Спеціальні потреби

Актуально

Самопроголошена “Автономна Зона” у Сіетлі: що відбувається всередині покинутого поліцією містечка

Оточити вулиці довкола поліцейського відділку, а згодом захопити територію і проголосити її “Автономною Зоною” – такий шлях протесту вибрали у американському Сіетлі, штат Вашингтон. Наразі правоохоронці покинули район, а демонстранти встановили в ньому барикади та організували наметове містечко. Ми побували всередині “Автономної Зони” в Сіетлі й поспілкувались із демонстрантами та місцевими мешканцями. Що там відбувається – читайте в репортажі.

Зона любові

“Ви залишаєте територію Сполучених Штатів. Вітаємо в Капітолійській Автономній Зоні!” – повідомляють знаки на барикадах при вході до протестного містечка в Сіетлі. Знаки саморобні, написані кольоровими маркерами на картоні. Але за цим уявним кордоном починають діяти зовсім інші правила.

“Любіть одне одного! Життя надто коротке, щоб витрачати його на ненависть, – ви ніколи не знаєте, коли помрете”, – каже хлопець у чорному кашкеті та круглих дзеркальних окулярах, який проходить повз. “Я ніколи не бачив такого раніше. Жодного мародерства чи руйнувань, люди розважаються. Ми не хочемо тут мародерів! Надіюсь, все буде продовжуватись в такому ж дусі – це любов! Ви можете її тут відчути!”

"Капітолійська Автономна Зона", вигляд з дрона.
"Капітолійська Автономна Зона", вигляд з дрона.

В повітрі на вулиці відчутно запах марихуани. Цей район у Сіетлі завжди був відомий вільною атмосферою, а також своїми кав’ярнями та ресторанами, в яких часто збиралась ліберальна молодь. Тепер демонстранти називають цей округ, який включає в себе шість кварталів та парк, – “Капітолійською Автономною Зоною”. Або скорочено CHAZ – ЧАЗ, абревіатура від Capitol Hill Autonomous Zone.

В перший тиждень протестів проти поліцейського свавілля у США тут було гаряче. Сутички з силовиками, сльозогінний газ та шумові гранати, а відтак насильство і погроми. Після декількох днів протистоянь міська влада всупереч бажанню поліції відкликала правоохоронців – порожнім залишили навіть поліцейський відділок. Демонстранти забарикадували вулиці та встановили там свої намети.

Демонстранти в "Капітолійській автономній зоні"
Демонстранти в "Капітолійській автономній зоні"

З того часу протест тут відбувається мирно. Мітинги супроводжуються вуличними концертами й спільними переглядами фільмів, а протест радше скидається на великий неорганізований фестиваль, на якому зібрались сучасні хіпі та різні люди ліберальних та лівих поглядів. На дорозі великими кольоровими літерами написали “Black Lives Matter” – “Чорні життя важливі”. Люди діляться між собою їжею, водою та медикаментами. На покинутому поліцейському відділку замалювали слово “Police” і написали “People”. “Відділок людей Сіетла”. Міська голова міста назвала те, що відбувається на вулицях, “літом любові”.

Генк Кушевські з дружиною мешкає в будинку, який тепер опинився в межах “Автономної Зони”. Він каже, що попри відсутність правоохоронців, почувається в абсолютній безпеці - навіть безпечніше, ніж до того. На його думку, насильство на початку протестів провокували саме силовики.

“Вони встановили барикаду і почали її захищати. Для чого? – піднімає брови Генк. - Невже вони справді думали, що люди прорвуться у поліцейський відділок, вб’ють копів, заберуть зброю і почнуть революцію? Я не думаю, що це б сталося. Але поліцейські поводились так, ніби вони у Бразилії чи Венесуелі й почали розганяти людей”.

Покинутий поліцейський відділок у Сіетлі
Покинутий поліцейський відділок у Сіетлі

Генк порівнює найгарячішу ніч протестів з поточною ситуацією на вулиці. “В ту ніч тут все вибухало – таке враження, що вони підірвали з тисячу шумових гранат, всюди був сльозогінний газ… Ми живемо на п'ятому поверсі, і нам цей газ занесло через вікно. Уявляєте? Ми з жінкою десь п'ять хвилин кашляли. Але чесно – після того, як поліція відійшла, тут стало набагато спокійніше. Жодних шумових гранат чи сльозогінного газу. Жодних бунтів чи мародерства. Якщо ви пройдетесь по вулиці – це виглядає, ніби вуличний ярмарок”.

Зона безладу

Однак поліцейські та рятувальні служби не погоджуються з такими висновками. Вони запевняють, що злочинність з цього району нікуди не зникла, проте через барикади тепер неможливо вчасно приїхати на виклики. Це стосується також і швидкої допомоги.

Замість звичних п’яти хвилин тепер приїхати на виклик нам займає близько вісімнадцяти.
Кармен Бест, начальниця поліції Сіетла

“Замість звичних п’яти хвилин тепер приїхати на виклик нам займає близько вісімнадцяти, – пояснює журналістам начальниця поліції Сіетла Кармен Бест. - Якщо вашу матір, вашу сестру, вашого кузена чи дитину сусідів будуть ґвалтувати, грабувати, чи нападати на них, – ви не захочете, щоб поліція запізнилася на виклик”.

Начальниця поліції Сіетла Кармен Бест
Начальниця поліції Сіетла Кармен Бест

Група демонстрантів в “Автономній Зоні” зібралась довкола чоловіка в картатій сорочці та чорній краватці. Це кандидат у губернатори штату від Республіканської партії Тім Аймен. За його словами, він прийшов, аби поспілкуватись із людьми та почути їхні вимоги. Каже, що розуміє причини їхнього обурення, але не погоджується із закликами про непотрібність поліції.

“Рішення влади відкликати поліцію з цього району було помилковим”, – міркує кандидат в губернатори. “Це було всупереч бажанню поліцейських – вони хочуть захищати людей. І вони знають, що всередині спільноти вони в сильнішій позиції, щоб це робити. Я думаю, люди завжди мають пам’ятати, що самі правоохоронці хочуть тут залишатись для того, щоб збавляти напругу та слідкувати за безпекою. Але їм наказали відійти. І це дійсно тривожно”.

Демонстранти в "Автономній Зоні"
Демонстранти в "Автономній Зоні"

Схоже, тривожно не лише йому. Протягом зйомок з вікна житлового будинку, що стоїть поруч, визирає жінка. Помічає камеру – каже, що тепер боїться виходити з дому на вулицю. Вона не підтримує протестів і переживає, що демонстранти можуть проявити насильство. Трохи далі голосно лається інший місцевий мешканець, який через барикади не може виїхати з району. “Лайно собаче цей ваш протест!” – жбурляє він велосипед, що стоїть поруч, – “Влаштували тут безлад!”

Навести порядок в місті неодноразово закликав Дональд Трамп. У своєму твіттері він називав демонстрантів у Сіетлі терористами й гостро критикував місцеву владу, звинувачуючи її в бездіяльності. “Міська голова Сіетла про захоплення її міста анархістами каже, що це “Літо любові”. Ці ліберальні демократи нічого не знають. Терористи палять і грабують наші міста, – і вони думають, що це чудово, навіть смерть. Захоплення Сіетла має припинитись зараз!” – писав президент США. Втім, влада міста і штату його заклики проігнорувала.

Зона протесту

Демонстранти також не збираються добровільно розходитись. “Коли наш протест тут закінчиться? Я не думаю, що він коли-небудь закінчиться” – розмірковує Джаст Маршалл – темношкірий хлопець із пофарбованим у біле волоссям. Окрім участі в протесті, цього вечора він виступає в “Автономній Зоні” разом із своїм музичним гуртом.

Джаст Маршалл, демонстрант і музикант
Джаст Маршалл, демонстрант і музикант

“Я думаю, це нова хвиля. Люди наскільки втомлені від того, що поліцейські намагаються взятись за дуже багато речей одночасно – і що вони реагують на кожну дрібницю. Ми не потребуємо втручання поліції в ситуації, де нема насильства. Офіцери не є експертами з психічного здоров’я. Ми віримо, що наші дії покажуть приклад і стануть лекалом для решти світу. Щоб люди вирішили, чи хочуть вони присутності поліції в своїх громадах”.

- А що привело сюди тебе особисто?

- Революція привела мене! – сміється Джаст, – Шанс встановити нові принципи, під якими зможе об’єднатись весь людський вид, і жити в рівності та правді.

В мене є маленький брат. Я не хочу хвилюватись, що його можуть підстрелити через його колір шкіри, коли він піде гуляти з друзями або коли вийде пізно вночі в магазин. Я не хочу, щоб люди коли-небудь викрикували на протестах його ім’я.
Ноель Грем, демонстрантка

Серед демонстрантів є також ті, ким керують не такі глобальні ідеї. “В мене є маленький брат”, – каже Ноель. Вона прийшла сюди разом із подругами. “І хоча ми живемо в більш-менш безпечному районі, несправедливість трапляється всюди. Тому я тут не лише заради себе – але і заради моїх майбутніх нащадків та мого брата. Я не хочу хвилюватись, що його можуть підстрелити через його колір шкіри, коли він піде гуляти з друзями або коли вийде пізно вночі в магазин. Я не хочу, щоб люди коли-небудь викрикували на протестах його ім’я”.

“Джордж Флойд!” – лунає з іншого боку вулиці.

Серед юрби, що вигукує ім’я загиблого афроамериканця, чия смерть в Міннеаполісі розпалила протести по всій країні, є Ханні. Вона налаштована радикальніше за інших учасників протесту і каже, що планує залишатись тут якомога довше.

Демонстранти слухають спікера в "Капітолійській автономній зоні"
Демонстранти слухають спікера в "Капітолійській автономній зоні"

“Уявіть, якби ми могли повернути гроші всім чорним людям, чиї предки збирали бавовну на полях, і чиї предки за безцінь працювали на важких будівництвах в Америці. Зараз ми були б значно багатшими!” – Ханні активно жестикулює, розмахуючи руками. “Чорт забирай, ми були б найбагатшими людьми в США, якби білі вирішили повернути гроші нащадкам афроамериканців, які розбудовували їхні міста! Це моя персональна вимога: я хочу отримати свої гроші за всі 450 років несправедливості!”

На стовпах в “Автономній Зоні” де-не-де висять плакати із трьома загальними вимогами. “Зменшити фінансування поліції в Сіетлі. Профінансувати програми підтримки здорових і безпечних громад. Зняти з протестувальників усі звинувачення”.

Втім, існує і повніший список із 30 вимог – серед них є і радикальні. Його опублікували демонстранти “Капітолійської Автономної Зони” у своєму блозі. Список поділений на чотири блоки: правова система, охорона здоров’я, економіка та освіта. Перший пункт блоку про правову систему звучить так: “Поліція Сіетла і судова система не підлягають реформуванню. Ми не просимо реформ, ми вимагаємо скасування. Це означає припинення фінансування поліції на 100%, в тому числі скасування існуючих пенсій для поліцейських Сіетла”.

Ми не просимо реформ, ми вимагаємо скасування. Це означає припинення фінансування поліції на 100%.
Одна з вимог демонстрантів у Сіетлі

Серед інших вимог – розслідування усіх минулих випадків поліцейського свавілля, виплати для сімей жертв поліції, право голосу для в’язнів, перегляд вироків для всіх не білих в’язнів штату Вашингтон і скасування ув’язнення як методу покарання в цілому.

Реакції влади на конкретно ці вимоги поки що не було. Втім, з демонстрантами уже зустрілись міські чиновники та бізнесмени – вони намагаються домовитись щодо зменшення території містечка і усунення барикад – щоб рятувальні служби та лікарі могли вчасно приїжджати на виклики, а в районі зміг відкритись локальний бізнес.

“Це тимчасово. Зараз ми працюємо над тим, щоб повернутись у свій відділок”, – говорить начальниця поліції Сіетла Кармен Бест в ефірі одного з телеканалів. “Ми не покинули цей район”.

Дивіться також: "Автономна зона": як у Сієтлі, штат Вашингтон, проходять наметні протести.

"Автономна зона": як у Сієтлі, штат Вашингтон, проходять наметні протести. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:38 0:00

Всі новини дня

Зеленський: Україна отримала від США системи протиповітряної оборони NASAMS

Зенітно-ракетний комплекс середньої дальності NASAMS, фото надане повітряними силами США, Tech. Sgt. Daniel Asselta. 01.07.2022

Президент Володимир Зеленський повідомив, що Україна отримала від США зенітно-ракетні комплекси NASAMS, які забезпечать додаткову протиповітряну оборону.

"Я хочу подякувати президенту Байдену за позитивне рішення, яке вже було ухвалене. І Конгресу США – ми отримали NASAMS. Це системи ППО. Але, повірте, цього навіть близько не вистачає, щоб покрити цивільну інфраструктуру, школи, лікарні, університети, домівки українців", – сказав Зеленський в інтерв’ю американському телеканалу CBS 25 вересня. Скільки комплексів передали Україні – він не уточнив.

Зеленський також подякував США за HIMARS й інші реактивні системи залпового вогню. Влада США передачу Україні комплексів NASAMS поки не коментувала.

Раніше "Голос Америки" повідомляв, що Вашингтон анонсував доставку для України двох комплексів NASAM, при цьому у серпні Міністерство оборони США повідомило, що анонсований того місяця президентом Джо Байденом пакет військової допомоги України на три мільярди доларів передбачає поставку шести додаткових ракетних систем NASAMS із додатковими боєприпасами.

NASAMS складається з передових ракет класу «повітря-повітря» середньої дальності AMRAAM, радара Sentinel і модуля центру розподілу вогню, розробленого норвезькою компанією Kongsberg Defense & Aerospace.

Як сказав в інтерв’ю ЗМІ президент Raytheon Land Warfare & Air Defence Том Ліберті, завдяки поєднанню цих технологій українські військові можуть максимально підвищити працездатність NASAMS у класифікації та застосуванні сучасних і нових поколінь літаків, безпілотників і крилатих ракет.

Наприкінці серпня американська оборонна компанія Raytheon отримала замовлення від Пентагону на виробництво зенітних ракетних комплексів NASAMS на 182 мільйони доларів, кошти були виділені в рамках Ініціативи США з безпекової допомоги Україні.

У статті використано матеріали "Радіо Свобода"

Росія може примусово мобілізувати українських військовополонених після примушення їх до голосування на "рефедендумах" - оглядачі

Проведення фіктивного "референдуму" про приєднання до Росії, Маріуполь, Україна, 24 вересня 2022 REUTERS/Alexander Ermochenko

Росія може готуватись примусово мобілізувати українських військовополонених для того, щоб воювати на боці РФ. Про це повідомляють експерти вашингтонського Інституту дослідження війни, посилаючись на повідомлення у російських медіа, що начебто українські військовополонені усно звернулись із проханням до угруповання ДНР із закликом дозволити їм воювати на стороні РФ у "козачому батальйоні" імені Богдана Хмельницького.

Якщо російські чи проросійські війська примушуватимуть українських військовополонених до бою, це стане порушенням Женевської конвенції про поводження із військовополоненими, яка передбачає, що "жоден військовополонений не може бути в будь-який час відправлений або утримуватись у місцях, де він може бути потрапити під вогонь у зоні бойових дій" і не повинний бути "залучений до робіт, які є шкідливими для здоров’я або небезпечними".

Військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко у Telegram повідомив, що таким чином сили РФ готують "інформаційно-психологічну операцію (ІПСО) з подальшою кривавою провокацією". За його словами, мета цієї операції - показати, що українські полонені начебто хочуть отримати так зване "громадянство" угруповання ДНР і вступити до батальону російських військ, а після того Кремль планує "ліквідувати всіх цих, начебто добровольців, щоб звинуватити в цьому ЗСУ".

Тим часом, російські медіа пишуть, що 57 військовополонених в Оленівці із паспортами України, "в яких поставлена відмітка про прописку" в самопроголошеній ДНР, начебто прийняли участь у псевдореферендумі "з питання про вступ регіону в склад Росії".

Український Центр протидії дезінформації повідомляє, що військовополонених з пропискою у Донецькій області примусили проголосувати. Зааяви про те, що "11 чоловіків і 23 жінок-військовослужбовців ЗСУ звернулись до бойовиків з проханням отримати паспорти терористичного утворення "ДНР"", там назвали - черговою маніпуляцією просування наративу, що начебто "серед полонених українських військових багато хто хоче приєднання до РФ".

Раніше світова спільнота, зокрема, США, ЄС та Україна, рішуче засудила проведення фіктивних "референдумів" і відмовились визнавати їхні результати.

У статті використано матеріали Інститут дослідження війни, "Новое время"

Канада розширить транспортний хаб, через який доставляється допомога Україні 

міністерка оборони Канади Аніта Ананд

Канада підсилює свої потужності свого транспортного хабу в Шотландії для того, щоб полегшити доставку в Україну та інші країни Східної Європи зброї та іншого устаткувння. Про це в інтерв’ю канадійському каналу CBC News міністерка оборони країни Аніта Ананд.

У планах – додати до арсеналу третій літак CC-130 та 55 військовослужбовців повітряних сил.

«Ми розширяємось таким чином, щоб допомогти Україні, щоб доставити військову допомогу Україні, збільшуючи поставки», - сказала посадовиця в неділю.

Ананд додала, що країни-члени НАТО всі намагаються балансувати між наданням України допомоги зброєю та забезпеченням поставками своїх власних військ. «Це у центрі моєї уваги», - запевнила міністерка.

Раніше цього тижня ЗМІ повідомили, що Україна звернулась до канадського уряду з проханням надіслати бронетехніку, гаубиці та зимовий одяг. Канада пообіцяла 39 бронетранспортерів. Ананд заявила, що зустрічатиметься з виробниками в Канаді, щоб обговорити питання поставок.

В матеріалі використані джерела CBC News

Застосування ядерної зброї в Україні матиме для Росії катастрофічні наслідки - Салліван

Радник президента з національної безпеки Джейк Салліван

Радник президента з національної безпеки Джейк Салліван заявив у неділю, що Москва зіткнеться з «катастрофічними наслідками», якщо застосує ядерну зброю проти України, оскільки США готові рішуче відповісти на такий крок, повідомляє агентство Рейтер.

Висловлювання Саллівана прозвучали після того, як минулої середи президент Росії Володимир Путін оголосив про мобілізацію 300 тисяч військовослужбовців, погрожуючи при цьому використовувати «всі наявні засоби» для захисту Росії.

«Якщо Росія перейде цю межу, то наслідки для неї будуть катастрофічними. США дадуть відповідь рішучим чином», – сказав Салліван в інтерв'ю каналу NBC.

Салліван не описав характеру «рішучої відповіді», але сказав, що США в закритому порядку повідомили Москві «докладніше, що саме це означатиме».

Салліван підкреслив, що США часто підтримують прямі контакти з Росією, зокрема протягом останніх кількох днів, щоб обговорити ситуацію в Україні, дії та погрози Путіна.

«Путін, як і раніше, має намір... стерти з лиця землі народ України, який, на його думку, не має права на існування. Тому він продовжуватиме наступати, а ми маємо продовжувати надавати зброю, боєприпаси, розвіддані та всю підтримку, яку ми можемо надати», – сказав Салліван.

Президент Джо Байден у своєму виступі на Генеральній Асамблеї ООН у Нью-Йорку в середу звинуватив Путіна в «неприкритих ядерних погрозах на адресу Європи» та у безрозсудному зневаженні обов'язків щодо нерозповсюдження ядерної зброї.

В матеріалі використані джерела Рейтер.

Марі Йованович: бій, який веде Україна – це і наш бій

Екс-посолка США в Україні Марія Йованович

Екс-посолка США в Україні Марі Йованович говорить про необхідність постачання далекобійних озброєнь Києву та відповідальності Росії за військові злочини в інтерв'ю «Голосу Америки»

Марі Йованович – посолка США в Україні з 2016 по 2019 рік, яка також у минулому очолювала посольства Сполучених Штатів у Вірменії та Киргизстані, а тепер працює у Фонді Карнегі за міжнародний світ – побувала на початку вересня у Києві. Екс-дипломат розповіла Російській службі «Голосу Америки» в ексклюзивному інтерв'ю про те, яким вона знайшла українське суспільство воєнного часу, а також висловилася з приводу допомоги, яку Захід може надати українському народові у боротьбі з російською агресією.

Данило Гальперович: Ви побували в Україні зовсім недавно – розкажіть, що ви встигли побачити?

Марі Йованович: Моя поїздка була дуже недовгою, близько 48 годин, але ми змогли за ці 48 годин відвідати та побачити багато місць: ми були в Києві, ми відвідали Бучу – місто, яке було окуповане російськими силами, після чого там виявили сотні людей. які були вбиті, зґвалтовані, замучені, і тіла там і досі знаходять. Ще ми поїхали в Ірпінь, також передмістя Києва, яке стало дуже відомим після відеокадрів з людьми, які намагаються перетнути міст, який буквально висів на залишках арматури – пенсіонери, люди на ношах, жінки, які везуть дітей у візках, намагалися евакуюватися, а російські війська всі ще продовжували обстріл, це просто шокувало.

Отже, ми побачили Бучу та Ірпінь, а потім була конференція у Києві, яка була дуже цікавою: це була «Ялтинська конференція з економічної стратегії», яка проводиться щороку з 2004 року для підтримки ідеї членства України в ЄС. Вона проводилася спочатку в Ялті, а потім, на жаль, із 2014 року через незаконну анексію Криму Росією була перенесена до Києва, і з того часу вона проводиться у Києві. Це було дуже показово, це продемонструвало, що навіть цього року можна насправді проводити міжнародні конференції у Києві, що вони можуть бути продуктивними та що їх можна організовувати відносно безпечно. І тому там було багато українців, багато людей з інших країн, ми обговорювали ситуацію в Україні в усіх напрямках економіки та безпеки.

Д.Г.: Ваша поїздка збіглася з приїздом держсекретаря Блінкена до Києва, його та ваші візити були якось пов'язані?

М.Й.: Ні, це був окремий візит – держсекретар Блінкен був там за день до нашого приїзду. Наскільки я знаю з преси, його поїздка була дуже успішною з погляду надання відчутної підтримки Україні не лише самим фактом його присутності там, і не лише на словах, а й щодо інформації про черговий пакет допомоги у сфері безпеки для України. Так що моя поїздка була ніяк не пов'язана з його візитом.

Д.Г.: Ви як екс-посол США в Україні берете участь у політичних кроках на українському напрямі, чи ваша роль тепер – це роль експерта?

М.Й.: Я пішла з Держдепартаменту у 2020 році і продовжую публічно виступати на теми України та Росії, говорити про важливість підтримки України Сполученими Штатами та іншими західними країнами. Це не просто якась країна на периферії Європи, до якої ми не маємо справи. Ми допомагаємо Україні не лише з доброти – ми робимо це тому, що це стосується нашої національної безпеки. Якщо Росія переможе в Україні, вона продовжить своє просування. Володимир Путін у своїх численних статтях, на прес-конференціях, на різних нарадах його Ради безпеки ясно давав зрозуміти, що має дуже великі амбіції, і що він дивиться не лише на Україну, а й на інші країни за межами України. Якщо Путін досягне успіху, то він продовжить свої дії, і також надихне інших диктаторів по всьому світу. І це зробить світ менш безпечним не лише для українців, не лише для людей, які мешкають у центральній Європі та інших країнах колишнього СРСР, а й у західній Європі та США.

Д.Г.: Що важливого та нового ви побачили в Україні порівняно з тим часом, коли були там послом?

М.Й.: Коли я зараз приїжджала в Україну, я була дуже рада побачити, що багато моїх старих друзів і колег перебувають у нормальному стані, принаймні фізично. Це було чудово. І мене як людину, яка спостерігала за Україною протягом десятиліть, вразило те, що це – повністю мобілізоване суспільство. Кожен бере на себе частину військових обов'язків, хоч би якими вони були. Деякі люди їздять світом, розповідаючи про події в Україні та отримуючи підтримку від іноземних політиків у справі допомоги Україні; хтось воює на фронті; хтось водить машини швидкої допомоги чи розносить їжу пенсіонерам. Це неймовірно мобілізоване суспільство. І, ви знаєте, мене знову вразила сміливість, цілеспрямованість, а також впевненість українського народу в тому, що він переможе будь-що-будь. І це було до того, як ми отримали новини про наступ у районі Харкова та на Донбасі.

Д.Г.: Якщо говорити про цей наступ – якою була ваша реакція, і як далі, на вашу думку, розгорнуться події?

М.Й.: Цей наступ, коли українські військові з величезною швидкістю брали райони, на захоплення яких російським військовим знадобилися місяці (а українці брали їх за дні, а іноді й за години), був новиною, яка викликає справжню ейфорію. Але я маю сказати, що українці, будучи задоволеними таким розвитком, також сприймають це з належним спокоєм, бо знають, що це не кінець. Всі сподіваються, що, можливо, це поворотний момент і ознака того, що все розвиватиметься ще краще, але ніхто не відчуває жодної хибної самовпевненості, тому що вони розуміють - це займе набагато більше часу. Що буде далі? Я думаю, що українці спробують утримати території, які вони звільнили, їм потрібно це зробити. Вони також розуміють, що їм потрібно продовжувати наступ, і вони, я думаю, хочуть рухатися вперед для прориву лінії російської армії так швидко, як зможуть, але вони хочуть зробити це розумно. Вони не хочуть бути надто квапливими, їм потрібно впевнено боротися, відвойовувати території та утримувати ці території. І я думаю, що вони хочуть зробити якнайбільше до настання зими.

Д.Г.: Зараз міжнародне співтовариство збирає дані про російські воєнні злочини та звірства в Ізюмі – вже після того, як були Буча, Маріуполь, Харків, Краматорськ та багато іншого. Наскільки важливо, щоб Кремль поніс за це покарання?

М.Й.: Я вважаю, що закликати до відповідальності Росію за ці злочини необхідно, і не тільки Путіна, якщо він колись буде для цього доступний, і не лише його вищих генералів, а й усіх тих, хто вчинив ці воістину огидні воєнні злочини. Їх усіх потрібно притягти до відповідальності для того, щоб українці могли жити далі, знаючи, що правосуддя вчинено та справедливість відновлено щодо їхніх загиблих співвітчизників. Також це потрібно зробити для того, щоб росіяни зрозуміли, які злочини відбувалися від їхнього імені. І найбільше це важливо для майбутнього: якщо Росія не буде притягнута до відповідальності за весь той жах, який вона творить в Україні, це практично стане запрошенням для Володимира Путіна зробити те ж саме в інших місцях. Якщо немає наслідків, то чому не робити те, що хочеться? Жити в такому світі я точно не хотіла б, і це не той світ, де ми були б у більшій безпеці. Тому я думаю, що нам треба думати і про майбутнє, і в цьому сенсі відповідальність є критично важливою. У якій формі? Що ж, це гарне питання, і я думаю, що зараз він обговорюється багатьма експертами. Ви знаєте, що нещодавно на конференції у Києві українською стороною було запропоновано, що, можливо, найкращий шлях до вирішення – це створення спеціального комітету з розслідування агресивної війни Росії проти України та судового переслідування людей, які в ній брали участь у цьому.

Д.Г.: В Україні військові та політики почали говорити про звільнення Криму за допомогою військових дій – як ви до цього ставитеся?

М.Й.: Моя особиста думка: Крим – це Україна, так було десятиліттями, насправді він перебував у руках українців довше, ніж у руках росіян, і я думаю, що це українські землі, які мають повернутися до України. Я підтримую міжнародно визнані кордони України у 2014 році, які включають Крим.

Д.Г.: Наскільки важливою єдність Заходу в діях з підтримки України? Ми бачимо, що, наприклад, Угорщина не схильна діяти рішуче, тоді як країни Балтії дуже активні.

М.Й.: Я думаю, дуже важливо, щоб союзники та партнери були єдиними. Я думаю, що ця єдність – дуже важлива зброя, одна з найважливіших, і сила, з якою Захід виступає проти цієї агресивної війни, проявляється у спільній роботі. Це не означає, що ми всі робимо те саме, в один і той же час. Різні партнери мають різні можливості та різні потужності, але я думаю, що збереження цієї єдності є важливим, і я думаю, що президент Байден зробив справді хорошу роботу, очоливши групу західних країн у підтримці України.

Д.Г.: Ви працювали дипломатом у Москві в середині 1990-х, дуже уважно стежили за російською політикою та суспільством, я був тому свідком. Як вам здається, чому Росія з нерівної, але очевидної демократії того часу перетворилася на імперсько-мілітарну диктатуру 2020-х?

М.Й.: Знаєте, це дуже гарне питання. Я думаю, багато істориків та політологів дивитимуться на цей відрізок часу ще довгі роки. Я думаю, трансформація у Росії була дуже швидкою. Це було дуже і дуже важко для багатьох людей, які ніби залишилися на узбіччі і зіткнулися із сумішшю з найгірших явищ часів Радянського Союзу та найгірших явищ капіталізму, від яких вони були ніяк не захищені. І в міру розвитку подій сильні та безжальні в Росії, але не тільки в Росії – і в Україні, і в інших країнах – скористалися змінами та пробілами в законах, відсутністю законів, щоби формувати та контролювати все, пов'язане з економічною сферою. Жодної відповідальності за це не було, і тому люди переважно розкрадали державні підприємства, але це не було незаконно, бо проти цього не було закону. Чи робить їх дії правильними? Ні. І росіяни це знали. І це створило ґрунт для того, щоб така владна людина, як Путін, вийшла на перший план. На початку 2000-х, коли він став президентом, він методично почав консолідувати владу, переслідуючи журналістів і медіа, потім переслідуючи олігархів, переслідуючи громадянське суспільство. Він робив крок за кроком, поки ми не отримали суспільство, яке зараз є в Росії – суспільство, яке було досить безжально пригнічене, і продовжує гнітитися.

Д.Г.: Що ще можуть зробити США прямо зараз, щоб допомогти Україні?

М.Й.: Я думаю, що нам прямо зараз потрібно розглядати та надавати всю можливу підтримку – не лише для того, щоб Україна могла вистояти, а й для того, щоб Україна могла перемогти. Перемогти, бо цей бій не лише для України, це і наш бій – США, Заходу, бо якщо Росія переможе, це буде інший світ. Це буде гоббсівське «хто сильніший, той і правіший», маленькі країни будуть просто змушені підкорятися всьому, чого хочуть великі країни, і це зробить усіх нас менш захищеними, менш квітучими та менш вільними.

Отже, ми маємо надати Україні все, що можемо, в сенсі забезпечення безпеки, і це означає постачання більш далекобійних систем, які могли б завдавати ударів на велику глибину і досягати Криму, а також інших місць. Це також стосується допомоги українцям у мобілізації їхньої оборонної промисловості, але також і нашої власної оборонної промисловості, яка поки що взагалі не перейшла на військовий режим роботи. Інше, з чим треба допомогти, – це системи протиповітряної оборони. Російські військові, не досягаючи успіху у своїх боях з українською армією, роблять своїми цілями цивільних осіб та громадянську інфраструктуру, чи то дамби, газопроводи чи електромережі, чи то в Харкові, чи десь ще. Це ганебно, і я думаю, що західні країни можуть постачати більше систем ППО, щоб захистити цю критично важливу інфраструктуру від російських ударів. Отже, я думаю, що ми маємо робити все, що можемо, і так швидко, як тільки можемо, щоб Україна перемогла у боротьбі проти російської агресії.

Більше

Відео - найголовніше

Голос Америки в Ізюмі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:38 0:00
XS
SM
MD
LG