Свого часу ковальство було потрібною і поважною професією, адже саме коваль виробляв необхідні у побуті металеві речі та зброю у час війни. З технічним прогресом професія почала відмирати, адже послуги майстра стали занадто дорогими. Однак, у Сполучених Штатах ковальство переживає нову епоху відродження, щоправда цим разом більше як мистецтво.
«Це один з листочків моєї квітки. Зараз я роблю жилку», – каже Курт Велш, який кує троянду.
А коваль Чарлі Пертікарі кує ніж для відкривання поштових конвертів:
«Я хочу зробити так, аби, коли я закінчу, ця річ була зручна як для використання правою, так і лівою рукою… Я вже кілька продав, а кілька тримаю вдома. Мені подобається дарувати їх, адже це дуже персональний подарунок».
Курт та Чарлі постійно відвідують майстерню неподалік американської столиці. Вони належать до місцевої гільдії ковалів, неприбуткової організації, яка ставить за мету поширювати ковальське мистецтво.
Курт, за професією програміст, захопився ковальством два роки тому. Він розповідає:
«Я негайно захопився мистецькою складовою цього ремесла та був зачарований роботою з металом».
Гільдія була організована тридцять років тому, об’єднавши навколо себе двадцять людей. Сьогодні до неї належить двісті ковалів. Для більшості з них ковальство це захоплення, однак є і професійні майстри.
Президент гільдії ковалів Майкл Бріскин сповнений оптимізму:
«Я думаю у нас є майбутнє. У нашому регіоні організовують все нові гільдії, тож у нас своєрідна конкуренція за нових членів. Однак, це, безперечно, добре для ковальства загалом».
Одна з таких нових організації, це Асоціація ковалів Середньоатлантичного регіону. Нещодавно у штаті Мериленд група провела свої восьмі щорічні збори, на які зібралось приблизно сто п’ятдесят ковалів.
Зустріч відвідав Пей Андерсон, президент Асоціації мистецького ковальства Північної Америки, до якої входить чотири тисяч людей. Він звертає увагу на те, як сучасні засоби зв’язку сприяють розвитку мистецького ковальства:
«Інтернет, Ютюб, Facebook, ці сучасні засоби зв’язку допомагають роботі нашої організації та розвитку ковальства в усьому світі. З їх допомогою легко знайти інформацію, приєднатися до якоїсь організації, чомусь навчитися. Раніше було важко знайти ковалів однодумців».
У наші дні, розповідає Андерсон, ковальство відходить від своєї традиційної форми і міцно закріплюється як форма мистецтва:
«Зараз це більше мистецтво, яке використовують у скульптурі та архітектурі аби прикрасити будинки, сади тощо».
Тим часом Чарлі Пертікарі ту Курт Велш закінчують свої вироби. Ковалі-любителі кажуть, що немає кращого відчуття, ніж власними руками перетворити кусень металу на щось чудове.
Інше за темою
Вибір читачів
1
