Спеціальні потреби

Актуально

"Я в голові так зробила, що він у мене живий": як живуть діти загиблих героїв АТО

Як живуть діти загиблих героїв АТО. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:04:15 0:00

Як живуть діти загиблих героїв АТО. Відео

З часу агресії на Сході України українці за кордоном надали значну допомогу Україні у різні способи. Так, американські українці сприяли створенню особливого проекту допомоги родинам загиблих воїнів, в першу чергу дітям, слабка психіка яких особливо уразлива до душевних потрясінь, як то загибель батька. Зараз програма «Покоління майбутнього» обмежена, оскільки волонтери невзмозі допомогти великій кількості дітей. Тоді родини загиблих воїнів сподіваються на допомогу держави.

Женя Багірова - донька загиблого героя АТО. "Ось це тато, і ось іще", показує фотографії тата Женя. Минуло два роки, як вона живе без батька. Зараз їй 14 років, а коли прийшла звістка про його загибель в АТО, Жені було 12.

"Я тата сильно любила. Дуже веселий, дуже добрий", - каже Женя.

Усі кажуть, начебто я сама з собою вдома розмовляю, але насправді я з татом розмовляю
Женя Багірова

Тепер вони з мамою живуть удвох у приватному будиночку в Ірпені під Києвом. Кожна дрібниця нагадує тут про батька. І хоч минуло два роки, Женя досі не змирилася з втратою. Каже – він поряд, дарма що не можна обняти. І часто говорить з ним на самоті: розповідає про прочитані книжки і про справи у школі.

Усі кажуть, начебто я сама з собою вдома розмовляю, але насправді я з татом розмовляю, - каже Женя, - я в голові так зробила, що він у мене живий.

Її батько – Ільгар Багіров, позивний «Балу». Український патріот азербайджанського походження. Легендарний командир блокпосту під Дебальцевим. Він загинув у вересні 2014-го року. Тепер одна з вулиць в Ірпені називається "Багірова".

На вулиці Максима Ридзанича, на вулиці тата...
Єгор Ридзанич

А поряд з Ірпенем, у містечку Буча, мешкає родина іншого героя АТО. Кіборг Максим Ридзанич загинув у Донецькому аеропорту. У нього залишилося троє дітей. Колись вони гуляли по цій вулиці разом із татом, а тепер ця вулиця названа його ім'ям.

"Молодший брат любив кататись на скейті, старший брат на велосипеді, а я на роликах", розповідає Каріна Ридзанич, донька загиблого героя АТО Максима Ридзанича.

"На вулиці Максима Ридзанича, на вулиці тата..." - каже син героя Єгор Ридзанич.

Скоро другі роковини, як загинув чоловік, а психологічні проблеми в дітей лише загострились, – скаржиться дружина героя АТО. Особливо тяжко переживає донька, не сприймає втрату батька. Досі вірить, що він повернеться – хоча й була на похороні.

"Донька одразу почала відкидати версію, що це батько. Перша її реакція на моє повідомлення була – я його ненавиджу. Я його ненавиджу, тому що він не мав іти. Ми його всі відговорювали. Чому він пішов? Він мене залишив, він мене покинув", - розповідає Ірина Ридзанич, вдова загиблого героя АТО.

"Іноді хочеться закритися, плакати, рвати на собі волосся, але я не можу це собі дозволити, коли є поряд діти. І в принципі, я розумію, що я маю робити для того, щоб мені стало легше. Діти – у них нема цього поняття, що їм треба для цього робити. І для цього дуже потрібна, дуже потрібна саме підліткова психологічна допомога", - каже Ірина.

Лариса Кадуріна заснувала громадську організацію, що опікується дітьми з родин загиблих та тяжко поранених в АТО. Каже – довелося з нуля збирати інформацію про такі родини і їхні потреби. Завдяки волонтерському проекту психологічну реабілітацію в санаторіях пройшли 100 дітей з усієї України.

"Ідея прийшла з Америки. До мене звернувся Михайло Козаренко, президент Інституту суспільного розвитку з Нью-Йорка, сказав, що діаспора хоче допомогти, і хочуть допомогти саме родинам загиблих і дітям. У США є величезний досвід після В’єтнамської війни. Там розуміють, що поранені, загиблі і вдови – це одна категорія, а діти – це зовсім інша категорія, можливо, найбільш незахищена і вразлива, якій треба допомогти. І це треба робити негайно, сьогодні", - каже Лариса Кадуріна, керівник волонтерської організації "Покоління майбутнього".

"Тому що коли дитина росте з цією бідою, вона сама не здатна її подолати. Тільки професійний психолог може допомогти вийти з цього стану. Інакше дитина замикається", - розповідає Лариса.

Досі проект існував виключно коштом діаспори. Але зараз у нас є великі сподівання на те, що нарешті це буде мати якісь риси державної програми, - каже Лариса.

А Женя Багірова каже – в санаторії, куди їй допомогли поїхати волонтери, було добре. Там вона зустріла нових друзів – таких, як сама, чиї батьки загинули на фронті. З ними їй комфортніше спілкуватися. Бо тільки вони її розуміють.

"Вони розуміють, що треба дорожити тим, що в тебе є. А ті діти, у кого є все і є батьки, вони не розуміють, що у них щастя", - каже Женя.

Дивіться також: Які виклики та питання стоять перед внутрішньо переміщеними особами розглядають в ООН жінки-лідери

Всі новини дня

McDonald's, Renault виходять з Росії

Архівне фото: ресторан McDonald's в російському місті Дімітров, 6 грудня 2014 року

Після більш ніж 30-річної присутності в Росії, популярна американська мережа швидкого харчування оголосила про продаж активів і зупинку бізнесу в Росії.

Компанія, прихід якої до СРСР пов'язували з поширенням "перебудови" та "гласності", тепер заявила, що подальше перебування в Росії не відповідає цінностям компанії.

"Гуманітарна криза, спричинена війною в Україні та непередбачувані умови діяльності спонукали McDonald's до висновку, що продовжувати власність бізнесу в Росії не є доцільним і не співпадає з цінностями McDonald's", - йдеться в заяві компанії. До мережі McDonald's в Росії належить більше 850 ресторанів, де працюють більше 62 000 людей, заявили в компанії. Там підтвердили віддансть захисту працівників у період продажу активів.

Французький автовиробник Renault також оголоси про продаж активів в Росії, вартістю більше 2 мільярдів доларів.

З початку повномасштабного вторгнення Росії до України, близько тисячі компаній оголосили про добровільне скорочення бізнесу в Росії, йдеться в дослідженні Єльського університету.

Так, напрвклад, британська нафтова компанія ВР заявила про перегляд своїх акціонерних відносин з російською нафтовою компанією "Роснєфть", компанія-виробник газованих напоїв PepsiCo оголосила зупинку продажів Pepsi-Cola в Росії через "жахливі події, що відбуваються в Україні". Багато компаній все ж вирішили продовжити ведення бізнесу в Росії.

Білорусь може розмістити війська спецоперацій на кордоні з Україною - Міноборони Британії

Архівне фото: Лукашенко спілкується з пресою, Білорусь, 16 квітня 2022 року. (Максим Гучек/BelTA Pool Photo via AP)

Білоруський правитель Олександр Лукашенко балансує між підтримкою війни Росії проти України та бажанням уникнути прямої участі у військових операціях. Такими оцінками поділилось Міністерство оборони Великої Британії.

Відомство підтвердило - Білорусь оголосила про розміщення сил спеціальних операцій вздовж кордону з Україною, а також протиповітряних сил, артилерії та ракетних підрозділів на тренувальних базах на заході країни.

Такі дії, за оцінками британської розвідки, ймовірно "зв'яжуть українські війська, щоб ті не змогли розміститись на підтримку операцій на Донбасі". В Генеральному штабі ЗСУ 16 травня повідомили, що саме на Донецькому напрямку наразі Росія зосередила основні зусилля.

Пряма військова участь Білорусі на боці Росії означатиме ризик західних санкцій, відплату з боку України і можливе невдоволення білоруських військових, наголосили в британському відомстві. Там також додали, що хоча Білорусь і не брала безпосередньої участі в конфлікті, з її території проводились авіавильоти, ракетні удари а також Білорусь була плацдармом для російського наступу на Київ та Чернігів.

Як повідомляв Голос Америки, США та країни Заходу висловили занепокоєння через нові проголосовані парламентом Білорусі законодавчі ініціативи, які розширюють сферу застосування смертної кари.

"Ці закони безпосередньо спрямовані проти громадян, які активно виступають проти війни Росії в Україні". Так відреагували в Державному департаменті США на схвалення білоруським парламентом поправок, що запроваджеють смертну кару "за замах на теракт". Відповідний допис розмістив в соцмережах європейський департамент Держдепу.

Блінкен: прагнення Путіна "знищити Україну як незалежну країну і розділити НАТО" не справдилось

Держсекретар США Ентоні Блінкен спілкується з пресою під час неформальної зустрічі міністрів країн НАТо в Берліні, 15 травня 2022 року. REUTERS/Мішель Тантуссі

Держсекретар США Ентоні Блінкен обговорив подальшу впідтримку України з міністрами закордонних справ Німеччини, Великої Британії та Франції. Зустрічі відбулись в неділю на полях засідання міністрів країн-членів НАТО в Берліні.

"Сполучені Штати та наші союзники і партнери зосереджені на наданні Україні якомога більшої підтримки на полі бою та за будь-який столом переговорів, щоб вони могли відбити російську агресію і повністю захистити незалежність та суверенітет", - заявив Блінкен під час прес-конференції в неділю.

Він підкреслив - союзники НАТО прагнуть "якомога швидше зупинити війну, але так само віддані безпековій допомозі України, продовженню санкцій, експортного контролю та дипломатичного тиску на Росію так довго, як це буде потрібно".

Альянс НАТО міцний як ніколи, вказав посадовець у Twitter в неділю, а прагнення Путіна "знищити Україну як незалежну країну і розділити НАТО" не справдились.

Держсекретар цими вихідними взяв участь в засіданні міністрів закордонних справ НАТО в Німеччині. Питання допомоги Україні а також можливе включення Швеції та Фінляндії до НАТО були в центрі обговорень. Блінкен зустрівся з міністром закордонних справ України Дмитром Кулебою, щоб обговорити подальшу військову допомогу Україні а також можливості вирішення світової продовольчої кризи, спричиненої війною.

Після Берліна, Блінкен, разом з міністром торгвілі США Джиною Раймондо, бере участь в засіданні США та Європи з питань торгівлі.

Канада хоче першою ратифікувати рішення НАТО про вступ Фінляндії та Швеції

Мелані Жолі, міністерка закордонних справ Канади, в Палаті громад парламенту в Оттаві

Мелані Жолі, яка очолює Міністерство закордонних справ Канади, заявила, що її країна вітає проголошені наміри Фінляндії та Швеції вступити до НАТО і що парламент в Оттаві може бути серед перших, які ратифікують документи про залучення нових членів.

Перехідний період між заявкою і ратифікацією треба скоротити.
Мелані Жолі

«Ми не лише підтримуємо вступ Фінляндії і Швеції, але ми ще й за швидкий вступ. Канада має з ними багато спільного, коли йдеться про цінності, а також північні реалії… Наша мета - бути серед перших країн, які ратифікують вступ Фінляндії та Швеції. Бо ми знаємо, що перехідний період між заявкою і ратифікацією треба скоротити. Ми також будемо працювати з іншими країнами, щоб забезпечити швидкий процес вступу», - сказала Мелані Жолі в Брюсселі, де вона брала участь в нараді міністрів закордонних справ ЄС.

За її словами, коли дійде до процесу ратифікації, то канадські парламентарі можуть схвалити рішення за лічені дні.

Процес ратифікації рішень про вступ нової країни в НАТО, що нараховує зараз 30 країн, зазвичай забирає від кількох місяців до одного року.

Минулими вихідними урядова партія Швеції заявила, що вирішила підтримати вступ в НАТО і далі очікує рішення шведського парламенту та подальших кроків.

«Сьогодні Шведська соціал-демократична партія схвалила історичне рішення - сказати "так" заяві на членство в оборонному союзі НАТО. Російське вторгнення в Україну погіршило безпекову ситуацію для Швеції і для цілої Європи», - написала з цього приводу в Twitter міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде.

Вступ Швеції в НАТО означатиме відмову Стокгольма від понад 200 років політики військового нейтралітету, якого Швеція дотримувалася навіть впродовж Першої Світової і Другої Світової воєн.

Тепер за словами шведського міністра оборони країна опинилася б під загрозою, якщо залишилася б єдиною країною Балтії не в НАТО.

Туреччину вговорюватимуть

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ та представники інших країн організації вже заявили про готовність швидко прийняти Фінляндію та Швецію, в той час як в тих країнах майже завершився процес внутрішніх політичних узгоджень рішення подавати офіційні заявки на членство.

Єдиною країною НАТО, де з’явилося застереження щодо вступу Фінляндії та Швеції, стала Туреччина, але зараз лунають твердження, що це не повинно стати перешкодою.

Турецький президент Реджеп Таїп Ердоган висловив невдоволення тим, що в скандинавських країнах надали політичний притулок особам, яких він звинувачує у причетності до тероризму проти турецької влади.

Єнс Столтенберґ з цього приводу сказав: «Я переконаний, що ми зможемо залагодити питання, стурбованість яку висловила Туреччина, таким чином, щоб це не затягувало членство».

«Я дуже впевнений, що ми з цього питання досягнемо згоди», - заявив держсекретар США Ентоні Блінкен, додавши, що НАТО «це місце для діалогу».

Правляча партія Швеції висловилася за вступ країни до НАТО

прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон

Правляча соціал-демократична партія Швеції заявила у неділю, що підтримує вступ країни до НАТО.

Внаслідок вторгнення Росії в Україну у Швеції сформувалася значна парламентська більшість на користь членства в альянсі, і Швеція готова відмовитися від вступу до НАТО, яка переважала протягом десятиліть опозиції.

Оскільки Фінляндія вже подала свою заявку, прем'єр-міністерка Швеції Магдалена Андерссон тепер майже впевнена, що офіційна заявка Стокгольма буде подана протягом кількох днів.

«Правління партії на своєму засіданні 15 травня 2022 року вирішило, що партія працюватиме над тим, щоб Швеція подала заявку на членство в НАТО», – йдеться у заяві соціал-демократів.

Уряд Фінляндії оголосив у неділю, що подає заявку про приєднання до НАТО, повідомляє СNN. Це рішення було оголошено під час прес-конференції президента Фінляндії Саулі Нііністо та прем’єр-міністерки Санни Марін. Рішення уряду має бути ухвалене парламентом країни перед тим, як Фінляндії може офіційно подати заявку на членство в Альянсі.

Під час спільної з президентом Нііністо недільної прес-конференції прем’єрка Фінляндії Марін заявила, що вступ до НАТО посилить безпеку країни та збільшить її потужність.

НАТО раніше привітало можливе членство Фінляндії та Швеції в Альянсі. Президент США Джо Байден в п'ятницю поспілкувався телефоном з лідерами двох країн. Під час розмови лідери підкреслили підтримку України у війні, президент США також наголосив на політиці "відкритих дверей" НАТО і праві Фінляндії та Швеції обирати власне майбутнє, міжнародну політику та формати безпеки, заявили в Білому домі.

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG