Спеціальні потреби

Нестача жінок у Китаї штовхає декого до криміналу


У Китаї - дефіцит молодих жінок. Тисячам китайських чоловіків не має з ким одружуватися і вони вдаються до криміналу - замовляють викрадення майбутніх дружин з сусідніх країн: Бірми, Монголії, В’єтнаму, Лаосу та Північної Кореї. Чому ж китайські чоловіки змушені порушувати закон?

Троє дівчат не показують своїх облич на камеру - вони досі переживають шок. Всі вони з Бірми і мабуть неповнолітні. Прагнення знайти роботу в Китаї для них закінчилося полоном у китайській провінції. Дівчат продали за 700 доларів як наречених для місцевих холостяків.

Одна з постраждалих говорить:

«Жінка з мого села сказала, що вона може знайти мені роботу в Китаї...Тієї ночі ми зупинилися на плантації, де вирощують цукрову тростину. Там мені дали трошки вермішелі поїсти. Після цього я не пам’ятаю нічого. Коли я прокинулася, я не знала, де я є і мені не дозволяли ні з ким говорити».
Її подруга розповідає:

«Мій дядько прийшов із двома іншими чоловіками і китайською поліцією. Вони намагалися мене забрати назад, але сільські мешканці не дали. Тож поліція заарештувала мого чоловіка. Селяни наполягали, що вони заплатили за мене гроші і не дозволяли іти. Тоді мій дядько сказав, що їм потрібно поговорити з тими людьми, яким вони заплатили гроші».

Набан – місто на кордоні Китаю та Бірми. Торгівля жінками тут - звичний бізнес. Бажаючих полишити країну у Набані чимало, бо регіон потерпає від страшної бідності.

Ту Лум – представник громадської організації «Здоров’я безмежне» розповідає:

«Статус жінок тут дуже низький і дівчата часто не мають ніякої освіти. Люди в Бірмі настільки бідні, що вони завжди мчать туди, де чують про можливість працевлаштування. Багатьох обманюють таким чином».

Зупинити торгівлю жінками неможливо лише зусиллями правоохоронців, бо проблема скоріше соціальна. З одного боку кордону немає роботи і крайня бідність, з іншого – життя трохи краще, але бракує жінок шлюбного віку. Дефіцит наречених у Китаї соціологи пояснюють наслідком програми «Одна сім’я одна дитина». Більшість родин, через традиції, дають життя лише хлопчикам. І тому вже нині на кожних 6 парубків припадає лише 5 дівчат. Найбільше від нестачі жінок потерпають бідняки у провінції.

Лі Іне, соціолог Китайської академії соціальних наук, каже:

«Через те, що ці села такі бідні всі чоловіки мають проблеми з пошуком наречених, що підштовхує їх вирішувати проблему, використовуючи гроші».

Скількох дівчат насильно видають заміж – не знає ніхто. Бо про більшість оборудок, ані поліція, ані громадські організації ніколи не дізнаються. Трьом врятованим бірманським дівчатам справді пощастило, бо лише одиниці вириваються з такого полону.

Інше за темою

XS
SM
MD
LG