Спеціальні потреби

Актуально

1 липня ЄС прочиняє двері для світу, але не одразу і не для всіх

Євросоюз 1 липня починає знімати обмеження на в’їзд людей з інших країн світу, але зокрема США та Україна не потрапили до початкового списку 15 держав, у яких епідеміологічну ситуацію з COVID-19 європейці вважають менш загрозливою.

Карантин ніколи повністю не закривав кордони європейських країн, бо, з огляду на економічні потреби, між країнами не припиняли пересуватися вантажі, а також люди, наприклад, працівники життєвоважливих служб та галузей, до яких відносили навіть сезонних сільськогосподарських робітників.

Але коронавірус призвів до того, що у західній Європі вперше за багато років нагадали про своє існування не лише зовнішні кордони ЄС, але й внутрішні межі між країнами, які були майже непомітними.

Список третіх країн повинен переглядатися кожних два тижні...

У Брюсселі наголошують, що затверджений список є лише рекомендацією, і кожна окрема країна ЄС буде визначатися самостійно стосовно того, коли та як дозволяти в’їзд іноземцям.

Але посадовці ЄС також застерігають, щоб країни - члени не йшли на односторонні кроки і не скасовували обмеження на в’їзд для країн, яких немає в узгодженому «безпечному» списку:

  • Алжир
  • Австралія
  • Канада
  • Грузія
  • Японія
  • Чорногорія
  • Марокко
  • Нова Зеландія
  • Руанда
  • Сербія
  • Південна Корея
  • Таїланд
  • Туніс
  • Уругвай
  • Китай, якщо та країна скасує відповідні обмеження громадянам ЄС

“Список третіх країн повинен переглядатися кожних два тижні і може бути оновлений Радою (Європи), залежно від випадку, після тісних консультацій з (Європейською) комісією та відповідними агентствами і службами ЄС, після загальної оцінки на основі вказаних критеріїв”, - наголошено в офіційній заяві.

Критерії епідеміологічної ситуації для країн названо такі:

  • Кількість нових випадків COVID-19 на 100 000 мешканців за останні 14 днів є близькою, або нижчою середнього рівня в ЄС (станом 15 червня 2020 р.)
  • Стабільність або тенденція до зниження у кількості нових випадків за цей період у порівнянні з минулими 14 днями.
  • Загальні дії у відповідь на COVID-19, беручи до уваги наявну інформацію, включно з такими аспектами як тестування, спостереження, відстежування контактів, ізолювання, лікування та звітування, а також надійність інформації та, у разі потреби, повний середній показник відповідно до Міжнародних регуляцій охорони здоров’я (програма ВООЗ). До уваги також необхідно брати інформацію щодо цих аспектів, надану делегаціями ЄС.

Рекомендації Євросоюзу щодо обмежень на перетин кордонів стосуються насамперед 26 країн - членів Шенгенської зони ЄС та кількох інших західної Європи: Норвегії, Ісландії, Ліхтенштейну та Швейцарії.

Що стосується Британії, то громадяни цієї країни, яка вийшла з Європейського Союзу, мають право перетинати європейські кордони на правах громадян ЄС до кінця цього року, поки у відносинах Лондона з Євросоюзом триває так званий перехідний період.

Дивіться: Про відкриття кордонів ЄС

Все, що вам потрібно знати про відкриття кордонів ЄС. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:02:10 0:00

Всі новини дня

Заборона Голосу Америки в Афганістані лише підкреслює важливість новин без цензури - ГА

Кабул, Афганістан, 9 листопада 2022. REUTERS/Ali Khara

Захоплення талібами FM- та середніх радіохвиль (AM), мовлення на яких вів Голос Америки в Афганістані, порушує багаторічний контракт і є ударом по великій аудиторії, яка звертається до Голосу Америки за новинами та інформацією без цензури. Так керівництво Голосу Америки прокоментувало заборону в Афганістані мовлення Голосу Америки та Радіо Свобода.

Представники руху "Талібан" послалися на начебто одержані скарги на контент цих засобів інформації "через недотримання журналістських принципів та одностороннє мовлення". Однак, там не надали підтверджень нібито отриманих скарг.

У березні 2022 року "Талібан" припинив телевізійні новинні програми Голосу Америки, які транслювалися Афганським національним телебаченням упродовж 10 років.

Мовлення Голосу Америки давало голос простим афганцям через телевізійні програми та дискусійні шоу на теми, які цензурувались у місцевих медіа. У програмах Голосу Америки обговорювалися різноманітні теми: від посилення ізоляції нинішнього уряду Афганістану та другосортного статусу жінок і дівчат внаслідок політики "Талібану" до постійних економічних невдач, які погіршили якість життя в країні після захоплення Талібаном, йдеться в заяві.

"Багато програм ведуть жінки, – підкреслила виконувачка обов’язків директора Голосу Америки Йоланда Лопес. - Вилучення Голосу Америки з внутрішнього ефіру не змусить нас замовкнути. Це лише підвищить важливість служіння поневоленій аудиторії в Афганістані". У Голосі Америки підкреслили, що мовлення залишається доступним для афганської аудиторії через радіо на коротких хвилях, супутникове телебачення, веб-сайти та соцмережі.

Як зауважує Радіо Свобода, від часу захоплення влади в серпні 2021 року таліби запровадили численні обмеження для медіа та журналістів в Афганістані. Міжнародні організації звинувачували "Талібан" у цензурі, переслідуванні журналістів та відмові у праві на роботу жінкам в інформаційній галузі. Через обмеження талібів та економічні труднощі у країні закрились десятки приватних телевізійних каналів, радіостанцій та друкованих видань. Сотні співробітників афганських медіа також залишили країну, втікаючи від переслідувань.

Радіо Свобода також засудило рішення очолюваного «Талібаном» уряду Афганістану припинити трансляцію Радіо Свобода в 13 афганських містах та заявило, що продовжуватиме трансляцію з-за меж країни, незважаючи на цей крок.

Українська громада в Лос-Анджелесі подякувала американцям за допомогу

Волонтерські організації, українська діаспора і тимчасові переселенці дякували американцям, які всі ці місяці допомагали Україні наближатись до перемоги.

В маятку, що розташований в одному із найпрестижніших районів Лос-Анджелеса з'явились гігантський тризуб, портрет Зеленського та макет ракети. Так тут святкували український День подяки. Захід провела організація Stand with Ukraine Foundation, яка від початку війни допомагає збирати гроші для України.

"Цей захід називається Ukrainesgiving. Це новий вид Дня подяки - американського свята. Це започаткував наш фонд і я маю надію, що ми продовжимо це свято проводити і в наступні роки, мета його є подякувати усім людям, які вже протягом 9 місяців так далеко з-за океану допомагають Україні.", – каже Мар’яна Бойко, співзасновниця Stand with Ukraine Foundation

Власник будинку, Дерен Беррі, погодився запросити українську та американську громади до свого дому, адже дуже вболіває за Україну.

"Це справді шляхетна ціль і нам дуже пощастило, що ми маємо такий будинок, де ми можемо влаштувати таку подію. І коли я почув, що організатори шукають приміщення, я за секунду погодився і став волонтером", – розповів Дерен Беррі, власник будинку.

Дерен готує для гостей американське барбекю, а от українські організатори приготували борщ з пампушками. Захід відкривають співом гімнів - американського та українського. Також долучились до заходу українські артисти - одним із них є і Діджей Харді - співавтор хіта “Доброго вечора, ми з України”.

"Я cюди приїхав з діджей сетом, я почув про те, що буде благодійна вечірка, будуть зібрані кошти для ЗСУ, тому я тут", – розповів Максим Мокренко, учасник гурту Probass та Hardi.

Головною метою організаторів було проведення благодійного аукціону. Кошти збирали на генератори та теплі речі для українських вояків. На продаж виставляли символічні речі, які потрапили до США з українського поля бою і які підписані українськими військовими. Американські гості розповідають - такі заходи нагадують, наскільки важливою справою є постійна допомога українським військовим.

"Треба підвищувати усвідомлення цієї трагедії, багато американців знають, але їм потрібно знати більше і їм треба нагадувати якнайчастіше, аби ми збирали якнайбільше благодійної допомоги", – зазначив Майк Доні, американський благодійник.

Організатори заходу Stand with Ukraine Foundation сподіваються - український день подяки Ukrainethanksgiving відтепер стане річною традицією.

Дивіться також: Щоб подякувати усім, хто допомагає Україні: в Каліфорнії провели український День подяки. Відео

Масові протести в Китаї: наскільки це серйозна загроза для комуністичного режиму?

В Китаї тривають наймасштабніші за останній час протести - люди виходять на вулиці по всій території країни: в Пекіні, Шанхаї, Урумчі, Нанкіні, Ухані та багатьох інших містах. Причиною стало невдоволення так званою політикою “нульового ковіду” китайського уряду, яка передбачає суворі карантинні обмеження.

В Білому домі США заявили, що підтримують право людей по всьому світу виходити на мирний протест. Про те, що саме викликало невдоволення китайців - і чи можуть демонстрації перерости у щось більше, читайте далі.

Масові протести в Китаї почались в останні вихідні листопада - після того, як 24 числа в одній з багатоповерхівок міста Урумчі на заході країни спалахнула пожежа. Внаслідок неї загинуло щонайменше десятеро людей, ще дев'ятеро постраждали.

Протестувальники звинувачують в трагедії жорсткі антиковідні заходи уряду, - які, за їхніми словами, унеможливили порятунок людей.

Натомість китайська влада всі звинувачення відкидає.

“Вони фактично звинувачують жертв у тому, що вони мали дуже слабкі навички до виживання. І я можу сказати, що це ще більше розлютило людей” - розповідає кореспондентка мандаринського сервісу Голосу Америки Ліюань Лю.

“Через карантинну політику уряду серед людей у Китаї зростає розчарування, є велике незадоволення тим, як влада впоралась з локдауном, - погоджується професор міжнародної політики університету Джонса Гопкінса Сергій Радченко. - Включно з випадками, коли люди були фактично закриті вдома тижнями без доступу до їжі чи предметів першої необхідності”.

Карантинні заходи в Китаї і справді дуже жорсткі. В деяких випадках влада встановлювала на двері будинків металеві ґрати - щоб не дозволити людям покидати домівки протягом локдауну, каже Ліюань Лю.

Коли в будинку виявляють хоч один випадок зараження COVID-19, блокують всю будівлю - а іноді навіть і увесь район.
Ліюань Лю, кореспондентка мандаринської служби Голосу Америки

“Коли в будинку виявляють хоч один випадок зараження COVID-19, блокують всю будівлю - а іноді навіть і увесь район. Відбувається постійне тестування на вірус, людям доводиться шикуватися в чергу, щоб його пройти, - розповідає кореспондентка. - Люди були заблоковані у своїх домівках протягом тривалого періоду часу. Це дійсно крайні заходи. І це стосується не лише великих міст Китаю, - я розмовляла зі своєю сім’єю вчора - навіть у маленькому місті, звідки я родом, також вводять локдауни”.

Однак дуже швидко протести в Китаї переросли із незадоволення карантинними обмеженнями в дещо більше - і набули політичного забарвлення. На відео з демонстрацій, які ширяться в соціальних мережах, можна почути, як люди вигукують гасла проти комуністичної партії Китаю та вимагають відставки лідера КНР Сі Цзіньпіна.

“Це більше ніж просто розчарування дуже суворою політикою щодо COVID-19. Людям справді набридло”, - каже Ліюань Лю.

Сергій Радченко звертає увагу, що протести в Китаї - явище не нове. Вони періодично траплялись у різних куточках країни і мали різне підґрунтя. Однак що відрізняє нинішні демонстрації від інших - їхнє географічне поширення по всій країні. За словами дослідника, востаннє такі великі акції незгоди в Китаї були в 1989 році. Тоді все закінчилось кривавим придушенням протесту на площі Тяньаньмень у Пекіні.

Те, що відрізняє нинішні протести, - це їхній масштаб  і той факт, що вони відбуваються в різних містах Китаю, об’єднуючи дуже різні типи людей.
Сергій Радченко, професор міжнародної політики університету Джонса Гопкінса

“Відтоді ми бачили осередки протестів, наприклад, на півдні Китаю. Були протести фермерів, були етнічні протести - наприклад, у Сіньцзяні. Знову ж таки, протягом багатьох років були індивідуальні демонстрації у Тибеті, включно із самоспаленням на знак незгоди із урядовою політикою та урядовими репресіями, - каже Радченко. - Але те, що відрізняє нинішні протести, - це їхній масштаб і той факт, що вони відбуваються в різних містах Китаю, об’єднуючи дуже різні типи людей. І це нова річ”.

Та попри це, на думку професора, нинішні протести навряд чи можуть становити серйозну загрозу для чинного комуністичного режиму в Китаї.

“Так, дехто вигукує гасла проти Сі Цзіньпіна. Та наразі ми не бачили нічого, що б виходило за ці межі. На мій погляд, дуже малоймовірно, що ці демонстрації можуть перетворитись на масове антиурядове повстання рівня 1989 року. Я б сказав, що шанси на це надзвичайно низькі. Набагато ймовірніше, що ці протести втратять свою силу. Люди висловлять розчарування - і вони це вже зробили. Звичайно, будуть якісь поліцейські заходи, і ми вже їх бачимо. Вони зводять бар'єри, вони арештовують деяких людей. Тож, мабуть, це те, чого варто очікувати”.

Наразі китайські чиновники пообіцяли дещо пом'якшити карантинні обмеження, втім і далі наполягають на жорсткому підході боротьби з ковідом. Часткові зміни запровадили в Гуанчжоу, Шанхаї, Пекіні та інших містах.

Цьому передували сутички протестувальників із поліцією у деяких регіонах. Водночас до деяких учасників протестів почали телефонувати правоохоронці - і запитувати про їхню участь в демонстраціях.

Ліюань Лю боїться, що демонстранти, які вимагали політичної свободи та закликали китайську владу до відставки, можуть опинитись в особливій небезпеці: “Боюсь, що влада буде поводитися з ними досить жорстко. Адже китайські лідери мають дуже мало терпимості до такого роду інакомислення”.

Президенти США та Франції зустрічаються у Білому домі. Відео

Президенти США та Франції зустрічаються у Білому домі. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:38 0:00

«У час, коли війна повертається до Європи з російською агресією проти України, і у світлі численних криз, з якими зіштовхнулися наші нації та суспільства, нам треба стати братами по зброї знову», – президент Франції Еммануель Макрон

Росія може застосувати біологічну зброю в Україні - представниця Держдепу

Президент Росії Володимир Путін під час виставки, присвяченій параду у Москві 1941 року, 8 листопада 2022

Війна Росії в Україні та російська кампанія з дезінформації підсилюють занепокоєння США щодо ймовірного застосування Москвою біологічної зброї.

Як заявила заступниця державного секретаря США з питань контролю над озброєнням та міжнародної безпеки Боні Дженкінс під час міжнародної конференції з питань біологічної зброї, Кремль робить абсурдні та необґрунтовані звинувачення про начебто плани Києва використати хімічну зброю: "Дії Росії в Україні та її дезінформація мають свою ціну: Росія втрачає довіру міжнародної спільноти".

"Нас завжди турбувала їхня біологічна програма", - цитує слова Дженкінс Bloomberg. Ці занепокоєння посилилися на тлі російської війни та дезінформації: "Поки вони продовжують неспровоковане вторгнення в Україну - залишаються там і роблять те, що вони роблять, і висувають ці звинувачення - завжди існує ймовірність того, що вони використовують" дезінформацію як прикриття.

У своєму виступі на конференції американська посадовиця нагадала про те, що Росія нещодавно використовувала хімічну зброю для отруєння колишнього російського розвідника Сергія Скрипаля та його доньки Юлії у Великій Британії, а також для отруєння російського опозиціонера Олексія Навального.

Раніше американські медіа писали, що представники адміністрації Байдена побоюються, що якщо Росія програватиме на полі бою, президент Росії Володимир Путін може спробувати застосувати хімічну зброю в Україні, перш ніж вдатися до ядерної конфронтації з НАТО.

Хоча у Вашингтоні, повідомляють медіа, не мають жодних розвідданих, щоб припустити, що така атака в Україні є неминучою, адміністрація працює над тим, щоб західні союзники були готові до такої події. США також намагаються мобілізувати нові ресурси та інвестиції у виробництво систем виявлення та протидії хімічній зброї, зокрема у засоби фізичного захисту, такі як маски і протигази.

Навесні Голос Америки також повідомляв, що у відповідь на безпідставні звинувачення Росії про буцімто "військово-біологічну програму" в Україні під наглядом Міноборони США, низка країн оприлюднили заяву, в якій ідеться що "саме Москва тривалий час підтримує програму біологічної зброї в порушення міжнародного права, а не Україна. Саме Москва має добре задокументовану історію застосування хімічної зброї, а не Україна. І саме Москва розпочала цю безглузду війну".

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG