Спеціальні потреби

Актуально

Українці змінюють ставлення до української діаспори. Дані соцопитування

Українська діаспора у Токіо. Фото, Радіо Свобода

ЛЬВІВ – Близько 70% громадян України цікавляться українською діаспорою. Водночас, лише 23% ставляться позитивно до українства за кордоном. Опитування на тему «Обізнаність мешканців України про діаспору та ставлення до неї» ініційоване Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка», яке на волонтерських засадах провів Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» у серпні цього року в усіх регіонах України, окрім Криму та окупованих територій Донецької і Луганської областей.

Як ставляться громадяни України до світового українства? Чи потрібен Україні потенціал української діаспори? Чи Україна має підтримувати українство за кордоном?

У кожного другого мешканця України українська діаспора асоціюється насамперед з Канадою (53%), у 38% респондентів, згідно з опитуванням, з Польщею, зі США – у 35%, з Італією –у 19%, Росією – 18%.

Громадяни України цікавляться життям і проблемами української діаспори. І таких близько 70% у різних українських регіонах. Але обізнані з питаннями українства у світі і найбільш налаштовані до нього мешканці західних областях України. Така тенденція – історична. Бо саме з Львівщини, Тернопільщини, Івано-Франківщини тисячі українців виїхали на Захід у міжвоєнний час ХХ століття, а також у 1944 році, втікаючи тоді від сталінських репресій і переслідувань.

Не переймаються життям українства у світі і не виявляють до нього цікавості більшість громадян, яка проживає у східних і південних областях України.

Хоча майже 70% українців і цікавляться питаннями української діаспори, але позитивно до неї ставляться лише 23% громадян, переважно ті, які вдома спілкуються українською мовою, є прихильниками вступу України в ЄС.

Протест проти агресії Росії щодо України у Нью-Йорку, 2014 рік

Майже половина з усіх опитаних дізнається новини про українську діаспору з телебачення (49%), 44% – з соціальних мереж, 25% – з YouTube. Водночас, є чимало осіб, які отримують інформацію про українство безпосередньо від людей, з якими спілкуються – від родичів, друзів, сусідів, колег і таких – 41%, а 40% – від знайомих або ж родичів, які проживають за кордоном.

39% мешканців України, більшість із західних і центральних областей, хотіли б дізнаватися більше про життя українців за кордоном. Але кожен другий, а це 50% опитаних, такого бажання не мають, 11% респондентів взагалі не змогли відповісти на запитання.

30% опитаних респондентів вважають, що Україна має виділяти гроші для для підтримки українських організацій за кордоном. Майже половина – проти цього і 21% не визначився з відповіддю. Як показало опитування на тему «Обізнаність мешканців України про діаспору та ставлення до неї», чим більше громадяни України цікавляться питаннями, пов’язаними з українською діаспорою, тим більше погоджуються, що українська держава має її підтримати фінансуванням.

«Те, що українці, а це 30%, хочуть підтримувати організації української діаспори, це дуже позитивно. У цьому контексті і українська держава теж дозріла підтримувати ті проєкти української діаспори, які сприятимуть позитивному іміджу України. Нарешті, українська держава зрозуміла важливість підтримки тих українських активістів, які працюють за кордоном. Україна має робити більше для використання потенціалу діаспори і діаспора теж має шукати нові підходи для роботи в Україні. Бо є традиційні сфери, де діаспора дуже активна, це історія, Голодомор, захист української мови, культурне відродження і тут треба думати, як достукатись до тих регіонів (Схід і Південь), де ці процеси йдуть складно. Треба думати, з чим туди йти», – наголосив політолог Олексій Гарань.

Олексій Гарань

На запитання «Чи варто Україні залучати українську діаспору до вкладання коштів в економіку України?» 71% опитаних відповів позитивно. А 14% –негативно. 35% опитаних вважають, що до роботи у керівних органах державної влади слід залучати представників світового українства. А близько половини (47%) – проти цього, 18% не визначилися з відповіддю.

На думку понад 55% опитаних представників діаспори варто залучати до навчального процесу в Україні, а 29% не погоджуються з цією думкою, 14% не відповіли.

Більшість респондентів, 75%, вважають, що українська діаспора мала б бути дипломатом України у світі, популяризувати державу за кордоном. 12% опитаних відповіли негативно, 13% не знали відповіді.

Вболівальники за збірну України з футболу на «Євро-2020». Рим, 3 липня 2021 року

Результати опитування не здивували

Представник Світового конгресу українців, голова комісії Стефан Романів назвав результати опитування життєвою мандрівкою світового українства.

«20 років тому не було таких зв’язків світового українства з українцями в Україні. Така мандрівка привела нас до співпраці сьогодні. За відсотками в опитуванні є поважне число людей. Просвітницька робота дуже важлива. Для прикладу, питання Голодомору. Тоді, президентом був Віктор Ющенко, ми взяли таке гасло «Україна пам’ятає, світ – визнає». Тому що в Україні був тоді дуже низький відсоток людей, які щось знали про Голодомор. Сьогодні понад 80% громадян визнають Голодомор, а це просвітницька робота.

До 1991 року українська діаспора була як дуже негативна річ, її називали «буржуазними націоналістами», які працювали проти Радянського Союзу. Такий формувався імідж. Яка корись від діаспори? Варто на це відповісти. Є культурна дипломатія, економічна, різні заходи, де можемо доповнювати один одного, щоб об’єднатись для державного будівництва. Маємо результати опитування і розуміємо, що сьогодні суспільство говорить, звідки отримує інформацію, є над чим працювати», – каже Стефан Романів.

Стефан Романів

Перша хвиля української еміграції розпочалась наприкінці ХІХ століття. Тоді українські заробітчани їхали у пошуку кращого життя і заробітків у Канаду і США, де важко працювали на шахтах і на землі.

У другу хвилю еміграції, а це міжвоєнний період між Першою і Другою світовою війнами, українці змушені були покинути рідну землю не лише з соціально-економічних причин, але й політичних, як учасники визвольних змагань. Тоді втікали до Латинської Америки та Австралії.

Третя хвиля еміграції припала на 1944 рік, перед приходом у Галичину вдруге «радянських визволителів» і вона охопила переважно українську інтелігенцію, яку б комуністи просто знищили. Люди втекли від тоталітарного сталінського режиму, про який добре знали з 1939-1941 років. Українці спершу перебували у таборах в американській зоні у Мюнхені, Ауґсбурзі, Міттвенвальді, у британській зоні – в Ганновері і Гайденав, у французькій зоні в Штуттґарті, в Австрії – Зальцбурзі. За даними дослідників, з 1947-го по 1953 рік у Канаду приїхали близько 40 тисяч українських емігрантів, у США – 200 тисяч. Саме третя хвиля емігрантів зберегла українську мову, корені, традиції, повернула українцям в Україні пам’ять про українське минуле. Тому радянська влада використовувала пропагандистські методи, щоб створити з української діаспори образ «ворога» і довший час в незалежній Україні цей негативний імідж не вдавалося розвіяти.

Чинники впливу

Опитування «Обізнаність мешканців України про діаспору та ставлення до неї», ініційоване Міжнародним інститутом освіти, культури та зв’язків з діаспорою Національного університету «Львівська політехніка» (МІОК) показує, що ставлення до світового українства змінилось в Україні. Про це зауважила директор МІОК Ірина Ключковська. За її словами, якби таке дослідження провели в середині 90-х чи на початку 2000 років, то результати були б суттєво гірші. Бо у цей час українське суспільство ще тягнуло шлейф «совєтського минулого» про діаспорян, як «буржуазних націоналістів-зрадників».

«На сприйняття українським суспільством діаспорян вплинула допомога, яку світове українство надало Україні під час Майданів. Цифри, які ми отримали сьогодні, не найгірші. Впливають такі фактори, як обізнаність про українську діаспору, стан матеріального забезпечення, рівень освіти, націо і євроорієнтовані вибори. Чим більше українці знають про діаспору, тим глибше розуміють необхідність її підтримки і залучення для розвитку України. Не здивувала тенденція про обізнаність про українську діаспору від заходу і до сходу, півдня України, бо це теж добре корелює з євроінтеграційними прагненнями, цінностями мешканців України. Інтерес на сході і півдні пробуджується. У Дніпрі, для прикладу, є перша діаспорна бібліотека. У Запоріжжі є «Діаспоряни»», – говорить Ірина Ключковська.

Ірина Ключковська

За межами України, згідно з даними Світового конгресу українців, живе понад 20 млн українців, а це половина населення України. Їх кількість, на думку експертів, надалі не зменшуватиметься, а лише зростатиме.

Адвокат Андрій Якубув – представник четвертої хвилі української еміграції. Він проживає в Іспанії, є перший віце-президент Світового конґресу українських молодіжних організацій (СКУМО). Для нього принциповим є те, що громадяни України все ж таки зацікавлені діаспорою.

«Зараз констатується брак підтримки можливого залучення діаспорян до роботи у керівних органах державної влади України. Сигнал тривожний не сам по собі, а лише в розгляді крізь призму: чи можемо говорити про єдину українську всесвітню спільноту? Чи вважають українці в Україні, що ті, які за кордоном з ними на одній хвилі? Це важливі питання. Адже українці залишають за діаспорянами публічну роль – популяризувати Україну за кордоном. Вочевидь, власним коштом і на залишки того, що інвестували у вітчизняну економіку.

В Україні зараз тривожно. Подекуди, наративам щодо діаспори ще прийдеться пройти певну «декомунізацію». Питання діаспори і ставлення до неї втратило актуальність, набуту між 2014 та 2015 роками. Не вважаю, що ми знаходимося на піку позитивного сприйняття діаспори українцями в Україні. Разом з тим, фактом залишається те, що результати ставлять дзеркало перед всім закордонним українством», – зауважив під час обговорення результатів опитування Андрій Якубув.

У прийдешньому році МІОК запланував провести міжнародну конференцію присвячену українській діаспорі, яка є адвокатом України у світі.

Передрук з "Радіо Свобода"

Дивіться також: Гелловінський парад собак пройшов у Нью-Йорку. Відео

Гелловінський парад собак пройшов у Нью-Йорку. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:50 0:00

Всі новини дня

ЄС погодив восьмий пакет санкцій проти РФ

Belgium, Brussels, EU Flag

Євросоюз погодив восьмий пакет санкцій проти проти Росії через агресію проти України і влаштовані Кремлем на окупованих українських територіях псевдореферендуми про приєднання до РФ.

«Комісія вітає ухвалення Радою восьмого пакета суворих санкцій проти Росії за її агресію проти України. Цей пакет, який був тісно погоджений із нашими міжнародними партнерами, є відповіддю на ескалацію і незаконну війну Росії проти України, що триває, зокрема шляхом незаконної анексії української території на основі фіктивних «референдумів», мобілізації додаткових військ та відкритих ядерних погроз», – йдеться у повідомленні Єврокомісії.

У пакет санкцій потрапила заборона на транспортування нафти вище за встановлену стелю цін, обмеження на імпорт сталевої продукції, деяких видів пластмас та хімікатів. Росіянам буде заборонено користуватися європейськими криптогаманцями. Європейським компаніям забороняється надавати Росії IT- та юридичні послуги, розробляти архітектурні та інжинірингові проєкти, йдеться на сайті Ради Європи.

У Росію буде заборонено експорт цивільної зброї та військового транспорту та розширеного списку продукції, що використовується в авіаційній галузі.

Зазначається, що санкції позбавляють російську армію та її постачальників додаткових конкретних товарів та обладнання, які необхідні для ведення війни на території України. Пакет також закладає основу необхідної правової бази реалізації обмеження ціни на нафту, передбаченого G7.

Єврокомісія 28 вересня запропонувала новий пакет санкцій проти Росії через проведені нею псевдореферендуми на окупованих українських територіях.

Перший саміт Європейської політичної спільноти, в якій нема місця Росії Путіна

Жозеп Боррель

Представники 44 країн Європи зібралися у Празі на перший саміт Європейської політичної спільноти - нового об'єднання практично усіх держав Європи, крім Росії.

Український президент Володимир Зеленський братиме участь у саміті з допомогою відеозв’язку.

Неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна...

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики і безпеки Жозеп Боррель назвав ідею Європейської політичної спільноти (ЄПС) одним з наслідків війни Росії проти України і частиною «переосмислення і реформування ширшого європейського порядку понад роботою ЄС і НАТО».

Боррель наголосив, що «Росія залишається географічним сусідом і членом міжнародної системи, але зараз європейці вимушені будувати Європейську політичну спільноту без путінської Росії».

«У найближчому майбутньому і можливо допоки Путін залишається при владі неможливо уявити новий порядок безпеки, або мирну архітектуру в Європі, частиною якої могла би бути Росія Путіна, яка поважала б спільні принципи», - сказав посадовець напередодні саміту.

Жозеп Боррель окремо застеріг, що «ЄПС не може бути альтернативою для розширення ЄС (тобто ерзацом, або заміною повного членства в ЄС)».

23 червня Європейський Союз офіційно надав Україні статус кандидата на членство в ЄС, але в той час як лунають різні оцінки щодо тривалості процесу вступу, українські лідери наголошують, що вони проти затягування.

Ідея Макрона

Пропонуючи Європейську політичну спільноту, президент Франції Еммануель Макрон у травні цього року заявив, що російська війна проти України, на тлі прагнень українців і таких країн як Молдова та Грузія приєднатися до Європейського Союзу підштовхує до «потреби переосмислити географію та організацію нашого континенту».

За його словами «та нова європейська організація дозволила б демократичним європейським державам, які поділяють наші спільні цінності, знайти новий простір для політичного співробітництва і співпраці в галузі безпеки, енергетики, транспорту, інвестицій, інфраструктури і вільного пересування людей, особливо нашої молоді».

Макрон тоді вважав за потрібне наголосити, що «приєднання до неї не обов’язково виключало б майбутній вступ в Європейський Союз», ймовірно маючи на увазі Україну, а також додав, що та спільнота «не була б з закрита для тих, хто вийшов з ЄС», вказуючи, очевидно, на Велику Британію.

Участь Британії

У той час як колишній прем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, зробивши вихід з ЄС своїм принциповим досягненням, демонстративно уникав участі в зібраннях, влаштованих Євросоюзом, його наступниця на посаді Ліз Трас поїхала на саміт ЄПС у Празі.

Напередодні вона заявила, що головним своїм завданням бачить «зміцнення підтримки України та активізацію колективних дій щодо енергетичної безпеки, міграції та втілення пріоритетів Великої Британії».

«Європа постала перед своєю найбільшою кризою з часів Другої Світової війни. І ми подолали її згуртовано і рішуче… Нам треба і надалі стояти твердо, щоб забезпечити перемогу України у цій війні, а також, щоб дати раду стратегічним викликам, які ця війна виявила», - йдеться в офіційній заяві від імені Ліз Трас.

Дивіться також:

Як війна вплинула на українську економіку та що потрібно для її відновлення. Відео

За прогнозами Світового банку, економіка України цьогоріч впаде на 35%. Ірина Соломко дослідила, як війна вплинула на українську економіку, і скільки часу та грошей потрібно на її відновлення.

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео

Притулок для українських біженців в Каліфорнії: історії переселенців. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:25 0:00

Для вимушених переселенців з України у каліфорнійському окрузі Оранж організували спеціальний притулок. Про те, як там живуть родини із Запоріжжя, Слов'янська, Києва та Криму дізнавалась Христина Шевченко.

Реакції учасників Варшавського безпекового форуму на військові успіхи України. Відео

Які оцінки ходу війни дають учасники Варшавського безпекового форуму, що пропонують робити, аби запобігти потенційній ядерній загрозі від Росії – подробиці від Мирослави Гонгадзе, яка стежила за усіма головними подіями Безпекового форуму у Варшаві.

Більше

XS
SM
MD
LG