Актуально
День батька: Як американські чоловіки стали більш активними татами і що це дало?
Лише вдруге в Україні офіційно 21 червня відзначитимуть День батька. Згідно із розпорядженням Кабміну від 8-го травня 2019-го року, це свято припадає на третю неділю червня і його відзначення "сприятиме забезпеченню сприятливих умов для всебічного розвитку сім’ї як основи суспільства і підвищенню статусу чоловіка як батька в процесі виховання дітей."
Того ж дня День батька відзначають і в США. Федеральним святом, яке також припадає на третю неділю червня, День батька став у 1972-му році. Саме ж свято з’явилося ще у середні віки.
Як виявилося, роль батька у вихованні дітей в американській родині протягом останніх десятиліть дещо змінилася, про що я довідалася як на власному досвіді, на досвіді друзів, знайомих, так і з результатів досліджень. (Версія цієї колонки виходила у 2018-му році. Уся інформація залишається актуальною).
Коли, 12 років тому, я була вагітна, я чітко знала, чого мені очікувати від свого чоловіка після народження дитини. З українських журналів, Інтернету, розмов з подругами та так званих «культурних норм», я для себе встановила, що чоловіки починають цікавитися дітьми, коли ті вже вміють говорити і можуть сказати щось варте уваги. Отже очікувати допомоги з немовлям чи малюком немає сенсу. Коли прийде час, зразковий тато піде з дитиною на спортивну подію чи риболовлю. Також я знала, що матиму потужний зв’язок з дитиною, який залишить мало місця для чоловіка. Він буде з цього приводу переживати, злитися, і моїм обов’язком стане приділяти йому достатньо уваги, аби він не почувався обділеним. В журналах та в Інтернеті не бракувало статей з порадами жінкам, як подолати цей складний період у подружніх відносинах.
З немовлям було стільки роботи для нас обох, що почуватися обділеним увагою просто не було часу.
Нічого з цього не трапилося. Навіть близько. З першого дня мій чоловік багато займався сином. Він навіть показав мені, як змінити підгузки, бо, на відміну від мене, робив це раніше. З немовлям було стільки роботи для нас обох, що почуватися обділеним увагою просто не було часу. І, як з’ясувалося, встановлення глибокого емоційного зв’язку з дитиною - родинна справа.
І поведінка мого чоловіка не є унікальною. Більшість наших друзів - іммігрантів з України, Ізраїлю, Індії, Куби, Південної Кореї, інші країн та американців були активно залучені зі своїми дітьми з самого народження. В наших ясла дітей привозили приблизно стільки ж татів, як і мам. Хтось робив більше, хтось менше, але з розмов та власного досвіду, я зрозуміла, що це більше залежить від обсягу інших обов’язків та робочого розкладу, ніж від статі.
Оцінюючи свої очікування вже постфактум, я не можу не дивуватися, що чоловік в принципі може відмовити жінці, яку він любить, у підтримці в час, коли вона потребує її найбільше, змагатися за увагу своєї змученої дружини з абсолютно безпомічною істотою, власною дитиною, та ще і ображатися, коли, на його думку, його дружина йому чогось не додає! Що, дійсно, такі чоловіки існують?
Сучасні американські чоловіки більш господарські за своїх батьків
Звичайно, у Сполучених Штатах є різні мами та тати. Достатньо прочитати лише кримінальну хроніку, аби знайти різноманітні випадки знущання та недогляду за дітьми.
Сьогодні чоловіки в США приділяють на 4.4 години більше дітям та на 4.6 години хатнім справам, ніж це робили чоловіки у 1965-му році
Втім, в середньому, американські чоловіки проводять більше часу зі своїми дітьми, ніж це свого часу робили їхні батьки. Щотижня вони приділяють на 4.4 години більше дітям та на 4.6 години – хатнім справам, ніж це робили чоловіки у 1965-му році, відповідно до дослідження Ради економічних радників Білого дому. Так звані міленіуми найбільше з усіх вікових категорій займаються дітьми та мають найвищі очікування від самих себе в якості батьків від попередніх поколінь.
У нашій околиці чоловіки з дитячими візочками та малюками на дитячому майданчику є цілком звичним явищем. На запит з’являється і пропозиція. Сьогодні видається все більше книг із порадами щодо виховання дитини, спрямованих саме на чоловіків. В Інтернет-крамниці Amazon таких найменувань – сотні. От, наприклад, - як накачувати м’язи та одночасно зміцнювати емоційний зв'язок зі своїм нащадком. Називається – «Дитина-гантелі».
Кожен раз, коли я буваю в Україні, бачу все більше чоловіків зі дітьми. Деякі гіпстери навіть носять немовлят в слінгах. Але, відповідно до дослідження Українського центру соціальних реформ, 36% українських чоловіків вважають, що вони просто не здатні піклуватися про немовля. Понад половини, 63%, думають, що купання, зміна підгузків та годування дитини є обов’язками виключно матерів. І лише трохи більше половини опитаних чоловіків вірять, що домашні обов’язки мають порівну ділитися між чоловіком та жінкою.
Більшість досліджень демонструють, усі – діти, мами, тати, суспільство - виграють від зростання залучення чоловіків у родинні справи.
Уважний тато – популярна в класі дитини
Кілька досліджень показали, що діти, чиї тати поділяють з подружжям виховання та хатні справи, є щасливішими, мають менше проблем з емоціями та поведінкою, а також краще вчаться.
Коли чоловіки роблять хатню роботу, це вчить дітей співробітництву та демократичним родинним цінностям.Скотт Колтран, дослідник
Діти, які разом з татами прибирають, гуляють з собакою чи готують, навіть більш популярні серед своїх однолітків. Скотт Колтран та Мішель Адамс встановили, що школярі, які разом з татами займаються хатніми справами, мають більше друзів та менше проблем із вчителями. «Коли чоловіки роблять хатню роботу на користь інших, це вчить дітей співробітництву та демократичним родинним цінностям», - пише Скотт Колтран.
Дружини чоловіків, які дотримуються рівноправності в сім'ї, більш задоволені своїм сімейним життям, менше страждають від депресії та загалом здоровіші. Одразу по переїзду в США я любила дивитися програму «Міняю жінку» (“Wife Swap”): вона відкривала мені вікно у внутрішній мир американських родин. Дуже скоро я могла з перших кадрів вгадати, в якій з двох родин панують більш рівноправні відносини – там, де мама була у кращій фізичній формі.
Щоправда, у жінок з активними вдома чоловіками є одна невеличка проблема - вони більш схильні ставити під сумнів свої батьківські здібності, з’ясувало одне дослідження.
Час з дітьми корисний для здоров’я чоловіків
Для чоловіків, крім вигод у вигляді дітей, які добре навчаються, та щасливіших дружин, активне батьківство несе з собою додаткові дивіденди. Такі чоловіки фізично та психологічно здоровіші: вони позбавляються шкідливих звичок, рідше зволікають, у разі потреби, з візитом до лікаря, менше ризикують здоров’ям, менше п’ють та курять. Безперечно, прогулянка в парку з дитиною куди корисніша для здоров’я, ніж розпивання міцних напоїв з друзяками.
В індустріально розвинених країнах, де жінки міцно закріпилися на робочих місцях, участь чоловіка в сім'ї – один з факторів, що сприяють вищій народжуваності.
І ці чоловіки кажуть про емоційне задоволення від виховання своїх чад, часто невідоме попереднім поколінням чоловіків. У світі чимало людей старшого покоління, які відкрили для себе радощі батьківства, лише коли стали дідами. Так, мій дід міг мало часу приділяти моєму батькові, коли той був дитиною. Але вже зі мною та моєю сестрою, його онуками, він вкладався по повній, коли нас відправляли до них на літо.
Демографи вказують, в індустріально розвинених країнах, де жінки міцно закріпилися на робочих місцях, участь чоловіка в сім'ї – один з факторів, що сприяють вищій народжуваності. Згідно з даними Світового банку, у Швеції, де тати навіть беруть відпустку з догляду за дитиною, на одну жінку припадає 1.9 дитини. В Італії, де панують більш мачистські настрої, - 1.4. В Україні – 1.5.
Особливо погано з цим справа у Сінгапурі. Тут на одну китаянку припадає менше ніж 1.1 дитини. Англійський демограф Фред Пірс описує Сінгапур як країну без дітей: тут дуже важко зустріти батьків з візочками чи навіть старших дітей. Прем'єр-міністр Сінгапуру Лі Сянь Лун, який має чотирьох дітей, закликає співвітчизників допомогати своїм дружинам: «Якщо чоловіки все скинуть на своїх дружин або дружини будуть змушені вибирати між роботою і материнством, вони підуть на страйк проти дітонародження». Він просить чоловіків не соромитися міняти підгузки: «Якщо я можу це робити, будь-хто зможе».
Як брак робочої сили допоміг жінкам у Швеції
Цікаво, що такі зміни в сучасних розвинутих країнах відбулися буквально за одне покоління. У своїй книзі «Ціна материнства» Енн Крітенден подає за взірець досвід Швеції. Один з її співрозмовників Грегер Хатт розповідає, що, коли він був дитиною, чоловіків не бачив взагалі: «Багато хлопчиків не зустрічали чоловіка протягом дня до того часу, поки їм виповнювалося 10 років. Це була справжня система апартеїду!» А вже ставши дорослим спічрайтером колишнього прем'єр-міністра країни, Хатт опинився зовсім в іншій реальності. Його шеф Інгвар Карлссон перед тим, як почати роботу над промовою, цікавився, чия сьогодні черга забирати дитину з дитячого садочка і підлаштовувався під сімейний графік підлеглого.
У цьому Крітенден бачить дві основні причини. По-перше, зіткнувшись у 60-х з браком робочих рук, уряд мав зробити вибір між іммігрантами та матерями. Стокгольм обрав матерів. Уряд мав виманити жінок з дітьми на роботу, створюючи для них привабливі умови: оплачувану відпустку для догляду за дитиною, субсидовані дитячі садочки, більше гнучкості на роботі. Цього ніколи не сталося у США, частково через постійно високій рівень імміграції.
У перерозподілі ролей в родині культурні традиції та національність мають менше значення, ніж економічні потреби.
По-друге, жінки з вищою освітою хочуть працювати і мати професійну самореалізацію. Родини змушені підлаштовуватися. Цей процес відбувається і у США. За незначними винятками, пише Крітенден, чим більше грошей заробляє жінка, тим серйозніше до неї як до професіонала ставиться її чоловік. В нього вже не виникає проблеми відвести дитину до лікаря, якщо дружина зайнята на роботі. У той же час жінки з нижчим рівнем освіти, не залежно від національності, більш схильні не підпускати чоловіка до дитини та відмовлятися ділитися домашнім тягарем, навіть якщо чоловік і готовий підставити плече, пише дослідниця.
І тут, пише Крітенден, культурні традиції та національність мають менше значення, ніж економічні потреби. Навіть чоловіки-іммігранти з таких патріархальних країн як Ліван чи Іран допомагають з дітьми, коли жінки починають заробляти гроші.
Активні тати втрачають тестостерон … але не надовго
Все це виглядає класно, але є одне дослідження, про яке, я так думаю, читачі мають теж знати. Дослідження Лі Геттера, Катерини Вайн-Едвардс та інших демонструють, що під час вагітності дружини та протягом певного часу після народження дитини рівень гормону тестостерону у чоловіків падає, а гормону стресу кортизону росте. І це стається тільки з тими чоловіками, які повноцінно беруть на себе роль батька. Причому, чим більше тато годує, качає і сповиває нетяму, тим нижчий рівень його чоловічого гормону.
Звичайно, можна по-різному реагувати на цю інформацію. Можна перейнятися своєю мужністю і триматися від власних нащадків подалі. Дослідник же переконує подивитися на його результати по-іншому – активне батьківство передбачене природою! Ще з доісторичних часів низький рівень тестостерону (тимчасово!) робив чоловіка більш чутливим до потреб свого немовляти і менш чутливим до залицянь брюнетки з сусідньої печери. Якщо це комусь стане втіхою, подібні фокуси з тестостероном стаються ще у птахів і мавп-мармозеток.
Думки, висловлені в рубриці «Моя Америка», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки».
Передрук та інше використання матеріалів, розміщених на цьому веб-сайті, дозволяється за умови посилання на джерело.
Всі новини дня
- Голос Америки
Австрія допоможе Україні у розмінуванні на понад 2 мільйони доларів. Загальні потреби України в очищенні від мін оцінюють у 40 мільярдів
Австрія профінансує обладнання для розмінування українських земель вартістю 2 мільйони євро (близько 2,15 мільйона доларів США). Австрійські ЗМІ підкреслюють, що австрійські фахівці, у тому числі військові, до України не поїдуть, а гуманітарна підтримка, зокрема, щодо розмінування, не суперечить нейтральності позиції Австрії.
Відень у відповідній заяві зазначає, що замінування українських територій ускладнює використання сільськогосподарських угідь, цитує заяву CNN.
Австрійське видання Weekend.at свідчить, що потенційна участь Австрії у гуманітарній операції з розмінування в Україні “розділила внутрішню політику останніми днями” та викликала інтенсивні дискусії.
Утім, для розуміння ситуації, австрійський уряд оперує такими показниками: територія України, забруднена мінами, приблизно втричі перевищує розмір цілої Австрії.
Віце-канцлер Вернер Коглер заявив: “Бути нейтральним не означає, що ми сидимо, склавши руки, і дивимося в інший бік. Республіка Австрія зараз підтримує Україну двома мільйонами євро на розмінування”.
“Таким чином, ми допомагаємо українським дітям знову відвідувати дитсадки та школи. І зміцнюємо продовольчу безпеку, дозволяючи фермерам знову обробляти свої поля”, - цитує віце-канцлера країни Weekend.
Водночас федеральний канцлер Австрії Карл Нехаммер заявив: “Факт залишається фактом: жоден австрійський солдат не ступить на українську землю для розмінування, поки це зона бойових дій. Ми допомагаємо з фінансовою підтримкою для розмінування”.
Як раніше повідомляв Голос Америки, Україна є найбільш замінованою країною у світі, а для щоб розмінувати українські землі, постраждалі від війни Росії, потрібно 40 мільярдів доларів.
“Є замінованих 174 тисяч квадратних кілометрів. Це як декілька Австрій”, – заявляла в інтерв’ю Голосу Америки віце-премʼєрка України Ірина Верещук.
Обладнання для розмінування Україні також обіцяє надати Південна Корея.
Дивіться також:
Андрій Єрмак: Постачання Україні західних літаків – це «вирішене питання». Ексклюзивне інтерв'ю
Постачання Україні західних літаків – це «вирішене питання», сказав в ексклюзивному інтерв'ю Голосу Америки голова офісу президента України Андрій Єрмак. Він наголосив, що на зустрічі країн Групи семи у Хіросімі, президент США Джо Байден заявив, що США приєднуються до «коаліції літаків».
«Сьогодні це вже не дискусія, це вирішене питання», – сказав Андрій Єрмак у розмові з кореспондентом Російської служби Голосу Америки Михайлом Комадовським.
«Я тільки можу підтвердити слова нашого президента, який, по-перше, подякував, бо це була офіційна заява президента Сполучених Штатів про те, що США приєднуються до коаліції літаків. До того ж, ми чули заяви партнерів, таких як Нідерланди, Данія, Франція, Польща, які заявили про свою готовність негайно розпочати тренування наших пілотів», – сказав Єрмак у розмові по відео-зв’язку з Києва. Він додав, що це перший «дуже важливий крок», який «відкриває можливість для подальшого постачання літаків до України».
Говорячи про терміни, він сказав, що Україна зацікавлена, «щоб це сталося якнайшвидше».
«Ми вважаємо і бачимо, що це навчання розпочнеться дуже скоро. Я сказав би, що йдеться про дні. І ми сподіваємося, що постачання літаків країнами, які вже заявили про свою готовність, теж почнуться дуже скоро. Дуже віримо, що це будуть місяці, а не дуже тривалий термін», – сказав Єрмак.
«Літаки для України – це, безумовно, захист нашого неба, це дотримання такої необхідної переваги українців у небі, це, може, єдине місце, де ми ще не такі сильні, але це дуже важливо для нас», – додав голова офісу президента України.
Як повідомляв Голос Америки, президент США Джо Байден сказав президенту Зеленському на зучтрічі G7 у Хіросімі, що «США разом зі своїми партнерами почнуть тренувати українських пілотів на винищувачах четвертого покоління, включаючи F-16, щоб підсилити українську авіацію».
Байден також заявив, що президент Зеленський запевнив його, що Україна не використовуватиме західні винищувачі для ударів по території Росії.
Дивіться також:
- Голос Америки
Данія оголосила інвестиційний фонд для підприємців і аграріїв України на понад 133 мільйони доларів
1 мільярд данських крон (близько 133 млн. доларів США) – спеціальну програму на таку суму запустив Інвестиційний фонд Данії для України. Про це було оголошено під час Українського інвестиційного форуму у Копенгагені 26 травня.
Колишній міністр оборони Данії, а нині міністр промисловості, бізнесу та фінансів Мортен Бьодсков протвітив, що зацікавлення програмою виявили понад 150 компаній.
“Перші великі проекти вже в розробці”, – інформує міністр.
Інвестиційний фонд має на меті допомогти українським підприємцям і аграрній галузі, - інформує Еuromaidan Press.
За попередніми повідомленнями міністра Бьодскова, серед проектів, які Данія підтримає в Україні, є критична інфраструктура, школи, лікарні та бізнес-співпраця.
Міністерка економіки України Юлія Свириденко нагадує, що Данія є одним із лідерів щодо фінансової допомоги Україні.
З початку повномасштабного вторгнення загальна військова підтримка Данії склала 1,4 млрд доларів США, а загальна гуманітарна допомога, в тому числі макрофінансова – 212 млн. доларів США.
“Спеціальний інвестиційний фонд, створений для України, буде фінансувати проекти із залученням найкращих данських технологій та інноваційних рішень, і буде доступний як для державного, так і для приватного секторів”, - цитує Юлію Свириденко прес-служба Мінекономіки України.
Йдеться про проекти у таких галузях, як відновлювальна енергетика, будівельні матеріали, технології відновлення комунального господарства, а також оборонні технології та технології подвійного призначення.
За інформацією Мінекономіки, уже затверджено фінансування для постраждалих компаній – “Нібулону” нададуть кредит на 25 млн євро, ще 15 мільйонів євро – компанії “Агрофьюжн”. Також кредити нададуть агрокомпаніям, розташованим біля лінії фронту в Миколаєві.
Раніше Данія заявляла про готовність прийняти у себе так званий "саміт миру", можливо у липні цього року. Голос Америки повідомляв про вимоги української сторони щодо такої зустрічі.
Міністр закордонних справ Данії Ларс Льокке Расмуссен заявив у понеділок, згідно з повідомленнями ЗМІ, що Данія готова прийняти мирні переговори між Україною та Росією наступного липня.
"Якщо Україна визнає, що настав час провести таку зустріч, це було б фантастично", — цитувала міністра закордонних справ Данії Ларса Расмуссена агенція Reuters.
Міністр також додав, що така зустріч потребувала б "не лише союзників України".
"Необхідно зацікавити та залучити такі країни, як Індія, Бразилія та Китай", — сказав він. Але він також додав: "Мені важко уявити участь Росії".
Ларс Расмуссен заявляв, що вітає рішення Вашингтона підтримати спільні програми союзників із підготовки українських пілотів на винищувачах F-16.
"Стратегічне значення неможливо переоцінити", - написав Расмуссен про таке рішення у Твіттері і додав хештег "Слава Україні".
- Голос Америки
Росіяни «параноїдально доносять один на одного», а Путін відроджує «сталінський антиамериканізм» - ЗМІ про атмосферу в Росії
Західні ЗМІ інформують свої читачів про відродження радянських традицій та відтворення атмосфери страху, притаманної Раяднському Союзу.
Як пише московська кореспндентка газети Washington Post, російські парафіяни засудили священників своєї церкви, які виступали за мир замість того, щоб проповідувати перемогу у війні на Україні. Вчителі втратили роботу після того, як діти почали говорити, що вони проти війни, батьки доносять на дітей, діти на батьків – між росіянами панує «ворожа і параноїдальна атмосфера», а громадяни країни воюють не лише з Україною, а і між собою.
З критиками війни розправляється не лише диктаторський режим президента Путіна, а звичайні люди доносять одне на одного у стилі “найтемніших років сталінських репресій”, описує атмосферу в Росії керівниця московського бюро газети Робін Діксон.
За словами Діксон, росіяни пишуть тисячі доносів одне на одного, після яких влада порушує кримінальні звинувачення, суди виносять вироки, а люди живуть у страху переслідувань та звільнення з роботи.
Епідемія підслуховувачів і стук у двері від ФСБ
Випадкові сусіди підслуховують приватні розмови в ресторанах і вагонах потягів, а потім викликають поліцію, щоб вони арештували "зрадників" і "ворогів", свідчить журналістка. Пости в соцмережах і навіть повідомлення у приватних чатах призводять до "стуку в двері агентів ФСБ".
Раніше також видання Німецька хвиля писало про “вибух епідемії доносів” у Росії з початком війни Кремля проти України. За інформацією видання, люди в Росії найчастіше звертаються до поліції і Роскомнагляду (федерального органу нагляду у сфері зв'язку, інформаційних технологій та ЗМІ, – ред.) з повідомленнями про факти “дискредитації армії РФ” або про “поширення проукраїнської пропаганди”.
Журналістка Washington Post нагадує, що доноси в Росії заохочуються державою, а новини про арешти та судові переслідування активно поширюються пропагандистами на федеральних телевізійних каналах і в соцмережах – у відповідь на заклик президента Путіна “очистити націю від зрадників”.
Ця хвиля доносів — це одна з ознак тоталітаризму.Андрій Колесніков
“Ця хвиля доносів — це одна з ознак тоталітаризму, коли люди розуміють, що добре — з точки зору президента — і що погано”, — цитує Washington Post Андрія Колесникова, московського політичного аналітика із Фонду Карнегі.
Сам Колесников цього тижня опублікував розвідку у виданні Foreign Affairs під назвою “Змова проти Росії”, де стверджує, що “Путін відродив сталінський антиамериканізм, щоб виправдати невдалу війну”.
Пояснення програшів Путіна - за методиками Сталіна
Кремль, пише Колесніков, змінив ідеологію, “оскільки “спеціальна військова операція” Москви в Україні перетворюється на тривалу і важку війну. Так, згідно з новою концепцією, “справжня боротьба Росії ведеться проти могутніх Сполучених Штатів, які хочуть її знищити, тоді як Україна, як і Європейський Союз і НАТО, є лише слухняними сателітами США”.
Це може бути “зручним поясненням” для Кремля того, чому війна триває так довго і чому Путін “виявився не таким вже й великим військовим стратегом”. Це також допомагає пояснити пересічним росіянам, чому взагалі почалася війна - пише Foreign Affairs.
“Кремль налаштований на повну серйозність. Зациклюючись на Сполучених Штатах, Путін використовує пізні сталінські доктрини, які становили ідеологічну основу холодної війни: США правлять світом і завжди хотіли послабити, якщо не знищити нас. [...] Як знав Сталін і виявив Путін, ставлення [росіян до США] можна змінити за допомогою ефективної пропаганди”, - пише Колесников.
Антиамериканізм як основа пропаганди війни
Він також нагадує, що в останні роки правління Сталіна антиамериканізм став наріжним каменем радянської пропаганди. За радянського лексикону Путін запозичив і зневажливе слово “англосакси”, яке з його ініціативи у 2022 році стало часто вживанням у кремлівських дискусіях і навіть увійшло у словниковий запас пересічних росіян.
У лютому 2022 року 31 % росіян позитивно ставилися до США. Через рік, за даними недержавного Левада-центру, тільки 14% респондентів ставилися до США позитивно, а 73% — негативно. Лише 18 % опитаних росіян мали позитивну думку про країни ЄС у лютому 2023 року, у порівнянні з 69 %, які не мали позитивної думки.
“У поєднанні з теоріями змови та зростаючою ізоляцією самого Путіна російська прихильність до Америки стала потужним рецептом мілітаризму”, - пише Foreign Affairs.
"Для Путіна все вбачається через призму США і Заходу", - написав Андрій Колесников у Твіттері.
- Голос Америки
Київ просить Берлін про ракети Taurus із радіусом дії понад 500 кілометрів
Україна звернулася до Берліна з проханням надати їй ракети «повітря-земля» Taurus із радіусом дії понад 500 кілометрів, повідомляють західні інформаційні агентства.
Про те, що з України надійшов запит на ракети довгого радіусу дії, у суботу повідомили агентства AFP та Reuters з посиланням на речницю міністерства оборони Німеччини.
"Останніми днями ми отримали запит від української сторони", - сказала неназвана речниця міністерства, яка також не надала інших деталей і не відповіла, чи Берлін готовий задовольнити прохання Києва щодо крилатих ракет повітряного базування.
На початку травня Британія оголосила, що надіслала в Україну крилаті ракети Storm Shadow із радіусом дії понад 250 км, що стало першою оголошеною партію цього типу зброї, про яку Київ довго просив своїх союзників.
Проте ракети спільного німецько-шведського підприємства Taurus Systems з дальністю понад 500 кілометрів дозволили б Україні подвоїти відстань, на якій би Київ міг вражати противника і завдавати значних ударів по території окупованого Криму, чи усередині Росії.
Сполучені Штати та інші західні країни, які постачають зброю Україні, досі обережно ставилися до надання Києву зброї, яка могла б вражати цілі в Росії, через побоювання ескалації конфлікту.
Як повідомляв Голос Америки, на саміті Групи семи у Хіросімі президент США Джо Байден заявив, що взяв обіцянку з президента України Володимира Зеленського, що Київ не використовуватиме західні винищувачі, які планується надати Україні, для ударів по території Росії.
Німеччина, яка раніше вагалася щодо постачання зброї, стала протягом останнього часу другим після Сполучених Штатів постачальником військової допомоги Україні.
Два тижні тому Берлін оголосив про найбільшу досі партію зброї, яку зібрав для України, на суму понад 3 мільярди доларів. Вона включала 30 додаткових танків Leopard 1, понад 100 бойових броньованих машин і понад 200 безпілотників-розвідників.
Першою про можливість постачання ракет дальнього радіусу дії повідомила німецька газета Frankfurter Allgemeine Zeitung. А на початку тижня німецьке видання RND опублікувало інтерв’ю з депутатом опозиційного Християнсько-демократичного союзу Німеччини та полковником у відставці Родеріхом Кізеветтером, який закликав Бундесвер передати Україні німецькі крилаті ракети великої дальності Taurus.
Він сказав, що Німеччина має невелику кількість цих високоточних керованих ракет, які можуть принести величезну якісну додану вартість Україні та дозволять завдавати ударів по російській військовій інфраструктурі далеко за лінією фронту.
«10 років тому близько 600 таких крилатих ракет було придбано для Бундесверу, але тільки близько 150 з них зараз є придатні до використання», — сказав він RND.
Західні партнери України досі він були обережним у питанні надання Києву винищувачів і ракет класу «повітря-земля», але дедалі більше політиків, серед них – впливових опозиціонерів, зокрема, у США та Німеччині, виступають за те, щоб надати Україні «всю необхідну зброю» для швидкої перемоги.
Форум