Спеціальні потреби

Актуально

Бачив вишиванки в закордонних магазинах – Скрипка

День вишиванки в Празі, 2017

Сьогодні, у третій четвер травня, українці по всьому світу відзначають День вишиванки. За словами музиканта Олега Скрипки, український національний одяг йому доводилось бачити і за кордоном. Музикант переконаний: вишиванка залишається сучасним одягом, тоді як без розвитку та руху вперед будь-який атрибут втратить свою сутність. А художниця та волонтер Анжеліка Рудницька радить: якщо купувати вишиванку, її можна зробити власноруч.

Вишиванка є надзвичайно важливим атрибутом українців навіть в «суперелектронну» епоху, каже провідний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Сергій Здіорук.

Один зі способів ідентифікації, який тісно пов’язаний зі вживанням мови, пісенної культури
Сергій Здіорук

«Це (вишиванка – ред.) один із способів ідентифікації народу, нації. А оскільки це один зі способів ідентифікації, який тісно пов’язаний зі вживанням мови, пісенної культури, а далі літератури, архітектури, мистецтва, то ось такий цілий архіпелаг відкривається, цілий всесвіт, для того, щоб через вишиванку можна це розуміти. І, якщо таким способом підходити, то ми ніколи не зробимо вишиванку банальною. Це складає надзвичайну цінність у будь-яку епоху, в тому числі у суперелектронну епоху 21-го століття», – впевнений Здіорук.

Сергій Здіорук
Сергій Здіорук

Музикант, лідер гурту «ВВ» Олег Скрипка розповів Радіо Свобода, що вишиванка для нього асоціюється в першу чергу з найближчим колом родини та друзів.

«Кажуть, що вишиванка – це генетичний код, можна РНК вишивати у візерунках вишиванки. Тобто це самоідентифікація. А з іншого, побутового змісту вишиванка – це свято. Їх вишивали дівчата, щоб вдягати на свято», – ділиться музикант.

Попри довгу історію національного одягу, Скрипка переконаний, що він цілком може виглядати сучасно.

Навіть байкерів знаю, які байк-вишиванки носять
Олег Скрипка

«Вишиванка дуже сильно адаптується в сучасний одяг, в тому числі і в рок-одяг. Я навіть байкерів знаю, які такі байк-вишиванки носять. Вишиванка дуже добре адаптується і з джинсами, і з кросівками. Ми з «ВВ» багато їздимо по закордонах і я просто в сучасні модні магазини заходжу за кордоном, і вишиванки трапляються, в тому числі українські мотиви», – розповідає він.

Коментуючи явище так званого «вишиватництва» (за аналогією з російським «ватник», як називають прихильників бездумного фанатичного патріотизму), Скрипка зазначає, що без розвитку будь-яке явище стає синонімом відсталості.

​«Будь-яка річ із часом, якщо не має розвитку, якщо їй не давати якийсь імпульс вперед, зберігаючи свою форму, змінює сутність на протилежне. Така суть речей. Мабуть, те, що ми називаємо архаїкою – просто відбувається якийсь процес і воно перетворюється на якісь речі проти сучасного дня. Шароварщина була за радянських часів, і це просто застоялось і втратило свою сутність: ці пісні, танці, які шароварно виконувались, синтетичні червоні шаровари кольору радянського прапора, – воно вже не виконувало своєї сутності. Рецепт: тільки рухатись вперед, адаптувати під час і не боятися світу», – підсумовує співак.

Засновник та головний редактор журналу «Гетьман» Ігор Кравчук стверджує: символіка вишиванок набагато більш складна і таємнича, ніж прийнято думати.

Прекрасно, що є таке свято, яке привертає увагу до нашої вишиванки
Ігор Кравчук

«Я не схильний розглядати вишиванку просто як «червоне – то любов, а чорне – то земля», чи там дуб зелененький. Ні, там величезні символи сховані, величезні коди нашої нації. Це прекрасно, що є таке свято, яке привертає увагу до нашої вишиванки та кодів, які нам треба розшифрувати і розгадати», – каже він.

На думку Кравчука, основна робота для дешифрування попереду. А зараз вишиті сорочки залишаються візитівкою України.

«Вона буде залишатись довго, тому що вона є нашим кодом, нашим брендом саме українським. Повертаючись років на 50–70 тому: хто був у вишиванці – це був пароль, що ти українець», – згадує головний редактор.

Однак співачка, художниця з вишивки та волонтер Анжеліка Рудницька впевнена, що для промоції вишиванок можна було б зробити більше.

Анжеліка Рудницька
Анжеліка Рудницька
Великий біль, що в нас немає музею української вишиванки
Анжеліка Рудницька

«Для мене великий біль, що в нас немає музею української вишиванки, українського рушника. Краще давайте створювати музеї, де можна акумулювати всі види, все розмаїття української вишивки. Цей музей має бути, як на мене, не пам’ятником, він має бути живим, інтерактивним, в ньому можна погортати якісь красиві орнаменти, дізнатись про регіони, побачити особливі автентичні речі», – пропонує вона.

Рудницька визнає, що останнім часом вишиванки утворили свій ринок, де їх виробляють конвеєрно, на машинках. З одного боку, міркує вона, це підважує традиції, з іншого – робить автентику більш доступною.

Вишиту футболку я можу вдягати кожен день, просто не треба це називати вишиванками
Анжеліка Рудницька

«Я сьогодні у вишиванці, але це дуже дорога вишиванка, кропітка робота, тонесенька тканина, і я не можу дозволити собі цю вишиванку багато разів прати. Тому я її бережу для якихось особливих моментів. А вишиту футболку я можу вдягати кожен день, можу в ній спати, їздити на гастролі, в якійсь подорожі. Мені в ній комфортно, гарно, зручно, чому ні. Але просто не треба це називати вишиванками», – уточнює художниця.

При цьому вона сподівається, що традиція вишивання з ростом комерції не зникне.

Чоловіки – прекрасні вишивальники
Анжеліка Рудницька

«Я впевнена, що українці не розучаться вишивати, але надзвичайно важливо, коли традиція передається від бабусі до онуки, від мами до доньки, до сина, тому що чоловіки – прекрасні вишивальники», –каже вона.

Загалом Рудницька переконана, що здатність зробити вишиванку закладена в кожному українцеві.

«Коли ви скаржитесь, що вишиванки надзвичайно дорогі і ви собі не можете дозволити – купуйте нитки і тканину і вишивайте самі вишиванки. Це буде найкраща, найдорожча, найунікальніша, найособливіша вишиванка, яку ви будете берегти як зіницю ока», – радить вона.

Дивіться також: Українські дівчата змагаються в конкурсі на кращий додаток до смартфону

Українські дівчата змагаються в конкурсі на кращий додаток до смартфону. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:19 0:00

Всі новини дня

Евакуація з Маріуполя – як волонтеру Денису Мініну вдається рятувати людей з окупації. Відео

У зруйнованій 6 жовтня багатоповерхівці в Запоріжжі був волонтерський склад Дениса Мініна. До 24 лютого він працював ведучим одного з українських телеканалів, а тепер став волонтером, який допомагає евакуювати людей з окупованого рідного Маріуполя.

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео

У Празі відкрили перший саміт Європейської політичної спільноти. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:11 0:00

«Протистояти злу важко, але ми знаємо, що правда перемагає» – з таким посланням прем'єр-міністр Чехії Петр Фіала відкрив перший саміт Європейської політичної спільноти у Празі – нового форуму практично усіх держав Європи, крім Росії. Яке ж місце у форумі відведено Україні?

Рафаель Ґроссі: позиція МАГАТЕ полягає в тому, що ЗАЕС - це український об’єкт

Генеральний директор Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ) Рафаель Гроссі на прес-конференції в аеропорту Відня після повернення з України, де він зі своєю командою відвідав Запорізьку атомну станцію. Австрія, 2 вересня 2022 року.

Голова міжнародної агенції з ядерної енергетики назвав Запорізьку АЕС українською, заперечуючи твердження президента Володимира Путіна про те, що станція тепер належить Росії.

"Позиція МАГАТЕ полягає в тому, що цей об’єкт є українським. Але я не вдаюся в коментарі щодо розвитку воєнних подій", – сказав голова МАГАТЕ Рафаель Ґроссі на прес-конференції в Києві після переговорів з президентом України Володимиром Зеленським.

За його словами, "це питання стосується міжнародного права". "Тут конфлікт, тут війна. Ми хочемо, щоб ця війна припинилася. Війна повинна припинитися негайно", – сказав голова МАГАТЕ.

У середу Путін підписав указ, згідно з яким Запорізька АЕС мала стати "федеральною власністю" РФ. Російські війська захопили станцію у березні, але на ній продовжував працювати український персонал, який, за словами Ґроссі, "працює в майже нестерпних умовах".

"Стрес, невизначеність, вони не знають, що може статися", – наголосив він.

Голова української державної атомної енергетичної компанії "Енергоатом" Петро Котін того ж дня заявив, що бере станцію під контроль і керуватиме нею з Києва після того, як російські військові затримали, а потім відпустили директора станції Ігоря Мурашова.

Міжнародне агентство з ядерної енергії закликало створити навколо станції демілітаризовану зону для того, щоб бойові дії не створювали ядерної небезпеки.

"Ми не змінюємо нашу лінію, ми продовжуємо говорити про те, що має бути зроблено, щоб, по суті, уникнути ядерної аварії на АЕС. Що все ще є дуже, дуже реальною можливістю", – сказав Ґроссі у Києві.

Як заявив голова МАГАТЕ, на даний момент організація не має "жодних ознак" того, що Росія намагається підключити станцію до російської мережі.

За його словами, перемикання з однієї мережі в іншу є складним технологічним процесом, на який потрібно багато часу і який би був помітний.

"Це потребує, може потребувати серйозної інфраструктурної роботи. Отже, ми б про це знали, ми б побачили, що якби щось відбувалося", – сказав Гроссі. - "У нас двоє співробітників (на станції), і ми збираємося збільшити групу до чотирьох".

Після поїздки до Києва генеральний директор МАГАТЕ планує вирушити до Москви, щоб досягти угоди щодо "зони ядерної безпеки та безпеки" навколо Запорізької АЕС.

Макрон: Європейська політична спільнота потрібна для обговорення спільної стратегії Європи. Відео

«Мета полягає в тому, щоб поділяти однакове розуміння становища, яке впливає на Європу і виробляти спільну стратегію.Це в наших інтересах - зустрітися тут і накреслювати разом наше майбутнє. Ось для цього і є Європейська політична спільнота», - заявив президент Франції Еммануель Макрон.

МВФ вчетверте погіршив прогноз для світової економіки

Крісталіна Георгієва під час виступу в Джорджтаунському університеті в четвер.

Міжнародний валютний фонд вчетверте погіршив прогноз світової економіки на наступний рік. Нові оцінки буде оприлюднено в Світовому економічному прогнозі, який Фонд опублікує наступного тижня, заявила директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.

Раніше Фонд прогнозував зростання економіки світу на 2,9% в 2023 році. На 2022 рік прогноз зростання залишається незмінним - на рівні 3,2%.

В 2021-222 роках світова економіка рухалась від ні на що не схожої кризи - пандемії - до іншого безпрецедентного шоку - війни", - твітує Георгієва.

Світова економіка втратить 4 трильйони доларів випуску від теперішнього часу до 2026 року, що еквівалентне економіці Німеччини, поділилась оцінками МВФ Георгієва у виступі в Джорджтаунському університеті в четвер.

Промова прозвучала перед засіданням Світового банку та МВФ, запланованим на наступний тиждень.

Більше

XS
SM
MD
LG