Спеціальні потреби

Актуально

Вибори у Білорусі навряд чи дадуть нового президента, але зміни в країні незворотні

У неділю, 19 грудня, у Білорусі відбудуться президентські вибори. Головний претендент, як і попередні три президентські виборчі кампанії, – Олександр Лукашенко. Колишній голова колгоспу, який став президентом у 1994-му році, вніс зміни до Конституції, відмінивши граничну кількість президентських термінів.

Хоча під час цих виборів не має головного – інтриги щодо можливого переможця – експерти, з якими розмовляв «Голос Америки», бачать у цій кампанії помітні зміни, які відрізняють її від попередніх. По-перше, під час цих виборів зареєстровано аж дев'ять опозиційних кандидатів. Найбільш популярні серед них троє – колишній дипломат Андрій Санніков, поет Володимир Некляєв та економіст Ярослав Романчук. Голова Білоруської асоціації журналістів Жанна Литвина помітила чергу і інших позитивних зрушень:

«На певних етапах виборчої кампанії у нас не було фактів брутального тиску на кандидатів. Усі бажаючи, хто зібрав по 100 тисяч голосів, зареєстровані. Була можливість кожному кандидату виступити по годині на телебаченні, по годині на радіо, використати чотири державні газети для публікацій своїх програм».

Але всі ці зміни – більш косметичні. Литвина каже, що підрахунок голосів залишається повністю під контролем влади:

«Сутність виборчої кампанії не змінилася. До виборчих комісій, які будуть займатися підрахунком голосів, ввійшло менше 1% представників від опозиції. Рахувати голоси комісії будуть так, як це треба владі».

У четвер два лідери опозиції – Андрій Санніков та Володомир Некляєв – зібрали своїх прихильників на головній площі Мінська, засуджуючи проведення виборів та закликаючи їх вийти на вулиці, коли почнеться підрахунок голосів.

«Примусове дострокове голосування, шантаж, погрози – все готується, щоб у нас знову вкрасти голоси, – заявив зі сцени Андрій Санніков. – Але ми не дозволимо цього зробити. Народу потрібен вибір, Європі потрібна вільна Білорусь. Росії потрібна вільна Білорусь. І ми відстоїмо свободу. Ми проголосуємо за свій вибір, а 19-го о восьмій вечора відстоїмо свою перемогу».

Утім, наявність аж дев'яти кандидатів також не сприяє перемозі опозиції. Інша причина – домінування державних ЗМІ у медіа-просторі країни. Ці ЗМІ, які, на думку Литвиної, виконують пропагандистську функцію в державі, довгий час не приділяли уваги виборчій кампанії.

«Складалося враження, що вибори десь на периферії, – каже Литвина. – Країна танцювала разом із Міжнародним конкурсом бального танцю. Країна співала разом із Євробаченням і тими талановитим дітьми, які приїхали до Білорусі. Потім був період, коли пішли виступи кандидатів у прямому ефірі. Стало зрозуміло, що це населення дратує. І ця пропагандистська машина розгорнулася на повну потужність і зайнялася дискредитацією».

І хоча незалежний моніторинг показує, що в суспільства є потреба і бажання отримувати альтернативну від державної інформацію, незалежні мас-медіа дуже слабкі та мають чисельні проблеми, аби протистояти потужним державним ЗМІ.

«Ми маємо велику проблему, пов'язану з розповсюдженням недержавних суспільно-політичних видань. 13 видань не можуть ані вільно розповсюджуватися за передплатою, ані вільно продаватися в кіосках. У нас дуже серйозна проблема доступу до інформації. Також існує проблема з акредитацією журналістів. Ось цей інститут, який у всьому світі сприяє створенню кращих умов для журналістів при збиранні інформації, при виконанні професійних обов'язків, в Білорусі цей інститут використовується як засіб контролю. Понад 20 журналістів за останні півтори року отримали попередження від прокуратури за незаконну діяльність без акредитації в інтересах закордонного засобу масової інформації», – наводить приклади білоруський журналіст.

Інтернет все ще залишається переважно вільним від цензури. Але це почало змінюватися. На початку лютого цього року був підписаний указ Президента «Про засоби з удосконалення використання національного сегменту мережі Інтернет», суть якого, на думку Литвиної, зводиться до введення контролю над Інтернет-простором. Відвідувачі Інтернет-кав'ярень зобов'язані показувати паспорт, а доступ до певних сайтів заблокований. Влада це пояснює необхідністю боротьби з наркоманією та тероризмом.

І хоча політичні зрушення повільні, непевні, а деякі навіть негативні, в економіці Білорусі спостерігається певний рух до лібералізації. Науковий співробітник Центру соціально-економічних досліджень у Варшаві Олександр Чубрик звертає увагу на покращення умов ведення бізнесу в країні: було відмінено ліцензування певних видів діяльності, значно спрощена система реєстрації нового бізнесу, обмежені перевірки підприємств, знижені податки тощо. За рейтингом Світового банку «Оцінка бізнес-регулювання», протягом 2009-го року Білорусь посунулася з 115-го місця на 85-те. За даними цього року, Білорусь посідає 68-ме місце зі 183 країн і вже другий рік поспіль входить в десятку країн, що найактивніше реформуються. (Утім, не можна говорити про стрибок цього року, оскільки через зміну методології дослідження, 85-те місце у 2009-му році перетворилося на 64-те).

«Одне із завдань, яке ставить перед собою білоруська влада – це входження у 30 країн із найкращими умовами ведення бізнесу згідно з рейтингом Світового банку, – пояснює Олександр Чубрик. – І Білорусь дійсно досягла значного прогресу. Спочатку реформи, які відбувалися у цій сфері, носили косметичний характер і це все одно дозволяло підніматися верх. Але зараз ми дійшли до такого моменту, коли були зроблені реальні речі».

Чубрик пояснює це тим, що аби перед кожними виборами життя в білорусів покращувалося, режиму Лукашенко потрібні гроші:

«Протягом останніх років білоруси стали значно багатші. Чому? Тому що владою постійно, починаючи з 1999-2000-го років, здійснюється такий політико-діловий цикл. Це означає, що електоральний рейтинг президента і рівень реальних доходів населення тісно пов'язані. Чим ближче до виборів, тим швидше зростають доходи, зарплати, пенсії».

Експерт каже, що до 2007-го року це забезпечувалося за рахунок дружби з Росією:

«Протягом довгого часу Білорусь отримувала реальну підтримку від Росії у формі низьких цін на нафту, дешевого газу. Плюс до всього російська економіка досить динамічно зростала і для білоруської економіки це був дуже серйозний ринок збуту. А у 2007-му році Білорусь зіштовхнулася з тим, що Росія почала піднімати ціни на газ. Ціни на нафту теж стали не такими сприятливим. На цих виборах додалася ще економічна криза. Ми підійшли без усіх традиційних джерел економічного зростання. Для того, щоб далі піднімати рівень життя, протистояти зовнішнім викликам стали необхідні внутрішні реформи. Найбільше через падіння російської економіки та падіння експорту до Росії постраждали працівники державних підприємств. Хтось втратив роботу, хтось пішов у вимушену відпустку. Виникло питання, що робити з цими людьми? Їм треба надати можливість для зайнятості. І ці можливості відкриває новий приватний сектор. Якщо ви звернете увагу, то найбільші реформи відбулися саме у сфері малого бізнесу».

Наслідком цих реформ став приплив інвестицій в країну, пік якого, як очікується, ще попереду, коли почнеться приватизація великих державних підприємств; зародження середнього класу, незалежного від державної зарплати; більш активне співробітництво уряду з міжнародними фінансовими організаціями, а також звернення влади за порадою та за політичним консультуванням до організацій громадянського суспільства, у першу чергу аналітичних центрів.

І хоча всі ці реформи у значній мірі викликані намаганням існуючого режиму втриматися при владі, експерти переконані, що економічна лібералізація сприятиме політичній лібералізації. І якщо навіть ім'я президента не зміниться, існують надії, що Білорусь все одно стане іншою країною.

Всі новини дня

Ердоган поговорив з лідерами Швеції та Фінляндії про їхні заявки на вступ до НАТО

Президент Туреччини Реджеп Ердоган. Фото зроблене 14 червня 2021 року, REUTERS/Yves Herman

Президент Туреччини Реджеп Ердоган провів телефонні переговори із лідерами Швеції та Фінляндії в суботу, 21 травня. Він також говорив із генеральним секретарем НАТО.

Ердоган повторив своє занепокоєння що Швеція та Фінляндія буцімто підтримують терористичні організації. Туреччина заявляє про те, що в Швеції і Фінляндії переховуються люди, пов’язані з Робочою Партією Курдистану (РПК), яку Анкара, а також США і ЄС вважають терористичним угрупованням.

За словами Ердогана, Туреччина очікує від Швеції конкретних кроків для вирішення проблем. Він також заявив, що очікує зняття Швецією ембарго на експорт зброї, накладеного на Туреччину після вторгнення країни в Сирію в 2019 році. Прем’єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон заявила, що вдячна за телефонну розмову і сподівається на зміцнення двосторонніх відносин із Туреччиною: «Швеція вітає можливість співпраці у боротьбі з міжнародним тероризмом, а також підтримує внесення РПК до списку терористів», - наголосила Андерссон.

Ердоган висловив занепокоєння щодо «відсутності боротьби із терористичними організаціями» і у ромові з президентом Фінляндії Саулі Нійністе. Президент Фінляндії заявив, що провів «відкриті й прямі» переговори з Ердоганом і погодився продовжити тісний діалог.

Нагадаємо, що раніше після зустрічі голів МЗС країн НАТО у Берліні 15 травня держсекретар США Ентоні Блінкен висловив рішучу впевненість, що Фінляндія та Швеція будуть прийняті до Альянсу, попри деякі заперечення Анкари.

18 травня Швеція та Фінляндія подали заявки на членство в НАТО. Цей крок привітав президент США Джо Байден, прем'єр-мініcтр Канади, лідери інших країн.

Очікуються, як повідомляв Голос Америки, що процес схвалення заявок може тривати кілька тижнів, а тоді, у разі згоди представників усіх 30-ти країн - членів НАТО, має відбутися підписання протоколу про вступ.

Далі країни альянсу повинні ратифікувати документи, що може тривати кілька місяців, але деякі країни вже заявили, що прагнутимуть завершити ратифікацію до того, як парламенти розійдуться на літні канікули.

Важливим етапом у процесі вступу Фінляндії та Швеції в НАТО буде планований на кінець червня саміт альянсу у Мадриді в Іспанії.

Дивіться також: Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео

Швеція, Фінляндія та НАТО: чого чекати далі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:10 0:00

"Мистецтво дарує життя": українських дітей привезуть на лікування до США

На фото: Максим Мельник, власник Sofia-A Gallery привіз на благодійний аукціон 35 творів українських художників. Український дім, Вашингтон, США 20 травня 2022.

Доброчинний аукціон зі збору коштів для дітей, які постраждали від війни в Україні, пройшов у п’ятницю, 20 травня, у приміщенні Українського дому у Вашингтоні.

На аукціоні українського сучасного мистецтва "Мистецтво дарує життя: Україна" виставили 35 творів українських художників, які до Вашингтона привезли київські галереї Sofia-A Gallery та Artfira Gallery.

«Приємна розмова» Віктора Чауса - перша картина, яку організатори виставили на аукціон. ЇЇ придбала віце-президентка Світового банку Стефані Фон Фрідбург. «Діти зображені на картині неймовірно красиві», - сказала Стефані, додавши, що українські діти також заслуговують на мирне життя.

«Приємна розмова» - Віктор Чаус
«Приємна розмова» - Віктор Чаус

За цю картину вона заплатила трохи вище $1000 - стартової ціни більшості виставлених робіт.

Згодом за деякі з творів розгорілася справжня боротьба. Організатори не сумніваються, що їм вдасться продати всі картини та зібрати щонайменше $100 000.

«Це допоможе привезти дітей до Америки на лікування: реабілітацію та протезування. Є підтримка як від Державного департаменту США, так і лікарень у Вашингтоні», - сказав представник Artfira Gallery Олесь Демко у коментарі Голосу Америки.

За інформацією Українського дому, майже 75% робіт Sofia-A Gallery вже продано. Решта - виставлені на віртуальний торг.

Мистецький аукціон - один з багатьох благодійних заходів, які проводяться в Українському домі з початку війни Росії в Україні, щоб допомогти зібрати кошти для постраждалих дітей і родин. "Ми бачимо, що через мистецтво, ми можемо це зробити значно швидише. Ми маємо гарний відгук", - сказала посолка України у США Оксана Маркарова.

Український дім також став офіційним партнером програми "United 24", яка має на меті "консолідувати міжнародні зусилля, спрямовані на надання підтримки Україні в захисті незалежності, територіальної цілісності та суверенітету."

Дивіться також: Ентоні Блінкен обговорив питання продовольчої безпеки із українськими дипломатами. Відео

Росія заборонила вʼїзд трьом покійним сенаторам США

Сенатор від Республіканської партії Джон Маккейн, нині покійний. Фото зроблене 7 червня 2017 року. AP/Susan Walsh

Росія заборонила вʼїзд для майже 1000 американців включно із президентом США Джо Байденом та віце-президенткою Камалою Гарріс у відповідь на американську підтримку України та санкції США проти Росії. Список громадян США, яким Росія заборонила вʼїзд було опубліковано в суботу, 21 травня, на сайті МЗС Російської Федерації. Офіційною причиною вказано "розпалювання русофобії".

Окрім президента США та віце-президентки вʼїзд у Росію заборонено для сина президента Хантера Байдена, держсекретаря США Ентоні Блінкена, міністра оборони Ллойда Остіна, директора ЦРУ Вільяма Бернса.

У списку з 963 американців, яким Росія заборонила вʼїзд, є також і колишні сенатори США - сенатори від Республіканської партії Джон Маккейн та Оррін Гетч, а також сенатор від Демократичної партії Гаррі Рід. Сенатор Маккейн загинув у 2018 році, сенатор Рід загинув у грудні минулого року, а сенатор Гетч – у травні цього року.

До списку також потрапив актор Морган Фріман. У російському МЗС заявили, що у вересні 2017 року Фріман записав відеозвернення «зі звинуваченням Росії у змові проти США та закликом до боротьби з країною».

Нагадаємо, шо у Сенаті зареєстрували резолюцію, що визнає Росію державою-спонсором тероризму. Співавтори документу - сенатори від обох партій, демократ Ричард Блументаль та республіканець Ліндсі Грем. У резолюції йдеться, що Сенат вважає дії уряду Росії за головування Володимира Путіна актами тероризму і закликає держсекретаря США визнати Росію державою, яка спонсорує тероризм.

Польща закликала розмістити постійні бази НАТО в країні 

Архівне фото: Прем'єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький, 25 березня 2022 року REUTERS/Wolfgang Rattay/File Photo

Польський уряд заявив про готовність побудувати бази для розміщення сил НАТО. Про це сказав прем'єр-міністр країни Матеуш Моравецький на безпековому форумі у Варшаві.

"В країнах східного флангу НАТО мають бути створені постійні бази союзників, - вказав Моравецький у четвер. - Польща готова побудувати такі бази на постійній основі, включаючи для підрозділів легкої піхоти", - наводять слова польського посадовця ЗМІ.

Після вторгнення Росії до України, НАТО значно зміцнило східний фланг в основному за рахунок ротаційних сил. Цього тижня посол США в Польщі Марк Бржезінські заявив, що наразі 12 600 американських військових перебувають на базах в Польщі. В країні перебувають, або скоро надійдуть бойові американські танки M1A2 Abrams, артилерійські системи HIMARS та винищувачі F-35, заявив посадовець під час події в американському центрі Атлантична Рада цього тижня, передає агенція USNI.

Польща продовжує надавати Україні військову, гуманітарну та економічну допомогу. Цього тижня Польща надала Україні значну кількість запчастин та боєприпасів для винищувачів Міг-29, пише одне з провідних польських видань Onet.

Німеччина планує надати Україні перші зенітні системи Gepard в липні

Зенітна система Gepard під час тренувань німецької армії у Мюнстері, Німеччина. Фото зроблене 20 червня 2007 року. Reuters/Крістін Харісіус

У липні Німеччина передасть Україні перші 15 зенітних самохідних установок Gepard, призначених для прикриття сухопутних сил від повітряних атак, повідомило інформаційне агентство Reuters, посилаючись на заяву речника Міністерства оборони Німеччини.

Міністерка оборони Німеччини Крістіне Ламбрехт повідомила про це міністрові оборони України Олексію Резнікову під час їхньої розмови по відеозв’язку, додав речник.

Gepard стануть одним із перших видів важких озброєнь, поставлених Німеччиною Україні. Раніше Берлін оголосив готовність передати Україні самохідні артилерійські установки.

Наприкінці квітня уряд Німеччини під тиском прихильників більш масштабної допомоги Україні вирішив виділити Києву сім самохідних артилерійських установок (САУ) і самохідні зенітні установки. Коли Україна отримає САУ, невідомо, хоча вже розпочалося навчання українських екіпажів, які воюватимуть на них.

Україна також має отримати достатньо боєприпасів для зенітних установок Gepard. У Німеччині їх зняли з озброєння кілька років тому. Значна їхня кількість перебуває в арсеналах Бундесверу.

Дивіться також: Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?

Студія Вашингтон. Яка військова допомога США вже вирушила в Україну?
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:57 0:00

Більше

XS
SM
MD
LG