Спеціальні потреби

Інтерв'ю

Карпентер: Захід не має створювати Путіну шляхи для відступу. Він завжди може відступити в Росію

Майкл Карпентер, постійний представник Сполучених Штатів Америки при Організації з безпеки і співробітництва в Європі, 7 червня 2022 року у Відні.

Російська війна проти України - це один із найбільших викликів міжнародному порядку з часів Другої світової війни. Про це в інтерв’ю для Голосу Америки заявив Майкл Карпентер, постійний представник США при ОБСЄ. За його словами Росія порушила усі основні принципи Статуту ООН, Гельсінського акту та в Женевських конвенцій. Він також наголосив, що зараз найважливішим є навчити українських військових оперувати сучасною технікою, щоб вони могли отримувати додаткові поставки озброєння. Із американським дипломатом спілкувалась Мирослава Гонгадзе, голова бюро «Голосу Америки» у Східній Європі.

Мирослава Гонгадзе, голова бюро «Голосу Америки» у Східній Європі: Як би ви оцінили ефективність Ради Безпеки ООН, ОБСЄ та усіх міжнародних організацій в цій конкретній кризі?

Майкл Карпентер, постійний представник США при ОБСЄ: Перш за все, криза, яку ми маємо, є одним із найбільших викликів міжнародному порядку з часів Другої світової війни. Усі основні принципи, закріплені в Статуті ООН, Гельсінському Заключному акті та Женевських конвенціях про поводження під час війни, були порушені. Таким чином, ми маємо справу з повним порушенням встановленої системи правил і норм, на яких ми всі виросли, вважаючи, що це непорушні правила. Але те що ми бачимо зараз, це справжній розрив. Міжнародні організації об’єднують людей за спільним столом, за яким кожен окремо може досягти дуже мало. Потрібен консенсус серед усіх членів. До прикладу в ОБСЄ, - де я працюю, - ми сидимо за столом, де приблизно 45-ть держав бачать світ так само, як і Сполучені Штати.

Але там є також Росія та Білорусь і країни Центральної Азії та кілька інших держав, які налякані нинішньою ситуацією і можливо, не бажають чинити прямий спротив Росії. З таким механізмом, ми не можемо досягти великого успіху, з точки зору виконання нових мандатів або роботи інституцій на місцях.

МГ: Довгий час Захід проводив політику умиротворення Росії. Чи бачите ви якісь помилки у діях Заходу? Чи вважаєте ви, що Захід не зрозумів, що відбувається, і не прислухався до деяких застережень, які вже лунали?

МК: Я вважаю, що головна, колективна помилка Заходу в 90-х та 2000-х роках, полягала в тому, що вони запустили процес економічної взаємозалежності з Росією, через торгівлю, через взаємні інвестиції, через допуск Росії до різних міжнародних організацій, таких як Світова організація торгівлі та багато, багато іншого. Вони сподівалися, що якимось чином із часом Росія стане відповідальною зацікавленою стороною в міжнародному співтоваристві.

Але держава, якою керує по суті, невелика група офіцерів КДБ, має зовсім інший погляд на світ. Вони грають в гру на вибування, з точки зору їхнього відношення до Заходу. Ця держава ніколи не зможе стати західною ліберальною демократією. І насправді вона все далі й далі віддалялася від західних ліберальних демократій, починаючи з часів Єльцина. Така відкритість, навпаки, дозволила Кремлю використовувати вразливі місця в Західних системах суспільства.

МГ: Як ви бачите подальший розвиток цієї війни і як ви бачите її завершення?

МК: Зараз найважливіше навчити українські війська оперувати сучасною воєнною технікою, щоб вони могли отримувати додаткові поставки. Тому що, чесно кажучи, радянського обладнання залишилося не так вже й багато, щоб вони могли перевершити російські системи і захиститися від цього жорстокого наступу на їхні домівки, міста, регіони та райони.

І це займе час, про це кажуть наші військові аналітики. Але ми тут надовго. Ми хочемо допомогти Україні захиститися.

МГ: Путін попереджував Захід і, зокрема, США, щоб вони не посилали техніку в Україну. І результати цього попередження ми бачили нещодавно, під час російського бомбардуванні Києва їм вдалося знищити кілька об’єктів. На що, на вашу думку, здатний Путін? Яку зброю він може використати в Україні зараз? І чи боїтеся ви щодо використання хімічного чи ядерного арсеналу?

МК: Очевидно, що лідери Кремля будуть казати, що США та інші Західні держави не повинні надавати зброю Україні. Але тоді ВОНИ не повинні вторгатися в сусідню державу. Тож давайте повернемося назад і подивимось, хто це все почав. Їм не потрібні шляхи відступу, вони в будь-який момент можуть відступити в Росію. Це вони, ті хто вторгся в іншу державу. Я терпіти не можу, що нам завжди закидають можливу ескалацією. Це на них потрібно тиснути, щоб вони негайно покинули територію.

МГ: Коли Україна переможе, яким ви бачите її становище в Європі? І яким ви бачите процес відбудови?

МК: Це буде колосальний проект відновлення усієї інфраструктури в Україні. Переваги, які має Україна, це високоосвічена, кваліфікована робоча сила, так би мовити людський капітал. Але й зараз Україна також має це почуття єдності та спільної цілі, - захистити націю та відбудувати націю.

І я думаю, що шанс, який з’явиться наприкінці війни, — це повне знищення олігархічних структур минулого та створення демократичне суспільство. Я маю на увазі, що Україна завжди була демократичною. Проблема в тому, що олігархічні структури дозволили закріпитись корупції протягом трьох десятиліть з моменту здобуття незалежності. Були авжеж такі знакові події, як Майдан, Революція Гідності, які частково намагалися подолати це. Із певним успіхом, - я хочу додати. Але тепер, я думаю, буде поштовх до повноцінного відновлення. Створення «України 2.0», яка є сильнішою, стійкішою і не має вразливостей минулого.

МГ: Тоді, яким ви бачите майбутнє Росії після закінчення цієї війни та після перемоги України? І що ви думаєте про союз, який зараз формується між Росією та Китаєм? Чи бояться на Заході ймовірного становлення сильного, авторитарного регіону?

МК: Зараз, через санкції та через експортний контроль, Росії буде дуже важко підтримувати будь-який прогрес. За останніми оцінками аналітиків, тільки цього року ВВП Росії буде відкинуто на 15 років назад. І якщо ця тенденція збережеться ще на рік, багато здобутків епохи Путіна можуть бути повністю знищені. І причина тому ніщо інше, як його агресивні. Тому що саме Кремль вирішив розпочати війну проти України. А раніше вирішив анексувати Крим, іще раніше була Грузія і так далі і так далі.

Агресія – не є відповіддю в міжнародній політиці, і вона не стане відповіддю для Росії. Але ця держава буде авторитарною, доки буде існувати цей режим. Тому я не сумніваюся, що вони підтримуватимуть певний зв’язок з Китаєм. Однак думаю, що ці відносини мають межі. Якщо дивитись лише на природні ресурси з точки зору розміру їхніх ринків, то це дві дуже різні країни.

Всі новини дня

Якщо не чути про F-16 чи Рatriot для України, це не означає, що це неможливо - полковник армії США у відставці Гамільтон. Інтервʼю

Українські військовослужбовці запускають ракету "Град" по позиціях російських сил біля Бахмуту. Фото зроблене 24 листопада 2022 року. Фото AP/Libkos

Російські сили продовжують зосереджуватись на напрямку Бахмута, виснажуючи там свої війська з кінця травня. Водночас через численні воєнні поразки Росія змінила свою стратегію і перейшла від спроб масованих і швидких наступів до бомбардувань критичної інфраструктури, намагаючись деморалізувати українців.

Контрнаступ України, підтриманий розширеною та прискореною допомогою США та союзників, продовжує витісняти російські сили з української території, хоча й меншими темпами. Однак ці нелегко досягнуті успіхи несуть із собою можливі виклики, - йшлось у нещодавньому звіті американського аналітичного центру "Атлантична Рада", про який писав Голос Америки. Удари по енергетиці, мобілізація нових російських військ, ядерні погрози - серед нагальних викликів України.

В американському Інституті дослідження війни (ISW) у звіті за 4 грудня наголошують, що «здатність України зберегти військову ініціативу та продовжити темп своїх поточних оперативних успіхів залежить від того, чи українські сили продовжуватимуть проводити послідовні операції протягом зими 2022-2023 року».

Про наступ на Бахмут, атаки на інфраструктуру, а також про підтримку Заходом України "Голос Америки" поспілкувався із полковником армії США у відставці, аналітиком Інституту дослідження зовнішньої політики Робертом Гамільтоном.

Впродовж 30-ти років Гамільтон служив в американській армії, зокрема й у Східній Європі, він також є автором багатьох статей та монографій з питань конфліктів і безпеки, фокусуючись на регіоні Євразії.

Олексій Коваленко: Бахмут зараз є однією з найгарячіших точок на передовій в Україні. Як ви оцінюєте ситуацію на цій ділянці фронту?

Роберт Гамільтон: В цілому я погоджуюсь з оцінкою Інституту вивчення війни. Думаємо, ми зараз вступаємо у фазу, коли наступальні маневри та швидкі територіальні захоплення будуть дедалі складнішими. Особливо з урахуванням змін погоди. Починається сезон, коли земля багниста, а маневрувати по бездоріжжю буде дуже важко. Так, Росія досягає певних успіхів навколо Бахмута, але я не думаю, що ми побачимо там масштабний наступ Росії. Я думаю, що будь-які успіхи у просуванні [російських сил] супроводжуватимуться великою кількістю жертв.

Протягом наступних кількох місяців ми, ймовірно, спостерігатимемо поступове та повільне повернення територій.
Роберт Гамільтон

ОК: Нещодавно генерал-лейтенант Бен Годжес прогнозував, що Україна незабаром відновить контроль над територіями, які були окуповані після 24 лютого. На вашу думку, чи можливе звільнення Маріуполя та інших тимчасово окупованих міст незабаром?

РГ: Думаю, це буде важко зробити у найближчій перспективі через причини, які я окреслив. Погода ось-ось буде, або вже є, несприятливою для наступальних маневрів. В якийсь момент земля замерзне, та навіть у такому випадку – на півдні України земля замерзає, а потім відбуваються відлиги, все вкриється багнюкою та просуватись буде значно складніше. То ж протягом наступних кількох місяців ми, ймовірно, спостерігатимемо поступове та повільне повернення територій.

ОК: Ви згадали важкі погодні умови. Чи будуть вони важчими для російських сил, аніж для української армії?

РГ: Думаю, [погодні умови будуть важчими] для російської армії. Росіяни знаходяться в кінці ланцюжка постачань, який Україна досить успішно перекриває багатьма способами впродовж війни. Вони нам продемонстрували, що російська логістика є їхнім слабким місцем. Їм потрібно забезпечувати свої сили зимовим спорядженням, не тільки для солдатів, а й оснащенням для бойових машин. Ми побачимо, наскільки Росії важко забезпечити все це.

ОК: Україна отримала численні зобов’язання від партнерів на постачання оборонного озброєння та енергетичного обладнання. Втім, поки не йдеться про ракети земля-повітря Patriot. Чи очікуєте ви, що Захід змінить підхід стосовно цих ракет, а потенційно – і щодо ATACMS та F-16?

Оскільки Україна продемонструвала здатність ефективно себе захищати та в багатьох випадках – повернути території, захоплені Росією, у США з’явився більший апетит постачати  ефективніші системи, які потребували більше часу для навчання.
Роберт Гамільтон

РГ: Думаю, швидше за все, США продовжуватимуть надавати ті речі, які вони вже надають, включно із NASAMS, декілька з яких вже в Україні. Думаю, ми побачимо більше таких поставок, оскільки Сполучені Штати мають їх запаси.

Ракети Patriot, на мою думку, є більш політичним рішенням. На початку багато аналітиків говорили, що такі системи як NASAMS і HIMARS потребують багато часу, щоб навчити військових їх використовувати. В перші дні війни було небажання їх надавати. Ми не знали, як довго триватиме війна. Оскільки Україна продемонструвала здатність ефективно себе захищати та в багатьох випадках – повернути території, захоплені Росією, у США з’явився більший апетит постачати ефективніші системи, які потребували більше часу для навчання. Змінилось розуміння того, що ця війна не закінчиться швидко, нам потрібно надавати Україні озброєння не тільки, щоб захистити себе, а й щоб повернути територію, захоплену російськими силами та перемогти у війні. Тож я скажу, що хоч ми і не чуємо про F-16 чи ракети Patriot зараз – це не означає, що це неможливо. Залежатиме від того, наскільки успішною буде Україна та як довго триватиме війна.

ОК: Росія здійснила серію ракетних атак на життєво важливу інфраструктуру та мирні міста України. Що можна зробити Україні та її союзникам, щоб захист від подібних атак був ефективнішим?

РГ: Потрібні поставки більшої кількості різних видів протиповітряної зброї та протиракетних систем, систем протидії дронам, які Захід вже надає Україні. Це життєво важливо. Росія змінила тактику та стратегію ведення війни, намагаючись поставити Україну на коліна. Націлюючись на інфраструктуру, намагаючись позбавити українців світла та води, щоб люди мерзли та голодували взимку. У збройному протистоянні із ЗСУ вони не досягли успіху, вони програють. Тому думаю, що це спроба для Росії змінити фокус війни із воєнного протистояння на далекобійні удари по енергетичній інфраструктурі, щоб спричинити більше болю. Щоб Україна, можливо, була готовою шукати рішення шляхом переговорів. Я не бачу жодних доказів, що це працює.

У збройному протистоянні із Збройними силами України, вони не досягли успіху, вони програють. Тому думаю, що це спроба для Росії змінити фокус війни із воєнного протистояння на далекобійні удари по енергетичній інфраструктурі, щоб спричинити більше болю.
Роберт Гамільтон

ОК: Як ви згадали – стратегія Росії значно змінилась зі спроб блискавичних захоплень до бомбардувань інфраструктури і відчайдушних спроб захопити Бахмут. Якою ви бачите стратегію Росії надалі?

РГ: Воєнна кампанія Росії зазнала невдач. Це спроби блискавичних та шокуючих захоплень, спроба взяти Київ за три-чотири дні, повалити уряд, все це було засноване на хибних припущеннях про спроможності України, про волю України до боротьби, волю протидіяти російським силам. Російські збройні сили зазнали невдачі, потім вони перейшли до війни на виснаження на сході, де вони сподівались, що із 300 тисячами мобілізованих солдат їм вдасться виснажити українські сили. Це теж провалилось.

Тому, думаю, що третій етап – спроби перевести війну з поля бою в домівки українців, виводячи з ладу електроенергію та водопостачання, збільшуючи рівень болю. Зараз це дійсно кампанія, спрямована на те, щоб завдати болю мирному населенню. Думаю, що в свідомості Кремля та Міноборони Росії це спосіб компенсувати невдалу воєнну кампанію.

ОК: Іран постачає Росії воєнне обладнання, включно із дронами-камікадзе. Чи можуть підтримка Ірану та Північної Кореї драматично змінити ситуацію для Росії?

РГ: Я не думаю. Ці іранські безпілотники-камікадзе, їх можна використовувати лише один раз, вони вражають ціль та вибухають. Тривалий час дрони мали перевагу як наступальна зброя. Проти них не було багато оборонних засобів. Війна в Україні змусила західні країни розробити системи протидії безпілотникам. Навіть за перші вісім-дев’ять місяців цієї війни вдалось досягти значного прогресу у протистоянні цим системам.

ОК: Нещодавно ви аналізували національну стратегію Джо Байдена. Чому, на вашу думку, війна Росії проти України стала таким шоковим моментом для американської національної стратегії?

РГ: З часів адміністрації Обами США намагались зробити певний поворот до Азії. Ідея полягала в тому, що ХХІ сторіччя стане азійським століттям, а Китай – єдиний виклик, потенційний конкурент для США. Росія не є і не може бути рівним конкурентом.

Тимчасова стратегія національної безпеки, оприлюднена у березні 2021 року, передбачала саме такий вид перебалансування зусиль на Азіатсько-Тихоокеанський регіон. Росія в цьому документі згадувалась лише п’ять разів. Після повторного втручання Росії в Україну, коли вийшла повна версія стратегії національної безпеки Байдена, Росія згадувалась у документі 71 раз чи навіть більше. Ймовірно, більше ніж будь-яка інша країна в документі. Україна також займає важливе місце. В тимчасовому документі з національної безпеки вона не згадувалась взагалі, втім у новій стратегії вона згадувалась 32 рази.

Тож я вважаю, що відбулась фундаментальна переорієнтація у напрямку конфронтації та стримування Росії, визнаючи, що в довгостроковій перспективі Китай все ще є головним викликом для США, єдиним рівним конкурентом.

ОК: Говорячи про довгострокову стратегію національної безпеки США, де ви бачите Україну – як стратегічного союзника чи партнера по НАТО?

РГ: Думаю, теоретично, значно більше союзників НАТО погодились би з думкою про членство України в НАТО сьогодні, ніж до 24 лютого цього року. Пройшла переоцінка того, чим є Росія як супротивник, і що Росія готова зробити, щоб порушити європейську безпеку. Також спосіб, у який Україна себе захищала, стійкість, хоробрість та єдність, які продемонстрували українці, думаю, змінили думку у багатьох столицях НАТО.

НАТО має дочекатись стабільного політичного, військового та дипломатичного врегулювання війни, і потім вирішить, як і коли Україна приєднається до альянсу. Тим часом у НАТО мають продовжувати робити все, що вони робили і раніше – надавати всі можливі потужності Україні не тільки, щоб Україна могла захистити себе, а й повернути територію, окуповану Росією.

Дивіться також: Блекаут. Як міжнародна спільнота допомагає Україні готуватися до перебоїв в енергопостачанні. Відео

Блекаут: Як міжнародна спільнота допомагає України готуватися до перебоїв. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:12 0:00

Ці нафтові обмеження, можливо, не останні - Ед Чоу. Інтерв'ю

Ед Чоу, аналітик Центру стратегічних і міжнародних студій США, більше 40 років  досліджує енергоринок регіону

З 5 грудня вступило в силу європейське ембарго на торгівлю російською нафтою морем а також ліміт ціни, яку ввели "Група Семи", ЄС та Австралія. Заходи, за задумом країн, мають обмежити виручку Росії від торгівлі нафтою, але, водночас, зберегти надходження нафти на ринки, адже ембарго передбачає можливість торгувати нафтою, нижче визначеної ціни.

Ліміт ціни встановлено на рівні 60 доларів за барель. Країни домовились переглядати обмеження кожні два місяці, починаючи з середини січня, з метою утримувати його нарівні 5% нижче ринкової ціни, визначеної Міжнародною енергетичної асоціацією.

Міністр фінансів США Дженет Єллен заявила, що обмеження негайно позначиться на нафтових надходженнях Росії.

"Разом G7, Європейський Союз та Австралія спільно встановили обмеження на російску нафту, поставлену морем, і це допоможе нам досягнути нашої мети і обмежити основне джерело надходжень Путіна для незаконної війни в Україні а також одночасно збереже стабільність світових енергопоставок", - заявила Єллен в п'ятницю.

Вона наголосила на тому, що обмеження одразу негативно позначиться на фінансах Кремля.

