Актуально
"Найбільшою загрозою європейській безпеці є російський імперіалізм" – міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський. Інтерв'ю

Захід не повинен поступатися Росії та має продовжувати підтримку України, вважає міністр закордонних справ Чехії Ян Ліпавський, який відвідує цими днями Вашингтон. В американській столиці він, серед іншого, зустрічався з державним секретарем США Ентоні Блінкеном. У розмові з Українською службою Голосу Америки він наголосив, що союзники мають підтримувати Україну «до перемоги», і застеріг, що навіть після української перемоги російська загроза не зникне. У вашингтонській студії Голосу Америки з ним розмовляла Наталка Чурікова.
Розмова була відредагована і скорочена для ясності та плинності.
Наталка Чурікова, Голос Америки: Ви перебуваєте у США, але багато тем на переговорах у Вашингтоні стосуються України. Ви були в Україні перед вторгненням, ви повернулися в Україну в липні минулого року. Тепер Україну відвідав новий президент Чехії Петр Павел. Чи ви з обмінялися враженнями щодо того, що відбувається в Україні?
Ян Ліпавський, міністр закордонних справ Чехії: Я не мав можливості поговорити з президентом Павелом після його візиту в Україну, тому що коли він повертався, я вже їхав сюди, до США. Але з його заяв для ЗМІ, я думаю, очевидно, що він розуміє і відчуває, що означає бути об’єктом вторгнення. Він був професійним військовим. Служив у миротворчих місіях на Балканах. Отже, він розуміє, що означає жити на війні.
Н.Ч.: Коли ви зустрічалися з держсекретарем Блінкеном, ви говорили про Україну і про підтримку України з боку вашої країни, також про біженців, яких Чеська Республіка прийняла, про 500 тисяч українців і допомогу їм. Але з іншого боку, ви бачите, зараз багато людей говорять, що українці забирають у Чехії ресурси, які можна використати усередині країни. Що ви відповідаєте цим людям?
Я.Л.: Під час нашої зустрічі з державним секретарем Блінкеном я подякував йому за всю підтримку, яку США надають європейській безпеці, безпеці України. Щодо допомоги Чехії Україні чи українцям, які втікають до Чехії, то такі заяви є повною нісенітницею. Перш за все, ми - люди, ми хочемо бути солідарними. І українці не просто так вирішили покинути свої домівки. Це російська армія і Путін почали бомбити їхні будинки. Тому їм довелося тікати. Такою є ситуація, і на це не варто закривати очі.
Я хочу сказати, що ми зустріли українців з розпростертими обіймами. Ми забезпечили їх всіма необхідними засобами – від житла до доступу до медичного обслуговування. Крім того, це були переважно жінки та діти, тому діти відвідують школи, а жінки працюють. Отже, у нас є багато людей, які працюють і допомагають нашій економіці.
Н.Ч.: Чехія є однією з найактивніших країн у постачанні зброї Україні. Як довго, на вашу думку, ви зможете постачати зброю Україні і як довго це робитиме альянс?
Я.Л.: Доки Україна не переможе. Тому що нам потрібно, щоб Україна повністю відновила свою територіальну цілісність і кордони від 1991 року, включаючи Крим. І як тільки Крим буде звільнений, це буде серйозним ударом по російському імперіалізму, від якого нам потрібно позбутися, тому що він ставить під загрозу безпеку Європи.
Н.Ч.: У жовтні 2014 року двоє російських агентів влаштували вибух у Чехії. Загинуло двоє людей. А ті боєприпаси, які там були, вони мали бути відправлені в Україну. Але в жовтні 2014 року активних бойових дій в Україні вже не було. Ви бачите в цьому підготовку Росії до наступного витка агресії?
Я.Л.: Гаразд. Я не хочу надто коментувати цей випадок з Врбєтіце. Те, що ми точно знаємо, що той підрив спричинила російська служба ГРУ. І ми розкрили це два роки тому. І ми вважаємо Росію відповідальною за це. Ми відправили додому багатьох їхніх дипломатів. І це було хорошим попередженням для решти Європи, на що здатна Росія.
Н.Ч.: Чехія з тих пір і навіть раніше була однією з тих країн, які найсміливіше кидали виклик Росії. Ви знесли пам'ятник радянському маршалу Конєву. Ви відправили десятки російських дипломатів, як ви згадали, ви закрили деякі російські агентства в Чехії. Тепер, коли ви нещодавно ухвалили новий закон, аналогічний до списку Магнітського, і внесли Патріарха московського Кирила в список санкцій, він, до речі, перший у цьому списку. Що дає вам сміливість це зробити?
Я.Л.: Справа не в сміливості, а у відповідальності. І я як політик хочу захищати інтереси своєї країни і людей, які в цій країні живуть. І це питання безпечної Чехії. Це питання безпечної Європи. Бо якщо подивитися на карту, то ми - в центрі Європи. Тому наша безпека залежить від безпеки всієї Європи. І в такій ситуації ми маємо чітко визначитися щодо того, що нам загрожує, а це однозначно Росія. І це буде Росія навіть тоді, коли Україна виграє війну. Буде залишатися російська загроза.
Н.Ч.: Росія все ще використовує великі гроші на пропаганду. І ми бачимо, як вона вміло використовується. Ми бачимо, що навіть у Чехії, незважаючи на те, що населення та уряд підтримують Україну, величезні демонстрації проти цієї підтримки. Як, на вашу думку, можна протистояти цій пропаганді?
Я.Л.: Я завжди кажу, що найкращий спосіб протистояти брехні – це говорити правду. Тож і вам велике спасибі за вашу роботу, яку ви робите як Голос Америки. І я думаю, що нам потрібно бути готовими до кращої стратегічної комунікації, що є великим завданням для мого уряду, і ми дуже активні в цьому.
Н.Ч.: В одному зі своїх інтерв’ю ви сказали, що «чим більше Путін робить, тим більше до нас прислухаються західні країни, і тим більше вони розуміють наш досвід і наші застереження». Є експерти у Сполучених Штатах, які кажуть, що війна приносить геополітичні зміни, і Центральна та Східна Європа стають все більш гучними та впливовими в Європі в європейському просторі. Як ви бачите цю зміну?
Я.Л.: Найбільшою загрозою європейській безпеці є російський імперіалізм. Тож має сенс, що країни, які мають практичний досвід з російським імперіалізмом, такі як Балтійські країни, Польща, Чехія, Словаччина, мають що сказати про це союзникам. Вони бачили, як Росія поводиться, і знають, що робити. Тож це робить нас справжніми учасниками таких дебатів, і ми також виконуємо наше домашнє завдання. Ми повністю підтримуємо Україну в її хоробрій боротьбі проти російського вторгнення.
Н.Ч.: Наскільки ви бачите проблему в тому, що Угорщина не підтримує ваші зусилля та зусилля інших країн у цьому плані?
Я.Л.: Перш за все, Угорщина є нашим союзником по НАТО і членом ЄС. І дивіться, 10 пакетів санкцій ЄС, спеціальна допомога НАТО для України, нелетальна допомога – все це пройшло за повної згоди Угорщини. Тож це – частина моєї відповіді в дужках. А тепер безпосередньо відповідь на ваше запитання. Так, риторика з боку Угорщини та Орбана є інша ніж, наприклад, з боку керівництва моєї країни або моя власна. І з цієї точки зору, я не в захваті від цього. З іншого боку, це не заважає нам співпрацювати, як я щойно згадував.
Н.Ч.: А як щодо членства України в НАТО?
Я.Л.: Я думаю, що ми повинні серйозно обговорити це. Це станеться не відразу, але одного дня це станеться, і ми повинні бути до цього готові. І ми також повинні працювати над цим.
Н.Ч.: Якою буде позиція Чехії щодо Вільнюського саміту НАТО і членства України?
Я.Л.: Зараз ми не знаємо, якими будуть результати Вільнюського саміту. Це обговорюватиметься на міністерській зустрічі НАТО в Осло, де ми будемо говорити про це. Безумовно, питання членства України в НАТО буде, але ми повинні бути політично готові показати знак того, що ми серйозно думаємо про це, що Європі потрібні нові рамки безпеки. І НАТО має розглядати серйозно питання членства України.
Н.Ч.: Президент Зеленський просить гарантій безпеки на час до членства в НАТО. Які можуть бути гарантії для України?
Я.Л.: Я вважаю, що найкращою гарантією для України є надання їй практично всіх необхідних засобів, які вона потребує для захисту від російського імперіалістичного вторгнення. Зараз багато дискусій про забезпечення боєприпасами. Тому я абсолютно згоден, що потрібно шукати шляхи, як забезпечити боєприпасами українську армію.
Н.Ч.: Багато чути про переговори як спосіб завершення війни в Україні. З іншого боку, є ті, хто говорить, що без міжнародного трибуналу ця війна не завершиться. Її результат не буде остаточним. Як по-вашому, наскільки ці дві позиції є сумісні?
Я.Л.: Ми не знаємо, чим закінчиться війна в Україні, але ми знаємо, що вона закінчиться, тому що кожна війна закінчується якоюсь угодою і дипломатичним рішенням. Питання в тому, за яких умов? І я завжди повторюю, що це має бути рішення, з яким погодиться Україна. Його не можна диктувати ззовні. Це не може бути угода, яка буде вирішуватися без України. Це було б великою помилкою, серйозною помилкою.
Я думаю, що ми неодноразово бачили таку ситуацію в історії. Укладати угоди про когось, не будучи за столом і не погоджуючись з цим, не виправдано. Я думаю, що найперше Україні потрібно повністю звільнити свою територію. Якби Росія вирішила, що російська армія піде, війна б закінчилася. Отже, це росіяни вирішили, що вони хочуть утримати територію, яку вони вкрали в України.
Н.Ч.: А як щодо членства України в Європейському Союзі? У випадку з Чеською Республікою та іншими країнами членство в НАТО передувало членству в Європейському Союзі. Ви бачите таку ж послідовність у випадку України?
Я.Л.: Я ні, я не бачу жодного конкретного шаблону, який можна було б застосувати тут. Я думаю, що українці ухвалили рішення, що вони хочуть бути частиною західної цивілізації, частиною західного суспільства. Вони не хочуть бути частиною російської колоніальної імперії, яка нині називається Російська Федерація. Колись це був Радянський союз, а ще раніше – Російська імперія. Вони не хочуть, щоб ними керували з Москви. А для цього, звісно, потрібно не лише членство в НАТО, а і членство в ЄС. А цього насправді нелегко досягти, тому що ЄС – це союз, заснований на верховенстві права, це спільний ринок, це рух людей, насправді дуже багато бюрократії. Щоб бути членом ЄС, потрібно виконати купу норм і купу паперів. Але ці зусилля окупаються, тому що ви стаєте членом найбільшого економічного блоку в світі.
ЄС також є мирним проектом, і це, можливо, варто повторювати все частіше. Члени ЄС не ведуть війни один з одним, а такого не було в Європі до появи ЄС. Тому я чудово розумію, чому українці хочуть бути частиною ЄС, і ми їм у цьому максимально допомагаємо.
Я закликаю почати переговори якнайшвидше, але все одно це переговори, які тривають довго, тому треба розпочати цей процес. І думаю, президент Володимир Зеленський взмозі трансформувати Україну таким чином. Тому я думаю, що ми повинні дати йому таку можливість.
Всі новини дня
- Голос Америки
До Хмельницького прибув перший потяг із Херсона: херсонці розповідають про пережите. Відео
На Хмельниччину прибув евакуаційний потяг з Херсону. У кілька валіз переселенці вмістили все життя. Не забули забрати і домашніх улюбленців.
- Голос Америки
В американському Конгресі не вірять заявам Росії щодо підриву Каховської дамби. Відео
В американському Конгресі не вірять заявам Росії щодо підриву Каховської дамби. Законодавці від обох партій виступили зі словами підтримки України та закликали притягнути до відповідальності винних у руйнуванні Каховської ГЕС.
Переговори Ріші Сунака та Джо Байдена у Вашингтоні – що казали про підтримку України. Відео
Британський прем’єр Ріші Сунак зустрівся із президентом США Джо Байденом у Вашингтоні. Лідери провели закриту зустріч у Білому домі і пізніше відповіли на питання преси.
- Голос Америки
У Конгресі США зареєстрували законопроект, який дозволяє українцям, що мають "гуманітарний пароль", залишитися жити у США

У Конгресі США зареєстрували законопроект, що дозволить українцям з "гуманітарним паролем" залишитися у Сполучених Штатах на постійне проживання. Дата реєстрації вказана 7 червня 2023 року, наразі документ направлений в юридичний комітет Палати представників, в його описі вказано, що він має на меті "забезпечити врегулювання статусу громадян України та для інших цілей".
Двопартійна група американських конгресменів подала на реєстрацію законопроект Ukrainian Adjustment Act, що передбачає дозвіл українцям, які у США мають статус "гуманітарного пароля", залишитися в Америці та отримати так звану "зелену карту" – дозвіл на постійне проживання.
Один з ініціаторів законопроекту - конгресмен-демократ від штату Іллінойс Майк Квіґлі - написав у Twitter, що нове законодавство допоможе українцям, які шукають порятунку від російської агресії, отримати стабільність та "зробити внесок у свої громади тут, у США".
«Цей законопроект забезпечить українських біженців статусом постійного проживання, що надасть їм стабільність і можливість зробити внесок у свої громади тут, у США», – твітить конгресмен.
Квіґлі подав законопроект разом з представниками-демократами Біллом Кітінґом та Марсі Каптур, а також республіканцем Браяном Фіцпатріком.
«Багато українців втікали від терору російських нападів, і США надали їм безпечний притулок, – сказав конгресмен Кітінґ. – І частиною цієї безпеки має бути стабільність і впевненість у тому, що вони зможуть легально проживати в нашій країні, не боячись депортації, доки не будуть готові повернутися додому».
У своїй заяві, копію якої отримав Голос Америки, конгресмен Квіґлі сказав, що новий законопроект дозволить українцям, які шукали безпеки у США, працювати, робити внесок у суспільство та "збудувати нове життя в Америці".
"Законопроект Ukrainian Adjustment Act (Акт про адаптацію українців) базується на нашій роботі з допомоги українським біженцям. Ці люди покинули свої домівки та сім’ї в надії зберегти свою свободу. Їм потрібна наша підтримка та можливість почати будувати нове життя тут, в Америці», – сказав конгресмен Квіглі.
Навесні минулого року після повномасштабного вторгнення Росії в Україну адміністрація президента Джо Байдена впровадила програму «Єдність заради України» (Uniting for Ukraine, U4U), яка надала можливість громадянам України та їхнім найближчим родичам тимчасово проживати та працювати у Сполучених Штатах.
За офіційними даними, з лютого 2022 року до США в’їхало понад 271 тисяча українців. З них понад 117 тисяч були прийняті саме за програмою «Єдність заради України». За даними американських ЗМІ, які посилаються на Департамент внутрішньої безпеки, DHS, що керує програмою, понад 200 тисяч американців виступили спонсорами українців за програмою U4U.
Близько 150 000 українців прибули до США поза програмою, зокрема, отримавши тимчасовий захист, статус TPS або перетнули кордон США та Мексики ще до запуску програми минулого квітня.
Тривалість програми U4U – два роки, її термін спливає у квітні наступного року. Тимчасовий захист TPS спливає у жовтні вже цього року.
Якщо ці програми не продовжать, багатьом українцям може загрожувати депортація.
Президент Джо Байден має повноваження продовжити терміни U4U та TPS шляхом односторонніх виконавчих дій. Але відсутність законодавчого статусу зробить біженців уразливими, коли до влади прийде інший президент.
Запропонований законопроект, якщо його ухвалять і підпише президент, надасть тим українцям, які приїхали з квітня 2022 року та хто має захист у США ще з 2014 року, можливість отримати статус постійного жителя США, кажуть законодавці.
Представниця демократів Марсі Каптур закликала колег у Конгресі підтримати новий законопроект, щоб він пройшов ухвалення у Палаті представників і Сенаті, і швидше опинився на столі президента для його підписання.
Законопроект для українців створений за зразком закону, що надав подібний статус громадянам Афганістану, які підтримували місію США в цій країні.
Комітет Сенату США одноголосно підтримав проект резолюції з осудом викрадення українських дітей

Сприяння незаконному усиновленню суперечить зобов’язанням Росії, які вона взяла на себе відповідно до Конвенції про геноцид і є геноцидомТекст резолюції проголосованої в комітеті Сенату
Комітет Сенату США із Міжнародних відносин підтримав проект резолюції, яка засуджує незаконну депортацію українських дітей до Росії та називає дії Москви геноцидом проти українського народу.
Комітет прийняв рішення одноголосно під час засідання 8 червня. Тепер проект резолюції буде винесено на голосування в Сенаті. Резолюція не вимагає підпису президента США, адже не потребує дій від виконавчої гілки влади, але засвідчує позицію законодавчого органу США.
"Це рішення прийняли одноголосно, тому що це дійсно важлива законодавча ініціатива", - прокоментував результати закритого засідання сенатор-демократ від штату Вірджинія, Тім Кейн Голосу Америки.
Текст документа закликає Сенат визнати Уряд Російської Федерації під керівництвом Володимира Путіна відповідальним за неправомірне та незаконне викрадення українських дітей та офіційно і якнайрішучіше засудити ці дії. Окрім того, текст резолюції називає дії Росії в Україні геноцидом.
"Сприяння незаконному усиновленню суперечить зобов’язанням Росії, які вона взяла на себе відповідно до Конвенції про геноцид і є геноцидом, - йдеться у тексті - РФ намагається знищити покоління українських дітей, тим самим підриваючи здатність України виховувати наступні покоління українських громадян та лідерів, а також відновлювати свою країну після неспровокованої війни, яку розпочала Росія. І робиться це з метою знищення унікальних українських мови, культури, історії та ідентичності".
За словами Бена Кардіна, сенатора-демократа від штату Меріленд, якщо цей документ пройде Конгрес він допоможе у майбутньому притягти росіян до відповідальності за їхні злочини скоєні в Україні.
"Я вважаю, що це геноцид. Тому потрібна повна відповідальність. Ми проводили слухання з цього приводу в Гельсінській комісії, а також в Комітеті Сенату з міжнародних відносин. Я також вніс законопроект про створення міжнародного трибуналу під егідою ООН. Загалом, на мою думку, це частина стратегії Росії під керівництвом Путіна, щодо здійснення геноциду в Україні", - заявив Кардін журналістці української служби Голосу Америки, після голосування.
Сенатор республіканець від штату Небраска Піт Рікеттс, також підтримав резолюцію в Комітеті та наголосив, що США мають зробити усе можливе, щоб Україна перемогла у цій війні.
"Це лише частина того, що робить Путін щодо жорстоких репресій в Україні, - викрадення дітей з українських родин і вивезення їх до Росії. Як батько, я навіть не можу уявити біль, якого завдає батькам усвідомлення того, що вони можуть більше ніколи не побачити своїх дітей. І це одна з причин, чому ми, як Сполучені Штати, маємо продовжувати підтримувати Україну та переконатися, що вони переможуть та зможуть повернути дітей їхнім батькам", - сказав Рікеттс Голосу Америки.
Автором резолюції виступив сенатор демократ від штату Мічиган, Гері Чарльз. Загалом під документом підписалися 8 сенаторів, серед яких як демократи так і республіканці, зокрема Марша Блекберн, сенаторка-республіканка від штату Теннессі, Білл Кессіді, сенатор-республіканець від штату Луїзіана, Чак Грасслі, сенатор-республіканець від штату Айова, Джон Баррассо, сенатор-республіканець від штату Вайомінг, Бен Кардін, сенатор-демократ від штату Меріленд, Джин Шагін, сенаторка-демократка від штату Нью-Гемпшир, Рік Скотт, сенатор-республіканець від штату Флорида.
Дивіться також: Вибух на Каховській дамбі: Думки демократів і республіканців. Ексклюзив.
Форум