Спеціальні потреби

У США орден сестер-домініканок поповнюється молодими послушницями

  • Голос Америки

У середньому, вік церковних служителів 70 років і більше. Щоправда, деякі католицькі ордени у Сполучених Штатах успішно залучають у свої лави нових послушниць. В ордені сестер-домініканок у місті Нешвіл, штат Теннессі, третина монахинь віком до тридцяти років.

У монастирі Святої Цецилії мало що змінилося з часу його заснування 150 років тому -монастирські дзвони відбивають години… сестри-служебниці збираються разом для щоденної молитви.

Проте є й багато нового. Сміх та жваві голоси молодих жінок, які готуються стати сестрами-домініканками. Монастир не бачив стільки послушниць уже кілька десятиліть. Теперішня група першокурсниць становить десять відсотків усього ордену, розповідає настоятелька монастиря сестра Кетрін-Марі:

“Усього нас – 270. Наше поповнення сприяло розширенню ордену. Цього року до нас вступили 27 молодих жінок. Минулого року 23. Для нас – це справжнє благословення”.

Сестра Кетрін припускає, що ці молоді дівчата шукають у вірі захисту від жорстокості сьогодення. Домініканський орден був заснований у важкий для суспільства період та базувався, як каже монахиня, на жертовному служінні іншим:

“Багато жахливих речей творилося в мирському світі. Звідси й з’явився ідеалізм та щире бажання присвятити себе чомусь духовному”.

Це бажання привело в орден послушницю Келі Едмундс. Сильне враження на неї справили сестри-домініканки, що прислуговували в Сіднейському університеті. Вона розповідає:

“Лише поглянувши на них, як вони йшли по території університету, одягнені у свій звичний одяг... Мої друзі студенти-інженери, котрі знали, що я католичка, аж запитали: ‘Хто ці монахині?’ Це стало для мене яскравим прикладом сили релігійного життя”.

Сестра-послушниця другого курсу Вікторія-Марі подалася в орден після закінчення університету. Вона здобула диплом інженера-будівельника, але згодом відкрила для себе, що люди для неї набагато цікавіші, ніж дороги та мости.

“Це була велика зміна в моєму житті - перейти від ‘Що мені робити?’ до ‘Хто я для Господа?’”

Дні для послушниць минають не лише в роботі та молитві. Сестра Келі каже, що здивувалася як швидко вона навчилася насолоджуватися життям:

“У нас було багато цікавих моментів, ми виходили в двір та насолоджуватись красою світу. Ми займалися спортом, ходили гуляти, веселилися разом”.

Тим не менше, студентки проводять багато часу в молитвах та в аудиторіях. Сестра Вікторія призналася, що спочатку було трохи важко:

«Перші кілька тижнів після вступу я думала тільки про те, щоб лягти на диван і провести так цілий день, хоча не думаю, що тут це прийнято робити».

Сестра Келі не вважає своє духовне пробудження унікальним. Вона каже, що вся Римо-католицька церква на шляху пробудження. Це, заявила вона, час весняного пробудження для церкви.

Перед цими дівчатами відкривається багато можливостей. Сестри-домініканки з монастиря Святої Цецилії займаються активною діяльністю по всіх Сполучених Штатах, де навчають понад 13,000 дітей у 34 школах.





XS
SM
MD
LG