Спеціальні потреби

Актуально

«Навіть відбитків не перевірили»: перші враження від «безвізу» у соцмережах

Політична карикатура Євгенії Олійник

«​Безвіз»​ запрацював і багато українців вирушили перевірити його чинність. Як же зустріла Європа перших українських мандрівників, у чиїх паспортах відсутні візи? Що про ситуацію розповідають громадяни України, що вже перетнули кордон?

Перші безвізові рейси пішли та «успішно приземлилися і пройшли паспортний контроль», розповідає міністр закордонних справ Павло Клімкін.

​«Жодних проблем наразі не виникало», – зауважує посол України у Чехії Євген Перебийніс.

«Навіть відбитків не перевірили, – розповідає про проходження кордону одразу ж після набуття чинності «безвізом» Віталій Галагола і додає: – Це однозначно #перемога».

​За словами користувачки Instagram karnizz_a, співробітниця угорської митниці була трохи спантеличена першим «безвізовим» паспортом: «Кудись з ним ходила: може, порадитись, а може, просто колегам показати». Але штамп врешті поставили «без зайвих питань».

​«Навіть не спитали куди й навіщо;)) А я ж довідку з ЖЕКу приготував (жарт);))» – коментує свій перший безвізовий досвід проходження кордону на цій же митниці інший користувач Instagram katatonia82.

«Перевірка зайняла десь більше ніж хвилин, – ділиться враженнями від проходження паспортного контролю у Швеції Сергій Барбу і додає: – Відбитки пальців не сканували. Запитали лише про бронь готелю. Достатньо було лише озвучити назву».​

​У декого складається враження, що «безвіз» поїхали перевіряти на собі практично всі:

​А хтось з цього навіть жартує:

​Але деякі не можуть повноцінно радіти, бо «бракує візового режиму з Росією»:

А хтось у жартівливій формі зауважує: тепер «наступна станція – НАТО»:

Політична карикатура Олексія Кустовського
Політична карикатура Олексія Кустовського

Софія Середа, Радіо Свобода

Всі новини дня

У Білому домі відреагували на нові масовані ракетні удари по Україні 

«Ці напади, яких, за попереднім підрахунком, було кілька десятків, є черговим нагадуванням, як Путін продовжує спроби поставити український народ на коліна та нагадуванням абсолютної брутальності ударів по явно цивільним мішеням. З єдиною метою – спричинити людські страждання. Він точно не цілиться по воєнних об’єктах», - заявив під час спілкування з журналістами 5 грудня радник зі стратегічних комунікацій Ради безпеки США Джон Кірбі.

Кірбі пообіцяв, що США продовжуватимуть надавати Україні все необхідне для захисту: «Ми у постійному контакті з українцями щодо їхніх потреб, не лише у питанні безпекової допомоги, але, як сказав минулого тижня держсекретар Блінкен, щодо надання додаткових ресурсів для їх енергетичної інфраструктури та роботи з європейцями, щоб надати більше обладнання та технічної допомоги».

Жорстокою стратегією назвала нові ракетні удари Росії по Україні посолка США в Україні Бріджит Брінк.

«Ще більше ракетних ударів по цивільній інфраструктурі по всій Україні, які чітко пояснюють жорстоку стратегію Росії: принести свою війну в кожен український дім. Як сказав держсекретар Блінкен: "Спроба Росії використати зиму як зброю — це варварство", - написала у себе в Твіттері дипломатка.

Вона запевнила, що США і надалі продовжуватимуть підтримувати Україну: «Нашим українським друзям: ми з вами, і ми продовжуватимемо забезпечувати протиповітряну оборону та підтримку енергетичної інфраструктури, яка вам потрібна для перемоги».

5 грудня війська РФ завдали чергового масованого удару по Україні. Повітряна тривога тривала три години.

Українські сили протиповітряної оборони змогли збити понад 60 із більш як 70 ракет, запущених Росією вдень 5 грудня. Про це у коментарі Радіо Свобода розповів речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат.

Блекаут: Як міжнародна спільнота допомагає України готуватися до перебоїв. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:12 0:00

Якщо не чути про F-16 чи Рatriot для України, це не означає, що це неможливо - полковник армії США у відставці Гамільтон. Інтервʼю

Українські військовослужбовці запускають ракету "Град" по позиціях російських сил біля Бахмуту. Фото зроблене 24 листопада 2022 року. Фото AP/Libkos

Російські сили продовжують зосереджуватись на напрямку Бахмута, виснажуючи там свої війська з кінця травня. Водночас через численні воєнні поразки Росія змінила свою стратегію і перейшла від спроб масованих і швидких наступів до бомбардувань критичної інфраструктури, намагаючись деморалізувати українців.

Контрнаступ України, підтриманий розширеною та прискореною допомогою США та союзників, продовжує витісняти російські сили з української території, хоча й меншими темпами. Однак ці нелегко досягнуті успіхи несуть із собою можливі виклики, - йшлось у нещодавньому звіті американського аналітичного центру "Атлантична Рада", про який писав Голос Америки. Удари по енергетиці, мобілізація нових російських військ, ядерні погрози - серед нагальних викликів України.

В американському Інституті дослідження війни (ISW) у звіті за 4 грудня наголошують, що «здатність України зберегти військову ініціативу та продовжити темп своїх поточних оперативних успіхів залежить від того, чи українські сили продовжуватимуть проводити послідовні операції протягом зими 2022-2023 року».

Про наступ на Бахмут, атаки на інфраструктуру, а також про підтримку Заходом України "Голос Америки" поспілкувався із полковником армії США у відставці, аналітиком Інституту дослідження зовнішньої політики Робертом Гамільтоном.

Впродовж 30-ти років Гамільтон служив в американській армії, зокрема й у Східній Європі, він також є автором багатьох статей та монографій з питань конфліктів і безпеки, фокусуючись на регіоні Євразії.

Олексій Коваленко: Бахмут зараз є однією з найгарячіших точок на передовій в Україні. Як ви оцінюєте ситуацію на цій ділянці фронту?

Роберт Гамільтон: В цілому я погоджуюсь з оцінкою Інституту вивчення війни. Думаємо, ми зараз вступаємо у фазу, коли наступальні маневри та швидкі територіальні захоплення будуть дедалі складнішими. Особливо з урахуванням змін погоди. Починається сезон, коли земля багниста, а маневрувати по бездоріжжю буде дуже важко. Так, Росія досягає певних успіхів навколо Бахмута, але я не думаю, що ми побачимо там масштабний наступ Росії. Я думаю, що будь-які успіхи у просуванні [російських сил] супроводжуватимуться великою кількістю жертв.

Протягом наступних кількох місяців ми, ймовірно, спостерігатимемо поступове та повільне повернення територій.
Роберт Гамільтон

ОК: Нещодавно генерал-лейтенант Бен Годжес прогнозував, що Україна незабаром відновить контроль над територіями, які були окуповані після 24 лютого. На вашу думку, чи можливе звільнення Маріуполя та інших тимчасово окупованих міст незабаром?

РГ: Думаю, це буде важко зробити у найближчій перспективі через причини, які я окреслив. Погода ось-ось буде, або вже є, несприятливою для наступальних маневрів. В якийсь момент земля замерзне, та навіть у такому випадку – на півдні України земля замерзає, а потім відбуваються відлиги, все вкриється багнюкою та просуватись буде значно складніше. То ж протягом наступних кількох місяців ми, ймовірно, спостерігатимемо поступове та повільне повернення територій.

ОК: Ви згадали важкі погодні умови. Чи будуть вони важчими для російських сил, аніж для української армії?

РГ: Думаю, [погодні умови будуть важчими] для російської армії. Росіяни знаходяться в кінці ланцюжка постачань, який Україна досить успішно перекриває багатьма способами впродовж війни. Вони нам продемонстрували, що російська логістика є їхнім слабким місцем. Їм потрібно забезпечувати свої сили зимовим спорядженням, не тільки для солдатів, а й оснащенням для бойових машин. Ми побачимо, наскільки Росії важко забезпечити все це.

ОК: Україна отримала численні зобов’язання від партнерів на постачання оборонного озброєння та енергетичного обладнання. Втім, поки не йдеться про ракети земля-повітря Patriot. Чи очікуєте ви, що Захід змінить підхід стосовно цих ракет, а потенційно – і щодо ATACMS та F-16?

Оскільки Україна продемонструвала здатність ефективно себе захищати та в багатьох випадках – повернути території, захоплені Росією, у США з’явився більший апетит постачати  ефективніші системи, які потребували більше часу для навчання.
Роберт Гамільтон

РГ: Думаю, швидше за все, США продовжуватимуть надавати ті речі, які вони вже надають, включно із NASAMS, декілька з яких вже в Україні. Думаю, ми побачимо більше таких поставок, оскільки Сполучені Штати мають їх запаси.

Ракети Patriot, на мою думку, є більш політичним рішенням. На початку багато аналітиків говорили, що такі системи як NASAMS і HIMARS потребують багато часу, щоб навчити військових їх використовувати. В перші дні війни було небажання їх надавати. Ми не знали, як довго триватиме війна. Оскільки Україна продемонструвала здатність ефективно себе захищати та в багатьох випадках – повернути території, захоплені Росією, у США з’явився більший апетит постачати ефективніші системи, які потребували більше часу для навчання. Змінилось розуміння того, що ця війна не закінчиться швидко, нам потрібно надавати Україні озброєння не тільки, щоб захистити себе, а й щоб повернути територію, захоплену російськими силами та перемогти у війні. Тож я скажу, що хоч ми і не чуємо про F-16 чи ракети Patriot зараз – це не означає, що це неможливо. Залежатиме від того, наскільки успішною буде Україна та як довго триватиме війна.

ОК: Росія здійснила серію ракетних атак на життєво важливу інфраструктуру та мирні міста України. Що можна зробити Україні та її союзникам, щоб захист від подібних атак був ефективнішим?

РГ: Потрібні поставки більшої кількості різних видів протиповітряної зброї та протиракетних систем, систем протидії дронам, які Захід вже надає Україні. Це життєво важливо. Росія змінила тактику та стратегію ведення війни, намагаючись поставити Україну на коліна. Націлюючись на інфраструктуру, намагаючись позбавити українців світла та води, щоб люди мерзли та голодували взимку. У збройному протистоянні із ЗСУ вони не досягли успіху, вони програють. Тому думаю, що це спроба для Росії змінити фокус війни із воєнного протистояння на далекобійні удари по енергетичній інфраструктурі, щоб спричинити більше болю. Щоб Україна, можливо, була готовою шукати рішення шляхом переговорів. Я не бачу жодних доказів, що це працює.

У збройному протистоянні із Збройними силами України, вони не досягли успіху, вони програють. Тому думаю, що це спроба для Росії змінити фокус війни із воєнного протистояння на далекобійні удари по енергетичній інфраструктурі, щоб спричинити більше болю.
Роберт Гамільтон

ОК: Як ви згадали – стратегія Росії значно змінилась зі спроб блискавичних захоплень до бомбардувань інфраструктури і відчайдушних спроб захопити Бахмут. Якою ви бачите стратегію Росії надалі?

РГ: Воєнна кампанія Росії зазнала невдач. Це спроби блискавичних та шокуючих захоплень, спроба взяти Київ за три-чотири дні, повалити уряд, все це було засноване на хибних припущеннях про спроможності України, про волю України до боротьби, волю протидіяти російським силам. Російські збройні сили зазнали невдачі, потім вони перейшли до війни на виснаження на сході, де вони сподівались, що із 300 тисячами мобілізованих солдат їм вдасться виснажити українські сили. Це теж провалилось.

Тому, думаю, що третій етап – спроби перевести війну з поля бою в домівки українців, виводячи з ладу електроенергію та водопостачання, збільшуючи рівень болю. Зараз це дійсно кампанія, спрямована на те, щоб завдати болю мирному населенню. Думаю, що в свідомості Кремля та Міноборони Росії це спосіб компенсувати невдалу воєнну кампанію.

ОК: Іран постачає Росії воєнне обладнання, включно із дронами-камікадзе. Чи можуть підтримка Ірану та Північної Кореї драматично змінити ситуацію для Росії?

РГ: Я не думаю. Ці іранські безпілотники-камікадзе, їх можна використовувати лише один раз, вони вражають ціль та вибухають. Тривалий час дрони мали перевагу як наступальна зброя. Проти них не було багато оборонних засобів. Війна в Україні змусила західні країни розробити системи протидії безпілотникам. Навіть за перші вісім-дев’ять місяців цієї війни вдалось досягти значного прогресу у протистоянні цим системам.

ОК: Нещодавно ви аналізували національну стратегію Джо Байдена. Чому, на вашу думку, війна Росії проти України стала таким шоковим моментом для американської національної стратегії?

РГ: З часів адміністрації Обами США намагались зробити певний поворот до Азії. Ідея полягала в тому, що ХХІ сторіччя стане азійським століттям, а Китай – єдиний виклик, потенційний конкурент для США. Росія не є і не може бути рівним конкурентом.

Тимчасова стратегія національної безпеки, оприлюднена у березні 2021 року, передбачала саме такий вид перебалансування зусиль на Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Росія в цьому документі згадувалась лише п’ять разів. Після повторного втручання Росії в Україну, коли вийшла повна версія стратегії національної безпеки Байдена, Росія згадувалась у документі 71 раз чи навіть більше. Ймовірно, більше ніж будь-яка інша країна в документі. Україна також займає важливе місце. В тимчасовому документі з національної безпеки вона не згадувалась взагалі, втім у новій стратегії вона згадувалась 32 рази.

Тож я вважаю, що відбулась фундаментальна переорієнтація у напрямку конфронтації та стримування Росії, визнаючи, що в довгостроковій перспективі Китай все ще є головним викликом для США, єдиним рівним конкурентом.

ОК: Говорячи про довгострокову стратегію національної безпеки США, де ви бачите Україну – як стратегічного союзника чи партнера по НАТО?

РГ: Думаю, теоретично, значно більше союзників НАТО погодились би з думкою про членство України в НАТО сьогодні, ніж до 24 лютого цього року. Пройшла переоцінка того, чим є Росія як супротивник, і що Росія готова зробити, щоб порушити європейську безпеку. Також спосіб, у який Україна себе захищала, стійкість, хоробрість та єдність, які продемонстрували українці, думаю, змінили думку у багатьох столицях НАТО.

НАТО має дочекатись стабільного політичного, військового та дипломатичного врегулювання війни, і потім вирішить, як і коли Україна приєднається до альянсу. Тим часом у НАТО мають продовжувати робити все, що вони робили і раніше – надавати всі можливі потужності Україні не тільки, щоб Україна могла захистити себе, а й повернути територію, окуповану Росією.

Дивіться також: Блекаут. Як міжнародна спільнота допомагає Україні готуватися до перебоїв в енергопостачанні. Відео

Блекаут: Як міжнародна спільнота допомагає України готуватися до перебоїв. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:12 0:00

Financial Times визнала Зеленського "людиною року" і застерегла - після війни доведеться відповідати на складні питання 

"Після закінчення бойових дій президент Зеленський зіткнеться з важкими питаннями щодо неспроможності підготуватись до війни перед повномасштабним вторгненням", - йдеться у статті Financial Times.

Британське видання Financial Times 5 грудня назвало людину року за своєю версією – нею став президент України Володимир Зеленський.

На думку редакції, президент України «став втіленням хоробрості та стійкості українського народу».

«Хоча багато українців до вторгнення в лютому вважали його жартом, аматором, який намагається впоратися з викликом на високій посаді, 44-річний Зеленський заробив собі місце в історії за надзвичайну демонстрацію лідерства та сили духу», – йдеться в матеріалі газети.

На думку Financial Times, 44-річний Зеленський – це повна протилежність президента Росії Володимира Путіна, який "одержимий відродженням імперії".

Газета порівнює Зеленського з колишнім прем'єр-міністром Великобританії Вінстоном Черчіллем, який виступив по радіо, щоб згуртувати свою країну під час Бліцу.

«Зеленський використовував соціальні медіа для невпинної кампанії за військову та фінансову підтримку Заходу, перетворюючи тяжке становище свого народу на моральний важіль впливу на лідерів у Європі та США. Він переконав європейців взяти на себе величезні витрати протистояння Путіну та запропонувати Києву шлях до членства в ЄС», - пише видання.

На думку авторів статті, рішення Зеленського залишитися в Києві на початку вторгнення замість того, щоб прийняти пропозицію США про евакуацію, стало одним із найважливіших моментів у війні, спонукавши українську армію та народ до опору.

Видання також відзначає мужність української нації.

«Зеленський також став втіленням мужності та стійкості українського народу в боротьбі з російською агресією. Саме з цих причин Financial Times обрала Зеленського людиною року», - йдеться у матеріалі.

Разом з тим, видання зазначає, що після закінчення бойових дій президент Зеленський зіткнеться з важкими питаннями щодо неспроможності підготуватись до війни перед повномасштабним вторгненням.

«Служби безпеки не мінували та не підривали мости вздовж ліній атаки Росії з півночі та півдня, що призвело до швидкого та легкого захоплення путінськими військами великих смуг території», - пишуть автори статті і додають заяви Зеленського, що Київ не мав специфічних даних, що російських напад станеться з того чи іншого напрямку.

Автори згадують в матеріалі і почуття гумору президента Зеленського, який «попри абсолютне зло російської війни знаходить моменти для гумору так само, як мільйони українців знаходять розраду, обмінюючись мемами та жартами про російських нападників в соцмережах».

«Наша редакція, як правило, має запеклі дискусії щодо вибору Людини року. Але не цього року», - написала у себе в Твіттері головна редакторка видання FT Рула Халаф.

У статті використані матеріали Financial Times

ОАЕ та Україна почали переговори про угоду, яка може відкрити ринки Азії і Близького Сходу для української продукції 

“Угода про всеосяжне партнерство з Україною надає доступ сільськогосподарській та промисловій продукції з України до нових ринків в Азії, Африці та на Близькому Сході”, - державний міністр зовнішньої торгівлі ОАЕ, доктор Тані бін Ахмед Аль Зейуді

Україна та Об’єднані Арабські Емірати розпочинають переговори щодо Угоди про всеосяжне економічне партнерство (СЕРА), яку очікують укласти до середини наступного року. Про це повідомляє міністерство економіки ОАЕ.

Спільну заяву про наміри підписали перша віцепрем’єрка-міністерка економіки України Юлія Свириденко та міністр зовнішньої торгівлі ОАЕ, доктор Тані бін Ахмед Аль Зейоуді.

З початку повномасштабної війни в Україні Об'єднані Арабські Емірати намагалися зберігати нейтралітет, попри тиск країн Заходу на виробників нафти в Перській затоці з метою економічної ізоляції Росії, яка є членом ОПЕК+.

Якщо цю угоду підпишуть, Україна стане першою європейською країною, з якою уряд ОАЕ укладе угоду CEPA.

Державний міністр зовнішньої торгівлі ОАЕ Тані Аль Зейоуді у коментарі виданню Reuters заявив: "Для нас Україна є ключовим торговельним партнером. Зростання та потенціал інвестицій був високим до всієї геополітичної ситуації; ми вважаємо, що настав час рухатися вперед».

Під час підписання заяви з українською стороною Зейоуді додав: “Угода про всеосяжне економічне партнерство з Україною відкриває низку нових можливостей для наших експортерів, інвесторів і виробників, а також надає доступ до нових ринків в Азії, Африці та на Близькому Сході для сільськогосподарської та промислової продукції з України”.

Міністерка економіки України Юлія Свириденко заявила, що ця угода допоможе “нашим бізнес-спільнотам розвиватися та використовувати нові можливості”.

“Україна відома своєю роллю глобального гаранта продовольчої безпеки та швидкозростаючого ІТ-центру. Тож CEPA зробить наші економіки взаємодоповнюючими, і ми з нетерпінням очікуємо на спільну роботу над просуванням торгівлі, цифрової економіки, а також сприяння нашому інвестиційному співробітництву», – цитує очільницю відомства Міністерстерство економіки України.

За даними міністерства економіки України, у 2021 році обсяг двосторонньої торгівлі товарами та послугами між Україною та ОАЕ склав $1,147 млрд. Крім того, інвестиції ОАЕ в економіку України торік склали понад 243 мільйонів доларів.

Так як Україна є одним із найбільших у світі постачальників зерна, оглядачі вважають, що переговори між Києвом та Абу Дабі будуть зосереджені на можливостях розширення торгівлі в секторі послуг і на продовольчій безпеці.

Раніше цього року ОАЕ підписало угоди про вільну торгівлю з Індією, Ізраїлем та Індонезією. Оглядачі вважають, що таким чином ця близькосхідна країна зміцнює свою позицію як глобальний торговельний та логістичний центр в умовах зростаючої конкуренції з боку Саудівської Аравії.

У цій статті використані матеріали Reuters, Voice of America, Міністерства економіки України.

Ці нафтові обмеження, можливо, не останні - Ед Чоу. Інтерв'ю

Ед Чоу, аналітик Центру стратегічних і міжнародних студій США, більше 40 років  досліджує енергоринок регіону

З 5 грудня вступило в силу європейське ембарго на торгівлю російською нафтою морем а також ліміт ціни, яку ввели "Група Семи", ЄС та Австралія. Заходи, за задумом країн, мають обмежити виручку Росії від торгівлі нафтою, але, водночас, зберегти надходження нафти на ринки, адже ембарго передбачає можливість торгувати нафтою, нижче визначеної ціни.

Ліміт ціни встановлено на рівні 60 доларів за барель. Країни домовились переглядати обмеження кожні два місяці, починаючи з середини січня, з метою утримувати його нарівні 5% нижче ринкової ціни, визначеної Міжнародною енергетичної асоціацією.

Міністр фінансів США Дженет Єллен заявила, що обмеження негайно позначиться на нафтових надходженнях Росії.

"Разом G7, Європейський Союз та Австралія спільно встановили обмеження на російску нафту, поставлену морем, і це допоможе нам досягнути нашої мети і обмежити основне джерело надходжень Путіна для незаконної війни в Україні а також одночасно збереже стабільність світових енергопоставок", - заявила Єллен в п'ятницю.

Вона наголосила на тому, що обмеження одразу негативно позначиться на фінансах Кремля.

В п'ятницю президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у відеозверненні відзначила, що такий крок зміцнить дію санкцій, зменшить російські надходження, а також "дозволить стабілізувати енергоринки", бо європейські оператори зможуть доставляти "певні обсяги російської нафти третім країнам, якщо вони продаються за ціною нижче обмеження".

Президент України Володимир Зеленський розкритикував ліміт "Не назвеш серйозним рішення встановити таку межу для російських цін, яка цілком комфортна для бюджету держави-терориста", - зауважив Зеленський у відеозверненні. В українському урядові вказали, що обмеження ціни мало бути нижчим - на рівні 30, а не 60 доларів.

На засіданні країн-видобувників нафти ОПЕК+ в неділю, картель, куди входить і Росія, заявив, що продовжить політику зниження продажу нафти, щоб підтримати ціни.

Росія у свою чергу вказала, що відповість на обмеження. Речник Кремля Дмитро Песков заявив в понеділок, що Росія має достатньо ресурсів для продовження «військової операції».

Західні експерти застерігають – обмеження ціни на нафту не створить диво. Про це зокрема твітує економістка Міжнародного інституту фінансів США Еліна Рібакова.

Вона очікує, що обмеження збільшить дефіцит російського бюджету на 1 відсотковий пункт наступного року.

Ми поговорили з аналітиком Центру стратегічних і міжнародних студій США Едом Чоу, який більше 40 років досліджує енергоринок регіону, про те, що означає введення обмеження.

Інтерв’ю відредаговане для ясності та плинності

Оксана Бедратенко: Як ви вважаєте, чи дозволять ці обмеження на ринку нафти досягнути мети, на яку сподіваються автори – зберегти пропозицію нафти та ринок, але не дозволити Росії отримувати надприбутки?

Ед Чоу: Ми довго чекали на оголошення рівня обмеження ціни на російську нафту. Ідею озвучили лідери «Групи семи» ще у червні під час саміту в Німеччині. Йдеться про 60 доларів за барель.

Чому це бентежить і непокоїть? 60 доларів за барель – значно вище, ніж за відомостями, російська нафта торгується зараз на ринку. Росія мала запропонувати значні знижки після неспровокованого та жорстокого нападу на Україну і знижка коливається від 20 до 30 доларів за барель. Але світові ціни росли, тому незважаючи на знижку, російська виручка від нафтопродажу не сильно постраджала. Останні ринкові дані вказують, що російську нафту в портах Балтії продають за ледь більше сорока доларів за барель. Навіщо встановлювати ціну на рівні 60 доларів, якщо це не матиме значного впливу на російські нафтові надходження? На цьому рівні Росія може просто проігнрувати цей захід.

О.Б.: Міністерство фінансів США каже, що високий ліміт запобігатиме підвищенню ціни. Чи це так?

Е.Ч.: Це так. Але якщо мета – не зменшити російський експорт, тоді не потрібен був ліміт ціни, а просто ввести ембарго ЄС на російський імпорт з понеділка 5 грудня і заборонити західним компаніям страхувати та надавати інші послуги перевезень російської нафти, то російська нафта продовжила б іти, але Росія порпонувала б більшу знижку, щоб перевезти нафту.

О.Б.: Як ви вважаєте, який підхід був би краще?

Е.Ч.: Пропозиція, яку я висував в червні перед засіданням Групи семи – ввести дуже високе мито на російську нафту для західного ринку. Десь 50 доларів за барель і надіслати зібрані кошти на українські гуманітарні проблеми та відбудову, і тоді гроші почали б надходити одразу, і Захід би це повністю контролював. Не було б потреби в співпраці інших країн, як Індія, Китай чи Туреччина.

Не знаю, що буде далі, але ймовірно, Західні лідери почнуть готувати альтернативні кроки, щоб обмежити нафтові надходження Росії, але водночас зберегти поставки російської нафти на світовий ринок

Кроки, про які говорять західні лідери [щоб допомогти Україні] – експропріація заморожених російських активів на Заході. На це знадобиться багато років, і, безсумнівно, будуть юридичні виклики. Навіть якщо це буде успішним, Україна побачить ці кошти лише через кілька років.

Не знаю, що буде далі, але ймовірно, Західні лідери почнуть готувати альтернативні кроки, щоб обмежити нафтові надходження Росії, але водночас зберегти поставки російської нафти на світовий ринок.

О.Б.: Як цей ціновий ліміт позначиться на ролі Росії в ОПЕК+?

Е.Ч.: Думаю є сигнали від країн Перської затоки, які є ключовими для співпраці ОПЕК та Росії, про те, що вони не зацікавлені в обмеженні експорту російської нафти. Справді, багато в чому ми бачимо, що торговці нафтою з Близького Сходу сприяють перевезенням російьсої нафти в світі, тому їхня позиція не зміниться. Наскільки мені відомо, міністри ОПЕК вирішили зустрітись в режимі онлайн, а не особисто, і це свідчить, що не буде великих кроків. Думаю, вони подивляться на те, як ринки реагуватимуть на ліміт ціни ЄС, і діятимуть відповідно.

Гадаю, за останні пару місяців стало очевидно, що країни ОПЕК+, особливо з Перської затоки, дуже хотіли б щоб ціна була ближче до ста доларів, ніж до п’ятдесяти. Тому їх цілі дещо суперечать цілям імпортерів на Заході, яких турбує інфляція і вплив високих цін на нафту на світову економіку.

О.Б.: Були публікації про те, що невеликі китайські нафтопереробні заводи купують російску нафту за юань. Чи змінить це ситуацію?

Економічні санкції, навіть якщо вони працюють, потребують значного часу для того, щоб мати справжній вплив. А Україні потрібна допомога прямо зараз. Особливо зброя і постійні поставки військового устаткування. Це шлях до завершення війни, не економічні санкції чи нафтові ембарго

Е.Ч.: Не певен, бо гадаю долар залишиться валютою міжнародної торгівлі довгий час, але кожного разу, коли Сполучені Штати застосовують економічні санкції, з якими хтось не погоджується, зростає стимул для інших країн, не лише Китаю та Росії, але і для Індії та інших шукати шляхів поза доларом, проводити свої валюти і інші механізми торгівлі без долара. Це трапиться не сьогодні і не через п’ять років, але напрямок достатньо чіткий.

Те саме стосується і таких речей, як страхування, наприклад. Як ви знаєте лондонський Ллойд більше двохсот років домінує на страховому ринку. Однак, якщо страхування застосують як економічну зброю для санкцій, з часом інші країни створять клуби страхування.

Економічні санкції, навіть якщо вони працюють, потребують значного часу для того, щоб мати справжній вплив. А Україні потрібна допомога прямо зараз. Особливо зброя і постійні поставки військового устаткування. Це шлях до завершення війни, не економічні санкції чи нафтові ембарго.

Більше

XS
SM
MD
LG