Спеціальні потреби

Актуально

Туреччина привітала повернення під контроль Азербайджану Лачинського коридору 

З національними прапорами азербайджанці святкували повернення своїх територій у Баку, 1 грудня 2020 року.  Тоді президент Азербайджану Ільхам Алієв назвав відновлення контролю над Лачинським районом та іншими територіями «історичним досягненням».

Туреччина привітала повернення під контроль Азербайджану міста Лачин і сіл Забух і Сус, мовиться у прес-релізі Міністерства закордонних справ Туреччини виданому у п’ятницю, 26 серпня.

«Ми вітаємо повернення Азербайджану міста Лачин і сіл Забух і Шущ в рамках процесу, який триває відповідно до положень Тристоронньої декларації від 9 листопада 2020 року», – повідомляє МЗС Туреччини, яке поширило свою заяву зокрема і через Twitter-акаунт.

«Ми сподіваємося, що ця подія, яка є важливим етапом у встановленні миру та стабільності на Південному Кавказі, сприятиме відносинам між Азербайджаном та Вірменією, а також нормалізації регіону в цілому», – заявило турецьке МЗС і додало, що «Туреччина продовжить підтримувати територіальну цілісність і суверенітет братнього Азербайджану».

Згідно з мирною угодою, підписаною восени 2020 року, Єреваном, Баку та Москвою про припинення війни, 5-кілометровий Лачинський коридор, включно з містом Лачин, мав залишатися під контролем російських миротворців протягом трьох років.

Армія Азербайджану 26 серпня увійшла до Лачіна, який майже 30 років контролювала Вірменія, а з грудня 2020 року місто було під військовим контролем Росії.

Президент Азербайджану Ільхам Алієв оголосив, що війська його країни перемістилися в стратегічно важливе місто Лачин, що розташоване на вузькій смузі землі в гірському регіоні, який є єдиним транзитним шляхом між Вірменією та Степанакертом, столицею сепаратистської території Нагірного Карабаху.

«Ми, азербайджанці, повернулися в Лачин. Зараз азербайджанська армія дислокується в місті Лачин. Взято під контроль села Забух і Сус», – написав він у Twitter у п’ятницю.

Посол Азербайджану до Ірану Алі Алізада опублікував у Twitter відео Міністерства оборони Азербайджану, яке показує просування азербайджанських військ і написав, що «нелегальні вірменські поселенці та озброєні групи повинні бути виведені з усіх територій Азербайджану».

Нагірний Карабах, який є міжнародно визнаною територією Азербайджану, перебував під контролем етнічних вірменських сил, яких підтримує Вірменія, після закінчення сепаратистської війни в 1994 році.

Цей конфлікт залишив у руках вірмен не лише Нагірний Карабах, але й значні території навколишніх земель, які Азербайджан повернув у короткочасній війні, що почалися 27 вересня 2020 року.

Просування вглиб Нагірного Карабаху азербайджанських військ, озброєних новітньою турецькою технікою, після 44-х днів конфлікту змусило Вірменію прийняти мирну угоду, укладену за посередництва Росії. Згідно з угодою, підписаною 10 листопада 2020 року, Азербайджан повернув значну частину сепаратистського регіону.

Він також зобов'язав Вірменію передати всі території, які вона утримувала за межами Нагірного Карабаху. Частиною угоди була нова роль Росії – вона направила близько 2000 солдатів для спостереження за мирною угодою та надання допомоги у поверненні біженців.

На початку серпня влада невизнаної Нагірно-Карабахської республіки оголосила вірменським жителям Лачина і навколишніх сіл, що вони мають залишити свої будинки до 25 серпня, коли ці території мали остаточно перейти під контроль Азербайджану.

Як пояснює своїм читачам російський новинний сайт News.ru, що міститься у Москві, російські сили перебували на цих територіях до побудови альтернативи Лачинської дороги, яка була єдиним маршрутом, який пов'язує Вірменію з Карабахом.

«Після закінчення будівництва своєї частини на початку серпня азербайджанська влада відповідно до досягнутих раніше домовленостей попросила російських військових переміститися на нову дорогу та звільнити Лачин та прилеглі села. Москва свої обов'язки виконала – ще кілька днів тому миротворці розпочали демонтаж постів, КПП та житлових споруд», – пише російський сайт.

Він додає, що для вірменської сторони «втрата чергових територій Карабаха стала сильним ударом і спричинила нову хвилю протестів».

На початку серпня нове насильство спалахнуло в регіоні Нагірного Карабаху, коли сталися сутички між етнічними вірменами та азербайджанськими силами.

Міністерство оборони Росії звинуватило збройні сили Азербайджану у тому, що вони порушили режим припинення вогню.

Тоді ж посол США при ОБСЄ Майкл Карпентер висловив стурбованість новими бойовими діями і «безпекою тих, хто живе в Нагірному Карабасі та навколо нього».

«Ми не хочемо повернення до широкомасштабних військових дій, як ми бачили в 2020 році, і закликаємо до негайних кроків, щоб зменшити напруженість і уникнути подальшої ескалації», – написав представник США в ОБСЄ.

Державний секретар США Ентоні Блінкен 24 серпня призначив призначив посла Філіпа Рікера старшим радником з питань переговорів на Кавказі та співголовою Мінської групи.

«Сполучені Штати прагнуть допомогти Вірменії та Азербайджану домовитися про довгострокове політичне врегулювання конфлікту в Нагірному Карабасі. Посол Рікер співпрацюватиме на двосторонній основі з партнерами-однодумцями, такими як Європейський Союз, і через свою роль співголови Мінської групи ОБСЄ, щоб сприяти прямому діалогу між Вірменією та Азербайджаном», – йдеться також у заяві.

Наприкінці місця, 31 серпня в Брюсселі має відбутися тристороння зустріч прем'єр-міністра Вірменії Нікола Пашиняна, президент Азербайджану Ільхама Алієва і президента Європейської ради Шарля Мішеля, на якій вони мають обговорити проблеми безпеки Нагірного Карабаху.

Всі новини дня

Українців в окупації змушують до участі в "пародії на виборчий процес" - посол США в ОБСЄ

Представники так званої "виборчої комісії" проводять псевдореферендум у Маріуполі, 24 вересня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko

Фіктивні "референдуми", скликані Росією на окупованих територіях України - це ніщо інше як "пропагандистські трюки для легітимізації насильницького захоплення українських територій Росією". Про це під час спеціального брифінгу Державного департаменту США у Брюсселі заявив постійний представник США в ОБСЄ Майкл Карпентер.

"Повідомлення свідчать про те, що збройні сили змушують людей голосувати у власних домівках, і що багатьом працівникам погрожують втратою роботи, якщо вони не проголосують", - наголосив Карпентер, говорячи, зокрема, про Маріуполь.

Псевдореферендум у Маріуполі, 25 вересня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko
Псевдореферендум у Маріуполі, 25 вересня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko

"Це ті ж самі громадяни, які постраждали від війни, які піддалися жорстокому процесу фільтрації, іноді під тортурами, і тепер змушені в повній пародії на виборчий процес дати свою згоду на неоколоніальні претензії Росії. Якби це не була така трагедія, це цілком можна було б кваліфікувати як пародію", - сказав представник США в ОБСЄ.

Псевдореферендум у Маріуполі, 25 вересня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko
Псевдореферендум у Маріуполі, 25 вересня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що президент США Джо Байден назвав ці "референдуми" - "хибним приводом для спроби силової анексії частин України шляхом зухвалого порушення міжнародного права, включаючи Статут ООН". Американський глава держави запевнив, що США не визнають "результати" і пообіцяв швидкі та суворі економічні заходи щодо Росії у відповідь.

Напередодні про запровадження нових санкцій через псевдореферендуми проти 92 осіб та організацій в Росії оголосила Велика Британія​. Відповідні санкції анонсує і ЄС.

27 вересня Палата громад Парламенту Канади одноголосно прийняла заяву про засудження фейкових референдумів та декларувала, що Оттава ніколи не визнає їхню легітимність, повідомила посолка України у Канаді Юлія Ковалів.

Країни НАТО також заявили, що не визнають "незаконну і неправову" анексію Криму, а також окупованих Росією територій України.

Українська влада також наголошує, що це "голосування" не матиме реальних наслідків.

Минулого тижня у Кремлі заявляли, що після проведення "референдумів" в окупованих районах України, для захисту новостворених так званих "російськи територій" можуть бути використані всі наявні засоби, включно із ядерною зброєю.

Російські ЗМІ вже оприлюднили попередні результати так званих "референдумів" на окупованих територіях. За їхніми даними, 96% "голосів" на окупованих територіях висловились за приєдання до Росії, повідомляє Reuters.

Псевдореферендум у Маріуполі, 25 вересня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko
Псевдореферендум у Маріуполі, 25 вересня 2022. REUTERS/Alexander Ermochenko

У вівторок у Нью-Йорку о 15:00 за місцевим часом відбудеться скликане Україною засідання Ради безпеки ООН щодо так званих "референдумів".

Тим часом британська розвідка повідомляє, що президент РФ Володимир Путін 30 вересня під час виступу перед обома палатами російського парламенту може оголосити про анексію окупованих українських територій, повідомляє "Радіо Свобода".

У статті використано матеріали "Радіо Свобода", Reuters.

Дивіться також: Як Краків допомагає українським біженцям

Допомога українським біженцям в Кракові: фундація «Зустріч». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:46 0:00

Міністерка енергетики США: Ми закликаємо Росію негайно припинити військові дії на ядерних об’єктах в Україні. Відео

Виступаючи на конференції МАГАТЕ, міністерка енергетики США Дженніфер Ґренголм вкотре підкреслила "непохитну підтримку уряду та народу України" з боку Вашингтона та його "відданості безпеці та захисту українських ядерних об'єктів під час варварського вторгнення Росії".

"Не бачимо причин коригувати нашу власну ядерну позицію" - Білий дім про ядерні погрози Росії 

Речниця Білого дому Карін Жан-П’єр заявила: "Ми сприймаємо ці загрози дуже серйозно. Наразі ми не бачимо жодних причин коригувати нашу власну ядерну позицію". 

США не бачать готовності Росії застосовувати ядерну зброю, але погрози з Кремля сприймають дуже серйозно. Про це заявила речниця Білого дому Карін Жан-П’єр у понеділок 26 вересня.

"Що стосується будь-яких доказів чи шансів – наразі ми цього не бачимо. Але ми сприймаємо ці загрози дуже серйозно. Наразі ми не бачимо жодних причин коригувати нашу власну ядерну позицію", – так речниця Білого дому відповіла на запитання, чи вважають США, що шанси застосування Росією ядерної зброї зараз вищі, ніж це було на початку повномасштабного вторгнення до України.

Напередодні Держсекретар США Ентоні Блінкен в інтерв'ю одному з американських каналів заявив, що США закликають Кремль припинити розмови про можливе використання ядерної зброї.

Блінкен також запевнив, що у США вже є план реагування на випадок, якщо Москва вирішить використати ядерну зброю.

Радник президента США з національної безпеки Джейк Салліван заявив, що США дадуть рішучу відповідь на будь-яке застосування Росією ядерної зброї проти України і що Вашингтон вже повідомив Москву про "катастрофічні наслідки", з якими вона зіткнеться. Він не уточнив, якою саме буде відповідь США, але наголосив, що Сполучені Штати приватно "докладно пояснили Москві, що саме це означатиме".

Володимир Путін 21 вересня сказав, що Росія готова використовувати "всі наявні засоби" для захисту "своїх територій". Після так званих "референдумів" Росія може вважати українські території "своїми землями".

Допомога українським біженцям в Кракові: фундація «Зустріч». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:46 0:00

Українців у полоні РФ систематично страчують, гвалтують, обмежують у їжі, воді й медичній допомозі - ООН

Пошук тіл загиблих після звільнення від російської окупації в Ізюмі, Харківщина, 26 вересня 2022. REUTERS/Abdelaziz Boumzar

Російські сили та проросійські збройні угруповання піддавали українських в’язнів позасудовим стратам, сексуальному насильству та іншим зловживанням. Про це йдеться у доповіді офісу ООН з прав людини, яку оприлюднили у вівторок, повідомляє Reuters.

У звіті, опублікованому Управлінням Верховного комісара з прав людини, виявлено певні порушення прав обома сторонами конфлікту, але висловлюється особливе занепокоєння з приводу жорстокого поводження з цивільними та військовополоненими з боку російських військ і афілійованих збройних груп.

Звіт охоплює період з 1 лютого по 31 липня та заснований на роботі Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні. Росія та Україна заперечують звинувачення в порушеннях прав людини.

"Триваючий збройний напад Російської Федерації на Україну і пов’язані з ним бойові дії призвели до жахливої ситуації з правами людини по всій країні. Збройний конфлікт призвів до широкого спектру порушень прав людини, які стосуються як цивільних осіб, так і учасників бойових дій", – йдеться у звіті.

Голова місії Матильда Богнер заявила, що українські військовополонені "піддавалися жорстокому та такому, що принижує гідність, поводженню з боку російських сил безпеки та афілійованих збройних груп, яке, як видається, було систематичним", - сказала вона, представляючи звіт на прес-конференції в Києві.

Днями голова слідчого органу, уповноваженого ООН, заявив, що Росія вчинила воєнні злочини, включаючи позасудові страти, зґвалтування, тортури, відсутність їжі, води та медичної допомоги та ув’язнення дітей на окупованих нею територіях в Україні, що "можуть бути кваліфіковані як воєнні злочини".

Слідчі ООН заявили, що продовжують документувати та перевіряти твердження про незаконні вбивства сотень мирних жителів російськими збройними силами у звільнених після російської окупації Київській, Сумській та Харківській областях.

Слідство також задокументувало щонайменше шість вбивств цивільних осіб в Україні, яких вважають зрадниками за ймовірну співпрацю з Росією на окупованих територіях.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що Росія може готуватись до примусової мобілізації українських військовополонених для того, щоб вони воювали на боці РФ, що порушить Женевську конвенцію про поводження із військовополоненими.

У статті використано матеріали Reuters.

Дивіться також: Інтерв'ю з дружиною звільненого з полону Сергія Волинського

Інтерв’ю «Голосу Америки» з дружиною Сергія Волинського. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:39 0:00

Трубопроводи Північний потік 1 і 2 не дають газу Європі, але витікають

Міністр економіки Німеччини Роберт Габек на газовій станції в Любміні в Німеччині, де газопровід Північний Потік виходить з Балтійського моря на сушу

Данія і Швеція повідомили про витікання газу з непрацюючих трубопроводів Північний потік 1 і 2, що пролягають по дну Балтійського моря з Росії до Німеччини.

Інциденти ставлять під ще більший сумнів можливість швидкого відновлення постачання російського газу до Європи в обсягах необхідних для зимового періоду.

Причини витікання газу на трьох, як вважають зараз, нитках трубопроводів біля данського острова Борнгольм не відомі, але офіційні представники називають ситуацію дуже незвичайною.

Північний потік 1 був найбільшим маршрутом постачання російського природного газу у Європу, але на тлі активізації війни Росії з Україною контрольована російською державою компанія Газпром спочатку скоротила транспортування ним газу, а в серпні повністю припинила, пославшись на технічні проблеми ускладнені, як заявили у Москві, західними санкціями.

Північний потік 2 споруджений, але так і не запрацював після того, як уряд Німеччини закрив проект на тлі лютневого російського вторгнення в Україну.

Транзит російського газу до Європи триває через газотранспортну систему України, але у скорочених обсягах, і українці закрили один з маршрутів, вказавши на втручання російських окупаційних військ на українській території.

Впродовж весни і літа Росія відмовилася продавати газ Болгарії, Данії, Польщі, Фінляндії, а також нідерландській компанії Gasterra і частково компанії Shell після того, як вони відкинули вимоги Москви платити за газ у російських рублях.

Найбільша країна ЄС - Німеччина заявляє, що на понад 80% заповнила запаси газу у сховищах і Європа активізувала пошуки альтернативних джерел палива, але проблеми з постачанням спричинили різкі зростання цін на енергію.

Шведська мореплавна служба повідомила про два місця витоку газу з трубопроводу Північний потік 1 після того, як Данія оголосила обмеження руху суден довкола витоку виявленого на Північному потоку 2.

Данська служба, яку цитує служба новин Reuters, вказує, що у зоні витоку газу судна можуть втратити здатність триматися на воді, а крім того є загроза вогню.

Також витік газу в повітря збільшує в атмосфері парникові гази, що впливають на клімат.

Газопровід Північний Потік 1 сягає 1 224 кілометри від Виборга в Росії до Любміна в Німеччині.

Пропускна спроможні кожної нитки 27,5 мільярдів кубометрів газу на рік.

В Німеччині той газ подавали в трубопроводи до інших країн Європи.

Нові санкції Великої Британії проти РФ, вибори в Італії – деталі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:17 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG