Спеціальні потреби

Актуально

Сучасний метод боротьби із заторами на дорогах у США допомагає економити і час і гроші

Сучасний метод боротьби із заторами у США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:20 0:00

Сучасний метод боротьби із заторами у США. Відео

Понад 75 годин на рік проводить середньостатистичний водій-мешканець Вашингтонського мегаполісу у автомобільних заторах. Більше сидять у корках лише мешканців великого Лос-Анджелеса. Аби вирішити проблему, уряди на місцях вдаються до різних методів регулювання потоку автомашин. Один з них спонукає водіїв залишати машини на парковці і підсаджуватися до інших. Це економить не лише час й гроші.

Оксана Антоненко - американка українського походження. Жінка родом із Києва, в США мешкає понад 15 років. Наразі вона живе у містечку Вудбрідж, що за 40 кілометрів від американської столиці, бо там дешевше, а значить є можливість мати власний будинок. Працює жінка у Вашингтоні.

Щоранку Оксану турбує те саме питання: як швидко і зручно доїхати на роботу?

На тягнучки жінка час витрачати не хоче, адже спізниться, а громадським транспортом добиратися складно і незручно. "Я пожалілася подружці, що на роботу їхати стало проблемою і вона сказала: чому ти не використовуєш Слаґлайн? Коли я знайшла Слаґлайн це змінило повністю картину", - каже Оксана Антоненко​.

Слаґлайн – різновид спільного використання автомобіля, коли, наприклад, троє незнайомих людей вирушають на роботу, використовуючи чиюсь одну машину, замість того, аби кожен їхав на своїй. У цьому є декілька переваг для всіх. ​

"Доїхати до "ДіСі" (Вашингтон, округ Колімбія - ГА) буде коштувати доларів 15 у цей час. Так що водії виграють в грошах, виграють в часі. А пасажири - виграють тим, що, по-перше, вони не змушені паркуватися в місті, тому що парковка в "ДіСі" це проблематично, це дорого і не скрізь її знайдеш, ну і плюс економія бензину і всього", - пояснює Оксана.

Я нічого не плачу, це круто
Пасажир

Справа в тому, що на Вашингтон звідси є дві дороги. Одна безкоштовна і на ній постійні тягнучки, особливо в годину пік. Інша – платна і швидкісна, коштує 15 доларів в один бік, що досить дорого. На ці гроші Оксана може купити майже пів баку бензину. Проте на проїзді по цій експрес-трасі можна зекономити, якщо в машині буде знаходитися щонайменше троє людей – в такому разі проїзд по швидкісній платній автостраді буде безкоштовний. В цьому й полягає суть Слаґлайну – об'єднуватися заради спільної вигоди. А для того аби було зручно це робити – створені навіть спеціальні зони.

"Ми зараз на парковці, у передмісті Вашингтону, до міста тут щонайменше годину, машиною. Ось, власне, як все це відбувається. Це все люди, які приїхали зі сусідних округів, вони тут залишають свої автівки, потім шикуються ось там в чергу і сідають в інші машини, які готові доїхати до Вашингтона. Цікаво те, що цю ініціативу громадськості підтримали й на місцях, уряд звернув увагу на те, що люди об’єднуються, і виділив кошти, аби побудувати ось цю парковку, щоб людям було зручніше", - пояснює журналіст "Голосу Америки" Юрій Мамон.

Тут все побудовано на взаємовигоді. Водії, беручи пасажирів, не платять за проїзд по швидкісній трасі. Пасажири, роблячи послугу водіям, їдуть безкоштовно. Окрім цього, усі виграють в часі. ​

"Я нічого не плачу, це круто. Розумієш, я не маю платити за проїзд", - каже один з пасажирів.

"Я зручно доїжджаю до роботи і я можу робити усе, що завгодно під час поїздки: подрімати, почитати книжку, або перевірити електронну пошту", - каже користувачка сервісу Британі Балком.

Оксані свого пасажира довго чекати не довелося. Пасажир Карл та знімальна група "Голосу Америки" – в Оксаниному авто більше трьох осіб, а це означає що вона може вільно їхати швидкісною платною трасою безкоштовно.

