Думки, висловлені в рубриці «Експертний погляд», передають погляди самих авторів і не відображають позицію «Голосу Америки»
Економіка України є порівняно витратнішою і менш продуктивною. Тому просто зростання виробництва для започаткування давноочікуваного "економічного дива" в Україні замало. За даними 2016 року продуктивність економіки України, яка вимірюється відношенням ВВП до загального випуску складала 41%, а витратність, тобто відношення проміжного споживання до випуску - 59%.
Для порівняння, у США ці показники в тому ж році становили: продуктивність економіки - 58%, витратність – 42%.
Навіть, якщо взяти до уваги необхідні корегування, пов’язані з порівняннями (основні ціни, ціни виробників, різний ступінь агрегування, тінізації), то різниця в показниках значуща. Для Польщі для різних років показник продуктивності теж близький до 60%. Не лише розвинуті країни мають кращі показники продуктивності. Для Республіки Таджикистан, Казахстану показники продуктивності близькі до 60%.
У зменшенні витратності та збільшенні продуктивності економіки України полягає значний ресурс економічного зростання. Якщо ступінь продуктивності нашої економіки збільшити хоча б до 50%, то ВВП зросте (за інших рівних умов) на 18%. І це без збільшення обсягу виробництва і додаткового навантаження на довкілля. Навіть, якщо цей процес буде розтягнутий на десяток років, то матимемо значний ресурс економічного зростання.
Що цьому заважає? Економніші технології – це інновації. Україна має значні інноваційні традиції. Наступний перелік славетних імен України свідчить про це: Микола Амосов (операції на серці), Олег Антонов (літакобудування), Олександр Богомолець (геронтологія), Микола Боголюбов (нелінійна механіка, теоретична фізика), Георгій Гамов (теорія великого вибуху), Іван Пулюй (x-промені), Ігор Сікорський (гвинтокрили, перший бомбардувальник), Степан Тимошенко (засновник теоретичної механіки), Віктор Глушков (комп’ютерні технології, інформатизація суспільства), Юрій Кондратюк (Олександр Шаргей) (траса Аполлона), Сергій Корольов (практична космонавтика), Євген Слуцький, Михайло Туган-Барановський, Семен Кузнець (економіка), Ілля Мечников (фізіологія, медицина), Микола Бенардос, Євген Патон (дугове, електрозварювання). Перелік неповний, й стосується лише тих, кого вже немає.
Перепоною для інновацій в Україні є низька якість інститутів, зокрема, рівень захисту інтелектуальних прав. За оцінкою Глобального індексу конкурентоспроможності за 2018 рік рівень якості інститутів в Україні складає 46.3 (зі 100, 110 місце серед 140 обстежених країн), захист прав власності, інтелектуальних прав 3.3; 3.4 (з 7) відповідно . Для порівняння: якість інститутів в Естонії (69.5, 22 місце), рівень захисту інтелектуальних прав– 5.4. Результат: кількість заявок на винаходи 1.41 в Україні і 25.24 в Естонії на 1 млн населення. За будь-яких корегувань, пов’язаних з міжнародними порівняннями, можна твердити: між нами та Естонією – прірва.
Нічого кращого найновіша історія після падіння Берлінського муру не вигадала для розвитку суспільства, економіки і технологій, як розвиток демократії, зміцнення верховенства права, прозорість і підзвітність влади, захист прав людини. І нові члени ЄС і НАТО є наочний прикладом для України. Отже, слово за носієм влади – народом і виборцями.
Олександр Ястремський – доктор економічних наук, проф., головний науковий співробітник ДННУ «Академії фінансового управління»
Дивіться також: 5 років після незаконної анексії Криму. Чи ефективні санкції? Розмірковують експерти США. Відео
