Спеціальні потреби

Актуально

Річниця підписання Будапештського меморандуму: чому відрізняються українська та англійська назви документа?

Після агресії Росії, у квітні 2014-го, очільники зовнішньо-політичних відомств США, Великобританії та України зустрілися в Парижі в рамках консультацій, передбачених Будапештським меморандумом

5 грудня виповнюється 27 років з дня підписання Україною, США Росією та Великої Британії Будапештського меморандуму. Документ давав Україні запевнення у безпеці, у зв`язку з приєднанням держави до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї.

Будапештський меморандум став документом, який, по суті, підвів риску під ядерним статусом України. До цього у січні Україна підписала трьохсторонню заяву з США та Росією, в якій зазначалося про відданість рішенню про приєднання до договору про нерозповсюдження ядерної зброї. У листопаді відповідний закон прийняла Верховна Рада.

Американський дипломат Стівен Пайфер, який на початку 1990-х працював у Державному департаменті та брав безпосередню участь у перемовинах згадує: починаючи з 1991 року для Сполучених штатів відмова України від ядерного статусу було питання номер один.

«І усі розмови під час зустрічей між двома президентами, починаючи з 1991 і закінчуючи 1994 роком, завжди зосереджувалися на питанні відмови України від ядерної зброї», – пояснює він.

Сенатор Річард Лугар – один з ініціаторів програми Нанна-Лугара, яка дозволила США надавати допомогу країнам колишнього СРСР в утилізації ядерної зброї, в інтерв`ю Голосу Америки у 2016-му розповідав, що на початку 1990-х він відвідав Україну, Білорусь та Росію і на власні очі бачив ті загрозливі умови, в яких перебувала низка ядерних військових об`єктів.

Про це знав і президент Росії – Борис Єльцин, і України – Леонід Кравчук. За словами Лугара, під час зустрічі з Кравчуком він сказав, що США готові надати Україні $ 100 млн, аби допомоги Києву позбутися ядерної зброї. Кравчук був дуже схвильований, одразу разом з Лугаром вийшов до журналістів та сказав, що Вашингтон готовий дати $150 млн.

«Коли ми повернулися до США, я пішов до президента Буша і розповів йому все. Він підписав листа до Кравчука, у якому пообіцяв $150 млн. Кравчук вміло скористався ситуацією. У підсумку на програму роззброєння ми витратили $750-800 млн», – згадував Лугар у своєму інтерв’ю Голосу Америки.

Стівен Пайфер брав участь у перемовинах щодо тексту Будапештського меморандуму
Стівен Пайфер брав участь у перемовинах щодо тексту Будапештського меморандуму

Пайфер підтверджує, що українська сторона мала побоювання щодо економічного аспекту роззброєння. І це стосувалося, як втрати вартісного урану, так і витрат на утилізацію зброї. Американська сторона приймала ці аргументи та пропрацювала їх в інтересах України. «В цілому США покрили усіх видатки, тому що ми бачили, що це в інтересах безпеки Сполучених Штатів, адже ці боєголовки та бомбардувальники були розроблені, щоб нанести удар по США», – каже дипломат.

Дослідниця ядерної політики Мар’яна Буджерин погоджується, що в процесі перемовин багато інтересів України було враховано. В той же час, вона звертає увагу, на важливий аспект в контексті саме гарантування безпеки. Адже україно та англомовна назви документа відрізняються. Якщо в першому варіанті мова йде про «гарантії безпеки», то у другому про «запевнення».

Пайфер пояснює, що основним у перемовинах був англомовний документ, його і погоджували сторони. І для американців таке формулювання було принциповим. І Україна та Росія з цим погодилися. «Ми донесли нашу позицію дуже чітко Україні, що ми не можемо використовувати термін «гарантії» у меморандумі. Бо для американців, по суті, це означає рівень реагування, який мають країни-члени НАТО. Тобто, якщо хтось атакує країну НАТО, для захисту будуть залучені американські військові. І ми пояснили, що не готові долучити військових США до захисту безпеки України», – згадує Пайфер.

В україномовній версії документу використаний термін "гарантії"
В україномовній версії документу використаний термін "гарантії"

Оцінюючи значення меморандуму, Пайфер звертає увагу на те, що відмова від ядерного статусу, по суті, відкрила абсолютно нову сторінку у співпраці України з США, НАТО та Європою. «Починаючи з 1994-го, ми почали рух у вирішенні інших питань в україно-американських відносинах, це стосувалося і економічної співпраці, і демократичних перетворень та ринкової економіки», – пояснює він.

Буджерин, у свою чергу, звертає увагу на те, що відмова України від ядерної зброї мала важливе значення для в цілому процесу нерозповсюдження цього типу озброєння у світі. Адже після Києва так званий клуб ядерних держав залишили Білорусь та Казахстан.

У той же час якщо у 1994-му для української сторони питання у використання різної термінології в англо та україномовній версії меморандуму було не надто принциповим, то двадцять років потому, у 2014, коли Володимир Путін розпочав збройну агресію проти України, воно набуло нового значення.

Адже якби в англомовній версій були зазначені «гарантії», США мали би застосували своїх військових для захисту територіальної цілісності України. Пайфер, у свою чергу, погоджується, що навіть в рамках запевнень, зазначених у меморандумі, у 2014-му США мали би зробити більше для захисту України.

Він вважає, що адміністрація Барака Обами у 2014-му зробила помилку, коли не надала Україні летальної зброї. «Це змінилося пізніше. Помилка була ще й у тому, що адміністрація тоді не говорила більш детально про Будапештський меморандум, в першу чергу, з американською аудиторією, пояснюючи, чому США мають підтримувати Україну. І який в цьому наш інтерес», – додає він.

Буджерин зазначає: меморандум прописує механізм консультацій, які «будуть проводити консультації у випадку виникнення ситуації, внаслідок якої постає питання стосовно цих зобов'язань». Цей інструмент був задіяний лише один раз у квітні 2014-го. Міністри закордонних справ України, США та Великобританії зустрілися в Парижі. Буджерин каже, незважаючи на те, що Сергій Лавров на той час був у Парижі, він не з'явився на зустріч.

Пайфер також додає, що Лавров тоді зробив досить контраверсійну заяву щодо меморандуму, заявивши, що документ був підписаний з попередньою владою. «Тобто, виходить, що кожного разу, коли в якійсь країні змінюється влада, Росія має проводити нові перемовини та перепідписувати усі угоди?» – дивується дипломат.

У квітні 2014-го за підсумками консультацій була прийнята заява, яка засуджувала дії Росії. «Але, на жаль, на цьому процес в рамках Будапештського меморандуму закінчується. І я зараз не цілком можу прокоментувати, чому так сталося? Це, мабуть, вже питання до майбутніх істориків, які зможуть підняти документи адміністрації Барака Обами та зрозуміти, які там були внутрішні обговорення цієї теми. Але навіть дивно, що потім вся військова допомога, яка надавалася Україні не пішла в рамках Будапештського меморандуму», - додає дослідниця.

Буджерин також вважає, що політикам слід переглянути своє ставлення до Будапештського меморандуму. Оскільки і Мінський, і Нормандський процеси практично заблоковані, перемовини в рамках Будапештського меморандуму зможуть, по-перше, долучити до процесу США, а, по-друге, перезапустити його. В той же час Пайфер вважає, що оскільки Росія вже сказала, що проти долучення США до перемовин, такий сценарій не надто реалістичний.

Всі новини дня

Марина В’язовська – про медаль Філдса, Україну та війну. Відео

Марина В’язовська – про медаль Філдса, Україну та війну. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:44 0:00

"Це велика честь". Українка Марина В’язовська отримала престижну нагороду з математики – медаль Філдса. В інтерв’ю журналістам АР вона каже, що для неї це велика честь і відповідальність. Вона також поділилася, як на неї вплинула війна

Скільки може тривати російська війна в Україні – коментарі американських законодавців. Відео

Скільки може тривати війна Росії в Україні - коментують законодавці США із демократичної та республіканської партій. Частина з них кажуть, що на такій високій інтенсивності, війна не може тривати довго. Інші передбачають, що повного виведення російських військ, зокрема із Криму, може не статися.

Що означає для України можливість відставки Джонсона – подробиці. Відео

Що означає для України можливість відставки Джонсона – подробиці. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:59 0:00

Над прем'єр-міністром Великої Британії Борисом Джонсоном знову нависла загроза відставки. За минулу добу вже понад 30 членів уряду Джонсона склали свої повноваження. Що буде далі, і яке значення це матиме для України – розповідає Богдан Цюпин.

Розблокування українських портів – у центрі уваги розмови держсекретаря США Блінкена та голови МЗС України Кулеби – Держдеп

держсекретарь США Ентоні Блінкен та голова МЗС України Дмитро Кулеба

Державний секретар США Ентоні Блінкен «засудив звірства Росії в Україні» та поїнформував українського колегу, міністра закордонних справ України Дмитра Кулебу, про нові заходи, яке світове співтовариство готове ухвалити для розблокування українських портів, повідомив прессекретарь Державного департаменту Нед Прайс.

На брифінгу для журналістів у середу, 6 липня, він сказав, що напередодні зустрічі міністрів закордонних справ G20 на Балі та за підсумками самітів G7 і НАТО, голови дипломатичних відомств США та України обговорили «тверду рішучість Альянсу та партнерів підтримувати Україну, яка захищає свій суверенітет і територіальну цілісність від неспровокованої агресії Росії».

Також держсекретар, за словами Прайса, «надав оновлену інформацію щодо багатосторонніх зусиль щодо розв’язання військового блокування Росією експорту сільськогосподарської продукції з українських портів».

Ентоні Блінкен також обговорив безпекову допомогу США Україні та повідомив про «подальшу бюджетну підтримку України, підтвердивши непохитну відданість Сполучених Штатів демократичному, вільному та процвітаючому майбутньому України», - сказав Прайс.

Саміт країн-членів НАТО та держав-партнерів відбувся в іспанському Мадриді 28-30 червня.

Зустріч міністрів закордонних справ G20 розпочинається 7 липня на острові Балі, в Індонезії.

Різниця між рівнем підтримки України демократами та республіканцями зростає. 4 висновки опитування громадської думки США

Українці вперше взяли участь в Параді на День незалежності у Вашингтоні 4 липня, 2022 р.

Результати соціологічного опитування оприлюднив університет Меріленду

Готовність американців платити ціну за підтримку України в її війні з Росією залишається високою. Спад цієї готовності у травні не став тенденцією: червневі показники вищі, ніж у травні, хоча й далі відстають від березневих, коли підтримка була найвищою.

Готовність американців платити ціну за підтримку України в її війні з Росією залишається високою

Про це свідчить останнє соціологічне дослідження щодо критичних проблем, результати якого оприлюднив університет Меріленду. В опитуванні, проведеному наприкінці червня, взяло участь 2208 респондентів. І як зазначає директор соціологічної служби університету професор Шіблі Теламі, результати дослідження «особливо примітні, якщо взяти до уваги підвищення цін на нафту та зростання інфляції, з якими зіткнулися американці від початку війни».

«І це має бути музикою для вух президента Джо Байдена, оскільки його адміністрація вклала значні кошти у підтримку України, зміцнення та розширення Північноатлантичного альянсу (НАТО) і у протидію Росії», - зауважив Теламі.

Соціолог звертає увагу на чотири ключові результати останнього дослідження.

По-перше, американці далі готові підтримувати Україну, навіть якщо це означатиме вищу вартість енергоресурсів та посилення інфляції. Серед респондентів, які брали участь у червневому опитуванні, 62% заявили, що готові терпіти більш високі ціни на електроенергію. Цей показник вищий, ніж у травні (59%), хоча й нижчий, ніж у березні (73%).

американці далі готові підтримувати Україну, навіть якщо це означатиме вищу вартість енергоресурсів та посилення інфляції

Подібним чином, 58% висловили готовність, заради допомоги Україні, миритися зі зростанням інфляції (у травні таких було 52%, а у березні 65%).

Готовність американців, заради захисту України, ризикувати життям солдатів армії США залишається низькою – 32%, хоч цей показник піднявся до березневого рівня після падіння в травні.

Другий ключовий результат дослідження, на який звертають увагу соціологи, полягає у значній відмінності між демократами та республіканцями у ступені готовності заплатити ціну за підтримку України.

«Розрив між ними поволі зростає; причому демократи висловлюють набагато більшу готовність платити ціну», - коментує отримані дані директор соціологічної служби Мерілендського університету.

Як зазначає професор Теламі, «у той час як 78% відсотків демократів готові миритися з вищими цінами на енергоносії, лише 44% республіканців кажуть те саме». Щодо готовності заплатити вищою інфляцією, то з цим згодні 72% демократів і лише 39% республіканців.

Що стосується готовності ризикувати, заради захисту України, життям американських солдатів, то у червні за це висловились 37% демократів і 22% республіканців.

Третім визначальним результатом дослідження, з погляду соціологів, стало уявлення американців про те, хто перемагає, а хто зазнає поразки у російсько-українській війні.

Хоча більшість респондентів кажуть, що наразі ані Росія, ані Україна не перемагають і не зазнають поразки, певну перевагу опитані вбачають на боці України.

На думку американців, Україна радше досягає перемоги, ніж зазнає поразки

На думку американців, Україна радше досягає перемоги, ніж зазнає поразки (27% до 20%), тоді як Росія терпить більше невдач, ніж успіхів (29% до 20%). Такої ж думки дотримуються як демократи, так і республіканці.

Незважаючи на те, що адміністрація Байдена виступала проти запровадження безполітної зони над Україною, американська громадськість дедалі більше підтримує цю ідею, - попри занепокоєння можливим посиленням конфронтації з Росією.

підтримка американцями «закриття неба» над Україною зросла

Згідно з результатами опитування, підтримка американцями «закриття неба» над Україною зросла з 56% у березні до 59% у травні та 65% у червні.

Ця тенденція вийшла за межі партійних ліній: дедалі більше республіканців (від 52% до 54% і до 57%) та демократів (від 61% до 64% і до 72%) підтримують запровадження безполітної зони, якщо війна триватиме.

Таким чином, результати дослідження засвідчують: готовність американців платити ціну за підтримку України залишається міцною.

«Це гарна новина для адміністрації Байдена, яка визначила своїм пріоритетом підтримку України», - пише професор Теламі. Як він зазначає, якби втома від війни в американському суспільстві зростала, це мало б політичні наслідки, вигідні Путіну.

«Адже лідери в демократичних країнах зазвичай чутливі до ставлення своєї громадськості», - висновує соціолог.

Динаміка настроїв в американському суспільстві, представлена в опитуванні університету Меріленда, простежується і в інших соціологічних дослідженнях у США.

Згідно з висновками впливового дослідницького центру Pew Research Center, більшість американців підтримуютть дії, вжиті адміністрацією Байдена у відповідь на російське вторгнення, включно із запровадженням суворих економічних санкцій проти Росії та відправкою військового обладнання і зброї в Україну. За даними травневого опитування Pew Research Center, більше дорослих американців схвалюють (45%), ніж не схвалюють (34%) реакцію адміністрації Байдена на російське вторгнення в Україну.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG