Спеціальні потреби

Денис Шмигаль про витрати на війну та міжнародну допомогу Україні. Інтерв'ю


Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час робочого візиту у Варшаву
Прем'єр-міністр України Денис Шмигаль під час робочого візиту у Варшаву

6,5 мільярда доларів зібрали для України на Конференції донорів, організованій Польщею та Швецією у Варшаві. Про деталі допомоги, яку надають партнери Україні, витрати української економіки на війну та потенційну продовольчу кризу, викликану війною Росії в Україні - розповів прем'єр-міністр України Денис Шмигаль в ексклюзивному інтервʼю Голосу Америки.

Мирослава Ґонґадзе: Україна мусить отримати майже 7 млрд доларів відповідно до заяв на конференції сьогодні. Чи ви задоволені цією конференцією?

Денис Шмигаль: Це не перша і не остання конференція донорів. Ми дуже вдячні нашим польським і шведським партнерам, Єврокомісії та Європейському Союзу. Вони докладають величезних зусиль, щоб підтримувати Україну в усіх сферах. Переважно, сьогодні ми фокусувались на фінансовій сфері. Результат донорської конференції – 6,5 млрд дол. підтримки для України. Ми побачимо, хто з партнерів надаватиме скільки допомоги і ми разом вирішимо як розподілити ці кошти на соціальні, гуманітарні та інші обов’язки нашої країни.

Мирослава Ґонґадзе: Білий Дім подав запит на 33 млрд доларів у Конгресу на додаткову підтримку. Як будуть організовані ці фінансові ресурси? Яка частина цих коштів піде в бюджет, а яка – на інші потреби?

Денис Шмигаль: Бюджетний дефіцит України під час цієї війни складає приблизно 5 млрд доларів в місяць. Ми обговорювали це з нашими партнерами – зі Сполученими Штатами, Міжнародним валютним фондом, Світовим банком. Світовий банк разом із Міжнародним Валютним фондом погодились з цією цифрою і після цього ми працювали разом із Міжнародним валютним фондом. Вони створили спеціальний адміністративний рахунок, а Світовий банк створив спеціальний трастовий рахунок. Ми просимо всіх партнерів поділитись із Україною через ці рахунки 10% від їхніх Спеціальних прав запозичення, які МВФ розподіляє між всіма членами МВФ. Ми також сподіваємось, що партнери будуть напряму підтримувати Україну з бюджетів. Коли президент Байден говорив про 33 млрд доларів допомоги – частина цих коштів – близько 8 млрд доларів піде на термінову підтримку України протягом наступних чотирьох місяців. Ми погодились фінансувати решту потрібних коштів із іншими нашими партнерами – з МВФ, Світового банку, Європейського Союзу. Нам потрібна ця фінансова підтримка щоб уникнути емісії грошей та гіперінфляції.

Макрофінансова стабільність нашої країни дуже важлива для всіх наших партнерів, тому що коли війна закінчиться, - й Україна виграє цю війну, після перемоги - нам потрібні будуть сильні економічні умови, щоб почати швидке відновлення наших територій, наших регіонів і міст. І наші партнери розуміють це дуже чітко. Ми повинні тісно з ними співпрацювати, щоб рухатись у цьому напрямку.

Мирослава Ґонґадзе: Ця війна вплинула на сільське господарство в Україні. Світові загрожує харчова криза через цю війну. Що все ж таки вийде виростити цього року? Як вдасться зібрати врожай та врешті – доставити його?

Денис Шмигаль: Вперше в світовій історії одна країна блокує морські порти іншої країни, щоб блокувати постачання сільськогосподарської продукції в інші країни, які очікують на їжу. Європейські, африканські та азійські країни очікують на майже 90 мільйонів тон зерна з України, пшона, кукурудзи, соняшникової олії. Це насправді призведе до світової харчової кризи. Всі країни дуже цим переймаються. Ми ведемо переговори зі всіма нашими партнерами. Ми ведемо переговори з Генсеком ООН. Ми обговорювали це під час візиту в США і зустрічі з президентом Байденом.

Ми розуміємо, що якщо ми не розблокуємо наші морські порти, це може призвести не лише до продовольчої кризи цього року, а й до можливого голоду у багатьох країнах на Африканському та Азійському континентах. Це призведе до продовольчих криз у наступних роках. Тому що наші зерносховища - повні попереднього врожаю. І коли ми зберемо навіть 90% від врожаю цього року, у нас не буде місця, де зберігати цей новий врожай в Україні. Тож нам терміново потрібна підтримка наших партнерів, вони обговорюють ці варіанти. Можливо, буде якась гуманітарна місія. Можливо, ця місія буде під егідою ООН – якісь зелені коридори для експорту врожаю в країни, які на це очікують.

Зустріч донорів у Варшаві – підсумки для України. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:07:30 0:00

Мирослава Ґонґадзе: Ви сподіваєтесь, що Росія на це погодиться?

Денис Шмигаль: Ми сподіваємось, тому що цивілізований і демократичний світ повинен здійснювати тиск, бо інакше в багатьох країнах буде продовольча криза. Цієї зими Росія створювала енергетичну кризу. Росія хоче створити міграційну кризу, руйнуючи цивільну інфраструктуру і здійснюючи звірства та воєнні злочини в Україні. Ми знаємо, що кількість вбитих цивільних в 10 разів більше ніж військових. Це чітко зрозуміло, що вони ведуть геноцид проти українського народу. Інша їхня ціль – посіяти страх серед українців і створити міграційне цунамі. Але Європейський Союз впорався з цим та наші жінки і діти знаходяться в країнах Європейського Союзу, які надали їм притулок. Ми за це дуже вдячні. Проблема міграційної кризи відпадає, втім питання продовольчої та енергетичної криз залишаються. Нам потрібно разом знайти шляхи, як із цим впоратись.

Мирослава Ґонґадзе: Україна отримує значну військову підтримку. Сьогодні ви підписали угоду із польським урядом. Можете розказати про що саме була ця угода та як би ви оцінили підтримку різними країнами України?

Денис Шмигаль: Україна отримала від партнерів 12 млрд доларів за 71 день. Ці гроші пішли на різні сфери – воєнну, гуманітарну тощо. Найбільша підтримка – від США. Ми дуже вдячні за це. Польща – наступна. Європейський Союз, МВФ, Світовий банк, ЄБРР відреагували миттєво, так само як і деякі країни такі як, наприклад, Канада. В перший тиждень війни ми отримали фінансову підтримку. Багато з країн швидко підтримали нас в оборонній сфері. Наша головна підтримка у воєнній сфері – від США та інших партнерів. Договір з Польщею стосується воєнної та оборонної сфери, він не для публічного розголошення. Це дуже важливий для України договір.

  • 16x9 Image

    Мирослава Ґонґадзе

    Керівниця мовлення Голосу Америки у Східній Європі. На додаток до праці на «Голосі Америки», часто виступає як експерт із питань України, Східної Європи та свободи слова на пострадянському просторі. Статті Мирослави друкуються на шпальтах таких світових видань, як Wall Street Journal, Washington Post, NPR, Journal of Democracy. Мирослава є співавтором науково-публіцистичної роботи «Розірваний нерв» про протестний рух в Україні 2000-2004 років.

    З освітою правника, здобутою у Львівському державному університеті, має великий досвід роботи в галузі журналістики та зв'язків із громадськістю. Працювала журналістом, редактором, продюсером, керівником медіа-кампаній в Україні та США у низці політичних і медійних організацій, у тому числі RFE/RL, Інтерньюз, IRI, NDI.

    Серед іншого – Мирослава також здобула освіту у Гарвардському університеті за стипендією Фундації Німана (2018-2019 рр.), була дослідником Університету Джорджа Вашингтона (2003) та володарем стипендії Рейгана-Фасела Національного фонду за демократію (2001). «За видатний внесок у розвиток журналістики, активну громадянську позицію та професійну майстерність» Мирослава Ґонґадзе нагороджена Орденом княгині Ольги.

    Інформувати, поєднувати й об’єднувати людей та ідеї, надихати – такою Мирослава бачить свою місію.

    У вільний від роботи час, якщо такий з’являється, захоплюється подорожами, мистецтвом, фотографією.

    Має дорослих доньок-близнюків Нану та Саломе.

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG