Спеціальні потреби

Актуально

У чому полягає різниця між Байденом та Трампом щодо міжнародної політики США? - огляд

Кандидати в президенти США від конкуруючих політичних партій, президент Дональд Трамп та колишній віце-президент Джо Байден мають різні погляди на те, як Сполучені Штати повинні ставитися до решти світу. На базовому рівні розбіжності очевидні, якщо порівняти гасло Трампа "Америка передусім!" з тим, що Байден проголошує підтримку ширшій міжнародній співпраці.

Ось декілька основних сфер, які ілюструють відмінності у підходах кандидатів до зовнішньої політики США.

НАТО

Трамп почав критикувати Альянс під час виборчої кампанії 2016 року, вимагаючи від інших членів НАТО збільшити свої оборонні витрати. Деякі країни досягли цільових показників НАТО, встановлених у 2014 році ще до вступу Трампа на посаду, але багато з них цього не зробили, і на початку 2020 року Трамп вивів з Німеччини 12 000 військових, звинувативши її у використанні США.

Під час дебатів у червні 2019 року Байден назвав НАТО "найбільш значущим альянсом в історії Сполучених Штатів" і попередив, що "він розвалиться", якщо Трампа буде переобрано. Колишній віце-президент хоче зробити пріоритетом відновлення міжнародних партнерств.

Росія

Байден пообіцяв вимагати від президента Росії Володимира Путіна відповідей щодо втручання Росії у вибори в США та інших дій.

"Я не розумію, чому цей президент не хоче протистояти Путіну, коли він фактично платить за вбивство американських солдатів в Афганістані, коли він займається діяльністю з метою дестабілізувати все НАТО", - сказав Байден.

Трамп відкинув оцінку американських спецслужб, які вказали що Росія втручалася у вибори 2016 року, бажаючи його перемоги. Трамп назвав проблему, яка призвела до його імпічменту, "обманом" і "полюванням на відьом". Трамп каже, що санкції США проти Росії є підтвердженням сили його адміністрації.

"Ніхто не поводився щодо Росії жорсткіше, ніж Дональд Трамп", - сказав він.

Китай

Політика Трампа щодо Китаю еволюціонувала протягом президентства. Після прийняття китайського президента Сі Цзіньпіна на саміті у перші місяці перебування на посаді, відносини згодом переросли в торгову війну з ескалацією тарифів, перш ніж нарешті дійшли до першої фази торгової угоди у січні. У міру зростання пандемії в 2020 році Трамп звинуватив Китай у пандемії коронавірусу, одночасно наполягаючи на забороні популярних китайських програм TikTok і WeChat.

"Президент Трамп виступив проти Китаю і буде лишатись непохитним", - заявив віце-президент Майк Пенс під час жовтневих дебатів.

Байден виступає за жорсткішу позицію щодо питань прав людини в Китаї та ситуації в Гонконгу, одночасно здійснюючи тиск на Китай чере його торгові практики.

Претендентка на посаду віце-президента у команді Байдена, сенаторка Камала Гарріс, під час дебатів з Пенсом заявила, що адміністрація Трампа "програла цю торгову війну".

“Через це фермери зазнали банкрутства. Через це ми маємо рецесію у виробництві", - сказала Гарріс.

Іран

Байден був віце-президентом, коли США приєдналися до п'яти інших світових держав для підписання угоди 2015-го року з Тегераном, яка обмежувала ядерну програму Ірану в обмін на полегшення санкцій. Трамп вийшов з угоди, назвавши її "найгіршою угодою, яка будь-коли поставала у результаті переговорів", і запровадив нові санкції, які зашкодили економіці Ірану і підштовхнули його до збільшення своєї ядерної діяльності.

Байден заявляє, що буде прагнути знову приєднатися до угоди, за умови, що Іран повернеться до виконання вимог.

Ізраїль

Обидва кандидати підтримують підхід про співісування двох держав - Ізраїлю та Палестинської держави - у довготривалих зусиллях з встановлення миру між Ізраїлем та палестинцями.

Трамп є прихильником прем'єр-міністра Ізраїлю Біньяміна Нетаньяху і переніс посольство США в Ізраїлі з Тель-Авіва до Єрусалиму.

Байден критикував цей крок, але не планує його скасосувати. Він пропонує відкрити консульство США у Східному Єрусалимі для взаємодії з палестинцями.

Кандидат від Демократичної партії похвалив роль адміністрації Трампа в укладенні угод між Ізраїлем, Бахрейном та Об'єднаними Арабськими Еміратами щодо нормалізації відносин. Але Байден заявив, що Трамп все ще не мав "узгодженого плану зовнішньої політики", окрім того, що він визначив пріоритетом інтереси США.

Афганістан

Адміністрація Трампа досягла угоди з "Талібаном", відповідно до якої американські війська потрібно залишити до середини 2021 року, але у жовтні він написав у Твіттері, що хоче, щоб виведення було завершено до кінця 2020 року.

Байден окреслив більш обережний підхід, який базується на ситуації в Афганістані.

Північна Корея

Трамп провів два раунди переговорів з лідером Північної Кореї Кім Чен Ином і втретє зустрівся на міжкорейському кордоні в рамках спроби денуклеаризації Корейського півострова. Переговори не вилились у жодні зобов'язання, але Пхеньян не випробовував ядерну зброю чи міжконтинентальні балістичні ракети з 2017 року. Трамп каже, що вони з Кімом "мають дуже добрі відносини", і його адміністрація висловила сподівання на черговий саміт.

Позиція Байдена полягає у тому, що він не зустрівся б з Кімом без попередніх умов. Стратегія адміністрації Байдена полягала б у використанні санкційного тиску, щоб підштовхнути Кіма до переговорів.

Африка

Байден пропонує скасувати заборони на поїздки, які Трамп запровадив, коли він вперше вступив на посаду, в тому числі і заборони, які серйозно вплинули на кілька переважно мусульманських держав, включно з Нігерією, Суданом і Сомалі. Трамп захищав заборони, які неохідні для національної безпеки.

Стратегії відносин з африканськими державами обох кандидатів включать підтримку економічного розвитку, а також роботу з молодими лідерами континенту та членами африканської діаспори.

Центральна Америка

Адміністрація Трампа уклала угоди у 2019 році з Гватемалою, Сальвадором та Гондурасом, які вимагають, щоб мігранти до Сполучених Штатів спочатку шукали притулку в цих країнах. Якщо вони прибудуть до американсько-мексиканського кордону, не зробивши цього, їх повернуть назад. Радник Трампа Стівен Міллер заявив, що під час другого терміну Трампа, його адміністарція прагнутиме до подібних домовленостей з іншими країнами.

Байден критикував "драконівську імміграційну політику Трампа", спрямовану на скасування наших законів про притулок та біженців", і заявив, що відновить певні програми допомогу регіону, з метою підштовхнути тамтешні уряди зменшити кількість мігрантів, які подорожують на північ.

За адміністрації Трампа кількість біженців, прийнятих до Сполучених Штатів з усього світу, впала з приблизно 85 000 за останній рік президентства Барака Обами до 15 000 цього року. Державний департамент заявив, що останні обмеження необхідні для "безпеки та добробуту американців, особливо у світлі триваючої пандемії COVID-19".

Байден пообіцяв різко змінити тренд, збільшивши ліміт до 125 000.

Багатосторонні зусилля

Пріоритетність інтересів США, яку сповідує Трамп призвела до відходу від кількох міжнародних угод, включно із його рішенням залишити Паризьку угоду про клімат, скоротити фінансування Всесвітньої організації охорони здоров'я та вийти з Транстихоокеанського партнерства.

Байден підтримував і Паризьку угоду, і ТТП протягом перебування на посаді віце-президента і буде прагнути приєднатися до них знову, та відновити фінансування ВООЗ.

Дивіться також: Covid-19 інсталяція “В Америці як це могло статися” вшановує 228 тисяч померлих

Covid-19 інсталяція “В Америці як це могло статися” вшановує 228 тисяч померлих. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:29 0:00

Всі новини дня

Голос Америки в Ізюмі. Відео

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

Українські чиновники оголосили в п'ятницю, що понад 400 тіл було ексгумуванно із місця масового поховання поблизу Ізюма Харківської області, звідки російські війська нещодавно відступили у результаті українського контрнаступу.

Спроба швидко зміцнити фронт, здобути лояльність тих у Росії, хто підтримує війну. Навіщо Путіну мобілізація, розмірковують аналітики

Фото: Російська поліція затримує протестувальників, які виступили проти мобілізації, Санкт-Петербург, Росія, 24 вересня 2022 року. В суботу акція протесту проти мобілізації пройшла і в Москві.

Минулого тижня російський президент Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію в країні, а в суботу підписав зміни до Кримінального кодексу, які посилюють покарання за неявку на службу, дезертирство, мародерство, тощо.

В Росії відбулись протести проти мобілізації, на кордонах на виїзд з країни вилаштувались черги, а авіаквитки з Росії швидко розкуповували. Цього тижня протести відбулись в Дагестані, Бурятії, на тлі повідомлень про те, що російська влада найбільш активно мобілізує національні меншини. В суботу протести проти мобілізації відбулись в Санкт-Петербурзі та Москві.

Український президент Володимир Зеленський звернувся до росіян: "Ми бачимо, що люди в Дагестані, в Бурятії, в інших національних республіках і областях Росії розуміють, що їх просто кинули. Кинули на смерть", - заявив він. У вечірньому відеозверненні 23 вересня Зеленський закликав мешканців окупованих територій України ховатись від мобілізації, саботувати її і за першої нагоди - переходити на українські позиції.

Своїм рішенням про мобілізацію Путін показав, що він не збирається відступати у війні проти України, говорить професор британського Kings College Сем Грін в інтерв'ю New Yorker.

Успішний контрнаступ в Україні у минулі тижні викликав невдоволення серед оглядачів в Росії, але це не був протест проти війни, вказує Грін, а, скоріше, оглядачі хотіли б щоб Росія билася більше. "Путін відчув, що він має відповісти на це. Йому потрібна прихильність цих людей", - вказує Грін.

Він, однак, заявляє, що здобувши прихильність тих, хто хотів би бачити більш активні бойові дії Росії, Путін ризикує створити опозиційних рух, особливо серед молоді, яка раніше утримувалась від критики війни.

Путін сподівається, що мобілізація, яка має залучити 300 000 людей до лав російських збройних сил, вплине на ситуацію на фронті, кажуть аналітики.

Російське військо в розпачі намагається кинути більше людей, що пройшли мінімальне тренування, на фронт, вважає Майкл Кофман, аналітик Центру воєнно-морського аналізу США.

Як видається, початково мобілізовані пройдуть два тижні навчань, твітує Майкл Кофман, посилаючись на різні джерела. Він вважає, цей час "надзвичайно коротким, особливо з огляду на те, що процес фактично більше схожий на поступову загальну мобілізацію. Це вказує на відчайдушні спроби російського війська стабілізувати лінію, кидаючи людей на фронт".

В здатності Росії швидко навчити 300 000 мобілізованих сумнівається колишній командувач сил НАТО Марк Гертлінг. Він ділиться своїми враженнями від двох візитів на базові тренування солдатів в Росії.

"Це було жахливо, - твітує Гертлінг. - Ознайомлення, а не кваліфіковане навчання з рушницями, початкова перша допомога, дуже мало симуляціх із збереження ресурсів і ... найбільш важливо... жахливе керівництво "сержантів навчання".

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Україна просить скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН через «референдуми» на окупованих територіях 

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію.

Посол України в ООН звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням про термінове засідання для обговорення голосувань щодо анексії, які проводяться на контрольованих Росією частинах України.

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію, повідомляє кореспондентка Голосу Америки в ООН Маргарет Бешер.

У п’ятницю російська окупаційна влада розпочала проведення так званих "референдумів" у контрольованих Росією регіонах України. Україна, НАТО та союзники висловили обурення діями Кремля і назвали це незаконною спробою анексувати території та ескалацією.

Президент США Джо Байден заявив, що ці "референдуми" є "хибним приводом для спроби силової анексії частин України, шляхом зухвалого порушення міжнародного права, включаючи Статут ООН".

Американський президент запевнив, що США відкинуть будь-який сфабрикований результат, який оголосить Росія, а також заявив, що підтримка України триватиме.

На думку деяких західних аналітиків, якщо Росія дійсно анексує окуповані території, Захід на рівні ООН реагуватиме швидко. Дипломати розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки, мовиться у дослідженні брюссельської міжнародної аналітичної групи Crisis Group.

Американські хасиди вчать українську і збираються до Умані, попри воєнні загрози

Cурмити у шофар, баранячий ріг, є частиною єврейських ритуалів біля могили рабина Нахмана, правнука засновника хасидизму, у місті Умань, за 200 кілометрів на південь від столиці України Києва,  17 вересня 2009 рік.

На свято Рош ха-Шана, єврейський новий рік, помолитися у святі місця хасидів до Умані збираються тисячі прочан з Америки, попри загрози війни та попередження американського уряду утриматися від поїздок в Україну.

Американський щоденник New York Post пише про те, що ніякі загрози не зупинять представників місцевої хасидської громади на шляху до могили праведника їхнього релігійного руху кінця ХVІII – початку XIX століття, рабина Нахмана з Брацлава.

«Володимир Путін, можливо, подвоїв свою останню серію ядерних загроз у війні проти України, але це не перешкодить побожним американським євреям поїхати в Умань на Рош ха-Шана», – пише кореспондент New York Post.

Свято приходу нового, 5783 року за єврейським календарем, починається в неділю, 25 вересня на заході сонця і закінчується з заходом сонця у вівторок, 27 вересня. У минулі роки на гучні святкування до Умані з’їжджалося до 50 тисяч вірян. Нині, за словами кореспондента газети, який посилається на організаторів, очікується близько 25 тисяч прочан.

За словами речника Міністерства закордонних справ Ізраїлю Алона Лаві, тільки з Ізраїлю вже прибуло близько 4000 паломників і очікується, що їхнє число зросте до 5000.

Як повідомляє New York Times, оцінити кількість прочан, які прибувають до Умані, важко цього року, бо прямих літаків немає і прочани добираються через сусідні країни: Польщу, Румунію, Молдову.

Тих, хто планує подорож до центральної України, не відлякують не лише бойові дії в країні, але і складність самої поїздки і її вартість.

Зараз подорож з Нью Йорка до Києва триває щонайменше 35 годин, кажуть відвідувачі, які нещодавно повернулися з України.

До Умані прочанам доведеться добиратися кілька днів. Якщо раніше Йоель Ґлік, художник зі штату Нью-Йорк міг прилетіти до Києва і звідти їхати на орендованому авто прямо близько 200 км до Умані, то тепер йому доводиться летіти через Краків, а далі добиратися на таксі до кордону, який потрібно переходити пішки, і знову на таксі до Умані.

Як каже прочанин в коментарі для New York Post, для нього і двох його синів кілька днів в Умані обійдуться у п’ять тисяч доларів.

Також на перешкоді святкуванням, які тривають цілу ніч, може стати комендантська година, яка у воюючій країні триває з 11 вечора до 5 ранку. Найголовніші молитви напередодні свята промовляються між 2-ю і 3-ю годиною ночі, пояснюють прочани.

Деякі американські євреї, в родинах яких ще говорили російською мовою, кажуть, що вивчають кілька фраз українською, щоб «не завдавати болю» місцевим українцям нечутливою поведінкою.

При цьому сама газета публікує мапу України без території окупованого Криму.

Державний департамент США не рекомендує американцям подорожувати в Україну, пояснюючи, що не може забезпечити там їхню безпеку. Тим, хто попри все, збирається до воюючої країни, Держдепартамент рекомендує «скласти заповіт», «залишити зразки ДНК у лікаря» і «розробити власний особистий план безпеки» перед поїздкою в Україну.

Раніше цього місяця МЗС Ізраїлю попередило своїх громадян не їздити в Україну.

Посольство України в Ізраїлі також просить прочан залишитися цього року вдома. У своєму дописі у Facebook від 11-го вересня посольство попередило, що російська армія продовжує обстрілювати густонаселені райони, а одну з ракет було збито неподалік Умані.

«Росія може все втратити і нічого не виграє». Західні аналітики про російські погрози ядерною зброєю

Україна та її партнери «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна» і, ймовірно, не схиляться перед новими», кажуть аналітики.  Фото: міжконтинентальна балістична ракета в Росії (Russian Defense Ministry Press Service via AP)

Українська армія продовжує контрнаступ на північному сході та півдні, щоб звільнити території, контрольовані росіянами, незважаючи на так звані «референдуми», організовані російською окупаційною владою.

«Україна відкидає погрози Москви анексувати територію та захищати її як російську землю», – пише кореспондент газети New York Times (NYT).

Газета цитує президента України Володимира Зеленського, який заявив, що не має наміру сповільнювати контрнаступ проти російської армії.

NYT повідомляє, що в суботу, коли російська окупаційна влада проводила другий день голосування в чотирьох регіонах України, бої тривали у Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях.

Українська армія заявила в суботу, що за минулу добу українські військові підірвали російські танки і артилерійські установки, збили літак і гелікоптер, повідомляє NYT. Газета посилається на повідомленняукраїнського штабу, в яких йдеться, що у п'ятницю та вранці суботи українські військові знищили 8 танків, 11 одиниць бронетехніки та 6 артилерійських систем. Газета зазначає, що власні втрати українська армія не розголошує, а її заяви неможливо було незалежно перевірити в умовах бойових дій.

Референдуми, як очікується, завершаться спробою анексії території, більшої за Португалію, пише NYT. Газета нагадує, що західні офіційні особи назвали ці референдуми «фіктивними», але сам факт їхнього проведення, викликав занепокоєння в західних країнах.

Оглядачі пояснюють, що анексувавши цю територію, Москва могла б твердити, що напад на Херсонщину, чи Донеччину є рівносильним нападу на саму Росію, для захисту якої керівництво Росії, за словами президента Росії Володимира Путіна, готово використати усі засоби, включно з ядерною зброєю.

Президент Росії Володимир Путін наполягав, що загроза захистити те, що можна назвати російською землею після анексії, «не є блефом».

NYT посилається на слова аналітиків, які кажуть, що Кремль піднімає ставки перед обличчям програшу в останньому українському контрнаступі.

«Путін зробив багато ставок», – каже в інтерв’ю газеті Кліфф Купчан, голова вашингтонської компанії Eurasia Group, що займається оцінками політичних ризиків. Якщо Росія анексує територію, яку вона лише частково контролює в чотирьох українських провінціях, і Україна продовжить просуватися, «ми опинимося в абсолютно новому світі», –вважає експерт.

Брюссельські аналітики з міжнародної Crisis Group погоджуються, що війна проти України входить у нову фазу. «Після значних перемог українських військ на півдні Херсонської та північному сході Харківської областей Москва дала зрозуміти, що у відповідь піде на ескалацію, а не на компроміс», – мовиться у статті, опублікованій на сайті організації у п’ятницю.

Аналітики наголошують, що мобілізація та погрози застосування ядерної зброї, на думку Путіна, «можуть підкорити Україну його волі та змусити Захід відступити». Але розрахунок явно не виправдовується, кажуть вони.

«Війська, які мобілізуються, навряд чи зможуть змінити хід битви, особливо враховуючи час, потрібний армії, щоб їх належним чином підготувати», – кажуть вони. А Україна та її західні прихильники «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна і не виявляють жодних ознак схилитися перед новими».

Ця позиція, на думку аналітиків, є правильною. Вони вважають, що країни НАТО повинні і надалі балансувати між підтримкою України зброєю та коштами та уникненням ескалації через риторику чи практичні кроки, які живлять наратив Путіна про те, що він воює зі Заходом.

Таким чином, у Росії залишиться простір для пошуку врегулювання, «якщо вона зрозуміє, що зазнала невдачі і в цій останній спробі отримати перевагу».

Аналізуючи можливість використання ядерної зброї, європейські аналітики кажуть, що у «небезпека ядерної ескалації реальна», але у випадку завдання ядерного удару, «Росія може все втратити і нічого не виграє».

«Ядерні удари у відповідь на українські контратаки не мають військового сенсу. Вони також створили б радіаційний ризик для російських військ і самої Росії», – пояснюють аналітики.

Ба більше, ядерний удар, на їхню думку, ймовірно, є єдиною дією, яка могла викликати «пряму відповідь Заходу».

Кремль може піти на такий сценарій, якщо бачитиме загрозу своєму існуванню, вважають аналітики. «За відсутності такої загрози Москва, схоже, усвідомлює, як такі кроки обернуться для неї катастрофічними наслідками».

Європейські експерти з безпекових питань кажуть, що навіть у відсутності гострої ядерної загрози зараз, «наступні тижні та місяці будуть небезпечними».

Рішення Кремля піти на ескалацію, а не шукати угоди, у поєднанні з продовженням риторики Путіна про конфлікт із Заходом і неонацистами в Києві вказують на те, що він готовий йти далі, «намагаючись запобігти військовому провалу, якого він явно боїться». Але, чим довше триватиме війна без пропивів для Росії, тим важче буде Кремлю підтримувати наратив про те, що він досяг своїх цілей, кажуть дослідники.

Якщо Росія дійсно анексує окуповані території, захід, на думку аналітиків, реагуватиме швидко – дипломати готові шукати підтримки територіальній цілісності України в ООН, і розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки.

«Додаткові військові невдачі можуть зрештою змінити розрахунки Москви та зробити її більш відкритою для врегулювання, прийнятного для України», – сподіваються аналітики.

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG