Актуально
Річниця підписання Будапештського меморандуму: чому відрізняються українська та англійська назви документа?
5 грудня виповнюється 27 років з дня підписання Україною, США Росією та Великої Британії Будапештського меморандуму. Документ давав Україні запевнення у безпеці, у зв`язку з приєднанням держави до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.
Будапештський меморандум став документом, який, по суті, підвів риску під ядерним статусом України. До цього у січні Україна підписала трьохсторонню заяву з США та Росією, в якій зазначалося про відданість рішенню про приєднання до договору про нерозповсюдження ядерної зброї. У листопаді відповідний закон прийняла Верховна Рада.
Американський дипломат Стівен Пайфер, який на початку 1990-х працював у Державному департаменті та брав безпосередню участь у перемовинах згадує: починаючи з 1991 року для Сполучених штатів відмова України від ядерного статусу було питання номер один.
«І усі розмови під час зустрічей між двома президентами, починаючи з 1991 і закінчуючи 1994 роком, завжди зосереджувалися на питанні відмови України від ядерної зброї», – пояснює він.
Сенатор Річард Лугар – один з ініціаторів програми Нанна-Лугара, яка дозволила США надавати допомогу країнам колишнього СРСР в утилізації ядерної зброї, в інтерв`ю Голосу Америки у 2016-му розповідав, що на початку 1990-х він відвідав Україну, Білорусь та Росію і на власні очі бачив ті загрозливі умови, в яких перебувала низка ядерних військових об`єктів.
Про це знав і президент Росії – Борис Єльцин, і України – Леонід Кравчук. За словами Лугара, під час зустрічі з Кравчуком він сказав, що США готові надати Україні $ 100 млн, аби допомоги Києву позбутися ядерної зброї. Кравчук був дуже схвильований, одразу разом з Лугаром вийшов до журналістів та сказав, що Вашингтон готовий дати $150 млн.
«Коли ми повернулися до США, я пішов до президента Буша і розповів йому все. Він підписав листа до Кравчука, у якому пообіцяв $150 млн. Кравчук вміло скористався ситуацією. У підсумку на програму роззброєння ми витратили $750-800 млн», – згадував Лугар у своєму інтерв’ю Голосу Америки.
Пайфер підтверджує, що українська сторона мала побоювання щодо економічного аспекту роззброєння. І це стосувалося, як втрати вартісного урану, так і витрат на утилізацію зброї. Американська сторона приймала ці аргументи та пропрацювала їх в інтересах України. «В цілому США покрили усіх видатки, тому що ми бачили, що це в інтересах безпеки Сполучених Штатів, адже ці боєголовки та бомбардувальники були розроблені, щоб нанести удар по США», – каже дипломат.
Дослідниця ядерної політики Мар’яна Буджерин погоджується, що в процесі перемовин багато інтересів України було враховано. В той же час, вона звертає увагу, на важливий аспект в контексті саме гарантування безпеки. Адже україно та англомовна назви документа відрізняються. Якщо в першому варіанті мова йде про «гарантії безпеки», то у другому про «запевнення».
Пайфер пояснює, що основним у перемовинах був англомовний документ, його і погоджували сторони. І для американців таке формулювання було принциповим. І Україна та Росія з цим погодилися. «Ми донесли нашу позицію дуже чітко Україні, що ми не можемо використовувати термін «гарантії» у меморандумі. Бо для американців, по суті, це означає рівень реагування, який мають країни-члени НАТО. Тобто, якщо хтось атакує країну НАТО, для захисту будуть залучені американські військові. І ми пояснили, що не готові долучити військових США до захисту безпеки України», – згадує Пайфер.
Оцінюючи значення меморандуму, Пайфер звертає увагу на те, що відмова від ядерного статусу, по суті, відкрила абсолютно нову сторінку у співпраці України з США, НАТО та Європою. «Починаючи з 1994-го, ми почали рух у вирішенні інших питань в україно-американських відносинах, це стосувалося і економічної співпраці, і демократичних перетворень та ринкової економіки», – пояснює він.
Буджерин, у свою чергу, звертає увагу на те, що відмова України від ядерної зброї мала важливе значення для в цілому процесу нерозповсюдження цього типу озброєння у світі. Адже після Києва так званий клуб ядерних держав залишили Білорусь та Казахстан.
У той же час якщо у 1994-му для української сторони питання у використання різної термінології в англо та україномовній версії меморандуму було не надто принциповим, то двадцять років потому, у 2014, коли Володимир Путін розпочав збройну агресію проти України, воно набуло нового значення.
Адже якби в англомовній версій були зазначені «гарантії», США мали би застосували своїх військових для захисту територіальної цілісності України. Пайфер, у свою чергу, погоджується, що навіть в рамках запевнень, зазначених у меморандумі, у 2014-му США мали би зробити більше для захисту України.
Він вважає, що адміністрація Барака Обами у 2014-му зробила помилку, коли не надала Україні летальної зброї. «Це змінилося пізніше. Помилка була ще й у тому, що адміністрація тоді не говорила більш детально про Будапештський меморандум, в першу чергу, з американською аудиторією, пояснюючи, чому США мають підтримувати Україну. І який в цьому наш інтерес», – додає він.
Буджерин зазначає: меморандум прописує механізм консультацій, які «будуть проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань». Цей інструмент був задіяний лише один раз у квітні 2014-го. Міністри закордонних справ України, США та Великобританії зустрілися в Парижі. Буджерин каже, незважаючи на те, що Сергій Лавров на той час був у Парижі, він не з'явився на зустріч.
Пайфер також додає, що Лавров тоді зробив досить контраверсійну заяву щодо меморандуму, заявивши, що документ був підписаний з попередньою владою. «Тобто, виходить, що кожного разу, коли в якійсь країні змінюється влада, Росія має проводити нові перемовини та перепідписувати усі угоди?» – дивується дипломат.
У квітні 2014-го за підсумками консультацій була прийнята заява, яка засуджувала дії Росії. «Але, на жаль, на цьому процес в рамках Будапештського меморандуму закінчується. І я зараз не цілком можу прокоментувати, чому так сталося? Це, мабуть, вже питання до майбутніх істориків, які зможуть підняти документи адміністрації Барака Обами та зрозуміти, які там були внутрішні обговорення цієї теми. Але навіть дивно, що потім вся військова допомога, яка надавалася Україні не пішла в рамках Будапештського меморандуму», - додає дослідниця.
Буджерин також вважає, що політикам слід переглянути своє ставлення до Будапештського меморандуму. Оскільки і Мінський, і Нормандський процеси практично заблоковані, перемовини в рамках Будапештського меморандуму зможуть, по-перше, долучити до процесу США, а, по-друге, перезапустити його. В той же час Пайфер вважає, що оскільки Росія вже сказала, що проти долучення США до перемовин, такий сценарій не надто реалістичний.
Всі новини дня
Вибух на Каховській дамбі: Думки демократів і республіканців. Ексклюзив. Відео
"З військово-тактичної точки зору – цей підрив не має сенсу для жодної зі сторін. І ми поки що не впевнені як реагувати", – Майкл Волтз, конгресмен-республіканець, штат Флорида.
- Голос Америки
Росія тримає країни у заручниках голодом – Сінді Маккейн, голова продовольчої програми ООН, про блокування українського зерна в Чорному морі
Посолка Сінді Маккейн, виконавча директорка Всесвітньої продовольчої програми ООН, що є найбільшою світовою організацією з надання допомоги нужденним країнам, сказала, що «росіяни грають тут у небезпечну гру», бокуючи Чорноморську зернову ініціативу.
"Тим, що вони тримають у заручниках зерно, вони тримають у заручниках голодом – це абсолютно безсовісно", – сказала Сінді Маккейн, виступаючи на конференції у Вашингтоні у середу, 7 червня.
За її словами, проблема постачання продовольства стала проблемою національної безпеки, а масштаби нинішньої глобальної кризи голоду та недоїдання є величезними.
За оцінками Всесвітньої продовольчої програми (ВПП), через наслідки епідемії COVID-19, конфлікти та зміну клімату, у 2023 році понад 345 мільйонів людей зіткнуться з високим рівнем відсутності продовольчої безпеки. Це більш ніж удвічі більше, ніж у 2020 році і на 200 мільйонів людей більше, ніж до епідемії COVID-19.
Виступаючи відеозв’язком під час конференції 2023 Global Impact Forum, недержавної організації, що підтримує американське глобальне лідерство US Global Leadership Coalition, вдова сенатора-республіканця і кандидата у президенти Джона Маккейна, сказала, що найбільше страждають країни Сахелю, зокрема, Конго, Нігерія, Сомалі, Судан, Ефіопія.
Затримками з постачанням українського зерна через Чорне море росіяни "фактично тримають їх у заручниках, тому що у нас не буде достатньо зерна, а також у нас не буде достатньо грошей, щоб постачати зерно", сказала Маккейн.
США є найбільшим донором Всесвітньої продовольчої програми. У 2022 році уряд Сполучених Штатів надав Всесвітній продовольчій програмі ООН рекордні 7,2 мільярда доларів готівкою та вирощеними у США товарами (наприклад, кукурудзою та пшеницею).
США також закуповують в рамках ВПП зерно в Україні для передачі його найбільш нужденним країнам. Всесвітня продовольча програма ООН cпіврацює з урядом України для безперебійного експорту зерна, значну частину якого купує Всесвітня продовольча програма ООН.
За даними українського уряду, упродовж 10 місяців роботи Зернової ініціативи експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.
Однак Росія створює перешкоди на шляху українського зерна на світові ринки. Як повідомило українське Міністерство інфраструктури України 1 червня, внаслідок “саботажу та гальмування роботи з боку російської делегації” протягом 7 місяців світ недоотримав мінімум 20 млн тонн українського продовольства.
- Голос Америки
"Ми зможемо дати сигнал Україні, що НАТО зацікавлене у довгострокових відносинах" - посолка США в НАТО про саміт у Вільнюсі
НАТО розглядає низку варіантів, як подати Україні сигнал щодо поглиблення відносин на саміті альянсу у Вільнюсі. Про це заявила посолка США в НАТО Джуліанн Сміт під час конференції, яку організував Центр за нову американську безпеку.
Ми зможемо дати сигнал українському народу, що НАТО зацікавлене у довгострокових відносинах, і що Росії не вдасться змусити всіх нас відвести поглядДжуліанн Сміт
“Ми розглядаємо низку варіантів, щоб просигналізувати, що українці просуваються у своїх відносинах з НАТО, і що Альянс зацікавлений у зміцненні своїх політичних відносин з союзниками, представленими за столом. Тому ми розглядаємо деякі можливості. … Думаю, впродовж наступних п’яти тижнів ми знайдемо, як ми зможемо відповісти на українську стурбованість. Ми зможемо дати сигнал українському народу, що НАТО зацікавлене у довгострокових відносинах, і що Росії не вдасться змусити всіх нас відвести погляд”, - сказала посолка США в НАТО Джуліанн Сміт.
Дипломатка запевнила, що НАТО не втратить інтересу до України, як на це сподівався Путін.
“Зобов’язання продовжувати підтримувати Україну, щоб вони зрештою змогли перемогти, є твердим, і ми зможемо надіслати це повідомлення голосно та чітко у Вільнюсі”, - наголосила вона.
Посолка США в НАТО додала, що на саміті у Вільнюсі НАТО також запропонує Україні допомогу, спрямовану на “довгострокову модернізацію” українського війська “зараз і в майбутньому”.
Щодо запевнень чи гарантій з безпеки для України, Сміт зазначила, що НАТО "шукає варіанти, як посилити нашу практичну підтримку (не лише з точки зору, що зараз надають союзники, щоб українці могли продовжувати відвойовувати територію)".
Вона додала, Альянс "намагаємося надіслати сигнал Росії та нашим друзям в Україні, що незалежно від того, коли ця війна закінчиться, союзники по НАТО продовжуватимуть стояти пліч-о-пліч з Україною, щоб допомогти з її довгостроковою модернізацією з оперативною сумісністю, з питанням стандартизації та цілою низкою речей, які просигналізують Україні, що мова йде як про підтримку вас зараз, так і про підтримку вас у майбутньому. І я думаю, що це повідомлення пролунає у Вільнюсі чітко й голосно”.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг заявив, що Альянс на саміті у Вільнюсі у липні цього року обговорить варіанти надання Україні гарантій безпеки на час війни та після воєнних дій.
“Причина, чому нам потрібно вирішити питання механізмів безпеки, гарантій, а також на певному етапі й членства, полягає в тому, що коли ця війна закінчиться, ми повинні мати механізми, які гарантуватимуть, що президент Путін не сприйме це як поштовх, щоб перепочити, відновитись та передислокувати свої сили для наступної атаки. Тож, коли ця війна закінчиться, у нас вже повинні бути створені певні рамки, щоб переконатись, що ця історія не повториться, щоб президент Путін не продовжував підривати європейську безпеку, атакуючи Україну. І в цій ширшій структурі, звичайно, велике значення мають домовленості, рамки, які забезпечують і допомагають запобігти подальшим нападам на Україну”, - заявив генсек НАТО Столтенберг.
Столтенберг наголосив, що пункт 5-тий Статуту НАТО передбачає повноцінні гарантії безпеки лише для повноправних членів Альянсу. Щодо України, зауважив він, є низка питань, щодо яких члени НАТО погоджуються.
“Союзники насправді погоджуються щодо багатьох важливих речей, пов’язаних з Україною та шляхом до членства в НАТО. Союзники погоджуються, що двері НАТО відкриті. Всі союзники погоджуються, що Україна стане членом альянсу, про що неодноразово заявлялося. І всі союзники також погоджуються, що лише Україна та союзники вирішують, коли настане час запросити Україну стати членом. Це не для Москви, це не для Путіна. Путін не має права вето на розширення НАТО”, - сказав Столтенберг.
Пріоритет на сьогодні, наголосив генсек НАТО, це забезпечити перемогу України. Якщо цього не станеться, то й переговори про членство вже не буде з ким вести, продовжив Єнс Столтенберг.
Ми зараз не повинні робити нічого, що підриває єдність у наданні підтримки УкраїніЄнс Столтенберг
“Зараз найактуальнішим завданням є переконатися, що президент Путін не виграє цю війну, що Україна переможе, тому що якщо Україна не зможе продовжувати існувати як суверенна, незалежна демократична держави в Європі, питання про членство тоді зникне. Тому ми зараз не повинні робити нічого, що підриває єдність у наданні підтримки Україні”, - сказав він.
Генеральний секретар НАТО віддав належне США за лідерство у Контактній групі з допомоги Україні. Він наголосив, що ЗСУ отримали від європейських та західних партнерів достатньо допомоги і навчань, щоб продовжити деокуповувати українську територію.
“Українці зараз мають можливості, зброю, боєприпаси, а також підготовку, надану союзниками та партнерами по НАТО, і не в останню чергу Контактною групою для України, яка доставила їх, тому вони мають можливості, необхідні для звільнення більше землі”, - зазначив Столтенберг.
Він також додав: “Ніхто не може точно сказати, чим закінчиться ця війна. Те, що відбудеться за столом переговорів на певному етапі, сподіваюся, покладе кінець цій війні. І це повністю залежить від цілей на полі бою. Тому нам потрібно зміцнити позиції України на полі бою, дати їм змогу отримати такий результат цієї війни, який гарантуватиме, що Україна переможе як суверенна незалежна держава, і що президент Путін не виграє цю війну”.
- Голос Америки
На тлі повідомлень про пошкодження аміакопроводу в Україні, світові ЗМІ наводять наратив Росії про аміак як умову експорту зерна
Неодноразові російські обстріли трубопроводу, що використовувався для транспортування аміаку з Росії через Україну, призвели до його серйозного пошкодження та витоку аміаку на Харківщині - повідомив голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
Він заявив про російські обстріли аміакопроводу у Куп'янському районі: “Зафіксовано загалом 6 прильотів в район насосної станції біля с. Масютівка”.
Російський наратив про аміак як причину блокування експорту зерна
Окрім загрози довкіллю і мешканцям сіл на Харківщині, більше уваги міжнародних ЗМІ у контексті пошкодженого трубопроводу наразі зосереджено на блокуванні Росією зернової угоди. Оскільки саме відновлення транзиту аміаку Кремль висував як одну з умов роботи зернового коридору, заблокованого ним же.
Як повідомляв Голос Америки, у відповідній угоді, яку підписувала Україна з іноземними партнерами, не йдеться про аміакопровід. Таку заяву зробив заступник міністра реконструкції України Юрій Васьков. Він сказав, що Україна відмовляється транспортувати російський аміак через свою територію (з часу повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році) в обмін на повноцінну роботу зернової угоди.
Натомість, вказують ЗМІ, “транспортування аміачних добрив з Росії через Україну може мати центральне значення для майбутньої угоди про зерно”, а пошкодження трубопроводу “може ускладнити переговори навколо угоди”.
Раніше речник ООН Стефан Дюжаррік казав, що “експорт аміаку є частиною підписаної угоди”. Йшлося про домовленості поміж ООН, Росією і Туреччиною, коли Україні зокрема було запропоновано для відновлення експорт зерна “почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку”, - писав Голос Америки.
За даними джерел Reuters, зусилля ООН стосовно виконання російської умови про транзит аміаку є “взаємовигідною пропозицію” та “намаганням врятувати Чорноморську зернову угоду”, що дозволяє безпечний експорт зерна.
“ООН хоче провести паралельні переговори щодо розширення Чорноморської угоди, яка була узгоджена в липні минулого року, щоб включити більше українських портів та інших вантажів”, - повідомило джерело Reuters.
Представниця МЗС Росії Марія Захарова наполягає, що аміакопровід “був ключовим для глобальної продовольчої безпеки”, – цитує посадовицю Reuters. Російське Міноборони назвало винуватцями у пошкодженні трубопроводу “українську диверсійну групу”.
Україна заявляє про витік 134 тонн аміаку
У вівторок, 6 червня, президент України Володимир Зеленський допустив, що Україна може відновити роботу аміакопроводу Тольятті-Одеса. “В цілому, якщо говорити про аміак, якби ви запитали мене, чи можемо ми відновити цю роботу, то ми розуміємо, що так, якщо це буде потрібно”, – сказав він на прес-конференції.
Щодо пошкодження аміакопроводу, то стався витік 134 тонн аміаку, - повідомив Синєгубов. Він також озвучив дані Гідрометцентру, згідно з якими хмару з аміаком віднесло у напрямку тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей.
На Харківщині місцеві органи охорони здоров’я інформують мешканців, як діяти, щоб уберегти себе від хімічного отруєння аміаком.
Аміакопровід, найдовший у світі, тягнеться приблизно 2470 кілометрів від російського Тольятті на річці Волга до трьох чорноморських портів. Він був закритий після вторгнення Москви в Україну в лютому 2022 року, – нагадує Reuters.
РФ шантажує світ, шантажує саме добривами.Олексій Данілов
Секретар РНБО України Олексій Данілов в ефірі загальнонаціонального телемарафону “Єдині новини” з приводу дозволу на відновлення експорту аміаку заявив: “РФ шантажує світ, шантажує саме добривами. На превеликий жаль, у неї та Білорусі є певна монополія на певні види добрива. І питання вкрай складне. Єдине я можу сказати, що якщо будуть умови гарантовані для нашої країни країнами-партнерами, питання може розглядатися і не значить, що ми на це питання маємо давати згоду. Інше питання – ми не маємо з вами права підтримувати країну-терориста, щоб вона заробляла, користуючись нашою інфраструктурою, нашою територією”.
В статті використано матеріал Reuters.
- Голос Америки
"Оголосіть Росію державою-терористом": мітингувальники перед Білим домом після підриву Каховської дамби. Відео
6 червня перед Білим домом у Вашингтоні відбувся мітинг “Оголосіть Росію державою-терористом”. Організатори розповідали про підрив Каховської дамби та закликали американців звертатися до своїх представників у Конгресі, щоб ті голосували за визнання Росії державою-терористом.
Форум