В п'ятницю президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн у відеозверненні відзначила, що такий крок зміцнить дію санкцій, зменшить російські надходження, а також "дозволить стабілізувати енергоринки", бо європейські оператори зможуть доставляти "певні обсяги російської нафти третім країнам, якщо вони продаються за ціною нижче обмеження".

Президент України Володимир Зеленський розкритикував ліміт "Не назвеш серйозним рішення встановити таку межу для російських цін, яка цілком комфортна для бюджету держави-терориста", - зауважив Зеленський у відеозверненні. В українському урядові вказали, що обмеження ціни мало бути нижчим - на рівні 30, а не 60 доларів.

На засіданні країн-видобувників нафти ОПЕК+ в неділю, картель, куди входить і Росія, заявив, що продовжить політику зниження продажу нафти, щоб підтримати ціни.

Росія у свою чергу вказала, що відповість на обмеження. Речник Кремля Дмитро Песков заявив в понеділок, що Росія має достатньо ресурсів для продовження «військової операції».

Західні експерти застерігають – обмеження ціни на нафту не створить диво. Про це зокрема твітує економістка Міжнародного інституту фінансів США Еліна Рібакова.

Вона очікує, що обмеження збільшить дефіцит російського бюджету на 1 відсотковий пункт наступного року.

Ми поговорили з аналітиком Центру стратегічних і міжнародних студій США Едом Чоу, який більше 40 років досліджує енергоринок регіону, про те, що означає введення обмеження.

Інтерв’ю відредаговане для ясності та плинності

Оксана Бедратенко: Як ви вважаєте, чи дозволять ці обмеження на ринку нафти досягнути мети, на яку сподіваються автори – зберегти пропозицію нафти та ринок, але не дозволити Росії отримувати надприбутки?

Ед Чоу: Ми довго чекали на оголошення рівня обмеження ціни на російську нафту. Ідею озвучили лідери «Групи семи» ще у червні під час саміту в Німеччині. Йдеться про 60 доларів за барель.

Чому це бентежить і непокоїть? 60 доларів за барель – значно вище, ніж за відомостями, російська нафта торгується зараз на ринку. Росія мала запропонувати значні знижки після неспровокованого та жорстокого нападу на Україну і знижка коливається від 20 до 30 доларів за барель. Але світові ціни росли, тому незважаючи на знижку, російська виручка від нафтопродажу не сильно постраджала. Останні ринкові дані вказують, що російську нафту в портах Балтії продають за ледь більше сорока доларів за барель. Навіщо встановлювати ціну на рівні 60 доларів, якщо це не матиме значного впливу на російські нафтові надходження? На цьому рівні Росія може просто проігнрувати цей захід.

О.Б.: Міністерство фінансів США каже, що високий ліміт запобігатиме підвищенню ціни. Чи це так?

Е.Ч.: Це так. Але якщо мета – не зменшити російський експорт, тоді не потрібен був ліміт ціни, а просто ввести ембарго ЄС на російський імпорт з понеділка 5 грудня і заборонити західним компаніям страхувати та надавати інші послуги перевезень російської нафти, то російська нафта продовжила б іти, але Росія порпонувала б більшу знижку, щоб перевезти нафту.

О.Б.: Як ви вважаєте, який підхід був би краще?

Е.Ч.: Пропозиція, яку я висував в червні перед засіданням Групи семи – ввести дуже високе мито на російську нафту для західного ринку. Десь 50 доларів за барель і надіслати зібрані кошти на українські гуманітарні проблеми та відбудову, і тоді гроші почали б надходити одразу, і Захід би це повністю контролював. Не було б потреби в співпраці інших країн, як Індія, Китай чи Туреччина.

Не знаю, що буде далі, але ймовірно, Західні лідери почнуть готувати альтернативні кроки, щоб обмежити нафтові надходження Росії, але водночас зберегти поставки російської нафти на світовий ринок

Кроки, про які говорять західні лідери [щоб допомогти Україні] – експропріація заморожених російських активів на Заході. На це знадобиться багато років, і, безсумнівно, будуть юридичні виклики. Навіть якщо це буде успішним, Україна побачить ці кошти лише через кілька років.

Не знаю, що буде далі, але ймовірно, Західні лідери почнуть готувати альтернативні кроки, щоб обмежити нафтові надходження Росії, але водночас зберегти поставки російської нафти на світовий ринок.

О.Б.: Як цей ціновий ліміт позначиться на ролі Росії в ОПЕК+?

Е.Ч.: Думаю є сигнали від країн Перської затоки, які є ключовими для співпраці ОПЕК та Росії, про те, що вони не зацікавлені в обмеженні експорту російської нафти. Справді, багато в чому ми бачимо, що торговці нафтою з Близького Сходу сприяють перевезенням російьсої нафти в світі, тому їхня позиція не зміниться. Наскільки мені відомо, міністри ОПЕК вирішили зустрітись в режимі онлайн, а не особисто, і це свідчить, що не буде великих кроків. Думаю, вони подивляться на те, як ринки реагуватимуть на ліміт ціни ЄС, і діятимуть відповідно.

Гадаю, за останні пару місяців стало очевидно, що країни ОПЕК+, особливо з Перської затоки, дуже хотіли б щоб ціна була ближче до ста доларів, ніж до п’ятдесяти. Тому їх цілі дещо суперечать цілям імпортерів на Заході, яких турбує інфляція і вплив високих цін на нафту на світову економіку.

О.Б.: Були публікації про те, що невеликі китайські нафтопереробні заводи купують російску нафту за юань. Чи змінить це ситуацію?

Економічні санкції, навіть якщо вони працюють, потребують значного часу для того, щоб мати справжній вплив. А Україні потрібна допомога прямо зараз. Особливо зброя і постійні поставки військового устаткування. Це шлях до завершення війни, не економічні санкції чи нафтові ембарго

Е.Ч.: Не певен, бо гадаю долар залишиться валютою міжнародної торгівлі довгий час, але кожного разу, коли Сполучені Штати застосовують економічні санкції, з якими хтось не погоджується, зростає стимул для інших країн, не лише Китаю та Росії, але і для Індії та інших шукати шляхів поза доларом, проводити свої валюти і інші механізми торгівлі без долара. Це трапиться не сьогодні і не через п’ять років, але напрямок достатньо чіткий.

Те саме стосується і таких речей, як страхування, наприклад. Як ви знаєте лондонський Ллойд більше двохсот років домінує на страховому ринку. Однак, якщо страхування застосують як економічну зброю для санкцій, з часом інші країни створять клуби страхування.

Економічні санкції, навіть якщо вони працюють, потребують значного часу для того, щоб мати справжній вплив. А Україні потрібна допомога прямо зараз. Особливо зброя і постійні поставки військового устаткування. Це шлях до завершення війни, не економічні санкції чи нафтові ембарго.

Президентка Єврокомісії: «Росія повинна заплатити за свої жахливі злочини». Відео

Президентка Єврокомісії: «Росія повинна заплатити за свої жахливі злочини». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:54 0:00

«Росія повинна заплатити за свої жахливі злочини, в тому числі за злочин агресії проти суверенної держави. Росія також повинна заплатити фінансово за вчинене спустошення», - заявила президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

«Ми – оркестр нової генерації». Тетяна Калініченко про виступ у Вашингтоні Київського Оркестру «Нова Ера». Інтерв'ю

Тетяна Калініченко: «у Вашингтоні відзначили «дуже особливий дух» і атмосферару, яку оркестр несе у концертний зал».

«Класичний концерт засвідчує демонстративну відповідь України на російське вторгнення», «По-справжньому «нова ера». Жоден музикант не старше 42 років, це – нова Україна, це – нове покоління, і вони рясніють талантом», – такі відгуки про виступ українського оркестру «Нова ера» лунали у Вашингтоні.

Благодійний концерт на підримку України, що відбувся у середині жовтня на сцені найбільшого концертного залу Вашингтона The Kennedy Center, об'єднав зусилля молодих українських музикантів з Київського Оркестру «Нова Ера» та відомого у всьому світі скрипаля Джошуа Белла. Кошти з концерту, включно з гонораром відомого скрипаля, відправили для платформи United 24, що збирає гроші на боротьбу з російською агресією. Про дебют українських музикантів у США та культурну дипломатію диригентка оркестру Тетяна Калініченко розповіла в ексклюзивному інтерв'ю «Голосу Америки».

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності.

Ілона Войтович: 18 жовтня оркестр Нова ера дебютував на сцені Кеннеді Центру у Вашингтоні. Це також була ювілейна дата - 15-річчя оркестру. Але концерт був організований для збору коштів для платформи United 24 на підтримку України. Чи таким Ви собі уявляли ювілей оркестру?

Ми не лише інноваційний оркестр, ми - оркестр нової генерації.

Тетяна Калініченко: Коротка відповідь – не таким я уявляла наш ювілей. Але парадоксально, він відбувся на одній із визначних сцен світу. Я собі й навіть уявити не могла, що ми будемо грати перший концерт цього року разом на сцені Кеннеді Центру у Вашингтоні. У залі було 2500 глядачів. Концерт готувався майже сім з половиною місяців – робота, якої можливо зараз не видно але це є результат зусиль дуже багатьох людей, особливо організаторів Chopivsky Family Foundation завдяки, яким цей концерт взагалі відбувся.

Я думаю, що ми і надалі будемо працювати в цьому напрямку і організовувати благодійні збори коштів і концерти. Єдине, що коли такий великий склад - 45 музикантів - це відбувається не так швидко як хотілось би.

І. В. У концерті також брав участь відомий скрипаль, лауреат премії Grammy Джошуа Белл. Розкажіть про його роль в оркестрі і, зокрема, про його виступ Вашингтоні.

Т. К. Він видатна суперзірка, видатний американський скрипаль. Він є наш давній партнер і друг. Ми співпрацюємо починаючи 2015 року. Ми договго вирішували питання відносно репертуару, що саме будемо грати. Опція саме із його концертом - скрипки із оркестром – декілька разів змінювалася, але після довгих місяців перемовин, ми вирішили зупинитися на концерті Макса Бруха. Це концерт для скрипки з оркестром.

На біс він виконав за власним бажання гімн України. Це з його боку був величезний жест на підтримку України.


І. В. Ваш оркестр називають інноваційним у жанрі класичної музики. У складі у вас міжнародні музиканти українського походження. Яким було ваше бачення в його заснування, і чи змінилося воно сьогодні в контексті культурної дипломатії?

З моменту заснування оркестру у 2007 році, був вибраний фокус на міжнародне співробітництво. Це є одим із наших основних напрямків і ми його не змінювали.

Т. К. Так, наші музиканти міжнародного рівня, вони всі з України. Якась частина зараз тимчасово перебуває за кордоном. Я також. З моменту заснування оркестру у 2007 році, був вибраний фокус на міжнародне співробітництво. Це є одим із наших основних напрямків і ми його не змінювали. Ми зараз тимчасово, нажаль, не можемо активно втілювати проекти але міжнародне визнання для мене було величезним пріоритетом з першого дня.

Окільки зараз Україна звучить скрізь, я бачу нас, як яскравих представників сучасної України. Я б сказала, що ми не лише інноваційний оркестр, ми – оркестр нової генерації. Тим більше ми є незалежний оркестр і наше місце в світі – активно представляти українську культуру. Я роблю все, щоб розширити спектр діяльності оркестру, гастрольні маршрути і, щоб саме «Нову Еру» з України почули якнайбільше у світі.

І. В. Щоб ви хотіли сьогодні сказати українцям? Можливо передати через музику, через мистецтво?

Т. К. Ми сказали зі сцени дуже багато. У нас була в програмі Симфонія № 7 Бетховена. Це одна з найоптимістичніших симфоній. Там дуже сильно відчувається дух перемоги. Разом з тим, там є дуже трагічна друга частина, яку часто називають реквієм. Але сам дух, загальний, цієї симфонії - це жага до життя і дух перемоги.

Ми на декілька кроків у чомусь випереджує увесь світ. І зараз Україна демонструє - цей нереальний дух, який не лише не можна зламати, навпаки - ми ще й його передає іншим.

Що би я хотіла сказати українцям? Наша країна – найкраща в світі. Саме зараз стало зрозуміло, коли багато, хто знаходиться за кордон, що у нас є дуже багато чого, що ми можемо повчити інші країни. Стало зрозуміло, що у нас країна майбутнього в прямому сенсі цього слова. Ми на декілька кроків у чомусь випереджуємо увесь світ. І зараз Україна демонструє цей нереальний дух, який не лише не можна зламати, навпаки - ми ще й його передає іншим.

Коли ми грали у Вашингтоні це дуже відчувалася. Було дуже багато відгуків, де відзначили «дуже особливий дух» і атмосферару, яку оркестр несе у концертний зал. І те саме стосується всіх українців.

Сподіваюся, що ми можемо передати і показати це, якомога більше глядачів у всьому світі. Я із нетерпінням чекаю, коли ми зможемо зіграти концерт в Києві удома, тому що це ні з чим не можна порівняти.

ЄБРР: Міжнародна спільнота швидко мобілізувалась для підтримки енергетики України після атак РФ. Інтерв'ю

Директор ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне

США та європейські країни оголосили про надання Україні додаткової допомоги задля подолання кризи і прискорення ремонту енергомережі, після того, як масштабні обстріли минулого тижня призвели до відключення опалення та струму для мільйонів українців. Європейський банк реконструкції та розвитку схвалив фінансування підтримки на 372 мільйони євро для підтримки "Укренерго". Це допоможе швидко ремонтувати пошкодження, завдані обстрілами, а також стабілізувати роботу енергосистеми взимку, повідомили в установі.

Ми поговорили з керуючим директором ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне про те, як міжнародна спільнота може допомогти Україні. В інтерв'ю Патроне відзначив надзвичайну готовність країн допомагати, особливо після "варварських" нападів Росії, але висловив сподівання, що міжнародні зустрічі цього тижня, зокрема в рамках зустрічі "Групи семи" в Бухаресті, покращать координацію донорів у підтримці України.

Інтерв'ю відредаговане для ясності та плинності

Оксана Бедратенко, Голос Америки: Україна потерпає від масштабних обстрілів енергетичної інфраструктури. Що роблять ЄБРР та міжнародні донори, щоб допомогти Україні в цій ситуації?

Маттео Патроне, директор ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу: Якщо подивитись на те, що ми робимо з початку російської агресії, ми створили програму, яка передбачає інвестиції до країни трьох мільярдів євро цього та наступного року. Зосереджуємося на підтримці реальної економіки. Ми не можем фінансувати бюджет, але можемо і повинні підтримувати реальну економіку, і наша програма стосується п’яти основних сфер.

Перше - підтримка торгівлі.

Друге – енергобезпека і, на жаль, це стає більш актуальним.

Третє – життєво важлива инфраструктура, де ми надаємо ліквідність для Укрзалізниці і працюємо з надання ліквідності меріям декількох міст.

Четверте – продовольча безпека, підтримка аграрних компаній напряму або через фінансову систему.

П'ята сфера мала бути фармацевтика, але зараз ми розширюємо підтримку іншим компаніям та галузям, включаючи енергобезпеку. Ми надали 300 мільйонів євро "Нафтогазу" і на додаток до цього в понеділок ми підписали угоду з норвезьким урядом, який дуже щедро надасть ще 200 мільйонів євро грантових грошей для "Нафтогаз". Тому загальний пакет для компанії буде півмільярда.

Щодо електроенергії, ми надали 500 мільйонів євро ліквідності для "Укренерго", і наше правління вчора затвердило пакет в 371 мільйони євро, що складається з 300 мільйонів євро кредиту ЄБРР та 72 мільйонів євро гранту від Нідерландів.

О.Б.: Коли ви говорите з донорами, чи є готовність підтримувати та фінансувати, чи є застереження, особливо на тлі зростання цін на енергетику власне в Європі?

У мене немає сумнівів, що це будуть успішні зусилля з подолання наслідків справді варварських дій Російської Федерації

М.П.: Ні. Особливо коли йдеться про нещодавню кризу в країні. Міжнародна спільнота мобілізувалась дуже ефективно і швидко. Є декілька платформ, і особливо одна, якою керують Сполучені Штати, щоб мобілізувати кошти та устаткування на підтримку України. Тому у мене немає сумнівів, що це будуть успішні зусилля з подолання наслідків справді варварських дій Російської Федерації. Загалом судячи з мого власного досвіду, коли ми визначили нашу стратегію підтримки України, ми побачили потужну підтримку донорів, які покривають наші ризики або дають кошти нашим партнерам в Україні. Це доказ того, як насправді мобілізувалась міжнародна спільнота на підтримку країни

О.Б.: Нещодавно український уряд сказав, що інша атака на інфраструктуру можлива за тиждень. Що з підтримкою донорів може зробити Україна, щоб підготуватись до такої атаки?

М.П.: На жаль, тут ми входимо в простір безпеки та оборони, і міжнародна спільнота може надати підтримку українській владі для підготовки, але тут, боюсь, небагато можна зробити. В цьому випадку через тиждень потрібний екстрений ремонт та відбудова електроенергетики, і коли ситуація стабілізується, потрібно провести ретельну оцінку. Міжнародна спільнота має знову зібратись і підтримати відбудову енергетичної інфраструктури.

О.Б.: Щодо співпраці з "Укренерго", коли надійдуть гроші і почнеться програма?

М.П.: 150 мільйонів євро нашої програми 2022 року вже в "Укренерго", бо це лінія на підтримку ліквідності, яка допомагає "Укренерго" підримувати діяльність. Нова частина програми схвалена вчора правлінням й буде надана, щойно влада завершить перемовини. Ми, звичайно, цілковито розуміємо, що існують нагальні пріоритети.

О.Б.: У вашій програмі передбачений екстрений ремонт устаткування. На чому, на вашу думку, має Україна зосередитись: наданні енерггенераторів, створенні центрів для обігріву в громадах чи відновленні енергомережі?

М.П.: Гадаю, й те, й інше. І думаю, влада й керівництво "Укренерго" та генеруючих компаній співпрацюють над остаточним узгодженням плану. Зараз, як на мене, зарано вказувати, на чому саме варто зосередитись, але має бути всеохопний підхід до проблеми.

Моя найбільша надія від цих зустрічей – це посилення координації між різними сторонами, які підтримують Україну, що дуже важливо і буде навіть ще більш потрібне на стадії відбудови

О.Б.: З огляду на значні пошкодження, чи можна отримати достатньо міжнародної підтримки, щоб повернутись до нормального життя в Україні, відновити струм та теплопостачання?

М.П.: Ми працюємо в цьому напрямку, я маю на увазі міжнародну спільноту і українських партнерів. Моя надія, що ми цього досягнемо і, щонайменше, зможемо полагодити те, що зірвали ці напади.

О.Б.: На тижні плануються міжнародні обговорення допомоги українській енергетиці, включаючи зсутріч "Групи семи". Чого ви очікуєте від таких зустрічей міжнародної спільноти?

М.П.: Моя найбільша надія від цих зустрічей – це посилення координації між різними сторонами, які підтримують Україну, що дуже важливо і буде навіть ще більш потрібне на стадії відбудови. Я вітаю цю низку зустрічей та подій, якщо вони йтимуть у напрямку посилення координації, і в якийсь момент - створення всеохопної та загальної координаційної платформи на підтримку держави.

Більше

XS
SM
MD
LG