Актуально
"Звільнення Денисової - неконституційне, незважаючи на застереження щодо її дій", - правозахисники
Верховна Рада звільнила з посади Уповноваженої з прав людини Людмилу Денисову. За це рішення проголосувало 234 депутати. Напередодні сама Денисова, під час прес-конференції, заявила, що вважатиме своє звільнення незаконним.
Денісова сказала, що владу нібито не влаштовує її активність, зокрема щодо збору інформації про ситуацію на тимчасово окупованих територіях. Вона сказала, що такі дії влади є втручанням у роботу офісу омбудсмена.
Тетяна Печончик, Голова правління Центру прав людини ZMINA у коментарі «Голосу Америки» повідомила, що правозахисна спільнота вважає рішення українського парламенту неконституційним. У законі про повноваженого чітко прописуються підстави для звільнення омбудсвумен. Це або власне бажання або порушення присяги. «І цей факт спочатку має вивчити та встановити Тимчасова слідча комісія Верховної Ради. Нічого з цього не відбулося», - пояснює правозахисниця.
Катерина Мітєва, речниця Amnesty International Україна зазначає, що сама процедура призначення і звільнення Уповноваженого ВР з прав людини є вкрай політизованою, і організація неодноразово констатувала це раніше.
«Найважливіше - щоб інститут омбудсмана залишався поза політичними іграми і вподобаннями тих чи інших політиків. Цей інститут має свої спеціальні архітектуру, напрям і специфіку роботу, і якщо він буде настільки підвладний, наскільки його намагаються зробити нині, це значно обмежить роботу самого омбудсмана і звузить його функцію незалежного контролю за порушенням прав людини в Україні», - додала Мітєва.
Відставка, по суті, стала можливою завдяки закону «Про правовий режим воєнного стану», який вступив у силу 20 травня та дозволив парламенту в обхід усіх існуючих законів та процедур через висловлення недовіри знімати тих посадовців, які були призначені парламентом, говорить Печончик.
У той же час Печончик нагадала, що призначення Денисової також відбувалося з порушення процедури. Незважаючи на те, що голосування на цю посаду має відбуватися таємно, голосування за Денисову, яка на той момент була депутаткою від «Народного фронту», відбувалося пакетом, тобто відкрито і разом з іншими призначеннями. Окрім того, за словами Печончик, Денисова також не мала як такого досвіду правозахисної діяльності, що є обов’язковим при призначенні на цю посаду.
Американський правозахисник Метью Шааф, який очолював українське представництво «Дому свободи», у своєму Twitter написав, що він не може оцінювати поточні претензії до Людмили Денисової. «Але важливо нагадати, що її посада була політизована/використана для політичних торгів у минулому. І що призначення Денісової в 2018 році – політика, яка не мала правозахисного досвіду – було контраверсійним», - зазначив правозахисник.
Незважаючи на те, що правозахисники вважають звільнення уповноваженої з прав людини неконституційним, вони досить критично оцінюють діяльність Денисової на посаді. Зокрема, у правозахисників є застереження щодо тої інформації щодо військових злочинів, яку вона публічно поширювала.
«Важливо, щоб ця інформація була коректною та вивіреною. Щоб вона базувалася на реальних фактах, а не чутках або неверифікованих дзвінках гарячих ліній. До тих фактів та цифр, які озвучувала Людмила Денисова, були застереження у правозахисної спільноти щодо того, наскільки вони адекватно відображають реальність. Окрім того, щодо випадків зґвалтування дітей, вона, мабуть, мала би добирати слів та використовувати іншу риторику, не смакуючи подробиць, адже це може травмувати багатьох людей», - зазначає Печончик. У той же час, усі факти мали би бути доведені Тимчасовою слідчою комісією, після чого парламент мав би проголосувати за відставку, вказує правозахисниця.
Наразі у правозахисників немає інформації щодо того, хто може зайняти місце Денисової. Спільнота звернулася до влади з закликом дотримуватися процедур та провести незалежний конкурс на посаду омбудсмана.
Провідні українські правозахисні організації закликали Верховну Раду припинити політизацію і спроби знищення незалежності інституту омбудсмана та створити умови для проведення відкритого та незалежного конкурсу з дотриманням міжнародно визнаних стандартів прозорості, неупередженості та залучення громадянського суспільства.
Мітєва додає, що є закон, який регламентує призначення і звільнення Уповановаженого. «І зараз ми бачимо, як цими процедурами намагаються знехтувати, вочевидь маючи на меті бачити на цій посаді ручного управлінця. Призначення обмбудсмана має відбутися шляхом відкритого прозорого конкурсу, а людина, яка очолює цей орган, має відповідати професійним стандартам і мати досвід правозахисної діяльності та репутацію в цій галузі», - додала вона.
Раніше у вівторок фракція «Слуга народу» під час пленарного засідання повідомила про готовність одноголосно підтримати звільнення Денісової. Вони пояснили це тим, що Денісова «майже не виконувала своїх повноважень щодо організації гуманітарних коридорів, захисту та обміну полонених, протидії депортації людей та дітей з окупованих територій, іншої правозахисної діяльності», не розуміла медійну складову своєї роботи, концентруючись на «деталях «сексуальних злочинів, вчинених у неприродній спосіб» та «зґвалтуваннях дітей» на окупованих територіях», які не могла підтвердити доказами», що шкодило Україні, а також – після 24-го лютого тривалий час провела за кордоном. Про це у своєму телеграм-каналі повідомив член фракції Павло Фролов.
Дивіться також: Війна Росії розділила мільйони українських родин: історія сім’ї Олени та Андрія з Києва. Відео
Всі новини дня
- Голос Америки
Танки Abrams від США прибудуть в Україну раніше ніж очікувалося. Відео
США змінили рішення і тепер надають Україні 31 танк M1-A1 Abrams замість запланованих раніше новіших варіантів M1-A2. Це дозволить США значно пришвидшити терміни доставки та надати цю можливість для України до осені поточного року. Про це заявив речник Пентагону Пет Райдер.
- Голос Америки
Прем’єр-міністр Японії у Києві - чому важливий цей візит? Відео
Прем’єр-міністр Японії Фуміо Кісіда у вівторок прибув до Києва з неанонсованим візитом. Досі він був єдиним лідером G7, який не побував в Україні від початку повномасштабної війни. Кісіда передав запрошення президенту Володимиру Зеленському взяти участь у саміті країн G7.
В США уважно стежать за візитом Сі Цзіньпіна до Москви: як реагують в Білому Домі та Держдепі. Відео
Китай, за словами Джона Кірбі, поки не виключив можливості постачати РФ зрбою у її війні в Україні. Як коментує офіційний Вашингтон цю можливість, за результатами двох днів переговорів у Москві?
- Голос Америки
Столтенберг: змістовний діалог у форматі НАТО-Росія неможливий
Вже на початку квітня у рамках засідання НАТО на рівні міністрів закордонних справ планується і засідання Комісії Україна-НАТО. Щодо аналогічного діалогу між альянсом і Росією, то змістовна розмова між ними неможлива, - заявив 21 березня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг під час презентації річного звіту НАТО за 2022 рік.
Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективуЄнс Столтенберг
За словами Столтенберга, країни-учасниці альянсу “багато років працювали над змістовним діалогом з Росією”, але “Росія відійшла від цієї мети”.
Генсек додав, що неможливо вести змістовний діалог з Росією, коли вона здійснює агресію проти України.
Учасники НАТО, за його словами, намагалися відрадити Росію від вторгнення в Україну торік, використовуючи “усі дипломатичні та політичні канали”. “Ми використовували всі зусилля, щоб спробувати запобігти вторгненню в Україну, - каже Столтенберг. - Але після вторгнення це [діалог] не має сенсу. Ми не можемо вести жодного змістовного діалогу з країною, яка несе відповідальність за незаконну агресію проти сусідньої України”.
Навіть якби війна в Україні завтра закінчилася, безпекове середовище у Європі змінилося на довгу перспективу, - загалом підсумував ситуацію у регіоні Столтенберг.
“Більше НАТО” замість “менше НАТО”
Столтенберг приділив увагу розширенню Північноатлантичного альянсу та, зокрема, відзначив “внесок” у це російського президента Путіна. “Він хотів менше НАТО, але отримав якраз протилежне: більше НАТО”, - сказав генсек.
Він підкреслив, що вступ Фінляндії та Швеції “зробить їх безпечнішими, а наш Альянс — сильнішим, і продемонструє, що двері НАТО залишаються відкритими”.
За словами Столтенберга, Путін “хоче іншої Європи… прагне контролювати своїх сусідів”. Тому, каже посадовець, навіть у разі закінчення війни в Україні країни-союзниці повинні дбати про безпеку, знаходити можливості для нарощування виробництва боєприпасів промисловістю, посилювати захист критично важливої інфраструктури, включаючи підводні кабелі та трубопроводи.
Генеральний секретар НАТО привітав той факт, що 2022 рік став восьмим поспіль роком збільшення витрат на оборону в Європі та Канаді. “Ми рухаємось у правильному напрямку, але не так швидко, як цього вимагає небезпечний світ, у якому ми живемо», – сказав він, додавши, що «очевидно, нам потрібно робити більше». Столтенберг очікує, що на Вільнюському саміті в липні цього року члени Альянсу узгодять “нове амбітне зобов’язання, згідно з яким країни інвестуватимуть в оборону щонайменше 2% національного ВВП”.
Наразі такі видатки на оборону передбачені тільки у 7 країнах альянсу. Найбільше на оборону витрачають США - 3,46% ВВП, далі Греція і Польща(3,54 і 2,42 відповідно). Найнижче співвідношення оборонних видатків і ВВП – в Іспанії (1,09%), Бельгії (1,18%), Словенії (1,26%) та Канаді (1,29%).
120 мільярдів для України від держав-учасниць НАТО
З моменту вторгнення Росії до України члени НАТО надали Україні безпрецедентну підтримку, виділивши понад 120 мільярдів доларів військової, гуманітарної та фінансової допомоги у 2022 році.
“Хоча Сполучені Штати є найбільшим донором, але Європа та Канада надали понад половину загальної допомоги”, - наголосив генсек. Він також додав, що європейці прийняли майже п’ять мільйонів біженців з України. Європа та Північна Америка продовжують застосовувати безпрецедентні економічні санкції, що демонструє їхню силу та одностайність поглядів, - каже Столтенберг.
Генеральний секретар наголосив, що у 2022-му уже восьмий рік поспіль європейські члени Альянсу і Канада продовжували збільшувати видатки на оборону.
Сталевий опір українського народу
На початку другого року повномасштабної війни Росії проти України Столтенберг повторив свій вислів про те, що “Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгнувся в Україну”.
Путін зробив велику стратегічну помилку, коли вторгся в Україну.Єнс Столтенберг
“Він недооцінив сталевий опір українського народу”, - сказав очільник військово-політичного союзу.
Ще одним прорахунком Путіна, за його словами, стало неврахування «безпрецедентної підтримки України» з боку держав–членів НАТО.
«Вторгнення, яке здійснив Путін, було шоком, але не стало несподіванкою», – зазначив Столтенберг, назвавши його «кульмінацією моделі агресивної поведінки». Він додав, що відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму у 2014 році, в НАТО було здійснено найістотніше зміцнення колективної оборони за останнє покоління.
«Отже, коли російські танки ввійшли в Україну, ми були напоготові, – сказав він. – За лічені години наші оборонні плани набули чинності, від Балтійського до Чорного морів. Під командування НАТО було передано 40 000 військовослужбовців, забезпечено значну присутність у повітрі й на морі, а кількість бойових груп НАТО подвоєно з чотирьох до восьми».
Росія: зближення з Китаєм і збільшення присутності в Африці
Як повідомляв Голос Америки, Єнс Столтенберг дав оцінку зближенню Китаю і Росії. Він поділився інформацією про те, що Росія очевидно просить від Китаю допомоги зі смертоносною зброєю. “Ми не бачимо доказів постачання зброї Китаєм до Росії, але бачимо ознаки того, що такий запит від Росії надійшов до Пекіна і розглядається владою Китаю”, - сказав він.
Крім того, генсек відповідав на питання протидії нелегальній міграції. Йшлося про співпрацю з Туреччиною, Мавританією, Тунісом, Іраком та іншими партнерами, допомогу їм у розбудові власних оборонних і безпекових інститутів, щоб стабілізувати ситуацію, зокрема, щодо викликів міграції.
“Ми, звісно, також бачимо збільшення російської присутності на Півдні. Явно [це пов'язано] з групою Вагнера”, - сказав Столтенберг.
Підсумовуючи 2022-й, генсек НАТО зазначив, що рік став ключовим для колективної безпеки. “У більш небезпечному та сповненому суперечок світі НАТО залишається сильним і єдиним, і надає безпрецедентну підтримку Україні”, - написав Столтенберг у своєму Твітері, презентуючи річний звіт альянсу.
- Голос Америки
Чи надасть Китай смертоносну зброю Росії - коментарі експертів
У Білому домі вважають, що Путін конче потребує підтримки Китаю, бо в нього на війні в Україні закінчуються боєприпаси, про це заявив координатор Ради національної безпеки США зі стратегічних комунікацій Джон Кірбі в ефірі каналу MSNBC.
«Президенту Путіну потрібен президент Сі, тому що в нього закінчуються боєприпаси, [...] у нього закінчується той інвентар, який йому потрібен для ведення цієї війни, і цілком ймовірно, що він буде шукати додаткової допомоги у Китаю», - сказав представник Білого дому.
Відносини між президентами Росії та Китаю Кірбі раніше називав "шлюбом за розрахунком", який дає Китаю союзника проти Заходу, а Росії - підтримку для ведення війни в Україні.
Як писав Голос Америки, Генсек НАТО Єнс Столтенберг застеріг Китай від постачання Росії летальної зброї, сказавши, що в НАТО бачили «деякі ознаки того, що був такий запит з боку Росії, і що це питання розглядається в Пекіні китайською владою”.
Уряди США та Європи попередили Китай, що він зіткнеться з серйозними наслідками, якщо вирішить надавати зброю та боєприпаси російським силам.
Як пишуть експерти, потенційна хвиля західних санкцій щодо Китаю може зруйнувати економічні цілі, які ставить перед собою Сі Цзіньпінь, тому він не може зайти надто далеко.
"Він [Сі Цзіньпінь] не дозволить Путіну програти, але є межа тому, скільки зусиль він готовий прикласти, щоб Путін досяг успіху", — коментує для видання NBC News Віктор Ча, колишній директор з питань Азії в Раді з національної безпеки США, а нині - член Ради оборонної політики, яка є дорадчим органом міністра оборони США.
Як вважає Ча, Китаю вигідний нинішній стан справ. Поки триває війна, Китай може розраховувати на потік недорогої нафти та газу з Росії, а США та їхні союзники змушені витрачати мільярди доларів на підтримку України, пише NBC News.
Видання NYT з посиланням на офіційні дані російської митниці, пише, що за рік російського вторгнення в Україну Китай вже продав Росії безпілотні апарати та запчастини до них на суму понад 12 мільйонів доларів. Мова здебільшого йде про популярні у світі дрони DJI та товари менших компаній, які здебільшого постачаються через дрібних посередників та експортерів. Ці дрони не вважаються летальною зброєю.
За даними видання, Китай лишається для Росії важливою опорою у військовому, дипломатичному та економічному напрямках. “Китай - один із найбільших покупців російської нафти, що допомагає фінансувати вторгнення”, - мовиться у статті з назвою “Поки війна в Україні триває, Китай допомагає поповнити запаси російських безпілотників”.
Скептична у питанні китайської допомоги Росії директорка програми дослідження Китаю в аналітичному центрі Stimson Юнь Сунь.
“Я не вірю, що Китай буде підтримувати Росію або надавати їй летальну допомогу, принаймні не від китайського уряду, не у великих масштабах, а також не публічно. Якщо конкретні китайські компанії надаватимуть таку зброю Росії, це дозволяє Пекіну заперечити свою участь. Але я не вірю, що політика Пекіна полягає в наданні такої допомоги Росії, особливо військової амуніції під час війни”, - аналізує експертка.
Вона також переконана, що Китай не підтримує дії Росії у цій війні.
“Китай відчуває, що має повний спектр відносин, які можна розвивати з Росією в економічному, енергетичному та міжнародному політичному плані. Але я вважаю, що аргумент про те, що Китай фактично підтримує Росію у війні в Україні, не є коректним. Тільки подумайте, якби Китай дійсно повністю підтримував Росію у війні в Україні, чи Росія досі програвала б, як це відбувається сьогодні”, - зазначила Сунь.
Водночас дослідниця Китаю додала, що не бачить перспектив у мирному плані Китаю щодо закінчення війни в Україні через “брак змістовності” в пропозиціях Пекіна.
На її думку, головною метою візиту Сі Цзіньпіня в Росію є зміцнення економічної співпраці. “Ми знаємо, що китайці говорили про дві речі. Одна з них – економічна співпраця. І це неминуче зосередиться на російському енергетичному секторі, на який Китай має великий попит, російський експорт сирої нафти та експорт природного газу до Китаю розширився та значно зріс минулого року. [...] А Росії потрібні китайські інвестиції в розвиток інфраструктури енергетичного сектору РФ”, - сказала Юнь Сунь.
Вона також вважає, що на китайсько-російську співпрацю не вплине рішення МКС видати ордер на арешт Путіна за вивезення українських дітей. Ні Китай, ні Росія не є підписантами Римського статуту, на якому базує свою роботу МКС, - нагадує експертка.
Китай заперечує закиди про можливість надання Росії летальної військової допомоги й звинувачує США та інші країни Заходу у загостренні війни тим, що вони надають озброєння Києву проти російських військ.
Форум