Актуально
Як приготування їжі у США стає чоловічою справою
Останнім часом вечірки з сусідами у нас відбуваються набагато частіше ніж раніше. Через карантин ми обмежили очне спілкування чотирма родинами - це коло спілкування включає 9 дорослих, 16 дітей, двох собак і одного дуже старого кота.
Зранку в суботу починається активна переписка в телефоні. «Я посмажу курку на грилі». «Я запечу рибу». «Зроблю ще картопляний салат». Усе це – між нашими чоловіками, які й до початку карантину часто готували, а зараз розвинули справжню пристрасть до кулінарії. Нам залишається лише відійти у бік і не заважати – ну, може, салатик з кавуном нарізати і тортик купити. І обговорюють різні рецепти і способи засмажити м'ясо радше чоловіки ніж ми.
І це абсолютно нікого не дивує і не сприймається як якась аномалія. (Версія цієї колонки виходила у відділі «Блоги» у 2017-му році).
Американські чоловіки усе більше займаються куховарством та все менше розглядають це як суто жіночу справу. Татусь, який може не лише барбекю посмажити на День незалежності, а і вечерю посеред тижня приготувати, - не такий вже і рідкісний звір. Це, звичайно, не робить його менш цінним.
Вчені Мічиганського університету, які дослідили звички трьох тисяч представників покоління Х (1961-1981-го року народження), встановили, що чоловіки почали більше ходити в продуктові магазини, готувати, обмінюватися рецептами та дивитися кулінарні програми. У середньому одружена жінка готує 12 страв на тиждень, самотня – 10, одружений чи самотній чоловік – 8.
А от серед молодшої когорти – мілленіалів, тих, хто народився після 1981-го року, – приблизна однакова кількість жінок та чоловіків відповідають за усю або частину приготування їжі вдома, згідно з цим опитуванням.
Загалом, підрахували дослідники Університету Південної Кароліни, у 2015-му році 43% усіх чоловіків готували, витрачаючи на це в середньому 49 хвилин в день, що на 14% та 8 хвилин більше, ніж в 1965-му. Жінки в США сьогодні готують трохи більше, ніж в 95-му, але набагато менше, ніж в 1965-му.
У середньому одружена жінка готує 12 страв на тиждень, самотня – 10, одружений чи самотній чоловік – 8.
Спробуємо, попоївши, розібратися в причинах. Більшість з них притаманні і іншим країнам західного світу, у тому числі і Україні. Звичайно, кожний має особисті причини, але зупинимося на загальних тенденціях, які роблять прихід чоловіків в кухню більш масовим. Ці спостереження є моїми власними.
Перегляд традиційних ролей в суспільстві
Чоловіки більше готують з тих же причин, що і більше гуляють з дітьми чи роблять іншу хатню роботу. Принципові питання: розподіл праці, ідеї про те, якою має бути і що має робити справжня жінка та справжній чоловік, що сформувалися, виходячи з потреб та особливостей аграрного періоду, в постіндустріальний час стають все менш актуальними. Обв’язки, що диктувалися традицією протягом тисячоліть, стають індивідуальним рішенням та результатом компромісу кожної окремої пари.
Але на відміну від зміни підґузків чи миття підлоги, що деякі чоловіки теж роблять, приготування їжі більше сприймається як творче, модне та престижне заняття.
Зростання індустрії харчування
Індустрія послуг у США, щонайменше до початку пандемії, швидко зростала, порівняно із промисловим виробництвом, і сфера харчування, хоча важка і дуже вимоглива, - залишається перспективною. Національна індустрія ресторанів оцінювала, що в 2020-му році, продажі в ресторанах сягатимуть 899 мільярдів доларів, що на 4% вище, порівняно з попереднім роком. Через пандемію, втім, «вистрілила» інша харчова галузь – доставка продуктів для приготування конкретної страви. Очікується, що до кінця року, загальні прибутки тут зростуть на 22.8%, що може свідчити про те, що вдома почало готувати більше людей, які не робили цього раніше.
Також відкрити свій ресторан і не залежати від боса – популярна життєва стратегія для американців, для яких важливий індивідуалізм і готовність до ризиків. Тисячі ресторанних бізнесів щороку прогорають, але сміливці відривають нові.
Кухарі – зірки та мультимільйонери
Успішні ресторатори, на відміну від, скажімо, директорів заводів, за наявності харизми, медійних талантів та бажання, можуть стати справжніми зірками американської культури та побудувати імперії, які включають ресторани, шоу на телебаченні, продаж кулінарних книг та товарів.
Боббі Флей, Маріо Баталі, Майкл Саймон, британці Джемі Олівер та Гордон Рамзі, Вольфганг Пак, Тайлер Флоренс, Рейчел Рей, Гай Фуєрі – ці імена відомі багатьом.
Згідно із американськими медіа, найзаможніший серед зіркових кухарів британець Джемі Олівер, чиї статки оцінюються в 372 мільйони доларів. За ним йдуть японець Нобу Матсухиса (200 млн), знову британець Ґордон Ремзі (190 млн.) і австрієць Вольфганг Пак (82.5 млн).
Боси мафії та залізні куховари
Великим є впив масової культури. Якщо навіть боси італійської мафії у популярних стрічках («Славні хлопці», «Клан Сопрано») не гидують нарізати овочі, то чому це мають вважати нечоловічою справою листоноша чи менеджер?
Але усі голлівудські фільми, де чоловіків можна побачити біля плити чи мангалу, не зрівняються з ефектом телевізійного каналу «Food Network та поширенням феномену зіркових кухарів, що стало помітним культурним явищем у США в останні 20 років.
Традиційні формати кулінарних шоу– де ведучий розповідає та демонструє, як приготувати ту чи іншу страву – поступаються місцем програмам, де куховарство подають мало як не олімпійський вид спорту, складний науковий або бізнесовий проект. (Кілька з них запозичено та адаптовано в Україні).
В американському «Залізному Кухарові» (сам формат з’явився в Японії) учасники мають за обмежений період часу приготувати чотири страви, використавши в кожній з них заданий інгредієнт. Усе це коментується у манері футбольного матчу, а сама назва відсилає до змагання супертріатлону «Залізна людина». Велика зала, де проходить змагання, - кухонний стадіон. У шоу змагаються зірки каналу, які мають культовий статус, з тими, хто кидає їм виклик. У разі перемоги «новачка», він отримує статус «Залізного кухара», що майже як чорний пояс в карате, та приєднується до пантеону кулінарних «богів». Серед цих «богів» - більшість чоловіків. До того ж ведеться статистика перемог «залізних кухарів» – усе як в спорті, і навіть сам ведучий – майстер бойових мистецтв.
Змагання відбувається із самою їжею – в шоу «Людина проти їжі» Адама Річмана. Він подорожує країною і «на слабо» з’їдає неймовірну кількість продуктів харчування. Я це дивитися не можу - однією порцією, якою він під підбадьорювання натовпу давиться, можна нагодувати ціле село.
Програма Алтона Брауна показує кулінарію вже як складний міждисциплінарний науковий проект. Британець Гордон Рамзі та американець Роберт Ірвін та інші у різних варіаціях шоу рятують бари та ресторани.
Звичайно, як і у випадку футбольних вболівальників, чоловік може з азартом дивитися змагання на кухонному стадіоні і не знати, як увімкнути конфорку. Але якщо маленький хлопчик виявляє інтерес до куховарства, все менше батьків захоче сказати: «Ти, що дівчинка? Йди краще – візьми в руки молоток».
Окрім цих причин, для мого чоловіка, який пречудово готує, - приготування їжі ще і творчість та відчуття створення завершеного продукту. Він працює над бізнес-угодами, переговори щодо яких тягнуться місяцями. А вечеря – це продукт, який гарантовано прямо зараз матиме вдячних клієнтів – мене і сина. А мені, я вважаю, просто пощастило.
Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».
Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.
Дивіться також: Ще швидше 911: у Каліфонії вдосконалюють систему виклику допомоги за допомогою додатку. Відео
Всі новини дня
Угода щодо збільшення боргового ліміту США: в чому полягає компроміс? Відео
Джо Байден і Кевін Маккарті досягнули домовленості щодо збільшення боргового ліміту США, аби уникнути дефолту. Тепер її фінальне погодження залежатиме від голосування в Конгресі.
Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах
Українська “Мавка” збирає повні зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами “Лісової пісні” Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США. Роботу над стрічкою команді українців вдалося завершити, попри повномасштабну війну. Зараз "Мавка", за словами продюсерів, найкасовіший український фільм.
24 травня відбулася прем'єра української стрічки "Мавка" у Вашингтоні. Подивитися фільм чимало глядачів прийшли у вишиванках. Українську сорочку вдягнув американець Аланте, який прийшов на український фільм вперше в житті. Перед прем'єрою він коротко ознайомився зі сценарієм "Лісової пісні" Лесі Українки, проте вимовити ім'я Мавки йому не вдається з кількох спроб, голову героїню він називає Маквою: "Мені сказали, що в літературній версії вона не повертається з... Ой, я спойлерю. Анімація, кохання, двоє героїв, вони закохуються."
У традиційному українському вбранні на екрані постають і герої фільму - Мавка та її коханий Лукаш. Анімаційна стрічка за мотивами "Лісової пісні" Лесі Українки вийшла у прокаті у США двома мовами: українською та англійською. Проте в англійській версії звучать українські пісні, серед яких - "Веснянка" від гурту "Дахабраха."
Чимало глядачів в американській столиці - українці. Софія Вілліс, глядачка “Мавки”, після перегляду розповіла, що з радістю побачила у фільмі багато українських елементів: "Я завжди захоплювалася костюмами, чудовим намистом, всім автентичним, не у стилі Голлівуду, а справжнім українським, геніальним українським, це нам сподобалося."
Через високу конкуренцію на кіноринку українські виробники на прокат в Америці не розраховували взагалі. Втім, фільм про Мавку придбали для показу у США. Крім Вашингтона, її вже показали у Нью-Йорку, Чикаго, Сан-Дієго, квитки на прем'єру в деяких містах розбирали за кілька годин після початку продажу.
В посольстві України у США радіють, що завдяки анімації американці дізнаються, зокрема, більше про творчість Лесі Українки: "Леся Українка менш перекладена, менш знана, але вона є справжньою європейкою в кращому значенні цього слова: людина, яка володіла вісьмома іноземними мовами, яка досконало знала європейську культуру. Тому, коли ми тут цим прекрасним мультфільмом сьогодні нагадуємо американцям, що ми є частиною європейської культури, коли ми знайомимо їх із нашою творчістю, то ми ще раз підкреслюємо, що Україна жива і буде вічно жити, бо вона має в серці те, що не вмирає," - розповіла радниця посольства України у США Катерина Смаглій.
Представниця компанії Ukrainian Films USA, що придбала права на дистрибуцію україномовної версії стрічки у США, Маріанна Агекян розповідає, що фільм був би успішним у світі навіть без підвищеної цікавості до України через повномасштабне вторгнення: "Усі, хто бачив якість цього фільму, тут неважливо, що він з України, - це просто дуже гарний анімаційний фільм, який можна показувати будь-де. Зараз "Мавку" представили в понад 90 країнах. Вона говорить різними мовами, її показали в Німеччині, Франції, навіть у Латинській Америці, Мексиці. Якщо подивитися, скількома мовами Мавка зараз розмовляє, це вражає."
На черзі - покази "Мавки" в Сіетлі, Філадельфії та ще низці міст США, а також фільм покажуть у Канаді. "Мавка" пройшла нелегкий шлях до великих екранів. Завершувати виробництво фільму українській команді довелося під час повномасштабної війни. Продюсерка анімаційного фільму Ірина Костюк розповіла, що деякі члени її команди перебували в окупації.
"Наш артдиректор був в окупації під Києвом, а багато наших аніматорів пішли в ЗСУ.
Наші аніматори працювали з бомбосховищ, з ванних кімнат з комп'ютерами
Наші аніматори працювали з бомбосховищ, з ванних кімнат з комп'ютерами та дистанційно, для того, щоб ми завершили. Як не дивно, ми завершили виробництво в заплановані терміни."
На створення фільму загалом пішло 8 років. Сюжет про кохання, проблеми навколишнього середовища та зникнення рідкісних видів тварин із повномасштабною війною набув нового значення. "Та сцена, де Мавка, будучи такою ніжною, закоханою, коли постає загроза її світу, стає на захист цього світу, будь-якою ціною жертвуючи своїм власним життям, - це такий новий сенс, я зараз заплачу... Новий сенс - це захист своєї території, коли чужинці заходять на твою територію, і якою б ніжною і гармонійною душею ти не була, ти всеодно береш ту іскру праведної люті й захищаєш свою територію будь-якою ціною,"- каже Костюк.
"Мавка" стала найкасовішим українським фільмом і найкасовішим анімаційним релізом, розповідають продюсери. Лише за перший тиждень показу в Україні вона зібрала 24,9 млн грн. "Щодо інших країн, у Франції ми були взагалі на другому місці серед новачків вікенду, десь ми займали навіть перше місце у прокаті... В кожній країні, де виходив фільм, якісь такі гучні здобутки "Мавки" є у кожній країні", - розповіла продюсерка.
Однак найбільшою несподіванкою для команди "Мавки" стало те, скільки країн її показують саме українською мовою, аби підтримати переселенців з України, які, дивлячись фільм, часто не стримують сліз: "Через повномасштабне вторгнення і через те, що велика аудиторія виїхала за кордон, наші партнери побачили цю можливість, і використали цю можливість в хорошому сенсі - показати українцям за закордоном "Мавку." І скільки ми отримали фідбеку від українців, це настільки зворушливо. В нас настільки вийшла важлива місія, якій ми дуже тішимося, радіємо. Вони пишуть, що на півтори години ніби опинилися вдома... Ти чуєш, як весь зал схлипує. І саме в цьому моменті, з тієї тиші, з тієї кімнати лунає цитата Лесі Українки: Ні, я жива, Я буду вічно жити, тому що в серці маю те, що не вмирає. Це взагалі, ефект не передати," - розповіла Ірина Костюк.
Дивіться також: "Путін не лише фашист, а ще й невіглас". Інтервʼю з філософом, режисером-документалістом Бернаром-Анрі Леві
В Туреччині переобрали Ердогана: якими можуть бути наслідки цих виборів для України та Європи. Відео
В Туреччині президента Реджепа Таїпа Ердогана переобрали на ще один пʼятирічний термін. Ердоган перебуває при владі з 2003 року, спочатку як прем'єр-міністр, потім - як президент. Про наслідки цих виборів для України та Європи розкаже наш європейський кореспондент Богдан Цюпин.
- Голос Америки
Данія збільшує військову допомогу Україні майже до розміру свого оборонного бюджету
Данія збільшить витрати на допомогу Україні на 2,6 мільярда доларів протягом цього і наступного року. Про це заявила прем'єр-міністерка країни Метте Фредеріксен, повідомляє Reuters.
На початку цього року Данія створила фонд розміром в один мільярд доларів для військової, цивільної та бізнес-допомоги Україні. Нові ж кошти, за даними данського суспільне мовлення Danmarks Radio, будуть призначені саме на військову допомогу.
Вдячність вже висловив президент України Володимир Зеленський. “Наша сила - в єдності”, - наголосив він.
“Цей значний внесок сприятиме подальшому зміцненню боєздатності Збройних сил України в короткостроковій та середньостроковій перспективі”, - відреагував на новину з Данії президент Зеленський.
Оборонний бюджет Данії складає близько 3,8 мільярда доларів. Експерти звертають увагу, що збільшена військова допомога Україна фактично покриває весь оборонний бюджет Данії (загальна сума допомоги складе близько 3,6 мільярда доларів).
“Данія була першою країною, яка пожертвувала весь свій інвентар CAESAR Україні. Тепер вона витрачає майже весь свій оборонний бюджет на озброєння Києва”, - пише у Twitter Майкл Вейс, журналіст, кореспондент Yahoo News.
А шотландський професор Філліпс П. О'Браєн додає, що Данія таким вчинком каже світові, що Україна захищає всю Європу.
Раніше цього тижня питання військової допомоги Україні обговорили глава Пентагону Ллойд Остін та виконувач обов'язків міністра оборони Королівства Данії Троелс Лунд Поульсен. За повідомленням Пентагону, міністр оборони США подякував данському колезі “за постійну підтримку Данією України та її постійні зусилля з розробки рішень, які підтримують оборону України”.
Данія має у своєму арсеналі 40 літаків-винищувачів F-16, 30 з яких - у робочому стані. Раніше країна оголосила про перехід авіації на літаки F-35.
Данія входить до міжнародної авіаційної коаліції, що тренуватиме українських пілотів на F-16.
- Голос Америки
"Ми ніколи не повинні забувати про ціну, сплачену за захист нашої демократії" - США відзначають День пам'яті
У понеділок у Сполучених Штатах відзначають 155-й День пам’яті, коли нація вшановує тих, хто втратив життя на службі країні.
Свято відзначають в останній понеділок травня, цього року воно припадає на 29 травня.
Президент Джо Байден в понеділок провів церемонію на Арлінгтонському національному кладовищі, де поховано близько 400 000 ветеранів.
Він поклав вінок до могили Невідомого солдата та виступить із промовою.
"Ми ніколи не повинні забувати про ціну, сплачену за захист нашої демократії, - виголосив Байден. - Ми ніколи не повинні забувати життя, які символізують ці прапори, квіти та мармур".
"Кожного року ми згадуємо і щороку це не легше", - додав він.
Ваша свобода встояла завдяки тим, хто за неї боровся. Наша свобода встоїть, завдяки тим, хто бореться за неїВолодимир Зеленський
Український президент Володимир Зеленський в День пам'яті привітав американців у відеозверненні. Він висловив подяку американцям і високо оцінив боротьбу американського народу за свободу.
"Ваша свобода встояла завдяки тим, хто за неї боровся. Наша свобода встоїть, завдяки тим, хто бореться за неї", - проголосив Зеленський.
Вперше День пам'яті у США широко відзначали в 1868 році, після закінчення громадянської війни в США. День пам'яті став федеральним святом понад століття потому, у 1971 році.
Після закінчення Війни за незалежність у 1783 році понад 646 000 американських військових загинули в боях, а понад 539 000 загинули від інших причин, не пов’язаних з бойовими діями, згідно з даними Military.com опублікованими у 2020 році.
У День пам’яті багато американців також відзначають неофіційний початок літа, святкуючи вихідні з барбекю та поїздками на пляж.
Міністр транспорту Піт Буттеджич на прес-конференції минулого тижня сказав, що ці подорожі у вихідні на День пам’яті "випробують систему".
"Більше американців планують поїздки та бронюють їх раніше, незважаючи на інфляцію. Цей літній сезон подорожей може стати рекордсменом, особливо в аеропортах", — сказала Пола Твідейл, старша віце-президентка AAA. Минулого року тисячі рейсів були скасовані або затримані на вихідних у День пам’яті.
Форум