Спеціальні потреби

Актуально

ЄС готує «болісні» економічні санкції щодо експортних галузей Білорусі

Верховний представник ЄС із зовнішньої політики та безпеки Жозеп Борель (праворуч) вітає лідерку білоруської опозиції Світлану Тихановську на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у Люксембурзі 21 червня 2021 р.

Європейський Союз визначається з додатковими санкціями проти білоруської влади, що, як сподіваються у Європі, стануть болісними для режиму Олександра Лукашенка, аби змусити його припинити переслідування опозиції, які європейські представники називають «трагедією» в Білорусі.

(Санкції) вразять галузі білоруської економіки, які прямо пов’язані з експортом...
Жозеп Борель

На нараду міністрів закордонних справ країн ЄС у Люксембурзі 21 червня запросили Світлану Тихановську, яка стала провідною представницею білоруської опозиції після участі у президентських виборах у серпні 2020 року.

Верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та Безпеки Жозеп Борель назвав Тихановську «білоруською лідером» і сказав, що йдеться про додаткові санкцій стосовно 86 осіб та установ Білорусі.

«А потім ми обговоримо набір економічних санкцій, які будуть подані на розгляд наступній зустрічі Європейської ради (засідання глав держав та урядів 24 червня), і в разі політичного погодження вони будуть затверджені згодом», - пояснив Борель.

Жозеп Борель не сказав, які саме будуть економічні санкції проти Мінська, але заявив, що вони «вразять галузі білоруської економіки, які прямо пов’язані з експортом».

«І вони будуть дуже болісні для економіки Білорусі» - додав європейський посадовець.

Приводом для нових санкцій стали триваючі репресії проти опозиції, і зокрема примусова посадка 23 травня в Мінську авіалайнера, що летів над Білоруссю, для арешту білоруського журналіста Романа Протасевича, який жив за кордоном.

Сполучені Штати також висловили обурення діями білоруської влади, яка звинувачує опозицію і зокрема Протасевича у намаганнях повалити Лукашенка - незмінного президента Білорусі з 1994 року.

Євросоюз вимагає від Мінська насамперед звільнення політичних в’язнів і припинення порушень прав людини, а для залагодження білоруської кризи європейці хочуть, щоб в Білорусі був налагоджений діалог з опозицією та зроблені кроки для проведення справедливих виборів.

«Те що відбувається в Білорусі - трагедія», - сказав перед засіданням у Люксембурзі фінський міністр закордонних справ Пекка Хаавісто і зауважив, що найбільший тягар у цій ситуації лягає на сусідні з Білоруссю країни, зокрема на Литву й Польщу, а також на Україну, які приймають білоруських біженців.

Серед економічних санкцій, що можуть бути запроваджені у разі політичного схвалення лідерами держав та урядів ЄС фахівці вже називають фінансові обмеження: заборону європейським банкам надавати позики та інвестиційні послуги.

Такі санкції завдадуть втрат і європейським банкам зокрема австрійському банку Raiffeisen Bank International, який глибоко задіяний у Білорусі через свою філію Priorbank.

Вагомими називають пропоновані європейські обмеження на закупівлю з Білорусі нафти і нафтопродуктів, а також поташу - сировини для сільськогосподарських добрив, що є важливим білоруським експортом.

За даними Європейського статистичного бюро минулого року ЄС закупив у Білорусі хімічних речовин і нафти з нафтопродуктами на понад 2 мільярди євро.

Дивіться також: Історія художника, який майже півстоліття тому передбачав концепцію сучасного медіа простору. Відео

Всі новини дня

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео

Українську стрічку «Погані Дороги» показали в Голівуді. Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:06:18 0:00

У Голівуді презентували стрічку “Погані Дороги”, щоб показати історію українсько-російської війни. А також, щоб зібрати кошти для постраждалиx від агресії Росії. На показ приїхала і режисерка стрічки Наталія Ворожбит.

“Не ходіть до школи, школи більше немає”, – історія школи № 66 міста Маріуполя та її директора. Відео

Школа №66 була гордістю Маріуполя – після капітального ремонту вона пропрацювала лише 4 роки та готувалася до чергового випускного. Але все скінчилося 23 лютого.

Дослідники Amnesty International з’ясували деталі бомбардування Драмтеатру в Маріуполі. Інтерв’ю

Дослідники Amnesty International з’ясували деталі бомбардування Драматичного театру в Маріуполі. Міжнародна правозахисна організація опублікувала чергову доповідь, присвячену воєнним злочинам російської армії в Україні.

Підсумки саміту НАТО, анонс нових поставок військової допомоги Україні – подробиці. Відео

В Мадриді завершився саміт НАТО, який багато хто вже назвав історичним. В останній день зустрічей, лідери США та Великобританії анонсували надання Україні нових поставок військової допомоги.

В ООН закликають допустити гуманітарну допомогу в Херсон, Маріуполь та інші непідконтрольні Києву території  

Мешканка на зруйнованій вулиці Маріуполя 27 травня 2022 року. АР/ Олексій Олекандров.  

Координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні Оснат Лубрані висловила стурбованість тим, що працівники ООН та їхні партнери в Україні не можуть повноцінно виконувати свою гуманітарну роботу через брак безпеки та перешкоди.

Зокрема, доступ працівників міжнародних гуманітарних місій обмежений або неможливий до Херсона, Маріуполя та інших територій, що неповністю підконтрольні українському уряду.

У четвер, 30 червня, вона закликала “рішуче та терміново” забезпечити безпечний та безперешкодний доступ гуманітарних працівників до всіх регіонів України, міст, сіл та селищ, де люди потребують допомоги.

Вона також наголосила на необхідності дозволити цивільним особам залишити територію воєнних дій, якщо люди цього захочуть.

“Попри величезні труднощі, ми разом із нашими партнерами від початку російського вторгнення, від 24 лютого, надали життєво необхідну допомогу майже дев’яти мільйонам жінок, дітей та чоловіків у кожному регіоні України. Це на додаток до неймовірної роботи тисяч і тисяч волонтерів по всій країні, які підтримують власний народ”, - заявила координаторка ООН з гуманітарних питань в Україні.

За її словами, в районах, де активізуються бойові дії, зростають гуманітарні потреби мешканців.

Напередодні, 29 червня, Моніторингова місія з прав людини в Україні оприлюднила новий звіт щодо порушень в Україні. У ньому задокументовані випадки вбивств, тортур, зникнення людей, а також інші злочини проти цивільного населення за перші три місяці війни. Місія також змогла перевірити і підтвердити 23 випадки сексуального насильства в час війни.

Байден: «Ми будемо разом з Україною стільки, скільки потрібно». Відео
please wait

No media source currently available

0:00 0:00:54 0:00

Більше

Відео - найголовніше

XS
SM
MD
LG