Спеціальні потреби

Актуально

Самопроголошена “Автономна Зона” у Сіетлі: що відбувається всередині покинутого поліцією містечка

Оточити вулиці довкола поліцейського відділку, а згодом захопити територію і проголосити її “Автономною Зоною” – такий шлях протесту вибрали у американському Сіетлі, штат Вашингтон. Наразі правоохоронці покинули район, а демонстранти встановили в ньому барикади та організували наметове містечко. Ми побували всередині “Автономної Зони” в Сіетлі й поспілкувались із демонстрантами та місцевими мешканцями. Що там відбувається – читайте в репортажі.

Зона любові

“Ви залишаєте територію Сполучених Штатів. Вітаємо в Капітолійській Автономній Зоні!” – повідомляють знаки на барикадах при вході до протестного містечка в Сіетлі. Знаки саморобні, написані кольоровими маркерами на картоні. Але за цим уявним кордоном починають діяти зовсім інші правила.

“Любіть одне одного! Життя надто коротке, щоб витрачати його на ненависть, – ви ніколи не знаєте, коли помрете”, – каже хлопець у чорному кашкеті та круглих дзеркальних окулярах, який проходить повз. “Я ніколи не бачив такого раніше. Жодного мародерства чи руйнувань, люди розважаються. Ми не хочемо тут мародерів! Надіюсь, все буде продовжуватись в такому ж дусі – це любов! Ви можете її тут відчути!”

"Капітолійська Автономна Зона", вигляд з дрона.
"Капітолійська Автономна Зона", вигляд з дрона.

В повітрі на вулиці відчутно запах марихуани. Цей район у Сіетлі завжди був відомий вільною атмосферою, а також своїми кав’ярнями та ресторанами, в яких часто збиралась ліберальна молодь. Тепер демонстранти називають цей округ, який включає в себе шість кварталів та парк, – “Капітолійською Автономною Зоною”. Або скорочено CHAZ – ЧАЗ, абревіатура від Capitol Hill Autonomous Zone.

В перший тиждень протестів проти поліцейського свавілля у США тут було гаряче. Сутички з силовиками, сльозогінний газ та шумові гранати, а відтак насильство і погроми. Після декількох днів протистоянь міська влада всупереч бажанню поліції відкликала правоохоронців – порожнім залишили навіть поліцейський відділок. Демонстранти забарикадували вулиці та встановили там свої намети.

Демонстранти в "Капітолійській автономній зоні"
Демонстранти в "Капітолійській автономній зоні"

З того часу протест тут відбувається мирно. Мітинги супроводжуються вуличними концертами й спільними переглядами фільмів, а протест радше скидається на великий неорганізований фестиваль, на якому зібрались сучасні хіпі та різні люди ліберальних та лівих поглядів. На дорозі великими кольоровими літерами написали “Black Lives Matter” – “Чорні життя важливі”. Люди діляться між собою їжею, водою та медикаментами. На покинутому поліцейському відділку замалювали слово “Police” і написали “People”. “Відділок людей Сіетла”. Міська голова міста назвала те, що відбувається на вулицях, “літом любові”.

Генк Кушевські з дружиною мешкає в будинку, який тепер опинився в межах “Автономної Зони”. Він каже, що попри відсутність правоохоронців, почувається в абсолютній безпеці - навіть безпечніше, ніж до того. На його думку, насильство на початку протестів провокували саме силовики.

“Вони встановили барикаду і почали її захищати. Для чого? – піднімає брови Генк. - Невже вони справді думали, що люди прорвуться у поліцейський відділок, вб’ють копів, заберуть зброю і почнуть революцію? Я не думаю, що це б сталося. Але поліцейські поводились так, ніби вони у Бразилії чи Венесуелі й почали розганяти людей”.

Покинутий поліцейський відділок у Сіетлі
Покинутий поліцейський відділок у Сіетлі

Генк порівнює найгарячішу ніч протестів з поточною ситуацією на вулиці. “В ту ніч тут все вибухало – таке враження, що вони підірвали з тисячу шумових гранат, всюди був сльозогінний газ… Ми живемо на п'ятому поверсі, і нам цей газ занесло через вікно. Уявляєте? Ми з жінкою десь п'ять хвилин кашляли. Але чесно – після того, як поліція відійшла, тут стало набагато спокійніше. Жодних шумових гранат чи сльозогінного газу. Жодних бунтів чи мародерства. Якщо ви пройдетесь по вулиці – це виглядає, ніби вуличний ярмарок”.

