Спеціальні потреби

Актуально

Річниця підписання Будапештського меморандуму: чому відрізняються українська та англійська назви документа?

Після агресії Росії, у квітні 2014-го, очільники зовнішньо-політичних відомств США, Великобританії та України зустрілися в Парижі в рамках консультацій, передбачених Будапештським меморандумом

5 грудня виповнюється 27 років з дня підписання Україною, США Росією та Великої Британії Будапештського меморандуму. Документ давав Україні запевнення у безпеці, у зв`язку з приєднанням держави до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Будапештський меморандум став документом, який, по суті, підвів риску під ядерним статусом України. До цього у січні Україна підписала трьохсторонню заяву з США та Росією, в якій зазначалося про відданість рішенню про приєднання до договору про нерозповсюдження ядерної зброї. У листопаді відповідний закон прийняла Верховна Рада.

Американський дипломат Стівен Пайфер, який на початку 1990-х працював у Державному департаменті та брав безпосередню участь у перемовинах згадує: починаючи з 1991 року для Сполучених штатів відмова України від ядерного статусу було питання номер один.

«І усі розмови під час зустрічей між двома президентами, починаючи з 1991 і закінчуючи 1994 роком, завжди зосереджувалися на питанні відмови України від ядерної зброї», – пояснює він.

Сенатор Річард Лугар – один з ініціаторів програми Нанна-Лугара, яка дозволила США надавати допомогу країнам колишнього СРСР в утилізації ядерної зброї, в інтерв`ю Голосу Америки у 2016-му розповідав, що на початку 1990-х він відвідав Україну, Білорусь та Росію і на власні очі бачив ті загрозливі умови, в яких перебувала низка ядерних військових об`єктів.

Про це знав і президент Росії – Борис Єльцин, і України – Леонід Кравчук. За словами Лугара, під час зустрічі з Кравчуком він сказав, що США готові надати Україні $ 100 млн, аби допомоги Києву позбутися ядерної зброї. Кравчук був дуже схвильований, одразу разом з Лугаром вийшов до журналістів та сказав, що Вашингтон готовий дати $150 млн.

«Коли ми повернулися до США, я пішов до президента Буша і розповів йому все. Він підписав листа до Кравчука, у якому пообіцяв $150 млн. Кравчук вміло скористався ситуацією. У підсумку на програму роззброєння ми витратили $750-800 млн», – згадував Лугар у своєму інтерв’ю Голосу Америки.

Стівен Пайфер брав участь у перемовинах щодо тексту Будапештського меморандуму
Стівен Пайфер брав участь у перемовинах щодо тексту Будапештського меморандуму

Пайфер підтверджує, що українська сторона мала побоювання щодо економічного аспекту роззброєння. І це стосувалося, як втрати вартісного урану, так і витрат на утилізацію зброї. Американська сторона приймала ці аргументи та пропрацювала їх в інтересах України. «В цілому США покрили усіх видатки, тому що ми бачили, що це в інтересах безпеки Сполучених Штатів, адже ці боєголовки та бомбардувальники були розроблені, щоб нанести удар по США», – каже дипломат.

Дослідниця ядерної політики Мар’яна Буджерин погоджується, що в процесі перемовин багато інтересів України було враховано. В той же час, вона звертає увагу, на важливий аспект в контексті саме гарантування безпеки. Адже україно та англомовна назви документа відрізняються. Якщо в першому варіанті мова йде про «гарантії безпеки», то у другому про «запевнення».

Пайфер пояснює, що основним у перемовинах був англомовний документ, його і погоджували сторони. І для американців таке формулювання було принциповим. І Україна та Росія з цим погодилися. «Ми донесли нашу позицію дуже чітко Україні, що ми не можемо використовувати термін «гарантії» у меморандумі. Бо для американців, по суті, це означає рівень реагування, який мають країни-члени НАТО. Тобто, якщо хтось атакує країну НАТО, для захисту будуть залучені американські військові. І ми пояснили, що не готові долучити військових США до захисту безпеки України», – згадує Пайфер.

В україномовній версії документу використаний термін "гарантії"
В україномовній версії документу використаний термін "гарантії"

Оцінюючи значення меморандуму, Пайфер звертає увагу на те, що відмова від ядерного статусу, по суті, відкрила абсолютно нову сторінку у співпраці України з США, НАТО та Європою. «Починаючи з 1994-го, ми почали рух у вирішенні інших питань в україно-американських відносинах, це стосувалося і економічної співпраці, і демократичних перетворень та ринкової економіки», – пояснює він.

Буджерин, у свою чергу, звертає увагу на те, що відмова України від ядерної зброї мала важливе значення для в цілому процесу нерозповсюдження цього типу озброєння у світі. Адже після Києва так званий клуб ядерних держав залишили Білорусь та Казахстан.

У той же час якщо у 1994-му для української сторони питання у використання різної термінології в англо та україномовній версії меморандуму було не надто принциповим, то двадцять років потому, у 2014, коли Володимир Путін розпочав збройну агресію проти України, воно набуло нового значення.

Адже якби в англомовній версій були зазначені «гарантії», США мали би застосували своїх військових для захисту територіальної цілісності України. Пайфер, у свою чергу, погоджується, що навіть в рамках запевнень, зазначених у меморандумі, у 2014-му США мали би зробити більше для захисту України.

Він вважає, що адміністрація Барака Обами у 2014-му зробила помилку, коли не надала Україні летальної зброї. «Це змінилося пізніше. Помилка була ще й у тому, що адміністрація тоді не говорила більш детально про Будапештський меморандум, в першу чергу, з американською аудиторією, пояснюючи, чому США мають підтримувати Україну. І який в цьому наш інтерес», – додає він.

Буджерин зазначає: меморандум прописує механізм консультацій, які «будуть проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань». Цей інструмент був задіяний лише один раз у квітні 2014-го. Міністри закордонних справ України, США та Великобританії зустрілися в Парижі. Буджерин каже, незважаючи на те, що Сергій Лавров на той час був у Парижі, він не з'явився на зустріч.

Пайфер також додає, що Лавров тоді зробив досить контраверсійну заяву щодо меморандуму, заявивши, що документ був підписаний з попередньою владою. «Тобто, виходить, що кожного разу, коли в якійсь країні змінюється влада, Росія має проводити нові перемовини та перепідписувати усі угоди?» – дивується дипломат.

У квітні 2014-го за підсумками консультацій була прийнята заява, яка засуджувала дії Росії. «Але, на жаль, на цьому процес в рамках Будапештського меморандуму закінчується. І я зараз не цілком можу прокоментувати, чому так сталося? Це, мабуть, вже питання до майбутніх істориків, які зможуть підняти документи адміністрації Барака Обами та зрозуміти, які там були внутрішні обговорення цієї теми. Але навіть дивно, що потім вся військова допомога, яка надавалася Україні не пішла в рамках Будапештського меморандуму», - додає дослідниця.

Буджерин також вважає, що політикам слід переглянути своє ставлення до Будапештського меморандуму. Оскільки і Мінський, і Нормандський процеси практично заблоковані, перемовини в рамках Будапештського меморандуму зможуть, по-перше, долучити до процесу США, а, по-друге, перезапустити його. В той же час Пайфер вважає, що оскільки Росія вже сказала, що проти долучення США до перемовин, такий сценарій не надто реалістичний.

Всі новини дня

$15 млн кредитних ресурсів: США допоможуть бізнесу на Заході України. Відео

$15 млн кредитних ресурсів: США допоможуть бізнесу на Заході України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:55 0:00

США нададуть підтримку українському бізнесу на Заході країни. Документ про це сьогодні підписали Банк Львів та Фінансова корпорація розвитку США. Йдеться про угоду на 15 мільйонів доларів кредитних ресурсів. З посадовцями у Львові розмовляла Мирослава Гонгадзе.

Громадські організації, що допомагають Україні, виступили перед Гельсінською комісією в США. Відео

Представники 4 громадських організацій, що допомагають Україні, виступили перед Гельсінською комісією Сполучених Штатів. На слуханнях були присутні представники як з України, так і зі США та Литви. Волонтери наголосили, що допомога Заходу часто є недостатньо швидкою.

Американку Бріттні Ґрайнер обміняли на росіянина Віктора Бута – деталі з Білого дому. Відео

США обміняли увʼязнену в Росії американську баскетболістку Бріттні Ґрайнер на Віктора Бута – росіянина, який відбував термін у США за торгівлю зброєю. Більше про важливість цієї події та деталі з Білого дому – розповідає Юлія Ярмоленко.

Дві гуманітарні організації були обстріляні у Донецьку – речник ООН

Власниця зруйнованої квартири збирає свої речі в житловому будинку, який постраждав від обстрілу під війни Росії проти Україн. Донецьк, що на підконтрольній Росії території України, 6 грудня 2022 року. REUTERS/Олександр Ермоченко

Щонайменше дві гуманітарні неурядові організації були вражені під час атак на місто Донецьк, люди в будівлях не пострадждали, але одна людина була вбита поруч з будинком і одна поранена, речник ООН повідомив журналістам.

Під час щоденного брифінгу у четвер, 8 грудня, речник генерального секретаря ООН Стефан Дюжаррік повідомив про напад у підконтрольній Росії частині Донецька, який стався цього тижня.

«Наші колеги з гуманітарних організацій повідомили нам, що офіси щонайменше двох гуманітарних неурядових організацій були вражені під час атак на місто Донецьк, у частині країни, яка зараз знаходиться під контролем Росії. Ці інциденти відбулися 5 і 6 грудня, і в одну з будівель двічі вдарили два дні поспіль», – сказав Дюжаррік під час брифінгу, повідомляє кореспондентка англомовної редакції «Голосу Америки».

Як зазначив представник ООН, за словами працівників гуманітарних організацій, внаслідок обстрілів постраждали не лише об’єкти, які зазвичай використовуються для роздачі допомоги, але й транспортні засоби організацій, які там перебували.

«Співробітники гуманітарної допомоги були на місці та готували пакунки з допомогою для роздачі, коли обстріляли будівлі. Всередині будівель ніхто не постраждав, але за їхніми межами атаки призвели до загибелі принаймні одного мирного жителя та ще одного поранено», – сказав речник ООН.

Посилаючись на колег, він наголосив, що «міжнародне гуманітарне право чітко говорить про те, що атаки ніколи не повинні бути спрямовані на цивільних осіб або цивільну інфраструктуру, і необхідно вживати постійних заходів, щоб оминати їх».

Відповідаючи на питання про те, чи відомо, хто вчинив обстріл, Дюжаррік сказав, що органзація не має «ні повноважень, ні присутності, ні можливості» проводити розслідування. Він також не назвав самі гуманітарні організації, чиї приміщення постраждали від обстрілів. «Незважаючи на це, ми знаємо результат», – додав речник ООН.

Як повідомили ЗМІ на підконтрольній Росії території Донбасу, українські сили з установок «Град» у ці дні проводили обстріли Київського та Куйбишівського районів Донецька, в результаті яких загинуло шестеро людей.

Центр стратегічних комунікацій при Міністерстві культри та інформації України заявив 6 грудня, що російській війська «вкотре обстріляли Донецьк і звинуватили Україну».

«6 грудня окупаційна влада Донецька заявила, що ЗСУ обстріляли місто та вбили шістьох людей. Але це – неправда», – мовиться у повідомленні, опублікованому на сторінці відомства у Facebook.

«Якщо звернути увагу на розташування місць прильотів, стає очевидним, що запуски відбувалися з окупованої території. ЗСУ аж ніяк не могли завдати такого удару зі своїх позицій. Адже тоді снаряду довелося би розвертатися на 180 градусів у повітрі, а це – неможливо», – мовиться у повідомленні.

«Голос Америки» не може незалежно перевірити цю інформацію.

За даними ООН, через війну понад 14 мільйонів українців стали вимушеними переселенцями, з них 6,5 мільйона внутрішньо переміщених осіб в Україні та понад 7,8 мільйона біженців, зареєстрованих по всій Європі.

Згідно зі звітом УВКПЛ ООН з прав людини, з початку вторнення Росії станом на 6 грудня в Україні постраждала 17 181 особа з числа цивільного населення, 6 702 цивільних було вбито, але представники організації кажуть, що «реальні втрати набагато більші».

Минулого місяця заступниця речника ООН на брифінгу в Нью-Йорку повідомила, що з лютого 2022 року «працівники гуманітарних організацій надали критично важливу допомогу та послуги захисту приблизно 13,5 мільйонам людей у всіх регіонах України».

Заява США на засіданні Ради Безпеки ООН з питань гуманітарної ситуації в Україні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:39 0:00

«Завдання №1 – це вижити», – Сергій Притула. Відео

«Завдання №1 – це вижити», – Сергій Притула. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:57 0:00

«Ти можеш вважати себе ким завгодно, але якщо Збройні Сили України не стримають ворога, ти будеш ніким», – Сергій Притула, засновник благодійного фонду Сергія Притули. Повне інтервʼю з Сергієм Притулою дивіться згодом на YouTube Голосу Америки Українською чи на нашому сайті.

Більше

XS
SM
MD
LG