Спеціальні потреби

Актуально

Україна, продовольча безпека, охорона здоров'я в світі - основні теми виступу Байдена на ГА ООН

Президент США Джо Байдн виступає на 77-ому засіданні Генеральної Асамблеї ООН, 21 вересня 2022 року

Президент США Джо Байден в промові перед Генеральною Асамблеєю ООН у Нью-Йорку в середу наголосив на зусиллях США зізміцнення глобальної продовольчої безпеки, поповнення Глобального фонду для боротьби зі СНІДом та іншими пандеміями, вирішення проблем каналів постачання та кліматичної кризи.

У своїй промові Байден також зупинився на агресії Росії в Україні.

«Росія безсоромно порушила основні принципи Статуту ООН. Ніщо не є більш важливим, ніж чітка заборона країнам захоплювати територію свого сусіда силою», — сказав Байден про вторгнення в Україну.

Байден зазначив, що «Сполучені Штати мобілізували величезну допомогу в галузі безпеки, гуманітарної допомоги та прямої економічної підтримки Україні. На сьогоднішній день понад 25 мільярдів доларів. Наші союзники та партнери по всьому світу також активізувалися».

Biden to Focus on Food Security, Global Health at UN General Assembly
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:40 0:00

У п'ятницю посол США в ООН Лінда Томас-Грінфілд заявила, що хоча лідери не ігноруватимуть Україну, ця тема не буде домінувати на зустрічі.

“Ми знаємо, що в той час, як ця жахлива війна вирує по всій Україні, ми не можемо ігнорувати решту світу. Конфлікти відбуваються деінде”, - сказала вона журналістам.

Грінфілд окреслила три пріоритети США для Генеральної Асамблеї: вирішення проблеми глобальної продовольчої безпеки; покращення глобальної охорони здоров'я та глобальної безпеки охорони здоров'я; дотримання Статуту ООН і визначення майбутнього Організації Об’єднаних Націй.

“Ми вважаємо, що зараз настав час захистити Організацію Об’єднаних Націй і продемонструвати світові, що вона все ще може впоратися з найгострішими глобальними викликами світу”, – сказала вона.

Спостерігачі кажуть, що Байден намагатиметься збалансувати інтереси США та європейських союзників щодо підтримки України та ізоляції Росії з вирішенням інших проблем, з якими стикається решта світу.

«США та союзники намагатимуться переконати незахідні країни, що, незважаючи на те, що Росія зосереджена на війні проти України, Захід також піклується про глобальну продовольчу кризу та [вона] стає глобальною рецесія, і що це вплине на країни, що розвиваються", - сказав Голосу Америки Річард Гован, директор Міжнародної кризової групи ООН.

Гован сказав, що на ранній стадії російського вторгнення в Україну західні дипломати вимагали підтримки України від своїх африканських та азійських колег, але не почули їх занепокоєння щодо продовольчої безпеки та економічних потрясінь, пов’язаних із цією війною.

"Зараз США та європейці справді намагаються показати, що вони розуміють економічні проблеми країн, що розвиваються, і що вони працюватимуть над вирішенням цих проблем", - сказав він.

Продовольча безпека та здоров'я

Після вторгнення Росії в Україну експорт продовольства та добрив з регіону був перерваний, що підштовхнуло ціни на продовольство після пандемії ще вище. За даними Всесвітньої продовольчої програми, близько 828 мільйонів людей щовечора лягають спати голодними.

Світ зараз далекий від досягнення мети ООН подолати голод до 2030 року, сказав Роб Вос, економіст Міжнародного дослідницького інституту продовольчої політики.

«Нам потрібно набагато більше інвестувати в сільське господарство та продовольчі системи, або, зокрема, змінити речі в продовольчих системах таким чином, щоб вони стали більш інклюзивними, щоб бідні люди могли отримати від цього більше переваг, щоб ціни на продовольство залишалися низькими, щоб вони були доступніші, а виробництво все більш стійким», — сказав Вос Голосу Америки.

Державний секретар США Ентоні Блінкен головує на саміті з продовольчої безпеки, що триває на полях Генеральної Асамблеї у вівторок. У середу Байден проведе конференцію Глобального фонду для боротьби зі СНІДом, туберкульозом і малярією. США виділили 2 мільярди доларів і планують надати ще 4 мільярди доларів, щоб перекрити потребу у 18 мільярдів доларів.

"Як нагадав нам COVID-19, глобальні загрози здоров'ю не знають кордонів. Ми повинні боротися з COVID-19, мавпячою віспою та іншими спалахами, і ми повинні робити це разом", - сказала Томас-Грінфілд.

Архівне фото: виступ президента України Володимира Зеленського в РБ ООН 24 серпня 2022 року
Архівне фото: виступ президента України Володимира Зеленського в РБ ООН 24 серпня 2022 року

Реформа Ради безпеки

Сполучені Штати намагатимуться просувати зусилля з реформування Ради Безпеки ООН (РБ ООН), включаючи "формування консенсусу навколо раціональних і надійних пропозицій розширення членства в Раді Безпеки", - сказала Томас-Грінфілд.

РБ ООН складається з п’яти постійних членів із правом вето – Китаю, Франції, Росії, США та Великобританії, а також 10 непостійних членів, які обираються ГА ООН.

Хоча реформа РБ ООН — це ідея, яку обговорюють протягом десятиліть, США лише нещодавно заявили, що хочуть працювати над нею, сказав Гован.

«Я не думаю, що в адміністрації Байдена є чіткий план щодо того, як реформувати Статут ООН, - сказав Гован. - Але після нападу Росії на Україну в лютому багато дипломатів у Нью-Йорку запитували, чи ця організація відповідає [своїм] цілям, і США реагують на це загальне відчуття, що вам дійсно потрібні деякі реформи в ООН у світлі цього конфлікту".

Гован додав, що демонструючи готовність до реформ, адміністрація Байдена може загнати Китай і Росію в кут, підкресливши їхнє небажання реформувати раду, де вони мають право вето на важливі рішення щодо глобальної безпеки.

Томас-Грінфілд зазначила, що США утримувались і продовжуватимуть утримуватися від використання права вето, за винятком «рідкісних, надзвичайних» обставин. "З 2009 року Росія наклала 26 вето, 12 з яких були об'єднані з Китаєм, а США використовували наше вето лише чотири рази з 2009 року", - сказала вона.

Вона сказала, що Байден проконсультується з іншими лідерами під час сесії асамблеї високого рівня, щоб досягти консенсусу щодо розширення ради.

Спостерігачі кажуть, що перспективи реформи РБ ООН є туманними. Ключовий момент суперечки полягає в тому, чи слід створювати нові постійні місця і чи повинні вони мати право вето. Обговорюються пропозиції щодо створення нової категорії постійних членів без права вето.

Всі новини дня

Голос Америки в Ізюмі. Відео

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00

Українські чиновники оголосили в п'ятницю, що понад 400 тіл було ексгумуванно із місця масового поховання поблизу Ізюма Харківської області, звідки російські війська нещодавно відступили у результаті українського контрнаступу.

Спроба швидко зміцнити фронт, здобути лояльність тих у Росії, хто підтримує війну. Навіщо Путіну мобілізація, розмірковують аналітики

Фото: Російська поліція затримує протестувальників, які виступили проти мобілізації, Санкт-Петербург, Росія, 24 вересня 2022 року. В суботу акція протесту проти мобілізації пройшла і в Москві.

Минулого тижня російський президент Володимир Путін оголосив часткову мобілізацію в країні, а в суботу підписав зміни до Кримінального кодексу, які посилюють покарання за неявку на службу, дезертирство, мародерство, тощо.

В Росії відбулись протести проти мобілізації, на кордонах на виїзд з країни вилаштувались черги, а авіаквитки з Росії швидко розкуповували. Цього тижня протести відбулись в Дагестані, Бурятії, на тлі повідомлень про те, що російська влада найбільш активно мобілізує національні меншини. В суботу протести проти мобілізації відбулись в Санкт-Петербурзі та Москві.

Український президент Володимир Зеленський звернувся до росіян: "Ми бачимо, що люди в Дагестані, в Бурятії, в інших національних республіках і областях Росії розуміють, що їх просто кинули. Кинули на смерть", - заявив він. У вечірньому відеозверненні 23 вересня Зеленський закликав мешканців окупованих територій України ховатись від мобілізації, саботувати її і за першої нагоди - переходити на українські позиції.

Своїм рішенням про мобілізацію Путін показав, що він не збирається відступати у війні проти України, говорить професор британського Kings College Сем Грін в інтерв'ю New Yorker.

Успішний контрнаступ в Україні у минулі тижні викликав невдоволення серед оглядачів в Росії, але це не був протест проти війни, вказує Грін, а, скоріше, оглядачі хотіли б щоб Росія билася більше. "Путін відчув, що він має відповісти на це. Йому потрібна прихильність цих людей", - вказує Грін.

Він, однак, заявляє, що здобувши прихильність тих, хто хотів би бачити більш активні бойові дії Росії, Путін ризикує створити опозиційних рух, особливо серед молоді, яка раніше утримувалась від критики війни.

Путін сподівається, що мобілізація, яка має залучити 300 000 людей до лав російських збройних сил, вплине на ситуацію на фронті, кажуть аналітики.

Російське військо в розпачі намагається кинути більше людей, що пройшли мінімальне тренування, на фронт, вважає Майкл Кофман, аналітик Центру воєнно-морського аналізу США.

Як видається, початково мобілізовані пройдуть два тижні навчань, твітує Майкл Кофман, посилаючись на різні джерела. Він вважає, цей час "надзвичайно коротким, особливо з огляду на те, що процес фактично більше схожий на поступову загальну мобілізацію. Це вказує на відчайдушні спроби російського війська стабілізувати лінію, кидаючи людей на фронт".

В здатності Росії швидко навчити 300 000 мобілізованих сумнівається колишній командувач сил НАТО Марк Гертлінг. Він ділиться своїми враженнями від двох візитів на базові тренування солдатів в Росії.

"Це було жахливо, - твітує Гертлінг. - Ознайомлення, а не кваліфіковане навчання з рушницями, початкова перша допомога, дуже мало симуляціх із збереження ресурсів і ... найбільш важливо... жахливе керівництво "сержантів навчання".

Згідно з оцінками Пентагону, оголошена Кремлем мобілізація може вирішити проблеми Росії з нестачею особового складу, але не усуває проблеми, які стали вагомою причиною поразки російських сил під Києвом а також неспроможності Росії досягнути прогресу на Донбасі, вважають в Пентагоні.

"Невідомо, чи це може значно вплинути на питання командування та контролю, логістики, поставок і, що важливо, бойового духу, з якими, як ми бачили, російські сили зіткнулись в Україні", - заявив речник Пентагону Пет Райдер під час брифінгу в четвер.

Райдер додав: "Якщо є значні виклики, а стратегічні системні питання, які роблять великі збройні сили боєздатними, не вирішено, то ніщо не вказує, що ситуація покращиться, якщо до рівняння додати більше змінних".

Україна просить скликати термінове засідання Ради Безпеки ООН через «референдуми» на окупованих територіях 

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію.

Посол України в ООН звернувся до Ради Безпеки ООН з проханням про термінове засідання для обговорення голосувань щодо анексії, які проводяться на контрольованих Росією частинах України.

У листі президенту Ради Сергій Кислиця попросив, щоб Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш поінформував членів Ради про ситуацію, повідомляє кореспондентка Голосу Америки в ООН Маргарет Бешер.

У п’ятницю російська окупаційна влада розпочала проведення так званих "референдумів" у контрольованих Росією регіонах України. Україна, НАТО та союзники висловили обурення діями Кремля і назвали це незаконною спробою анексувати території та ескалацією.

Президент США Джо Байден заявив, що ці "референдуми" є "хибним приводом для спроби силової анексії частин України, шляхом зухвалого порушення міжнародного права, включаючи Статут ООН".

Американський президент запевнив, що США відкинуть будь-який сфабрикований результат, який оголосить Росія, а також заявив, що підтримка України триватиме.

На думку деяких західних аналітиків, якщо Росія дійсно анексує окуповані території, Захід на рівні ООН реагуватиме швидко. Дипломати розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки, мовиться у дослідженні брюссельської міжнародної аналітичної групи Crisis Group.

Американські хасиди вчать українську і збираються до Умані, попри воєнні загрози

Cурмити у шофар, баранячий ріг, є частиною єврейських ритуалів біля могили рабина Нахмана, правнука засновника хасидизму, у місті Умань, за 200 кілометрів на південь від столиці України Києва,  17 вересня 2009 рік.

На свято Рош ха-Шана, єврейський новий рік, помолитися у святі місця хасидів до Умані збираються тисячі прочан з Америки, попри загрози війни та попередження американського уряду утриматися від поїздок в Україну.

Американський щоденник New York Post пише про те, що ніякі загрози не зупинять представників місцевої хасидської громади на шляху до могили праведника їхнього релігійного руху кінця ХVІII – початку XIX століття, рабина Нахмана з Брацлава.

«Володимир Путін, можливо, подвоїв свою останню серію ядерних загроз у війні проти України, але це не перешкодить побожним американським євреям поїхати в Умань на Рош ха-Шана», – пише кореспондент New York Post.

Свято приходу нового, 5783 року за єврейським календарем, починається в неділю, 25 вересня на заході сонця і закінчується з заходом сонця у вівторок, 27 вересня. У минулі роки на гучні святкування до Умані з’їжджалося до 50 тисяч вірян. Нині, за словами кореспондента газети, який посилається на організаторів, очікується близько 25 тисяч прочан.

За словами речника Міністерства закордонних справ Ізраїлю Алона Лаві, тільки з Ізраїлю вже прибуло близько 4000 паломників і очікується, що їхнє число зросте до 5000.

Як повідомляє New York Times, оцінити кількість прочан, які прибувають до Умані, важко цього року, бо прямих літаків немає і прочани добираються через сусідні країни: Польщу, Румунію, Молдову.

Тих, хто планує подорож до центральної України, не відлякують не лише бойові дії в країні, але і складність самої поїздки і її вартість.

Зараз подорож з Нью Йорка до Києва триває щонайменше 35 годин, кажуть відвідувачі, які нещодавно повернулися з України.

До Умані прочанам доведеться добиратися кілька днів. Якщо раніше Йоель Ґлік, художник зі штату Нью-Йорк міг прилетіти до Києва і звідти їхати на орендованому авто прямо близько 200 км до Умані, то тепер йому доводиться летіти через Краків, а далі добиратися на таксі до кордону, який потрібно переходити пішки, і знову на таксі до Умані.

Як каже прочанин в коментарі для New York Post, для нього і двох його синів кілька днів в Умані обійдуться у п’ять тисяч доларів.

Також на перешкоді святкуванням, які тривають цілу ніч, може стати комендантська година, яка у воюючій країні триває з 11 вечора до 5 ранку. Найголовніші молитви напередодні свята промовляються між 2-ю і 3-ю годиною ночі, пояснюють прочани.

Деякі американські євреї, в родинах яких ще говорили російською мовою, кажуть, що вивчають кілька фраз українською, щоб «не завдавати болю» місцевим українцям нечутливою поведінкою.

При цьому сама газета публікує мапу України без території окупованого Криму.

Державний департамент США не рекомендує американцям подорожувати в Україну, пояснюючи, що не може забезпечити там їхню безпеку. Тим, хто попри все, збирається до воюючої країни, Держдепартамент рекомендує «скласти заповіт», «залишити зразки ДНК у лікаря» і «розробити власний особистий план безпеки» перед поїздкою в Україну.

Раніше цього місяця МЗС Ізраїлю попередило своїх громадян не їздити в Україну.

Посольство України в Ізраїлі також просить прочан залишитися цього року вдома. У своєму дописі у Facebook від 11-го вересня посольство попередило, що російська армія продовжує обстрілювати густонаселені райони, а одну з ракет було збито неподалік Умані.

«Росія може все втратити і нічого не виграє». Західні аналітики про російські погрози ядерною зброєю

Україна та її партнери «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна» і, ймовірно, не схиляться перед новими», кажуть аналітики.  Фото: міжконтинентальна балістична ракета в Росії (Russian Defense Ministry Press Service via AP)

Українська армія продовжує контрнаступ на північному сході та півдні, щоб звільнити території, контрольовані росіянами, незважаючи на так звані «референдуми», організовані російською окупаційною владою.

«Україна відкидає погрози Москви анексувати територію та захищати її як російську землю», – пише кореспондент газети New York Times (NYT).

Газета цитує президента України Володимира Зеленського, який заявив, що не має наміру сповільнювати контрнаступ проти російської армії.

NYT повідомляє, що в суботу, коли російська окупаційна влада проводила другий день голосування в чотирьох регіонах України, бої тривали у Луганській, Донецькій, Запорізькій і Херсонській областях.

Українська армія заявила в суботу, що за минулу добу українські військові підірвали російські танки і артилерійські установки, збили літак і гелікоптер, повідомляє NYT. Газета посилається на повідомленняукраїнського штабу, в яких йдеться, що у п'ятницю та вранці суботи українські військові знищили 8 танків, 11 одиниць бронетехніки та 6 артилерійських систем. Газета зазначає, що власні втрати українська армія не розголошує, а її заяви неможливо було незалежно перевірити в умовах бойових дій.

Референдуми, як очікується, завершаться спробою анексії території, більшої за Португалію, пише NYT. Газета нагадує, що західні офіційні особи назвали ці референдуми «фіктивними», але сам факт їхнього проведення, викликав занепокоєння в західних країнах.

Оглядачі пояснюють, що анексувавши цю територію, Москва могла б твердити, що напад на Херсонщину, чи Донеччину є рівносильним нападу на саму Росію, для захисту якої керівництво Росії, за словами президента Росії Володимира Путіна, готово використати усі засоби, включно з ядерною зброєю.

Президент Росії Володимир Путін наполягав, що загроза захистити те, що можна назвати російською землею після анексії, «не є блефом».

NYT посилається на слова аналітиків, які кажуть, що Кремль піднімає ставки перед обличчям програшу в останньому українському контрнаступі.

«Путін зробив багато ставок», – каже в інтерв’ю газеті Кліфф Купчан, голова вашингтонської компанії Eurasia Group, що займається оцінками політичних ризиків. Якщо Росія анексує територію, яку вона лише частково контролює в чотирьох українських провінціях, і Україна продовжить просуватися, «ми опинимося в абсолютно новому світі», –вважає експерт.

Брюссельські аналітики з міжнародної Crisis Group погоджуються, що війна проти України входить у нову фазу. «Після значних перемог українських військ на півдні Херсонської та північному сході Харківської областей Москва дала зрозуміти, що у відповідь піде на ескалацію, а не на компроміс», – мовиться у статті, опублікованій на сайті організації у п’ятницю.

Аналітики наголошують, що мобілізація та погрози застосування ядерної зброї, на думку Путіна, «можуть підкорити Україну його волі та змусити Захід відступити». Але розрахунок явно не виправдовується, кажуть вони.

«Війська, які мобілізуються, навряд чи зможуть змінити хід битви, особливо враховуючи час, потрібний армії, щоб їх належним чином підготувати», – кажуть вони. А Україна та її західні прихильники «не поступилися минулим ядерним загрозам Путіна і не виявляють жодних ознак схилитися перед новими».

Ця позиція, на думку аналітиків, є правильною. Вони вважають, що країни НАТО повинні і надалі балансувати між підтримкою України зброєю та коштами та уникненням ескалації через риторику чи практичні кроки, які живлять наратив Путіна про те, що він воює зі Заходом.

Таким чином, у Росії залишиться простір для пошуку врегулювання, «якщо вона зрозуміє, що зазнала невдачі і в цій останній спробі отримати перевагу».

Аналізуючи можливість використання ядерної зброї, європейські аналітики кажуть, що у «небезпека ядерної ескалації реальна», але у випадку завдання ядерного удару, «Росія може все втратити і нічого не виграє».

«Ядерні удари у відповідь на українські контратаки не мають військового сенсу. Вони також створили б радіаційний ризик для російських військ і самої Росії», – пояснюють аналітики.

Ба більше, ядерний удар, на їхню думку, ймовірно, є єдиною дією, яка могла викликати «пряму відповідь Заходу».

Кремль може піти на такий сценарій, якщо бачитиме загрозу своєму існуванню, вважають аналітики. «За відсутності такої загрози Москва, схоже, усвідомлює, як такі кроки обернуться для неї катастрофічними наслідками».

Європейські експерти з безпекових питань кажуть, що навіть у відсутності гострої ядерної загрози зараз, «наступні тижні та місяці будуть небезпечними».

Рішення Кремля піти на ескалацію, а не шукати угоди, у поєднанні з продовженням риторики Путіна про конфлікт із Заходом і неонацистами в Києві вказують на те, що він готовий йти далі, «намагаючись запобігти військовому провалу, якого він явно боїться». Але, чим довше триватиме війна без пропивів для Росії, тим важче буде Кремлю підтримувати наратив про те, що він досяг своїх цілей, кажуть дослідники.

Якщо Росія дійсно анексує окуповані території, захід, на думку аналітиків, реагуватиме швидко – дипломати готові шукати підтримки територіальній цілісності України в ООН, і розраховують «отримати більшість для резолюції в Генеральній Асамблеї», навіть попри вето Росії в Раді Безпеки.

«Додаткові військові невдачі можуть зрештою змінити розрахунки Москви та зробити її більш відкритою для врегулювання, прийнятного для України», – сподіваються аналітики.

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG