Спеціальні потреби

Актуально

Соціальна ініціатива президента – пощастить не всім

Соціальні ініціативи президента Віктора Януковича направлені на підвищення стандартів життя населення. Проте вибірковість допомоги, її незначні розміри та неготовність економіки виконувати обіцяне, змушують експертів говорити про нову спробу підкупу електорату.

«Це виглядає так, що президент нарешті згадав про власний народ, але він згадав тільки в контексті можливості використати його, як електоральну масу, прихильність якої потрібно збільшити напередодні виборів », - в інтерв’ю «Голосу Америки» розповів Володимир Лановий, екс-міністр економіки, президент Центру ринкових реформ. «До цього (президент – ГА) займався лише тим, що повертав усі фінансові потоки на користь бізнесу наближеного до президента».

На розширеному засіданні Кабінету міністрів України минулого тижня Янукович представив свої соціальні ініціативи, серед яких повернення вкладів Ощадбанку СРСР, підвищення соціальної допомоги малозабезпеченим, а також кредити за програмою «Доступне житло», які громадяни зможуть отримати на 10-15 років під 2-3% річних.

Готовність економіки до викликів президента

В адміністрації президента переконують, що це логічний та послідовний курс на підвищення соціальних стандартів в Україні.

«Прожитковий мінімум за підсумками 2010-2012 років підвищився на величину до 65%, мінімальна зарплатня – приблизно на 70%, мінімальна пенсія на 65%», - заявила перший заступник глави адміністрації президента України Ірина Акімова. «Це не містика, всі ці плани вже закладені до бюджету».
Втім, з такими даними погоджуються не всі. Лановий говорить, що економіка країни не розвивається, а такі пріоритетні галузі, як будівництво, транспортна галузь та сільське господарство продовжують демонструвати нульові або від’ємні показники.

Імпульсом розвитку української економіки є світові тенденції та внутрішні, до яких належать розширення інвестиційного ринку, Євро 2012 та інші, - таку думку в інтерв’ю «Голосу Америки» висловив президент Центру антикризових досліджень Ярослав Жалило.

«Те, що ці соціальні ініціативи пролунали зараз пов’язано з тим, що Україна за останні два роки демонструвала активний післякризовий розвиток, ми бачили зростання доходів в економіці, в бюджеті країни, а зараз постало питання на скільки помітним є соціальний ефект цього. Ці ініціативи направлені на цільове використання додаткових надходжень», - говорить Жалило.

Гроші на ініціативи президента не будуть знаходити за рахунок тиску на малий та середній бізнес, переконують експерти. Причина в тому, що в Україні там грошей уже просто не залишилося.

«Не має в малого та середнього бізнесу коштів, які можна було б для цього отримати, їх просто фізично не можна звідти витиснути», - говорить Жалило.
В адміністрації президента наголошують, що реалізувати такі плани дозволить принцип адресності. «Виплати будуть підвищені, передусім, тим категоріям населення, які найбільше потребують зростання своїх доходів. Це пенсіонери, інваліди дитинства, інваліди праці, війни, а також сім’ї з дітьми», - підсумувала Акімова. Тим паче, за приблизними оцінками вартість ініціатив буде близько 17 мільярдів гривень.

Політичний крок, а не економічний

Саме в тому, що програма спрямована на дуже конкретний прошарок малозабезпеченого суспільства, прихильність якого перед виборами можна буде таким чином легко завоювати, змушує політологів говорити про ці соціальні ініціативи президента, як політичний крок, а не економічний.

«Це приклад соціального популізму та соціальної корупції. мається на увазі, що підкупатися будуть дуже конкретні групи населення в дуже конкретних часових рамках», - в коментарі «Голосу Америки» сказав політолог, керівник соціологічної служби «Український барометр» Віктор Небоженко. «Це значним чином вдарить по силам опозиції, тому, що населення, яке бореться з бідністю, легко відповідає на стимули такого роду».

Економісти, які не підтримують ініціатив Януковича називають їх черговим популістським кроком, апелюючи до економічних показників, згідно яким реалізувати вдасться тільки дуже незначну частину плану, але правильно представивши досягнення виборцям, можна буде гарно заробити дивіденди на виборах.

«В результаті дворічної політики уряду, економіка доведена до стану зупинення розвитку, зменшення інвестицій та розвалення банківського сектора», - вважає Лановий. «Ці пропозиції носять декларативний характер, в тому розумінні, що люди будуть сподіватися та чекати, що вони щось отримають. Це породить дію і люди будуть голосувати так, як їм скажуть. Але насправді до якихось позитивних змін це не призведе».

Про те, як реалізація плану президента відіб’ється на стосунках з міжнародними фінансовими установами, такими як МВФ, в адміністрації президента говорять позитивно, наголошуючи на тому, що «ініціативи президента не перешкодять співробітництву країни з МВФ». Експерти з цією думкою погоджуються, але додають: не перешкодять, тому що в умовах невирішеності усіх завдань поставлених раніше – ще гірше ці стосунки не можуть стати.

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG