Спеціальні потреби

Актуально

Від Байдена можна очікувати більшої особистої залученості щодо України й сприяння зміцненню відносин Україна-НАТО, - експерти

Чи вдасться Байдену змусити Путіна забратись із України? - експертне обговорення в Атлантичній раді США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:58 0:00

Чи вдасться Байдену змусити Путіна забратись із України? - експертне обговорення в Атлантичній раді США. Відео

Чи вдасться Байдену змусити Путіна забратись із України? Можливі кроки нової президентської адміністрації США та ймовірну реакцію Росії напередодні обговорювали експерти аналітичного центру Атлантична Рада.

Байден... "розуміє, що йдеться про більше, ніж лише про Україну, а це захист міжнародного права й правопорядку"

Після перебування на посаді віце-президента у 2009-2017 роках за Барака Обами, Джо Байден добре знається на ситуації в Україні. Він також заявляв про свою сувору політику щодо Росії.

Експерти Александер Вершбоу, колишній заступник генсека НАТО та екс-посол США в Росії, а також Девід Креймер, колишній високопосадовець Державного департаменту, погоджуються: Байден "вірить у важливість захисту таких країн, як Україна, й розуміє, що йдеться про більше ніж лише Україну, а про захист міжнародного права й правопорядку, повернення Росії до дотримання міжнародних законів".

Тому, вважає Вершбоу, Байден "доручить це питання держсекретарю Блінкену або одному з його топ-заступників, і захоче, щоб США відігравали лідерську роль у дипломатичному процесі".

При цьому оглядачі підкреслили, що мирні переговори між Києвом і Москвою – у глухому куті протягом кількох останніх років, адже Кремль відкрито саботує процес.

Можливо, як і напочатку роботи адміністрації Трампа, він буде готовий шукати вихід

Однак, дехто припускає, що так само, як і на початку роботи попередньої команди у Білому домі, зараз Путін може бути більш відкритим до того, аби зрушити з мертвої точки. Чи змінить Кремль свою політику? Можливо, - вважає Вершбоу.

За його словами, "дотепер перебування переговорів у глухому куті не коштувало Росії дуже дорого. Але думаю, Путін повинен серйозно поставитись до погроз Байдена, що він хоче підвищити цю ціну, мобілізувати європейських союзників, партнерів у Великій сімці, і Путін може постати перед загрозою іще більших санкцій та більшого політичного тиску. Можливо, як і напочатку роботи адміністрації Трампа, він буде готовий шукати вихід. У такому випадку можуть знову відновитись пропозиції із миротворчого компоненту".

Проте Вершбоу каже, що не передбачає, що це станеться найближчим часом. "Росія зараз дуже зухвала у питанні з Навальним, Білоруссю, так само і з Україною. Це не той час, коли Путін буде готовий проявити якусь слабкість або гнучкість. Але якщо тиск накопичуватиметься над ним, то він може почати шукати вихід. І я сподіваюсь, що адміністрація Байдена, співпрацюючи із Європою та Україною, зможе кинути йому виклик і уникнути затяжної тупикової ситуації на Донбасі", - пояснив колишній посол.

Росія зараз дуже зухвала у питанні з Навальним, Білоруссю, так само і з Україною. Це не той час, коли Путін буде готовий проявити якусь слабкість або гнучкість

Креймер визнає: ​окрім питання України, безперечно, президент Байден постав перед величезною кількістю викликів. "Але він говорив із президентом Путіним, де він порушив питання України, держсекретар Блінкен говорив про це із головою російського МЗС Лавровим та українським колегою. Тож я очікую, що до цього питання буде більше уваги на високому рівні, включаючи президентський".

Відносини між США та Україною він порівнює із тими, що склались за попередньої адміністрації Трампа, "де, звісно, були певні спроби на нижчих рівнях, гарні спроби, але на президентському рівні це було стихійне лихо. Де президент Трамп вирішив використати Україну як політичний інструмент у його спробах протистояти своєму політичному опонентові, Джо Байдену".

треба віддати належне адміністрації Трампа за дозвіл купувати Україні летальну зброю

При цьому, каже Креймер, "треба віддати належне адміністрації Трампа за дозвіл купувати Україні летальну зброю, те, що президент Обама безпосередньо відмовився робити. Але поза тим, окрім збереження санкцій, передусім, завдяки тиску з боку Конгресу, пам’ятаймо, адміністрація Трампа спробувала зняти санкції вже у перший тиждень роботи у 2017 році. Я очікую від адміністрації Байдена суворіших санкцій, продовження військової допомоги Україні та набагато більше особистої залученості самого президента".

Вершбоу каже: "Українці запропонували США приєднатись до Нормандського формату. І, можливо, адміністрація може бути готовою це зробити. Але на це повинні погодитись росіяни. Тож, ймовріно, достатньо буде, якщо США використовуватиме свої двосторонні контакти, а не приєднуватись до Нормандського формату".

достатньо буде, якщо США використовуватиме свої двосторонні контакти, а не приєднуватись до Нормандського формату

У питанні відносин між Україною й НАТО, представниця правління Ради зовнішньої політики "Українська призма" Ганна Шелест згадала нещодавнє інтерв'ю Володимира Зеленського виданню Axios, яке, як вона сказала, сам президент вважає успішним, але "громадськість та опозиція назвали поразкою".

"Проблема полягає у питанні президента Зеленського до президента Байдена: "Чому Україна й досі не в НАТО?" Це показує низький рівень розуміння як того, що Україна має зробити, аби приєднатись до НАТО, так і того, хто не погоджується із можливим членством України в НАТО й тим, що США може зробити для України", - каже Шелест. Водночас, це демонструє, що Зеленський очікує від США більше військової допомоги та підтримки на рівні відносин із НАТО, говорить вона.

Адміністрація також може розглянути можливість надати Україні статус головного партнера НАТО, що не входить до організації

Вершбоу підкреслив, що адміністрація Байдена "шукатиме варіанти, як допомогти Україні у військовій галузі, у питанні інтеграції в НАТО, й також щоб використати це як важіль впливу на Росію. Й сам Альянс теж повинний показати Україні те, що він може надати за програмою розширених можливостей. Адміністрація (Байдена - ред.) також може розглянути можливість надати Україні статус головного партнера НАТО, що не входить до організації, щоб показати Росії, що ми не збираємось покинути Україну, ми підсилимо її відносини із блоком".

За словами колишнього заступника генсека НАТО, "може навіть прийти час навіть для плану дій із приєднання до Альянсу". "Думаю, адміністрація, якщо відіграватиме провідну роль у НАТО, може схилити Альянс до такого важливого кроку, який обіцяли вже понад десятиріччя".

Дивіться також: Дизельна промисловість переживає революцію у США. Відео

Дизельна промисловість переживає революцію у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:08 0:00

Всі новини дня

Українсько-польську драму "Щедрик" презентують для американських глядачів. Інтерв’ю

Українсько-польську драму "Щедрик" презентують для американських глядачів. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:07 0:00

Українсько-польську драму "Щедрик" в ці дні презентують для американських глядачів. Фільм розповідає історію трьох родин різної національності – українців, поляків та євреїв, – які мешкають в Івано-Франківську.

Що американські законодавці говорять про розвиток підтримки України у найближчому майбутньому? Відео

Однією з найбільших новин цього тижня стало оголошення про передачу Україні західних танків, зокрема американських Абрамс, які називають найсучаснішими у світі.

«Українці вивчили уроки Голокосту. Вони створили сильну армію» – Зісельс

Президент України Володимир Зеленський бере участь у церемонії вшанування пам’яті жертв Голокосту в Бабиному Яру. Київ, Україна, 27 січня 2023 року. REUTERS

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, що відзначається 27 січня на честь звільнення в’язнів табору смерті Аушвіц-Біркенау у 1945 році, політики, громадські діячі та представники єврейських громад нагадали, що злочини проти людяності знову відбуваються на території Європи.

«Не вивчення уроків Голокосту, Голодомору, геноциду вірмен та депортації кримськотатарського народу приводять людство до нових трагедій, війн, військових злочинів, геноцидів. Ми зараз це добре бачимо по агресивній війні, яку росія розв’язала у 2014 році проти України. Буча, Ірпінь, Бородянка, Харків, Маріуполь та багато інших тимчасово окупованих росією місць в Україні явили світу ще одну світову трагедію, яку можна поставити у ряд минулих страшних злочинів проти людства», – написав у мережі Facebook співпрезидент Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України і виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України Йосиф Зісельс.

В інтерв’ю «Голосу Америки» колишній радянський дисидент та полів'язень сказав, що «українці засвоїли уроки Голокосту за 30 років незалежності країни».

«Зокрема, українці засвоїли, що для того, щоб не допустити власного знищення з боку агресивного сусіда, треба бути сильною країною, передусім у військовому сенсі, – сказав Зісельс. – І ми бачимо, як за останні вісім років Україна сильно зміцнила свою армію. І ця армія є гарантією того, що будь-який негідник, який прийде до нас, не зможе так легко знищити українців, як це було під час Другої світової війни з євреями».

Внаслідок геноциду євреїв під час Другої світової війни загинули близько 6 мільйонів людей. Під час німецької окупації України, у 1941–44 роках на території сучасної України було розстріляно понад мільйон єврейських жінок, чоловіків та дітей.

Посолка України у США Оксана Маркарова також каже, що Україна вшановує пам'ять невинних жертв нацистського режиму і водночас «бореться за нашу свободу та домівки від російських загарбників».

«Ми пам’ятаємо уроки Голокосту та боремося невпинно, щоб слова «ніколи знову» справді означали «ніколи знову», – написала посолка у твітері.

Під час церемонії вшанування жертв Голокосту в Києві за участю президента України Володимира Зеленського посолка Великої Британії Мелінда Сіммонс сказала, що Голокост торкнувся і її родини, і що людські трагедії повторюються на українській землі знову у зв’язку з російською агресією.

«Я говорила про своє сімейне коріння в Україні. Що сталося з моєю родиною. І паралелі з російським вторгненням», – написала британська дипломатка у Twitter.

Литовський політик, член Європейського парламенту Петрас Ауштревічюс також провів паралель між подіями 78-літньої давності та сьогоденням.

«Пам'ять про Голокост і боротьба з антисемітизмом залишаються нашим обов'язком, оскільки зараз ми стикаємося з новою геноцидною агресією з боку Росії проти України. Ніколи не забувайте, боріться за справедливість!» – написав політик у Twitter.

Провідний французький політичний коментатор Ніколя Тензер нагадує, що уроки Голокосту полягають, зокрема у тому, щоб минуле не перешкоджало розуміти сучасне. Він проводить паралелі між Путіним і Гітлером і каже тим, хто переконаний, що трагедії 20 століття не можуть повторитися, що применшення «українського геноциду» розв’язує руки Росії чинити нові злочини.

«Будь-яка тривіалізація (з аргументами, що Путін — не Гітлер, війна Росії проти України — це не Друга світова війна, український геноцид — Путін — не Голокост — і що?) служить ворожій пропаганді», - каже він.

Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту сказав, що попередити наступні геноциди світ зможе у тому випадку, якщо не буде байдужим до злочинів.

«Ми знаємо й пам’ятаємо, що байдужість убиває разом із ненавистю. Байдужість і ненависть завжди тільки вдвох здатні творити зло. Тому так важливо, щоб кожен, хто цінує життя, проявляв рішучість, коли треба рятувати тих, кого ненависть прагне знищити», – закликав він.

«І сьогодні ми повторюємо ще вагоміше, ніж раніше: ніколи знову – ненависті; ніколи знову – байдужості. Що більше народів світу подолають байдужість, то менше простору у світі залишиться для ненависті», – додав президент Зеленський у своєму зверненні.

А тим часом у Москві під час відзначення Дня пам’яті жертв Голокосту президент Росії Володимир Путін повторив заяву про те, що «неонацисти вчиняють злочини в Україні». Як нагадує агентство AFP, це звинувачення Москва використовувала для виправдання своєї військової агресії проти України.

Російська незалежна англомовна газета Moscow Times нагадує, що твердження Путіна про те, що Росія розпочала «спеціальну військову операцію» в Україні з метою її «денацифікації», були заперечені урядом України та єврейською громадою країни.

Як повідомляв «Голос Америки», виступаючи у Давосі, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що з початку широкомасштабної російської агресії в Україні зареєстрували 80 тисяч злочинів російських військових, понад 9 тисяч загиблих мирних жителів, у тому числі 453 дитини.

Міжнародні правозахисні організації стверджують, що «російські війська вчинили низку порушень міжнародного гуманітарного права». Зокрема, у звіті міжнародної неурядової організації Human Rights Watch йдеться про «невибіркові та непропорційні бомбардування та обстріли цивільних територій, які вразили будинки, медичні та освітні заклади. Також правозахисники кажуть, що на окупованих територіях російські або пов’язані з Росією сили «вчиняли явні воєнні злочини, включаючи тортури, страти без судочинства, сексуальне насильство та насильницькі зникнення».

Україна та країни «Групи семи» прагнуть створити спеціальний міжнародний механізм для притягнення до відповідальності російських політичних лідерів та для відшкодування за руйнування, спричинені вторгненням Росії.

Київ викликає посла Угорщини після того, як Орбан назвав Україну "нічийною землею"

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час відзначення 65-ї річниці Угорської революції 1956 року, 23 жовтня 2021. (AP Photo/Laszlo Balogh)

МЗС України викликає посла Угорщини після того, як угорський прем'єр Віктор Орбан під час спілкування із журналістами порівняв Україну із "Афганістаном" і назвав її "нічийною землею". Про це повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.

"Чергове зневажливе висловлювання Віктора Орбана на адресу України. Такі заяви є категорично неприйнятними. Будапешт продовжує курс на свідоме руйнування угорсько-українських відносин, суттєво підважуючи можливість ведення подальшого діалогу між двома сусідніми країнами", - написав представник українського зовнішньополітичного відомства і додав, що Київ залишає за собою "право вжиття й інших заходів реагування".

У розмові з медіа Орбан заявив, що Захід перебуває "у стані війни з Росією" і що "Захід повинен зрозуміти, що Путін не може дозволити собі програти, і він не програє, тому що його чекають переобрання наступного року, і він не може балотуватися як президент, який програв війну", цитує видання The American Conservative.

Як пише видання, Орбан вважає, що "Росія не може допустити присутності НАТО в Україні", а оскільки Росія не змогла швидко перемогти Україну, зараз "мета Росії – зробити Україну некерованою руїною, щоб Захід не міг претендувати на це як нагороду" і "у цьому вони вже досягли успіху". "Зараз це - Афганістан, ничійна земля", - сказав журналістам угорський лідер.

Тим часом нині стало відомо, що Москва вимагає, щоб посол Латвії виїхав упродовж двох тижнів, пише Радіо Свобода. Раніше Рига заявила, що посли припинять свою роботу у Росії 24 лютого – у річницю вторгнення російської армії в Україну.

Латвійська влада повідомила про зниження рівня дипломатичних відносин із Росією до тимчасових повірених, пояснивши це "жорсткою агресією Росії проти України" і солідарністю з Естонією, адже перед цим Росія за своїм рішенням знизила рівень дипломатичних відносин із Естонією.

Рівень дипвідносин Росії із Литвою, був знижений ще минулого року з ініціативи цієї країни після російського вторгнення в Україну.

При цьому напередодні посольство США в РФ повідомило, що до Москви прибула нова очільниця дипвідомства Лінн Трейсі, яка раніше обіймала посади посолки США у Вірменії, старшої радниці у справах Росії у Бюро у справах Європи та Євразії у Держдепі та заступниці посла США в Росії. У Кремлі заявили, що нова посолка в Москві, не зможе покращити відносини між двома країнами через те, що там назвали "гібридною війною" Вашингтона проти Росії.

В Білому домі відреагували на повідомлення про можливу співпрацю РФ з талібами

Бойовик Талібану у Кабулі, 26 грудня 2022 року. AP Foto/Ebrahim Noroozi

Білий дім наразі не має жодних підтверджень про можливу співпрацю Росії із Талібаном, зокрема, щодо буцімто російського запиту про американську зброю, наявну на території Афганістану, для її використання у війні проти України. Про таку можливість повідомило британське The Sun з посиланням на неназвані джерела.

Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США, відповідаючи на запитання журналістки Голосу Америки щодо того, наскільки Білий дім стурбований тим, що Росія може спробувати отримати цю зброю.

“Я не можу підтвердити повідомлення про те, що Талібан розглядає можливість відправки зброї і спроможностей росіянам... Але якщо це правда, то, безсумнівно, суперечить тому, що Талібан каже про свої цілі. Щодо зброї та систем, то… афганські сили національної безпеки отримали певне обладнання від Сполучених Штатів, але воно належало афганцям і вони покинули його, коли вирішили, що не будуть воювати за свою країну. І деякі з цих систем, деякі з тих спроможностей, потрапили у розпорядження Талібану. Знову ж таки, ми не маємо жодних відомостей про те, де саме знаходяться всі ці системи, що вони собою представляють, як використовуються. Допевне, немає жодних ознак того, що Талібан хоче експортувати”, - сказав Кірбі.

Посадовець також зауважив, що обладнання, яке залишилось в Афганістані у серпні минулого року, коли американські військові залишили аеропорт, було виведено з ладу талібами: літаки, наземні транспортні засоби. "Думаю, єдине, що ми залишили там - це декілька транспортних засобів, які дозволяють їм підтримувати роботу аеропорту”, - сказав Кірбі.

Він також наголосив, що Талібан, якщо серйозно ставиться до бажаного ним міжнародного визнання, мусить виконувати свої зобов’язання, зокрема щодо прав жінок та дівчат.

Як повідомляв Голос Америки, після виводу американських військ, афганські збройні сили швидко здали зброю та позиції Талібану. Пентагон не дає точної оцінки скільки одиниць зброї отримали бойовики, однак оглядачі вказують, що вартість цієї зброї може сягати мільярдів доларів.

Росія та Пакистан під час двосторонніх переговорів у середу наголосили на необхідності «практичного залучення» афганського Талібану, але виключили офіційне визнання ісламістських правителів, доки вони не вирішать міжнародні проблеми щодо прав жінок та інклюзивного управління. Уповноважений президента Росії в Афганістані Замір Кабулов очолив делегацію на переговорах з офіційними особами Пакистану в Ісламабаді та поінформував про свої зустрічі на початку цього місяця з Талібаном у Кабулі, повідомляє Голос Америки.

Кабулов сказав, що Москва продовжує співпрацювати з Талібаном, але не розглядає надання легітимності фактичним правителям Афганістану «наразі», - повідомили Голосу Америки офіційні пакистанські джерела, причетні до зустрічей у середу.

Коротке повідомлення уряду Пакистану у Twitter після зустрічі Кабулова з заступницею міністра закордонних справ Хіною Раббані Хар, вказало, що обидві сторони "наголосили на необхідності практичного залучення тимчасового афганського уряду".

Більше

XS
SM
MD
LG