Спеціальні потреби

Актуально

Самопроголошена “Автономна Зона” у Сіетлі: що відбувається всередині покинутого поліцією містечка

Оточити вулиці довкола поліцейського відділку, а згодом захопити територію і проголосити її “Автономною Зоною” – такий шлях протесту вибрали у американському Сіетлі, штат Вашингтон. Наразі правоохоронці покинули район, а демонстранти встановили в ньому барикади та організували наметове містечко. Ми побували всередині “Автономної Зони” в Сіетлі й поспілкувались із демонстрантами та місцевими мешканцями. Що там відбувається – читайте в репортажі.

Зона любові

“Ви залишаєте територію Сполучених Штатів. Вітаємо в Капітолійській Автономній Зоні!” – повідомляють знаки на барикадах при вході до протестного містечка в Сіетлі. Знаки саморобні, написані кольоровими маркерами на картоні. Але за цим уявним кордоном починають діяти зовсім інші правила.

“Любіть одне одного! Життя надто коротке, щоб витрачати його на ненависть, – ви ніколи не знаєте, коли помрете”, – каже хлопець у чорному кашкеті та круглих дзеркальних окулярах, який проходить повз. “Я ніколи не бачив такого раніше. Жодного мародерства чи руйнувань, люди розважаються. Ми не хочемо тут мародерів! Надіюсь, все буде продовжуватись в такому ж дусі – це любов! Ви можете її тут відчути!”

"Капітолійська Автономна Зона", вигляд з дрона.
"Капітолійська Автономна Зона", вигляд з дрона.

В повітрі на вулиці відчутно запах марихуани. Цей район у Сіетлі завжди був відомий вільною атмосферою, а також своїми кав’ярнями та ресторанами, в яких часто збиралась ліберальна молодь. Тепер демонстранти називають цей округ, який включає в себе шість кварталів та парк, – “Капітолійською Автономною Зоною”. Або скорочено CHAZ – ЧАЗ, абревіатура від Capitol Hill Autonomous Zone.

В перший тиждень протестів проти поліцейського свавілля у США тут було гаряче. Сутички з силовиками, сльозогінний газ та шумові гранати, а відтак насильство і погроми. Після декількох днів протистоянь міська влада всупереч бажанню поліції відкликала правоохоронців – порожнім залишили навіть поліцейський відділок. Демонстранти забарикадували вулиці та встановили там свої намети.

Демонстранти в "Капітолійській автономній зоні"
Демонстранти в "Капітолійській автономній зоні"

З того часу протест тут відбувається мирно. Мітинги супроводжуються вуличними концертами й спільними переглядами фільмів, а протест радше скидається на великий неорганізований фестиваль, на якому зібрались сучасні хіпі та різні люди ліберальних та лівих поглядів. На дорозі великими кольоровими літерами написали “Black Lives Matter” – “Чорні життя важливі”. Люди діляться між собою їжею, водою та медикаментами. На покинутому поліцейському відділку замалювали слово “Police” і написали “People”. “Відділок людей Сіетла”. Міська голова міста назвала те, що відбувається на вулицях, “літом любові”.

Генк Кушевські з дружиною мешкає в будинку, який тепер опинився в межах “Автономної Зони”. Він каже, що попри відсутність правоохоронців, почувається в абсолютній безпеці - навіть безпечніше, ніж до того. На його думку, насильство на початку протестів провокували саме силовики.

“Вони встановили барикаду і почали її захищати. Для чого? – піднімає брови Генк. - Невже вони справді думали, що люди прорвуться у поліцейський відділок, вб’ють копів, заберуть зброю і почнуть революцію? Я не думаю, що це б сталося. Але поліцейські поводились так, ніби вони у Бразилії чи Венесуелі й почали розганяти людей”.

Покинутий поліцейський відділок у Сіетлі
Покинутий поліцейський відділок у Сіетлі

Генк порівнює найгарячішу ніч протестів з поточною ситуацією на вулиці. “В ту ніч тут все вибухало – таке враження, що вони підірвали з тисячу шумових гранат, всюди був сльозогінний газ… Ми живемо на п'ятому поверсі, і нам цей газ занесло через вікно. Уявляєте? Ми з жінкою десь п'ять хвилин кашляли. Але чесно – після того, як поліція відійшла, тут стало набагато спокійніше. Жодних шумових гранат чи сльозогінного газу. Жодних бунтів чи мародерства. Якщо ви пройдетесь по вулиці – це виглядає, ніби вуличний ярмарок”.

Зона безладу

Однак поліцейські та рятувальні служби не погоджуються з такими висновками. Вони запевняють, що злочинність з цього району нікуди не зникла, проте через барикади тепер неможливо вчасно приїхати на виклики. Це стосується також і швидкої допомоги.

Замість звичних п’яти хвилин тепер приїхати на виклик нам займає близько вісімнадцяти.
Кармен Бест, начальниця поліції Сіетла

“Замість звичних п’яти хвилин тепер приїхати на виклик нам займає близько вісімнадцяти, – пояснює журналістам начальниця поліції Сіетла Кармен Бест. - Якщо вашу матір, вашу сестру, вашого кузена чи дитину сусідів будуть ґвалтувати, грабувати, чи нападати на них, – ви не захочете, щоб поліція запізнилася на виклик”.

Начальниця поліції Сіетла Кармен Бест
Начальниця поліції Сіетла Кармен Бест

Група демонстрантів в “Автономній Зоні” зібралась довкола чоловіка в картатій сорочці та чорній краватці. Це кандидат у губернатори штату від Республіканської партії Тім Аймен. За його словами, він прийшов, аби поспілкуватись із людьми та почути їхні вимоги. Каже, що розуміє причини їхнього обурення, але не погоджується із закликами про непотрібність поліції.

“Рішення влади відкликати поліцію з цього району було помилковим”, – міркує кандидат в губернатори. “Це було всупереч бажанню поліцейських – вони хочуть захищати людей. І вони знають, що всередині спільноти вони в сильнішій позиції, щоб це робити. Я думаю, люди завжди мають пам’ятати, що самі правоохоронці хочуть тут залишатись для того, щоб збавляти напругу та слідкувати за безпекою. Але їм наказали відійти. І це дійсно тривожно”.

Демонстранти в "Автономній Зоні"
Демонстранти в "Автономній Зоні"

Схоже, тривожно не лише йому. Протягом зйомок з вікна житлового будинку, що стоїть поруч, визирає жінка. Помічає камеру – каже, що тепер боїться виходити з дому на вулицю. Вона не підтримує протестів і переживає, що демонстранти можуть проявити насильство. Трохи далі голосно лається інший місцевий мешканець, який через барикади не може виїхати з району. “Лайно собаче цей ваш протест!” – жбурляє він велосипед, що стоїть поруч, – “Влаштували тут безлад!”

Навести порядок в місті неодноразово закликав Дональд Трамп. У своєму твіттері він називав демонстрантів у Сіетлі терористами й гостро критикував місцеву владу, звинувачуючи її в бездіяльності. “Міська голова Сіетла про захоплення її міста анархістами каже, що це “Літо любові”. Ці ліберальні демократи нічого не знають. Терористи палять і грабують наші міста, – і вони думають, що це чудово, навіть смерть. Захоплення Сіетла має припинитись зараз!” – писав президент США. Втім, влада міста і штату його заклики проігнорувала.

Зона протесту

Демонстранти також не збираються добровільно розходитись. “Коли наш протест тут закінчиться? Я не думаю, що він коли-небудь закінчиться” – розмірковує Джаст Маршалл – темношкірий хлопець із пофарбованим у біле волоссям. Окрім участі в протесті, цього вечора він виступає в “Автономній Зоні” разом із своїм музичним гуртом.

Джаст Маршалл, демонстрант і музикант
Джаст Маршалл, демонстрант і музикант

“Я думаю, це нова хвиля. Люди наскільки втомлені від того, що поліцейські намагаються взятись за дуже багато речей одночасно – і що вони реагують на кожну дрібницю. Ми не потребуємо втручання поліції в ситуації, де нема насильства. Офіцери не є експертами з психічного здоров’я. Ми віримо, що наші дії покажуть приклад і стануть лекалом для решти світу. Щоб люди вирішили, чи хочуть вони присутності поліції в своїх громадах”.

- А що привело сюди тебе особисто?

- Революція привела мене! – сміється Джаст, – Шанс встановити нові принципи, під якими зможе об’єднатись весь людський вид, і жити в рівності та правді.

В мене є маленький брат. Я не хочу хвилюватись, що його можуть підстрелити через його колір шкіри, коли він піде гуляти з друзями або коли вийде пізно вночі в магазин. Я не хочу, щоб люди коли-небудь викрикували на протестах його ім’я.
Ноель Грем, демонстрантка

Серед демонстрантів є також ті, ким керують не такі глобальні ідеї. “В мене є маленький брат”, – каже Ноель. Вона прийшла сюди разом із подругами. “І хоча ми живемо в більш-менш безпечному районі, несправедливість трапляється всюди. Тому я тут не лише заради себе – але і заради моїх майбутніх нащадків та мого брата. Я не хочу хвилюватись, що його можуть підстрелити через його колір шкіри, коли він піде гуляти з друзями або коли вийде пізно вночі в магазин. Я не хочу, щоб люди коли-небудь викрикували на протестах його ім’я”.

“Джордж Флойд!” – лунає з іншого боку вулиці.

Серед юрби, що вигукує ім’я загиблого афроамериканця, чия смерть в Міннеаполісі розпалила протести по всій країні, є Ханні. Вона налаштована радикальніше за інших учасників протесту і каже, що планує залишатись тут якомога довше.

Демонстранти слухають спікера в "Капітолійській автономній зоні"
Демонстранти слухають спікера в "Капітолійській автономній зоні"

“Уявіть, якби ми могли повернути гроші всім чорним людям, чиї предки збирали бавовну на полях, і чиї предки за безцінь працювали на важких будівництвах в Америці. Зараз ми були б значно багатшими!” – Ханні активно жестикулює, розмахуючи руками. “Чорт забирай, ми були б найбагатшими людьми в США, якби білі вирішили повернути гроші нащадкам афроамериканців, які розбудовували їхні міста! Це моя персональна вимога: я хочу отримати свої гроші за всі 450 років несправедливості!”

На стовпах в “Автономній Зоні” де-не-де висять плакати із трьома загальними вимогами. “Зменшити фінансування поліції в Сіетлі. Профінансувати програми підтримки здорових і безпечних громад. Зняти з протестувальників усі звинувачення”.

Втім, існує і повніший список із 30 вимог – серед них є і радикальні. Його опублікували демонстранти “Капітолійської Автономної Зони” у своєму блозі. Список поділений на чотири блоки: правова система, охорона здоров’я, економіка та освіта. Перший пункт блоку про правову систему звучить так: “Поліція Сіетла і судова система не підлягають реформуванню. Ми не просимо реформ, ми вимагаємо скасування. Це означає припинення фінансування поліції на 100%, в тому числі скасування існуючих пенсій для поліцейських Сіетла”.

Ми не просимо реформ, ми вимагаємо скасування. Це означає припинення фінансування поліції на 100%.
Одна з вимог демонстрантів у Сіетлі

Серед інших вимог – розслідування усіх минулих випадків поліцейського свавілля, виплати для сімей жертв поліції, право голосу для в’язнів, перегляд вироків для всіх не білих в’язнів штату Вашингтон і скасування ув’язнення як методу покарання в цілому.

Реакції влади на конкретно ці вимоги поки що не було. Втім, з демонстрантами уже зустрілись міські чиновники та бізнесмени – вони намагаються домовитись щодо зменшення території містечка і усунення барикад – щоб рятувальні служби та лікарі могли вчасно приїжджати на виклики, а в районі зміг відкритись локальний бізнес.

“Це тимчасово. Зараз ми працюємо над тим, щоб повернутись у свій відділок”, – говорить начальниця поліції Сіетла Кармен Бест в ефірі одного з телеканалів. “Ми не покинули цей район”.

Дивіться також: "Автономна зона": як у Сієтлі, штат Вашингтон, проходять наметні протести.

"Автономна зона": як у Сієтлі, штат Вашингтон, проходять наметні протести. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:03:38 0:00

Всі новини дня

Українсько-польську драму "Щедрик" презентують для американських глядачів. Інтерв’ю

Українсько-польську драму "Щедрик" презентують для американських глядачів. Інтерв’ю
please wait

No media source currently available

0:00 0:10:07 0:00

Українсько-польську драму "Щедрик" в ці дні презентують для американських глядачів. Фільм розповідає історію трьох родин різної національності – українців, поляків та євреїв, – які мешкають в Івано-Франківську.

Що американські законодавці говорять про розвиток підтримки України у найближчому майбутньому? Відео

Однією з найбільших новин цього тижня стало оголошення про передачу Україні західних танків, зокрема американських Абрамс, які називають найсучаснішими у світі.

«Українці вивчили уроки Голокосту. Вони створили сильну армію» – Зісельс

Президент України Володимир Зеленський бере участь у церемонії вшанування пам’яті жертв Голокосту в Бабиному Яру. Київ, Україна, 27 січня 2023 року. REUTERS

У Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту, що відзначається 27 січня на честь звільнення в’язнів табору смерті Аушвіц-Біркенау у 1945 році, політики, громадські діячі та представники єврейських громад нагадали, що злочини проти людяності знову відбуваються на території Європи.

«Не вивчення уроків Голокосту, Голодомору, геноциду вірмен та депортації кримськотатарського народу приводять людство до нових трагедій, війн, військових злочинів, геноцидів. Ми зараз це добре бачимо по агресивній війні, яку росія розв’язала у 2014 році проти України. Буча, Ірпінь, Бородянка, Харків, Маріуполь та багато інших тимчасово окупованих росією місць в Україні явили світу ще одну світову трагедію, яку можна поставити у ряд минулих страшних злочинів проти людства», – написав у мережі Facebook співпрезидент Асоціації єврейських організацій і громад (Ваад) України і виконавчий віце-президент Конгресу національних громад України Йосиф Зісельс.

В інтерв’ю «Голосу Америки» колишній радянський дисидент та полів'язень сказав, що «українці засвоїли уроки Голокосту за 30 років незалежності країни».

«Зокрема, українці засвоїли, що для того, щоб не допустити власного знищення з боку агресивного сусіда, треба бути сильною країною, передусім у військовому сенсі, – сказав Зісельс. – І ми бачимо, як за останні вісім років Україна сильно зміцнила свою армію. І ця армія є гарантією того, що будь-який негідник, який прийде до нас, не зможе так легко знищити українців, як це було під час Другої світової війни з євреями».

Внаслідок геноциду євреїв під час Другої світової війни загинули близько 6 мільйонів людей. Під час німецької окупації України, у 1941–44 роках на території сучасної України було розстріляно понад мільйон єврейських жінок, чоловіків та дітей.

Посолка України у США Оксана Маркарова також каже, що Україна вшановує пам'ять невинних жертв нацистського режиму і водночас «бореться за нашу свободу та домівки від російських загарбників».

«Ми пам’ятаємо уроки Голокосту та боремося невпинно, щоб слова «ніколи знову» справді означали «ніколи знову», – написала посолка у твітері.

Під час церемонії вшанування жертв Голокосту в Києві за участю президента України Володимира Зеленського посолка Великої Британії Мелінда Сіммонс сказала, що Голокост торкнувся і її родини, і що людські трагедії повторюються на українській землі знову у зв’язку з російською агресією.

«Я говорила про своє сімейне коріння в Україні. Що сталося з моєю родиною. І паралелі з російським вторгненням», – написала британська дипломатка у Twitter.

Литовський політик, член Європейського парламенту Петрас Ауштревічюс також провів паралель між подіями 78-літньої давності та сьогоденням.

«Пам'ять про Голокост і боротьба з антисемітизмом залишаються нашим обов'язком, оскільки зараз ми стикаємося з новою геноцидною агресією з боку Росії проти України. Ніколи не забувайте, боріться за справедливість!» – написав політик у Twitter.

Провідний французький політичний коментатор Ніколя Тензер нагадує, що уроки Голокосту полягають, зокрема у тому, щоб минуле не перешкоджало розуміти сучасне. Він проводить паралелі між Путіним і Гітлером і каже тим, хто переконаний, що трагедії 20 століття не можуть повторитися, що применшення «українського геноциду» розв’язує руки Росії чинити нові злочини.

«Будь-яка тривіалізація (з аргументами, що Путін — не Гітлер, війна Росії проти України — це не Друга світова війна, український геноцид — Путін — не Голокост — і що?) служить ворожій пропаганді», - каже він.

Раніше сьогодні президент України Володимир Зеленський у Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту сказав, що попередити наступні геноциди світ зможе у тому випадку, якщо не буде байдужим до злочинів.

«Ми знаємо й пам’ятаємо, що байдужість убиває разом із ненавистю. Байдужість і ненависть завжди тільки вдвох здатні творити зло. Тому так важливо, щоб кожен, хто цінує життя, проявляв рішучість, коли треба рятувати тих, кого ненависть прагне знищити», – закликав він.

«І сьогодні ми повторюємо ще вагоміше, ніж раніше: ніколи знову – ненависті; ніколи знову – байдужості. Що більше народів світу подолають байдужість, то менше простору у світі залишиться для ненависті», – додав президент Зеленський у своєму зверненні.

А тим часом у Москві під час відзначення Дня пам’яті жертв Голокосту президент Росії Володимир Путін повторив заяву про те, що «неонацисти вчиняють злочини в Україні». Як нагадує агентство AFP, це звинувачення Москва використовувала для виправдання своєї військової агресії проти України.

Російська незалежна англомовна газета Moscow Times нагадує, що твердження Путіна про те, що Росія розпочала «спеціальну військову операцію» в Україні з метою її «денацифікації», були заперечені урядом України та єврейською громадою країни.

Як повідомляв «Голос Америки», виступаючи у Давосі, керівник Офісу президента України Андрій Єрмак заявив, що з початку широкомасштабної російської агресії в Україні зареєстрували 80 тисяч злочинів російських військових, понад 9 тисяч загиблих мирних жителів, у тому числі 453 дитини.

Міжнародні правозахисні організації стверджують, що «російські війська вчинили низку порушень міжнародного гуманітарного права». Зокрема, у звіті міжнародної неурядової організації Human Rights Watch йдеться про «невибіркові та непропорційні бомбардування та обстріли цивільних територій, які вразили будинки, медичні та освітні заклади. Також правозахисники кажуть, що на окупованих територіях російські або пов’язані з Росією сили «вчиняли явні воєнні злочини, включаючи тортури, страти без судочинства, сексуальне насильство та насильницькі зникнення».

Україна та країни «Групи семи» прагнуть створити спеціальний міжнародний механізм для притягнення до відповідальності російських політичних лідерів та для відшкодування за руйнування, спричинені вторгненням Росії.

Київ викликає посла Угорщини після того, як Орбан назвав Україну "нічийною землею"

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан під час відзначення 65-ї річниці Угорської революції 1956 року, 23 жовтня 2021. (AP Photo/Laszlo Balogh)

МЗС України викликає посла Угорщини після того, як угорський прем'єр Віктор Орбан під час спілкування із журналістами порівняв Україну із "Афганістаном" і назвав її "нічийною землею". Про це повідомив речник МЗС Олег Ніколенко.

"Чергове зневажливе висловлювання Віктора Орбана на адресу України. Такі заяви є категорично неприйнятними. Будапешт продовжує курс на свідоме руйнування угорсько-українських відносин, суттєво підважуючи можливість ведення подальшого діалогу між двома сусідніми країнами", - написав представник українського зовнішньополітичного відомства і додав, що Київ залишає за собою "право вжиття й інших заходів реагування".

У розмові з медіа Орбан заявив, що Захід перебуває "у стані війни з Росією" і що "Захід повинен зрозуміти, що Путін не може дозволити собі програти, і він не програє, тому що його чекають переобрання наступного року, і він не може балотуватися як президент, який програв війну", цитує видання The American Conservative.

Як пише видання, Орбан вважає, що "Росія не може допустити присутності НАТО в Україні", а оскільки Росія не змогла швидко перемогти Україну, зараз "мета Росії – зробити Україну некерованою руїною, щоб Захід не міг претендувати на це як нагороду" і "у цьому вони вже досягли успіху". "Зараз це - Афганістан, ничійна земля", - сказав журналістам угорський лідер.

Тим часом нині стало відомо, що Москва вимагає, щоб посол Латвії виїхав упродовж двох тижнів, пише Радіо Свобода. Раніше Рига заявила, що посли припинять свою роботу у Росії 24 лютого – у річницю вторгнення російської армії в Україну.

Латвійська влада повідомила про зниження рівня дипломатичних відносин із Росією до тимчасових повірених, пояснивши це "жорсткою агресією Росії проти України" і солідарністю з Естонією, адже перед цим Росія за своїм рішенням знизила рівень дипломатичних відносин із Естонією.

Рівень дипвідносин Росії із Литвою, був знижений ще минулого року з ініціативи цієї країни після російського вторгнення в Україну.

При цьому напередодні посольство США в РФ повідомило, що до Москви прибула нова очільниця дипвідомства Лінн Трейсі, яка раніше обіймала посади посолки США у Вірменії, старшої радниці у справах Росії у Бюро у справах Європи та Євразії у Держдепі та заступниці посла США в Росії. У Кремлі заявили, що нова посолка в Москві, не зможе покращити відносини між двома країнами через те, що там назвали "гібридною війною" Вашингтона проти Росії.

В Білому домі відреагували на повідомлення про можливу співпрацю РФ з талібами

Бойовик Талібану у Кабулі, 26 грудня 2022 року. AP Foto/Ebrahim Noroozi

Білий дім наразі не має жодних підтверджень про можливу співпрацю Росії із Талібаном, зокрема, щодо буцімто російського запиту про американську зброю, наявну на території Афганістану, для її використання у війні проти України. Про таку можливість повідомило британське The Sun з посиланням на неназвані джерела.

Координатор стратегічної комунікації Ради з нацбезпеки США, відповідаючи на запитання журналістки Голосу Америки щодо того, наскільки Білий дім стурбований тим, що Росія може спробувати отримати цю зброю.

“Я не можу підтвердити повідомлення про те, що Талібан розглядає можливість відправки зброї і спроможностей росіянам... Але якщо це правда, то, безсумнівно, суперечить тому, що Талібан каже про свої цілі. Щодо зброї та систем, то… афганські сили національної безпеки отримали певне обладнання від Сполучених Штатів, але воно належало афганцям і вони покинули його, коли вирішили, що не будуть воювати за свою країну. І деякі з цих систем, деякі з тих спроможностей, потрапили у розпорядження Талібану. Знову ж таки, ми не маємо жодних відомостей про те, де саме знаходяться всі ці системи, що вони собою представляють, як використовуються. Допевне, немає жодних ознак того, що Талібан хоче експортувати”, - сказав Кірбі.

Посадовець також зауважив, що обладнання, яке залишилось в Афганістані у серпні минулого року, коли американські військові залишили аеропорт, було виведено з ладу талібами: літаки, наземні транспортні засоби. "Думаю, єдине, що ми залишили там - це декілька транспортних засобів, які дозволяють їм підтримувати роботу аеропорту”, - сказав Кірбі.

Він також наголосив, що Талібан, якщо серйозно ставиться до бажаного ним міжнародного визнання, мусить виконувати свої зобов’язання, зокрема щодо прав жінок та дівчат.

Як повідомляв Голос Америки, після виводу американських військ, афганські збройні сили швидко здали зброю та позиції Талібану. Пентагон не дає точної оцінки скільки одиниць зброї отримали бойовики, однак оглядачі вказують, що вартість цієї зброї може сягати мільярдів доларів.

Росія та Пакистан під час двосторонніх переговорів у середу наголосили на необхідності «практичного залучення» афганського Талібану, але виключили офіційне визнання ісламістських правителів, доки вони не вирішать міжнародні проблеми щодо прав жінок та інклюзивного управління. Уповноважений президента Росії в Афганістані Замір Кабулов очолив делегацію на переговорах з офіційними особами Пакистану в Ісламабаді та поінформував про свої зустрічі на початку цього місяця з Талібаном у Кабулі, повідомляє Голос Америки.

Кабулов сказав, що Москва продовжує співпрацювати з Талібаном, але не розглядає надання легітимності фактичним правителям Афганістану «наразі», - повідомили Голосу Америки офіційні пакистанські джерела, причетні до зустрічей у середу.

Коротке повідомлення уряду Пакистану у Twitter після зустрічі Кабулова з заступницею міністра закордонних справ Хіною Раббані Хар, вказало, що обидві сторони "наголосили на необхідності практичного залучення тимчасового афганського уряду".

Більше

XS
SM
MD
LG