Актуально
Денис Шмигаль про витрати на війну та міжнародну допомогу Україні. Інтерв'ю
6,5 мільярда доларів зібрали для України на Конференції донорів, організованій Польщею та Швецією у Варшаві. Про деталі допомоги, яку надають партнери Україні, витрати української економіки на війну та потенційну продовольчу кризу, викликану війною Росії в Україні - розповів прем'єр-міністр України Денис Шмигаль в ексклюзивному інтервʼю Голосу Америки.
Мирослава Ґонґадзе: Україна мусить отримати майже 7 млрд доларів відповідно до заяв на конференції сьогодні. Чи ви задоволені цією конференцією?
Денис Шмигаль: Це не перша і не остання конференція донорів. Ми дуже вдячні нашим польським і шведським партнерам, Єврокомісії та Європейському Союзу. Вони докладають величезних зусиль, щоб підтримувати Україну в усіх сферах. Переважно, сьогодні ми фокусувались на фінансовій сфері. Результат донорської конференції – 6,5 млрд дол. підтримки для України. Ми побачимо, хто з партнерів надаватиме скільки допомоги і ми разом вирішимо як розподілити ці кошти на соціальні, гуманітарні та інші обов’язки нашої країни.
Мирослава Ґонґадзе: Білий Дім подав запит на 33 млрд доларів у Конгресу на додаткову підтримку. Як будуть організовані ці фінансові ресурси? Яка частина цих коштів піде в бюджет, а яка – на інші потреби?
Денис Шмигаль: Бюджетний дефіцит України під час цієї війни складає приблизно 5 млрд доларів в місяць. Ми обговорювали це з нашими партнерами – зі Сполученими Штатами, Міжнародним валютним фондом, Світовим банком. Світовий банк разом із Міжнародним Валютним фондом погодились з цією цифрою і після цього ми працювали разом із Міжнародним валютним фондом. Вони створили спеціальний адміністративний рахунок, а Світовий банк створив спеціальний трастовий рахунок. Ми просимо всіх партнерів поділитись із Україною через ці рахунки 10% від їхніх Спеціальних прав запозичення, які МВФ розподіляє між всіма членами МВФ. Ми також сподіваємось, що партнери будуть напряму підтримувати Україну з бюджетів. Коли президент Байден говорив про 33 млрд доларів допомоги – частина цих коштів – близько 8 млрд доларів піде на термінову підтримку України протягом наступних чотирьох місяців. Ми погодились фінансувати решту потрібних коштів із іншими нашими партнерами – з МВФ, Світового банку, Європейського Союзу. Нам потрібна ця фінансова підтримка щоб уникнути емісії грошей та гіперінфляції.
Макрофінансова стабільність нашої країни дуже важлива для всіх наших партнерів, тому що коли війна закінчиться, - й Україна виграє цю війну, після перемоги - нам потрібні будуть сильні економічні умови, щоб почати швидке відновлення наших територій, наших регіонів і міст. І наші партнери розуміють це дуже чітко. Ми повинні тісно з ними співпрацювати, щоб рухатись у цьому напрямку.
Мирослава Ґонґадзе: Ця війна вплинула на сільське господарство в Україні. Світові загрожує харчова криза через цю війну. Що все ж таки вийде виростити цього року? Як вдасться зібрати врожай та врешті – доставити його?
Денис Шмигаль: Вперше в світовій історії одна країна блокує морські порти іншої країни, щоб блокувати постачання сільськогосподарської продукції в інші країни, які очікують на їжу. Європейські, африканські та азійські країни очікують на майже 90 мільйонів тон зерна з України, пшона, кукурудзи, соняшникової олії. Це насправді призведе до світової харчової кризи. Всі країни дуже цим переймаються. Ми ведемо переговори зі всіма нашими партнерами. Ми ведемо переговори з Генсеком ООН. Ми обговорювали це під час візиту в США і зустрічі з президентом Байденом.
Ми розуміємо, що якщо ми не розблокуємо наші морські порти, це може призвести не лише до продовольчої кризи цього року, а й до можливого голоду у багатьох країнах на Африканському та Азійському континентах. Це призведе до продовольчих криз у наступних роках. Тому що наші зерносховища - повні попереднього врожаю. І коли ми зберемо навіть 90% від врожаю цього року, у нас не буде місця, де зберігати цей новий врожай в Україні. Тож нам терміново потрібна підтримка наших партнерів, вони обговорюють ці варіанти. Можливо, буде якась гуманітарна місія. Можливо, ця місія буде під егідою ООН – якісь зелені коридори для експорту врожаю в країни, які на це очікують.
Мирослава Ґонґадзе: Ви сподіваєтесь, що Росія на це погодиться?
Денис Шмигаль: Ми сподіваємось, тому що цивілізований і демократичний світ повинен здійснювати тиск, бо інакше в багатьох країнах буде продовольча криза. Цієї зими Росія створювала енергетичну кризу. Росія хоче створити міграційну кризу, руйнуючи цивільну інфраструктуру і здійснюючи звірства та воєнні злочини в Україні. Ми знаємо, що кількість вбитих цивільних в 10 разів більше ніж військових. Це чітко зрозуміло, що вони ведуть геноцид проти українського народу. Інша їхня ціль – посіяти страх серед українців і створити міграційне цунамі. Але Європейський Союз впорався з цим та наші жінки і діти знаходяться в країнах Європейського Союзу, які надали їм притулок. Ми за це дуже вдячні. Проблема міграційної кризи відпадає, втім питання продовольчої та енергетичної криз залишаються. Нам потрібно разом знайти шляхи, як із цим впоратись.
Мирослава Ґонґадзе: Україна отримує значну військову підтримку. Сьогодні ви підписали угоду із польським урядом. Можете розказати про що саме була ця угода та як би ви оцінили підтримку різними країнами України?
Денис Шмигаль: Україна отримала від партнерів 12 млрд доларів за 71 день. Ці гроші пішли на різні сфери – воєнну, гуманітарну тощо. Найбільша підтримка – від США. Ми дуже вдячні за це. Польща – наступна. Європейський Союз, МВФ, Світовий банк, ЄБРР відреагували миттєво, так само як і деякі країни такі як, наприклад, Канада. В перший тиждень війни ми отримали фінансову підтримку. Багато з країн швидко підтримали нас в оборонній сфері. Наша головна підтримка у воєнній сфері – від США та інших партнерів. Договір з Польщею стосується воєнної та оборонної сфери, він не для публічного розголошення. Це дуже важливий для України договір.
Всі новини дня
- Голос Америки
Дмитро Кулеба: Ми закликаємо запровадити нові руйнівні санкції проти Росії". Відео
Дмитро Кулеба: Україна буде працювати з механізмом цивільного захисту ЄС та іншими міжнародними механізмами, щоб пом’якшити наслідки від знищення Каховської ГЕС та притягнути Росію до відповідальності.м
Європейські посадовці покладають на Росію відповідальність за руйнування Каховської греблі. Відео
Європейські посадовці покладають на Росію відповідальність за руйнування Каховської греблі на півдні України, що спричинило затоплення в низинах Дніпра. "Руйнування греблі, кричуща атака на цивільну інфраструктуру ставить під загрозу тисячі людей", - Урсула фон дер Ляєн.
- Голос Америки
Експерт: Підрив дамби на Каховській ГЕС –новий етап у війні. Відео
“Це демонструє, що у Путіна ще є варіанти, і він може повернути собі ініціативу в цій війні.” Підрив Каховської ГЕС перерозподіляє сили на полі бою і може вплинути на контрнаступ ЗСУ, вважають американські експерти. Зокрема у Фонді Джеймстаун зауважують, це – новий етап у війні.
Як на події в Новій Каховці відреагували в ООН? Відео
Рада Безпеки ООН сьогодні, 6 червня, проведе засідання, скликане на запит України. На засіданні, включеному в порядок денний Радбезу ООН під назвою "Підтримка миру та безпеки в Україні", йтиметься про підрив Каховської ГЕС, повідомив представник України в ООН Сергій Кислиця.
- Голос Америки
Гендиректор МАГАТЕ Рафаель Ґроссі приїде на ЗАЕС через підрив Каховської дамби
Генеральний директор МАГАТЕ Рафаель Маріано Ґроссі повідомив, що наступного тижня відвідає Запорізьку атомну електростанцію разом з групою міжнародних експертів, які є постійно присутні на станції, у зв’язку з руйнуванням Каховської дамби. Про це очільник агенції ООН з ядерної енергетики повідомив у Twitter у вівторок, 6 червня.
"Після руйнування дамби Каховської ГЕС я очолю наступну ротацію МАГАТЕ, місію підтримки та допомоги на Запорізькій АЕС (ІСАМЗ) наступного тижня з посиленою командою", – написав Ґроссі у Twitter.
"Це є вирішальний момент для ядерної безпеки", - додав він.
Раніше у вівторок президент України Володимир Зеленський повідомив у Twitter про свою телефонну розмову з очільником МАГАТЕ у зв'язку з підривом дамби, який він назвав «російським терактом», який має «масштабні наслідки».
«Ми обговорили шляхи мінімізації ризиків для безпеки ЗАЕС. Домовлено візит пана Ґроссі в Україну», – написав президент України.
Групи експертів Агентства продовжують бути присутніми не лише на Запорізькій АЕС, а й на всіх атомних електростанціях України, щодня відстежують та доповідаютть про розвиток подій у галузі ядерної безпеки.
Після вибуху на Каховській ГЕС, що стався вночі проти 6-го червня, Міжнародна агенція з атомної енергії (МАГАТЕ) заявила, що спостерігає за становищем на Запорізькій АЕС, де реактори охолоджуються водою з Дніпра, і зниження рівня води може становити загрозу.
"Відсутність води для охолодження в основних системах водяного охолодження впродовж тривалого часу призведе до розплавлення палива та непрацездатності аварійних дизель-генераторів. Однак наша поточна оцінка полягає в тому, що безпосереднього ризику для безпеки станції немає", - сказав керівник МАГАТЕ Рафаель Маріано Ґроссі зранку 6 червня.
Днем раніше, виступаючи у Відні на засіданні ради директорів Міжнародного агентства з атомної енергії, Ґроссі заявив, що військова активність у регіоні, де розташована Запорізька АЕС, зростає.
За словами очільника МАГАТЕ, всі три діючі атомні електростанції в Україні були змушені знизити свою потужність внаслідок військових дій та проблем, пов'язаних із порушенням ланцюжків постачання та нестачею запасних частин.
Ґроссі наголосив, що днями презентував у Раді Безпеки ООН «п'ять принципів, спираючись на які ми можемо забезпечити ядерну безпеку Запорізької АЕС». Середи цих принципів, зокрема, недопущення нападу, націленого на реактори ЗАЕС, недопущення пошкодження зовнішнього живлення ЗАЕС, а також недопущення актів саботажу.
За словами Ґроссі, ці принципи отримали підтримку і в Києві, і в Москві.
Дотримання цих принципів, як сказав Ґроссі, є «життєво необхідним», оскільки «ситуація на Запорізькій АЕС останніми місяцями суттєво погіршилася через посилення військових дій».
Дивіться також:
Форум