Зона безладу

Однак поліцейські та рятувальні служби не погоджуються з такими висновками. Вони запевняють, що злочинність з цього району нікуди не зникла, проте через барикади тепер неможливо вчасно приїхати на виклики. Це стосується також і швидкої допомоги.

Замість звичних п’яти хвилин тепер приїхати на виклик нам займає близько вісімнадцяти.
Кармен Бест, начальниця поліції Сіетла

“Замість звичних п’яти хвилин тепер приїхати на виклик нам займає близько вісімнадцяти, – пояснює журналістам начальниця поліції Сіетла Кармен Бест. - Якщо вашу матір, вашу сестру, вашого кузена чи дитину сусідів будуть ґвалтувати, грабувати, чи нападати на них, – ви не захочете, щоб поліція запізнилася на виклик”.

Начальниця поліції Сіетла Кармен Бест
Начальниця поліції Сіетла Кармен Бест

Група демонстрантів в “Автономній Зоні” зібралась довкола чоловіка в картатій сорочці та чорній краватці. Це кандидат у губернатори штату від Республіканської партії Тім Аймен. За його словами, він прийшов, аби поспілкуватись із людьми та почути їхні вимоги. Каже, що розуміє причини їхнього обурення, але не погоджується із закликами про непотрібність поліції.

“Рішення влади відкликати поліцію з цього району було помилковим”, – міркує кандидат в губернатори. “Це було всупереч бажанню поліцейських – вони хочуть захищати людей. І вони знають, що всередині спільноти вони в сильнішій позиції, щоб це робити. Я думаю, люди завжди мають пам’ятати, що самі правоохоронці хочуть тут залишатись для того, щоб збавляти напругу та слідкувати за безпекою. Але їм наказали відійти. І це дійсно тривожно”.

Демонстранти в "Автономній Зоні"
Демонстранти в "Автономній Зоні"

Схоже, тривожно не лише йому. Протягом зйомок з вікна житлового будинку, що стоїть поруч, визирає жінка. Помічає камеру – каже, що тепер боїться виходити з дому на вулицю. Вона не підтримує протестів і переживає, що демонстранти можуть проявити насильство. Трохи далі голосно лається інший місцевий мешканець, який через барикади не може виїхати з району. “Лайно собаче цей ваш протест!” – жбурляє він велосипед, що стоїть поруч, – “Влаштували тут безлад!”

Навести порядок в місті неодноразово закликав Дональд Трамп. У своєму твіттері він називав демонстрантів у Сіетлі терористами й гостро критикував місцеву владу, звинувачуючи її в бездіяльності. “Міська голова Сіетла про захоплення її міста анархістами каже, що це “Літо любові”. Ці ліберальні демократи нічого не знають. Терористи палять і грабують наші міста, – і вони думають, що це чудово, навіть смерть. Захоплення Сіетла має припинитись зараз!” – писав президент США. Втім, влада міста і штату його заклики проігнорувала.

Зона протесту

Демонстранти також не збираються добровільно розходитись. “Коли наш протест тут закінчиться? Я не думаю, що він коли-небудь закінчиться” – розмірковує Джаст Маршалл – темношкірий хлопець із пофарбованим у біле волоссям. Окрім участі в протесті, цього вечора він виступає в “Автономній Зоні” разом із своїм музичним гуртом.

Джаст Маршалл, демонстрант і музикант
Джаст Маршалл, демонстрант і музикант

“Я думаю, це нова хвиля. Люди наскільки втомлені від того, що поліцейські намагаються взятись за дуже багато речей одночасно – і що вони реагують на кожну дрібницю. Ми не потребуємо втручання поліції в ситуації, де нема насильства. Офіцери не є експертами з психічного здоров’я. Ми віримо, що наші дії покажуть приклад і стануть лекалом для решти світу. Щоб люди вирішили, чи хочуть вони присутності поліції в своїх громадах”.

- А що привело сюди тебе особисто?

- Революція привела мене! – сміється Джаст, – Шанс встановити нові принципи, під якими зможе об’єднатись весь людський вид, і жити в рівності та правді.

В мене є маленький брат. Я не хочу хвилюватись, що його можуть підстрелити через його колір шкіри, коли він піде гуляти з друзями або коли вийде пізно вночі в магазин. Я не хочу, щоб люди коли-небудь викрикували на протестах його ім’я.
Ноель Грем, демонстрантка

Серед демонстрантів є також ті, ким керують не такі глобальні ідеї. “В мене є маленький брат”, – каже Ноель. Вона прийшла сюди разом із подругами. “І хоча ми живемо в більш-менш безпечному районі, несправедливість трапляється всюди. Тому я тут не лише заради себе – але і заради моїх майбутніх нащадків та мого брата. Я не хочу хвилюватись, що його можуть підстрелити через його колір шкіри, коли він піде гуляти з друзями або коли вийде пізно вночі в магазин. Я не хочу, щоб люди коли-небудь викрикували на протестах його ім’я”.

“Джордж Флойд!” – лунає з іншого боку вулиці.

Серед юрби, що вигукує ім’я загиблого афроамериканця, чия смерть в Міннеаполісі розпалила протести по всій країні, є Ханні. Вона налаштована радикальніше за інших учасників протесту і каже, що планує залишатись тут якомога довше.

Демонстранти слухають спікера в "Капітолійській автономній зоні"
Демонстранти слухають спікера в "Капітолійській автономній зоні"

“Уявіть, якби ми могли повернути гроші всім чорним людям, чиї предки збирали бавовну на полях, і чиї предки за безцінь працювали на важких будівництвах в Америці. Зараз ми були б значно багатшими!” – Ханні активно жестикулює, розмахуючи руками. “Чорт забирай, ми були б найбагатшими людьми в США, якби білі вирішили повернути гроші нащадкам афроамериканців, які розбудовували їхні міста! Це моя персональна вимога: я хочу отримати свої гроші за всі 450 років несправедливості!”

На стовпах в “Автономній Зоні” де-не-де висять плакати із трьома загальними вимогами. “Зменшити фінансування поліції в Сіетлі. Профінансувати програми підтримки здорових і безпечних громад. Зняти з протестувальників усі звинувачення”.

Втім, існує і повніший список із 30 вимог – серед них є і радикальні. Його опублікували демонстранти “Капітолійської Автономної Зони” у своєму блозі. Список поділений на чотири блоки: правова система, охорона здоров’я, економіка та освіта. Перший пункт блоку про правову систему звучить так: “Поліція Сіетла і судова система не підлягають реформуванню. Ми не просимо реформ, ми вимагаємо скасування. Це означає припинення фінансування поліції на 100%, в тому числі скасування існуючих пенсій для поліцейських Сіетла”.

Ми не просимо реформ, ми вимагаємо скасування. Це означає припинення фінансування поліції на 100%.
Одна з вимог демонстрантів у Сіетлі

Серед інших вимог – розслідування усіх минулих випадків поліцейського свавілля, виплати для сімей жертв поліції, право голосу для в’язнів, перегляд вироків для всіх не білих в’язнів штату Вашингтон і скасування ув’язнення як методу покарання в цілому.

Реакції влади на конкретно ці вимоги поки що не було. Втім, з демонстрантами уже зустрілись міські чиновники та бізнесмени – вони намагаються домовитись щодо зменшення території містечка і усунення барикад – щоб рятувальні служби та лікарі могли вчасно приїжджати на виклики, а в районі зміг відкритись локальний бізнес.

“Це тимчасово. Зараз ми працюємо над тим, щоб повернутись у свій відділок”, – говорить начальниця поліції Сіетла Кармен Бест в ефірі одного з телеканалів. “Ми не покинули цей район”.

Дивіться також: "Автономна зона": як у Сієтлі, штат Вашингтон, проходять наметні протести.

"Автономна зона": як у Сієтлі, штат Вашингтон, проходять наметні протести. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:38 0:00

Всі новини дня

Злість, розгубленість, безпорадність. Жителі прикордонного російського Шебекіна «розчаровані тим, що до такого дійшло» – NYT

На цьому зображенні, опублікованому 31 травня 2023 року, як стверджується, результат обстрілу українських військ в місті Шебекіно Бєлгородської області, Росія. Джерело: Губернатор Бєлгородської області Росії В’ячеслав Гладков через Telegram/ REUTERS

Внаслідок обстрілів у прикордонних з Україною районах Бєлгородщини загинули щонайменше сім людей. CNN з посиланням на російських офіційних осіб повідомляє про атаки зі смертельними наслідками щонайменше в чотирьох місцях Бєлгородської області.

Двоє чоловіків і жінка загинули під час обстрілу села Соболівка із 18 ракет, повідомив Гладков у серії дописів у своєму Telegram-каналі. Також в результаті удару були пошкоджені газопровід і лінія електропередач.

Через Соболівку проходить залізнична лінія, яка сполучає Росію з окупованиси нею частинами Украни, що свідчить про те, що ціллю могли бути російські лінії постачання - пише CNN.

Мешканці Бєлгородської області Росії унаслідок останніх обстрілів “починають розуміти жахи війни, що точиться на їхньому порозі”. А також висловлюють обурення у соцмережах про те, що “Москва не турбується про їхню долю”.

Такі свідчення мешканців, зокрема евакуйованих з прикордонного міста Шебекіно, публікує видання New York Times.

Вони почали використовувати у соцмережах хештег “Shebekino Is Russia”, а в інтерв’ю журналістам чимало з них висловлювало обурення через те, що ведучі державного телебачення неправильно вимовляли назву їхнього міста.

“Таке враження, що в Москві не розуміють, що у нас тут відбувається. Коли безпілотники прилетіли до Москви, відразу з’явилися великі історії, це було в усіх новинах. А тут люди під обстрілами місяцями і нічого”, — цитує NYT місцевого вчителя англійської мови.

Водночас видання свідчить, що завдяки обстрілам на російській території “через 15 місяців після того, як російські ракети вперше впали на Київ, мешканці прикордонного з Росією Бєлгорода починають розуміти жах війни на їхньому порозі”.

Газета New York Times опитала мешканців прикордонного регіону Росії, більшість із них, як і вчитель, наполягали на тому, щоб їх називали лише іменами, посилаючись на страх розплати за розмови про війну.

Незважаючи на зростання кількості нападів на російській території, лише кожен четвертий росіянин уважно стежить за війною і, ймовірно, виходить за межі державних ЗМІ, щоб отримати інформацію про неї, – такими є висновки травневого опитування російських соціологів з недержавного “Левада-центру”. Майже половина респондентів заявили, що не стежать за конфліктом взагалі або лише побіжно.

Директор “Левади” Денис Волков сказав, що російське суспільство “не цікавиться далі власного носа”.

Але останні події змушують принаймні мешканців Шебекіно переоцінити свою апатію чи підтримку війни, а ще – породжують обурення проти влади, яка, на їхню думку, не змогла їх захистити, пише NYT.

Дивіться також:

Рейд у Бєлгородську область: нові коментарі у Пентагоні. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:21 0:00

Росія святкує День російської мови в ООН і цитує Пушкіна про «незаперечну перевагу» російської «над усіма європейськими мовами»

Росія підтримує багатомовність в ООН, але сприяє зменшенню кількості мовців іншими мовами на своїй території та на окупованих треиторіях України.

Росія в ООН святкує День російської мови у понеділок, 6 червня, у день народження російського поета початку ХІХ століття Олександра Пушкіна. Його цитату про «перевагу» російської мови над усіма європейськими мовами було обрано як епіграф до статті про значення російської мови для ООН.

Як зазначається на сайті ООН, цей день відзначається у рамках програми підтримки та розвитку багатомовності та культурного різноманіття. Однією з цілей цієї програми є «підтримка рівноправності всіх шести офіційних мов ООН: англійської, арабської, іспанської, китайської, російської та французької».

«Багатомовність, яка є важливим фактором гармонійного спілкування між народами, має особливе значення для Організації Об'єднаних Націй», – мовиться на сайті ООН.

Разом з тим, на думку правозахисників у самій Росії влада проводить активну політику асиміляції, що веде до зменшення кількості мовців та зникання мов національних меншин.

Результати перепису 2021 року показують, що кількість носіїв майже всіх російських мов національних меншин зменшилася за десятиліття з часу попереднього підрахунку населення.

Російська англомовна газета Moscow Times писала у березні цього року, що хоча дані перепису, оприлюднені в грудні минулого року, засвідчують картину зникнення інших мов у Росії, активісти та експерти, з якими спілкувалися журналісти, вважають, що ситуація є ще гіршою.

Наприклад, кількість носіїв чуваської, тюркської мови, якою розмовляють в основному в Республіці Чувашія в Поволжі Росії, скоротилася з понад 1 мільйона носіїв у 2010 році до трохи більше ніж 700 000 у 2021 році, мовиться у публікації.

У 2002-2010 роках кількість людей, які володіють татарською мовою в Росії скоротилася на понад мільйон осіб, у Казані, столиці Татарстану, де живе понад мільйон осіб з майже 4-мільйонного населення республіки залишилося тільки кілька шкіл з татарською мовою навчання, повідомляють татарські активісти.

Олександр Болькін, старійшина народу ерзя, який живе в Україні, в інтерв’ю Радіо Свобода заявив, що за останні 30 років чисельність його народу знизилася приблизно вдвічі: з мільйона до 400-500 тисяч осіб.

У січні 2019 року Консультативний комітет Рамкової конвенції про захист національних меншин Ради Європи розкритикував Росію за національну політику. Експерти були стурбовані «зростанням домінування російської мови» при одночасній «відсутності ефективної підтримки мов національних меншин».

Захист прав російськомовного наслення – одна з «офіційних причин» війни, яку Росія розв'язала проти України. Заступник голови МЗС Росії Михайло Галузін наприкінці травня заявив, що серед умов для миру з Україною є ухвалення статусу російської мови як державної.

При цьому на окупованих Росією територіях окупаційна влада виводить українську мову з навчального процесу та вилучає україномовні книжки з бібліотек.

Цього року російська мова вперше почала втрачати популярність у світі. У 2023 рооці вона не увійшла у список 10-ти найпопулярніших мов, які вивчають у всьому світі за допомогою платформи Duolingo.

З моменту заснування платформи в 2015 році, «це перший рік, коли російська мова так драматично втратила свою популярність, незважаючи на те, що нею спілкуються 282 мільйони людей в світі», повідомили в компанії.

Падіння інтересу учнів до вивчення російської мови у компанії безпосередньо пов’язали з російським вторгненням в Україну у 2022 році та подальшим зростанням інтересу до вивчення української мови.

Українські тенісистки відмовляються тиснути руки російським суперницям

Українка Еліна Світоліна під час матчу із росіянкою Анною Блінковою у Парижі, 2 червня 2023 р. REUTERS/Lisi Niesner

Українська тенісистка Еліна Світоліна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Анні Блінковій після перемоги у п’ятницю в Парижі.

За інформацією Reuters, Світоліна пояснила, що зробила це з поваги до чоловіків і жінок, які захищають Україну від вторгнення Росії.

“Що б подумали українські солдати, якби я потиснула руку росіянам?” – цитує Світоліну інформаційна агенція.

Російська спортсменка, як і білоруські тенісистки, допущені до змагань лише в нейтральному статусі - через повномасштабне вторгнення РФ до України.

Напередодні ще одна українська тенісистка, Марта Костюк, вирішила не обмінюватися традиційними післяматчевими вітаннями із суперницями з Росії чи Білорусі та уникала рукостискань.

Як пише агенція Associated Press, Костюк сказала, що перед матчем проти Аріни Соболенко з Білорусі вона не могла спати, переглядаючи онлайн тривожні новини з Києва, де тієї ночі від російських бомбардувань загинула щонайменше одна людина.

«Я намагаюся відкинути свої емоції щоразу, коли виходжу на корт”, - цитує АР спортсменку. Водночас її суперниця з Білорусі поділилася з журналістами, що їй важко виступати проти українок.

“Ви граєте проти українки і ніколи не знаєте, що трапиться. Ніколи не знаєш, як люди — підтримають чи ні?” - сказала Аріна Соболенко агентству.

Соболенко також днями потрапила на сторінки міжнародних ЗМІ через відмову від прес-конференції у зв'язку з питаннями журналістки з України.

“У мене немає коментарів для вас”, - повторювала Соболенко, коли кореспондентка запитувала її про відкриту підтримку спортсменкою авторитарного президента Білорусі Олександра Лукашенка. Соболенко підписала відповідний відкритий лист у 2020 році, коли на вулицях Мінська тривали жорстокі затримані мирних протестувальників.

Соболенко заявила, що на останній прес-конференції "не почувалася в безпеці", - пише CNN.

Своєю чергою Костюк відкинула припущення, що російським і білоруським спортсменам буде небезпечно повертатися додому у разі відкритого засудження війни.

“Я не знаю, чого бояться інші гравці. Я повертаюся в Україну, де можу померти будь-якої секунди від безпілотників, чи ракет, чи чогось іншого”, – зауважила Костюк.

Раніше Марта Костюк відмовилася потиснути руку і російській суперниці Анатастасії Потаповій на змаганнях Miami Open. Таких випадків у спорті було чимало з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Українець Іван Чупринко відмовився потиснути руку іранцю під час нагородження на чемпіонаті світу з жиму лежачи – на знак протесту проти постачання Іраном дронів для війни Росії проти України. Українська тенісистка Ангеліна Калініна відмовилася потиснути руку своїй російській суперниці Вероніці Кудерметовій в Італії, - інформувало видання CNN.

"Український спорт - це про честь і гідність"

“Український спорт - це про честь і гідність. Про відчуття честі і гідності як найважливіших цінностей”, - сказав президент Спортивного комітету України Ілля Шевляк в ефірі телеканалу “Київ”.

Він також розповів, що Спортивний комітет України торік розпочав проект, присвячений загиблими на війні українським спортсменам – “Янголи спорту”.

Загалом через повномасштабне вторгнення Росії в Україну загинуло понад 250 спортсменів, - інформувало Міністерство молоді та спорту у березні цього року.

Як відомо, цього літа російські і білоруські тенінсти зможуть брати участь у Вімблдонському турнірі. Для участі (забороненої торік) їм поставлено низку умов.

Зокрема, як інформує видання New York Times – дотримуватися нейтралітету під час виступу на турнірі, не висловлювати підтримку повномасштабного вторгнення РФ до України за підтримки Білорусі.

"Він пообіцяв мені, що повернеться". Анна Зайцева пережила блокаду "Азовсталі" і розшукує чоловіка-Азовця. Відео

Анна разом із тримісячним сином понад 60 днів ховалася від обстрілів на “Азовсталі” під час облоги Маріуполя. 30 квітня її та ще 156 цивільних евакуювали з Маріуполя гуманітарним коридором. Чоловік дівчини Кирило Зайцев залишився захищати місто та потрапив у полон.

Міністерка оборони Нідерландів відповіла представнику Китаю про причину війни в Україні

Цуй Тянькай, колишній заступник міністра закордонних справ і колишній посол Китаю в Сполучених Штатах, на форумі під назвою «Модернізація Китаю та світ», який відбувся у The Grand Halls у Шанхаї, 21 квітня 2023 року. ( AP Photo/Ng Han Guan)

Міністерка оборони Нідерландів відкинула заяву Китаю про те, що війна Росії проти України пов’язана з «невдалою архітектурою безпеки» в Європі.

У суботу на головній щорічній оборонній конференції Азії досвідчений китайський дипломат заявив, що Європа «неправильно керувала» власною безпекою, і їй слід брати приклад з Азійсько-Тихоокеанського регіону.

«Я не думаю, що ви ефективно та конструктивно керуєте ситуацією з безпекою», — сказав Цуй Тянькай під час панельної дискусії в рамках Shangri-La Dialogue у Сінгапурі, повідомляє South China Morning Post, англомовне видання, що базується у Гонконгу.

«Нам не потрібне азійське НАТО. Ми не хочемо бачити розширення ролі НАТО в нашому регіоні», – сказав колишній посол Китаю у Вашингтоні.

На панелі з питань управління безпекою в євроатлантичному та азійсько-тихоокеанському регіонах він сидів поруч з міністром оборони України Олексієм Резніковим, але той уникав критики Пекіна. За повідомленням часопису Politico, він сказав лише, що Україні потрібно виграти війну, а не вести переговори.

Натомість на захист НАТО як ключового елементу європейської безпеки виступила його колега з Нідерландів Кайса Оллонгрен. Вона сказала, що слова представника Китаю є «велика-велика неправда».

«Було припущення посла, що Європі не вдалося дуже добре керувати своєю безпекою через війну в Україні. Звичайно, я розумію, що в Україні йде війна, але я вважаю, що це не результат неправильного управління ситуацією з безпекою в Європі. Це результат неповаги до того, як ми хочемо керувати безпекою в Європі», – сказала Оллонгрен.

«Не можна звинувачувати Європу чи європейські країни в незаконному вторгненні Росії в Україну», – сказала Оллонгрен в інтерв’ю виданню Politico через кілька хвилин після свого виступу.

Оллонгрен, чия країна займає все більш критичну позицію щодо Китаю через зв’язки з Росією та технічний прогрес у військовій сфері, додала, що оскільки Цуй більше не є послом, вона чекатиме, поки міністр оборони Китаю Лі Шанфу викладе офіційну позицію у своїй програмній промові в неділю.

Китай намагається зіграти роль посередника у досягненні миру між Росією та Україною, однак Пекін не визнає факту російської агресії і вважає, що однією з причин війни було «розширення НАТО».

Як повідомляв Голос Америки, днями спеціальний посланець Китаю закликав західних партнерів України припинити постачати їй зброю, бо це «розпалює конфлікт».

Більше

XS
SM
MD
LG