Спеціальні потреби

Україна намагається ігнорувати злочини на ґрунті расової ненависті


Якщо у 2008-му році в Україні спостерігалося зменшення кількості випадків расизму, то за останні три роки було більше ста нападів на іноземців на ґрунті расової ненависті, причому МВС часто не вбачало в них расову вмотивованість, тому й кримінальні справи за профільною статтею не порушувалися. Такі результати оприлюднив співголова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

«Раніше правоохоронні органи переймалися цією проблемою, вони не хотіли бачити ситуацію такою, що виходить з-під контролю і йде за російським сценарієм», – сказав Голосу Америки координатор проекту «Без кордонів» Максим Буткевич. «Зараз ця робота припинилася, керівництво при владі вирішило, що протидія злочинам на ґрунті ненависті не є пріоритетом».

Серед інших причин зростання кількості таких злочинів експерти говорять, що пройшов час партійно-виборчої нестабільності, під час якої багато представників неформальних молодіжних груп були задіяні в мітингах або проплачених акціях. Не менш важливою причиною є соціально-економічна ситуація, і чим вона стає гіршою, тим легше знаходити видимих ворогів.

«У нас держава не хоче помічати мотиви ненависті, натомість оцінюють правопорушення, як хуліганство, але не на расовій основі», – сказав Захаров.
Порівнювати кількість злочинів на ґрунті расової ненависті в Україні з іншими країнами майже неможливо, тому що держава не веде власного моніторингу випадків, і не представляє будь-якої статистики стану справ, саме тому всі відомі дані надходять від недержавних організацій. Останні відмічають, що донорами програм у більшості випадків виступають урядові чи недержавні структури країн Європейського Союзу чи США.

«Хотілося б, щоб основні донори захисту прав людини в Україні були з України, але цього немає», – сказав Буткевич.

Правозахисники наголошують, що об’єктами злочинів на ґрунті ненависті, окрім іноземців з далекого зарубіжжя, стають громадяни України з неєвропейською зовнішністю, роми та кримські татари.

Вирішити проблему можна, якщо переформулювати існуюче законодавство. Правозахисники переконані, те, як сьогодні звучать деякі статті – вони не дають можливості враховувати мотивів ненависті під час суду. Окрім всього, є закони, які існуючи на папері – не працюють на практиці. Одним із них Буткевич називає антидискримінаційний закон, який знаходиться на розгляді у парламенті і, «був зроблений винятково для галочки перед Європейським Союзом», – сказав Буткевич.

Серед тенденцій останніх років експерти відмічають появу нових форм нетерпимості, так активніше та жорстокіше почали проявляти себе представники субкультури за здорове життя, які належать до ультраправих. Вони насильницькими методами борються з бомжами, алкоголіками та наркоманами. Іншими новими явищами є посилення нетерпимості на мовному та територіальному ґрунті.

Буткевич наголошує, що мова іде про злочини на ґрунті расової ненависті, а не національної, саме тому на сайтах посольств Сполучених Штатів чи Франції у розділі поради для громадян, які планують подорож в Україну, є особливі рекомендації особам, що мають неєвропейську зовнішність.

Тим не менше, експерти неодноразово згадували, що феномен злочинів на ґрунті ненависті не є суто українським. «Якщо говорити про масштаб цього явища в Україні та інших країнах-сусідах, наприклад, Росії, Польщі, Болгарії, Угорщині, то можна сказати, що, хоч ми вважаємо, що це явище і такі цифри є достатньо тривожними, тим не менше, у сусідів вони ще більші, особливо в Росії», – сказав Захаров.

Відео - найголовніше

Драматичні кадри піщаної бурі у Китаї. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:56 0:00
XS
SM
MD
LG