Спеціальні потреби

Актуально

Вступ до Вишу – порівняння українського процесу з американським

Менше тижня залишилося в українських абітурієнтів до спливання терміну подачі документів на вступ до Вишів. Ажіотаж біля навчальних закладів уже не такий як у перші дні - обходиться без бійок та і черги менші. Але вступна кампанія - досі далека від західних стандартів. У США, для порівняння, аби податися до університету навіть не треба виходити з дому. До речі, в багатьох американських Вишах так було від початку їхнього існування, задовго до ери високих технологій.

Аби вступити до американського Вишу абітурієнтам не потрібно вистоювати довжелезні черги. І навіть приїжджати до університету не обов’язково до початку занять. Майбутні студенти надсилають документи через Інтернет або поштою. І таким же чином дізнаються про результат.

Теммі Маккантс - директорка Університету Говард, що у Вашингтоні, високо підняла свої брови і не вірила своїм очам, коли ми їй показали, через що проходять українські абітурієнти, аби потрапити на студентську лаву.

«І ці люди просто намагаються подати свої документи до університету? І вони усі папери повинні особисто привозити? Я ніколи такого не бачила, я шокована», - сказала вона, побачивши кадри.

Говардському університету – 140 років. Теммі каже, що ще навіть у кінці 19-го століття документи для вступу в її Виш дозволяли висилати поштою. Тоді ще не існувало офіційних бланків, тому абітурієнти просто писали листа.

Зараз університет вимагає серед іншого результати тестування, шкільні оцінки, есе та рекомендаційні листи. Усі папери, каже Теммі, можна вислати через Інтернет.

«Якщо ви хочете, аби вас зарахували до університету раніше, то документи треба присилати до першого листопада. Студенти тоді отримують відповідь, чи їх прийняли, на початку грудня. А от традиційна вступна кампанія починається 15 лютого. У такому разі відповіді треба чекати до квітня.

Ларису - американку українського походження - до університету в Пенсильванії зарахували ще у грудні. Навчання в дівчини почнеться за кілька тижнів, тому вона вже збирає валізу. Пакує і вишиванку. Лариса вивчатиме міжнародні відносини і розповідатиме одногрупникам про Україну. «Про культуру, про історію. Про політичні речі, які там діються якраз», - каже вона.

Про те, як вступають до українських університетів, Лариса майже нічого не знає. Вона здивувалася, що її однолітки мало того, що не можуть документи на вступ вислати в електронному варіанті - вони ще й не знатимуть до останнього, чи стали студентами.

Вступна кампанія до українських Вишів завершиться 5-го серпня. А доти – університети в облозі абітурієнтів та їхніх батьків.

В`ячеслав Невінчаний - секретар приймальної комісії Києво-Могилянської академії – каже, що тут нічого дивного.

«Розраховували, що таке буде. Тому у нас 75 працівників у приймальній комісії, черги були. Без черг ніяк не можливо. Перший день – це було. Тому що на одну людину, поки вводили всю цю інформацію – то це 15-20 хвилин на людину».

А американська освітянка Теммі Маккантс у те, що без черг обійтися не можливо, не вірить. Їх легко уникнути, якщо дозволити абітурієнтам подавати документи через Інтернет. Та і такої кількості людей у приймальній комісії в них немає. В Університеті Говард на 10 тисяч абітурієнтів у приймальній комісії працює лише вісім людей.

Всі новини дня

Системи ППО Avenger, боєприпаси для систем Patriot та HIMARS  – у пакеті американської допомоги на 300 мільйонів доларів – Пентагон

Система ППО Avenger на військовій базі в Альберті.

Міністерство оборони США оголосило про новий пакет безпекової допомоги вартістю до 300 мільйонів доларів, щоб Україна могла продовжувати захищати свою суверенну територію.

У 39-й пакет безпекової допомоги, який США виділили з серпня 2021 року, входять системи ППО Avenger, додаткові боєприпаси для систем ППО Patriot та HIMARS, а також зенітні системи Stinger, засоби протитанкової боротьби та боєприпаси, включаючи десятки мільйонів боєприпасів до стрілецької зброї, мовиться у повідомленні оборонного відомства США.

На брифінгу в Білому домі координатор Ради національної безпеки зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі заявив у середу, що ця додаткова допомога є відповіддю США на російські удари по цивільних об’єктах та інфраструктурі.

"Росія провела 17 повітряних атак на Україну в травні, завдаючи шкоди цивільному населенню, руйнуючи цивільні райони, завдаючи ударів по цивільній інфраструктурі. У відповідь на це Сполучені Штати продовжують підтримувати українців, даючи їм те, що їм потрібно для кращого захисту. Наші союзники та партнери твердо підтримують нас у цих зусиллях", – заявив Кірбі.

Кірбі уточнив, що пакет надається за президентськими повноваженнями, тобто він вилучається зі складів зброї американської армії, і може бути відправлений вже найближчим часом.

Відповідаючи на запитання журналістів щодо дронів, які обстрілювали російську територію, Кірбі сказав, що з цими питаннями потрібно звертатися до української сторони.

«Ми направляємо вас до українського уряду, щоб поговорити з ним, оскільки ми не маємо жодної конкретної інформації, яка говорить нам, хто несе відповідальність, і ми не збираємося займатися розслідуваннями», – сказав Кірбі.

Раніше сьогодні Кірбі заявив, що українські офіційні особи запевнили Сполучені Штати, що вони не використовуватимуть американське обладнання для ударів усередині Росії.

"Станція має бути деокупована", – Сергій Кислиця. Відео

"Станція має бути деокупована", – Сергій Кислиця. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:08 0:00

"Щоб остаточно усунути ядерні загрози, що випливають з незаконної російської присутності на станції, війська та озброєння мають бути виведені. Станція має бути деокупована та повернена під законний повний контроль України", – посол України в ООН Сергій Кислиця

Медзаклади України зазнали більше атак, ніж у будь-якій гуманітарній ситуації світу

Український лікар Юрій Кузнєцов у зруйнованому хірургічному відділенні лікарні в Ізюмі, Україна, 19 лютого 2023 р. AP Photo/Vadim Ghirda

Офіс з координації гуманітарних питань ООН стурбований тим, що лікарні та інші медичні заклади в Україні майже щодня зазнають ударів. А звіт ВООЗ свідчить, що це найбільша кількість атак, яку організація коли-небудь фіксувала в будь-якій гуманітарній ситуації”.

“Ці напади ставлять під загрозу здоров’я мільйонів людей, особливо тих, хто живе біля лінії фронту”, - повідомив під час брифінгу речник генсека ООН Стефан Дюжаррік.

Лише вчора в Донецькій області постраждали щонайменше три медичні заклади, поінформував посадовець.

З моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну Всесвітня організація охорони здоров’я підтвердила понад 1000 атак на медичні заклади в Україні, що спричинило 240 смертей і поранень серед медичних працівників і пацієнтів.

Як наслідок, до 50% медичних закладів на сході та півдні України не функціонують. “Ці атаки загрожують безпеці та добробуту медичних працівників і підривають допомогу людям, які живуть поблизу зон конфлікту”, — коментує Ярно Хабіхт, представник ВООЗ в Україні.

“Цього року ми та наші гуманітарні партнери охопили майже 3 мільйони людей екстреними медичними послугами та ліками, а до кінця 2023 року плануємо охопити 8 мільйонів”, - повідомив Стефан Дюжаррік.

За його словами, в Україну за сприяння ООН і партнерів доставлено ліків для лікування близько 2000 мирних жителів, які залишилися в селі Преображенка, що всього за п’ять кілометрів від лінії фронту в Запорізькій області. Туди також доставлено їжу, чисту воду, набори для аварійного укриття та будівельні і гігієнічні матеріали. Ці поставки надали Міжнародна організація з міграції, ЮНІСЕФ, Агентство ООН у справах біженців, ВООЗ та неурядова організація World Vision International.

Макрон підтримав надання Україні “відчутних та надійних” гарантій безпеки й закликає інших зробити те саме 

"Ми повинні активізувати наші зусилля, тому що те, що станеться в найближчі кілька місяців, дає шанс навіть на... міцний мир", - заявив президент Франції Еммануель Макрон. AP/Patrick Semansky

Президент Франції закликав країни Заходу запропонувати Україні “відчутні та надійні” гарантії безпеки, поки Україна очікуватиме вступу до Альянсу. Про це Еммануель Макрон сказав під час виступу у Словаччині 31 травня.

“Я за те, і це буде предметом колективних переговорів у наступні тижні... щоб запропонувати відчутні та надійні гарантії безпеки Україні", - заявив президент Франції.

Нам потрібно сьогодні всіма засобами допомогти Україні здійснити ефективний контрнаступ
Еммануель Макрон

Французький президент наголосив, що Україна "сьогодні захищає Європу", і надати їй гарантії безпеки НАТО - в інтересах демократичного світу.

"Ми повинні побудувати щось між безпекою, наданою Ізраїлю, і повноправним членством", - запропонував президент Франції.

Виступаючи на форумі в Братиславі у середу Макрон наголосив на важливості допомоги Україні в контрнаступі: "Зараз ми маємо допомогти Україні усіма необхідними засобами провести ефективний контрнаступ. Це критично важливо. Ми маємо посилити те, що ми робимо нині, тому що у наступні місяці на кону – можливість обраного, а значить тривалого миру.

Друга річ – ми маємо бути дуже чіткими щодо того, що ми називаємо миром. Мир в Україні і на нашому континенті не може бути режимом припинення вогню, яке закріплює стан справ і створює новий заморожений конфлікт, і в певному сенсі нормалізує захоплення територій Росією, всупереч принципам міжнародного права, тому що цей глухий кут призвів би до нової війни завтра чи післязавтра, і послабив би всіх нас".

Якщо ми хочемо вартого довіри надійного і тривалого миру, якщо ми хочемо мати вагу в наших відносинах з Росією, і якщо ми хочемо бути гідними довіри в очах українців, ми повинні дати Україні засоби протистояння від нового нападу, і ми повинні включити Україну у надійну архітектуру безпеки
Еммануель Макрон

Говорячи про можливість миру в Україні Макрон додав: "Якщо ми хочемо вартого довіри надійного і тривалого миру, якщо ми хочемо мати вагу в наших відносинах з Росією, і якщо ми хочемо бути гідними довіри в очах українців, ми повинні дати Україні засоби протистояння від нового нападу, і ми повинні включити Україну у надійну архітектуру безпеки. Ось чому, і це обговорюватиметься впродовж кількох тижнів до Вільнюського саміту, я виступаю за надання суттєвих і потужних гарантій безпеки Україні. З двох причин: Україна, сьогодні захищає Європу. Вона дає Європі гарантії безпеки. Друга причина полягає в тому, що в Україні зараз так багато військової техніки, що в наших інтересах розширити гарантії безпеки".

Газета Le Monde зауважує, що Макрон, який в 2019 році говорив про "смерть мозку" НАТО, тепер у Братиславі визнає, що повномасштабне вторгнення Росії в Україну “розбудило НАТО”.

Американське видання The Wall Street Journal повідомляє, що президент Франції Еммануель Макрон допомагає Україні лобіювати серед країн, що стали на бік Росії, зміну їх позиції щодо війни в Україні, і щоб вони взяли участь у можливому саміті світових лідерів, куди може увійти й Росія, де ухвалюватимуть “мирний план” України щодо припинення війни.

Як розповів виданню глава Офісу українського президента Андрій Єрмак: “Нам потрібен єдиний план відповідального цивілізованого світу, який дійсно хоче жити в мирі”.

WSJ пише, що наразі європейські чиновники працюють з Києвом над переробкою мирного плану України з 10 пунктів, щоб зробити його більш прийнятним для інших світових держав, зокрема, Індії, Бразилії, Саудівської Аравії та Китаю.

Як повідомляв Голос Америки, до 10 пунктів мирного плану Зеленського входять питання ядерної, продовольчої, енергетичної безпеки, звільнення полонених і депортованих, відновлення територіальної цілісності України, виведення російських військ, визнання трибуналу щодо злочину агресії Росії, захист природи, недопущення ескалації та фіксація закінчення війни.

Саміт стане сигналом єдності Європи перед лицем російської війни, кажуть в Молдові

Архівне фото: Президентка Молдови Мая Санду

Президентка Молдови Мая Санду заявила в середу, що саміт європейських лідерів в її країні цього тижня, надішле непохитне послання про мир та засудить вторгнення Росії в сусідню Україну.

Понад 40 європейських лідерів планують зустрітися в четвер у замку в Молдові, щоб продемонструвати підтримку колишній радянській республіці, яка подала заявку на вступ до Європейського Союзу після вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

"Друга зустріч Європейського політичного співтовариства є доказом зростаючої єдності на континенті, - сказала Санду на спільній прес-конференції з президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн. - ... ця подія є потужним підтвердженням нашої непохитної відданості миру, твердого засудження російського вторгнення, постійної солідарності з Україною та демонстрації підтримки Молдови".

Молдова, як і Україна, подала заявку на вступ до ЄС минулого року невдовзі після російського вторгнення. Через війну потоки українських біженців попрямували до Молдови, війна в сусідній Україні також вдарила по економіці.

Прозахідний уряд, який на початку цього року звинуватив Росію в підготовці зміни уряду, заявив, що планує на саміті продемонструвати реформи та переконати лідерів розпочати переговори про вступ до ЄС якнайшвидше.

Фон дер Ляєн сказала, що Молдова досягла явного прогресу у прагненні до членства в ЄС.

"Дивно бачити, що, незважаючи на весь тиск, Молдова просувається швидко та якісно", – сказала вона.

ЄС "суттєво збільшить" представництво у Кишиневі, щоб підтримати подальші реформи, додала вона. Москва має сотні миротворців і військових у сепаратистському регіоні Придністров'я на сході Молдови з часу війни між проросійськими сепаратистами та урядовими силами після розпаду СРСР у 1991 році.

Міністр закордонних справ Молдови Ніку Попеску на іншій прес-конференції заявив, що Росія протягом 30 років підтримувала сепаратизм у Придністров'ї, незаконно утримувала там війська та ввела ембарго на експорт з Молдови.

"Ці дії та політика Росії щодо Молдови провалилися. Молдова обрала шлях інтеграції в ЄС", - сказав він.

Більше

Відео - найголовніше

"Станція має бути деокупована", – Сергій Кислиця. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:08 0:00
XS
SM
MD
LG