Актуально
Чи може Китай стати ефективним посередником між Україною та Росією - думки експертів
"Китай хоче підтримувати координацію та комунікацію з Росією, щоб зробити істотний політичний внесок до політичного врегулювання кризи". Таку заяву озвучив міністр закордонних справ Китаю Цінь Ґан в п'ятницю під час зустрічі з міністром закордонних справ Росії Лавровим в Гоа, Індії.
Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Китай заявляє про свою нейтральну позицію. Пекін не засудив російське вторгнення до України, а натомість закликав всі сторони до врегулювання конфлікту.
Китай також намагається зайняти роль посередника в конфлікті і на додачу до активного спілкування з Москвою, розпочав контакти з Україною. 26 квітня відбувся телефонний дзвінок між українським президентом Володимиром Зеленським та очільником Китаю Сі Цзіньпінем. У той же день Зеленський призначив Павла Рябікіна послом у Китаї, а китайська сторона заявила про те, що відправить спеціального представника для проведення поглибленого спілкування з усіма сторонами щодо політичного врегулювання кризи в Україні.
За оцінкою Курта Волкера, колишнього спеціального посланця США в Україні в адміністрації президента Трампа, а зараз співробітника Центру аналізу європейської політики, війна все більше впливає на світ та Китай і це все більше не подобається Пекіну.
За його словами, війна зміцнила Захід, збільшила його військові витрати та рішучість. «Захід створив широкий режим санкцій, під які можуть потрапити китайські компанії, якщо вони їх порушать», - пояснює Волкер. І це, додає експерт, ускладнює фінансування та фінансові операції. Водночас Китай справді хоче мати більше бізнесу з Росією, але зараз на це існують обмеження. «Тобто багато речей незручні для Китаю. І якби війна закінчилася, вони могли б повернутися до нормального життя», - переконаний він.
Ще один фактор, який, за словами Волкера, впливає на позицію Китаю, - це ситуація на полі бою. Адже Пекін бачить, що наразі Росія не виграє. «І вони відчувають, що, можливо, можуть зіграти певну роль у пошуку рішення. Як я вже сказав, я не вірю, що вони зможуть це зробити, але думаю, що вони хочуть спробувати», - каже колишній дипломат.
Аллен Карлсон, доцент Корнельського університету та дослідник Китаю, також звертає увагу на те, що, Китай завжди був незалежний від Росії. Більш того, він згадує, що ще за часів Холодної війни відносини між Китаєм та СРСР були більше дружбою з розрахунку.
Що стосується сучасних відносин Росії та Китаю, то ключовим в них для Пекіна є саме економічна складова. «Китай піклується про себе. Його не турбує Росія. Він не дбає і про Україну також», - пояснює він. Експерт нагадує: торгові відносини між Китаєм і Україною до конфлікту були надзвичайно важливими для обох сторін. «І я думаю, що Китай, ймовірно, більш за все зацікавлений у тому, щоб спробувати знайти спосіб стабілізації відносин з Україною, який уможливив би повернення до попередніх торгових відносин», - каже Карлсон.
Китай хотів би послабити Захід, замінити США як головного світового лідера. Він хоче мобілізувати глобальний південь і вважатися почесним і нейтральним гравцем, тому і робить усі ці речі. Але це не означає, що Китай - на стороні Росії. Він – на стороні КитаюКурт Волкер, експерт Центру аналізу європейської політики
Волкер також переконаний, що для Китаю існують лише його інтереси. І вони не асоціюються з війною Росії проти України. Пекін не хоче бути в неї втягнутим. Його зацікавленість у тому, щоб продовжувати співпрацювати з ЄС, США та іншими країнами. Він хоче мати хороші відносини з Україною та Європою. А також взяти участь у реконструкції України. "Так, Китай хотів би послабити Захід, замінити Сполучені штати, як головного світового лідера. Пекін хоче мобілізувати глобальний південь і вважатися почесним, а також нейтральним гравцем. Тому він і робить усі ці речі. Але це не означає, що Китай - на стороні Росії. Він – на стороні Китаю. Тому найрозумніше, що потрібно зробити, — це зв’язатися з Китаєм і спробувати долучити його до цього процесу. Бо взаємодія з Україною насправді в інтересах Китаю", - пояснює Волкер.
Ян Джонсон, старший науковий співробітник Ради з міжнародних відносин, своєю чергою, пов’язує активізацію Китаю з заявою китайського посла у Франції Лу Шайе щодо того, що колишні радянські республіки не мають статусу у міжнародному праві.
За словами Джонсона, це викликало шок в Європі, особливо в Центральній та Східній, і змусило очільника Китаю Сі Цзіньпіна вжити певних дій. "Я думаю, що загалом позиція Китаю була дещо безсилою за останній рік. І тому виникла потреба в тому, щоб він зробив щось, щоб виглядати трохи більш нейтральним, хоча вони й не є нейтральними. Але вони повинні принаймні надати цьому такий вигляд", - пояснює він.
Китай вперше проголосував за резолюцію ООН, де йдеться про агресію Росії
Ще однією важливою подією стало голосування Китаю за резолюцію Генеральної Асамблеї щодо співпраці між ООН та Радою Європи. Це так звана регіональна резолюція, яка зазвичай приймається консенсусом. Проте, цього разу до неї додали положення щодо "викликів, які стоять перед Європою після російської агресії Росії в Україні та Грузії".
Росія запросила голосування та спершу намагалася прибрати це положення з тексту резолюції. Китай під час цього голосування традиційно утримався. Правка Росії не пройшла. У підсумку Китай підтримав текст резолюції, де говориться про агресію Росії. Це стало перше голосування Китаю в ООН "за" резолюцію, де згадується агресія Росії.
Волкер вважає, що Китай зробив це навмисно. По-перше, це м'який сигнал Путіну "почати припиняти цю війну, адже це не добре для бізнесу". По-друге, це, за словами Волкера, також частина свідомих зусиль Китаю відрізнити своє бажання отримати контроль над Тайванем від бажання Росії знищити Україну. "Більшість країн світу визнає Тайвань частиною єдиного Китаю. Пекін хоче поглинути Тайвань, але зробити це мирно. Він хоче, щоб Тайвань був багатим, а тайванський народ примирився з Пекіном, і все це протилежно тому, що робить Путін", - каже Волкер.
Карлсон же не надто оптимістичний щодо цього голосування Китаю, і не вважає це знаком щодо зміни китайського курсу "нейтральності". "Так, це - резолюція Генеральної Асамблеї ООН. Але в той же час, наскільки мені відомо, жоден китайський чиновник не говорив про те, що конфлікт спровокований російським вторгненням на територію України", - додає Карлсон. Він каже, справжнє значення мало би подібне голосування за резолюцію Ради Безпеки.
У той же час експерти не виключають, що активізація Китаю може свідчити про спробу включитися у перемовний процес між Україною та Росією. Одна історія успіху у Китаю вже є. У березні за посередництва Китаю Іран та Саудівська Аравія погодилися відновити дипломатичні відносини.
Китайське агентство Сінхуа, яке є, по суті, офіційним рупором Пекіна, висвітлюючи дзвінок Цзіньпіна та Зеленського, окремо написало про те, як і США, і ООН, і ЄС схвально привітали цей крок та висловили очікування, "що Китай продовжуватиме відігравати конструктивну роль у просуванні мирного врегулювання кризи в Україні".
Джонсон не виключає, що такі дії китайського лідера були направлені і на внутрішню аудиторію, адже Цзіньпіна нещодавно обрали на "безпрецедентний" третій термін. І тому, за оцінкою Джонсона, це також може бути способом виправдати цей третій термін. "Що я - міжнародний державний діяч і, можливо, зможу досягти угоди в цій дуже складній ситуації. Але я не бачу, щоб Китай дійсно чимось ризикував. Я вважаю, що для того, щоб угода спрацювала, миротворець повинен чимось ризикнути, викласти щось сміливе на стіл і змусити інших людей погодитися на це", - попереджає Джонсон.
Експерти переконані: китайський лідер чудово знає, що Путін – непередбачуваний
У той же час експерти переконані: китайський лідер чудово знає, що Путін – непередбачуваний, а також, що в питаннях України – він ірраціональний, тому не мають великих сподівань на прорив у досягненню миру.
Джонсон сумнівається, що Сі Цзіньпін справді може сісти з Путіним і сказати: "Вам потрібно вийти з Донбасу", - передати йому справжнє неприємне повідомлення. "Я не бачу у них таких близьких стосунків. Я думаю, що війна ще в активній фазі. Обидві сторони вірять, що вони можуть перемогти, і поки обидві сторони будуть думати, що вони можуть перемогти, буде важко зупинити бої. Серйозні переговори можуть бути тільки, після українського контрнаступу", - каже він.
Наступні кілька місяців покажуть, наскільки серйозними наміри Китаю щодо втручання у ситуацію. За словами Карлсона, якщо після дзвінка почнеться активізація дипломатичних відносин між Україною та Китаєм, наприклад, відбудеться візит очільника українського МЗС Дмитра Кулеби до Китаю, або навпаки його колега Цінь Ґан приїде до Києва, це свідчитиме про серйозність китайських намірів відійти від нейтралітету та включитися у переговорний процес.
Всі новини дня
- Голос Америки
Росія заблокувала експорт зерна з українських портів. ООН нагадує про голод, каже, що ситуація "дуже серйозна"
Російська федерація повідомила Спільний координаційний центр (СКЦ) у Стамбулі про обмеження реєстрацій суден в українському порту Південний.
Незважаючи на загрозу продовольчої кризи та голоду у низці країн, Росія таким чином блокує експорт зерна з України та мотивує це своє рішення бажанням відновити експорт власного аміаку територією України.
Про це 1 червня повідомив Стефан Дюжаррік, речник Генерального секретаря Організації Об’єднаних Націй.
“Ми стурбовані постійним уповільненням реалізації Чорноморської ініціативи”, - сказав Дюжаррік. Та зокрема повідомив, у травні експорт зерна та інших культур становив менше половини обсягів, відправлених у квітні. Так, у травні з українських портів вийшли 33 судна. Лише 3 з них – з порту Південний.
“Це дуже серйозна ситуація. Треба рухатися вперед. Ініціативу планується відновити 17 липня”, – сказав Дюжаррік.
Раніше ООН заявляла, що не має запасного плану на випадок, якщо Росія вийде з угоди, що дозволяє Україні експортувати зерно на міжнародні ринки.
“Глобальні гарячі точки голоду зростають, про що ми вас регулярно сповіщаємо”, - наголосив Дюжаррік. Він також запевнив, що секретаріат ООН надав практичні пропозиції “всім сторонам”.
Як повідомляв Голос Америки, 31 травня ООН заппропонувала Україні, Росії й Туреччині почати підготовку до відновлення транзиту російського аміаку через Україну. Це одна з “вимог” Кремля, у разі невиконання якої Росія погрожувала заблокувати експорт зерна з України.
Мінінфраструктури України 1 червня повідомила, що українська сторона надіслала листа до СКЦ з вимогою відновити повноцінну роботу. Йдеться про діяльність СКЦ у складі 3 інспекційних команд та 9 інспекцій на день. “Українські інспектори наразі перебувають в СКЦ та готові негайно приступити до роботи в разі відновлення реєстрації суден”, - інформує міністерство.
“Сподіваємося, що партнери по [зерновій - ред.] Ініціативі все ж таки знайдуть рішення та припинять цей шантаж Росії всього світу. Адже значення Зернової Ініціативи вже доведено світовим продовольчим ринком і світ не має мовчати”, - йдеться у оприлюдненій заяві Мінінфраструктури.
У ній також йдеться про 7 місяців “саботажу та гальмування роботи з боку російської делегації в СКЦ”, у результаті чого світ недоотримав мінімум 20 млн тонн продовольства.
За інформацією відомства, упродовж 10 місяців роботи Зернової ініціативи експортовано понад 30,5 млн тонн продукції українських аграріїв.
Українську “Мавку” показують на великих екранах у США. Відео
Українська “Мавка” збирає зали глядачів в американських кінотеатрах. Анімаційний фільм за мотивами Лісової пісні Лесі Українки вийшов у прокат на великих екранах у США.
Чи може Україна завдавати ударів по території Росії? Коментарі законодавців США. Відео
Упродовж травня Росія здійснює повітряні атаки на українські міста, зокрема на Київ, ледь не щодня. Як на це реагують в Конгресі? Що кажуть про можливість України завдавати ударів по території Росії? І як пропонують притягнути росіян до відповідальності?
- Голос Америки
Україна домагається чіткого плану щодо вступу в НАТО. Союзники узгоджують позиції
Північноатлантичний альянс має ухвалити рішення щодо членства України цього року, заявив президент України Володимир Зеленський на саміті європейських лідерів у Молдові у четвер.
Ця заява пролунала на тлі зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО, що відбувається в Осло, і на якій країни-партнери України, що допомагають їй відбити російську агресію, мають узгодити свої позиції щодо потенційного вступу України.
«Для України важливо отримати чіткий сигнал про перспективи членства в альянсі, що стане ще одним мотивуючим фактором для Збройних Сил України та всього українського народу», – заявив президент Зеленський після зустрічі з прем’єр-міністром Великої Британії Ріші Сунаком.
Міністр закордонних справ Великої Британії Джеймс Клеверлі заявив, що місце України є в НАТО. Він написав про це на своїй сторінці у Twitter.
Після понад року російської агресії проти України уряд у Києві розглядає членство як найвищу гарантію своєї безпеки. Позицію України підтримують Східноєвропейські країни, які мали досвід російської чи радянської окупації.
Міністр закордонних справ Литви Ґабріелюс Ландсберґіс нагадав, що Київ пережив два вторгнення, очікуючи на відповідь від НАТО протягом 14 років, після того, як на Бухарестському саміті НАТО у 2008-му році Україні пообіцяли членство в альянсі, але не прописали процедури, за якою Україна могла б набути це членство.
«Настав час сісти за стіл переговорів і знайти конкретну відповідь на питання, як Україна інтегруватиметься в НАТО і коли вона стане членом альянсу», – сказав глава МЗС Литви.
Міністр закордонних справ Естонії Марґус Цахкна підтримав цей заклик, додавши, що необхідно надати Києву надійні гарантії безпеки після війни, щоб не залишати сірих зон, якими може скористатися Росія.
Неочікувано для багатьох у своїй промові на конференції GLOBSEC, що проходила цього тижня у Братиславі, президент Франції Еммануель Макрон приєднав свій голос до голосів лідерів Східної Європи і наголосив, що Україна має отримати гарантії безпеки ще до вступу до НАТО.
Французький президент заявив, що союзники повинні включити Україну у «надійну архітектуру безпеки, яка також потрібна і нам».
«Я виступаю за надання суттєвих та потужних гарантій безпеки Україні з двох причин: Україна сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що розширення гарантій безпеки відповідає нашим інтересам», - сказав президент Франції.
Інші члени альянсу, зокрема Німеччина та Люксембург, наголосили на ризиках, пов'язаних з можливістю швидкого вступу України до НАТО.
Угорщина взагалі вважає, що це питання не може стояти на порядку денному саміту.
Експерти говорять, що рішення у Вільнюсі буде залежати передусім від Сполучених Штатів, які надають найбільшу військову підтримку.
Але у Вашингтоні мають побоювання, що вступ України до альянсу ще до завершення війни може спровокувати участь у конфлікті країн НАТО через застосування 5-ї статті Статуту НАТО про те, що напад на одну з країн НАТО означає напад на весь альянс.
На зустрічі міністрів закордонних справ країн-членів НАТО в Осло генеральний секретар альянсу Єнс Столтенберґ наголосив, що «двері НАТО залишаються відкритими», і всі члени НАТО погоджуються, що Україна стане членом альянсу, «коли настане відповідний час».
Він додав, що головне зараз – забезпечити перемогу України, «тому що лише з незалежною, суверенною Україною в Європі взагалі можна вирішувати питання членства», та інші питання, які постануть вже після того, як війна закінчиться.
Державний секретар США Ентоні Блінкен заявив, що «однією з головних причин успіху, якого Україна досягла у відсічі російській агресії», була єдність НАТО у підтримці України.
«Ми з першого дня говорили, що ми будемо робити і щодо підтримки України, і щодо тиску на Росію, і щодо зміцнення власного альянсу. Ми зробили те, що сказали, і будемо далі це робити», – сказав Ентоні Блінкен під час спільної пресконференції з Єнсом Столтенберґом в Осло.
- Голос Америки
Блінкен: Оборона, реформи, вступ до ЄС – шлях до процвітання України
Розбудова армії, реформи та інтеграція в Європейський Союз забезпечать не лише безпеку України, але і її процвітання, сказав Державний секретар США Ентоні Блінкен, перебуваючи в Осло.
«Найкращий захист для України – це мати якомога сильнішу армію, щоб була можливість ефективно стримувати агресію або захищатися від неї, якщо вона все ж таки відбудеться, і якомога сильнішу економіку», – сказав Блінкен в інтерв’ю норвезькому телебаченню NRK TV.
На його думку, від України це вимагає продовження реформ, які вона проводила, а також її подальша інтеграція з Європою.
«З цією довгостроковою допомогою у сфері безпеки та економічною інтеграцією з Європою Україна не тільки виживе, вона буде процвітати. І це буде її найкращий захист від подальшої агресії», – заявив Блінкен.
Нині допомога Україні від західних партнерів зосереджена на тому, щоб Україна змогла повернути більшу частину своєї території, та розбудувати свою оборону так, щоб захиститися від російської агресії у майбутньому, сказав Блінкен.
Відповідаючи на запитання кореспондента норвезького телебачення про те, коли Україна зможе стати членом НАТО, головний американський дипломат нагадав, що це питання мають підтримати всі члени Північноатлантичного альянсу.
Зараз всі зосереджені на наданні підтримки Україні, зауважив Блінкен, щоб вона могла відбити російську агресію та розбудувати свою оборону на майбутнє.
«Ми інтенсивно зосереджуємося на тому, що ми можемо зробити зараз, щоб допомогти Україні, підтримати Україну в зусиллях повернути більшу частину її території від Росії, а також допомогти їй забезпечити її середньо- та довгострокову здатність стримувати агресію у майбутньому та захистити себе від цієї агресії, якщо вона все ж таки відбудеться», – сказав Блінкен.
Він додав, що виходячи з розмов, яку міністри закордонних справ країн НАТО мали на зустрічі в Осло, можна очікувати «дуже потужний пакет як політичної, так і практичної підтримки у Вільнюсі». Але не уточнив деталі цієї підтримки.
Відповідаючи на запитання про те, чи триватиме підтримка України і після президентських виборів у США наступного року, Блінкен сказав, що допомога України виділялася на двопартійній основі. «І я не бачу, щоб це змінилося», – додав він.
Він навів приклад Норвегії та інших союзників, які допомагають Україні, й наголосив, що ця підтримка, яка триває вже понад рік, означає, що президенту Росії Володимиру Путіну не вдасться «перечекати».
«Він не зможе просто зачекати, поки підтримка України припиниться, а потім продовжувати робити те, що він робить», – наголосив Блінкен.
Держсекретар США Ентоні Блінкен перебуває в Осло, де відбуваються зустрічі міністрів закордонних справ країн НАТО. Напередодні саміту альянсу у Вільнюсі партнери намагаються зменшити розбіжності щодо прагнення України приєднатися до альянсу, збільшити витрати на оборону, а також запропонувати нову кандидатуру на посаду генерального секретаря НАТО.
Форум