Спеціальні потреби

Блакитні немовлята, мертві ставки та пляжі – еколог про ризики китайських інвест-проектів у Криму


«Зупинить Китай!» - ця ідея об’єднала кримських політиків різних поглядів та активістів. Спочатку екологи та громадські організації, а потім і політики та звичайні мешканці півострову почали висловлювати свій протест проти ймовірних планів Китаю побудувати глибоководний порт на заході Криму, елеватор на 20 мільйонів тон та інші об’єкти інфраструктури, необхідні для обслуговування порту.

А в результаті візиту китайських бізнесменів до Криму на минулому тижні підтвердилася і інформація про те, що Китай також хотів би орендувати землі. Екологи, зокрема кримська асоціація «Екологія та світ», заявляють, що ці плани зруйнують унікальну екологію Криму та нанесуть величезної шкоди туристичному бізнесу.

Місцева влада заспокоює: інвестиційні плани Китаю екологічно безпечні, вони сприятимуть розвитку інфраструктури Криму та створять нові робочі місця.

Це питання досліджувала випускниця Києво-Могилянської академії, а нині аспірантка одного з американських університетів за програмою «Менеджмент оточуючого середовища і енергетики» Ірина Пайосова. Результатами свого розслідування вона поділилася з кореспондентом «Голосу Америки» Тетяною Ворожко.

Т.В.: Ірино, інформація про порт, а особливо про оренду землі Китаєм, в Україні до останнього часу залишалася напівприхованою. Ніби то про це всі знають, а от офіційної інформації дуже мало. Ми, до речі, звернулися до Міністерства екології та природних ресурсів, Міністерства аграрної політики та Міністерства промислової політики України з проханням про інформацію, але відповідей не отримали. Звідки ви черпали інформацію і що Ви в результаті довідалися?

І.П.: Більшість даних, які мені вдалося знайти, - з іноземних ЗМІ, західних або китайських. Інформації на веб-сайтах українських урядових організацій немає. А от китайські газети про це пишуть дуже багато.

Про будівництво порту я, зокрема, бачила інформацію в газетах, а також на веб-сайтах Китайської асоціації та Міжнародної Асоціації вантажних перевізників – про те, що було укладено угоду, яка буде сприяти розвитку цього бізнесу та надає нові можливості членам асоціацій.
Якщо буде побудовано такий великий порт і канал, однією з найбільших проблем буде пошкодження берегової лінії на західному узбережжі Криму

Якщо вірити західним та китайським засобам масової інформації та звітам китайських державних установ, Україна в 2013-му році підписала з Китаєм дві великі угоди. Перша угода – про оренду земель - була підписана в літку 2013-го році.

В джерелах йдеться про три мільйони гектари земель сільськогосподарського призначення в Дніпропетровській області, а в деяких публікаціях говориться і і про інші області.

Справа в тому, що однієї Дніпропетровської області, щоб орендувати три мільйони гектарів землі, буде замало. Площа всієї Дніпропетровської області становить 3.2 мільйони гектарів і там багато індустріального виробництва. То мабуть землю будуть брати десь ще. Вартість угоди про оренду землі – три мільярди доларів.

Друга угода, яку підписали на початку грудня 2013-го року у Китаї, це - угода про будівництво глибоководного порту та каналу. Вартість цієї другої угоди - 10 мільярдів доларів, і перший транш очікується вже цьому році – 3 чи 4 мільярди доларів.

Також в китайських джерелах я знайшла інформацію про підписання Меморандуму між Китаєм та Україною про будівництво шосе у Криму, моста через Керченську затоку та житла для українських урядовців у Криму.

Т.В.: Які екологічні ризики несе будівництво порту в західній частині Криму?

І.П.: У Криму цією проблемою займається Кримська республіканська асоціація «Екологія і мир». Вони проводять екологічну експертизу. Це великий проект будівництва порту в зоні, яка історично використовується для відпочинку. Там багато санаторії, наприклад, сакські санаторії, пляжів.

Тут два питання. По-перше, наскільки взагалі доцільно будувати такого розміру порт, і, по-друге, чи варто його будувати саме там. За експертизою, яку проводять зараз кримські екологи, вони запропонують якісь альтернативні варіанти, де можна побудувати порт так, щоб мінімізувати вплив на екологічний стан та економіку Криму.

Якщо буде побудовано такий великий порт і канал, кримські екологи вважають, що однією з найбільших проблем буде пошкодження берегової лінії на західному узбережжі Криму. Буде вимиватися пісок з пляжів та затягуватися у канал, а потім його треба буде постійно вивозити назад в море.

Друга проблема, яка типова для різного роду портів, це – забруднення води. Завжди, коли через порт проходить велика кількість кораблів, особливо коли це вантажні кораблі, то існує ризик розливу палива, масел, виливу токсичних, шкідливих речовин, які не повинні бути в оточуючому середовищі.

Також у старих портах західних країн, які використовуються вже багато років чи навіть століть, існує проблема нашаровування мулу з токсичними речовинами, причому концентрація токсинів в мулі весь час збільшується. І чистити такий мул дуже дорого. В США такі проекти зараз здійснюються і коштують вони сотні мільйонів доларів.
30 грудня 2013-го року Китай вивів зі списку земель сільськогосподарського призначення 3.3 млн. гектарів власної землі через те, що через надмірне забруднення вони стали неприйнятними для використання

Т.В.: Ну проблема з мулом буде ще не скоро, а екологічні проблеми можна, на скільки я зрозуміла, певною мірою мінімізувати – побудувати порт, наприклад, в іншому місці. З іншого боку, місцева влада Криму обіцяє створення нових робочих місць на будівництві та обслуговуванні порту. А загалом порти в світі – дуже вигідний з економічної точки проект.

І.П.: Тут треба дивитися як на рівні економіки півострова, так і на рівні окремих жителів. Типовий мешканець Сакського району, Євпаторії може не мати спеціалізацію, щоб працювати в порту.

Але більшість з них отримує значну частку прибутку від людей, які приїздять до них відпочивати, - здають їм житло, щось їм продають. Якщо потік туристів до Криму зменшиться, то місцеві мешканці втратять велику частку свого прибутку.

Т.В.: Що стосується здачі землі в оренду, чи це вигідний проект для України?

І.П.: Офіційно вартість землі в Дніпропетровській області становить близько 21 тисяч гривень за гектар або близько 2.5 тисяч доларів. У Дніпропетровській області земля є однією з найдорожчих, бо вона одна з найбільш родючих в Україні. Вартість оренди повинна становити не менше 3 відсотків від вартості продажу. За моїми підрахунками, землю здали Китаю в оренду приблизно в 3 рази дешевше, ніж скільки ця земля власне коштує.

Деякі бізнесмени на агропромисловому ринку кажуть, що вартість землі в Україні завищена, але я з цим не погоджуюсь. Якщо порівняти з тим, скільки земля коштує в Європі, то в Україні її вартість, навпаки, занижена. У нас дуже родючі землі та зручне розташування.

І якщо оцінювати, чи вигідна ця угода, то треба дивитися також на довгострокові наслідки, пов’язані з її впливом на навколишнє середовище.

Т.В.: Ну, власне, якими, на Вашу думку, можуть бути екологічні наслідки від оренди землі китайцям?

І.П.: Я б почала свою відповідь з того, що 30 грудня 2013-го року Китай вивів зі списку земель сільськогосподарського призначення 3.3 млн. гектарів власної землі через те, що через надмірне забруднення вони стали неприйнятними для використання. Забруднення було як від промислових відходів, так і від пестицидів і різноманітних додатків, які використовуються в сільському господарстві. Це один з прикладів екологічних ризиків ведення інтенсивного сільського господарства.
Якщо азот потрапляє в ґрунтові води, то він шкідливий для вагітних жінок і немовлят

Типовими ризиками є занадто високий рівень використання пестицидів, які зашкоджують всьому оточуючому середовищу. Пестициди використовуються як на полях, так і в тваринництві. Ці шкідливі, токсичні речовини вимиваються з дощовою водою, потрапляють у ґрунтові води, ріки, ставки, озера.

Інші великі забрудники - це азот і фосфор. Їх джерелами можуть бути або добрива, або відходи тваринництва. Оскільки Китай планує займатися на цих гектарах і виробництвом пшениці, і виробництвом свинини, то очікувано, що там будуть відходи і від тваринництва, і пестициди, і азот.

Навколишнє середовище має змогу затримувати азот і рослинам він навіть корисний. Але проблеми починаються, коли азоту занадто багато. Коли він потрапляє у ставки та озера, то швидко розмножуються водорості і у воді стає недостатньо кисню. Усі напевно бачили мертві ставки, де вода починає цвісти, від неї тхне, там гинуть всі тварини, риба, залишаються лише водорості, а потім і вони помирають.

Якщо азот потрапляє в ґрунтові води, то він шкідливий для вагітних жінок і немовлят. Існує так званий «синдром блакитного немовляти», коли у дитини через занадто високе споживання азоту погано утримується кисень гемоглобіном, а через те, що тканини недостатньо утримують кисень, шкіра набуває трохи блакитного кольору. Це дуже серйозна проблема для здоров’я дитини.

Також ми не знаємо, якого розміру будуть свиноферми. Зараз в Китаї і в інших країнах спостерігається перехід до концентрованого тваринництва, коли на дуже обмеженій площі сконцентрована дуже велика кількість тварин, які практично не рухаються. Проблема з концентрованим виробництвом тварин полягає в тому, що вони споживають дуже багато їжі, дають багато відходів, які потім потрапляють в оточуюче середовище біля цієї ферми. Рівень азоту стає занадто великим і оточуюче середовище не може ніяк нормально його використати.

Інша величезна проблема, пов’язана з концентрованим тваринництвом, полягає в тому, що в свиней через таке утримання знижується імунітет. Їм, щоб вони не помирали, дають багато антибіотиків, харчових добавок, гормонів росту, якихось ліків. Коли ці речовини виводяться з організму відходами, ми маємо проблему забруднення не лише азотом, а і антибіотиками, гормонами росту і будь–якими іншими ліками, які дають свиням.

Коли ця суміш з антибіотиків та лікарських препаратів потрапляє у воду, вона може вбивати тварин та риб у воді. А потім ці препарати мають можливість біоакумуляції, тобто, якщо ця риба вижила, в ній накопичився занадто високий рівень цих елементів, що вже небезпечно для людини, яка її споживає.
Коли до води з високим змістом антибіотиків потрапляють збудники бактеріальних захворювань, вони мутують і у результаті виводяться резестетні типи інфекцій. Коли людина захворіє, на неї типове лікування антибіотиками діяти вже не буде.
Коли є такі великі проекти, які становлять екологічні ризики, повинна проводитися оцінка впливу на навколишнє середовище

До того ж відходи від свиней концентрованого виробництва стікають з ферми у велику яму, де вони певний час утримуються, яма може протікати, від неї йде неприємний запах. Навіть у США, коли проїжджаєш поруч з такими фермами, то відчутний сморід. Це ще одна проблема, яка буде завдавати клопіт місцевим мешканцям.

У тої же час селянам, які розводять свиней на своєму подвір’ї, буде важко конкурувати з концентрованим тваринництвом. Принаймні, у США усі дрібні фермери, що розводили свиней, розорилися, коли поруч з ними з’явилися ферми з концентрованим тваринництвом.

Т.В.: Мешканці Криму та південних областей України довідалися про китайські проекти не так давно, тоді як угода про оренду землі, як Ви розповідаєте, була підписана ще влітку. А чи не мали бути проведені якісь громадські слухання, експертні обговорення?

І.Р.: За правилами чи, як це робиться в розвинутих країнах, коли є такі великі проекти, які потенційно приносять екологічні ризики або мають будь-який екологічний вплив, повинна проводитися екологічна експертиза і оцінка впливу на навколишнє середовище. Одним з етапів оцінки впливу на навколишнє середовище є проведення громадських слухань. Про ці слухання має бути повідомлено місцевим жителям. Їм потрібно дати змогу прийти на ці громадські слухання, висловити свою думку. Крім того їм має бути надана інформація, на що саме вони погоджуються.

І з того, що я бачила в українських засобах масової інформації, не виглядає, що кримчанам та мешканцям Дніпропетровської та інших південних областей, було надано достатньо інформації про ці проекти та дана можливість висловити свою думку.

Голос Америки готовий оприлюднити альтернативну точку зору українських та китайських учасників проектів.

  • 16x9 Image

    Тетяна Ворожко

    Ведуча програми «Студія Вашингтон», журналіст та редактор. Фокусується на висвітленні українських питань у Конгресі, прямих включеннях із місця подій, американській політиці. Працювала репортером газети «Киевские Ведомости» та програми «Погляд у світ» (УТ-1), сценаристом та журналістом культового шоу «Без Табу з Миколою Вереснем» (1+1). Дописувала до десятка газет і журналів. Співпрацювала з CNN та BBC. Після навчання у США обійняла посаду радника Координатора проектів ОБСЄ в Україні з питань мас-медіа, де протягом двох років запустила десятки проектів, спрямованих на розвиток вільних ЗМІ та зменшення напруги між регіонами країни. Автор двох книг та документального фільму (канал СТБ). Здобула диплом магістра історії КНУ імені Тараса Шевченка та магістра журналістики Університету штату Огайо (Атенс). Мама сина.

Ваша думка

Показати коментарі

XS
SM
MD
LG