сьогодні ризик застосування ядерної зброї “вищий, ніж будь-коли з часів холодної війни”, і додав, що "ігнорування Путіним власних обіцянок своїм друзям щодо міжнародних зобов’язань Росії [зокрема зобов’язання перед лідером Китаю ефективно зменшити ризик ядерної війни, - ред.] та його готовність пожертвувати стратегічною стабільністю заради досягнення своїх цілей в Україні є ризиком для порядку денного цієї Ради щодо підтримки міжнародного миру та безпеки”, - повідомив Вуд.
Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї.Ідзумі Накаміцу
Війна в Україні є найгострішим прикладом ризику застосування ядерної зброї, - сказала заступниця генсека ООН та верховна представниця із роззброєння Ідзумі Накаміцу. Хоча, з її слів, проблема розміщення ядерної зброї існує десятиліттями в різних регіонах світу і за різними домовленостями.
Небезпечна риторика та завуальовані погрози
З огляду на домовленість РФ з Білоруссю про розміщення на її території ядерної зброї Накаміцу заявила: “Ліквідація ядерної зброї залишається найвищим пріоритетом у сфері роззброєння ООН і метою, якій залишаються відданими держави-учасниці [...] Виконання цих зобов'язань є важливим елементом запобігання розповсюдженню та використанню ядерної зброї та її ліквідації. Це лежить в основі підтримки міжнародного миру та безпеки”.
Заради безпеки вона також повторила заклик Генерального секретаря ООН до Російської Федерації та Сполучених Штатів повернутися до повного виконання Договору про обмеження стратегічних наступальних озброєнь.
Основними факторами небезпеки уповноважена з питань роззброєння назвала відсутність діалогу, руйнування архітектури роззброєння і контролю над озброєннями. А також поєднання вищезазначеного із “небезпечною риторикою та завуальованими погрозами”.
Накаміцу закликала до неухильного дотримання країнами своїх зобов’язань і виголосила прохання “негайно докласти серйозних зусиль для зменшення ядерного ризику та ескалації напруженості”.
"Бряцання ядерною зброєю"
Тим часом представник Росії в ООН Василь Небензя заявив у відповідь: “Сьогодні ми почули чимало критичних зауважень на адресу нашої країни. Загальна логіка наших колишніх західних партнерів про те, що у всіх бідах сьогоднішнього світу винна Росія нас не дивує”.
“Так, ми підтверджуємо, що у ядерній війні не може бути переможців, що було зафіксовано у спільній заяві лідерів Росії та США. Проте ми нагадаємо про динаміку та долю та долі договорів у галузі стратегічної стабільності”, - сказав Небензя, висловивши свої претензії до американської сторони стосовно озброєння. Небензя вважає, що у рамках співробітництва країн НАТО в Європі “вже може бути розміщено близько 100-150 американських тактичних ядерних бомб”, а “точне місцезнаходження американської ядерної зброї не розкривається”.
Представник України в ООН Сергій Кислиця, виступаючи на засіданні Радбезу, пояснив, що Україна ініціювала проведення цієї зустрічі після останньої заяви РФ щодо намірів розмістити тактичну ядерну зброю на території без’ядерної держави Білорусі. “Це черговий провокаційний крок злочинного режиму Путіна, який підриває основні принципи Договору про нерозповсюдження ядерної зброї, архітектуру ядерного роззброєння та нерозповсюдження, а також міжнародну систему безпеки у цілому”, - сказав Кислиця.
Він нагадав, що ядерний шантаж був одним із інструментів, які Росія використовувала з самого початку свого вторгнення. "Окрім обстрілів та захоплення українських ядерних об’єктів, це також загострило ядерні загрози на глобальному рівні”, - наголосив представник України.
Кислиця також віддав шану Китаю: “Китайська сторона у дуже ввічливій формі нагадала Москві, що ядерну війну неможливо виграти, а розповсюдженню ядерної зброї необхідно запобігти. На відміну від Росії, позиція китайської сторони щодо ядерної зброї тверда і чітка”.
Критично важливо для всіх відповідальних країн не піддатися російському бряцанню ядерною зброєю та консолідувати спільні і рішучі дії.Сергій Кислиця
Український посол також нагадав присутнім, що Україна “завжди була відповідальним членом міжнародного співтовариства та зробила безпрецедентний внесок у сфері ядерного роззброєння, підписавши Будапештський меморандум 1994 року про відмову від третього у світі ядерного арсеналу”.
Кислиця також наголосив, що критично важливо для всіх відповідальних країн не піддатися російському "бряцанню ядерною зброєю" та консолідувати спільні і рішучі дії для забезпечення надійного стримування та запобігання подальшій "ерозії ядерного роззброєння та нерозповсюдження з боку Росії”.
“Це ганебно, принизливо і небезпечно” - посол Естонії при ООН про російське головування у річницю подій в Бучі
Рейн Таммсаар, постійний представник Естонії при ООН висловився про російське головування у Радбезі ООН: “Хіба це не показово, що завтра, у річницю масових вбивств у Бучі, Росія очолить Раду Безпеки ООН? Це ганебно, принизливо і небезпечно для нашої довіри та ефективного функціонування цього органу”, - сказав дипломат.
Рейн Таммсаар виступив 31 березня під час засідання Ради Безпеки ООН, скликаного за ініціативою України.
“Країна, яка веде загарбницьку війну проти свого сусіда, чинить найжахливіші звірства, загрожує світові ядерною зброєю, і чий лідер є військовим злочинцем із приголомшливим ордером на арешт від МКС, не повинна мати можливість головувати в органі, чия головна мета - збереження міжнародного миру та безпеки, - сказав представник Естонії при ООН. - Відповідальним членам цього органу належить протидіяти спробам Росії трансформувати це головне місце міжнародної дипломатії в насмішку та платформу з дезінформації".
Як повідомляв Голос Америки, цілий квітень, за планом, Росія головуватиме у Радбезі ООН (щомісяця головування змінюється почергово між членами Ради Безпеки). Представники України засуджують таку ситуацію на фоні жорстокої війни Росії проти України, західні ЗМІ цитують висловлювання представника України в ООН про “абсурд на новому рівні”.
- Голос Америки
Байден про затриманого в Росії коресподента WSJ: «Відпустіть його!»
Президент США Джо Байден закликав Росію звільнити кореспондента газети Wall Street Journal Евана Гершковича, якого затримали в середу за звинуваченням у шпигунстві під час поїздки до Єкатеринбурга, столиці Уральського регіону Росії.
Сідаючи на борт гелікоптера в п’ятницю, Байден відповів однією фразою на запитання журналістів щодо справи Гершковича.
«Відпустіть його», – сказав Байден журналістами перед тим, як відправитися на базу ВПС Ендрюс.
Байден додав, що дипломатичні відносини з Росією є настільки поганими, що дві держави ледь підтримують дипломатичний зв’язок, і подальша висилка російських дипломатів «не є в планах».
Журналіста звинувачують у шпигунстві, що передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 20 років, але ЗМІ, посилаючись на експертів кажуть, що арешт американського журналіста схожий на захоплення заручників, оскільки Москва планує використати його як важіль у переговорах із США.
Редакція газети Wall Street Journal категорично відкинула ці звинувачення, зазначивши в заяві, що «рішуче заперечує звинувачення ФСБ і вимагає негайного звільнення нашого відданого журналіста, якому ми повністю довіряємо».
Як повідомляє газета WSJ, новинні організації з усього світу приєдналися в п’ятницю до засудження арешту Гершковича в Росії.
У листі до російського посла в США Анатолія Антонова провідні редактори таких видань, як Associated Press, BBC, New York Times і самої Wall Street Journal, заявили, що «необґрунтований і несправедливий арешт пана Гершковича є значною ескалацією дій вашого уряду проти преси».
Вони закликали Росію негайно звільнити журналіста. У листі, координатором якого був Комітет із захисту журналістів, є вимога надати Гершковичу доступ до адвоката, консула та спілкування з родиною.
Міністерство закордонних справ Росії, яке цитує російське державне інформаційне агентство РІА Новини, заявило, що надасть консульський доступ до журналіста відповідно до внутрішніх процедур.
Але, як повідомили американські дипломати, і через 2 доби після затримання Гершкович все ще не міг поговорити з консулом.
«Державний департамент дуже наполегливо працює над тим, щоб отримати радника... для Евана, що ми робимо для всіх затриманих американців», — заявила прес-секретар Білого дому Карін Жан-П’єр.
Як повідомляв Голос Америки, Гершкович є першим американським репортером, якого заарештували за звинуваченнями в шпигунстві в Росії з вересня 1986 року, коли КДБ заарештував Ніколаса Данілова, московського кореспондента U.S. News and World Report. Його звільнили без висунення звинувачень через 20 днів після обміну на співробітника місії Радянського Союзу в ООН, якого заарештувало ФБР. Низка західних журналістів була оголошена у Росії persona non grata.
За повідомленням ФСБ, Гершкович мав акредитацію МЗС Росії для роботи журналістом. Речниця МЗС Марія Захарова заявила, що Гершкович використовував журналістські повноваження як прикриття для «діяльності, яка не має нічого спільного з журналістикою».
Гершкович, чиї батьки виїхали з СРСР, вільно розмовляє російською мовою і раніше працював у французькому агентстві Agence France-Presse та The New York Times. Його остання публікація з Москви, опублікована на початку цього тижня, стосувалася уповільнення російської економіки на тлі санкцій Заходу, запроваджених після вторгнення російських військ в Україну минулого року.
Дивіться також:
Форум