Спеціальні потреби

Актуально

Туреччина привітала повернення під контроль Азербайджану Лачинського коридору 

З національними прапорами азербайджанці святкували повернення своїх територій у Баку, 1 грудня 2020 року.  Тоді президент Азербайджану Ільхам Алієв назвав відновлення контролю над Лачинським районом та іншими територіями «історичним досягненням».

Туреччина привітала повернення під контроль Азербайджану міста Лачин і сіл Забух і Сус, мовиться у прес-релізі Міністерства закордонних справ Туреччини виданому у п’ятницю, 26 серпня.

«Ми вітаємо повернення Азербайджану міста Лачин і сіл Забух і Шущ в рамках процесу, який триває відповідно до положень Тристоронньої декларації від 9 листопада 2020 року», – повідомляє МЗС Туреччини, яке поширило свою заяву зокрема і через Twitter-акаунт.

«Ми сподіваємося, що ця подія, яка є важливим етапом у встановленні миру та стабільності на Південному Кавказі, сприятиме відносинам між Азербайджаном та Вірменією, а також нормалізації регіону в цілому», – заявило турецьке МЗС і додало, що «Туреччина продовжить підтримувати територіальну цілісність і суверенітет братнього Азербайджану».

Згідно з мирною угодою, підписаною восени 2020 року, Єреваном, Баку та Москвою про припинення війни, 5-кілометровий Лачинський коридор, включно з містом Лачин, мав залишатися під контролем російських миротворців протягом трьох років.

Армія Азербайджану 26 серпня увійшла до Лачіна, який майже 30 років контролювала Вірменія, а з грудня 2020 року місто було під військовим контролем Росії.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв оголосив, що війська його країни перемістилися в стратегічно важливе місто Лачин, що розташоване на вузькій смузі землі в гірському регіоні, який є єдиним транзитним шляхом між Вірменією та Степанакертом, столицею сепаратистської території Нагірного Карабаху.

«Ми, азербайджанці, повернулися в Лачин. Зараз азербайджанська армія дислокується в місті Лачин. Взято під контроль села Забух і Сус», – написав він у Twitter у п’ятницю.

Посол Азербайджану до Ірану Алі Алізада опублікував у Twitter відео Міністерства оборони Азербайджану, яке показує просування азербайджанських військ і написав, що «нелегальні вірменські поселенці та озброєні групи повинні бути виведені з усіх територій Азербайджану».

Нагірний Карабах, який є міжнародно визнаною територією Азербайджану, перебував під контролем етнічних вірменських сил, яких підтримує Вірменія, після закінчення сепаратистської війни в 1994 році.

Цей конфлікт залишив у руках вірмен не лише Нагірний Карабах, але й значні території навколишніх земель, які Азербайджан повернув у короткочасній війні, що почалися 27 вересня 2020 року.

Просування вглиб Нагірного Карабаху азербайджанських військ, озброєних новітньою турецькою технікою, після 44-х днів конфлікту змусило Вірменію прийняти мирну угоду, укладену за посередництва Росії. Згідно з угодою, підписаною 10 листопада 2020 року, Азербайджан повернув значну частину сепаратистського регіону.

Він також зобов'язав Вірменію передати всі території, які вона утримувала за межами Нагірного Карабаху. Частиною угоди була нова роль Росії – вона направила близько 2000 солдатів для спостереження за мирною угодою та надання допомоги у поверненні біженців.

На початку серпня влада невизнаної Нагірно-Карабахської республіки оголосила вірменським жителям Лачина і навколишніх сіл, що вони мають залишити свої будинки до 25 серпня, коли ці території мали остаточно перейти під контроль Азербайджану.

Як пояснює своїм читачам російський новинний сайт News.ru, що міститься у Москві, російські сили перебували на цих територіях до побудови альтернативи Лачинської дороги, яка була єдиним маршрутом, який пов'язує Вірменію з Карабахом.

«Після закінчення будівництва своєї частини на початку серпня азербайджанська влада відповідно до досягнутих раніше домовленостей попросила російських військових переміститися на нову дорогу та звільнити Лачин та прилеглі села. Москва свої обов'язки виконала – ще кілька днів тому миротворці розпочали демонтаж постів, КПП та житлових споруд», – пише російський сайт.

Він додає, що для вірменської сторони «втрата чергових територій Карабаха стала сильним ударом і спричинила нову хвилю протестів».

На початку серпня нове насильство спалахнуло в регіоні Нагірного Карабаху, коли сталися сутички між етнічними вірменами та азербайджанськими силами.

Міністерство оборони Росії звинуватило збройні сили Азербайджану у тому, що вони порушили режим припинення вогню.

Тоді ж посол США при ОБСЄ Майкл Карпентер висловив стурбованість новими бойовими діями і «безпекою тих, хто живе в Нагірному Карабасі та навколо нього».

«Ми не хочемо повернення до широкомасштабних військових дій, як ми бачили в 2020 році, і закликаємо до негайних кроків, щоб зменшити напруженість і уникнути подальшої ескалації», – написав представник США в ОБСЄ.

Державний секретар США Ентоні Блінкен 24 серпня призначив призначив посла Філіпа Рікера старшим радником з питань переговорів на Кавказі та співголовою Мінської групи.

«Сполучені Штати прагнуть допомогти Вірменії та Азербайджану домовитися про довгострокове політичне врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі. Посол Рікер співпрацюватиме на двосторонній основі з партнерами-однодумцями, такими як Європейський Союз, і через свою роль співголови Мінської групи ОБСЄ, щоб сприяти прямому діалогу між Вірменією та Азербайджаном», – йдеться також у заяві.

Наприкінці місця, 31 серпня в Брюсселі має відбутися тристороння зустріч прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, президент Азербайджану Ільхама Алієва і президента Європейської ради Шарля Мішеля, на якій вони мають обговорити проблеми безпеки Нагірного Карабаху.

Всі новини дня

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео

Чи може Україна приєднатись до ЄС ще до закінчення повномасштабної війни? Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:10 0:00

У Євросоюзі оголосили про намір цього року надати Україні понад 2 мільярди євро, а до 24 лютого - ухвалити десятий пакет санкцій проти Росії. Європарламент ухвалив резолюцію, де закликав Євросоюз "працювати над початком переговорів щодо вступу України в ЄС”.

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині у найближчі півроку - Інститут вивчення війни. Відео

Новий імовірний наступ Росії може відбутися на Луганщині - у найближчі півроку. Такі прогнози озвучили в американському  Інституті вивчення війни. Експерт Інституту Джордж Баррос розповів, - на це вказують перекидання на Луганщину найкращих підрозділів російської армії.

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео

Американські сенатори коментують питання літаків для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

У Конгресі завжди будуть дискусії про те, яку саме зброю потрібно надати Києву, - вважає республіканський сенатор Кевін Креймер. А от сенатор-демократ Дік Дурбін переконаний: дебати про надання Україні літаків-винищувачів лише починаються.

Коли західні танки можуть опинитись на полі бою - аташе з питань оборони України в США. Відео

Отримання американських танків Абрамс може зайняти більше часу - аташе з питань оборони України в США Борис Кременецький. А от німецькі Леопарди та британські Челленджери можуть опинитись на полі бою вже навесні - після того, як українські екіпажі пройдуть необхідне тренування.  

Коли Україна стане членом Євросоюзу - обговорюють у Європі напередодні саміту "Україна-ЄС"

Вперше в історії ЄС члени Європейської комісії будуть говорити про членство на території воюючої країни

Європейський парламент у четвер ухвалив резолюцію, в якій підтримав українські амбіції щодо майбутнього членства в ЄС. Напередодні саміту політичних лідерів ЄС та України, що має відбутися в Києві у п’ятницю, 3 лютого, європейські парламентарі закликають ЄС розпочати роботу над переговорами про вступ і «підтримати дорожню карту, яка окреслює наступні кроки для приєднання України до єдиного ринку ЄС».

Депутат Європарламенту Ґі Вергофштадт заявив у своєму виступі на засіданні парламенту, що Європа ще далеко не вичерпала усіх своїх можливостей для допомоги Україні, зокрема, європейські партнери могли б надати їй ракети великої дальності, посилити санкції проти Росії та домогтися того, щоб активи російського Центробанку пішли на відбудову України.

«Щодо заморожених активів російського Центробанку. Їх можна заморозити та передати в Україну. Це можливо. Юридична служба Ради сказала, що це можливо», – сказав Вергофштадт.

Він додав, що також Україні потрібно запропонувати «нарешті прискорене членство до 2026 року». Порівнюючи ситуацію з корупцією в Угорщині, він каже, що з огляду на дії українського уряду, «Україна заслуговує на місце в Європі».

Члени Європейського парламенту також закликали українську владу якнайшвидше запровадити значні реформи для виконання критеріїв для членства в ЄС.

Теми військової та фінансової допомоги Євросоюзу, а також євроінтерграційні амбіції України обговорюватимуть на саміті "Україна-ЄС", на який високопосадовці ЄС прибувають цими днями до Києва, попри обстріли території України російськими військами.

«Ми тут разом, щоб показати, що ЄС стоїть поруч з Україною як ніколи. І для подальшого поглиблення нашої підтримки та співпраці», – написала у Твіттері президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн, наголосивши, що за час російського широкомасштабного вторгнення вона відвідує Київ уже вчетверте, і цього разу – майже з половиною єврокомісарів.

Зі словами підтримки до української столиці прибув на безпрецедентні переговори під час війни шеф закордонної політики ЄС Жозеп Боррель. Він наголосив, що допомога ЄС сягнула 50 мільярдів євро з початку війни, яку розпочала Росія.

«Європа була об’єднана з Україною з першого дня. І буде з вами у перемозі та відбудові», – запевнив голова європейської дипломатії у своєму дописі у Твітері.

Жозеп Боррель додав, що загальна військова підтримка ЄС України зараз становить 3,6 мільярда євро, і «Україна повинна отримати всю військову техніку та підготовку, необхідну для захисту своєї території та свого народу від агресивної війни Росії».

Редактор з міжнародних питань телеканалу France 24 Філіп Терл каже, що з боку Європейського Союзу саміт у Києві є «ще одним символічним жестом», бо йдеться не лише про 18 мільярдів євро, які були запропоновані Україні на додаток до 50 мільярдів, які вже були надані українцям, щоб допомогти їм у боротьбі з російською агресією.

«ЄС дуже хоче це підкреслити, що навіть якщо Україна ще не є повноправним членом Євросоюзу, до неї ставляться так, ніби вона вже ним була, оскільки вона має статус кандидата з червня минулого року. ЄС підтримує Україну на 100%, майже так, ніби вона вже була членом ЄС, – каже оглядач французького телеканалу.

За його словами, це спосіб сказати українцям, «ви повинні бути терплячими, все йде до того, щоб ви врешті станете членом ЄС».

Україна, за словами своїх очільників, сподівається, що зможе зробити «суттєвий ривок вперед» на переговорах у п’ятницю, зокрема в тих сферах, що стосуються зняття обмежень в експорті промислових товарів, продовження безмитного українського експорту ще на рік, долучення до платіжної єдиної зони платежів у євро (SEPA) та включення України до зони мобільного роумінгу ЄС.

Але думки оглядачів щодо того, коли Україна може стати членом ЄС, наразі діаметрально розходяться. Низка коментаторів писала напередодні саміту про те, що потрібно зменшити очікування українців щодо можливості швидкого членства.

Вони звертають увагу на те, що попри підтримку Києва у спротиві російській агресії, президент Франції Еммануель Макрон заявив минулого року, що можуть пройти «десятиліття», перш ніж Україна зможе приєднатися до ЄС.

Оглядачі зауважують, що навіть прихильні до Києва лідери ЄС, які вітали надання Україні статусу кандидата на минулорічному саміті, приватно визнають, що фактичне приєднання буде тривати значно довше, ніж два роки, про які говорив колишній бельгійський прем’єр, і які озвучив у Києві прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Скептики вказують на те, що для Хорватії повноправний вступ до ЄС тривав майже 10 років, для Польщі – понад десятиліття, Сербія чи Чорногорія перебувають у статусі кандидатів на членство вже багато років, а Туреччина – з 1999 року і до членства ще не наблизилася.

Також європейські урядовці хоча і вітають нещодавні зусилля Києва у боротьбі з корупцією, кажуть, що не переконані, що війна кардинально змінила Україну в цьому аспекті. В інтерв’ю часопису Politico один з європейських високопоставлених чиновників сказав, що ЄС «потрібна реформована Україна».

«У нас не може бути такої України, як до війни», – додав він. Зокрема, занепокоєння існують щодо судової реформи, яка є на порядку денному Києва вже багато десятиліть.

Також існують побоювання щодо ціни українського членства до ЄС. Як зазначає кореспондент часопису Washington Post, в приватних розмовах європейські функціонери вважають малоймовірним, що Росію вдасться змусити заплатити за руйнування в Україні, які вона спричинила своєю війною, тому побоюються, що вартість реконструкції ляже на плечі ЄС.

Вони зауважують, що ціна такої реконструкції була б колосальною – якби Україна приєдналася до блоку, вона стала б п’ятою за чисельністю населення та найбіднішою країною ЄС зі знищеною інфраструктурою.

Газета нагадує, що у 2021 році валовий внутрішній продукт України на душу населення становив 4827 доларів, згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду. Для порівняння, у Болгарії, одному з найбідніших нових членів ЄС, ВВП на душу населення складає 11 683 доларів. І це, як наголошує газета, до війни, а за майже рік безперервного руйнування українська економіка втратила третину ВВП.

Багато оглядачів кажуть, що потрібно подвоїти зусилля з інтеграції України зараз, коли громадська думка в Європі є на боці українців. Останнє опитування Євробарометра, опубліковане минулого місяця, показує, що переважна більшість громадян ЄС схвалюють позицію блоку щодо підтримки України: 74% респондентів відповіли ствердно, а третина сказала, що «рішуче» схвалює.

Майже стільки ж, 73% опитаних сказали, що потрібно продовжувати фінансову, військову та гуманітарну допомогу ЄС Україні, та посилити санкції проти Росії.

Найбільше Україну підтримують у Швеції (97%) та Фінляндії (95%), а найменше – на півдні Європи – в Болгарії (48%) та Греції (48%), а також у сусідній з Україною Словаччині – 49%.

Більше

XS
SM
MD
LG