Спеціальні потреби

Актуально

Українці змінюють ставлення до української діаспори. Дані соцопитування

Українська діаспора у Токіо. Фото, Радіо Свобода

ЛЬВІВ – Близько 70% громадян України цікавляться українською діаспорою. Водночас, лише 23% ставляться позитивно до українства за кордоном. Опитування на тему «Обізнаність мешканців України про діаспору та ставлення до неї» ініційоване Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», яке на волонтерських засадах провів Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» у серпні цього року в усіх регіонах України, окрім Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей.

Як ставляться громадяни України до світового українства? Чи потрібен Україні потенціал української діаспори? Чи Україна має підтримувати українство за кордоном?

У кожного другого мешканця України українська діаспора асоціюється насамперед з Канадою (53%), у 38% респондентів, згідно з опитуванням, з Польщею, зі США – у 35%, з Італією –у 19%, Росією – 18%.

Громадяни України цікавляться життям і проблемами української діаспори. І таких близько 70% у різних українських регіонах. Але обізнані з питаннями українства у світі і найбільш налаштовані до нього мешканці західних областях України. Така тенденція – історична. Бо саме з Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини тисячі українців виїхали на Захід у міжвоєнний час ХХ століття, а також у 1944 році, втікаючи тоді від сталінських репресій і переслідувань.

Не переймаються життям українства у світі і не виявляють до нього цікавості більшість громадян, яка проживає у східних і південних областях України.

Хоча майже 70% українців і цікавляться питаннями української діаспори, але позитивно до неї ставляться лише 23% громадян, переважно ті, які вдома спілкуються українською мовою, є прихильниками вступу України в ЄС.

Протест проти агресії Росії щодо України у Нью-Йорку, 2014 рік

Майже половина з усіх опитаних дізнається новини про українську діаспору з телебачення (49%), 44% – з соціальних мереж, 25% – з YouTube. Водночас, є чимало осіб, які отримують інформацію про українство безпосередньо від людей, з якими спілкуються – від родичів, друзів, сусідів, колег і таких – 41%, а 40% – від знайомих або ж родичів, які проживають за кордоном.

39% мешканців України, більшість із західних і центральних областей, хотіли б дізнаватися більше про життя українців за кордоном. Але кожен другий, а це 50% опитаних, такого бажання не мають, 11% респондентів взагалі не змогли відповісти на запитання.

30% опитаних респондентів вважають, що Україна має виділяти гроші для для підтримки українських організацій за кордоном. Майже половина – проти цього і 21% не визначився з відповіддю. Як показало опитування на тему «Обізнаність мешканців України про діаспору та ставлення до неї», чим більше громадяни України цікавляться питаннями, пов’язаними з українською діаспорою, тим більше погоджуються, що українська держава має її підтримати фінансуванням.

«Те, що українці, а це 30%, хочуть підтримувати організації української діаспори, це дуже позитивно. У цьому контексті і українська держава теж дозріла підтримувати ті проєкти української діаспори, які сприятимуть позитивному іміджу України. Нарешті, українська держава зрозуміла важливість підтримки тих українських активістів, які працюють за кордоном. Україна має робити більше для використання потенціалу діаспори і діаспора теж має шукати нові підходи для роботи в Україні. Бо є традиційні сфери, де діаспора дуже активна, це історія, Голодомор, захист української мови, культурне відродження і тут треба думати, як достукатись до тих регіонів (Схід і Південь), де ці процеси йдуть складно. Треба думати, з чим туди йти», – наголосив політолог Олексій Гарань.

Олексій Гарань

На запитання «Чи варто Україні залучати українську діаспору до вкладання коштів в економіку України?» 71% опитаних відповів позитивно. А 14% –негативно. 35% опитаних вважають, що до роботи у керівних органах державної влади слід залучати представників світового українства. А близько половини (47%) – проти цього, 18% не визначилися з відповіддю.

На думку понад 55% опитаних представників діаспори варто залучати до навчального процесу в Україні, а 29% не погоджуються з цією думкою, 14% не відповіли.

Більшість респондентів, 75%, вважають, що українська діаспора мала б бути дипломатом України у світі, популяризувати державу за кордоном. 12% опитаних відповіли негативно, 13% не знали відповіді.

Вболівальники за збірну України з футболу на «Євро-2020». Рим, 3 липня 2021 року

Результати опитування не здивували

Представник Світового конгресу українців, голова комісії Стефан Романів назвав результати опитування життєвою мандрівкою світового українства.

«20 років тому не було таких зв’язків світового українства з українцями в Україні. Така мандрівка привела нас до співпраці сьогодні. За відсотками в опитуванні є поважне число людей. Просвітницька робота дуже важлива. Для прикладу, питання Голодомору. Тоді, президентом був Віктор Ющенко, ми взяли таке гасло «Україна пам’ятає, світ – визнає». Тому що в Україні був тоді дуже низький відсоток людей, які щось знали про Голодомор. Сьогодні понад 80% громадян визнають Голодомор, а це просвітницька робота.

До 1991 року українська діаспора була як дуже негативна річ, її називали «буржуазними націоналістами», які працювали проти Радянського Союзу. Такий формувався імідж. Яка корись від діаспори? Варто на це відповісти. Є культурна дипломатія, економічна, різні заходи, де можемо доповнювати один одного, щоб об’єднатись для державного будівництва. Маємо результати опитування і розуміємо, що сьогодні суспільство говорить, звідки отримує інформацію, є над чим працювати», – каже Стефан Романів.

Стефан Романів

Перша хвиля української еміграції розпочалась наприкінці ХІХ століття. Тоді українські заробітчани їхали у пошуку кращого життя і заробітків у Канаду і США, де важко працювали на шахтах і на землі.

У другу хвилю еміграції, а це міжвоєнний період між Першою і Другою світовою війнами, українці змушені були покинути рідну землю не лише з соціально-економічних причин, але й політичних, як учасники визвольних змагань. Тоді втікали до Латинської Америки та Австралії.

Третя хвиля еміграції припала на 1944 рік, перед приходом у Галичину вдруге «радянських визволителів» і вона охопила переважно українську інтелігенцію, яку б комуністи просто знищили. Люди втекли від тоталітарного сталінського режиму, про який добре знали з 1939-1941 років. Українці спершу перебували у таборах в американській зоні у Мюнхені, Ауґсбурзі, Міттвенвальді, у британській зоні – в Ганновері і Гайденав, у французькій зоні в Штуттґарті, в Австрії – Зальцбурзі. За даними дослідників, з 1947-го по 1953 рік у Канаду приїхали близько 40 тисяч українських емігрантів, у США – 200 тисяч. Саме третя хвиля емігрантів зберегла українську мову, корені, традиції, повернула українцям в Україні пам’ять про українське минуле. Тому радянська влада використовувала пропагандистські методи, щоб створити з української діаспори образ «ворога» і довший час в незалежній Україні цей негативний імідж не вдавалося розвіяти.

Чинники впливу

Опитування «Обізнаність мешканців України про діаспору та ставлення до неї», ініційоване Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК) показує, що ставлення до світового українства змінилось в Україні. Про це зауважила директор МІОК Ірина Ключковська. За її словами, якби таке дослідження провели в середині 90-х чи на початку 2000 років, то результати були б суттєво гірші. Бо у цей час українське суспільство ще тягнуло шлейф «совєтського минулого» про діаспорян, як «буржуазних націоналістів-зрадників».

«На сприйняття українським суспільством діаспорян вплинула допомога, яку світове українство надало Україні під час Майданів. Цифри, які ми отримали сьогодні, не найгірші. Впливають такі фактори, як обізнаність про українську діаспору, стан матеріального забезпечення, рівень освіти, націо і євроорієнтовані вибори. Чим більше українці знають про діаспору, тим глибше розуміють необхідність її підтримки і залучення для розвитку України. Не здивувала тенденція про обізнаність про українську діаспору від заходу і до сходу, півдня України, бо це теж добре корелює з євроінтеграційними прагненнями, цінностями мешканців України. Інтерес на сході і півдні пробуджується. У Дніпрі, для прикладу, є перша діаспорна бібліотека. У Запоріжжі є «Діаспоряни»», – говорить Ірина Ключковська.

Ірина Ключковська

За межами України, згідно з даними Світового конгресу українців, живе понад 20 млн українців, а це половина населення України. Їх кількість, на думку експертів, надалі не зменшуватиметься, а лише зростатиме.

Адвокат Андрій Якубув – представник четвертої хвилі української еміграції. Він проживає в Іспанії, є перший віце-президент Світового конґресу українських молодіжних організацій (СКУМО). Для нього принциповим є те, що громадяни України все ж таки зацікавлені діаспорою.

«Зараз констатується брак підтримки можливого залучення діаспорян до роботи у керівних органах державної влади України. Сигнал тривожний не сам по собі, а лише в розгляді крізь призму: чи можемо говорити про єдину українську всесвітню спільноту? Чи вважають українці в Україні, що ті, які за кордоном з ними на одній хвилі? Це важливі питання. Адже українці залишають за діаспорянами публічну роль – популяризувати Україну за кордоном. Вочевидь, власним коштом і на залишки того, що інвестували у вітчизняну економіку.

В Україні зараз тривожно. Подекуди, наративам щодо діаспори ще прийдеться пройти певну «декомунізацію». Питання діаспори і ставлення до неї втратило актуальність, набуту між 2014 та 2015 роками. Не вважаю, що ми знаходимося на піку позитивного сприйняття діаспори українцями в Україні. Разом з тим, фактом залишається те, що результати ставлять дзеркало перед всім закордонним українством», – зауважив під час обговорення результатів опитування Андрій Якубув.

У прийдешньому році МІОК запланував провести міжнародну конференцію присвячену українській діаспорі, яка є адвокатом України у світі.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: Гелловінський парад собак пройшов у Нью-Йорку. Відео

Гелловінський парад собак пройшов у Нью-Йорку. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:50 0:00

Всі новини дня

Україна отримає ракети Harpoon для захисту узбережжя

Архівне фото: пускові системи Harpoon на американському військовому кораблі "Колорадо", 2016 рік

Україна очікує на нові поставки ракет Harpoon, повідомив міністр оборони країни Олексій Резніков.

"Берегова оборона нашої держави не просто буде посилена ракетами Harpoon - їх застосовуватимуть підготовлені українські команди. Впевнений, що бойове братерство «Гарпунів» та наших «Нептунів» допоможе звільнити та знову зробити наше Чорне море безпечним, у тому числі – надійно захистити нашу Одесу", - написав посадовець у Facebook.

Раніше надання Данією протикорабельних установок Harpoon та ракет відзначив міністр оборони США Ллойд Остін. Ці поставки призначені, "щоб допомогти Україні захистити узбережжя", наголосив Остін під час зустрічі Міжнародної контактної групи з оборони України "Рамштайн-2".

Українські посадовці зазначають, що для посилення оборони сходу країни Україна прагне отримати американську систему залпового вогню М270 MLRS. В Пентагоні зауважили, що розглядають можливість надання такої системи.

Резніков також зазначив, що в Україні "на передовій вже успішно працюють три види 155-мм артилерії – гаубиця М777, гаубиця FH70, САУ «CAESAR»".

Для того, щоб поновити власні запаси зброї, які зменшилась після поставок до України, Сухопутні сили США надали контракт на 624 млн дол компанії Raytheon Technologies на виробництво протиповітряних ракет "Стінгер". США надали приблизно 1 400 "Стінгерів" Україні.

Ось про що Шольц та Макрон говорили з Путіним

Архівне фото: Канцлер Німеччини Олаф Шольц та президент Франції Еммануель Макрон біля Брандербурзьких воріт, освітлених в кольори українського прапору. 9 травня 2022 року. REUTERS/Мішель Тантуссік

Президент Франції Еммануель Макрон та німецький канцлер Олаф Шольц більше 80 хвилин розмовляли з російським президентом Путіним у суботу.

Серед іншого, лідери ЄС закликали Путіна звільнити 2500 оборонців "Азовсталі", затриманих Росією, а також погодитись на безпосереднє спілкування з українським президентом Володимиром Зеленським і розблокувати порт Одеси для того, щоб відновити поставки зерна, йдеться в повідомленні Єлісейського палацу.

Шольц та Макрон "наполягали на негайному припиненні вогню і виведенні російських військ", повідомили в службі німецького канцлера.

В Кремлі вказали, що Путін висловив готовність вжити кроків для розблокування портів Чорного моря. Як йдеться в повідомленні, пише Радіо Свобода, Росія готова "сприяти знаходженню варіантів" для вивезення зерна із заблокованих зараз українських чорноморських портів, а також наростити постачання російських добрив та сільгосппродукції. В обмін на це Путін вимагає "зняття відповідних санкційних обмежень".

Як повідомляв Голос Америки, в Держдепі заявили, що США не зніматимуть санкції з "у відповідь на пусті обіцянки, які ми постійно чуємо від Російської Федерації".

Після стрілянини в техаській школі, у США обговорюють питання контролю над обігом зброї

Фото однієї з жертв стрілянини в Техасі, Алескандрії Рубіо, на меморіалі в місті Увальді, Техас, 27 травня 2022 року REUTERS/Марко Белло 

У вівторок, 24 травня, озброєний чоловік убив щонайменше 19 дітей і двох дорослих під час нападу на початкову школу в південно-західному американському штаті Техас, що стало однією з найбільш смертоносних масових стрілянин у школі в історії країни, як повідомляв Голос Америки.

Напад стався в місті Увалді, де влада заявила, що 18-річний озброєний чоловік спершу застрелив свою бабусю, а потім розбив автомобіль і увійшов до школи, де відкрив стрілянину, перш ніж його вбили правоохоронні органи.

На адресу правоохоронних органів прозвучала критика щодо їхніх дій під час стрілянини. Відповідальний за безпеку Стівен МакКроу визнав, що поліція прийняла "невірне рішення", коли не взяла штурмом класну кімнату, в якій "забарикадувався" нападник. МакКроу вказав, що поліція на той час була переконана в тому, що "активної стрілянини" немає.

Президент США Джо Байден та перша леді планують поїхати до Увальді в неділю. В день стрілянини Байден звернувся до країни, висловивши співчуття сім'ям загиблих, та запитав, чому масові стрілянини настільки поширені в країні. Він закликав законодавців підтримати те, що він назвав "законами про зброю".

Після стрілянини, в США поновились заклики до посилення контролю над обігом зброї, і, зокрема, запровадження обов'язкової перевірки покупців. Протестувальники зібрались і поблизу місця проведення щорічного з'їзду Національної асоціації зброї (NRA), впливової неурядової організації, яка виступає проти обмеження права американців носити зброю .

Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон
Колишній президент США Дональд Трамп вітає керівника NRA Вейна ЛаП'єра під час конференції в Г'юстоні, 27 травня 2022 року. REUTERS/Шеннон Стейплтон

Засідання розпочалось в техаському Г'юстоні в суботу. На тлі стрілянини, губернатор Техасу Грегг Ебботт скасував свою участь в засіданні і, натомість, привітав учасників записаним наперед зверненням.

Учасники засідання вшанували пам'ять загиблих в Увальді хвилиною мовчання. У виступах під час конференції, однак, не звучали заклики до більшого регулювання обігу зброї, пише АР.

"Існування зла у світі не є причиною роззброїти законослухняних громадян, - сказав під час засідання колишній президент США Дональд Трамп, повідомляє АР. - Існування зла є однією з найбільших причин, щоб озброїти законослухняних громадян". Він закликав спочатку забезпечити безпеку американських шкіл, а вже потім надавати зброю Україні.

В статті використані матеріали АР, Reuters, AFP.

Українська студентська асоціація організувала відео-зустріч Стенфорда із Володимиром Зеленським. Відео

Відеозвернення президента України Володимира Зеленського у Стенфорді: які ініціативи організовують студенти престижного каліфорнійського вишу на підтримку України?

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео

Коли Україні передадуть реактивні системи залпового вогню. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:28 0:00

Українська влада закликає США якомога швидше надати реактивні системи залпового вогню. За словами Дмитра Кулеби, без цих систем ситуація на Донбасі стане ще гіршою, і не можна буде повернути контроль над Херсоном. Як коментує ситуацію і потенційну передачу такої зброї Вашингтон?

Більше

XS
SM
MD
LG