Спеціальні потреби

Актуально

Як Україні перемогти Росію на газовому фронті, розмірковують американські експерти

У четвер, 19 вересня, у Брюсселі відновляться тристоронні переговори між Україною, Росією і ЄС щодо укладання нового контракту про транзит російського газу до Європи. Чинний контракт на транзит газу з «Газпромом» закінчується 31-го грудня цього року.

Україна, за підтримки ЄС, запропонувала Росії укласти контракт на 10 років, згідно з яким українська ГТС буде транспортувати 60 мільярдів кубометрів газу щороку, з можливістю додаткового транзиту 30 мільярдів кубометрів.

У липні Олександр Новак, міністр енергетики Російської федерації, оголосив, що вони запропонували українському уряду подовжити існуючій контракт.

У Росії зацікавлені не зв’язувати себе довготерміновим контрактом, сподіваючись якомога швидше закінчити будівництво газопроводів, які будуть постачати російський газ в Європу в обхід України, - «Північний потік-2» і «Турецький потік». Під час останнього раунду переговорів у січні російська делегація, повідомляє Оксфордський Інститут енергетичних досліджень, Росія закликала європейських партнерів покінчити з регуляторними перепонами будівництву трубопроводів в обхід України.

У «Газпромі» також очікують, що для заключення нового контракту в «Нафтогазі України» добровільно відмовляться від всіх своїх виграшів в Стокгольмському арбітражі. «Газпром» повинен виплатити «Нафтогазу» 2.56 мільярдів доларів компенсації плюс відсотки, після перемоги останнього в арбітражі у лютому 2018-го року. Це рішення «Газпром» оскаржує.

Українська сторона, втім, готова відмовитися від позову в арбітражі, який вимагає компенсувати втрату вартості ГТС на суму 11-14 мільярдів доларів, у разі якщо «Газпром» відмовиться підписувати контракт – якщо цей контракт буде підписаний.

Щороку транзит російського газу через українську ГТС приносить в бюджет України близько 3 мільярдів доларів. Припинення використання української системи газопроводів не лише позбавляє Україну значних надходжень до бюджету, а й робить її вразливою до російської агресії. Як зазначали українські лідери, якщо Росії транзит газу через Україну стане непотрібним, вже нічого не стримує повномасштабної російської агресії. У тої же час це робить країни ЄС менш зацікавленими в допомозі Україні у її стримуванні.

Наразі Україна має перевагу в переговорах

Росія відкладала поновлення переговорів, кажучи, що треба дочекатися результатів виборів у Верховній раді та початку роботи нового уряду.

Едвард Чау
Едвард Чау

«Я б не очікував багато від першої зустрічі. Гарним результатом буде, якщо наступна зустріч відбудеться незабаром після першої, тому що сторонам треба зрозуміти позиції одна одної. Це дуже короткий проміжок часу на дуже складні переговори. Навіть якби це Shell домовлявся з Exxon Mobil, було б мало часу», - говорить старший дослідник Центру стратегічних та міжнародних досліджень Едвард Чау.

Експерт з питань енергетики, який взяв участь в круглому столі на тему «Холодна зима-2020? Як Україні перемогти Росію на газовому фронті», організованому Українською службою «Голосу Америки», Чау 40 років працював в корпорації Chevron, консультував український та грузинський уряди з енергетичних питань, вів успішні переговори щодо багатомільярдних газових та нафтових контрактів.

За його словами, складові елементи переговорів зрозумілі. «Це – термін угоди: короткострокова, середньострокова, наприклад, п’ять років, або довгострокова, як було запропоновано, на 10 років? Яким буде базовий обсяг – вищим чи нижчим – і яким буде додатковий обсяг?», але ситуація ускладняється політичними чинниками.

Інша учасниця дискусії, Маргарита Ассенова, дослідниця Фонду Джеймстаун, вважає, що Україна під час цих переговорів має перевагу.

Маргарита Ассенова
Маргарита Ассенова

«Реальність така: “Газпром”наразі не має іншого варіанту, крім як використовувати українську територію для транзиту».

Утім, дослідниця припускає, що не маючи зараз ринкової переваги, “Газпром” буде використовувати звичні йому прийоми політичного тиску, аби домогтися укладення тимчасового контакту, поки не запрацюють газогони в обхід України. Союзником України на цих переговорах може бути Європейський Союз, який виступає його посередником (представлений віце-президентом Європейської комісії Марошом Шевчовичом).

«Часу залишилося мало і двом сторонам було б дуже складно домовитися, якби не Європейський Союз, який виступає в ролі посередника, але також є зацікавленою стороною. Якщо переговори проваляться, транзит газу в Європу буде перервано. ЄС зацікавлений, аби сторони досягли компромісу, який спрацював би для обох сторін.

Росія залежить від продажів у Європу більше, ніж Європа залежить від придбання російського газу. Росія постачає близько третини газу, який споживає Європа, але Росія продає понад 90% свого газу Європі».

Ассенова вказує на падіння російських цін на газ в Європі через надходження зрідженого газу зі США, Катару, Австралії, тощо.

Дослідники закликають українську делегацію за жодних умов не допускати того, аби газові переговори стали частиною ширшої мирної угоди. А також – намагатися віддалити і юридичні суперечки «Нафтогазу» та «Газпрому» від досягнення угоди про транзит газу.

«Ці питання слід тримати якомога далі одне від одного, навіть якщо успіх у переговорах щодо одного питання може сприяти створенню довіри для успішних переговорів щодо іншого. "Газпром" подав апеляцію, їх справа буде незабаром розглядатися. Якщо їх визнають винними, вони повинні виконати це рішення», - говорить Чау.

«Російська сторона хоче укласти тимчасовий контракт із меншими гарантованими обсягами транзиту та добитись пробачення всієї заборгованості "Нафтогазу". Це їх визначення вигідних економічних умов. Але так не повинно статися. Є рішення Європейського суду щодо цих виплат. Якщо їх пробачити, то і українські борги треба пробачати. Україні потрібно бути абсолютно непохитною щодо цього, тим більше, що європейські суди вже не ставляться прихильно до російських привілеїв», - зазначає Ассенова.

Чого чекати від «Газпрому»?

Третій учасник дискусії, голова відділу досліджень Фонду «Вільна Росія», консультант з питань енергетики Ілля Заславський, добре обізнаний з методами Кремля. У 2008-му році російські ЗМІ звинувачували його у шпигунстві на користь української сторони під час газових переговорів.

Ілля Заславський
Ілля Заславський

Він це називає теорію змови, коли він, його брат та ще 150 американських та британських менеджерів стали жертвами вдалої спроби служб безпеки «Газпрому» та TNK-BP і ФСБ отримати контроль над компанією TNK-BP.

«Була сфабрикована ціла купа справ, не лише про шпигунство, до якої я і мій брат були долучені, а й щодо недоплати податків, через сфабриковані порушення екологічних правил», - пояснив він. Подібною буде їх стратегія і під час переговорів, каже Заславський.

«Хоча Україна має перевагу в короткостроковій перспективі, я очікую, що «Газпром» та спецслужби Кремля почнуть робити провокації проти України. Я очікую, що режим Путіна буде поводитися так само, як вони поводилися в попередніх так званих газових війнах з Україною, коли «Газпром» штучно створював ситуації, щоб спробувати виставити Україну винною у зупинці транзиту до Європи.

Я думаю, до останнього моменту не буде визначеності. Будуть якісь провокації проти України, будуть змінюватися позиції. Але зрештою, я думаю, «Газпром» не має виграшної позиції, вони не хочуть перерви тривалістю більше місяця. Вони можуть дозволити собі перерву на кілька днів або кілька тижнів, але не набагато довше.

Поки «Північний потік -2» не побудовано або принаймні повністю не затверджено Європою та Німеччиною, я думаю, що «Газпрому» доведеться домовлятись з Україною і дозволити транзит на тимчасовій або на якійсь іншій основі».

У тої де час, каже він, хоча «Росія зацікавлена в Європі як головному ринкові на довгі роки - це приблизно 12% російського федерального бюджету - Володимир Путін і Кремль послідовно демонструють, що готові викинути мільярди доларів лише для досягнення політичних цілей».

На його думку, наразі Кремль намагається зрозуміти, як далеко вони можуть штовхати нове українське керівництво, яких поступок можуть домогтися. Головна ж мета у Європі полягає в тому, аби зробити Німеччину своїм головним економічним та політичним партнером і, газовим центром та головним одержувачем російського газу в Європі, вважає він.

«Оскільки весь газ піде з Німеччини до Центральної та Східної Європи, це в очах Кремля певним чином відтворить ситуацію радянських часів 90-х років. Ось чого вони прагнуть: відтворити контекст, де вони можуть збиткуватися зі всіх у двосторонньому форматі», - вважає Заславський.

І робити це Кремль може собі дозволити так довго, скільки тривають надходження від продажу нафти.

«Я не думаю, що вони зараз у виграшній позиції, але якщо вони побачать ознаки того, що Німеччина допоможе їм просунути «Північний потік-2», я думаю, це ще погіршить їх нахабну поведінку. Для мене це головний покажчик, за яким слід спостерігати - наскільки Німеччина продовжуватиме задобрювати Путіна і виступатиме його адвокатом у Європі», - зазначає дослідник.

На його думку, уряд Путіна готовий витрачати гроші російських платників податків для отримання політичних важелів проти ЄС, окремих країн Центральної та Східної Європи.

«Це майже як одержимість Путіна - платити будь-яку ціну, щоб обійти Україну, обійти Центральну та Східну Європу та створити цей центр розподілу газу в Німеччині. Як далеко піде його одержимість? Я не бачу цьому кінця. Багато людей кажуть, що жадібність рухає режимом Путіна, що їм потрібні гроші. Я насправді з цим не згоден. У багатьох своїх діях проти України, проти Європи Путін показує, що він не боїться санкцій, які руйнують його економічну систему, навіть систему його олігархів, "Газпрому" та "Роснафти"», - вважає дослідник.

Чи готова Україна до зупинки транзиту у січні?

До зими готові, заявляють в «Нафтогазі». В компанії повідомили, що НАК "Нафтогаз України" законтрактував у міжнародного трейдера близько 450 мільйонів кубічних метрів газу з поставкою в I кварталі 2020 року. Також Україна закачала до своїх підземних сховищ понад 19 мільярдів кубометрів газу.

У компанії повідомляють, що "провели якісну підготовку до опалювального сезону, закачали додаткові обсяги газу до сховищ, підготували систему до роботи без транзиту, законтрактувати фізичні поставки газу, які не залежать від дій Газпрому".

Україна може бути готовою до такого розвитку подій, говорить Ассенова, а от країни Південно-східної Європи – ні.

«Україна наповнює газові сховища, і Україна має одні з найбільших газових сховищ в Європі. Вона може забезпечити власні потреби та потреби країн, які відчайдушно потребують допомоги, на тимчасовій основі. Найбільш вразливими країнами до перебоїв в постачанні російського газу є Болгарія, Македонія та Боснія і Герцеговина. У них немає сховищ для газу, у них немає альтернативних постачальників».

«Ринки повністю готові до збоїв у постачанні. Подивиться, там де вони є, газові сховища заповнюються. Світові ціни на газ зараз дуже низькі. Європейські газосховища повні. Було б цікаво, якби сталася перерва у подачі газу і нікого це не схвилювало», - каже Чау.

За його словами, провал переговорів і припинення постачання газу в Європу через українську ГТС може остаточно пошкодити репутацію «Газпрому» та підштовхнути європейські країни до подальшого перегляду своєї енергетичної стратегії.

«Газ здавався гарним містком між викопним паливом та поновлюваними, чистими джерелами енергії. Але це зовсім не обов`язково. Тож якщо «Газпром» хоче зберегти частку ринку в Європі, він не повинен перешкоджати постачанню».

Чи запрацює «Північний потік»-2 і що це означитиме для України?

На сьогодні газопровід побудований на понад 70%. Оператори проекту обіцяють, що роботи будуть завершені до кінця року, або на початку наступного.

Цей сценарій є малоймовірним, говорять учасники круглого столу. ««Північний потік-2» затримають ще на півтора року, принаймні рішенням Данії використовувати південно-східний маршрут замість того, якому віддавав перевагу консорціум "Північний потік"», - говорить Ассенова.

Навіть після його добудови, піде час на те, аби він запрацював, говорить Чау.

«Буде потрібно ще два роки, щоб його запустити. Для переміщення цього обсягу газу на європейський газовий ринок знадобляться з'єднання за межами Німеччини».

У разі якщо «Північний потік-2» буде добудований, Україна понесе значні економічні втрати та опиниться перед загрозою російської агресії.

«Якщо буде дозволений «Північний потік-2», Україна просто не матиме коштів і підстав підтримувати ГТС. Деякі російські чиновники говорили, що вони хочуть її взагалі розібрати - компресорні станції, трубопроводи. Я припускаю, щойно росіяни отримують усі дозволи на «Північний потік-2», вони почнуть активно знищувати існуючий маршрут, щоб навіть можливості не було транспортувати газ через Україну», - каже Заславський.

У консорціумі Норд Стрім-2 побудову газогону пояснюють виключно економічними цілями: різким падінням видобутку газу в Європі, найкращою альтернативою чому, на їхню думку, є російський газ. Там стверджують, що "Північний потік-2" не загрожує енергетичній безпеці країн Східної Європи.

Втім, цей маршрут може бути і не закінчений. Крім, затримки через позицію Данії, великого вдару по цьому проекту нанесло нещодавнє рішення верховного суду Європейського Союзу, яке зобов'язало наполовину скоротити постачання в Європу російського газу трубопроводом «Опал», що з'єднує газогін «Північний потік-1» з мережею газогонів Центральної та Західної Європи. Суд виніс рішення за позовом Польщі, яка стверджувала, що повне завантаження «Опалу» порушує принципи Євросоюзу з диверсифікації енергопостачання і загрожує енергетичній безпеці країни.

«Суд ухвалив рішення, що «Газпром» більше не може використовувати трубопровід «Опал» на 100%, що він має дотримувався європейського правила, кажучи, що вони можуть використовувати його лише на 50 %. Це означає, що «Північний потік-1» може використовуватися на 50%, як це було два роки том», - говорить Ассенова.

Така ж логіка може бути застосована і щодо іншого трубопроводу, який будують, «Ягалу».

«А якими трубопроводами за таких умов піде газ з «Північного потоку-2»? Тепер їм потрібно побудувати ще два трубопроводи, щоб відповідати європейським нормам», - робить висновок дослідниця.

Останнім козирем в намаганнях зупинити будівництво «Північного потоку-2» можуть стати американські санкції.

У Конгресі сподіваються прийняти до кінця року законопроект, який запроваджує цільові санкції проти суден, які прокладають підводні трубопроводи для будівництва «Північного потоку-2».

«Я думаю, що США мають всі можливості зупинити будівництво газопроводу. Вони використовують цей козир насамкінець, як це було у випадку з «Південним потоком». Вони чекають, коли європейці самі розберуться, чекають на рішення Данії щодо дозволів на «Північний потік-2», хочуть побачити дії Європейської комісії», - говорить Заславський.

«Це не новина, що газопроводні проекти «Газпрому» не є комерційно життєздатними, - каже він. - І до останніх подій було зрозуміло, що цей трубопровід згубний для російського народу та російського бюджету. По суті, "Газпром" субсидував трубопроводи "Північний потік-1", тепер "Північний потік -2", до цього - "Блакитний потік", "Південний потік" і "Турецький потік" за рахунок російських бюджетів за допомогою різноманітних податкових пільг, різних пільг з боку російського уряду та на користь багатьох інсайдерів навколо Путіна».

Це не вперше, нагадує Ассенова, коли Кремль закопує мільярди доларів в землю.

«Вартість «Південного потоку» була оцінена в 40 мільярдів. Важливо пам’ятати, що Путін часто помиляється в своїх розрахунках. Він прорахувався з «Південним потоком». Трубопровід не просунувся через санкції, фінансові неприємності з тогочасними цінами на нафту, а також через політичний та юридичний тиск з боку Євросоюзу».

«Є думка, що «Північний потік» 2 може бути останнім великим газопроводом побудованим в Європі, - говорить Чау. - Ринкові умови та наявність світових поставок зрідженого газу роблять будівництво таких трубопроводів невиправданим. "Північний потік" може стати кінцем епохи».

Майбутнє без «Газпрому»

Не лише Україна постраждає від введення в експлуатацію «Північного потоку-2» і «Турецького потоку», говорить Заславський, а уся Центральна та Східна Європа. «Вони хочуть уникнути ситуації, коли доведеться мати справу з Росією на двосторонній основі».

«Путін заявляв, що після побудови «Північного потоку-2» та «Турецького потоку» не буде зворотного постачання російського газу в Україну. Це означає, що Україні необхідно якомога швидше розробити місцеві родовища газу. Але ці поклади є обмеженими, їх вистачить на певний період часу. Необхідно знайти спосіб доставки газу з інших джерел», - говорить Ассенова.

«В України є можливість, якої не мають інші країни, - забезпечувати власні потреби, вона має геологічний потенціал. Україні необхідно два-три роки для досягнення більш високого рівня видобутку. І через ці два роки ми можемо мати інтегрований європейський ринок газу», - говорить Чау.

Один із кроків до збільшення енергетичної безпеки України – підписання Меморандуму між США, Україною та Польщею про диверсифікацію поставок газу до України.

«Це заява про політичні наміри. Не існує достатнього фізичного зв’язку між Польщею та Україною для переміщення обсягу газу, про який вони говорять - 6 мільярдів кубометрів на рік. Сьогодні існує потужність на близько півтора мільярда кубометрів на рік. В рамках меморандуму є намір збільшити цю потужність до 6 мільярдів кубометрів на рік, побудувати інтерконектор між Польщею та Україною, і завершити цей проект до кінця 2021 року. Якщо це станеться, це буде вагомим внеском у диверсифікацію джерел постачання газу для України».

Польща демонструє приклад лідерства в Європі у питаннях забезпечення енергетичної безпеки, говорить Заславський.

«Такі держави, як Польща, але також країни Балтії, навіть Болгарія та деякі інші країни Центральної та Східної Європи дбають про власну безпеку, вони більше не вірять, що Європейська комісія може повністю зупинити «Північний потік-2». Вони хочуть мати резервні варіанти, і це показує, що вони розглядають ці газопроводи як політичні проекти, спрямовані проти них. Вони хочуть забезпечити поставки газу і не дати можливості Росії їх цькувати за будь-якого сценарію. Так, Польща найкраще підготовлена держава, у них вже є термінал зрідженого газу у Свіноуйсьці, у них є плани імпортувати газ з Норвегії, інші енергетичні програми для заміни російського газу. Для них це лише черговий крок. Але це показує приклад лідерства іншим країнам в регіоні».

Болгарія вперше отримала американський зріджений газ трубопроводом, який йде з Греції до Болгарії, наводить приклад Ассенова. Але проблема для країн Східної Європи полягає в браку терміналів регазифікації. Якщо в Іспанії та Італії їх кілька в кожній з країн, то у Східній Європі - всього два, в Польщі та Литві.

Але щойно стає доступною альтернатива російському газу, ціни на нього падають, говорить дослідниця. Зникає і політичний важіль Кремля.

«Наприклад, Балкани імпортують менше 10 млрд. кубометрів російського газу. Всього 10! У Польщі, для порівняння, споживають 17. Але через ці 10 мільярдів кубометрів Балканський регіон повністю залежить від Росії не лише енергетично та економічно, але й політично. Якщо 5 мільярдів надійде з іншого джерела, наприклад, Південного газового коридору з Азербайджану, або, можливо, зріджений газ з Греції - цей важіль повністю зникне».

Дивіться також: ​Студія Вашингтон.Газові переговори Україна-РФ-ЄС–прогнози експертів

Студія Вашингтон.Газові переговори Україна-РФ-ЄС–прогнози експертів
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:00 0:00

Всі новини дня

Хто за, а хто проти віз для росіян у Європі і чому?

Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав країни ЄС та G7 не видавати візи росіянам, оскільки за його словами, вони «в більшості підтримують війну проти України. Їх треба позбавити права перетинати міжнародні кордони до часу, коли вони навчаться їх поважати».

Заклики України та низки інших країн запровадити ширші обмеження на подорожування російських громадян у Європі ймовірно стануть однією з тем наради міністрів закордонних справ Європейського Союзу 31 серпня у Празі.

Повітряний простір Європейського Союзу, а також США та інших країн вже майже півроку закритий для авіарейсів з Росії в межах міжнародних санкцій у відповідь на російське вторгнення в Україну.

Візові обмеження для громадян Російської Федерації справедливі...
Володимир Зеленський

Але російські громадяни мають можливість подорожувати на захід через треті країни, а також переходити кордони сусідніх держав і подорожувати далі в ЄС безперешкодно, використовуючи візи будь-якої з 26 країн - учасниць Шенгенської угоди про вільний перетин кордонів.

Ця обставина підштовхує у Європі доводи, що обмеження на видачу віз громадянам Росії має бути частиною колективних санкцій у відповідь на російську війну.

За такий крок виступає Україна та чільні представники таких країн як Данія, Естонія, Латвія, Польща, Фінляндія, Чехія тощо, але в інших країнах такі заклики розглядають стримано, а канцлер Німеччини відверто висловився проти.

Обґрунтування думок за і проти зосереджені зокрема на тому, чи дасть така заборона бажані результати і довкола справедливості принципу колективної відповідальності:

За - Кая Каллас, прем’єр-міністерка Естонії, написала в Twitter: «Припинити видавати туристичні візи росіянам. Відвідування Європи це привілей, а не право людини. Авіасполучення з Росією зупинене. Це означає, що в той час, як візи видають шенгенські країни, тягар несуть сусіди Росії (Фінляндія, Естонія, Латвія - єдині пункти в’їзду). Зараз пора припинити туризм з Росії».

Цей крок не має жодної реалістично досяжної мети.
Жерар Аро

Проти - Олаф Шольц, канцлер Німеччини, пояснив німецьким журналістам у Берліні: «Ми вже запровадили дуже далекосяжні санкції, які також стосуються багатьох конкретних осіб, олігархів, і тих, хто підтримує владні структури в Росії. І ми, безумовно, будемо це робити далі. Дієвість цих заходів були би послаблена, якби вони були спрямовані проти всіх, включно з цілком невинними людьми».

За - Володимир Зеленський, президент України, сказав у зверненні: «Звичайно, ми всі розуміємо: є люди, які справді потребують захисту, яких переслідують у Росії, навіть можуть убити, а отже, вони мають отримати допомогу цивілізованого світу. Це відомі юридичні механізми – через біженство, через прохання про притулок, через інші можливості допомогти й підтримати. Але ж це для тих, хто бореться, для тих, кого переслідують. І це не має стосуватися відпочинку громадян Росії у Європі, туризму, розваг, бізнесових справ. Працювати на державу-терориста не можна...
По-перше, має бути гарантія, що російські вбивці й посібники державного терору не користуватимуться шенгеном. А по-друге, не можна руйнувати саму ідею Європи, наші спільні європейські цінності, тобто не можна перетворювати Європу на супермаркет, у якому неважливо, хто заходить – головне, щоб людина просто розплатилася за товари. Тому візові обмеження для громадян Російської Федерації справедливі, і всі захисники європейських цінностей мають на них наполягати».

Проти - Серґей Алексашенко, російський опозиціонер, колишній заступний міністра фінансів Росії, сказав в інтерв’ю британському Times Radio: «Через свій вік Володимир Зеленський не знає, що таке жити в тоталітарній державі. Я дуже добре розумію його емоції, бо Україна бореться за виживання, воюючи проти російської армії, і я бачу відвагу й твердість українського народу, який чинить опір агресії. Але тим не менше нам треба пам’ятати історію. Наприклад 1933 року в Німеччині були 970 тисяч євреїв і 400 тися з них виїхали до запровадження німецької заборони євреям на виїзд. Інші, які залишилися, були вбиті в концентраційних таборах. Не треба забувати, що це були США, Велика Британія, Норвегія та багато інших, які приймали євреїв з нацистської Німеччини. Мені також відомо, що Зеленський та його посадовці знають, що є багато росіян - десятки чи сотні тисяч, які проти війни і підтримують Україну фінансово, ідейно. Вони намагаються пояснювати російському народу, що відбувається, намагаються зупинити війну. Я вважаю, що такі заклики пана Зеленського викликані тим, що він розчарований через недієвість санкцій, які не зламали російську економіку і мораль, і не зламали воєнну машину. Але я не можу уявити, які би могли бути санкції, що би це зробили. Я розумію почуття Зеленського, але вважаю, що колись він пошкодує через такі заяви… Якщо заклики Зеленського втілити і якби всіх росіян, які зараз живуть у Європі, депортувати в Росію, то це посилило б режим Путіна. Бо десятки тисяч росіян виїхали з Росії, оскільки боялися політичних переслідувань. Десятки тисяч політичних активістів в Росії зараз ув’язнені чи під слідством у кримінальних справах через їхню відверту позицію щодо війни. Тому я не думаю, що депортація росіян з Європи в Росію, чи заборона на видачу віз росіянам зашкодить Путіну, але це точно послабило б російську політичну опозицію і посилило б режим Путіна».

За - Каі Мукканен, лідер фракції Партії національної коаліції у фінському парламенті Фінляндії, сказав телеканалу Євроньюз: «Це не чорно-біле питання, і ми у себе багато обговорюємо доводи за і проти. Головна проблема в тому, що закриття можливості росіянам приїздити сюди викличе обурення проти нас, в той час як мета полягає в тому, щоб обурення було спрямоване проти режиму Путіна і проти війни. Але, взявши все це до уваги, правильно було б показати росіянам, що вони також як країна несуть відповідальність за підтримку чинного режиму і того, що той режим робить. І в той час як в Україні порушення відбуваються в таких масштабах, ми не можемо мати нормальні відносини між двома нашими країнами» .

Проти - Жерар Аро, колишній посол Франції в ООН і в США, написав у Twitter: «Я виступаю проти заборони на візи для росіян з двох причин: 1) Цей крок не має жодної реалістично досяжної мети; 2) Він суперечить європейським цінностям, без розбору караючи невинних осіб. Те що інша сторона не поважає наші цінності не означає, що про них повинні забувати ми».

Ще 6 кораблів отримали дозвіл на прохід через морський гуманітарний коридор в Чорному морі - заява СКЦ

Ще шість кораблів отримали дозвіл на вивезення зерна з українських портів.

Спільний координаційний центр (СКЦ) в рамках Чорноморської зернової ініціативи ООН дозволив шести суднам, що прибули для перевірки, прохід через морський гуманітарний коридор в Чорному морі. Ці кораблі мають вивезти з України зерно, заблоковане з початку повномасштабного вторгнення.

Дв з цих суден MV Kafkam Etler і MV Zelek Star вже пройшли інспекцію в Мармуровому морі, і можуть вирушати у Чорноморськ Одеської Області на завантаження.

На завтра запланована інспекція решти чотирьох суден - MV Great Arsenal, MV Zumrut Ana, MV Ocean S, MV Kubrosliy. У випадку успішної перевірки, ці кораблі також вирушать до Чорноморська.

Крім того, у неділю пройшло інспекцію і отримало дозвіл на відправлення судно MV Star Laura. У суботу успішну перевірку пройшов MV Rahmi Yagci.

За процедурами, узгодженими Спільним координаційним центром, усі учасники перевірки координують роботу зі своїми військовими та іншими відповідними органами. Як повідомили у СКЦ, це потрібно, “щоб уможливити безпечний прохід комерційних суден у рамках Чорноморської зернової ініціативи”.

Учасники Спільного координаційного центру запевняють, що уважно стежитимуть за проходженням суден із українським зерном через морський гуманітарний коридор.

Як повідомляв Голос Америки, у п'ятницю три кораблі з вантажем української кукурудзи вийшли з українських портів і прямують на інспекцію до Туреччини.

Amnesty International хоче незалежної перевірки суперечливого звіту щодо України – повідомляє DW

Аньєс Калламар, генеральний секретар Amnesty International, виступає на прес-конференції в Єрусалимі, 1 лютого 2022 р.

Міжнародна правозахисна організація Amnesty International (AI) хоче, щоб її доповідь, в якій організація звинувачує українських військових у порушенні законів війни, і яка викликала хвилю протестів, ретельно перевірили незалежні експерти. Про це з посиланням на п’ятничну заяву AI, повідомила російськомовна служба Deutsche Welle (DW).

«Доповідь Amnesty International про Збройні сили України перевірять незалежні експерти. Ми хочемо зрозуміти, що саме пішло не так і чому, щоб здобути уроки та покращити свою роботу в галузі прав людини», – написали журналісти DW у своєму твіті з посиланням на АІ.

Як повідомили журналісти Deutsche Welle, у п'ятницю, 12 серпня, AI заявила, що відповідний процес "ініціюється на міжнародному рівні". AI хоче перевірити процеси та рішення, що передували публікації прес-релізу, проведення досліджень, підготовки матеріалу, а також провести юридичний та політичний аналізи звіту.

Amnesty International висловила жаль, що прес-реліз, присвячений дослідженню, оприлюднили без достатнього контексту, бо в ньому «не було приділено належної уваги російській агресії з порушенням міжнародного права та численним військовим злочинам, скоєним російськими військовими та задокументованим Amnesty International».

Також, як кажуть правозахисники, яких цитує DW, «висновки не були передані з тією делікатністю та точністю, яку слід було очікувати від Amnesty. Це також стосується подальшого спілкування та реакції Міжнародного секретаріату на критику громадськості». Крім цього, AI засудила «інструменталізацію прес-релізу російською владою».

Росія звинувачує АІ в «ненауковому підході»

Речниця Міністерства закордонних справ Росії Марія Захарова звинуватила АІ в тому, що організація змінює свою позицію під тиском «західної диктатури».

Коментуючи рішення АІ про необхідність провести незалежне розслідування, Марія Захарова сказала, що правозахисна організація готова говорити протилежне до того, що було сказано в доповіді, і використовує «антинауковий підхід».

«Тому що результат має бути іншим. Тим, що влаштовує мейнстрім. Факти нікого не цікавлять. Раз сказали, що київський режим по цивільних не стріляє, отже – не стріляє. Антинауковий підхід. Але саме його наявність визначає нинішню західну систему як диктатуру», – написала речниця МЗС Росії в мережі Телеграм у неділю, 14 серпня.

Звіт Amnesty International від 4 серпня викликав хвилю обурення правозахисників та політиків, які звинувачували АІ у тому, що вони не розрізняють агресії між агресором та жертвою та у тому, що не вірно розуміють принципи міжнародного гуманітарного законодавства, яке стосується війни в міських умовах.

Звіт критикували колишні співробітники АІ та співзасновник шведського відділення організації, який подав у відставку на знак протесту.

«Ніколи б не подумала, що одна доповідь може поставити під загрозу 30 років досягнень захисту прав людини в Україні» – Оксана Покальчук

Також на другий день після виходу звіту, звільнилася голова київського офісу АІ юристка та правозахисниця Оксана Покaльчук. У суботу, 13 серпня, в газеті Washington Post вийшла її стаття, в якій вона пояснює мотивацію своєї відставки після семи років роботи в організації.

«На мій погляд, найбільший недолік звіту полягав у тому, що він суперечив своїй головній меті: він не захищав цивільних осіб, а ставив їх під загрозу, даючи Росії виправдання для продовження своїх невибіркових атак. Тому я залишила посаду керівника українського офісу Amnesty International», – каже українська правозахисниця у статті.

На її думку, проблема з написанням звіту виникла через те, що міжнародні експерти недостатньо розуміють контекст, в якому вони працюють, не довіряють місцевим колегам та ставляться до них «зарозуміло» та «несправедливо».

«Замість того, щоб довіряти місцевому персоналу та покладатися на нього, деякі міжнародні організації, такі як Amnesty, не можуть бути інклюзивними, та централізували ухвалення рішень, як це було у випадку з цим звітом. Ставлення не могло бути більш зарозумілим і несправедливим, хоча ми всі погодилися на співпрацю, яка базується на відданості спільним цінностям», – пише Покальчук.

Так само, за словами Покальчук, хоча співпраця з урядом України завжди була доброю, АІ навіть не планувала звернутися до української влади та військових за коментарем, і зробила це лише за наполягання місцевого офісу, давши українській стороні лише три дні на відповідь.

Доповідь, яка мала захистити цивільних, на думку Покальчук, призвела до протилежних результатів, бо її використала російська пропаганда, яка і раніше виправдовувала, наприклад, бомбардування пологового будинку в Маріуполі тим, що його нібито контролювали українські військові.

Звіт Amnesty, на думку Покальчук, завдав тривалої шкоди репутації групи в Україні та в усьому світі. Але помилка керівництва не відображає важливої роботи місцевих офісів, яким загрожує втрата підтримки, вважає українська правозахисниця, яка своїм дописом хоче привернути увагу до цієї роботи і закликає керівництво організації належно її цінувати та включати місцевих колег в процес ухвалення рішень.

Війна в Україні відвертає увагу від голоду: Папа Римський закликав допомогти Сомалі 

POPE-ANGELUS/

Папа Римський Франциск заявив, що війна в Україні відвернула увагу від проблеми голоду в інших країнах. Під час свого щонедільного молитовного послання “Ангел Господній” із площі св.Петра у Ватикані, глава католицької церкви закликав терміново допомогти продовольством Сомалі, щоб запобігти голоду в цій країні.

«Люди цього регіону, які і так живуть у дуже небезпечних умовах, зараз перебувають у смертельній небезпеці через посуху», – сказав Папа Римський. Він додав, що хоче привернути увагу «до серйозної гуманітарної кризи, яка вразила Сомалі та деякі райони прикордонних країн».

"На жаль, війна (в Україні) відвернула увагу та ресурси, але це цілі, які вимагають максимальної відданості - боротьба з голодом, охорона здоров'я, освіта", - додав 85-річний понтифік.

Минулого тижня, Агенство ООН з питань біженців і Норвезька рада у справах біженців заявили, що з січня цього року близько мільйона людей стали внутрішньо переміщеними особами в Сомалі. Видання Reuters повідомляє, що наступного місяця Продовольча та сільськогосподарська організація ООН може офіційно оголосити голод у восьми регіонах Сомалі, якщо ситуація там не покращиться.

Як повідомляють “Новини Ватикану”, після молитви “Ангел Господній” Папа Римський звернувся до паломників, які зібралися цієї неділі у Кракові. У молитві, серед іншого, Франциск згадав про Україну. “Просимо у Господа особливої ласки, милосердя і жалю до страждаючого народу України», – сказав він.

У цій статті використані матеріали Reuters, Vatican News.

Угорщина нарощує імпорт російського газу на тлі скорочення в цілому по ЄС

Санкції Брюсселя покликані змусити Росію припинити війну в Україні

Угорщина оголосила в суботу, що імпортуватиме більше російського газу, ніж планувалося раніше, згідно з торговими угодами, повідомив угорський чиновник, який пояснив дії уряду своєї країни «війною по сусідству» і «санкціями ЄС».

«Через війну, що йде по сусідству, і відповідь на неї санкціями, Європа зіткнулася з серйозною енергетичною кризою. Незважаючи на стрімке подорожчання природного газу, питання сьогодні полягає не в ціні на газ, а в тому, чи вистачить його на зимовий сезон, – написав у мережі Facebook державний секретар МЗС країни Тамаш Менцер. – Обов'язок уряду Угорщини - забезпечити безпечне постачання газу для країни, і ми це виконуємо».

Угорщина, яка приблизно на 85% залежить від російського газу, рішуче виступає проти ідеї будь-яких санкцій ЄС щодо імпорту російського газу. Прем’єр-міністр Віктор Орбан також наполягає, що імпорт російської сирої нафти необхідно звільнити від санкцій ЄС.

За даними міністерства закордонних справ Угорщини, російська енергетична компанія "Газпром" поставила до Будапешту більші обсяги газу, ніж було домовлено раніше, після візиту міністра закордонних справ Угорщини до Москви в липні.

Менцер додав, що додаткові 2,6 мільйона кубометрів російського газу будуть імпортовані в Угорщину в серпні по трубопроводу Turkstream. Також він повідомив, що тривають переговори щодо вересневих поставок.

Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто здійснив неоголошений візит до Москви минулого місяця, щоб обговорити збільшення поставок російського газу на додаток до 4,5 мільярдів, які Угорщина отримувала щороку до вторгнення.

«У світлі того, що ми знаємо про поточний стан європейського ринку, стає зрозуміло, що придбання такого великого обсягу неможливо без російських джерел», – заявив Менцер.

Будапешт рішуче виступає проти будь-яких потенційних санкцій ЄС щодо російського газу, хоча Угорщина не голосувала проти санкцій Брюсселя, покликаних змусити Росію припинити війну в Україні.

У Німеччині, яка також залежить від імпорту російського газу, міністерство економіки оголосило в суботу ввечері, що країні необхідно скоротити споживання газу на 20%, щоб допомогти ЄС досягти мети скорочення енергоспоживаня на 15%.

У матеріалі використано повідомлення агенції Bloomberg та Reuters.

Дивіться також: 98% українців впевнені, що Україна переможе війну проти Росії - опитування IRI

98% українців вірять у перемогу – нове опитування. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:05:32 0:00

Більше

Відео - найголовніше

Хосе Андрес: «Україна потребує нашої допомоги». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:01:25 0:00
XS
SM
MD
LG