Спеціальні потреби

Актуально

Трамп, Байден і коронавірус: як пандемія змінила передвиборчу гонку в США

Як COVID-19 вплинув на рейтинги Дональда Трампа і Джо Байдена та чому від коронавірусу найбільше страждають демократичні штати – читайте в нашому матеріалі

За нормальних умов у цей період вся увага американських ЗМІ була б прикута до президентської кампанії. Кандидати від обох партій по суті відомі, голосування вже у листопаді – тож саме час вирушати в турне штатами, збирати повні зали людей, робити фотографії з дітьми на мітингах та вести масштабну онлайн-кампанію в Твіттері та Інстаграмі. Але пандемія різко внесла свої корективи та розставила акценти зовсім по-іншому.

Рейтинги Трампа

Ще до початку пандемії експерти в США прогнозували: основним суперником Трампа на виборах цього року стане коронавірус. По суті, так і трапилось – через три місяці більшість американців найважливішою проблемою в країні називають COVID-19 та його наслідки.

Дональд Трамп під час візиту на завод "Ford"
Дональд Трамп під час візиту на завод "Ford"

Дональд Трамп переконаний: його адміністрація демонструє зразковий приклад боротьби з коронавірусом. На своїх брифінгах він наголошує: США проводять найбільшу кількість тестів на душу населення у світі, показують успіхи в розробці вакцин та піклуються про своїх громадян, які опинились у матеріальній скруті. У квітні частині платників податків розіслали чеки з одноразовою допомогою в щонайменше 1200 доларів – на них був підпис Дональда Трампа. “Я побудую країну ще сильнішу і кращу, навіть ніж до пандемії. Це стається вже – і ви можете це побачити. Ми справляємось надзвичайно добре!” – говорив президент журналістам.

Я побудую країну ще сильнішу і кращу, навіть ніж до пандемії. Це стається вже -  і ви можете це побачити. Ми справляємось надзвичайно добре!
Дональд Трамп, президент США

З іншого боку, зараз США переживають найгіршу економічну кризу з часів 2008 року та рекордний рівень безробіття, а президента критикують за неготовність до пандемії. Під стінами Білого дому неодноразово протестували медики, які вимагали кращого забезпечення, а одного разу під адміністрацією навіть виклали чорні мішки, які символізували померлих від COVID-19 американців. Критики президента переконані: якби Дональд Трамп з самого початку не заперечував серйозність загрози й почав діяти швидше, таких великих жертв вдалося б уникнути. Пандемія вже забрала життя понад 100 тисяч американців.

Попри це, рейтинги Дональда Трампа не сильно похитнулись. Рівень його підтримки дещо знизився порівняно із березнем, але не критично. За різними опитуваннями, зараз рейтинги президента зберігаються на рівні 44-49% – приблизно так, як і раніше. Один з провідних політологів США та директор центру політики Вірджинського університету Ларрі Сабато дає цьому таке пояснення:

“Люди розуміють, що президента складно звинувачувати в пандемії, або економічному колапсі, який прямо пов’язаний з речами, які президент не може контролювати. Але найважливіша причина в тому, що його базовий електорат – надзвичайно сильний, об’єднаний і відданий підтримці Трампа. Немає різниці, що він робить – вони будуть його підтримувати”, – прокоментував Сабато "Голосу Америки".

Люди, яким раніше подобався Трамп, думають, що він робить хорошу роботу з COVID-19 зараз. А ті, кому він не подобався, вважають, що він справляється жахливо.
Віт Ейрес, президент центру North Star Opinion Research

Політолог і президент центру North Star Opinion Research Віт Ейрес додає: “Люди, яким раніше подобався Трамп, думають, що він робить хорошу роботу з COVID-19 зараз. А ті, кому він не подобався, вважають, що він справляється жахливо. Оцінка президентських дій щодо пандемії відбувається через лінзи, які вже існували до цього”.

Цю тезу частково підтверджує те, що рівень схвалення дій Білого дому з подолання пандемії практично збігається із загальним рівнем підтримки Дональда Трампа. Згідно з опитуванням Gallup, план Білого дому підтримує половина дорослих американців. Втім, тут чітко помітно партійний поділ: дії адміністрації позитивно оцінюють 91% опитаних республіканців, 11% демократів та 50% незалежних виборців.

Сині штати страждають більше

Такий поділ має під собою ще одне підґрунтя. Якщо глянути на мапу США, то найбільше від коронавірусу постраждали так звані сині штати - ті, які зазвичай на виборах підтримують демократів і у 2016 голосували за Гілларі Клінтон. Червоні республіканські штати відчули на собі вплив вірусу менше: рівень зараження та смертності там помітно нижчий.

Цьому є кілька пояснень. По-перше, сині штати, як правило, є більш густонаселеними. Великі мегаполіси також здебільшого голосують за демократів. В таких місцевостях ризик поширення вірусу є природньо вищим, аніж в регіонах, де щільність населення є меншою.

Люди на пляжі Порт Арканзас у Техасі
Люди на пляжі Порт Арканзас у Техасі

Також, згідно з даними міських адміністрацій та медиків, від COVID-19 більше страждають афроамериканські та латиноамериканські спільноти, які становлять значну частину електорату демократів. Як правило, вони проживають в бідніших районах, де людям складніше отримати доступ до належного медичного забезпечення – а відтак рівень хронічних недуг серед них вищий. Крім цього, не білі американці частіше працюють у місцях, які в час пандемії входять у зону ризику – зокрема у супермаркетах та в громадському транспорті.

Тож попри те, що від вірусу страждають всі Сполучені Штати, умовний виборець демократів статистично піддається більшій небезпеці.

Серед штатів, які першими вирішили зняти жорсткі карантинні обмеження та відновити не критично важливий бізнес (як-от масажні салони чи фітнес-центри) – були саме червоні штати, як Джорджія, Техас чи Флорида. Дональд Трамп активно підтримував рішення республіканських губернаторів відкрити бізнес, щоб знизити збитки для економіки. Втім, на думку деяких експертів, це може зіграти проти самого президента – і можливо, похитнути підтримку з боку поміркованого крила республіканців.

Якщо в нас буде друга хвиля вірусу, якщо економіка в третьому-четвертому кварталі не покращиться, як наполягає Трамп, тоді я думаю, в нього будуть проблеми з переобранням.
Ларрі Сабато, директор центру політики Вірджинського університету

“Що ми бачимо зараз – нові випадки вірусу починають з’являтись у сільських місцевостях і там, де Трамп має найсильнішу підтримку: в червоних штатах і червоних частинах синіх штатів. Це може бути ризикованим кроком і дати зворотній ефект”, – міркує Норман Орнстін з "Американського інституту підприємництва".

“Якщо в нас буде друга хвиля вірусу, якщо економіка в третьому-четвертому кварталі не покращиться, як наполягає Трамп, тоді я думаю, в нього будуть проблеми з переобранням”, – додає Ларрі Сабато.

Гра на противагу

І тут пора згадати про Джо Байдена, кандидата в президенти від демократів. Протягом майже трьох місяців пандемії в США Байден був не таким помітним, як Дональд Трамп. Він закрився на карантин в своєму рідному штаті Делавер і на публіці вперше з’явився лише наприкінці травня – в День пам’яті, коли в США вшановують загиблих військових. Разом з дружиною він поклав квіти до меморіалу в своєму місті, після чого поїхав назад.

Джо Байден з дружиною
Джо Байден з дружиною

Протягом карантину Байден давав інтерв’ю американським телеканалам та спілкувався із виборцями онлайн, не виходячи з дому. В цей час Трамп практично щодня виступав на брифінгах, робив гучні заяви та був одним з основних ньюзмейкерів країни, що стосувалось COVID-19.

На додачу, нещодавно президент відвідав Арізону, Пенсильванію та Мічиган. Це були робочі візити, які стосувались протидії пандемії – але вони мали всі ознаки передвиборчого туру. З виступами перед американцями, промовами та гаслами, однаковою музикою і критикою свого основного конкурента – Джо Байдена. Сам Байден, якому восени виповнюється 78 років, таких подорожей та живих зустрічей зараз собі дозволити не може.

На думку Ларрі Сабато, пандемія може зіграти на користь обох кандидатів. Якщо все налагодиться – лаври отримає Дональд Трамп. Якщо ж до виборів, попри обіцянки президента, економічна та епідеміологічна ситуація не покращиться, від цього може виграти Джо Байден.

В бюлетені є ім’я Джо Байдена. Але що люди бачать, коли дивляться на нього - “Не Трамп”. Ці вибори - між Трампом і не Трампом.
Ларрі Сабато, директор центру політики Вірджинського університету

“В бюлетені є ім’я Джо Байдена. Але що люди бачать, коли дивляться на нього – “Не Трамп”. Ці вибори – між Трампом і не Трампом”, – переконаний політолог.

Таке сприйняття прослідковується навіть у незначних моментах. Тепер носіння маски в США можуть сприйняти як прояв політичної позиції. Під час візиту на завод “Ford” у Мічигані Трамп відмовився одягати захисну маску на публіці. За його словами, він не хотів з’являтись в ній перед журналістами. На своїх брифінгах він завжди виступає також без неї. В той час як Джо Байден під час покладання квітів мав чорну маску та окуляри – і навіть змінив свою основну фотографію в Твіттері, додатково підкресливши це. Американські ЗМІ одразу звернули на це увагу й провели політичні паралелі.

Політолог Віт Ейрес переконаний – деякою мірою таке протиставлення може зіграти на руку Джо Байдена – принаймні, зберегти його рейтинги від падіння. “Я думаю одним з великих ефектів цієї пандемії є те, що більшість уваги прикута до Трампа, а не Байдена”, – міркує політолог. “Тобто переобрання є радше референдумом про діяльність Трампа, аніж вибором між двома кандидатам. Певною мірою це грає на користь Байдена – його рейтинги сьогодні є приблизно такими самими, як вкінці лютого”.

Наразі Байден з невеликим відривом лідирує в загальнонаціональних опитуваннях, однак поступається Трампові в ключових штатах, за які точитиметься найбільша боротьба. Приблизно такою ж ситуація була в 2016 році із Гілларі Клінтон.

Та слід пам’ятати, що найважливішими на виборах у листопаді будуть якраз голоси у так званих “перехідних” штатах – які можуть проголосувати як за демократів, так і за республіканців. Тож те, як виборці оцінять зусилля Білого дому з подолання пандемії там, матиме вирішальний вплив.

Дивіться також: Як COVID-19 вплинув на президентську кампанію у США

Як COVID-19 вплинув на президентську кампанію у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:08 0:00

Всі новини дня

Міністерка фінансів США прокоментувала можливість конфіскації активів РФ, блокування боргових виплат та санкції

Архівне фото: Міністерка фінансів США Дженет Єлленa 13 квітня 2022 року REUTERS/Лі Мілліс/File Photo

США, ймовірно, не продовжуватимуть для Росії строк дії дозволу на погашення державного боргу в валюті. Про це заявила міністерка фінансів США Дженет Єллен.

Строк дії дозволу на проведення виплат за державним боргом у валюті завершується 25 березня - в день наступних виплат Росії, повідомляє Reuters. Дозвіл, можливо, продовжено не буде.

"Остаточне рішення ще не прийняте, але, гадаю, малоймовірно, що він продовжуватиметься", - вказала посадовиця. Вона додала, що невиплата з боку Росії означатиме технічний дефолт. Дефолт, на думку Єллен, практично не змінить стан Росії, яка "вже відрізана від світових ринків капіталу", - додала вона.

Єллен підкреслила, що міжнародні санкції вже мають значний вплив на Росію.

"Росія переживає рецесію, високу інфляцію, жорсткі виклики для фінансової системи, вона не здатна закуповувати сировину та товари, необхідні для підтримування економіки війни", - сказала Єллен.

А от конфіскація російських активів наразі не відповідає американському законодавству. Вона, однак, зауважила, що Росія має платити за відбудову України.

"Очевидно, є очікування, що Росія тим чи іншим чином допоможе частково забезпечити необхідне для відбудови України, і ми маємо цього домагатись", -. заявляла Єллен минулого місяця.

Єллен цього тижня бере участь в економічному форумі в Брюсселі. Під час форуму посадовиця закликала союзників посилити економічну підтримку України. За її словами, закладеної нині фінансової допомоги буде недостатньо для задоволення основних потреб держави, навіть у короткостроковій перспективі.

За словами Єллен, наразі Україні потрібне «бюджетне фінансування для оплати праці солдатів, службовців та пенсіонерів, а також для управління економікою, яка має задовольнити основні потреби громадян».

В статті використано матеріали Reuters, AP.

Розслідування. Китай, слідом за Росією, спотворює історію канадського снайпера Валі в Україні

Український національний прапор у вікні зруйнованої під час вторгнення Росії в Україну квартири в місті Бородянка Київської області, Україна, 13 травня 2022 року. REUTERS/Владислав Мусієнко

У неділю, 8 травня, рупор Комуністичної партії Китаю (КПК) Global Times повторив розповідь російського державного медіа RT про канадського снайпера, який добровольцем пішов воювати на захист України.

В обох історіях йдеться, що снайпер нібито повернувся до Монреаля та різко критикував українських військових.

«У розповіді [RT] йдеться, що після повернення додому він розповів місцевим ЗМІ, що пережив «крайнє розчарування» в Україні. Він також публічно звинуватив українських військових у хаосі, мародерстві та некомпетентності», – пише Global Times. "Він звинуватив українську армію в недостатньому озброєнні, поганій підготовці, великих втратах, наживі та дезертирстві".

Історія, яка привернула увагу в Китаї, спотворює статтю, опубліковану у La Presse, франкомовній газеті в Монреалі, в якій цитуюється розповідь снайпера, відомого як «Валі» про свій досвід в Україні.

La Presse розповідає про два місяці служби Валі у добровольчому підрозділі в Україні. У статті під назвою «Війна – це жахливе розчарування», він розповідає про жахи та розчарування війни, зокрема, про те, що довелося шукати їжу, зброю та боєприпаси, а також інцидент, під час якого було вбито російським танком двох недосвідчених українських військовозобов’язаних.

Газета повідомляє, що члени Нормандської бригади, приватного волонтерського підрозділу, заснованого ветераном канадської армії, скаржилися на нестачу зброї та інші проблеми, в результаті яких деякі члени, включно з Валі, відійшли від підрозділу.

Але RT і Global Times вибрали лише окремі цитати зі статті, заявивши, що в ній описуються "грабування, спекуляція та дезертирство". Вони спрощують та перекруючують слова Валі, перебільшуючи його критику професійності українських військових.

На цьому зображенні, наданому мерією Ірпіня, видно, як прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо розмовляє з мером Олександром Маркушиним в Ірпіні, Україна, неділя, 8 травня 2022 року. Трюдо несподівано відвідав Ірпінь. в неділю. Місто було серйозно постраждало під час спроби Росії взяти Київ на початку війни. (Ірпінська мерія через AP)
На цьому зображенні, наданому мерією Ірпіня, видно, як прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо розмовляє з мером Олександром Маркушиним в Ірпіні, Україна, неділя, 8 травня 2022 року. Трюдо несподівано відвідав Ірпінь. в неділю. Місто було серйозно постраждало під час спроби Росії взяти Київ на початку війни. (Ірпінська мерія через AP)

Це справляє оманливе враження, оскільки консенсус щодо ходу війни полягає в тому, що Україна зупинила російські війська та завдала їм великої шкоди, незважаючи на значну перевагу російських військ.

Це не перші неправдиві повідомлення про Валі. У березні в соцмережах з`явилися дописи, в яких Валі називають «найкращим снайпером у світі» і помилково стверджують, що він був убитий російським спецназом.

"Я був останнім, хто дізнався про те, що я мертвий", - сказав Валі пізніше з Києва, згідно з USA Today.

Снайпер-доброволець

Валі розповів, що він служив в Афганістані в престижному 22-му полку королівської канадської піхоти, відомому елітними снайперами, і зголосився воювати проти Ісламської держави в Іраку в 2015 році.

Президент України Володимир Зеленський закликав міжнародних добровольців допомогти у захисті його країни після вторгнення військ президента Росії Володимира Путіна 24 лютого.

Валі відповів на цей заклик і сказав, що прибув в Україну на початку березня, прагнучи змінити ситуацію.

«Цей захист був можливий лише завдяки мужності українських бійців», – написав Валі на своїй сторінці у Facebook. «Я маю намір зробити внесок, принаймні трішки, до перемоги цих людей, які так хочуть бути вільними».

Валі спочатку не входив до Міжнародного легіону територіальної оборони України, підрозділу, створеного Зеленським для іноземців. Натомість він хотів «якнайшвидше вийти на фронт» і уникнути тривалого процесу подачі заявки, повідомляє канадська телекомпанія CBC.

Отже Валі приєднався до Нормандської бригади, яку заснував і очолив ветеран канадських збройних сил під псевдонімом Хрульф.

У звіті, опублікованому в травні канадським National Post, описуються суперечки, розбіжності в бригаді та скарги на те, що вона була недостатньо оснащена та наражала канадців в її лавах на невиправданий ризик. Але там також цитується Валі, який захищає Хрульфа як «хорошого бійця та воїна».

"Ми всі на одному боці проти росіян, і це найважливіше", - сказав Валі.

У журналі La Presse також сказано, що серед добровольців Нормандської бригади не все добре. «Між військами швидко розпочався розбрат, і велика кількість бійців дезертирувала з Нормандської бригади», – йдеться у звіті видання.

La Presse процитувала трьох анонімних членів Нормандської бригади, які сказали, що Хрульф пообіцяв зброю та захисне спорядження, але це так й не відбулося. Хрульф підтвердив La Presse, що 60 добровольців виїхали, а інші намагалися сформувати власний підрозділ із американською зброєю вартістю 500 000 доларів.

Хоча ці звіти свідчать про безлад і суперництво, вони не повідомляють, що Валі критикував українську армію за «грабування», «зловживання» або «дезертирство», як повідомляють RT і Global Times.

"Я зробив помилку"

Історія La Presse починається з розповіді Валі про танковий снаряд, який підірвав двох співслужбовців, які проігнорували його попередження не відходити за сигаретами.

«Мені пощастило, що я все ще живий, це сталося дуже близько», – сказав Валі виданню, додавши, що кілька разів він був близький до смерті, перебуваючи в Україні. За його словами, це була його остання місія. Він пропустив перший день народження свого сина, перебуваючи за кордоном.

У розповіді Валі сказав, що бачив українських військовозобов’язаних, які не мали досвіду бойових дій, і був свідком зростаючих втрат. Він сказав, що хотів би, щоб ці «надзвичайно відважні» українські воїни отримали більше тактичної підготовки.

Цитуючи Валі, La Presse написав: "Це війна машин", де "надзвичайно відважні" українські воїни зазнають дуже значних втрат від обстрілів, але "пропускають багато можливостей" послабити противника через брак технічних військових знань.

«Якби в українців були такі протоколи, які ми мали в Афганістані для зв’язку з артилерією, ми могли б спричинити бійню», – вважає він.

Однак після публікації статті La Presse Валі сказав на своєму особистому веб-сайті, що він був надмірно зосереджений на втратах, свідком яких він став:

«Я зробив помилку. В інтерв'ю журналістам я схильний занадто багато говорити про страшні часи, коли ми зазнали втрат від ворогу. Я мало говорю про те, що ми завдаємо втрат ворогу», - він написав. «У результаті деякі статті справляють гірке враження майже поразки».

«Я мало говорю про те, що ворога було кілька разів розгромлено. Спочатку в Києві: ворога не тільки зупинили, а й відбили. Цей самий ворог, зазнавши великих втрат, нарешті вирішив відступити. Далі на Донбасі, на сході України: знову ворога стримано, він зазнав втрат. У кількох місцях українські сили навіть відновлюють позиції, багато позиції».

Polygraph.info звернувся до вВалі за коментарем, але не отримав відповіді до публікації. Проте його погляди на досягнення українських військових поділяють і багато інших.

Один з них – Філіпс Пейсон О'Браєн, професор стратегічних досліджень в Університеті Сент-Ендрюса в Шотландії, який написав у журналі The Atlantic, що українські військові дотримуються стратегії, яка «дозволила меншій державі – поки що – пережити більшу та значно могутнішу».

«Український спосіб війни - це злагоджена, розумна та добре продумана стратегія боротьби з росіянами», - написав О'Браєн.

«Це дозволило українцям зберігати мобільність, допомогло змусити росіян на тривалий час займати статичні позиції, підірвавши їх матеріально-технічне забезпечення, завдало росіянам великі втрати від виснаження, а в битві за Київ призвело до перемога, яка повністю змінила політичний фінал російського вторгнення».

На своєму веб-сайті 12 травня Валі написав:

«Я часто називаю війну "жахливим розчаруванням". Не те, щоб я сам «розчарований» війною чи своїм недавнім досвідом в Україні».

Оновлення: після публікації Валі зв’язався з Polygraph.info із заявою, яка містила таке:

«Українські Збройні Сили не ідеальні. Але це дивовижна сила. Багато українських воїнів не мають досвіду. Мене це не засмучує. Це абсолютно нормально на будь-якій війні, особливо на її початку. Насправді, це добре, що ми (українські сили) маємо стільки нових солдатів на фронті, адже ми зараз переважаємо ворога. Ці недосвідчені воїни будуть ставати все кращими. Вони вже є».

У статті використано матеріали The Atlantic, National Post, CBS, La Presse, Global Times,

Дивіться також: Білоруські добровольці тренуються захищати Україну і воювати з Лукашенком. Відео

"Сподіваємось і чекаємо, що Херсон буде Україна" - містянин про життя в окупації

Акція на підтримку України у Херсоні, 5 березня 2022 (AP Photo/Olexandr Chornyi)

Щодня житель окупованого російською армією Херсона разом зі своєю командою кухарів-волонтерів годують безкоштовними обідами близько двохсот жителів міста. Цієї допомоги потребують дедалі більше мешканців міста через високі ціни і брак продуктів, відсутність роботи, закриті магазини й банки. Про своє життя в окупації, відчуття небезпеки та мрії після закінчення війни він розповів в інтерв'ю Голосу Америки. Далі - його розповідь. З міркувань безпеки ми не розкриватимемо його ім'я.

"У нас харчується до 180 людей"

"Я з міста Херсон. Херсон – це Україна. Нещодавно ми почали з командою молодих енергійних хлопців і дівчат годувати нужденних людей у Херсоні. Дякую їм за це. Іноді нам допомагають ще 2-3 людини.

В перший день до нас прийшло 57-58 людей. Ніхто не знав. Просто зварили велику каструлю, винесли, нарізали хліба. Це, до речі, був борщ. І люди йшли, і ми просто пропонували дідусям і бабусям поїсти. Зараз у нас десь харчується до 180 людей.

Безкоштовні обіди у Херсоні. Фото надане Голосу Америки
Безкоштовні обіди у Херсоні. Фото надане Голосу Америки

Взагалі, все добре. Але на жаль, кількість людей росте. У нас є один дідусь, у нього було 2 інсульти, у нього погано працює одна нога, він о 5 ранку… Це люди, які приходять о 5 годині ранку і займають чергу. І бабусі, і дідусі, і молоді є. З 5-ї години вже черга.

Кожної неділі ми робимо щось для них смачне, солоденьке. Це були паски на Великдень. Потім ми робили млинці з яблуками і корицею. В цю неділю це будуть яблука і полуниця. Щоб їх якось відволікти, побалувати смачненьким.

Я іноді допомагаю хлопцям і дівчатам, але я допомагаю більше, коли мене нема на кухні. Моя праця – це більше закупитись, щось знайти, десь щось забрати, їх привезти, відвезти, щось почистити, вимити.

Акція на підтримку України у Херсоні, 27 квітня 2022, REUTERS
Акція на підтримку України у Херсоні, 27 квітня 2022, REUTERS

"Великі супермаркети зачинені"

У мене багато знайомих, тому я знайду все, що мені потрібно, в будь-який час. Великі супермаркети українські – зачинені, лише працюють маленькі крамниці і дуже багато зараз людей повернулися в дев'яності і перепродають щось там з машин.

Ну овочі, ви знаєте, що Херсонщина – це одна з областей, де овочі і фрукти є завжди, ми годували всю країну. Тому з овочами у нас немає проблем. М'ясо – дуже дороге. Наприклад, якщо філе куряче - 220 грн за кілограм замороженого, якщо крильця – 120 або 130. Крупи є, але їх продають вже перекупи так би мовити. Дорого.

"Роботи немає взагалі"

Коли в мене з’явилась ідея про ці обіди, мені подзвонив знайомий з Німеччини і запропонував надати суму для перших обідів. Ми днів 6-7 готували за ці гроші, потім гроші закінчились, тож ми почали робити в інстаграмі пости, і як усі – знайомі знайомих робили репости і потрошку нам допомагають.

У нас є зараз на тиждень, на півтора, є кошти. Нам нещодавно багато скинули – ну як багато – скинули з Канади мої знайомі. Я частину віддав тим, хто працює в нас - не зарплата, а як то премія так сказати, нашим хлопцям і дівчатам. І сьогодні ми поїхали закупились, дуже багато овочів, і каші, і крупи, олія.

21 день вони працювали безкоштовно. Іноді я з власних коштів я їм щось давав, але це не була зарплата. І ось ми зробили пост, щоб люди віддячили якоюсь невеликою сумою на зарплату. А взагалі щодо роботи в місті, то дуже мало працюють людей, роботи немає взагалі.

"В нас немає рублів і сподіваюсь, що їх і не буде"

Ще є одна з проблем - це банки і кредитні картки. З усіх банків, що в нас були, працюють зараз тільки два: А-банк і, здається, Ощадбанк. Всі інші банки, в яких були ці картки для пенсій, вони зачинені і люди не можуть отримати грошей.

Ні, в нас немає рублів і слава Богу, і сподіваюсь, що їх і не буде. Деякі магазини працюють, що можна розрахуватись і готівкою, і карткою. Знімати можна у відділеннях і банкоматах, але там величезні черги.

Дуже важко жити старим і людям, які залежні від ліків. Майже нічого не працює, ніякі аптеки. Зараз є невелика кількість волонтерів, які насправді волонтери, які, ризикуючи життям, їздять і закуповують медикаменти. Але на жаль, поряд з цим, деякі люди їздять в Крим і привозять до нас якісь ліки і продають їх з машини на ринках.

Херсон, травень 2022. Фото надане Голосу Америки місцевим жителем
Херсон, травень 2022. Фото надане Голосу Америки місцевим жителем

"Ми не хочемо Росії"

Щодо життя в окупації, це морально тяжко. Ну тому що зараз ми спілкуємося з вами, а в мене чутно десь вибухи. (на фоні чутно звуки вибухів - ГА) О, чуєте, це вже близько десь. Це ще не так страшно, як буває, буває і погірше.

У мене дім – ми заклали майже всі вікна, взяли мішки, набили землею і вибудували.

Всім страшно. Тільки хвора людина не має страху. Всім страшно, але чого боятись, якщо за нами правда. Ми не хочемо Росії, ми не хочемо там жити. У нас немає ані бандерівців, ані правосекторовців. У нас класно. Ми щасливо жили і хочемо жити.

"Я хочу жити в Херсоні"

Найбільше шкода, насправді, літніх людей. Є такі, кому за 80. Їм вже треба жити на пенсії і доживати свої щасливі роки, а вони все бачать і переживають.

З того, чого мені найбільше не вистачає, напевно, морально видихнути… можливо, сходити в кіно. Але кіно у нас не буде довго, тому що у нас згоріла "Фабрика", наш торгівельний центр, тому кіно у нас не буде довго.

Щодо виїзду, то я дав собі два місяці, ще два місяці. Я думаю, що вони покажуть, що буде далі. Я не хочу виїжджати, я нікуди не хочу виїжджати, я хочу жити в Херсоні. Я думаю, що скоро ми вже дізнаємося, що буде далі. Але Херсон, ми надіємось і чекаємо, щоб він, що він буде Україна.

Міжнародні банки об'єднують зусилля задля подолання продовольчої кризи, спричиненої війною Росії

Фото: Міністерка фінансів США Дженет Єллен, Вішангтон 12 травня 2022 року. Грем Дженнінгс/Pool via REUTERS/File Photo

Міжнародні банки розвитку, включаючи Світовий банк, ЄБРР, азійський, африканський та американський банки розвитку, оголосили спільний план дій з підтримки продовольчої безпеки світу та подолання загрози голоду, спричиненої війною Росії проти України.

Міністерство фінансів США, яке координувало початок відповідних перемовин банків у квітні, привітало досягнену домовленість.

"Російська війна проти України - нещодавній шок для світу, який підштовхнув різке зменшення продовольчої безпеки, особливо в економіках, що розвиваються та нових економіках", - заявила міністерка фінансів США Дженет Єллен. Вона зауважила, що продовольчій безпеці у минулі роки загрожували конфлікти: зміна клімату та економічний спад, спричинений пандемією.

В рамках плану дій Світовий банк оголосив плани інвестувати до 30 млрд дол за наступні 15 місяців у проекти в сфері продовольства та забезпечення продуктами харчування. З них 12 млрд буде спрямовано на нові проекті, а 18 млрд дол - на розподіл залишків за діючими проектами. Європейський банк реконструкції та розвитку (ЄБРР) оголосив проект інвестицій обсягом 2 млрд євро протягом двох років на розбудову життєво важливих секторів в регіонах, що постраждали від війни в Україні.

Як повідомляв Голос Америки, сьогодні Єврокомісія оголосила про нову макрофінансову допомогу Україні обсягом до 9 млрд євро в 2022 році.

"Ми продовжимо підтримувати Україну, через цю війну і коли вони почнуть відбудову", - заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Мер Маріуполя Вадим Бойченко – про те, куди вивозять українських військовиків та хто очолює переговори

З території заводу "Азовсталь" у Маріуполі виїхало щонайменше 7 автобусів з українськими захисниками під контролем російських окупантів — про це повідомляє інформаційна агенція Reuters.

Більше

XS
SM
MD
LG