"Їдучи по швидкісній трасі – це перша вигода, вигода часу. Якщо їхати зранку по основній трасі, то це займає годину, півтори, а може й навіть і дві – дивлячись в який час. Якщо їхати по швидкісній, це буквально 20, ну 30 максимум хвилин, без заторів, без будь-яких проблем", - пояснює Оксана.

Це дійсно скорочує витрати
Пасажир

Карл Бровер, пасажир Оксани, Слаґлайном користується 18 років. Каже, що це зручно, комфортно, швидко і головне - суттєво урізає його сімейний бюджет.

"Це дійсно скорочує витрати. Я економлю близько чотирьох тисяч доларів на рік... Якщо, наприклад, я був би за кермом, то платив би за бензин, за парковку в Вашингтоні та за проїзд по швидкісній трасі. А це було б дорогувато", - пояснює Карл.

Під час самої подорожі серед водіїв і пасажирів існують неформальні правила: наприклад, обом категорично не можна розмовляти по телефону, гучно вмикати музику, їсти чи пити каву, та бажано не вступати в дискуссії.

"Найдивовижніше те, що до тебе в машину можуть сісти абсолютно незнайомі люди і заснути. І потім, коли ви доїжджаєте до місця призначення, ви маєте їх будити і казати: ей, я не додому тебе підвіз. Ти маєш вже виходити з моєї машини. І я особисто був у подібних ситуаціях", - каже Карл.

Сьогоднішня подорож для Карла видалися дуже незвичною, по дорозі на роботу він набалакався від душі.

Моя економія, коли я їду на Слаґлайн, досить значна
Оксана

А Оксана далі прямує до свого офісу. Скоріш за все, зі своїм пасажиром вона більше ніколи не зустрінеться, адже користувачів сервісу неабияка кількість. Та й вона, більш полюбляє бути пасажиром, аніж водієм. Адже не нехтує можливістю зекономити.

"Моя економія, коли я їду на Слаґлайн, досить значна. Якби я їхала власним авто без людей, то я би, мабуть, по-перше, я б витрачала приблизно доларів 400-500 на місяць лише на парковку і на бензин, а якби я, скажімо, їхала по швидкісній трасі сама, щоб зекономити час, то я б мабуть витрачала доларів 700 і більше на місяць", - каже Оксана.

Слаґлайн, мабуть, одна із цих сучасних послуг, коли можна вбити одразу двох зайців, зекономити і зменшити кількість машин в місті.

Дивіться також: 16 молодих українців отримають безкоштовну бізнес-освіту в провідних університетах США

16 молодих українців отримають безкоштовну бізнес-освіту в провідних університетах США. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:35 0:00

Всі новини дня

У Сенаті зареєстрували резолюцію, що закликає Білий дім відреагувати на використання голоду як зброї в час війни

Колосся пшениці на полі біля села Гребені на Київщині, Україна, 17 липня 2020 року. REUTERS/Валентин Огіренко

У Сенаті США законодавці від обох партій презентували резолюцію, яка засуджує використання голоду в якості зброї війни в Україні та інших країнах.

«Навмисне морити мирних жителів голодом як знаряддя ведення війни є військовим злочином. Крапка", - заявив один з ініціаторів документу, сенатор від Демократичної партії Роберт Менендес.

“В час коли Путін продовжує демонструвати світові свою розбещеність, відрізаючи українські порти та руйнуючи сільське господарство, намагаючись морити голодом тих українців, які пережили його невибіркові бомбардування, я пишаюся тим, що приєднаюся до своїх колег у внесенні цієї резолюції, щоб підтвердити наше зобов’язання підтримувати гуманітарні зусилля та реагувати на кризу, щоб протистояти проблемам у глобальному ланцюгу поставок і притягнути до відповідальності будь-якого деспота, який наполягає на використанні голоду як зброї війни”, - додав Менендес.

Резолюція, серед іншого, закликає уряд США

  • Визначити пріоритетом дипломатичні зусилля із виявлення та вирішення випадків, коли голод і навмисне позбавлення їжі використовуються як зброя в час війни;
  • Продовжувати зусилля щодо подолання серйозної продовольчої безпеки шляхом гуманітарного реагування, зокрема надавати потребуючим країнам продовольчу допомогу;
  • Зробити так, щоб використання голоду як зброї війни підпадало під дію інструментів, що передбачають відповідальність за скоєне осіб, урядів, правоохоронних органів, організацій, наприклад, Глобального Акту Магнітського.

"Голод не повинен ставати зброєю війни, - заявив сенатор Джон Тун від Республіканської партії. - Сполучені Штати та їхні партнери мають працювати разом, щоб відновити глобальну стабільність і притягнути окремих осіб та уряди до відповідальності за конфлікти, які призводять до глобального голоду і ставлять під загрозу продовольчу безпеку”.

Його колега від демократів сенатор Джефф Мерклі додав, що ця резолюція “закликає адміністрацію Байдена засудити використання голоду як зброї в таких країнах, як Україна та Ефіопія, і зосередити гуманітарні зусилля на подоланні продовольчої безпеки та голоду”.

“Ця двопартійна резолюція засуджує тих, хто жорстоко використовує голод як зброю війни проти мирного населення. (Резолюція - ред.) закликає Сполучені Штати притягнути їх до відповідальності за ці звірства. Вона також закликає нашу країну продовжувати рішучі дипломатичні та гуманітарні зусилля, щоб зміцнити глобальні поставки продовольства та забезпечити стійкість у постачанні у випадку майбутніх потрясінь», - заявив під час представлення документу сенатор-демократ Корі Букер.

Сенатор від Республіканської партії Джеймс Ріш додав: “Ця двопартійна резолюція … заохочує адміністрацію Президента визначити пріоритетність зусиль для вирішення проблеми продовольчої безпеки”.

CNN повідомляє про готовність Білого дому надіслати в Україну ракетні системи великої дальності. Експерти миттєво відреагували  

HIMARS - американські реактивні системи залпового вогню

Американський канал CNN із посиланням на посадовців у США повідомляє, що Білий дім наступного тижня, ймовірно, оголосить про надсилання в Україну ракетних систем великої дальності.

"Адміністрація Байдена готується надіслати в Україну новітні ракетні системи великої дальності, відомі як MLRS та HIMARS, які зараз є у найбільшому запиті від української влади. Про це розповідають багато посадовців. Про затвердження цього питання можуть оголосити вже наступного тижня”, - пише у Твітері журналістка американського каналу CNN Наташа Бертранд.

“Хвилювання щодо вимог для підготовки мінімальні — навчання українців з будь-якими ракетними системами не займе багато часу", - цитує журналістка Бертранд у статті CNN із посиланням на американських посадовців.

На прорив в питанні надання Україні цих ракетних систем сподівається американський сенатор-республіканець Ліндсі Грем. На своїй Твітер-сторінці він запостив статтю CNN.

У наступному Твітер-повідомлення сенатор Грем написав: “Дайте Україні ракетні системи та інше озброєння, необхідне для боротьби з Росією. Я сподіваюся, що найближчим часом Пентагон матиме прорив у цьому питанні.

"Я стежитиму за цим питанням і працюватиму, щоб надати Україні ті інструменти, які необхідні для захисту та оборони їхньої батьківщини”, - додав сенатор.


Напередодні речник Пентагону заявляв, що США працюють над тим, аби допомогти Україні отримати озброєння великої дальності.

“Головна потреба, на якій продовжують наголошувати українці, це вогонь з великої відстані. І тому ми працюємо над цим і допомагаємо їм отримати системи, які допомагають їм вести вогонь на великі відстані”, - заявив Джон Кірбі.

Під час брифінгу у п’ятницю, повідомляє спеціальний кореспондент Голосу Америки Джеф Селдин, речник Пентагону Джон Кірбі заперечив, що існує будь-яка затримка у наданні систем залпового вогню великої дальності.

«Ми все ще працюємо над тим, як виглядатиме наступний пакет допомоги, - сказав він. - Ми постійно говоримо з українцями про їхні потреби та про те, що ми можемо надати».

Американський генерал, колишній командувач Сухопутних сил США в Європі ​ Бен Годжес вважає, що саме це озброєння може забезпечити українську перемогу:

“Це обнадіює. Воно стріляє на велику дальність, щоб знищити російську артилерію та ракетні системи – це потужності, які необхідні для порятунку життя українців і досягнення української перемоги”, - написав у Твіттері генерал Годжес.

Американський військовий фахівець Джон Спенсер, який очолює кафедру досліджень ведення війни в умовах міста в Інституті сучасної війни, приєднався до закликів надати Україні ракетні системи великої дальності.

“Росіяни не можуть вести війну в умовах міста. Вони бояться цього. Натомість вони обрали воєнні злочини як метод ведення війни. Потрібно більше зробити, щоб допомогти. Україна потребує ракетних систем великої дальності, таких як HIMARS, Смерч, Град”, - пише у Твітері Джон Спенсер.

Андерс Аслунд, експерт “Атлантичної Ради” критикує Німеччину, Францію та Італію за їхні пропозиції до Києва поступитись територіями. Натомість, експерт закликає ці країни почати надавати Україні сильніше озброєння:

“Вони повинні замовкнути і швидко надати Україні якомога більше важкої зброї, щоб мінімізувати страждання України. Вони також мають якомога швидше посилити економічні санкції проти Росії, аби виснажити російський бюджет, щоби Путін не зміг більше дозволити собі вдатись до загарбницької війни”, - вважає американський оглядач.

Про те, що країни Заходу можуть почати постачання в Україну озброєння великої дальності, можуть також свідчити нещодавні заяви премєр-міністр Британії Бориса Джонсона.

В інтервю виданню "Блумберг" він заявив, що Україна повинна отримати ракетні системи великої дальності. Хоча не уточнив, від яких країн.

Системи MLRS, за словами Джонсона, допомогли б Україні “захистити себе проти дуже брутальної російської артилерії. І це той шлях, по якому світ має рухатись”.

Велика Британія - серед тих країн, в яких Київ просить про зброю великої дальності. Джонсон не уточнив, чи його країна надішле свої ракетні системи М270 українським збройним силам. Американське видання “Політико” 18 травня написало, що українська влада все більше здивована протидією Адміністрації Байдена надати Україні американські ракетні системи великої дальності.

20 травня речник Пентагону Джон Кірбі заявив, що США розуміють, чому Україна потребує саме цього озброєння.

«Поки ми працюємо над цими пакетами (допомоги - ред.), цими озброєннями та системами, що були відправлені в Україну, ми робимо це здебільшого з огляду на те, що потрібно Україні в боротьбі, в якій вони зараз перебувають. І послідовна відповідь, яку ми отримуємо, полягає в тому, що їм потрібен дальній вогонь, тому що вид бою, який вони ведуть в регіоні Донбасу, значною мірою залежить від місцевості», – сказав Кірбі журналістам під час брифінгу.

26 травня міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у відео-зверненні на Твітері заявив, що Україна сподівається отримати системи ракетного залпового вогню від США.

«Сполучені Штати раніше казали нам, що ми отримаємо РСЗВ. Зараз вони у процесі вироблення цього рішення. Принаймні це те, що вони нам кажуть. Наше єдине прохання до них у тому, щоб це рішення було схвалене якомога швидше. Бо для нас кожен день означає втрачені життя, втрачені кілометри нашої землі», - сказав Кулеба.

Українські посадовці неодноразово заявляли, що зброя великої дальності має вирішальне значення, щоб переважити російську артилерію на сході України.

Життя на дивані у понівеченому Ірпені. Відео

Життя на дивані у понівеченому Ірпені. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:48 0:00

Будинок 82-річної мешканки Ірпеня зруйнувала російська війна. Старенька проводить більшість часу на дивані який уцілів у напівзруйнованій, неприданій для життя хаті. Хвора на онкологію донька-пенсіонерка, намагається пристосувати до життя уцілілий сарайчик. Однак, жінки знаходять привід радіти.

"Путін намагається знищити культуру українського народу", - Байден

Президент США Джозеф Байден, виступає перед випускниками Військово-морської академії США. П’ятниця, 27 травня, 2022
"Жорстока, жорстока війна Путіна в Україні. Він не тільки намагається заволодіти Україною, він буквально намагається знищити культуру та самобутність українського народу. Напад на школи! Роддоми! Лікарні! Музеї! Тут немає іншої цілі, окрім знищення культури",
Джо Байден, президент США

Російський президент Володимир Путін "не тільки намагається заволодіти Україною, він буквально намагається знищити культуру та самобутність українського народу". Таку завяву парезидент США, Джозеф Байден зробив під час виступу перед цьогорічними випускниками Військово-морської академії США, у П’ятницю, 27-го травня.

"Жорстока, жорстока війна Путіна в Україні. Він не тільки намагається заволодіти Україною, він буквально намагається знищити культуру та самобутність українського народу. Напади на школи! Пологові будинки! Лікарні! Музеї! Тут немає іншої цілі, окрім знищення культури. Прямий напад на фундаментальні принципи міжнародного права та порядку. Таким є світ, у який ви сьогодні випускаєтесь", - заявив Джо Байден зі сцени Військово-морської академії США.

Американський лідер також наголосив, що війна Путіна в Україні підштовхує усе більше держав до членства в НАТО і останнім таким прикладом є заяви Швеції та Фінляндії.

"Дії Путіна були спробою так званої "фінляндизації" Європи, щоб ці країни дотримувались нейтралітету. Замість цього він переводить всю Європу в НАТО", - наголосив Байден.

Також, за словами очільника Білого Дому "наступні 10 років стануть вирішальними для цього століття", а військовим США доведеться захищати світову демократію від автократії.

"Випуск 2022-го, ви завершуєте навчання на переломному етапі не лише американської, але й світової історії. Наступні 10 років стануть вирішальними для цього століття. Вони вплинуть на те, як виглядає наш світ, і на цінності, якими він буде керуватися", - сказав Байден.

Президент також наголосив, що йдеться не лише про вирішальні політичні та ідеологічні зміни у світі, але й економічні та кліматичні, - "глобальне порушення поставок спричиняє значну інфляцію, наближення кліматичної кризи призведе до підвищення рівня моря та суворіших погодних умов в усьому світі".

Дивіться також: Делегація Палати представників Конгресу США - з візитом в Україні. Подробиці від конгресмена Фіцпатрика.

Блінкен та Кулеба обговорили продовольчу безпеку та допомогу

Держсекретар США Ентоны Блінкен. (AP Photo/ Керолін Кастер)

Оборонна допомога США та світова продовольча криза. Такі питання обговорили в п'ятницю державний секретар США Ентоні Блінкен та міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, повідомили в Держдепі США.

Блінкен підкреслив, що Сполучені Штати та союзники і партнери продовжуватимуть тісно координувати зусилля, "щоб підтримати Україну а також розв'язати питання наслідків війни Кремля для світу", мовиться в повідомленні.

Посадовці відзначили, що Кремль продовжує використовувати продовольство в якості зброї і поширювати неправдиві заяви щодо російських санкцій, повідомив речник Держдепу Нед Прайс.

Російські посадовці заявляють, що в зриві поставок продовольства у світі винні західні санкції. США відкидають такі звинувачення. Раніше цього тижня Прайс назвав заяви Росії про продовольчу безпеку "низкою брехні та дезінформації". "Незважаючи на ці заяви, - вказав Прайс. - Санкції США не призвели до зривів аграрного експорту з Росії. Факт полягає в тому, що санкції США розроблені так, щоб дозволити експорт аграрних товарів та добрив з Росії". Посадовець зауважив, що саме своєю війною Росія дестабілізує ринок продовольства в світі.

Більше

Відео - найголовніше

Життя на дивані у понівеченому Ірпені. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:48 0:00
XS
SM
MD
LG